Спосіб зміни властивості речовини

Реферат: UA 90996 U UA 90996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до енергетичного машинобудування і може бути використана для одержання рідкої, твердої, газоподібної речовини з новими властивостями. Отримана речовина може бути використана як матеріал, джерела енергії (палива), добавки до основних видів палива (бензин, природний газ, вугілля та інші). Відомий спосіб одержання рідкого безсернистого органічного палива [1], що включає обробку відходів після очищення господарсько-побутових і промислових стічних вод, підготовку отриманої суміші і доведення її до необхідної концентрації з наступним лужним гідролізом гідроксидом натрію чи його сумішшю з карбонатом натрію. Розділяють суміш з карбонатом натрію, проводять термообробку речовини. Запропонований спосіб дозволяє створити високоекономічну безвідхідну технологію одержання рідкого безсернистого органічного палива з високою теплотворною здатністю, при спалюванні якого утвориться мінімальна кількість діоксинів, а також утилізувати надлишковий активний мул після біологічного очищення стічної води. Суттєвим недоліком даного способу є те, що результат досягається не за рахунок енергії, що міститься у відходах стічних вод, а за рахунок біологічної обробки. Склад початкової сировини приводить до необхідності створення складного технологічного процесу по переробці сировини і доведення її параметрів до значень, коли отримана речовина може бути використана як паливо. Спосіб включає одну з енергоємних технологічних операцій випарювання. Для проведення випарювання лужного гідролізу з необхідною концентрацією потрібні додаткові витрати енергії. У запропонованому способі цей недолік вирішується шляхом додаткового спалювання палива. Отримане рідке безсернисте органічне паливо використовуються для спалювання в топці содорегенераційного котла, де виробляється пара під високим тиском для роботи випарних станцій, а також для різних систем опалення. Недостатня ефективність технологічного процесу виготовлення палива компенсується використанням розплавленої золи з домішками освітленого лужного гідролізата надлишкового активного мулу і направленням цього розчину в змішувач освітлювального гідролізата. Незважаючи на це, утворюється осад, що практично є побічним продуктом. Крім того, зменшення викидів отруйних речовин в атмосферу досягається, насамперед шляхом встановлення електрофільтрів, а не технологічними процесами запропонованого способу. Відомий спосіб одержання компонентів твердого палива і вибухових речовин [2], що включає більше 12 операцій по виробництву твердої речовини для енергетичних і ядерних установ. Запропонований спосіб дозволяє підвищити структурно-чуттєві властивості достатньої активності і сталості гранул речовини. Результат одержують шляхом опромінення гаммаквантами технологічної розчини на різних стадіях виготовлення окислювача, пального, добавок і змішання речовин. Недоліком способу є значна кількість операцій і великі енергетичні витрати, що суттєво ускладнюють механізм одержання речовини. Основний результат досягається за допомогою опромінення. Такий вплив на тверду речовину, вже на стадії його руйнування, призводить до утворення радіаційних дефектів на атомно-молекулярному рівні. Ці дефекти зберігаються в речовині і впливають на ефективність способу. Для усунення цього недоліку потрібні додаткові витрати. Опромінення речовини в запропонованому способі використовується в процесі первинного формування кристалічних частинок, що дозволяє одержати дрібнозернистий порошок з високою пористістю. Наявність радіаційних дефектів приводить до зміни властивостей речовини на наступних операціях і суттєво ускладнює процес одержання речовини і збільшує енергетичні витрати на реалізацію способу. Відомий спосіб одержання речовини, вибраного з ряду рідких тугоплавких металів чи ряду неметалів: кремній, бор, фосфор, миш'як, сірка [3]. За допомогою способу представляється можливим одержати високочисті рідкі тугоплавкі метали і неметали. Однією з переваг такого способу є те, що як початковий матеріал використовується будь-яка сировина, що містить оксид чи сульфід сировину, в тому числі дешеве забруднене домішками, наприклад, природні рудні концентрати, які на стадії отримання витягу у вигляді високочистих фторидів і використовувати останні як вихідні з'єднання для подальшого одержання простих речовин. Суттєвими недоліками способу є його великі енергетичні витрати і складністьвиконання. Для одержання необхідних речовин потрібно здійснити цілий ряд технологічних операцій по збагаченню, очищенню від домішок і комплексній переробці природної рудної сировини для одержання з'єднань високого ступеня чистоти. Досягають результат за допомогою надзвукового потоку, що одержують у вакуумній реакційній камері, подачі реакційного газу, активування потоку з утворенням струменя електронно-пучкової плазми, розкладання реакційного газу в струмені з одержанням і збором чистої речовини. Одержання необхідної речовини досягається насамперед шляхом хімічної реакції в струмені плазми, що суттєво збільшує енергетичні 1 UA 90996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 витрати проведення операцій для досягнення енергетичного рівня плазми, а потім опускання з цього рівня до рівня отриманої речовини. Ефективність способу додатково знижується в зв'язку з тим, що вихідні продукти містять домішки. Відомі способи одержання палив із нафти [4], в основу яких покладена зміна властивостей, розщеплення нафти на їх складові (пряма перегонка, деструктивна переробка). Одержання палива на основі прямої перегонки включає одержання з нафти її окремих складових частин за допомогою послідовного чи одночасного їхнього розщеплення на частини, а потім їх конденсацією. При прямій перегонці одержують рідкі палива в тих кількостях, у яких вони містяться у нафті. Одержання палива на основі деструктивної переробки включає розщеплення молекул вуглеводнів і є способом хімічної переробки нафти і нафтопродуктів. В основі цього способу покладений крекінг-процес, що включає підведення тепла і розщеплення високомолекулярних вуглеводнів, що знаходяться у важких фракціях нафти, для одержання більш легких (меншої молекулярної ваги). Крекінг-процес може відбуватися під дією тільки тепла чи під дією тепла в присутності каталізатора, що сприяє найбільш вигідному для виробництва напрямку ходу реакцій. Крекінг-процес проходить без доступу повітря. На підставі цих способів застосовуються різні модифікації (наприклад, риформінг, гідрування, алкілування). Загальним суттєвим недоліком способів є те, що як сировина використовується тільки нафта. Використання інших речовин для одержання палива не представляється можливим. Обмеженість природних родовищ нафти на землі, а отже, і її видобутку, суттєво звужує область застосування способів. Реалізація способу представляється можливим при наявності додаткової операції по видобутку нафти. Для реалізації способів застосовуються складні технічні пристрої, наприклад, відцентрові насоси, теплообмінники, відділювачі бруду, мазутні теплообмінники, нагрівачі, печі, ректифікаційні колони, холодильники, газосепаратори, турбокомпресори, реактори, підігрівники повітря, каталізатори. При одержанні палива утворюються попутні гази, що знижують ефективність одержання палива й ускладнює пристрій для реалізації способу. Палива, отримані з нафти, містять хімічні з'єднання, що погіршують їхню якість. До таких з'єднань відносяться кисневі, сірчисті, азотисті й інші. У залежності від якості нафти і вимог до палива застосовуються різні способи очищення. Відомий пристрій для розкладання речовини на складові [5], де як альтернативні джерела енергії використовується водяна пара. У пристрої передбачено підвищення внутрішньої енергії водяної пари перед подачею в камеру згорання чи топку котла. Для одного з режимів роботи котлового агрегату передбачено переклад роботи агрегату на замкнутий цикл. У пристрої пар у вигляді продуктів горіння не викидається в атмосферу, а за допомогою компресора циркулює по замкнутому контуру. Перед подачею пари в топку в генераторі тепла роблять підвищення внутрішньої енергії. Водяний пар розділяється на складові з утворенням водню і кисню, а потім подається в зону горіння. Відбувається спалювання водню і кисню, виділяється тепло, і утворюються продукти горіння у вигляді водяної пари. Після виконання корисної роботи водяна пара з залишковою тепловою енергією назад подається через генератор тепла в зону горіння і весь цикл повторюється. Таким чином, перевід енергетичного агрегату на замкнутий цикл робить суттєвий вплив тільки на викид шкідливих речовин і парникових газів у навколишнє середовище, але не на процес одержання палива з новими властивостями. Одним з суттєвих недоліків запропонованого пристрою є те, що виділення теплової енергії з водяної пари досягається шляхом його дроблення на складові, а не зміна структури пари на молекулярному, атомарному чи внутрішньоатомному рівні. Весь цикл роботи пристрою включає наступні основні операції: підвищення енергетичного рівня води до утворення пари (більше 450 °С), підвищення внутрішньої енергії в генераторі тепла, спалювання продуктів розкладання, виконання корисної роботи, утворення водяної пари, транспортування пари по контуру за допомогою компресора. Наявність таких операцій призводить до збільшення енергетичних витрат і зниження ефективності пристрою. Порівняльний аналіз застосування запропонованого підходу для створення альтернативного джерела енергії з інших речовин (наприклад, тверда речовина) показують, що його використовувати практично неможливо. Крім того, підвищення внутрішньої енергії пари проводять за допомогою генератора тепла. Підведення теплової енергії до водяної пари приводить до підвищення його температури, а отже, до підвищення швидкості руху молекул. Настає граничний стан швидкості молекул, коли водяна пара руйнується на складові (в том числі утворюється водень і кисень). Таким чином, у запропонованому пристрої як джерело енергії виступає не водяна пара, а продукти його розкладання. Підведення теплової енергії до водяної пари в пристрої відбувається без перетворення цієї енергії в інші види (наприклад, хімічну). Отже, у пристрої енергетичні процеси протікають на рівні зміни теплової енергії без зміни структури міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій. Замкнутий контур у пристрої використовується для виключення 2 UA 90996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 викиду відпрацьованих газів у навколишнє середовище, а не для зміни структури речовини, щоб з водяної пари одержати новий вид енергії. Використання водяної пари в котловому агрегаті представлено в [6]. У пристрій подають природний газ і повітря через шар води і згорання природного газу над поверхнею води. Задачею пристрою є підвищення температури робочого тіла, що дозволяє скоротити час розкладання молекул водяної пари на складові в період підготовки суміші і збільшити час процесу горіння. Для досягнення цієї мети в топці котла встановлений пристрій у вигляді екрана. Екран має отвори і встановлений у воді чи над поверхнею води. Використання пристрою дозволяє захистити газові пальники від дії високої температури й одночасно знизити витрати природного газу. Суттєвим недоліком запропонованого пристрою є його відносно низька ефективність, так як встановлений екран практично виконує тільки функцію по підвищенню температури пальної суміші між водою й екраном. За допомогою екрана створюються умови, при яких утворюються водяна пара між водою й екраном. Додавання водяної пари до природного газу з наступним їхнім спалюванням у котловому агрегаті дозволяє знизити витрати енергоносія, але не впливає на одержання нового виду палива. У запропонованому котлі як основне паливо виступає природний газ. Екран суттєво впливає на процес утворення водяної пари, але не на паливну суміш у цілому. Отримана суміш з використанням екрана включає природний газ, водяну пару і повітря. Основним паливом у цій суміші є природний газ, а водяна пара виступає як добавка. Таким чином, пристрій має обмежену область застосування і не може суттєво впливати на процес утворення паливної суміші. Відомий технічний пристрій по використанню вільної енергії [7]. Пристрій включає елементи електростатичного генератора, що використовує обертові диски із сегментами. У пристрої введений новий компонент - статорні диски на електродних пластинах. Зовнішнє джерело заряджає ці електродні пластини, які забезпечують поле поляризації на різних кінцях генератора. Подвійні роторні диски обертаються в однаковому напрямку. У пристрої за основу узята система, що генерує потужність з електричного поля. Електричне потенційне поле використовується як джерело потужності. Енергія (потенційна енергія) - це можливість виконувати роботу, а потужність - це робота в одиницю часу, то це - процес. У запропонованому пристрої здійснений вірний процес прискорення ротора машини і перетворення електричного поля. Використовується потенційне поле на тій ділянці шляху, де робота поля позитивна. Частково екранується поле там, де воно гальмує ротор. Наявність таких операцій дозволяє досягати підвищення ефективності пристрою. Суттєвим недоліком запропонованого пристрою є його відносно низька ефективність процесу перетворення електростатичного поля. Підвищення ефективності перетворення енергії досягається шляхом збільшення кількості роторних і статорних сегментів, що суттєво ускладнює конструкцію пристрою. Запропонований пристрій і закладені в ньому процеси перетворення електростатичного поля має обмежену область застосування. Пристрій може бути використаний як електростатичний генератор. Використовувати процес перетворення тільки електростатичного поля для одержання нової речовини (наприклад, палива) недостатньо, оскільки для перетворення речовини необхідно проводити зміну властивостей речовини на рівні(ях) міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій. Такі взаємодії здійснюються не тільки змінами електростатичного поля, а визначаються комплексом взаємозалежних фізичних явищ [8]. Використання процесу перетворення електростатичного поля для деяких речовин дозволяє здійснити зміну тільки тих властивостей речовини, що залежать тільки від властивостей електростатичного поля. Наявність такої залежності суттєво обмежує область практичного застосування процесів, що розглянуті в запропонованому пристрої. Найбільш близьким технічним рішенням є спосіб одержання водню і кисню з води [9], що включає пропускання пари з температурою (500-550) °С через електричне поле постійного струму високої напруги для дисоціації пари і поділу його на атоми водню і кисню. Суттєвою перевагою даного способу є його відносна простота реалізації. Перевагою даного способу є те, що як початкова речовина виступає вода, запаси якої на землі містяться у великих кількостях і широко застосовується людьми при рішенні різних практичних задач. Суттєвим недоліком цього способу є відносно низька ефективність при великих енергетичних витратах по його реалізації. Потрібні значні витрати по підготовці води і доведення її до стану перегрітої пари з високим тиском. Позитивний результат від реалізації способу досягнуто шляхом поділу пари з високим тиском на атоми водню і кисню. В запропонованому способі поділ пари відбувається не за рахунок енергії, що міститься у воді, а за рахунок підведеної ззовні енергії. Ця енергія витрачається на підготовчому етапі для 3 UA 90996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 створення перегрітої пари. При поділі пари на молекули водню і кисню енергія витрачаються в процесі проходження пари через електричне поле, що створюється постійним струмом і високою напругою. Отриманий водень і кисень пропонується використовувати як джерело енергії, тобто буде протікати реакція по об'єднанню молекул водню і кисню. У результаті реакції утворюється вода і виділяється тепло. Таким чином, отримана енергія практично дорівнює енергії, витраченої на розщеплення води, що відповідає закону збереження енергії. Підвищення ефективності використання способу представляється можливим у тому випадку, якщо для реалізації способу використовується «дармова» пара (для деяких виробничих процесів відпрацьована пара викидається в атмосферу без здійснення корисної роботи), чи для пояснення результатів використання способу необхідно враховувати процеси перетворення і вивільнення енергії, що у запропонованому способі не розглянуто. Наприклад, енергія яка міститься у початковій речовині і перетворення цієї енергії при взаємодії з навколишнім середовищем, а також вивільнення внутрішньої енергії при використанні способу. Незважаючи на наявність недоліків, спосіб може знайти застосування в промисловості при заміні вуглеводневого і ядерного палива в силових установках на дешеве, розповсюджене й екологічно чисте - воду. Недоліками перерахованих вище способів є значні енергетичні витрати й обмеженість їхнього використання. Суттєвим недоліком способів є те, що одержання нової речовини досягається шляхом дроблення початкової речовини на складові і використання цих складових як нової речовини чи джерела енергії. При цьому дроблення речовини проводиться в результаті підведення до речовини ззовні енергії. Область застосування способів суттєво залежить від початкової речовини (сировини) і ефективності операцій для досягнення кінцевого результату. Розроблені способи не містять рівнів взаємодій початкової речовини й енергії, що ззовні підводиться чи відводиться, що суттєво обмежує їхню область застосування. Практично кожен розроблений спосіб суттєво залежать від індивідуальних особливостей сировини, із якої виробляють паливо. Підведення енергії до речовини здійснюють при суттєвій різниці енергій (енергетичних рівнів) контактуючих об'єктів. У результаті енергетичних взаємодій відбувається зміна властивостей речовини з утворенням побічних явищ, наприклад, таких як радіоактивність, випадання опадів і т.д. Такі процеси є особливо характерними при імпульсному підведенні енергії до речовини. При такому характері взаємодії речовина практично руйнуються на складові, що призводить до зниження ефективності способу і до збільшення витрат на досягнення позитивного результату. Поділ (руйнування) речовини на складові здійснюється за рахунок зовнішніх джерел енергії, а не за рахунок перетворення енергії, що міститься в речовині чи отримана на підготовчому етапі. Поділ речовини може проводиться другим шляхом проведенням хімічних реакцій із застосуванням декількох речовин. У відповідності з цим підходом одержання нової речовини проводять індивідуально в залежності від сировини. Здійснюють вибір речовин, щоб вступали між собою в хімічну реакцію. При проведенні реакції підтримують необхідні умови для її протікання. Такий шлях одержання речовини й енергії громіздкий і вимагає значних енергетичних витрат, а для деяких речовин практично неможливим. Для розроблених способів недостатньо ефективно використовується енергія, що міститься у початковій речовині, а підведена теплова енергія практично не містить способів зміни енергетичного рівня речовини шляхом перетворення енергії. Спільними ознаками аналогів і корисної моделі є попередня підготовка речовини й наступна переробка речовини. Задача корисної моделі полягає в створенні способу для зміни властивостей речовини, що може перебувати в рідкому, твердому, газоподібному стані згідно з періодичною системою елементів Д. І. Менделєєва, та її сполуки, наприклад вода, атмосферне повітря. Технічним результатом, на досягнення якого спрямована корисна модель, є усунення вище вказаних недоліків, а також одержання речовини з новими властивостями. Ознаками, що характеризують новизну отриманої речовини, є можливість використання речовини як джерела енергії, добавки до основних видів енергії(нафта, природний газ і ін.), підвищення або зниження теплоти згоряння речовини, структурному перетвореннречовини, що визначається відповідно до аналізу структури продуктів згоряння. Поставлена задача вирішується тим, що завдяки способу зміни властивостей речовини, який включає попередню підготовку речовини й наступну переробку речовини, проводять шляхом перетворення енергії речовини за допомогою зовнішнього джерела енергії деформацію речовини, перерозподіляють параметри й утворюють усередині речовини енергетичну взаємодію, що відбувається при циклічній зміні форми й об'єму речовини, а потім здійснюють послідовне ступеневе циклічне вивільнення і перетворення енергії, речовини з напрямком 4 UA 90996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 потоку енергії всередину речовини на рівні(ях) міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій шляхом криволінійного руху в області електромагнітного поля. Технічний результат досягається також тим, що регулювання вивільнення і перетворення енергії проводять за допомогою підведення і/або відведення енергії від зовнішнього джерела енергії на одному, декількох рівнях взаємодій. Технічний результат досягається також тим, що початкова речовина піддається попередній підготовці по основним параметрам на рівні(ях) міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій. Технічний результат досягається також тим, що циклічну зміну властивості речовини проводять шляхом вибору циклів підведеної енергії і перетворення речовини при резонансних явищах з посиленням чи ослабленням процесу перетворення речовини на рівні(ях) міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій. Технічний результат досягається також тим, що перерозподіл енергії між рівнями міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій проводять шляхом зміни циклів перетворення енергії і речовини. Технічний результат досягається також тим, що зміну внутрішньої і зовнішньої енергії здійснюють шляхом перетворення, накопичення, передачі. Технічний результат досягається також тим, що зміну властивості речовини здійснюють на рівні(ях) при мінімальних енергетичних витратах без руйнування речовини, при доведенні параметрів речовини до критичних величин, коли речовина поділяється на складові елементи (групи елементів). Поставлена задача в запропонованому способі вирішується шляхом циклічного перетворення речовини, внутрішньої і зовнішньої енергії в результаті міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій. Зниження енергетичних витрат і підвищення ефективності способу відбувається при посиленні чи ослабленні взаємодій з перетворенням повної енергії і вивільненням енергії, перерозподілом і концентрацією енергії усередині речовини. У результаті енергетичних перетворень усередині речовини вивільняється енергія, яка витрачається на зміну властивостей речовини на молекулярному, атомному, внутрішньоатомному рівні. Циклічне перетворення речовини, енергії, накопичення і перетворення енергії усередині речовини без його руйнування приводить до послідовних й суттєвих змін властивостей речовини, до зміни структури речовини. У запропонованому способі перетворення речовини проводиться за рахунок циклічного вивільнення і перетворення енергії, що міститься в самій речовині, що суттєво відрізняється від результатів, отриманих відомими способами. Універсальність застосування способу досягається тим, що перетворення речовини може протікати без руйнування речовини і при зміні її властивостей з наступним відділенням елемента чи групи елементів від початкової речовини, послідовним поділом усієї речовини на складові елементи (групи елементів). Спосіб перетворення речовини, що заявляється, пояснюється кресленнями (фіг. 1, 2, 3, 4). За основу способу взята структура рідкої, твердої і газоподібної речовини у відповідності з [8]. Речовина піддається фізичній і(або) хімічній зміні властивості [10]. Рідка, тверда і газоподібна речовина включає основні рівні: молекулярний, атомарний, внутрішньоатомний. Зміна властивостей речовини відбувається в результаті міжмолекулярних, міжатомних і внутрішньоатомних взаємодій. У відповідності з пропонованим способом для здійснення цих взаємодій проводять не руйнування речовини, а його перетворення в результаті повторюваних впливів і змін властивостей речовини. Це досягається шляхом послідовної зміни властивостей на кожному рівні й зміною процесів перетворення внутрішньої, підведеної й відведеної енергії. Зміна енергії у речовині включає наступні операції: підведення (вивільнення), перетворення, накопичення, передачу, відвід. Кожна операція протікає у плині різного інтервалу часу і залежить від властивостей початкової речовини, підведеної й відведеної енергії. Розносячи протягом часу процеси перетворення енергії усередині речовини, підведеної й відведеної енергії представляється можливим впливати на тривалість і ефективність процесу перетворення. Крім того, зміна енергії може протікати з урахуванням процесів перетворення енергії в інші види (наприклад, механічної енергії речовини, яка обертається, в теплову за допомогою сил тертя), вивільнення енергії (внутрішньої). Зміна властивостей речовини досягається шляхом міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій. Суттєва зміна властивостей речовини відбувається при циклічному характері зміні властивостей речовини як матеріального об'єкта, так і циклічному перетворенні енергії. При цьому, з однієї сторони, для підвищення ефективності способу проводять одночасне перетворення енергії усередині речовини й зовнішньої енергії (підведення й відведення енергії). З іншої сторони, зсув 5 UA 90996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 цих процесів по тривалості виконання дозволяє досягати умов, при яких відбувається посилення чи ослаблення протікання процесу по зміні властивості речовини. При зміні речовини тільки за рахунок внутрішньої енергії проводять відвід енергії від речовини до перетворювача (енергетичного екрана), а потім її повертають із зсувом в часі. Процеси зміни властивості речовини включають створення умов для протікання процесу взаємодії (міжмолекулярних, міжатомних і внутрішньоатомних), що можуть протікати з перетворенням енергії (наприклад, перехід з одного виду в інший, зміна повного й статичного тисків) і з урахуванням вивільнення внутрішньої енергії. Підвищення ефективності способу досягається при перерозподілі енергії між рівнями й концентрації енергії для здійснення змін властивостей речовини. Перерозподіл енергії між рівнями досягається за допомогою зміни циклів перетворення енергії між рівнями. Перетворення речовини проводиться за рахунок витрати повної енергії речовини з урахуванням процесів вивільнення, включаючи процеси перетворення внутрішньої енергії. При недостатній кількості повної енергії для здійснення перетворення речовини чи для зміни швидкості протікання процесу проводять ззовні підведення чи відведення енергії. На кожному рівні взаємодій проводять підведення, відведення і циклічне перетворення енергії. При створенні умов по тиску, температурі, щільності, вологості, концентрації та інші у процесі зміни енергії проводять вивільнення внутрішньої енергії. Перетворення енергії відбувається з урахуванням узгодження рівнів взаємодіючих процесів без утворення побічних явищ. За допомогою перетворення внутрішньої, підведеної й відведеної енергії знижують розсіювання енергії в навколишній простір, перетворюють енергію в інші види і концентрують цю енергію. Перетворення енергії проводять усередині енергетичного екрана. Циклічна енергетична взаємодія підведеної й відведеної речовини усередині екрана призводить до додаткового підвищення ефективності обміну енергією і знижує розсіювання енергії за межі процесу. Наявність циклів по зміні властивості речовини, енергії дозволяє досягти резонансних явищ у процесі перетворення речовини і таким чином підсилити або послабити міжмолекулярні, міжатомні, внутрішньоатомні взаємодії, що призводить до суттєвих змін властивостей речовини. За допомогою циклічного впливу на речовину є можливим накопичувати енергію, витрачати енергію, перерозподіляти енергію між рівнями усередині речовини, розширити рівень енергетичних можливостей речовини по відношенню до навколишнього середовища і таким чином одержати речовину з новими енергетичними властивостями. Такий вплив на речовину може призводить до зміни структури речовини. У результаті змін основних параметрів речовини, таких, наприклад, як тиск, температура, калорійність є можливим одержати речовину з новими властивостями (по відношенню до початкової речовини). У якості нової властивості найчастіше виступає здатність речовини до використання її як палива (джерела енергії). Варіант виконання способу представлений на фіг. 1. Спосіб включає подачу речовини 1 (сировини) на попередню підготовку 3, де відбувається підготовка речовини по основних параметрах (тиску, температурі, щільності та інші т.д.), щоб провести зміну речовини на наступних операціях із мінімальними енергетичними витратами. Для твердої речовини проводять її подрібнення до розмірів, коли зберігаються основні властивості початкової речовини. Потім перерозподіляють основні параметри по речовині таким чином, щоб усередині речовини протікав процес перетворення енергії. На рівні 4 проводять міжмолекулярні чи міжатомні, чи внутрішньоатомні взаємодії. В результаті цих взаємодій вивільняється енергія і відбувається зміна властивості речовини. Якщо ж отримана речовина не змінила своєї початкової властивості, то проводять циклічне перетворення речовини 2. Речовина направляється на вхід у рівень для проведення повторної попередньої підготовки 3. Проводять накопичення й перетворення енергії 8 на відповідному рівні, що в кінцевому рахунку призводить до зміни властивостей речовини. Весь цикл зміни властивостей речовини повторюється. Циклічне підведення енергії до речовині, накопичення і перетворення цієї енергії 8 у сукупності з перетворенням внутрішньої, підведеної і відведеної енергії 6 призводить до вивільнення енергії, перетворення енергії в інші види. Отриману таким чином додаткову енергію використовують для підвищення ефективності протікання процесу по зміні властивості речовини. У процесі циклічної зміни енергії й речовини проводять зміну її властивостей. Отримана речовина зі зміненими властивостями виводиться за межі циклу після підготовки речовини 3 (відвід речовини 7) чи після рівня взаємодії 4 (відвід речовини 5). Рівень 4 може включати міжмолекулярну, міжатомну чи внутрішньоатомну взаємодію. Величина попередньої підготовки речовини 3 залежить від рівня взаємодії 4. Так, наприклад, для міжмолекулярного рівня взаємодії 4 попередню підготовку речовини 3 проводять до рівня міжмолекулярних взаємодій і щоб ці взаємодії призводили до суттєвих змін властивостей речовини. Вибір рівня взаємодії 4 залежить від структури початкової речовини і ступеня змін речовини. 6 UA 90996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Структурна схема реалізації міжмолекулярних (міжатомних чи внутрішньоатомних) взаємодій представлена на фіг. 2. На вході підводиться речовина 1 з параметрами, що дозволяють здійснити зміну властивості речовини на одному з рівнів (молекулярному, атомарному, внутрішньоатомному) 2. Використовуючи внутрішню енергію речовини проводять циклічне перетворення речовини 8 як матеріального об'єкта. За допомогою вибору кількості циклів і основних параметрів речовини є можливим підтримувати рівень міжмолекулярних, міжатомних чи внутрішньоатомних взаємодій. За допомогою багаторазового перетворення речовини є можливим досягти зміни параметрів для здійснення міжмолекулярних (міжатомних чи внутрішньоатомних) взаємодій. При циклічному впливі змінюється енергетичний стан речовини. У процесі міжмолекулярних, міжатомних чи внутрішньоатомних взаємодій речовини вивільняється на цих рівнях енергія, що витрачається на зміну властивостей речовини чи цілком витрачається на зміну енергетичного рівня речовини. Перерозподіл цих властивостей проводиться за допомогою перетворювача внутрішньої, підведеної і відведеної енергії. Отримане таким чином речовина 6 може бути використана в якості речовини з новими властивостями чи речовина може бути використана в якості джерела енергії. Перетворення речовини може супроводжуватися з підведенням 4 чи відведенням 5 енергії. Для зміни властивостей деяких речовин (наприклад, тугоплавких металів), у яких є сильні зв'язки, вимагається підводити ззовні енергію. Підведення 4 і відведення 5 енергії проводиться на відповідному рівні взаємодії 2, що досягається шляхом циклічного перетворення енергії 3 і узгодження рівнів взаємодії зовнішніх і внутрішніх джерел енергії. Циклічна енергетична взаємодія підведеної, відведеної і внутрішньої енергії речовини в процесі перетворення дозволяє організувати міжмолекулярні, міжатомні чи внутрішньоатомні взаємодії й суттєво підвищити ефективність процесу. Підведення енергії 4 ззовні проводиться також тоді, коли для протікання процесу по перетворенню речовини є недостатня кількість енергії, накопленої усередині речовини. Підведена енергія в цьому випадку цілком витрачається на підтримку процесу відповідного рівня взаємодії і на перетворення речовини. Поряд з циклічним перетворенням речовини 8, як матеріального об'єкта, відбувається і циклічне перетворення енергії 7. Наявність циклів перетворення енергії 7, перетворення речовини 8, підведеної 4 і відведеної 5 енергії дозволяє здійснювати регулювання процесом перетворення речовини. Вибір циклів перетворення речовини 8, циклів перетворення енергії 3, 7 дозволяє досягати резонансних властивостей процесу перетворення речовини. Таким чином, є можливим підсилити чи послабити міжмолекулярні, міжатомні, внутрішньоатомні взаємодії. При збігу (кратності) цих циклів чи їх протифазі в речовині виникають резонансні явища, що підсилюють чи слабшають зміни властивостей речовини на рівні міжмолекулярних, міжатомних чи внутрішньоатомних взаємодій. У процесі циклічної зміни властивості речовини використовується мінімальна кількість енергії, щоб зміни речовини протікали без її руйнування на складові. Накопичена повна енергія в речовині направляється на зміну властивості речовини, упритул до зміни структури речовини, а не на руйнування речовини. Зміна властивості речовини супроводжується розсіюванням енергії і втратою ефективності способу. Для підвищення ефективності запропонованого способу виконуються перетворення внутрішньої, підведеної і відведеної енергії 6 (фіг. 1) усередині замкнутого екрана, який знижує розсіювання енергії за границі процесу. За допомогою перетворення 6 здійснюють перерозподіл енергії і концентрують енергетичні потоки на перетворення речовини 4. Крім того, за допомогою перетворення 6 створюються умови по зміні властивості речовини і вивільненню енергії в процесі міжмолекулярних, міжатомних чи внутрішньоатомних взаємодій. Додаткове підвищення ефективності способу відбувається при циклічній енергетичній взаємодії 4 підведеної і відведеної речовини (фіг. 3). На вході 1 і виході 3 речовини проводять передачу енергії і вирівнюють енергетичні рівні у результаті одноразового чи багаторазового обміну енергіями взаємодіючих речовин. При виході речовини за межі процесу з надлишковою енергією, у результаті енергетичного обміну енергія повертаються в початок процесу, а при наявності надлишкової енергії в підведеної речовині енергія передається речовині, що відводиться, і таким чином підвищується кількість відведеної енергії. Незважаючи на те, що відбувається передача енергії при відведенні речовини, у цілому ця енергія повертається в речовину і підвищує її енергетичні властивості. Таким чином, підвищується кількість енергії, що відводиться, і підвищується рівень енергетичних взаємодій у самому процесі. Варіант виконання способу для міжмолекулярних, міжатомних і внутрішньоатомних взаємодій представлений на фіг. 4. Речовина 1 подається на рівень попередньої підготовки речовини 3, а потім на рівень міжмолекулярних взаємодій 5. Зміна властивості речовини на молекулярному рівні протікає аналогічно операціям, що представлені на фіг. 1. Якщо отримана властивість речовини після молекулярного рівня 5 не задовольняє необхідній властивості 7 UA 90996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 (наприклад, по калорійності), то проводять перетворення речовини на рівні міжатомних 6, внутрішньоатомних 7 взаємодій. Зміна властивості речовини здійснюється на рівнях 5, 6, 7 у відповідності з фіг. 2. Для зміни енергетичного рівня речовини використовуються циклічні зміни властивості речовини на відповідних рівнях взаємодії 2, 15, 16. За допомогою вибору циклів по перетворенню енергії 4, 13, 14 проводять перерозподіл енергії по рівнях і одержують речовину з новими властивостями 8, 9, 11, 12. Зміна властивостей на молекулярному, атомарному, внутрішньоатомному рівнях відбувається за допомогою циклічного перетворення енергії 4, 13, 14, циклічного перетворення речовини 8 (фіг. 2), циклічного підведення і відведення енергії. У результаті циклічного впливу на речовину створюють умови, при яких у результаті міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій вивільняється енергія. Отримана енергія витрачається на зміну властивості речовини, на зміну енергетичного рівня речовини, що дозволяє використовувати таку речовину як нову речовину чи паливо (джерела енергії). Циклічне перетворення внутрішньої, підведеної, відведеної енергії, накопичення енергії дозволяє проводити послідовне збільшення чи зменшення енергії і таким чином суттєво підвищити ефективність способу. На кожному рівні вибір циклів перетворення енергії, речовини проводять в залежності від стану початкової речовини чи від структури речовини, що піддається зміні властивостей. При послідовній зміні властивості речовини, у результаті переходу від міжмолекулярних, міжатомних до внутрішньоатомних взаємодій, представляється можливим проникнути до суттєвих змін властивостей речовини. При цьому, знижується енергетичні витрати і підвищується ефективність способу. Підвищення ефективності способу досягається за допомогою вибору циклів перетворення енергії 4, 13, 14, речовини й енергії на рівнях 5, 6, 7. При збігу циклів (для деяких режимів при збереженні кратності) в речовині виникають резонансні явища, що підсилюють чи слабшають взаємодії на молекулярному, атомарному, внутрішньоатомному рівні. Такі циклічні впливи на речовину в початковий період приводять до суттєвих змін властивостей речовини на молекулярному рівні. При продовженні таких впливів на речовину зміна властивостей речовини відбувається в результаті перетворення речовини і енергії і доходить до атомарного рівня, а потім і до внутрішньоатомного рівня. Перехід між рівнями здійснюють шляхом зміни режимів циклічного перетворення речовини, енергії, підведення, відведення енергії. Підвищення ефективності способу досягається за допомогою того, що в процесі перетворення речовини на кожному рівні використовується мінімальна) кількість енергії. Витрачається стільки енергії, щоб з однієї сторони підтримувати зміну властивостей речовини, а з іншої сторони ці зміни не приводили до руйнування речовини на складові (наприклад, для води на водень і кисень). Перетворення речовини, що складається з декількох елементів, може проводитися до його поділу. У результаті циклічного перетворення енергії усередині речовини параметри досягають своїх граничних значень. Відбувається розрив зв'язків між елементами чи групами елементів, що входять у склад речовини. Граничне значення параметрів досягається при створенні умов по тиску, температурі, вологості, концентрації речовини, внутрішньої енергії, швидкості зміни властивості речовини, енергії. Спочатку відбувається руйнування зв'язків між елементами, для руйнування яких вимагається мінімальна кількість енергії. Зі збільшенням кількості енергії відбувається руйнування зв'язків між елементами, для підтримки яких вимагається і більша кількість енергії. При послідовному і циклічному збільшенні енергії, що задіяна в процесі перетворення речовини, відбувається послідовне руйнування речовини з утворенням елемента чи групи елементів, що у складі речовини мають енергію зв'язків від мінімального свого значення до максимального. Елемент, що утвориться, чи група елементів послідовно виділяється від основної речовини і використовується як нова речовина. Якщо ж утворені елементи (групи елементів) послідовно не відводити від основної речовини, то вони можуть вступати в реакцію між собою, з основною речовиною й утворювати початкову речовину, нову групу елементів, речовину з новою структурою й новими властивостями. При достатній кількості внутрішньої енергії між знову отриманими елементами (групами елементів) можуть протікати послідовні реакції з розподілом групи елементів на прості елементи. Такі перетворення речовини відбуваються з підведенням чи відведенням енергії. Отримана речовина може бути використана в якості джерела енергії. Регулювання швидкості протікання процесу зміни властивості речовини і вибір елемента, що виділяють з речовини, проводять за допомогою циклів перетворення речовини й енергії в результаті резонансних явищ на рівні(ях) міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій. Зміна властивості речовини з використанням енергії, що міститься усередині речовини, дозволяє підвищити ефективність способу. При цьому використовувана енергія ззовні витрачається тільки для підтримки чи прискорення процесів по зміні властивості речовини. 8 UA 90996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Реалізація способу відповідно до фіг. 4 може включати наступні варіанти виконання і протікання процесів по зміні властивості речовини. Якщо початкова речовина пройшла попередню підготовку іншим способом, чи має однорідний склад, підготовка речовини може протікати у відповідності з фіг. 2. У цьому випадку міжмолекулярні взаємодії усередині речовини протікають на двох енергетичних рівнях (фіг. 4). Якщо на рівнях 6, 7 підтримувати параметри речовини міжмолекулярних взаємодій, то перетворення речовини буде протікати на чотирьох енергетичних рівнях. Аналогічним шляхом можна досягти збільшення енергетичних рівнів більш чотирьох, коли додаються рівні міжмолекулярних взаємодій. Таким чином, збільшення енергетичних рівнів досягається і для міжатомних і внутрішньоатомних взаємодій. Для перетворення речовини на декількох енергетичних рівнях для міжатомних, чи внутрішньоатомних взаємодій необхідно, щоб підготовка речовини була проведена для відповідних взаємодій. На підставі операцій, що представлені на фіг.4, можна виконати інші варіанти реалізації способу для декількох енергетичних рівнів і декількох рівнів взаємодій. Вибір рівнів перетворення енергії суттєво залежить від речовини, що піддається зміні, і властивості, яку необхідно змінити, для одержання нової речовини. Використання запропонованого способу зміни властивості речовини забезпечує в порівнянні з існуючими способами наступні переваги: а) можливість одержувати нову рідку, тверду і газоподібну речовину при мінімальних витратах енергії; б) універсальність одержання нової речовини при проведенні зміни властивості речовини без її руйнування і при проведенні перетворення речовини з відділенням елемента (групи елементів) від початкової речовини, поділом усієї речовини на складові елементи (групи елементів); в) значно розширити можливості одержання речовини з новими властивостями, що може бути використане як паливо, добавки до палива, джерела енергії; г) розширити область практичного застосування способу в різних областях промисловості, так як як сировина для реалізації способу може виступати рідка, тверда і газоподібна речовина. На фіг. 5 показана структурна схема пристрою для здійснення способу у відповідності з принциповою схемою на фіг. 4. Пристрій включає центрифуги 1, 2, 3, які незалежно приводяться в обертання через редуктора 8, 9, 10 електродвигунами 11, 12, 13. Центрифуги енергетично ізольовані, установлені одна в одній й обертаються на порожніх валах, через які можна підводити(відводити) речовину(енергію) 14, 15, 16. Центрифуги містять щілинні вікна 4, 5, 6 для підведення або відведення речовини. Усередині центрифуги 1 нерухомо встановлене центральне тіло 19, за допомогою якого проводиться підведення (відведення) енергії 18. Центрифуги встановлені в герметичний і нерухливий корпус 7, усередину якого подається речовина з надлишковою енергією(тиском) 17. Між корпусом 19 і центрифугою 1 утворене електромагнітне поле з регульованою частотою за допомогою джерела 20. Аналогічно виконано електромагнітне поле між центрифугами 2 і 3 (не показане). Для підвищення ефективності перетворення енергії й речовини центрифуги обертаються в протилежні сторони. В об'ємі між центрифугами 2 і 3 підтримуються умови для протікання міжмолекулярних взаємодій відповідно до [8, стор. 402-404], в об'ємі між центрифугами 2 і 1 - міжатомні взаємодії відповідно до [8, стор. 400-401], в об'ємі між центрифугою 1 і центральним тілом 19 - внутрішньоатомні взаємодії відповідно до [8, стор. 36-40]. Наявні витоки речовини між корпусом 7 і центрифугою 3, енергії 21 направляються через ежектор(для рідкої й газоподібної речовини) на вхід 17. Пристрій виконаний відповідно до фіг. 4 без відведення речовини після попередньої підготовки. Як речовина використовувалася вода, яка подавалася через 17 на вхід у корпус 7. При наявності надлишкового тиску й за рахунок обертання центрифуг вода проходить через отвір 6, потім переміщається в зазорі між центрифугами 3 і 2, через отвір 4 і рухається в протилежну сторону в напрямку отвору 5. З отвору 5 під впливом надлишкового тиску рідина подається в зазор між центрифугою 1 і нерухливим центральним тілом 19, а потім виводиться за межі пристрою 14. На вході 17 рідина піддається попередній деформації між корпусом 7 і обертовою центрифугою 3. За рахунок різниці тисків утворюється криволінійний рух рідини убік отвору 6 при послідовній циклічній зміні форми й об'єму речовини в зазорі між центрифугою 3 і корпусом 7. Рух рідини відбувається в області електромагнітного поля, що утворюється при в’яжучому режимі плину рідини й у результаті електромагнітної індукції між обертовою центрифугою 3 і корпусом 7. Таким способом вивільняють переважно внутрішню енергію у вигляді електростатичного поля й таким способом у цілому підвищують електромагнітне поле між корпусом 7 і центрифугою 3. В аналогах же на попередньому етапі проводять вивільнення теплової енергії в результаті фазового переходу. Підготовлена рідина через щілину 6 попадає в зазор між обертовими в протилежні сторони центрифугами 3 і 2, між якими знаходиться електромагнітне поле. 9 UA 90996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Проводиться наступне вивільнення енергії, перетворення речовини й енергії на рівні міжмолекулярних взаємодій при криволінійному русі рідини вбік отвору 4, але вже в протилежну сторону стосовно рідини, що рухається між корпусом 7 і центрифугою 3. Такий рух рідини дозволяє суттєво підвищувати енергетичні процеси всередині речовини. Через отвір 4 речовина попадає в зазор між обертовими в протилежні сторони центрифугами 1 і 2 і рухається по криволінійній траєкторії вбік отвору 5. На цьому ступені зміни властивості речовини відбуваються на рівні міжатомних взаємодій. Ці взаємодії відбуваються під впливом електромагнітних полів між центрифугами 2,3, центрифугою 1 і центральним тілом 19. У результаті протилежного руху рідини, стосовно руху рідини в зазорі між центрифугами 3 і 2, відбувається наступне підвищення енергетичної ефективності способу. Через щілину 5 рідина попадає в зазор між центрифугою 1 і центральним тілом 19. На цьому ступені відбувається перетворення речовини й енергії в результаті внутрішньоатомних взаємодій під впливом електромагнітного поля. Після досягнутих змін у результаті міжатомних взаємодій речовина виділяється за межі пристрою 14. Речовина може також відводитися після проведення міжмолекулярних взаємодій 16, міжатомних взаємодій 15, після попередньої підготовки(не показано). При одержанні речовини в процесі перетворень енергія виділяється у вигляді теплової енергії й енергії електромагнітного поля 18. На всіх ступенях проводиться вивільнення внутрішньої енергії у вигляді електростатичного поля, що витрачається на зміну взаємодій усередині речовини, що приводить в остаточному підсумку до зміни структури речовини в порівнянні з початковою речовиною. Якщо ж перетворення речовини супроводжується фазовими явищами, то тепло відводиться на рівні міжмолекулярних 16, міжатомних взаємодій 15. Для зменшення теплових витрат проводять зменшення швидкості перетворень речовини. Для всіх взаємодій центрифуги 1, 2, 3 і корпус 7 виконують функції перетворювача енергії. Для підвищення ефективності перетворення речовини за допомогою відведення енергії 14, 15, 16, 18, зміни кривизни руху речовини, електромагнітного поля між 1 і 19, 2 і 3 направляють потік енергії всередину речовини. Утворення криволінійного руху всередині центрифуги й створення циклів вивільнення енергії дозволяє накопичувати енергію у вигляді електромагнітного поля на кожній ступені перетворення енергії, речовини й передавати циклічно енергію всередині кожного рівня взаємодій, а також від однієї ступені до іншої. Регулювання процесами перетворення проводиться за допомогою зміни кількості обертів центрифуг 1, 2, 3, зміни частоти електромагнітного поля між 1 і 19, 2 і 3, частоти підведення(відведення) енергії 14, 15, 16, 19. При певному збігу цих параметрів відбувається збільшення або зменшення процесів перетворення на відповідному рівні, що контролюється за допомогою температури на виході з 14, 15, 16. При доведенні параметрів речовини до критичних значень по температурі або тиску відбувається стрибкоподібна їхня зміна. Аналіз значень цих параметрів дозволяє визначити напрямок регулювання для досягнення необхідного процесу перетворення речовини. Відповідно до запропонованого способу згідно з фіг. 5 на виході із 14 уперше з води при надлишковому тиску 15 Па на вході 17 було отримано рідке і газоподібне паливо. Таким чином, між технічним результатом, що заявляється, і суттєвими ознаками корисної моделі вперше теоретично доказано, і експериментально підтверджено, що існує причиннонаслідковий зв'язок. Джерела інформації: 1. Патент РФ RU2109795, МКИ C10L1/00. Способ получения жидкого бессернистого органического топлива. Грудинин В. П., Грудинин А. В (RU) - 96116622/04; Заявл. 12.08.1996; Опубл. 27.04.1998. 2. Патент РФ RU2142445, МКИ С06В21/00, C10L5/00, C10L9/00. Способ получения компонентов твердого топлива и взрывчатых веществ. Чесноков Б. П., Михайлов В. В., Вайцуль А. Н. (RLQ-99100559/04; Заявл. 18.01.1999; Опубл. 10.12.1999. 3. Патент РФ RU(11)2298588, МПК С22В34/00. Способ получения вещества, выбранного из ряда неметаллов: кремний, бор, фосфор, мишьяк, сера. Карелин А. И., Карелин В. А., Казимиров В. Α., Шарафутдинов Р. Г., Кушхабиев Т. З. (RU) - 2005123261/02; Заявл. 21.07.2005; Опубл. 10.05.2007. 4. Аксенов А. Ф. Авиационные топлива, смазочные материалы и специальные жидкости. М.: Транспорт, 1970. - С. 6-9. 5. Патент України на корисну модель № 30352. 6. Патент України на корисну модель № 40498. 7. Патент США № 4897592 от 30 января 1990 г., H02N 1/08. 8. Физический энциклопедический словарь/Гл. ред. А. М. Прохоров. Ред. Кол. А. М. БончБруевич, А. С. Боровик-Романов и др. - М.: Сов. Энциклопедия, 1983. - 98 с. 10 UA 90996 U 9. Патент РФ № 2142905, МКИ С01ВЗ/00, С01В13/02. Способ получения водорода и кислорода из воды. Ермаков В. Г. (RU)-98107751/12; Заявл. 27.04.1998; Опубл. 20.12.1999. 10. Дикерсон Р., Грей Г., Хейт Дж.. Основные законы химии. В 2 т. М.: Мир, 1982. - 652с, 620с. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 25 30 35 1. Спосіб зміни властивостей речовини, що може перебувати в рідкому і/або твердому, і/або у газоподібному стані, що включає попередню підготовку речовини й наступну переробку речовини, який відрізняється тим, що для додання речовині нової властивості шляхом перетворення енергії, речовини за допомогою зовнішнього джерела енергії деформують речовину, перерозподіляють параметри й утворюють усередині речовини енергетичну взаємодію, що відбувається при циклічній зміні форми й об'єму речовини, а потім здійснюють послідовне ступеневе циклічне вивільнення і перетворення енергії, речовини з напрямком потоку енергії всередину речовини на рівні(ях) міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій шляхом криволінійного руху в області електромагнітного поля. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що регулювання вивільнення і перетворення енергії проводять за допомогою підведення і/або відведення енергії від зовнішнього джерела енергії на одному, декількох рівнях взаємодій. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що початкова речовина піддається попередній підготовці по основних параметрах на рівні(ях) міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що циклічну зміну властивості речовини проводять шляхом вибору циклів підведеної енергії і перетворення речовини при резонансних явищах з посиленням чи ослабленням процесу перетворення речовини на рівні(ях) міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що перерозподіл енергії між рівнями міжмолекулярних, міжатомних, внутрішньоатомних взаємодій проводять шляхом зміни циклів перетворення енергії і речовини. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що зміну внутрішньої і зовнішньої енергії здійснюють шляхом перетворення, накопичення, передачі. 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що зміну властивості речовини здійснюють на рівні(ях) при мінімальних енергетичних витратах без руйнування речовини, при доведенні параметрів речовини до критичних величин, коли речовина поділяється на складові елементи (групи елементів). 11 UA 90996 U 12 UA 90996 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 13