Антисептичний лікарський засіб з широким спектором фармакологічної дії

Реферат: Заявлено антисептичний лікарський засіб з широким спектром фармакологічної дії, який містить активний компонент і фармацевтичний розчинник, що як активний компонент містить синергічно-потенціюючу розчинну суміш із циміналю - пара-нітро-альфа-хлоркоричного альдегіду формули: O CH C Cl C H NO2 і димексиду, а як фармакологічно активний фармацевтичний розчинник - осмоактивний поліетиленгліколь з мол. масою 400. Заявлений засіб додатково містить кислоту соляну або кислоту аскорбінову як підсилювач фізико-хімічної стабільності та фармакологічної дії UA 112956 C2 (12) UA 112956 C2 композиції, при наступному співвідношенні компонентів (мас. %): пара-нітро-альфа-хлоркоричний альдегід (циміналь) 0,3 димексид 5,0 розчин соляної кислоти 1 н. 0,0057 поліетиленгліколь з мол. масою 400 до 100. Заявлений антисептичний засіб також може знаходитися в аерозольній упаковці під тиском в рідкій формі та додатково містити поверхнево-активну речовину і воду, при наступному співвідношенні компонентів (мас. %): пара-нітро-альфа-хлоркоричний альдегід 0,3 димексид 5,0 поліетиленгліколь з мол. масою 400 10-30 поверхнево-активна речовина 3,0-6,0 розчин соляної кислоти 1 н. 0,0057 вода до 100 а також пропелент в кількості 3-10 % від загальної маси компонентів. UA 112956 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід належить до галузі фармації, а саме до лікарських та ветеринарних засобів. Людству добре відомі різні лікарські засоби у формі однокомпонентних препаратів, куди входять окремі інгредієнти і їх розчини, та багатокомпонентних препаратів, з інгредієнтами однонаправленої чи різнонаправленої дії. Прикладами можуть служити водні чи спиртові розчини анілінових барвників, спиртовий розчин йоду тощо. Недоліками зазначених аналогів є обмеженість їх лікарських форм і медичного застосування. Відомі також багатокомпонентні лікарські засоби, тобто композиції окремих інгредієнтів з антисептичними характеристиками, які в сукупності володіють бактерицидними властивостями проти окремих збудників хвороб, проте вони відзначаються нестабільністю складу і в процесі зберігання в звичайних умовах (наприклад, при кімнатній температурі, під дією світла тощо) втрачають задекларовані характерні властивості. Один з таких прикладів описано в "Авторском свидетельстве на изобретение: "Средство для индивидуальной профілактики венерических заболеваний у мужчин" №1637807, виданому "Госкомизобретений СССР по науке и технике", заявка № 3740806, пріоритет винаходу 10 квітня 1984 р. Склад засобу: циміналь 0,1-0,4; димексид 4,0-6,0; поліетиленоксид до 100,0. Взамін авторського свідоцтва СРСР було отримано патент України "Засіб для індивідуальної профілактики венеричних захворювань у чоловіків" №104 від 15.12. 1992 р Засіб являє собою густу прозору рідину від слабожовтого до темножовтого кольору із слабким специфічним запахом. З огляду на різнобічність дії і низьку токсичність, димексид і сьогодні широко застосовується в медичній практиці (3, 9, 10, 18, 19, 25, 27, 29 і ін.). Інструкція по клінічному застосуванні димексиду затверджена Фармакологічним комітетом МОЗ СРСР 14.06.1972 р. Поліетиленгліколь з мол. вагою 400 – добре відомий в фармакології неводний розчинник, осмотично активна речовина, спроможна "висмоктувати" рідку протоплазму мікроорганізмів через своєрідні "щілини", утворювані в оболонках мікробних клітин димексидом. Після клінічних випробувань даного профілактичного проти венеричного засобу у різних клінічних закладах Радянського Союзу було дозволено промисловий випуск і медичне його застосування як засобу для індивідуальної профілактики сифілісу, гонореї і трихомоніазу у чоловіків (згідно Наказу Міністра охорони здоров'я СРСР № 229 від 23.03.1988 р. на підставі Рішення Фармакологічного комітету, затвердженого Управлінням по впровадженню нових лікарських засобів МОЗ СРСР від 02.02.1987 р. Відповідно затверджена Інструкція по застосуванні Цидіполу (реєстр № 88/229/8, в якому у розділі "Хранение" зазначено: "Хранить в защищенном от света месте при температуре не выше 10 градусов Цельсия. Список В. Препарат отпускают без рецепта, срок годности 2 года". Як виявилось в скорому часі, противенеричний засіб Цидипол, отриманий шляхом простого змішування інгредієнтів і їх розчинення, при недотриманні жорстких умов зберігання упродовж 2 років втрачає свою стабільність, яка полягає в зміні кольоровості, у зменшенні кількісного вмісту основної діючої речовини – циміналю, що, природно, призводить до зниження бактерицидної і протистоцидної активності препарату. Тобто препарат втрачає своє головне призначення – бути високоефективним противенеричним засобом. Іншим суттєвим недоліком Цидиполу є вимоги до умов зберігання препарату, які потребують досить незручного і економічно вартісного температурного режиму (не вище 10 С), що фактично створює необхідність зберігання препарату в холодному сухому приміщенні (до 10 С) або в холодильнику. Такий принцип зберігання наближається до екстемпорального приготування ліків в аптечних умовах, тобто потребує дотримання принципу "приготував – використай". В результаті проведених нами досліджень було винайдено, як позбутися небажаних вищезазначених недоліків виробництва препарату, які суттєво впливають на його технологічні і фармакологічні властивості. Було винайдено, що шляхом "підкислення" складу Цидиполу у технологічному процесі його промислового виготовлення забезпечується суттєве підвищення його фізико-хімічної стабільності, що підтверджується стабільністю кольору і збільшенням терміну зберігання препарату до 3-5 років за звичайних температурних умов, а також підсилення та розширення сфери фармакологічної дії (антисептичний, стафілококоцидний, стрептококоцидний, антивірусний, антифунгальний і контрацептивний ефект). Процес "підкислення" може бути здійсненим за допомогою кислоти, наприклад, кислоти аскорбінової, кислоти соляної, лимонної тощо. В нашому випадку підкислення здійснюють 1 н. розчином соляної кислоти в емпірично встановленій кількості, яку додають до попередньо завантаженого в реактор димексиду. До підкисленого таким чином димексиду додають циміналь у відповідній кількості і при постійному перемішуванні повністю розчиняють його в підкисленому димексиді. Після повного розчинення циміналю отриманий розчин переносять в інший реактор, 1 UA 112956 C2 5 10 15 20 25 30 35 в якому знаходиться половинна кількість поліетиленгліколю 400. В процесі додавання розчиненого в підкисленому димексиді циміналю до поліетиленгліколю здійснюють постійне перемішування інгредієнтів. Після чого в цей же реактор додають залишкову кількість поліетиленгліколю і продовжують перемішування упродовж 10-15 хвилин. Після завершення процесу перемішування проводять відповідні аналізи згідно аналітично-нормативній документації (АНД) на препарат: визначення відповідності кольору, вмісту інгредієнтів, їх специфікаційна характеристика, тощо. Після визначення повної відповідності необхідним вимогам АНД препарат подають на фасовку (наприклад, розливають у флакони по 5 мл і т.п.). Вищеописане технологічне нововведення стало підставою для включення його до аналітичнонормативної документації промислового виробництва препарату. Таким чином, технологічна оптимізація виробництва Цидиполу дала можливість створити не тільки досить стабільний лікарський засіб, а і підсилити його фармакологічні властивості, які дають можливість значно розширити сферу його медичного застосування. В основу дії антиспетичного лікарського засобу (АЛЗ) покладено комплекс чітко узгоджених механізмів, завдяки яким створено прецедент взаємопідсилення фармакологічної дії оптимально підібраних компонентів препарату по типу потенціюючого синергізму. Саме така комбінація лікарських речовин (антисептик циміналь, пенетратор димексид, осмоактивний поліетиленгліколь) у вивірено підібраних, експериментально обґрунтованих концентраціях в стабільному підкисленому середовищі композиції забезпечує їй високий антисептичний, протизапальний, антивірусний, антифунгальний і контрацептивний ефект. Важливо підкреслити, що жоден із компонентів комплексу, взятий окремо, не володіє помітною дією на досліджені інфекційні агенти і тільки чинник взаємодії і взаємопідсилення фармакологічних ефектів інгредіентів забезпечує настільки високий і різнобічний характер дії заявленого засобу. Експериментальними і клінічними дослідженнями доведено, що створений нами технологічно стабільний АЛЗ з довгостроковим терміном придатності володіє значно більшим спектром фармакологічної дії, ніж його аналог Цидипол. Окрім дії аналога на гонококи, бліді трепонеми, урогенітальні трихомонади, що забезпечує профілактичний противенеричний ефект у чоловіків, удосконалений нами препарат володіє протигрибковою дією, особливо на грибидерматофіти Mikrosporum canis, Trichophyton rubrum, гриби роду Malassesia, дріжджеподібні гриби роду Candida albicans, плісняві гриби Aspergillus flavis et niger, окремі віруси, фузобактерії, стрептококи, стафілококи і ін. (див. Таблицю, яку наведено нижче). У препарату встановлено виражений контрацептивний ефект. Препарат є високоефективним лікарським засобом для місцевої терапії урогенітального трихомоніазу у жінок, що убезпечує пацієнток від внутрішнього прийому нітроімідазольних препаратів (трихопол, метронідазол, флагіл, фазижин і т.п.), до яких на сучасному етапі розвинена досить висока резистентність трихомонад і які не позбавлені гепатотоксичності і інших побічних ефектів. При використанні на шкіру препарат чинить антибактеріальну, протизапальну, фунгіцидну, антивірусну, протиопікову, дезінфікуючу, регенеруючу і фотозахисну дію. Порівняльна характеристика деяких властивостей АЛЗ і його найближчого аналога Цидиполу Фармакологічний ефект Фармакологіч на Спірох Гоноко Фунгі Контр Стафіло Стрепто придатність Препарат Протисто Фунгіци Противі (Фізикоетоцид коцидн стати ацепт кокоцид кокоцид цидний дний русний хімічна ний ий чний ивний ний ний стабільність) Цидіпол + + + +/до 2-х років Заявлений засіб + + + + + + + + + 3-5 років (АЛЗ) 40 45 З метою лікування урогенітального трихомоніазу пропонується АЛЗ в аерозольній упаковці. Зазначена лікарська форма характеризується зручністю використання, забезпечує терапію трихомоніазу у жінок методом самостійного застосування (згідно інструкції) без участі медичного персоналу. Для цього існують відповідні упаковки лікарських аерозольних засобів із спеціальною насадкою, яка вводиться в вагіну і завдяки розпиленню препарату максимально зрошує анатомічні структури жіночих геніталій. Для здійснення аерозольного ефекту до засобу додатково додають воду, поверхнево-активну речовину, а також пропелент. Як поверхневоактивну речовину використовують емульгатор – спирти фракції С17С18, а як пропелент 2 UA 112956 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 наприклад, хладон 12. Зазначена композиція забезпечує найбільш вдалий, "лагідний" вихід діючих компонентів препарату з балону і максимальне заповнення ними анатомічних структур геніталій. Заявлений винахід додатково проілюстровано за допомогою Фігур, що додаються, та за допомогою Прикладів, які наведено нижче. Стислий опис креслень Фігура 1 являє собою фотографічне зображення зони пригнічення росту культури T. rubrum на твердому середовищі Сабуро. Фігура 2 являє собою фотографічне зображення зони пригнічення росту культури M. canis. Фігура 3 являє собою фотографічне зображення зони пригнічення росту культури C. albicans. Фігура 4 являє собою фотографічне зображення клінічної картини у пацієнта з кулевидними акне до проведення лікування АЛЗ. Фігура 5 являє собою фотографічне зображення клінічної картини у пацієнта з кулевидними акне після проведення лікування АЛЗ. Фігура 6 являє собою фотографічне зображення клінічної картини у пацієнта зі стафілококовим фолікулітом до проведення лікування АЛЗ. Фігура 7 являє собою фотографічне зображення клінічної картини у пацієнта зі стафілококовим фолікулітом після проведення лікування АЛЗ. Приклади експериментально-клінічного підтвердження ефективності лікування АЛЗ окремих хвороб і патологічних станів 1. Фунгістатична і фунгіцидна дія: Попередньо проводились експериментальні дослідження протигрибкових властивостей засобу на культурах патогенних грибів за загальноприйнятими методиками. Гриби-дерматофіти (Microsporum canis, Trichophyton rubrum, Microsporum ovale), дріжджоподібні гриби роду Candida albicans, плісняві гриби суцільним газоном засівали в чашки Петрі на поживне середовище Сабуро. Після цього поверхня агара ділилась на 3-4 сектори. В двох-трьох секторах в агарі робились кільцеподібні лунки і в них вносили по одній краплині засобу, третій або четвертий сектор служили контролем. Чашки поміщали в термостат при оптимальній для росту грибів температурі - 27 С. Враховування результатів проводили через 6-14 днів по величині зони відсутності росту грибів. В подальшому, з метою визначення мінімальної концентрації засобу, яка впливає згубно на гриби, застосовували метод серійних розбавлень препарату в рідкому середовищі Сабуро (цукровий бульйон). Результати неодноразових досліджень переконливо підтвердили не тільки фунгістатичний, а і високий фунгіцидний ефект препарату: при пишному рості грибкових культур в контролі спостерігали широкі зони відсутності такого росту під впливом препарату (фото 1, 2, 3). Протигрибкова активність препарату за допомогою методу серійних розбавлень виявила досить високу ступінь його фунгіцидності (остання дорівнює 1,6 мкг/мл; 0,18 мкг/мл; 12,9 мкг/мл відповідно роду культури гриба). В подальшому, підтверджуючі вищеприведені дані були отримані наступними дослідниками (див. дис. канд. мед. наук А.В. Кравченка, "Антимікотична, трихомонацидна та контрацептивна дія профілактичного проти венеричного препарату цидіпол як передумова розширення сфери його клінічного застосування", Полтава, 1996, 158 с.; "Науково-кваліфікаційна робота на присвоєння звання лікаря-магістра з фаху "дерматовенерологія" лікаря І.Б. Попової на тему: "Експериментальноклінічні обґрунтування застосування АЛЗ при деяких дерматомікозах", Полтава, 2001, 69 с. Асистент кафедри дерматовенерології Полтавського мед. стомат. інституту О.О. Макарова провела експерименти по лікуванню АЛЗ інфікованих грибами піддослідних тварин (морські свинки) і отримала також досить позитивні результати. Отже, експериментальні дані стали підставою для проведення лікування АЛЗ пацієнтів, хворих на грибкові хвороби. За неповними даними, лікування проведено 65 хворим на грибкову патологію, із них - 23 хворих на мікроспорію, 14 - на кандидоз, 5 - на аспергильоз, 18 - на рубромікоз і 5 - на висівкоподібний лишай. Методика лікування полягала в 2-3-разовому на день змащуванні ураженої шкіри ватним тампоном, змоченим АЛЗ. Із 23 хворих на мікроспорію дітей віком від 4 до 12 років у 21 була мікроспорія гладенької шкіри і у 2 - мікроспорія волосяної частини голови. Всі спостережувані хворі мали множинні вогнища ураження (по 3-8 осередків).Висипи мали дисемінований характер, як правило, уражались шкіра обличчя, шиї, тулуба, верхніх кінцівок. При застосуванні даної методики покращення клінічної картини захворювання спостерігалося у більшості випадків (у 16 із 21) уже на третій день від початку лікування: зменшувалась інтенсивність забарвлення осередків, підсихали везикули, зменшувалось лущення шкіри. У 9 хворих уже через 3 дні отримано негативний результат дослідження на гриби, у 10 хворих негативні 3 UA 112956 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 результати на гриби були після 5-го дня лікування, у одного – після шостого. У одного хворого, у якого процесом було охоплене пушкове волосся, незважаючи на завершення клінічних проявів хвороби, гриби з волосся були знайдені на 7 та 10 дні, що змушувало продовжити лікування. Але уже на 12-й і наступні дні обстеження шкіри і пушкового волосся дало негативні результати на гриби. У двох хворих на мікроспорію волосяної частини голови паралельно з місцевою терапією проводилося системне лікування мікозу протигрибковим антибіотиком грізеофульвін, яке закінчилося видужанням хворих. Отже отримані результати лікування зазначених хворих привело до повного їх одужання, що підтвердилось контрольними лабораторно-клінічними спостереженнями упродовж 3 місяців. Хворі на кандидоз (троє чоловіків і 11 жінок) у віці від 26 до 63 років за діагнозами розподілялись так: кандидоз крупних складок (пахово-стегнових, під грудними залозами у жінок) діагностовано у 2 чоловіків і 6 жінок, кандидоз між пальцевих складок (так звана міжпальцева дріжджова ерозія) - у однієї жінки і кандидоз вушних слухових проходів – у 1 чоловіка і 4-х жінок. В процесі лікування уражені ділянки шкіри змащували АЛЗ 2-3 рази на день, в слухові проходи вставляли марлеві турунди, змочені препаратом, на 1-1,5 год. двічі на день. Найшвидшого терапевтичного ефекту отримано в групі хворих з кандидозом крупних складок і міжпальцевій ерозії, коли запальний процес зменшувався уже на 3-4 день і через тиждень припинявся повністю при негативних результатах лабораторних пошуків грибів. Лише у однієї пацієнтки з кандидозом складок під молочними залозами процес затягнувся до 11 днів, ймовірно із-за зайвої ваги пацієнтки і у якої встановлено цукровий діабет другого типу. У хворих на кандидозний отит лікування продовжувалось упродовж 7-10 днів і при контрольному спостереженні упродовж 2-х місяців клінічного рецидиву і грибів в аналізах не виявлено. Високого терапевтичного результату досягнуто також і у інших хворих на грибкову патологію. Заслуговує на особливу увагу один із 5-ти хворих на аспергільоз, у якого діагностовано аспергільоз нігтьових пластинок верхніх кінцівок – робітника зерносховища (цей відносно рідкий випадок опубліковано в головному фаховому журналі України "Дерматологія, венерологія, косметологія", 2007, № 1/24, - С. 65-68. 2. Лікування урогенітального трихомоніазу у жінок: Оскільки у препарату в експериментальних умовах виявлено потужний протитрихомонадний ефект, в Полтавському мед. стомат.інституті виконана, як пріоритетна МОЗ України тема наукових досліджень "Розробка оригінальних способів лікування та індивідуальної профілактики урогенітального трихомоніазу і інших не гонорейних торпідних і хронічних уретритів". Тема отримала Державне фінансування затрат на проведення клінічних досліджень, була затверджена Вченою радою ВНЗ і результати виконаної двохрічної роботи були високо оцінені Приймальною комісією МОЗ. В результаті виконаної наукової праці (під спостереженням перебували 157 жінок) було доведено високий клінічний ефект АЛЗ як лікувального засобу при урогенітальному трихомоніазі у жінок. Позитивні результати отримані в 97,5 % випадків. Паралельно з цими дослідженнями аналогічні були проведені на клінічних базах Дніпропетровського, Харківського, Полтавського обласних шкірно-венерологічних диспансерів (в цілому проліковано 356 жінок з клінічно-етіологічним видужанням в 97,2 % випадків) з прикінцевими оформленнями офіційних "Актів впровадження" з затвердженням керівниками цих медичних закладів. Узагальнені матеріали вищезазначених досліджень опубліковані в професійному журналі "Дерматологія, венерологія, сексопатологія",2000, № 1(3), - С. 67-71. Висока ефективність препарату, як засобу лікування урогенітального трихомоніазу у жінок стало підставою для затвердження Вченою радою Харківського науково-дослідного інституту дерматології і венерології Академії наук України - головного закладу в Україні по проблемі "Дерматологія і венерологія" - "Інформаційного листа", в якому препарат рекомендовано для застосування лікувальними закладами по всій території України. Ефективність місцевого застосування цидіполу в лікуванні і профілактиці інфекційно-запальних захворюваннях сечостатевих органів у жінок підтверджено також групою московських авторів у статті з вищенаведеною назвою в журналі РФ "Антибиотики и химиотерапия",М., 1996, Т. 41, - С. 46-48. 3. Контрацептивні властивості: Попередніми дослідженнями було встановлено виражену дію препарата на рухливість сперматозоонів племінних биків і баранів, а також щурів. Приготування мікроскопічних препаратів з сім'яною рідиною і препаратом беззаперечно свідчило про миттєву втрату рухливості сперматозоонами (долі секунди). Те ж саме відбувалося із сперматозоонами дорослих чоловіків. Потім було проведено 3 серії експериментів на 4-х видах статевозрілих лабораторних тварин (всього було використано в дослідах 115 білих мишей, 47 білих щурів, 12 морських свинок і 20 кроликів). Спарювання тварин проводилось в періоди статевої охоти, різні у різних видів тварин. На підставі експериментальних досліджень виявлено чіткий 4 UA 112956 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 протизаплідний ефект. Найбільш надійна контрацептивна дія препарату виявлена в межах двох годин після внутрішньовагінального його введення, коли досягався 100 % ефект. При подовженні часу до 4-х годин надійність препарату знижувалась до 50 % і продовжувала знижуватися при подальшому подовженні періоду після введення препарату. Обмежені клінічні дослідження контрацептивної дії АЛЗ проведені у Міському пологовому будинку м. Полтави. Спостереження проводились над 25 жінками, які отримували вагінальні кульки з препаратом протягом 4-6 місяців. У всіх випадках відзначено позитивний контрацептивний ефект. 4. Лікування дерматозів стрепто-стафілококової етіології: Після попередньо проведених мікробіологічних досліджень іn vitrо, які підтвердили бактерицидну здатність АЛЗ проти стрептококової і стафілококової флори, зокрема Staphyloccus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus haemoliticus було вивчено дію АЛЗ в обмежених клінічних спостереженнях. З приводу стрептококо-стафілококових піодермітів проведена терапія 11 пацієнтів, з яких 7 пацієнтів – діти і 4 – дорослі. Наводимо окремі приклади а) 16.03.2002 р. звернулась мама з двома дітками - хлопчик 6 років і дівчинка 4 років. Діти захворіли майже одночасно, обоє відвідують дитсадок. Мама декілька днів тому помітила на обличчі у дітей якісь "гнійні виразки". Об'єктивно: у хлопчика на шкірі правого крила носа, на верхній губі конгломерат плоских пухирців, так званих фліктен, заповнених прозорим, частково каламутним вмістом діаметром 3 × 4 і 3 × 6 см. Покришки окремих фліктен полопались з оголенням дна яскраво-червоного кольору. По периферії осередку помітна смужка запаленої шкіри. У дівчинки в області лівої щоки – осередок запалення округлої форми діаметром близько 5 см з фліктенами, частково покритими медово-жовтого кольору кірками. З приводу діагностованого стрептококового імпетиго дітям призначено амбулаторне лікування, яке полягало в ретельному змащуванні АЛЗ ураженої шкіри 5-6 разів на день. В обох випадках досягнуто терапевтичного ефекту на 7 і 8 день лікування на місці осередків ураження упродовж декількох днів залишались малопомітні пігментно-рожеві плями, які безслідно зникли. На час лікування до повного видужання дітям заборонялось відвідувати дитячий садок, оскільки захворювання досить контагіозне. б) Пацієнтка К., 53 роки, звернулась із скаргами на підвищену температуру до 38,2 град., різке почервоніння шкіри лівої гомілки, що супроводжується болем і печінням у місці ураження. Хворіє третій день. Об'єктивно: в нижній третині лівої гомілки різко виражена еритема з чіткими межами, набряк шкіри, місцями проглядаються ледве помітні підшкірні дрібнобульбашкові елементи, шкіра гаряча на дотик. З приводу гострої бешихи призначена пеніцилінотерапія з місцевим застосуванням АЛЗ. На уражені ділянки спочатку накладалась стерильна марля, яка змочувалась достатньою кількістю препарату. Процедури в перші 2 дні повторювали 4 рази на день, в подальших 6 днів 2 рази з інтервалом 12 год. Характерно, що уже після перших змазувань шкіри пацієнтка відзначала майже повне припинення суб'єктивних симптомів, а відчутний регрес дерматозу відзначено з 6-го дня місцевого лікування. Через 11 днів шкіра набула блідо-рожевого кольору, набряк минувся повністю. Хворій було рекомендовано профілактичне змащування гомілки 1 раз на день упродовж одного тижня. в) Пацієнт П., 22 роки, студент, звернувся із скаргами на множинні гноячкові висипання на шкірі тулуба, переважно на шкірі спини, які періодично повторюються, особливо після переохолодження. Об'єктивно: на спині – множинні дисеміновані висипи пустульознофолікулярного характеру на еритематозній основі, частина елементів у вигляді запальних інфільтратів синюшно-рожевого кольору, на місці старих інфільтратів – рубчики. Окремі фолікулярно-пустульозні елементи - на боковій і задній поверхні шиї на межі з волосяною частиною голови. З приводу дисемінованого стафілофолікуліту і кулевидних вугрів пацієнту призначено загальнозміцнюючу терапію, обмеження вуглеводистої їжі, санітарно-гігієнічний режим. Місцевоосередки ураження ретельно змащували АЛЗ 6-8 разів на день упродовж 15 днів. Було досягнуто відчутного терапевтичного результату, пацієнту рекомендовано профілактичне змазування проблемних ділянок шкіри ще упродовж 2 тижнів. Інший пацієнт Г.,19 років з конглобатними (кулевидними) вуграми з переважною локалізацією пустульозно-фолікулярних елементів і запальних інфільтратів в області обличчя отримував АЛЗ-терапію за подібною методикою. Результат лікування був також цілком позитивним (див. Фіг. 4-7). 5. Противірусні властивості 5 UA 112956 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Експериментальними дослідженнями в умовах сучасної вірусної лабораторії Науководослідного центру м. Одеси методом полімеразно-ланцюгової реакції іn vitrо виявлено, цитуємо: "цілком активну нуклеотропну дію АЛЗ по відношенню ДНК вірусу простого герпесу 1 типу. Це дає підстави для дослідження препарату в клінічних умовах в якості терапевтичного та профілактичного засобу при герпес-вірусних шкірних та урогенітальних інфекціях".- М.М. Лебедюк, В.П. Федчук і ін. в кн. "Матеріали ІХ з їзду Українських лікарських товариств, К., 2007, с. 425-426). У зв'язку з вищезазначеним, нами були проведені клінічні спостереження, які підтвердили експериментальні передумови дослідників. Під клінічним спостереженням перебували 9 пацієнтів з дерматозами вірусної етіології, із яких 4 пацієнтів із простим герпесом, 3 - із оперізуючим лишаєм (так званим герпес зостер) і 2 – з герпес статевих органів (так званий геніальний герпес), лікування яких АЛЗ дали позитивні результати. Наводимо деякі приклади. а) Пацієнт Б., 20 років, студент, звернувся із скаргами на появу на губах дещо сверблячої "лихорадки", яка повторюється періодично навесні, інколи восени. Перед появою висипів майже завжди помічає нежить, невисоке підвищення температури тіла до 37,3-37,5 град., біль в горлі, загальну слабкість. З цього приводу часто приймав тетрациклін, доксициклін і ін. антибіотики без помітного ефекту. Об активно: на шкірі верхньої губи з охопленням в процес червоної окрайки губ - скупчення численних пухирчатих елементів на набряклій основі з еритематозним обідком навколо висипів. З приводу "простого герпесу" пацієнту застосовано змащування осередку ураження АЛЗ, який наносили на накладену попередньо розріджену до стану "сіточки" стерильну вату. Процедуру повторювали 5 разів на день без зняття ватної сіточки. Лікування завершилося повною ліквідацією місцевого прояву хвороби через 6 днів, на місці герпесу декілька днів утримувалась лише ледь помітна світло рожева пляма б) Пацієнтка М., 56 років, звернулася в зв'язку з появою різко болючих і пекучих висипів на плечах і тулубі. Хворіє третій день, висипи з явилися раптово, хоча перед цим хвора відчувала загальне нездужання і незначний головний біль. Хвороба швидко прогресувала, нові висипи виникали нападоподібно, супроводжуючись підсиленням пекучого болю. Об'єктивно: температура тіла 38,2 град., на гіперемованій основі на шкірі лівої половині грудної клітки і плечей - лінійно розташовані (по ходу нервових стовбурів) групи тісно скупчених пухирців із серозним прозорим вмістом, частина пухирців - з каламутним вмістом із свіжими серозними кірками. Реґіонарні лімфатичні вузли (підпахвинні зліва) збільшені до розмірів невеликого курячого яйця, болючі на дотик. Хворій призначено, окрім загальної противірусної терапії (вітаміни групи В, ацикловір, седативні засоби, тощо) місцеві змащування осередків ураження АЛЗ, який наносився на попередньо накладені марлеві смужки. Процедури повторювали кожні 3 год. на день, не знімаючи марлевої пов'язки. Зі слів пацієнтки, біль і пекучість в уражених областях значно зменшилась уже при перших місцевих процедурах (знеболювальний ефект!), які вона охоче продовжувала самостійно. Процес закінчився через 17 днів поступовим зникненням буруваточервоних плям після відпадіння кірок. Принагідно відзначити, що знеболювально-анестетичний ефект АЛЗ при місцевому застосуванні ми успішно застосовували також при висипаннях вельми сверблячих пухирчатих елементів при вітряній віспі у дітей, яка, як відомо, також вірусної природи. Джерела інформації: 1. Ангарская М.А., Лутохин С.И. Изучение токсичности циминаля.Материалы ХНИХФИ, Харьков, 1960, 5 с. 2. Арьев Т., Бурмистров В., Бирюков О. Отчет кафедры термических поражений ВМОЛМА им. Кирова Об испытании препарата кориналь Материалы ХНИХФИ, Харьков, 1966, 6 с. 3. Баяре А.А., Дубинский М.Б., Скачер А.А. Опыт применения ДМСО при лечении гнойных хирургических заболеваний. В кн. Труды XI научной конференции хирургов-анестезиологов ЭССР, Таллин, 1971, - С. 142-143, 4. Богданов Ф.Р., Литвиненко Байшева В.Г. Лечение вялозаживающих ран и трофических язв циминалем Ортопедия и травматология, 1964 том XXV, № 7, - С 22-25 5. Борзов М.В. - Отзыв по действию препарата кориналь. Материалы ХНИХФИ, Харьков, 1962, 5 с. 6. Говоров А.А. Отзыв института хирургии им. Вишневского о клиническом применении препарата кориналь - Материал ХНИХФИ, Харьков, 1963, 3 с. 7. Бондарь 3.С. Кузнецов И.Д. и др. Отзыв кафедры кожвенболезней ХМИ на проведенные испытания терапевтического действия кориналя - Материалы ХНИХФИ, Харьков, 1963, 4 с. 8. Даниленко М.В., Митина Т.В. и др. К механизму антиаллергическог действи димексида В кн. Вопросы острой гнойной хирургической инфекции, Львов, 1972, 17-18 6 UA 112956 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 9. Даниленко М.В., Туркевич Н.М. Клиническое применение димексида. Киев, "Здоровье", 1976, 87с. 10. Кондратьев Г.Г., Сергеев В.П. Эффективность цитостатиков в растворах ДМСО при наружном лечении ограниченной экземы. Материал III Всерос. Съезда дерматовенерологов в г. Горьком, М, 1971, - С. 135-136 11. Кравченко В.Г. Оригинальный отечественный комплекс веществ « Цидизол-КВ" для инди видуальной профилактики венерических болезней – Вест. Дермат. и венер.,1984, №6 – С. 3438. 12. Кравченко В.Г., Васильев М М Исследование трихомонацидных свойств препарата "Цидизол-КВ" -Вест дермат. и венер., 1984, №12, 31-33. 13. Кравченко В.Г. Результаты исследования фармакокинетики отечественного препарата для индивидуальной профилактики венерических болезней – В кн. Рационализаторские предложения в медицине, Полтава, 1985, - С. 88-89. 14. Кравченко В.Г. Разработк средств и усовершенствование методов индивидуальной профилактики венерических болезней. Заключительный отчет по теме 1321- Харько, 1983 № госрегистраци 79006972-66 с. 15 Литвинчук М.Д., Невеличук В.В. К фармакологии ДМСО - Фармакология и токсикология, 1972, Т. 35, №6, - С. 727-731. 16. Машковский М.Д. Лекарственные средства, Медицина, 1984, 575 с. 17. Рахманов В.А. и др. ДМСО и аспекты его применения в дерматологии – Вест. Дермат. и венер, 1967, №2, С. 13-18. 18. Ротмистров М.Н., Ясницкий Б.Ю., Байшев В.Т., Дольберг Е.Б. Антибактериальный спектр циминаля - Архив Киевского гос. ун-та, серия биология, 1962, - Т. 73, №4,10 с. 19. Сергеев В.П. Делагил- диметилсульфоксидный линимент в терапии дискоидной крас ной волчанки - Сов.медицина, 1971, №34, 152-153. 20. Скрипкин Ю.К. и др.- некоторые аспекты применения димексида в клинике-Вест дермат. и венер., 1976, №5, - С. 63-67 21. Туркевич М.М. і ін. Технологія та дослідження лікарських форм з димексидом Фармацевтичний журнал, 1972, - Т. 27, № 4, - С. 58-60. 22. Туркевич Ю.Н. Антигистаминное и холинолитическое действиеДМСО - В кн… Структура и механізм действие физиологически активних веществ, Киев, 1972, - С. 52-53 23. Федоровский А.А. Сводное медицинское заключение об эффективности нового синтетического препарата циминаль - Киев, 1967, 5 с. 24. Федоровский А.А., Ротмистров М.Н., Ясницкий Б.Ю., Дольберг Е.Б. Оригинальный отечественны антимикробный препарат циминаль - Экспресс-информация - Новые лекарственные средства, 1973, №7. 25. Фомин Д.Х. и др… Изучение антибактериального действия ДМСО - Антибиотики, 1974 т 19,№8, 745-749. 26. Bonnetblanc J.М. et al-Dimethyl Sulph oxyde and Macular Amyloidosis-J Acta derm Verier (Stoch) v 60, №1 91 97 27. Brown V.К. et al-A note on the toxyciti and solvent properties of dimethyl sulfoxide-J Pharma col, 1963 №15, p 688-690 28. Engel M.F. Indications and contraindications for the use of DMSO in clinical dermatology-Ann N J Acad Scci, 1967,v 141, p 638-645 29. Hellman A et al-Some biological Properties of Dimethyl Sulfoxide-Nature, 1967,v 213, p 982985 30. Wassihew S W Die Behandlung von Zoster und Herpes Simplex mit 5 % Joddesoxyuridin in DMSO-Akt dermatol, 1980, В 6, № 1, 1-7 s. 50 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 55 1. Антисептичний лікарській засіб з широким спектром фармакологічної дії, який містить активний компонент і фармацевтичний розчинник, що як активний компонент містить синергічно-потенціюючу розчинну суміш із циміналю - пара-нітро-альфа-хлоркоричного альдегіду формули: 7 UA 112956 C2 O CH C Cl C H NO2 5 і димексиду, а як фармакологічно активний фармацевтичний розчинник - осмоактивний поліетиленгліколь з мол. масою 400, який відрізняється тим, що додатково містить кислоту соляну або кислоту аскорбінову як підсилювач фізико-хімічної стабільності та фармакологічної дії засобу, при наступному співвідношенні компонентів (мас. %): пара-нітро-альфа-хлоркоричний альдегід (циміналь) 0,3 димексид 5,0 розчин соляної кислоти 1 н. 0,0057 поліетиленгліколь з мол. масою 400 до 100. 2. Антисептичний лікарський засіб за п. 1, який відрізняється тим, що знаходиться в аерозольній упаковці під тиском в рідкій формі та додатково містить поверхнево-активну речовину і воду, при наступному співвідношенні компонентів (мас. %): пара-нітро-альфа-хлоркоричний альдегід 0,3 димексид 5,0 поліетиленгліколь з мол. масою 400 10-30 поверхнево-активна речовина 3,0-6,0 розчин соляної кислоти 1 н. 0,0057 вода до 100, а також пропелент в кількості 3-10 % від загальної маси компонентів. 8 UA 112956 C2 9 UA 112956 C2 10 UA 112956 C2 11 UA 112956 C2 12 UA 112956 C2 13 UA 112956 C2 Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 14