Спосіб підвищення врожайності пшениці озимої після багаторічних трав

Реферат: Спосіб підвищення врожайності пшениці озимої після багаторічних трав включає основне внесення комплексних мінеральних добрив. Потім здійснюють весняне прикореневе підживлення азотними добривами та застосовують гербіцид у фазі кущіння. Як основне удобрення використовуються комплексні мінеральні добрива та здійснюють одноразове прикореневе підживлення. UA 79380 U (54) СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ПІСЛЯ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ UA 79380 U UA 79380 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі сільського господарства і може застосовуватися в рослинництві та насінництві зернових культур. Відомий спосіб підвищення врожайності пшениці озимої по непаровому попереднику полягає у внесенні мінеральних добрив перед сівбою та азотного підживлення рано навесні [1]. Недоліком способу є застосування обмеженої кількості мінеральних добрив, що не забезпечує максимальну реалізацію потенціалу продуктивності культури. Інший відомий спосіб підвищення врожайності озимих зернових культур різних строків сівби після кукурудзи на силос, який полягає у застосуванні комплексних мінеральних добрив під час сівби, прикореневого та позакореневого азотних підживлень, інтегрованого захисту посівів та проведенні сівби у різні строки [2]. Недоліком способу є застосування мінеральних добрив у декілька прийомів, в результаті чого не завжди вдається досягти максимального економічного ефекту. Крім того, даний спосіб підвищення врожайності озимих зернових культур застосовується лише після попередника кукурудза на силос. Також відомий спосіб підвищення врожайності пшениці озимої, за якого передбачено основне та припосівне внесення комплексних мінеральних добрив, застосування кількох азотних підживлень та інтегрованого захисту рослин [3]. Недоліками цього способу є застосування великої кількості добрив, а також інтегрованого захисту рослин, що робить вирощування пшениці озимої занадто витратним процесом. Найближчим за технічною суттю є спосіб підвищення врожайності тритикале озимого різних строків сівби, за якого комплексні мінеральні добрива застосовують в основне внесення, а також проводять протруювання насіння перед сівбою та вносять гербіцид у фазі кущіння культури [4]. Недоліком найближчого аналога є застосування мінеральних добрив виключно в основне внесення, внаслідок чого не досягається максимальної реалізації генетичного потенціалу врожайності культури, тоді як рослинам на початку вегетації необхідне азотне підживлення. Ще одним недоліком даного способу є застосування лише на посівах тритикале озимого. В основу корисної моделі поставлена задача збільшення врожайності пшениці озимої після люцерни. Поставлена задача вирішується шляхом застосування комплексного мінерального добрива, що у рівних пропорціях містить сполуки азоту, фосфору і калію в дозі 55-70 кг на гектар діючої речовини в основне внесення, азотного підживлення навесні, яке здійснюється у фазі кущіння або на початку виходу в трубку, а також внесення гербіциду (діален супер, 2,0 л/га або його аналог) навесні у фазі кущіння пшениці озимої після попередника люцерна. Перед сівбою не застосовується протруювання насіння. Спосіб був проведений експериментально в лабораторії рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН. Матеріалом для досліджень були сорти пшениці озимої Донецька 48, Харус, Куяльник та Одеська 267. За даними таблиці 1, в результаті застосування корисної моделі технології порівняно з контролем (традиційна модель), за якої не вносили добрив, але застосовували протруювання насіння, спостерігалося істотне збільшення врожайності всіх досліджуваних сортів пшениці озимої. Так, в середньому за три роки при застосуванні корисної моделі, порівняно з традиційною технологією, сорт пшениці озимої Донецька 48 збільшував урожайність на 0,16 т/га. А сорти Харус, Куяльник та Одеська 267, від використання корисної моделі, мали приріст урожайності відповідно на 0,13 т/га, на 0,59 т/га та на 0,23 т/га. Отже, застосування комплексних мінеральних добрив в основне внесення, азотних - у прикореневе підживлення та гербіциду у фазі кущіння сприяє істотному збільшенню урожайності пшениці озимої, що висівається після люцерни. Це дає можливість оптимізувати вирощування пшениці озимої та забезпечити найбільш раціональне використання площ після попередника люцерни. 50 1 UA 79380 U Таблиця 1 Урожайність сортів пшениці озимої (т/га) після люцерни залежно від моделі технології вирощування (2004-2006 pp.) Сорт Роки досліджень 2004 2005 2006 Традиційна модель (контроль) Донецька 48 6,68 6,09 1,80 Харус 6,54 6,65 2,29 Куяльник 7,13 7,25 2,33 Одеська 267 6,19 6,17 2,26 Середня по сортах 6,64 6,54 2,17 Корисна модель Донецька 48 6,47 6,71 1,88 Харус 6,82 6,72 2,33 Куяльник 7,98 7,81 2,70 Одеська 267 6,36 6,25 2,69 Середня по сортах 6,91 6,87 2,40 НІР05, т/га для: сортів, моделей - 0,13; років - 0,11; взаємодії - 0,40 5 10 15 середня по роках 4,86 5,16 5,57 4,87 5Д2 5,02 5,29 6,16 5,10 5,39 Джерела інформації: 1. Нестерець В. Г. Технологічні заходи вирощування озимої пшениці та економічна ефективність її виробництва у південно-східній частині Степу / В. Г. Нестерець, В. О. Компанієць, О. О. Кулешів // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва. - Дніпропетровськ, 2008. - № 35. – С. 4448. 2. Попов С. І. Урожайність сортів озимої пшениці та озимого тритикале залежно від елементів технології вирощування по попереднику кукурудза на силос / С І. Попов, С В. Авраменко // Вісник ХНАУ.-2008. - № 5. - С. 8-14. 3. Авраменко С В. Урожайність пшениці озимої за різних технологій вирощування та строків сівби у східному Лісостепу України / С В. Авраменко // Хранение и переработка зерна. Дніпропетровськ, 2010. - №7(133). - С. 19-20. 4. Авраменко С. В. Урожайність тритикале озимого залежно від строків сівби та технологій вирощування в умовах східної частини Лісостепу України / С. В. Авраменко // Стан та перспективи розвитку рослинницької галузі в умовах змін клімату: тези наук.-практ. конф. молодих вчених (1-3 липня 2009 p., м. Харків). - Xарків.-2009. - С. 80-81. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб підвищення врожайності пшениці озимої після багаторічних трав, що включає основне внесення комплексних мінеральних добрив, весняне прикореневе підживлення азотними добривами, а також застосування гербіциду у фазі кущіння, який відрізняється тим, що як основне удобрення використовуються комплексні мінеральні добрива в дозі 55-70 кг на гектар діючої речовини, а припосівне внесення добрив заміняється одноразовим прикореневим підживленням. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2