Застосування інгібітора сукцинатдегідрогенази в обробці видів рослин сімейства злаки

Реферат: Застосування інгібітора сукцинатдегідрогенази, біксафену на одній із стадій ВВСН 17-70 розвитку листа виду рослини для збільшення біомаси рослини видів сімейства злаки (Роасеае) та для одночасного поліпшення фізіологічного стану рослини, за рахунок збільшення та/або стабілізації вмісту хлорофілу в рослині. UA 109894 C2 (12) UA 109894 C2 UA 109894 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід стосується специфічного застосування інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) в обробці видів рослин сімейства Злаки (Poaceae). Винахід стосується зокрема специфічного застосування інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) в обробці видів рослин сімейства Злаки (Poaceae) для збільшення біомаси рослин. Зокрема, винахід стосується специфічного застосування інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) в обробці видів рослин сімейства Злаки (Poaceae) для збільшення біомаси криючого листа, листа F1 та/або листа F2 рослини. Застосування інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) для боротьби з фітопатогенними грибами і мікроорганізмами відоме з рівня техніки: Наприклад, у публікації WO 03/070705 A1 описане застосування інгібітора сукцинатдегідрогенази (СДГ) N-(3',4'-дихлор-5-фтор-1,1'-біфеніл-2-іл)-3-(дифторметил)-1-метил-1Hпіразол-4-карбоксаміду (далі вказане загальноприйняте найменування "біксафен") для боротьби з небажаними мікроорганізмами і фітопатогенними грибами. Із публікації WO 2009/106633 A1 відомо, що ефективним засобом для обробки проти фітопатогенних грибів і мікроорганізмів є суміші з біксафену та епоксиконазолу або метконазолу. Ці суміші згідно з методикою, описаною в публікації WO 2009/106633 A1, наносять безпосередньо на посівний матеріал або ґрунт, в якому ростуть рослини. У публікації WO 2006/131221 A1 описане застосування біксафену для боротьби з патогенними грибами, зокрема з соєвою іржею видів Phakopsora, такими як, наприклад, Phakopsora sojae, Phakopsora pachyrhizi та Phakopsora vignae; Uredo sojae та Uromyces sojae; а також проти інших видів іржі, таких як, наприклад, кавова листова іржа Hemileia vastarix. Ці публікації не містять жодного посилання на дію інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) стосовно підвищення врожайності. У публікації WO 01/64928 A2 описаний спосіб збільшення біомаси однодольних рослин, наприклад рису, пшениці, ячменю, вівса або проса, та дводольних рослин, наприклад гороху, люцерни, турецького гороху (нуту), цикорію салатного, листової капусти (грюнколь) або сочевиці, та збільшення врожаю цих рослин стосовно насіннєутворення та біомаси рослин. Для опису ефекту у пшениці застосовували індекс врожайності (Harvest Index). Функціональну активність рослин описано на підставі підвищення загальної кількості насінин, збільшення індивідуальної маси насінин, підвищення загальної маси насінин на одну рослину і надземної біомаси, збільшення індексу врожайності (Harvest Index) та поліпшення жаровитривалості. Спосіб збільшення біомаси рослин, описаний у публікації WO 01/64928 A2, ґрунтується на трансгенній маніпуляції рослинами, а не – як буде описано далі – на застосуванні специфічних активних речовин. У публікації WO 01/64928 A2 також немає посилань на комбіновану обробку трансгенних рослин і застосування фунгіцидно активного компонента. Аналогічні способи, що охоплюють методи генної інженерії для одержання трансгенних рослин з метою збільшення біомаси, відомі з публікацій WO 2003/096797 A2, WO 2006/013010 A2 або WO 2008/142163 A2. У публікації WO 2009/098218 A2 описаний метод поліпшення стану здоров'я рослин шляхом обробки різними інгібіторами СДГ, а також комбінаціями СДГ та інших пестицидів. Поняття "стан здоров'я рослин" згідно з публікацією WO 2009/098218 означає врожайність та життєздатність рослин, а також їх стійкість проти абіотичних стресорів. Вплив обробки на розвиток криючого листа не описаний. У публікації EP 2 039 771 A2 описаний метод поліпшення потенціалу трансгенного рослинництва, зокрема кукурудзи, шляхом обробки біксафеном. Як міра поліпшення потенціалу рослинництва вказана, зокрема, стійкість рослин проти абіотичного стресу. Біологічні дані на підтвердження цього ефекту, в публікації EP 2 039 771 A2 не наведені. У публікації WO 2005/018324 A2 описаний спосіб збільшення росту рослин за допомогою амідних сполук, наприклад боскаліду. Застосування біксафену не описане. Ця заявка не містить також опису впливу обробки на розвиток криючого листа. Було виявлено, що особливо ефективним є застосування інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) для підвищення врожайності до видів рослин сімейства Злаки (Poaceae). Зокрема, було виявлено, що застосування інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) є ефективним на стадіях розвитку BBCH 12-70, переважно на стадіях розвитку BBCH 17-70, більш переважно на стадіях розвитку BBCH 20-65, ще переважніше на стадіях BBCH 29-60, особливо переважно на стадіях розвитку BBCH 33-55 виду рослин. Окрім підвищення врожайності було виявлено, що інгібітори сукцинат-дегідрогенази (СДГ) одночасно ефективно сприяють, зокрема, поліпшенню фізіологічного стану рослин сімейства Злаки (Poaceae) і боротьбі проти спеціальних фітопатогенів, зокрема Puccinia triticina, Blumeria graminis та Septoria tritici. 1 UA 109894 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У рамках винаходу оброблюваними рослинами є, зокрема, рослина, починаючи зі стадії розвитку BBCH 12, переважно починаючи зі стадії розвитку BBCH 20, більш переважно починаючи зі стадії розвитку BBCH 29, ще переважніше – починаючи зі стадії розвитку BBCH 33. Визначення стадій BBCH наведене в монографії BBCH Біологічного федерального відомства сільського та лісового господарства, 2-е видання, 2001 р. Таким чином, винахід стосується способу збільшення врожайності рослин сімейства Злаки (Poaceae). Досягнуте взагалі одночасне поліпшення фізіологічного стану рослин стосується в загальному випадку підвищеної фізіологічної активності рослини, ознакою чого є, наприклад, подовження періоду збереження рослинами зеленого кольору. Результат відповідного винаходові застосування на фізіологію рослини далі описаний докладніше. Винахід стосується в першому аспекті застосування принаймні одного інгібітора сукцинатдегідрогенази (СДГ) до видів рослин сімейства Злаки (Poaceae) для підвищення врожайності за рахунок збільшення біомаси криючого листа, листа F-1 та/або листа F-2 рослини. Підвищення врожайності завдяки застосуванню інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) при цьому переважно не слід пояснювати вже відомою фунгіцидною дією інгібіторів сукцинатдегідрогенази (СДГ) проти фітоопатогенів; зокрема, згідно з відповідною винаходові концепцією підвищення врожайності може бути досягнуте також і у випадку відсутності фітопатогенів. В рамках винаходу – як вже згадано вище – було встановлено, що принаймні один інгібітор сукцинат-дегідрогенази (СДГ) переважно застосовують у такий момент часу, який відповідає одній зі стадій розвитку BBCH 12-70, переважно одній зі стадій розвитку BBCH 20-65, більш переважно одній зі стадій розвитку BBCH 29-60, особливо переважно одній зі стадій розвитку BBCH 33-55. У разі застосування інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) на цій стадії розвитку рослини збільшення врожайності виявляється особливо вираженим. Окрім цього, переважним є застосування принаймні одного інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) принаймні в два моменти часу протягом періоду розвитку видів рослин. Другу обробку здійснюють переважно в той момент часу, коли на оброблюваній рослині спостерігають розвиток принаймні листа F-2, більш переважно принаймні листа F-2 і листа F-1, ще переважніше – криючого листа, листа F-1 і листа F-2. У цьому випадку інгібітор сукцинатдегідрогенази (СДГ) наносять, зокрема, шляхом обприскування вищевказаних листів, тобто криючого листа, листа F-1 та/або листа F-2. Таким чином, у цілому це дозволяє збільшити ріст цих листів. Переважно перше нанесення здійснюють у момент, що відповідає стадії розвитку BBCH 17-42 виду рослини, а друге нанесення – в момент, що відповідає стадії розвитку BBCH 43-70 виду рослини. Проте, відповідне збільшення росту не може бути досягнуте лише завдяки цьому двостадійному нанесенню інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ), а лише в тому разі, якщо перше нанесення здійснюють на вищевказаних стадіях розвитку. Таким чином, винахід дозволяє, зокрема, збільшити розмір чи площу поверхні криючого листа, листа F-1 та/або листа F-2. Розмір може бути визначений, виходячи з довжини та ширини відповідних листів. Тому в іншому аспекті винахід стосується застосування принаймні одного інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) до видів рослин сімейства Злаки (Poaceae) для збільшення розміру та площі поверхні принаймні одного листа рослини, вибраного з групи, що включає криючий лист, лист F-1 та лист F-2. Оскільки при відповідному винаходові застосуванні принаймні одного інгібітора сукцинатдегідрогенази (СДГ) збільшується розмір та площа поверхні вищеназваних листів, в рамках винаходу в загальному випадку збільшується також біомаса рослини. Тому в іншому аспекті винахід стосується застосування принаймні одного інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) для збільшення біомаси рослин. Зокрема, відповідне винаходові застосування принаймні одного інгібітора сукцинатдегідрогенази (СДГ) дозволяє збільшити біомасу колоса, кількість зернин злаків або колосся і зернин злаків, або зернин злаків в колосі (кількість зернин на один колос) обробленої рослини. Окрім цього, згідно з іншим аспектом було виявлено, що завдяки спеціальному відповідному винаходові застосуванню принаймні одного інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) може бути не лише збільшена біомаса та врожайність оброблених рослин, але й поліпшений фізіологічний стан рослини в цілому. Поліпшення фізіологічного стану рослини виражається, наприклад, у подовженні періоду збереження зеленого кольору листя рослини. Зокрема, в рамках винаходу було виявлено, що спеціальне відповідне винаходові застосування принаймні одного інгібітора сукцинатдегідрогенази (СДГ) може подовжити тривалість періоду збереження зеленого кольору листової поверхні. Завдяки цьому затримується визрівання (біологічне старіння) рослини, що є 2 UA 109894 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 перевагою для сільського господарства внаслідок збільшенню діапазону варіювання моменту збирання врожаю. Водночас також пізніше настає період пожовтіння відповідних рослин. Тому винахід стосується також застосування принаймні одного інгібітора сукцинатдегідрогенази (СДГ) для нанесення на види рослин сімейства Злаки (Poaceae) з метою подовження періоду збереження зеленого забарвлення листової поверхні. Окрім цього, винахід стосується також застосування принаймні одного інгібітора сукцинатдегідрогенази (СДГ) для нанесення на види рослин сімейства Злаки (Poaceae) з метою затримання моменту визрівання (біологічного старіння) рослини. Зокрема, за допомогою передбаченого згідно з винаходом інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) можна затримати чи нормалізувати процес розвитку колосся зернових рослин (що характеризується затриманням початку та прискоренням завершення фази колосіння). Зокрема, проведені дослідження підтверджують, що завдяки відповідному винаходові застосуванню інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) досягнута затримка фази колосіння може становити до одного тижня. Перевага затримки фази колосіння, яке в загальному випадку відбувається на макростадії BBCH 5 і починається на стадії розвитку BBCH 51, полягає в збільшенні біомаси завдяки цій затримці. Перевага нормалізації фази колосіння полягає в тому, що рослини, які обробляють згідно з винаходом, часто на стадії колосіння зазнають нападу патогенів роду Fusarium, а нормалізація фази колосіння, тобто скорочення її тривалості, дозволяє цілеспрямовано боротися з патогеном роду Fusarium протягом цього проміжку часу. Окрім цього, в рамках винаходу було виявлено, що завдяки спеціальному відповідному винаходові застосуванню принаймні одного інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) збільшується вміст хлорофілу в рослині. Було виявлено також, що завдяки застосуванню принаймні одного інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) забезпечується стабілізація вмісту хлорофілу в рослині. Стабілізований вміст хлорофілу в рамках винаходу означає, що розпад хлорофілу в рослині завдяки відповідному винаходові застосуванню уповільнюється порівняно з цим процесом у необробленій рослині. Тому винахід стосується також застосування принаймні одного інгібітора сукцинатдегідрогенази (СДГ) для нанесення на види рослин сімейства Злаки (Poaceae) з метою підвищення та/або стабілізації вмісту хлорофілу в рослині. Окрім цього було встановлено, що завдяки відповідному винаходові застосуванню може бути прискорений фотосинтез у рослинах. Тому винахід стосується також застосування принаймні одного інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) для нанесення на види рослин сімейства Злаки (Poaceae) з метою збільшення швидкості фотосинтезу в рослині. Це збільшення швидкості фотосинтезу в рослині може супроводжуватися затримкою її біологічного старіння. У рамках винаходу було виявлено також, що спеціальне відповідне винаходові застосування принаймні одного інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) насамкінець може підвищувати стійкість чи толерантність рослин до абіотичних стресорів. Наприклад, було виявлено, що при тепловому стресі зростає швидкість транспірації у рослин, які були оброблені принаймні одним інгібітором сукцинат-дегідрогенази (СДГ), в результаті чого поліпшується їх охолодження внаслідок випаровування води. Поняття толерантності або стійкості проти абіотичного стресу в рамках винаходу застосовують для позначення різних переважних властивостей рослин, які не пов'язані безпосередньо з відомою фунгіцидною ефективністю інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ). Такі переважні властивості виражаються, наприклад, у наведених далі поліпшених характеристиках рослин: кращий ріст коренів, а саме площі їх поверхні та заглиблення в ґрунт, посилене утворення кореневих паростків або кущіння, міцніші та продуктивніші кореневі паростки і паростки кущіння, покращання росту паростків, підвищена стійкість до полягання, збільшений діаметр основи паростків, збільшена площа поверхні листа, вищий вміст живильних речовин і компонентів, таких як, наприклад, вуглеводи, жири, олії, білки, вітаміни, мінеральні речовини, ефірні масла, барвники, волокна, вища якість волокон, більш ранній початок цвітіння, збільшена кількість квітів, зменшений вміст токсичних продуктів, таких як мікотоксини, зменшений вміст залишків або непереважних компонентів будь-якого виду, або краща перетравність, підвищена стабільність зібраного врожаю при зберіганні, підвищена стійкість проти непереважних температур, підвищена стійкість проти посухи та сухості, а також дефіциту кисню внаслідок надлишку води, підвищена стійкість проти підвищеного вмісту солі у ґрунті та воді, підвищена стійкість проти озонового стресу, підвищена переносимість гербіцидів та інших засобів для обробки рослин, поліпшене вбирання води і продуктивність фотосинтезу, переважні властивості рослин, такі як, наприклад, прискорення визрівання, рівномірніше визрівання, 3 UA 109894 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 збільшена привабливість для корисних організмів, поліпшене запилення або інші переваги, які добре відомі фахівцям. Описані вище результати дії інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) при цьому можуть проявлятися окремо або одночасно і в звичайному випадку можуть бути підтверджені відповідними ефектами із застосуванням загальних понять. Такими поняттями є, наприклад, наведені далі за найменуваннями: фітотонічний ефект, стійкість проти стресорів, слабкіший стрес рослин, здоров'я рослин, здорові рослини, добрий фізичний стан рослин, ("Plant Fitness"), "Plant Wellness", "Plant Concept", "Vigor Effect", "Stress Shield", захисний щит, "Crop Health", "Crop Health Properties", "Crop Health Products", "Crop Health Management", "Crop Health Therapy", "Plant Health", "Plant Health Properties", "Plant Health Products", "Plant Health Management", "Plant Health Therapy", ефект розквіту ("Greening Effect" або "Re-greening Effect"), свіжість ("Freshness"), або інші поняття, добре відомі фахівцям. Окрім цього, передбачене згідно з винаходом застосування інгібіторів сукцинатдегідрогенази (СДГ) одночасно дозволяє успішно боротися з відповідними патогенами. При цьому йдеться про вже відоме застосування біксафену для посилення дії фунгіцидів; проте, в цьому випадку завдяки спеціальному нанесенню біксафену на криючий лист, листи F-1 та/або F-2 забезпечується можливість особливо ефективної боротьби з патогенами. Патогени, для боротьби проти яких застосовують інгібітори сукцинат-дегідрогенази, в рамках винаходу можуть бути вибрані з групи, що включає Ascochyta tritici, Blumeria graminis, Cladosporium herbarum, Cochliobolus sativus, Epicoccum spp., Erysiphe graminis, Fusarium graminearum, Fusarium culmorum, Gaeumannomyces graminis, Leptosphaeria nodorum, Microdochium nivale, Pseudocercospora herpotrichoides, Pseudocercosporella herpotrichoides, Puccinia striiformis, Puccinia triticina, Puccinia hordei, Puccinia recondite, Pyrenophora graminea, Pyrenophora teres, Pyrenophora tritici repentis, Ramularia collo-cygni, Rhizoctonia solani, Rhizoctonia cerealis, Rhynchosporium secalis, Septoria nodorum, Septoria tritici, Stagonospora nodorum, Tilletia caries, Typhula incarnate, Uromyces appendiculatus, Ustilago avenae та Ustilago nuda. Зокрема, винахід є придатним для одночасної боротьби з патогенами, вибраними із групи, що включає Puccinia triticina, Blumeria graminis та Septoria tritici. Перелік відповідних винаходові інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) наведений в мережі Інтернет за адресою www.FRAC.info (Mode of Action Poster, Підгрупа C2: Інгібування комплексу II: сукцинат-дегідрогеназа, # 7 SDHI Succinate DeHydrogenase Inhibitors). Особливо переважні відповідні винаходові інгібітори сукцинат-дегідрогенази (СДГ) можуть бути вибрані з групи, що включає наведені далі сполуки: (1) Флуопірам, хімічне найменування N-{[3-хлоро-5-(трифторoметил)-2-піридиніл]етил}-2,6дихлоробензамід, який є фунгіцидом, що належить до хімічного класу піридил-етил-бензамідів. Флуопірам і процес його одержання із застосуванням відомих та комерційно доступних компонентів описаний у публікації EP 1 389 614 A. (2) Пенфлуфен, хімічне найменування N-[2-(1,3-диметилбутил)феніл]-5-фторo-1,3-диметил1H-піразол-4-карбоксамід. Пенфлуфен і процес його одержання із застосуванням відомих та комерційно доступних компонентів описаний у публікації WO 2003/010149 A. (3) Біксафен, хімічне найменування N-(3',4'-дихлорo-5-фторo-1,1'-біфеніл-2-іл)-3(diфторoметил)-1-метил-1H-піразолe-4-карбоксамід. Біксафен і процес його одержання із застосуванням відомих та комерційно доступних компонентів описаний у публікації WO 2003/070705 A. (4) Седаксан, який є сумішшю двох цис-ізомерів 2′-[(1RS, 2RS)-1,1′-біциклопроп-2-іл]-3(дифторoметил)-1-метилпіразол-4-карбоксаніліду та двох транс-ізомерів 2′-[(1RS, 2SR)-1,1′біциклопроп-2-іл]-3-(дифторoметил)-1-метилпіразол-4-карбоксаніліду. Седаксан і процес його одержання із застосуванням відомих та комерційно доступних компонентів описаний у публікаціях WO 2003/074491 A, WO 2006/015865 A та WO 2006/015866 A. (5) Ізопіразам, який є сумішшю двох син-ізомерів 3-(дифторoметил)-1-метил-N-[(1RS, 4SR, 9RS)-1,2,3,4-тетрагідро-9-ізопропіл-1,4-метанoнафтален-5-іл]піразол-4-карбоксаміду та 2 антиізомерів 3-(дифторoметил)-1-метил-N-[(1RS, 4SR, 9SR)-1,2,3,4-тетрагідро-9-ізопропіл-1,4метанoнафтален-5-іл]піразол-4-карбоксаміду. Ізопіразам і процес його одержання із застосуванням відомих та комерційно доступних компонентів описаний у публікації WO 2004/035589 A. (6) Пентіопірад, хімічне найменування (RS)-N-[2-(1,3-Diметилbutyl)-3-thienyl]-1-метил-3(triфторoметил)піразол-4-карбоксамід. Пентіопірад і процес його одержання із застосуванням відомих та комерційно доступних компонентів описаний у публікації EP 0 737 682 A. 4 UA 109894 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (7) Боскалід, хімічне найменування 2-хлор-N-(4′-хлоробіфеніл-2-іл)нікотинамід. Боскалід і процес його одержання із застосуванням відомих та комерційно доступних компонентів описаний у публікації DE 195 31 813 A. (8) Флуксапіраксад, хімічне найменування 3-(дифторoметил)-1-метил-N-(3',4',5'трифторoбіфеніл-2-іл)-1H-піразол-4-карбоксамід. Флуксапіраксад і процес його одержання із застосуванням відомих та комерційно доступних компонентів описаний у публікації WO 2006/087343 A. (9) N-[1-(2,4-дихлорфеніл)-1-метоксипропан-2-іл]-3-(дифторметил)-1-метил-1H-піразол-4карбоксамід і процес його одержання із застосуванням відомих та комерційно доступних компонентів описаний у публікації WO 2010/000612 A. У рамках винаходу особливо переважним є варіант, в якому як інгібітор сукцинатдегідрогенази (СДГ) застосовують біксафен, хімічне найменування N-(3',4'-дихлоро-5-фторo1,1'-біфеніл-2-іл)-3-(дифторoметил)-1-метил-1H-піразол-4-карбоксамід. Окрім цього, переважним є варіант, в якому біксафен застосовують у комбінації з принаймні однією іншою активною речовиною. Іншу активну речовину переважно вибирають із групи, що включає спіроксамін, флуоксастробін і протіоконазол. Особливо переважною є комбінація біксафену та протіоконазолу. Передбачене згідно з винаходом застосування інгібіторів сукцинат-дегідрогенази (СДГ) здійснюють переважно з дозуванням від 0,01 до 3 кг/гa, особливо переважно від 0,01 до 1,5 кг/гa, зокрема переважно від 0,1 до 0,5 кг/гa. Як особливо придатні цільові культури в рамках винаходу слід вказати такі рослини з сімейства Злаки: пшениця, жито, ячмінь, овес, просо, кукурудза, рис, тритикале, бамбук і цукрова тростина. Винахід є придатним також для обробки озимих та ярових зернових культур. Особливо переважно згідно з винаходом обробляють рослини комерційно доступних або використовуваних сортів. Поняття "сорти рослин" застосовують для рослин із новими властивостями (англ. Traits), які були одержані традиційними способами вирощування, шляхом мутагенезу або методами рекомбінації ДНК. Згідно з цим, культурними рослинами можуть бути такі рослини, одержувані традиційними методами вирощування та оптимізації або методами біотехнологій та генної інженерії, або комбінаціями цих методів, включаючи трансгенні рослини та сорти рослин, які підпадають або не підпадають під сферу захисту сортових свідоцтв. Відповідний винаходові спосіб обробки може бути застосований до генетично модифікованих організмів (ГМО). Генетично модифікованими (або трансгенними) є рослини, в яких гетерологічний ген стабільно інтегрований у геном. Поняття "гетерологічний ген" означає по суті ген, створений або асембльований поза рослиною, який при введенні в геном клітинного ядра, хлоропласту або іпохондрії надає трансформованій рослині нових або поліпшених агрономічних або інших властивостей за рахунок витиснення відповідного білка або поліпептиду, або пригнічення чи відключення іншого гену чи генів, який чи які існують в рослині (наприклад із застосуванням антисмислової (англ. Antisense) або косупресивної технологій, або технології на основі РНК-інтерференції (RNAi, RNA Interference)). Гетерологічний ген, який існує в геномі, називають також трансгеном. Трансген, властивості якого визначені його специфічним положенням у геномі рослини, називають трансформаційною або трансгенною подією (англ. Event). До рослин і сортів рослин, переважно оброблюваних згідно з винаходом, віднесені усі рослини, що мають комплекс цінних спадкових чинників, які надають цим рослинам особливо переважних, корисних ознак (причому однаково, було це досягнуто шляхом селекції та/або біотехнологій). Рослинами і сортами рослин, які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини, стійкі до одного чи кількох абіотичних стресових чинників. До абіотичних стресових умов належать, наприклад, посуха, холод і спека, осмотичний стрес, застій вологи, підвищена солоність ґрунту, посилений вплив мінеральних речовин, озонне навантаження, надто інтенсивне освітлення, обмежена кількість азотних або фосфорних живильних речовин, або відсутність тіні. Рослинами і сортами рослин, які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини, що відрізняються підвищеною врожайністю. Підвищена врожайність таких рослин може бути зумовлена, наприклад, поліпшеними параметрами фізіології, росту і розвитку рослин, такими як ефективність використання і утримання води, поліпшення засвоєння азоту та асиміляції вуглецю, інтенсифікація фотосинтезу, підвищена активність проростання і прискорене визрівання. Крім цього, покращання будови рослин (у стресових та нестресових умовах) може впливати на врожайність, у тому числі на прискорення початку фази цвітіння, 5 UA 109894 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 контроль цвітіння для одержання гібридного посівного матеріалу, швидкорослість ростків, висоту рослин, кількість і довжину міжвузль, ріст коренів, розмір насінин, плодів, стручків, кількість стручків або колосся, кількість насінин у стручку або в колосі, масу насінин, збільшення наповненості насінин, зменшення випадіння насінин та розтріскування стручків, а також підвищену стійкість рослин до полягання. Іншими ознаками високої врожайності є склад насінин, а саме вміст вуглеводів, білків, жирів та склад жирів, поживність, зменшення вмісту сполук, які не мають живильної цінності, покращана придатність до обробки і зберігання. Рослинами, які можуть бути оброблені згідно з винаходом, є гібридні рослини, які вже проявляють ознаки гетерозису чи гетерозисного ефекту, результатом чого в загальному випадку є підвищення врожайності, швидкорослості, покращання здоров'я рослин і збільшення їх стійкості до біотичних та абіотичних стресорів. Такі рослини у типовому випадку одержують, схрещуючи виведену шляхом інцухту андростерильну батьківську лінію (жіночий партнер при схрещуванні) з іншою виведеною шляхом інцухту андрофертильною батьківською лінією (чоловічий партнер при схрещуванні). Зазвичай збирають врожай гібридного посівного матеріалу андростерильних рослин і продають репродуценту. Андростерильні рослини (наприклад, кукурудзи) іноді можуть бути одержані шляхом видалення волотей (тобто механічного видалення чоловічих статевих органів чи квіток), проте зазвичай андростерильність ґрунтується на генетичних детермінантах у геномі рослини. В цьому випадку, насамперед якщо бажаний продукт, який хочуть отримати як врожай від гібридних рослин, є насінням, зазвичай доцільно забезпечувати повне відновлення андрофертильності у гібридних рослинах, які містять відповідальні за андростерильність генетичні детермінанти. Для цього необхідно забезпечити, щоб чоловічі партнери при схрещуванні мали відповідні гени, відповідальні за відновлення фертильності, здатні відновлювати андрофертильність у гібридних рослинах, які містять генетичні детермінанти, відповідальні за андростерильність. Відповідальні за андростерильність детермінанти можуть бути локалізовані в цитоплазмі. Приклади цитоплазматичної андростерильності (CMS) описані, наприклад. для видів капусти (Brassica) (WO 1992/005251, WO 1995/009910, WO 1998/27806, WO 2005/002324, WO 2006/021972 та US 6,229,072). Проте, відповідальні за андростерильність генетичні детермінанти можуть бути локалізовані також у геномі клітинного ядра. Андростерильні рослини можуть також бути одержані методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії. Особливо доцільний спосіб одержання андростерильних рослин описаний у публікації WO 89/10396, в якому, наприклад, рибонуклеазу, таку як барназу, селективно експримують у клітинах тапетуму тичинок. В цьому випадку фертильність може бути відновлена шляхом експресії інгібітора рибонуклеази, такого як барстар, у клітинах тапетуму (див., наприклад, публікацію WO 1991/002069). У рамках винаходу інгібітор сукцинат-дегідрогенази (СДГ) може бути застосований у формі композиції. Відповідна винаходові активна речовина може перебувати у вигляді комерційно доступних композицій, а також виготовлених із цих композицій форм застосування в суміші з іншими активними речовинами, такими як інсектициди, атрактанти, стерилянти, бактерициди, акарициди, нематоциди, фунгіциди, регулятори росту, гербіциди, антидоти, добрива або хімічні сигнальні речовини (англ. Semiochemicals). Застосовуваний згідно з винаходом інгібітор сукцинат-дегідрогенази (СДГ) при цьому може бути застосований у формі традиційних композицій, таких як розчини, емульсії, змочувані порошки, суспензії на основі води та масел і концентрати суспензій-емульсій. У рамках винаходу особливо переважним зокрема є варіант, в якому передбачений згідно з винаходом інгібітор сукцинат-дегідрогенази (СДГ) застосовують у формі композиції для обприскування. Відповідні композиції та їх компоненти добре відомі фахівцям. Наведені далі приклади деталізовано описують суть винаходу, але в жодному разі його не обмежують. Опис дослідів: Приклад 1: У Німеччині здійснювали ділянковий польовий дослід із пшеницею сорту Ritmo з метою з'ясування дії біксафену на фізіологію, морфологію та стійкість рослин пшениці до абіотичних стресорів в умовах сільськогосподарської практики. Досліджувані продукти наносили на рослини в формі послідовних серій обприскувань (BBCH 39 та 59). Об'єм засобу для обприскування становив 400 л води на гектар. Кожен варіант дослідної обробки повторювали 5 разів. 6 UA 109894 C2 Активна речовина (активні речовини) Біксафен Флуоксастробін Протіоконазол Спіроксамін Боскалід Спіроксамін + протіоконазол Біксафен + протіоконазол 5 10 Вміст активної речовини [г акт.реч./л] 125 100 250 500 500 г/кг 300+160 75+150 Композиція EC EC EC EC WG EC EC Норма витрати [л/гa] 1 2 0,8 0,75 1 кг/гa 1,25 1,25 Нанесена кількість [г/гa] 125 200 200 375 500 г/гa 375+200 94+188 Потім застосовували неінвазивні та інвазивні методи дослідження розвитку і фізіології рослин. Реєстрували також параметри, що впливають на врожайність. Результати прикладу 1: Тривалість періоду збереження зеленого кольору поверхні листів реєстрували на підставі результатів регулярної візуальної оцінки частки листової поверхні, що мала зелений колір. Досліди свідчать про те, що інгібітор сукцинат-дегідрогенази (СДГ) біксафен справляє виражену дію на тривалість збереження зеленого кольору листової поверхні рослин пшениці. Ефективність дії застосовуваного окремо біксафену можна було підвищити шляхом комбінації з фунгіцидом, зокрема з протіоконазолом. Таблиця 1 Вплив фунгіцидної обробки на частку листової поверхні криючого листа, яка має зеленій колір (% листової поверхні) Обробка Необроблені рослини Біксафен (BIX) Флуоксастробін Протіоконазол (PTZ) Спіроксамін (SPR) Боскалід BIX+PTZ SPR+PTZ Кількість діб після другого нанесення фунгіциду 7 14 21 28 35 42 97,5 92.5 74.5 63.1 0 0 98,9 98.7 98.8 96.7 73.0 26.7 98,7 98,7 98,3 95,8 63,0 23,7 98,8 98,2 98,1 94,0 58,8 13,8 98,3 97,9 92,7 82,3 48,6 5,5 96,0 95,5 86,1 73,6 43,2 7,0 98,8 98,8 98,7 97,8 76,5 38,0 98,9 98,6 98,6 95,6 54,6 12,6 Таблиця 2 Вплив фунгіцидної обробки на частку листової поверхні другого від верху листа, яка має зеленій колір (F-1; % листової поверхні) Обробка Необроблені рослини Біксафен (BIX) Флуоксастробін Протіоконазол (PTZ) Спіроксамін (SPR) Боскалід BIX+PTZ SPR+PTZ 7 94,6 98,4 98,8 97,8 97,4 94,4 98,6 97,6 Кількість діб після другого нанесення фунгіциду 14 21 28 35 42 87,1 57,1 41.5 0 0 98,3 98,5 94,8 60,0 9,2 98,0 96,1 93,5 47,0 9,8 97,8 96,8 91,2 44,3 4,2 95,8 85,8 69,7 31,7 0 91,8 74,7 60,0 25,5 0 98,5 98,4 95,8 61,0 22,7 97,4 97,3 93,4 36,3 3,7 15 7 49 0 0 0 0 0 0 0 0 UA 109894 C2 Таблиця 3 Вплив фунгіцидної обробки на частку листової поверхні третього від верху листа, яка має зеленій колір (F-1; % листової поверхні) Обробка Необроблені рослини Біксафен (BIX) Флуоксастробін Протіоконазол (PTZ) Спіроксамін (SPR) Боскалід BIX+PTZ SPR+PTZ 5 10 7 89,6 96,4 96,3 96,1 94,1 90,3 96,7 95,6 Кількість діб після другого нанесення фунгіциду 14 21 28 35 79,5 41,7 19,7 0 96,3 94,5 91,8 37,5 95,5 92,1 88,5 31,5 95,9 94,9 83,7 25,3 93,3 78,1 51,7 15,7 85,8 61,5 41,0 4,6 96,6 96,2 94,2 43,0 95,4 93,7 87,7 22,1 42 0 3,4 1,9 0 0 0 9,0 0 Вміст хлорофілу в оброблених та необроблених рослинах визначали екстракційним методом виділення пігменту за Ціглером та Еле (Ziegler-Ehle). Як параметри, що впливають на врожайність, реєстрували врожай зерна (з одного гектара), масу тисячі зернин, кількість колосся на ділянку та масу соломи. Було виявлено, що при застосуванні принаймні одного інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ), наприклад біксафену, окремо або в комбінації з іншими фунгіцидними речовинами, зокрема такими як протіоконазол, вміст хлорофілу в цілому виявляється вищим, а процес розпаду хлорофілу уповільнюється; отже, вміст хлорофілу в рослині стабілізується. Це підтверджує порівняння вмісту хлорофілу на різних стадіях розвитку рослини (див. таблицю 4). Таблиця 4 Вплив фунгіцидної обробки на вміст хлорофілу в листі пшениці на стадіях розвитку BBCH 75 (середня молочна спілість) та BBCH 85 (м'яка воскова спілість) -1 Вміст хлорофілу [мкг·г ] Обробка Необроблені рослини Біксафен (BIX) Флуоксастробін Протіоконазол (PTZ) Спіроксамін (SPR) Боскалід BIX+PTZ SPR+PTZ 15 F 1328 1763 1924 1740 1471 1597 1915 1794 BBCH 75 F-1 990 1693 1671 1637 1245 1505 1657 1373 F-2 555 1243 1126 1207 707 826 1180 1012 F 121 738 630 211 114 188 1200 149 BBCH 85 F-1 119 631 534 163 119 160 716 344 F-2 220 404 415 116 147 110 538 189 Окремі компоненти врожаю пшениці можуть бути поліпшені шляхом відповідного винаходові застосування принаймні одного інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ), в разі необхідності в комбінації з іншим фунгіцидом (див. таблицю 5). Це стосується врожаю, маси тисячі зернин та 2 кількості колосся на м . 8 UA 109894 C2 Таблиця 5 Вплив фунгіцидної обробки на компоненти врожаю пшениці Врожай -1 [т·га ] Необроблені рослини Біксафен (BIX) Флуоксастробін Протіоконазол (PTZ) Спіроксамін (SPR) Боскалід BIX+PTZ SPR+PTZ 5 10 15 Біксафен Флуоксастробін Протіоконазол Спіроксамін 25 Колосся/м 40,3 47,7 45,8 46,3 44,2 44,6 49,2 45,9 392 417 409 397 409 444 391 395 2 Солома -2 [г·м ] 467 590 581 533 514 514 600 562 Індекс врожайності (Harvest) 60,3 58,5 58,1 59,3 59,3 58,6 59,6 58,8 Приклад 2: У досліді в контрольованих умовах у теплиці досліджували ефективність дії біксафену на фізіологію, морфологію та стійкість до абіотичних стресорів рослин пшениці сорту Passat, не уражених шкідниками. Рослини пшениці культивували в контейнерах місткістю 10 літрів протягом 4 місяців. Як субстрат використовували стандартну теплично-парникову ґрунтосуміш типу ED 73 (Фрьонденберг, Німеччина) + C-Horizont + пісок (4:2:1). Для забезпечення рослин живильними речовинами через кожні два тижні вводили розчин рідкої добривної суміші Flory 2 концентрацією 0,2 % (виробник – компанія Euflor, Мюнхен). Рослини поливали водою залежно від потреби. Кожен варіант дослідної обробки повторювали 10 разів. Для уникнення ураження справжньою борошнистою росою одноразово наносили ® проквіназид (Talius ). Ураженню тлею та павутинними кліщами запобігали шляхом обробки ® ® ® засобами марок Karate , Bulldock та Sumicidin . Досліджувані продукти наносили на рослини шляхом обприскування в формі послідовних серій (BBCH 39 та 59). Об'єм засобу для обприскування становив 300 л води на один гектар. Активна речовина (активні речовини) 20 TKM [г] 7,3 8,5 8,2 8,1 7,7 7,8 8,7 8,3 Обробка Композиція EC EC EC EC Вміст активної речовини [г акт.реч./л] 125 100 250 500 Норма витрати [л/гa] 1 2 0,8 0,75 Кількість нанесеного засобу [г/гa] 125 200 200 375 Потім застосовували неінвазивні та інвазивні методи для дослідження розвитку і фізіології рослин. Окрім цього, реєстрували морфологічні параметри і параметри, які впливають на врожай. Результати прикладу 2: Тривалість періоду збереження зеленого кольору листової поверхні визначали шляхом регулярної візуальної оцінки частки листової поверхні, що мала зелений колір. Досліди підтверджують, що інгібітор сукцинат-дегідрогенази (СДГ) біксафен суттєво впливає на тривалість періоду збереження зеленого кольору листової поверхні рослини пшениці. 9 UA 109894 C2 Таблиця 6 Вплив фунгцидної обробки на площу листової поверхні криючого листа, яка має зелений колір (F; % листової поверхні) Обробка Необроблені рослини Біксафен Флуоксастробін Протіоконазол Спіроксамін Кількість діб після другого нанесення фунгіциду 75 82 89 96 103 110 100 100 93 78 53 21 100 100 95 88 65 38 100 100 95 85 60 37 100 100 95 85 62 38 100 100 92 80 55 23 68 100 100 100 100 100 117 2 15 12 15 3 Таблиця 7 Вплив фунгіцидної обробки на площу листової поверхні другого від верху листа, яка має зелений колір (F-1; % листової поверхні) Обробка Необроблені рослини Біксафен (BIX) Флуоксастробін Протіоконазол Спіроксамін Кількість діб після другого нанесення фунгіциду 75 82 89 96 103 110 100 92 75 46 22 5 100 95 85 57 33 20 100 95 84 56 30 18 100 95 83 57 30 19 100 90 77 50 23 6 68 100 100 100 100 100 117 0 5 6 5 0 Таблиця 8 Вплив фунгіцидної обробки на площу листової поверхні третього від верху листа, яка має зелений колір (F-2; % листової поверхні) Обробка Необроблені рослини Біксафен Флуоксастробін Протіоконазол Спіроксамін 5 10 68 100 100 100 100 100 Кількість діб після другого нанесення фунгіциду 75 82 89 96 103 110 95 70 40 19 4 0 95 80 52 29 15 6 95 82 54 29 18 7 95 83 53 30 17 8 95 73 45 19 7 0 117 0 0 0 0 0 Як чинники, що впливають на врожай, реєстрували також врожай зерна, масу тисячі зернин, кількість колосся в одному контейнері і число зернин в колосі (див. таблицю 17). Було встановлено, що застосування інгібітора сукцинат-дегідрогенази (СДГ) біксафену дозволяє одержати більший врожай, збільшити кількість зернин у колосі, підвищити масу тисячі зернин і зменшити частку соломи порівняно з традиційними порівняльними фунгіцидами. Біксафен дозволяє збільшити врожайність, визначену як співвідношення між корисними компонентами врожаю і не корисними частинами рослини (професійний термін - індекс врожайності). 10 UA 109894 C2 Таблиця 9 Вплив фунгіцидної обробки на компоненти врожаю пшениці Обробка Врожай [г/горщик] Кількість колосся/ горщик 29,6 39,0 22,7 37,5 30,5 32,1 33,4 40,0 41,0 43,1 40,9 25,1 21,9 22,2 23,2 Необроблені рослини Біксафен Флуоксастробін Протіоконазол Спіроксамін 5 Кількість TKM зернин/ колос [г] Солома [г/горщик] Індекс врожайності [%] 33,5 64,6 31,4 37,5 34,3 33,5 35,5 88,5 74,5 85,4 58,6 29,8 29,0 27,3 36,3 Як морфологічні параметри вимірювали також довжину та ширину, тобто розмір криючого листа. Розмір цього листа є найбільшим при застосуванні біксафену як інгібітора сукцинатдегідрогенази (СДГ) порівняно з іншими фунгіцидами. Таблиця 10 Вплив фунгіцидної обробки на розмір криючого листа пшениці на стадіях BBCH 83-85 Обробка Необроблені рослини Біксафен Флуоксастробін Протіоконазол Спіроксамін 1 10 Довжина [см] 25,1 28,1 25,6 26,7 26,1 Ширина [см] 1,3 1,7 1,4 1,3 1,2 2 Площа [см ] 21,86 32,01 24,01 23,26 20,98 Площа [відн.] 100 146 110 106 96 розраховано за формулою F=0,67  довжина  ширина Окрім цього, оцінювали вплив фунгіцидної обробки на момент початку колосіння пшениці. Було виявлено, що застосування біксафену дозволяє нормалізувати фазу колосіння. Оскільки рослини, вплив на яких досліджували, часто зазнають ураження патогеном Fusarium протягом фази колосіння, завдяки нормалізації фази колосіння на цей момент забезпечується можливість цілеспрямованого контролю патогена Fusarium. Таблиця 11 Вплив фунгіцидної обробки на момент початку колосіння пшениці (через 40 діб колоски ще не були сформовані, через 90 діб при всіх варіантах обробки спостерігали повне колосіння) Обробка Необроблені рослини Біксафен Флуоксастробін Протіоконазол Спіроксамін 15 45 17.9 1.8 11.4 6.9 10.8 50 45.1 15.5 33.1 29.0 34.1 55 48.9 42.2 43.8 42.6 46.4 Доба після сівби [д] 60 65 70 54.1 64.1 76.4 57.0 78.0 88.7 49.9 61.1 76.4 48.2 64.1 77.9 57.5 75.5 83.4 75 83.5 93.5 87.8 87.1 91.1 80 96.1 96.7 93.1 94.9 99.1 85 100 98.5 97.1 100 100 Наведені далі в таблиці 12 результати підтверджують, що рослини, оброблені принаймні одним інгібітором сукцинат-дегідрогенази (СДГ), відрізняються поліпшеною транспіраційною активністю, а разом із цим – більш ефективним охолодженням внаслідок випаровування. 11 UA 109894 C2 Таблиця 12 Вплив фунгіцидної обробки на температуру колосся та листя пшениці (як міру транспіраційної активності) на чотирьох стадіях розвитку BBCH 75, 80, 85 та 90. Обробка BBCH 75 Колос Лист Необроблені рослини Біксафен Флуоксастробін Протіоконазол Спіроксамін Температура [°C] BBCH 80 BBCH 85 Колос Лист Колос Лист BBCH 90 Колос Лист 23,7 22,5 20,4 18,1 25,3 24,4 24,3 23,4 22,3 23,1 23,1 23,2 22,1 22,3 22,4 22,4 18,2 18,9 19,5 20,2 16,4 16,5 16,6 16,4 24,5 24,8 24,8 25,1 23,3 23,4 23,7 23,7 24,1 23,9 24,2 24,2 22,3 22,7 23,1 23,2 Як підтверджують дані, наведені далі в таблиці 13, застосування інгібітора сукцинатдегідрогенази (СДГ) дозволяє підвищити швидкість фотосинтезу в рослині сімейства Злаки. 5 Таблиця 13 Вплив фунгіцидної обробки на активність газообміну пшеничного колосся на стадії розвитку BBCH 75 Обробка Необроблені рослини Біксафен Флуоксастробін Протіоконазол Спіроксамін 10 Фотосинтез [CO2 на колос] -0,98 a -5,94 b -2,44 a -1,86 a -2,36 a Респірація [CO2 на колос] 0,80 a 6,12 c 2,96 b 2,12 ab 2,82 b Приклад 3: Вплив біксафену на листову поверхню – Порівняння з одноразовою та дворазовою обробкою біксафеном Здійснення досліду: рослини пшениці на різних стадіях розвитку один раз або двічі обробляли біксафеном (по 125 г/гa) і визначали відповідний розмір криючого листа чи листа F-1 на момент досягнення стадії розвитку BBCH 75. Для руйнівного методу вимірювання площі листової поверхні видаляли листя з рослини. Для неруйнівного методу вимірювання використовували інтактний лист рослини. 15 Таблиця 14 Вплив біксафену на розмір криючого листа пшениці на стадії розвитку BBCH 75 (неруйнівний метод вимірювання); n=15 Обробка Необроблені рослини Біксафен [BBCH 33] біксафен [BBCH 39] біксафен [BBCH 59] біксафен [BBCH 33+39] біксафен [BBCH 33+59] біксафен [BBCH 39+59] Довжина [см] 22,84 25,11 24,21 23,78 24,49 25,83 26,83 Ширина [см] 1,69 1,66 1,72 2,02 1,76 1,73 1,77 12 2 Площа [см ] 32,42 35,23 34,86 37,91 35,37 37,41 39,44 Площа [відн.] 100 109 108 117 109 115 122 UA 109894 C2 Таблиця 15 Вплив біксафену на розмір криючого листа пшениці на стадії розвитку BBCH 75 (руйнівний метод вимірювання); n=40 Обробка Необроблені рослини Біксафен [BBCH 33] Біксафен [BBCH 39] Біксафен [BBCH 59] Біксафен [BBCH 33+39] Біксафен [BBCH 33+59] Біксафен [BBCH 39+59] Довжина [см] 25,13 28,25 25,81 26,58 24,49 27,10 26,57 Ширина [см] 1,35 1,47 1,40 1,47 1,40 1,51 1,52 2 Площа [см ] 27,96 32,13 29,04 32,37 29,38 31,28 32,44 Площа [відн.] 100 115 104 116 105 112 116 Таблиця 16 Вплив біксафену на розмір листа F-1 пшениці на стадії розвитку BBCH 75 (руйнівний метод вимірювання); n=40 Обробка Необроблені рослини Біксафен [BBCH 33] Біксафен [BBCH 39] Біксафен [BBCH 59] Біксафен [BBCH 33+39] Біксафен [BBCH 33+59] Біксафен [BBCH 39+59] Довжина [см] 26,91 30,58 28,27 31,10 27,68 29,77 29,38 Ширина [см] 1,26 1,35 1,19 1,26 1,27 1,30 1,20 2 Площа [см ] 27,55 32,69 28,37 30,55 28,42 30,07 30,28 Площа [відн.] 100 119 103 111 103 109 110 Приклад 4: 5 Таблиця 17 Вплив біксафену на кількість зернин у колосі пшениці (n=15) Обробка Необроблені рослини Біксафен [BBCH 39] Біксафен [BBCH 33+59] Біксафен + Prothioconazole [BBCH 39] Біксафен + протіоконазол [BBCH 39+59] 1-й дослід: Зернин у колосі Норми витрати 37,9 42,6 125 г акт.реч. 41,7 двічі, 125 г акт.реч. 44,9 75+150 г акт.реч./га 42,0 двічі, 75+150 г акт.реч./га Обробка Необроблені рослини Протіоконазол [BBCH 39] Біксафен + протіоконазол [BBCH 39] 2-й дослід Зернин у колосі 30,1 30,1 39,7 200 г акт.реч 75+150 г акт.реч./га ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 15 1. Застосування інгібітора сукцинатдегідрогенази, біксафену, на одній із стадій ВВСН 17-70 розвитку листа виду рослини для збільшення біомаси рослини видів сімейства злаки (Роасеае) та для одночасного поліпшення фізіологічного стану рослини, за рахунок збільшення та/або стабілізації вмісту хлорофілу в рослині. 2. Застосування за п. 1, при якому збільшується біомаса криючого листа, листа F1 та/або листа F2 рослини видів сімейства злаки (Роасеае). 3. Застосування за п. 1 або 2, при якому збільшується біомаса криючого листа рослини видів сімейства злаки (Роасеае). 13 UA 109894 C2 5 10 15 20 25 4. Застосування за будь-яким із пп. 1-3, причому біксафен наносять принаймні два рази протягом періоду розвитку видів рослин, причому перше нанесення здійснюють у момент часу протягом стадій розвитку листа ВВСН 17-42 виду рослин та друге нанесення здійснюють у момент часу протягом стадій розвитку листа ВВСН 43-70 виду рослин. 5. Застосування за будь-яким із пп. 1-4 для збільшення біомаси колосся, кількості зернин злаків та/або кількості зернин злаків у колосі. 6. Застосування за п. 1 для подовження тривалості періоду збереження зеленого кольору листової поверхні рослини. 7. Застосування за п. 1 або 6 для підвищення швидкості фотосинтезу в рослині. 8. Застосування за будь-яким із пп. 1, 6-7 для затримки біологічного старіння рослини. 9. Застосування за будь-яким із пп. 1, 6-8 для підвищення стійкості і толерантності рослин проти абіотичних стресорів. 10. Застосування за будь-яким із пп. 1-9, причому біксафен застосовують у комбінації принаймні з однією додатковою активною речовиною, вибраною з групи, що складається із спіроксаміну, флуоксастробіну і протіоконазолу. 11. Застосування за будь-яким із пп. 1-10, яке відрізняється тим, що біксафен наносять у дозах від 0,01 до 3 кг/га. 12. Застосування за будь-яким із пп. 1-11, яке відрізняється тим, що придатні цільові культури вибирають з групи злаків, що складається з пшениці, жита, ячменю, вівса, проса, кукурудзи, рису, тритикале, бамбуку і цукрової тростини. 13. Композиція для збільшення біомаси рослини видів сімейства злаки (Роасеае) та для одночасного поліпшення фізіологічного стану рослини, за рахунок збільшення та/або стабілізації вмісту хлорофілу в рослині, що містить інгібітор сукцинатдегідрогенази, біксафен, з дозуванням від 0,01 до 3 кг/га. 14. Композиція за п. 13, що містить біксафен у комбінації принаймні з однією додатковою активною речовиною, вибраною з групи, що складається із спіроксаміну, флуоксастробіну і протіоконазолу. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 14