Спосіб обробки сигнальних повідомлень у підсистемі базової станції системи безпровідного зв’язку (варіанти), підсистема базової станції та контролер базової станції

Винахід стосується безпровідних систем зв'язку, зокрема нового поліпшеного способу і пристрою безпровідного зв'язку з використанням паралельного доступу з кодовим ущільненням каналу (ПДКУ) і використанням протоколу А-інтерфейса для роботи з Системою Глобального Мобільного зв'язку (СГМ). Стандарт для СГМ являє собою сукупність загальнодоступних протоколів цифрового зв'язку для використання у цифрови х телефонних системах. Технічні характеристики СГМ були розроблені інтернаціональною групою і прийняті Європейським Інститутом Стандартів зв'язку (ETSI, 06921 Sophia Antipolis Cedex, France). Безпровідну телефонну систему зв'язку згідно з стандартом СГМ зображено на фіг.1. Обслуговуючий комутаційний центр (ОКЦ) 16 для СГМ забезпечує зв'язок для телефонних викликів у мережі безпровідного зв'язку підсистеми базових станцій (ПБС) 15 і провідною комунальною комутаторною телефонною мережею (ККТМ) 18 або комунальною наземною стільниковою мережею (КНСМ). СГМ-ОКЦ 16 забезпечує комутацію телефонних зв'язків, розрахунки за обслуговування, стеження за абонентами, авторизацію абонентів і деякі функції, пов'язані з передачею зв'язку. ПБС 15 складається з контролера базових станцій (КБС) 14 і пов'язаної(них) з ним базової(их) станції(ій) (БС) 12. Згідно з технічними характеристиками СГМ взаємозв'язок між СГМ-ОКЦ 16 і ПБС 15 зветься "А-інтерфейсом" СГМ і відокремлює комутаційне обладнання мережі СГМ від радіообладнання, що працює з використанням паралельного доступу з розподілом часу (ПДРЧ). КБС 14 приймає участь у процедурі передачі зв'язку і призначення ресурсів БС 12 для обробки сигналів таким чином, щоб кілька абонентських пристроїв 10 одночасно могли мати сеанс телефонного зв'язку. БС 12 забезпечує РЧ зв'язок між абонентськими пристроями 10 і виконання певного протоколу безпровідного зв'язку з мережею СГМ. БС 12 має радіопередавальні і приймальні пристрої, які включають антенні вузли, і здійснює всю обробку сигналів, необхідну для підтримання взаємозв'язку. БС можуть розглядатись як складні радіомодеми. Абонентський пристрій 10 виконує притаманні йому функції прийому-передачі і обробки сигналів, що через радіозв'язок забезпечує йому доступ через мережу СГМ до користувацького абонентського пристрою 10, або до іншого пристрою-адресата, наприклад, факсу або персонального комп'ютера. Якщо окремий абонентський пристрій 10 змінює своє місцезнаходження, він може перейти від поточної БС на зв'язок з іншою БС, але у кожний момент часу він може мати зв'язок тільки з однією БС. У системі, що розглядається, здатність переводити зв'язок від однієї БС 12 до іншої за умови підтримання тільки одного сеансу зв'язку у кожний момент, називають жорсткою передачею зв'язку з абонентським пристроєм. Щоб здійснити безпровідний телефонний виклик у мережі, необхідно встановити зв'язок між абонентським пристроєм 10, який часто називають "мобільним пристроєм" і ККТМ 18. ККТМ 18 являє собою звичайну провідну телефонну систему. У процесі встановлення мобільного зв'язку частина зв'язку у мережі здійснюється РЧ сигналами між абонентським пристроєм 10 і БС 12. Решта зв'язку звичайно здійснюється провідним зв'язком через ПБС 15 і СГМ-ОКЦ 16. Згідно з протоколом безпровідного зв'язку СГМ, який є одним з протоколів стандарту СГМ, ПДРЧ використовується для створення ряду каналів для передачі зазначених ви ще сигналів РЧ, якими здійснюється зв'язок між абонентським пристроєм 10 і БС 12. Ці канали використовуються для відокремлення і ідентифікації різних комплектів даних, пов'язаних з різними телефонними викликами у будь-який момент. Ці комплекти даних включають дані про користувача, які звичайно мають форму цифрових аудіосигналів, і сигнальних даних, які містять сигнали-повідомлення, що використовуються для організації обробки телефонного виклику. У час, коли приймався стандарт СГМ використання ПДРЧ, протокол безпровідного зв'язку СГМ підвищував ефективність використання смуги частот, призначеної для обслуговування телефонних викликів. Підвищення ефективності використання наявної смуги частот є бажаним, тому що існує лише обмежена кількість таких смуг, і їх кількість звичайно є фактором, що обмежує кількість викликів, яку може обслуговува ти система безпровідного телефонного зв'язку. Однак, з часу прийняття протоколу СГМ були удосконалені інші способи безпровідного зв'язку, які забезпечують обслуговування більшої кількості телефонних викликів у межах певної смуги РЧ. Бажаність ефективного використання смуги частот зумовлює бажаність використання цих удосконалених способів. Одним з найпоширеніших таких способів є обробка сигналів з використанням ПДКУ з відповідним протоколом безпровідного зв'язку IS-95, прийнятим Міжнародною асоціацією зв'язку (ТІА, 2001 Pennsylvania Avenue, N.W., Washington, D.C. 20006). Модуляція з ПДКУ передбачає, що кожний користувацький канал зв'язку складається з несучої, модульованої певною швидкісною двійковою послідовністю, яка поширює спектр модулюючого сигналу. С укупності таких користувацьких каналів повідомлень використовують одну призначену для них смугу частот, і усі дані про користувача і сигнали-повідомлення проходять по такому користувацькому каналу. Крім того, кожна БС з ПДКУ передає у вищому сигнальному каналі керування інформацію, яка уможливлює для абонентського пристрою доступ до системи. У цьому каналі також використовується модуляція швидкісною двійковою послідовністю, а відповідні сигнали разом з сигналом користувацьких каналів повідомлень утворюють один широкосмуговий РЧ сигнал. Кожна БС з ПДКУ передає такий комбінований сигнал, утворюючи прямий канал зв'язку з ПДКУ, і одержує комбіновані зворотні сигнали від абонентських пристроїв, що використовують ПДКУ і розташовані у зоні обслуговування БС; зворотні сигнали утворюють зворотний канал зв'язку з ПДКУ. Прямий канал з ПДКУ складається з прямих пілот-каналів, прямого каналу синхронізації, одного або більше прямих пейджерних каналів і багатьох прямих користувацьких каналів повідомлень, кожен з яких модульований окремим кодом каналу і сполучений з псевдошумовою (ПШ) розширюючою послідовністю. Зворотний канал з ПДКУ складається з одного або більше зворотних каналів доступу і бага тьох зворотних користувацьких каналів повідомлень, кожен з яких модульований унікальним кодом каналу і передається з відповідною ПШ розширюючою послідовністю. Система зв'язку з ПДКУ також дозволяє поліпшити процедуру передачі зв'язку для мобільних абонентських пристроїв. Процедура, відома як "м'яка передача зв'язку", уможливлюється здатністю використовува ти РЧ сигнали абонентського пристрою більш, як однією БС з ПДКУ. Ця здатність абонентського пристрою 10 одночасно підтримувати РЧ зв'язок з багатьма БС 12 забезпечує надлишковість шляхів передачі, коли абонентський пристрій пересувається з одного місця до іншого, і зменшує імовірність припинення зв'язку і втрати голосового сигналу. Крім того, протокол IS-95 забезпечує кращу якість зв'язку порівняно з СГМ, оскільки сигнал з ПДКУ менш вразливий до завмирань і шумів. Абонентський пристрій, що працює за цим протоколом, споживає менше енергії, ніж абонентський пристрій, що використовує протокол СГМ, оскільки у нормальній роботі система з ПДКУ використовує ефективні алгоритми керування потужністю. Зменшення споживання енергії подовжує тривалість роботи елементів живлення, що використовуються у абонентських пристроях з ПДКУ, порівняно до тих, які використовують протокол СГМ. У багатьох регіональних існуючих стільникових системах з СГМ неохоче переходять до ПДКУ, незважаючи на численні переваги. Це пояснюється тим, що поліпшення обслуговування, яке забезпечується системами з ПДКУ, може не виправдати коштів, які необхідно витратити для впровадження нової стільникової телефонної системи, коли існує діюча. Ситуація стає іншою у регіонах, де стільникова система встановлюється вперше і часто виявляється дешевшою і забезпечує кращу якість обслуговування, ніж система з СГМ. Якби існували спосіб і система для встановлення стільникової телефонної системи з ПДКУ, які б дозволяли частково використати інфраструктур у існуючої системи з СГМ, вартість впровадження системи з ПДКУ у регіонах, де є діюча система з СГМ, була б меншою. Якщо зменшення вартості досить вагоме, поліпшення обслуговування, що забезпечується використанням системи з ПДКУ, може виявитись виправданим у багатьох випадках. Це також дало б певні переваги для абонентів стільникових систем у ци х регіонах, і такі спосіб і система для встановлення стільникової телефонної системи були б дуже бажаними. Далі наведено опис способу і пристрою для використання мережі СГМ з А-інтерфейсом у системі безпровідного зв'язку з використанням ПДКУ. Використовуючи стандартний Α-інтерфейс СГМ, який, згідно з технічними характеристиками СГМ, визначає взаємозв'язок між СГМ-ОКЦ і БС, на базі СГМ-ОКЦ можна впровадити систему зв'язку з ПДКУ, узгоджену з технічними особливостями СГМ. Це дозволяє впровадити стільникове телефонне обслуговування з ПДКУ, частково використовуючи інфраструктур у діючої мережі СГМ. У бажаному втіленні винаходу зв'язок ПБС, що працюють з ПДКУ, з СГМ-ОКЦ через Α-інтерфейс здійснюється згідно з існуючим стандартом СГМ. Однак, для поліпшення функціональних якостей системи інші втілення можуть передбачати модифікування існуючого А-інтерфейсу СГ М. Згідно з ще одним втіленням винаходу зв'язок між БС і абонентськими пристроями здійснюється РЧ сигналами, модульованими згідно з вимогами ПДКУ. У бажаному втіленні винаходу ця модуляція по суті подібна до передбаченої вже згаданим протоколом IS-95 для безпровідного зв'язку. Фіг.2 містить блок-схему з функціональними елементами, що здійснюють зв'язок між абонентським пристроєм і СГМ-ОКЦ, згідно з одним з втілень винаходу. Під час роботи РЧ ПДКУ інтерфейс 40 забезпечує двосторонній зв'язок з абонентським пристроєм 50, а Α-інтерфейс SS7 42 - двосторонній зв'язок з СГМ-ОКЦ 52. Використання безпровідного зв'язку з ПДКУ і пристрою 44 передачі сигналів дозволяє здійснити обмін сигналами-повідомленнями, узгодженими з А-інтерфейсом СГМ, між СГМ-ОКЦ 42 і абонентським пристроєм 50. Вузол 46 обробки і обслуговуючо го перетворення приймає і перевіряє певні сигналиповідомлення від РЧ інтерфейсу 40 ПДКУ і Α-інтерфейсу SS7 42 і виконує після цього відповідні дії, включаючи керування ресурсами 48 обробки сигналів. Це керування передбачає призначення вокодерів і девокодерів залежно від типу потрібного обслуговування і активування кодуючих пристроїв системи ПДКУ. Інші дії передбачають призначення ресурсів обробки каналу повідомлень ПДКУ і вибір засобів на початку обміну сигналами між абонентським пристроєм і БС або ОКЦ. Ці ресурси призначаються для обробки як голосових, так і інформаційних сеансів зв'язку, а також обміну сигналами (наприклад, реєстрації) між абонентським пристроєм 50 і системою. Ресурси обробки каналу повідомлень ПДКУ використовуються для виконання модуляції і демодуляції згідно з ІS-95. Процедури обробки викликів виконують різні функції, пов'язані з належною обробкою безпровідних телефонних викликів або сеансів зв'язку. Ці процедури передбачають ініціювання і здійснення виклику, реєстрацію абонентських пристроїв, кодування сигналів для передачі, аутентифікування абонентських пристроїв і генерування послідовностей повідомлень; виконання операцій обробки, пов'язаних з цими процедурами, детально описано далі. Згідно з одним з втілень винаходу для ініціювання виклику і реєстрації абонентського пристрою встановлюється, по-перше, безпровідний взаємозв'язок між абонентським пристроєм і БС з ПДКУ і потім - зв'язок у мережі між абонентським пристроєм і СГМ-ОКЦ. Винахід передбачає також використання процедур кодування для ПДКУ. Ці процедури, призначені для забезпечення приватності інформації про абонента та його місцезнаходження, ініціюються і завершуються за допомогою процедур кодування згідно з СГМ під керуванням СГМ-ОКЦ 52. У одному з втілень винаходу пристрій 44 безпосередньої передачі сигналів передає інформаційні сигнали між СГМ-ОКЦ 52 і абонентським пристроєм 50 таким чином, що цей обмін сигналами відбувається без проміжних перевірки, перетворення або використання цієї інформації. Використання такого пристрою забезпечує ідентичність ключових частин інформації, що проходить між БС з ПДКУ і абонентським пристроєм, і інформації, яка проходить між БС з ПДРЧ і відповідним абонентським пристроєм СГМ. У бажаному втіленні винаходу пристрій 44 безпосередньої передачі передає повідомлення, визначені у технічних характеристиках СГМ як Повідомлення Безпосередньої Передачі (ПБП), що проходять між СГМОКЦ 52 і абонентським пристроєм 50. ПБП уможливлюють обмін даними між СГМ-ОКЦ 52 і абонентським пристроєм 50, необхідний для належної обробки телефонного виклику згідно з стандартом СГМ. Наявність ПБП об'єднує функції обробки виклику і функції обслуговування абонентського пристрою під час його руху. Пряме проходження повідомлень, пов'язаних з цими функціями, між СГМ-ОКЦ і абонентським пристроєм дозволяє використати ряд існуючих процедур СГМ обробки виклику. Це, у свою чергу, робить можливим використання Α-інтерфейсу СГМ, мереж СГМ на базі цього інтерфейсу і існуючої інфрастр уктури і обладнання СГМ для впровадження безпровідних систем зв'язку з ПДКУ. Згідно з винаходом абонентський пристрій надсилає до системи запит, запам'ятовує інформацію про систему, одержану від БС у прямих каналах ПДКУ і переходить до прийому, обробки і передачі сигналівповідомлень, необхідних для встановлення двостороннього безпровідного зв'язку як з ПДКУ, так і з телекомунікаційноюмережею. Абонентський пристрій приймає і належним чином обробляє РЧ сигнали з ПДКУ, виконує обробку виклику СГМ і функції обслуговування абонентського пристрою під час його руху. Для виконання останніх двох функцій використовується ПБП у Α-інтерфейсі СГМ. Процедури обробки РЧ сигналів з ПДКУ включають (але цим не обмежуються) передачу зв'язку, забезпечення доступу до системи і встановлення каналу двостороннього зв'язку для повідомлень. Процедури обробки СГМ включають (але цим не обмежуються) підготовку виклику, допоміжне обслуговування і виклик абонентського пристрою. Процедури обслуговування абонентського пристрою під час його руху включають (але цим не обмежуються) аутентифікування абонентського пристрою, стеження за місцезнаходженням і призначення і відміну міжнародного ідентифікатора мобільній станції. Супроводжуючі креслення допомагають пояснити задачі, особливості переваги винаходу у описі, наведеному нижче. Позначення у кресленнях єдині для усі х фіг. Фіг.1 - блок-схема стільникової телефонної системи згідно з стандартом СГМ. Фіг.2 - функціональна блок-схема обробки повідомлень і архітектури обслуговуючого перетворення, які використовуються для встановлення взаємозв'язку між абонентським пристроєм і СГМ-ОКЦ згідно з одним з втілень винаходу. Фіг.3 - блок-схема стільникової телефонної системи згідно з одним з втілень винаходу. Фіг.4 - схема, що ілюструє різні формати повідомлень згідно з А-інтерфейсом з використанням інтерфейсу SS7. Фіг.5 - блок-схема ПБС згідно з одним з втілень винаходу. Фіг.6 - діаграма, яка ілюструє послідовність сигналів-повідомлень, що передаються у процесі ініціювання припинення сеансу зв'язку з абонентським пристроєм , згідно з одним з втілень винаходу. Фіг.7 - діаграма, яка ілюструє послідовність сигналів-повідомлень, що передаються у процесі ініціювання сеансу зв'язку з абонентським пристроєм, згідно з одним з втілень винаходу. Фіг.8 - діаграма, яка ілюструє послідовність сигналів-повідомлень, що передаються, щоб надіслати виклик до абонентського пристрою, згідно з одним з втілень винаходу. Фіг.9 - діаграма, яка ілюструє послідовність сигналів-повідомлень, що передаються під час ініціювання надіслання виклику у мережі до абонентського пристрою, згідно з одним з втілень винаходу. Фіг.10А, 10Б - діаграма, яка ілюструє послідовність сигналів-повідомлень, що передаються під час реєстрації абонентського пристрою, згідно з одним з втілень винаходу. Фіг.11 - блок-схема Α-інтерфейсу КБС згідно з одним з втілень винаходу. Фіг.12 - блок-схема абонентського пристрою, модифікованого згідно з одним з втілень винаходу. Далі наведено опис способу і пристрою для безпровідного зв'язку з використанням ПДКУ у СГМ для мобільних абонентів з Α-інтерфейсом і відповідним протоколом. Розглядається прийом-передача РЧ сигналів, модульованих згідно з протоколом IS-95. Хоча у винаході передбачено використання саме такого протоколу, можливі інші протоколи, придатні для використання у системах ПДКУ. Крім того, хоча винахід передбачає використання Α-інтерфейсу СГМ, можливе використання інших А-інтерфейсів з ПБП між ОКЦ і абонентським пристроєм. Винахід може бути застосований також у супутникових або немережевих системах зв'язку. Зокрема, винахід може бути корисним у супутникових ретрансляційних системах зв'язку, які мають взаємодіяти з мережевими інтерфейсами мереж зв'язку, оскільки у багатьох таких інтерфейсах використовується протокол Α-інтерфейсу СГМ. Слід підкреслити, що винахід призначено для використання у системах зв'язку різних типів, включаючи як голосові, так і такі, у яких, крім голосових, передаються інформаційні цифрові повідомлення. Описано передачу і використання інформації різних типів, включаючи повідомлення, запити, накази, інструкції та команди у їх електронній репрезентації, які створюються електричними струмами, напругами, електромагнітною енергією і їх комбінаціями. У описі використано посилання на інші системи, призначені для створення такої інформації. У бажаному втіленні винаходу у таких системах використано цифрові і аналогові інтегральні напівпровідникові схеми, з'єднані між собою провідниками різних типів або електромагнітними сигналами, або у обидва способи. У інших випадках добре відомі системи наведено у вигляді блок-схем, щоб уникнути зайвого ускладнення опису. Згідно з винаходом передбачено, що Α-інтерфейс використовується для обміну користувацькими даними і сигналами керування між СГМ-ОКЦ і будь-якою пов'язаною з ним базовою станцією. Сигнали керування мають складову, що містить сигнали фізичного керування і складову, що стосується інформації про телефонний виклик. Згідно з стандартом СГМ перша з цих складових має частину, що несе повідомлення (ЧП) і частину, що керує з'єднанням для сигналу (ЧЗС) відповідно до SS7, як це визначено Міжнародним Союзом Зв'язку (ITU). Др уга складова передається між СГМ-ОКЦ і ПБС і розміщена у полі даних різних повідомлень ЧЗС. Фіг.3 містить блок-схему безпровідної телефонної системи під час нормальної роботи згідно з одним з втілень винаходу. Трансіверні БС 102(А)-(В) мають зв'язок з КБС 104(А), а БС 102(Г)-(Е) - з КБС 104(Б). У свою чергу КБС 104(А)-(Б) мають зв'язок з СГМ-ОКЦ 106, який має зв'язок з ККТМ 108 (або з КНСМ). Абонентський пристрій 100(А) здійснює телефонний виклик або інший зв'язок з БС 102(Г), обмінюючись с ним РЧ сигналами. Абонентський пристрій 100(Б) здійснює телефонний виклик або інший зв'язок з БС 102(Б) і 102(В), обмінюючись с ними РЧ сигналами. Абонентський пристрій 100(Б), обмінюючись сигналами з двома (або більше) БС, бере участь у процесі "м'якої передачі зв'язку". РЧ сигнали, які БС 102 передає до абонентського пристрою 100, утворюють прямий канал зв'язку, а сигнали зворотного напрямку - зворотний канал. КБС 104 і одна або більше приєднаних БС 102 утворюють ПБС 105. У бажаному втіленні винаходу обробка сигналів прямого і зворотного каналів зв'язку здійснюється згідно з протоколом IS-95 для систем з ПДКУ. Ця обробка включає використання розширюючих кодів у обох каналах і кодів каналу під час прийому і передачі сигналів цих каналів. Коди каналів використовуються для створення сукупності каналів, через які можна передавати різні комплекти даних, модульованих прямою послідовністю. Для прямого каналу ці коди являють собою сукупність 64-х ортогональних бінарних кодів, які називають кодами Уолша, а для зворотного каналу вони є довгими бінарними кодами, які для кожного абонентського пристрою обчислюються як функція унікального коду ідентифікації цього пристрою. Розширюючі коди розширюють діапазон частот, на яких відбувається передача даних, і підвищують імовірність успішної передачі. Це розширення також здійснюється модуляцією прямою послідовністю даних, що передаються з розширюючими кодами. У бажаному втіленні винаходу канали створюються використанням двопозиційної фазової маніпуляції, а розширення - квадратурною фазовою маніпуляцією, що відповідає стандарту IS-95. У одному з втілень винаходу прямі канали зв'язку включають один або більше пілот-каналів, каналів синхронізації, пейджерних каналів і користувацьких каналів повідомлень, кожен з котрих визначається модуляцією заздалегідь обраним кодом прямого каналу. Зворотні канали включають один або більше каналів доступу і численні користувацькі канали повідомлень, кожен з яких визначається модуляцією унікальним довгим кодом зворотного каналу. Щоб забезпечити надійні прийом і передачу сигналів у прямому і зворотному каналах, необхідно синхронізувати розширюючі коди і коди каналів, які використовуються для обробки цих сигналів. Ця синхронізація здійснюється під час виконання початкового виклику і зветься захопленням сигналу, яке у різних варіантах добре відоме фахівцям. Дані, що передаються у прямому та зворотному каналах, розділяють на кадри, які містять також біти виправлення помилок і біти заголовку кадру. Біти заголовку визначають тип даних кадру: сигнальні дані, повідомлення або їх комбінація. Повідомленнями є дані, що передаються користувачем під час сеансу зв'язку і звичайно являють собою цифрові голосові або аудіосигнали, але можуть бути користувацькими даними іншого типу. Щоб здійснити повну передачу сигналу-повідомлення, звичайно необхідно передати багато кадрів, які приймаючою системою групуються у сигнали-повідомлення. Як вже відзначалось, такими повідомленнями здійснюється обмін інформацією між системами фіг.3 при ініціюванні і обробці виклику. Після компонування таке повідомлення має біти заголовка, які вказують на його тип. СГМ-ОКЦ 106 (фіг.3) виконує комутацію, розрахунки з користувачами, стеження за переміщеннями абонентських пристроїв і їх авторизацію. СГМ-ОКЦ 106 і КБС 104 підтримують між собою зв'язок за протоколом Α-інтерфейсу СГМ, який є частиною стандарту СГМ. Для встановлення зв'язку для виклику СГМ-ОКЦ 106 у належному порядку породжує певну сукупність сигналів-повідомлень, які містять певну інформацію. Таким чином, КБС 104 має створювати і передавати до СГМ-ОКЦ певну сукупність сигналів у порядку, що залежить від зв'язків у мережі і сигналів-повідомлень, прийнятих від СГМ-ОКЦ 106. Порядок, інформаційний зміст і формат цих сукупностей сигналів-повідомлень визначаються протоколом Αінтерфейсу СГМ. Природно, що ці порядок, зміст і формат суттєво відрізняються від будь-якого інтерфейсу, з яким працює відповідний ОКЦ у телефонній системі з ПДКУ. Подібним чином абонентський пристрій 100, який працює згідно з IS-95 або іншим протоколом ПДКУ, для обслуговування виклику має обмінюватись з БС 102 зумовленою сукупністю повідомлень зумовленого формату у з умовленому порядку. Природно, що безпровідний інтерфейс систем з ПДКУ суттєво відрізняється від інтерфейсу безпровідних телефонних систем СГМ. Сигнали-повідомлення згідно з протоколом Α-інтерфейсу СГМ розділяються на два типи: ПБП і керування ПБС (КПБС). ПБП містять дані про абонентський пристрій 100 і ОКЦ 106 і, таким чином, не впливають безпосередньо на роботу ПБС 105. Повідомлення КПБС взагалі стосуються роботи ПБС 105 і можуть призначати ресурси або постачати інформацію, необхідну для належного функціонування ПБС 105. Ці повідомлення можуть впливати на усю роботу ПБС або тільки на обробку одного виклику. Згідно з Αінтерфейсом СГМ сигнали-повідомлення передаються через лінію SS7 у вигляді, ЧП і ЧЗС. У ЧП використовуються три формати повідомлень для послідовної передачі бінарної інформації. Ці формати: блок сигналів повідомлення (БСП), блок статусу лінії зв'язку (БСЛ) і блок заповнюючих сигналів (БЗС). Відповідні цим форматам поля з кількостями бітів зображено на фіг.4. Повідомлення розділяються флагом (ФЛ), який містить логічний 0, після нього послідовність шести логічних 1 і логічний 0, тобто 01111110. У повідомленнях, визначених флагами, у кожну послідовність з більш, як 5 логічних одиниць, вставлено логічний 0. Кожний формат повідомлення має заголовок, який містить номер зворотної послідовності (НЗП), бітпоказник зворотності (БПЗ), номер прямої послідовності (НПП), біт-показник прямої послідовності (БПП) і показник довжини (ПД) і після цього два буферних біти. Крім того, кожний формат перед кінцевим флагом містить біти перевірки (БП). БЗС не містить додаткових полів даних. БСЛ має один або два біти статусу (БСТ), які вказують на один з шести статусів, що стосуються синхронізації і вимкнення. У БСП включено октет бітів сервісної інформації (ОСС) і один або два біти інформації про сигнал (БІС). Сигналиповідомлення, що передаються через А-інтерфейс СГМ, надсилаються у вигляді БСП і містять дані, що стосуються сигналу-повідомлення, розміщені у БІС. Зокрема, такі повідомлення розміщуються у ЧЗС, які містять позначку маршруту (ПМ), код типу ЧЗС, заголовок ЧЗС і поле даних ЧЗС, як це показано. Код типу ЧЗС можна розглядати як підполе заголовка. ЧЗС закінчується кінцем флагу необов'язкових параметрів (КНП). Якщо повідомлення КПБС, що знаходиться у ЧЗС, стосується одного телефонного виклику, цей виклик ідентифікується у полі ідентифікатора зв'язку, яке є частиною заголовка ЧЗС. Повідомлення КПБС або ПБП знаходяться у параметрі даних ЧЗС, і тип повідомлення визначається дискримінаційним бітом (ДБ) на початку поля даних ЧЗС. Якщо передається повідомлення КПБС, його довжина знаходиться у полі довжини (ПД). Після довжини розміщується тип повідомлення КПБС і решта повідомлення. Якщо передається ПБП, його довжина розміщується у ПД, а тип - у полі визначення протоколу. Додаткові дані, пов'язані з конкретним ПБП, розміщуються у полі даних повідомлення. Фіг.5 містить блок-схему ПБС, пристосованої для обслуговування безпровідного зв'язку згідно з ПДКУ через Α-інтерфейс мережі СГМ згідно з одним з втілень винаходу. БС 102 мають провідний зв'язок типу Т1 або Е1 з КБС 104, хоча припустимими є інші типи зв'язку, включаючи мікроволновий. У КБС 104 зв'язуюча підсистема 200 ПДКУ має зв'язок з БС 102, а також з процесором 202 керування сеансом зв'язку, селекторною підсистемою 204 і А-інтерфейсом 206 КБС. Зв'язуюча підсистема 200 обирає маршрут повідомлення через встановлені зв'язки і у бажаному втіленні являє собою асинхронну систему передачі пакетів фіксованої довжини. Система 210 обробки даних і обрання обслуговування має зв'язок з селекторною підсистемою 204 і обмінюється даними з перемикачем 212. Перемикач 212 є інтерфейсом з СГМ-ОКЦ 106 (фіг.2), складається з повідомлень і сигналів і веде обмін керуючою інформацією з процесором 202 керування сеансом зв'язку. У бажаному втіленні винаходу сигнальні дані передаються згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ через добре відому SS7 ITU. Усі зв'язки у КБС 104 є швидкісними цифровими типу добре відомого швидкого Ethernet. У іншому втіленні перемикач 212 замінено на простий кросовий пристрій, що створює прямий зв'язок А-інтерфейсу 206 КБС з СГМ-ОКЦ 106. Більш бажано, однак, використовува ти перемикач 212, оскільки це дозволяє КБС 104 у разі потреби мати зв'язок з багатьма ОКЦ, кожен з котрих надає окремий тип обслуговування, включаючи добре відомий IS-41. У цьому випадку бажане втілення винаходу передбачає використання додаткових інтерфейсів з КБС, подібних до А інтерфейса 206, але без обов'язкового виконання протоколу А-інтерфейсу СГМ. У бажаному втіленні винаходу системи, що входять у склад ПБС 105, обмінюються повідомленнями і сигналами, використовуючи внутрішній протокол ПБС, згідно з яким різні інші системи обмінюються пакетами даних фіксованої довжини через зв'язуючу підсистему 200 ПДКУ або через прямий двосторонній зв'язок. Підсистема 200 здійснює обрання маршруту, використовуючи адресу, яка міститься у кожному пакеті даних. Взагалі система, що передає пакет даних до іншої системи, розміщує адресу системиадресата у цьому пакеті, після чого надсилає цей пакет до підсистеми 200. Якщо такі системи суміжні, як, наприклад, селекторна підсистема 204 і система 210 обробки даних і обрання обслуговування, пакети даних передаються безпосередньо. Заголовок пакета містить біти, які вказують на вміст пакету повідомлення або сигнал. Пакети даних, які містять повідомлення, називають пакетами повідомлень, а пакети з сигналами - сигнальними. Деякі системи у ПБС 105 обмінюються також керуючою інформацією, використовуючи спеціалізовані лінії зв'язку, наприклад, зв'язок між процесором 202 керування сеансом зв'язку і перемикачем 212. Винахід передбачає також інші способи встановлення зв'язків у ПБС 105 (фіг.5), відмінні від описаних. Сигнал-повідомлення являє собою повну інструкцію, необхідну для керування роботою різних систем у складі ПБС, а також для обміну інформацією з абонентським пристроєм 100 або СГМ-ОКЦ 106. Повне сигнал-повідомлення передається одним або більше сигнальними пакетами, які компонує приймальна система, щоб утворити сигнал-повідомлення для передачі. Згідно з одним з втілень винаходу відокремлюється певна категорія сигналів-повідомлень, а саме таких, що їх передача через ПБС 105 не впливає на його роботу. Такі сигнали-повідомлення, які ми називаємо "транспортними", виконують функції перенесення до ПБС 105. Ця функція використовується взагалі у обміні певними сигналамиповідомленнями, а саме типу ПБП, між СГМ-ОКЦ 106 і абонентським пристроєм 100 через ПБС 105. Під час роботи ПБС 105 процесор 202 керування сеансом зв'язку і Α-інтерфейс КБС 106 активують різні інші системи, що входять у склад ПБС 105, і керують ними за допомогою інших сигналів-повідомлень; взагалі будь-які інші активування і керування, що виконуються процесором 202 керування сеансом зв'язку і Аінтерфейсом КБС 106, здійснюються цими сигналами-повідомленнями, які проходять, як у описаному вище бажаному втіленні, хоча винахід передбачає також використання інших механізмів передачі, наприклад, через безпосередні зв'язки між системами. У бажаному втіленні винаходу процесор 202 керування сеансом зв'язку і А-інтерфейс КБС 106 реалізовано у вигляді програмованих комп'ютерних систем (не показаних). Один з типів активування і керування, що виконуються А-інтерфейсом КБС 106, включає призначення селекторних ресурсів селекторної підсистеми 204. Селекторний ресурс забезпечує двосторонній зв'язок між абонентським пристроєм 100 і будь-якою системою КБС 104 через одну або більше БС 102. Функції такого зв'язку включають співставлення багатьох копій кадру даних, створених двома або більше БС, і вибір з цих копій найякіснішого кадру для подальшої обробки. Такий вибір здійснюється на основі інформації про якість, яку кожна БС 102 розміщує у кадрі. Такі копії утворюються тоді, коли абонентський пристрій 100 має кілька РЧ зв'язків з кількома БС 102 у процесі м'якої передачі зв'язку. Крім того, селекторний ресурс приймає пакети даних, призначені для абонентського пристрою 100, і надсилає копії цього пакета до кожної з БС 102, що мають РЧ зв'язок з цим пристроєм. Кожний селекторний ресурс має власну вн утрішню адресу, і, таким чином, пакети виклику, що обробляється, спрямовуються до відповідного селекторного ресурсу селекторної підсистеми 204. Кожний селекторний ресурс стежить за тими БС 102, з якими має зв'язок абонентський пристрій 100, призначений йому. У бажаному втіленні винаходу селекторний ресурс являє собою мікропроцесор або процесор цифрового сигналу, який працює під керуванням програм, що зберігаються у пам'яті, також розташованій у селекторній підсистемі 204 (не показано). А-інтерфейс 206 КБС також активує систему 210 обробки даних і обрання обслуговування для обробки даних від селекторної підсистеми 204 у спосіб, що залежить від обслуговування, необхідного для обробки виклику. Типи такого обслуговування включають вокодування і девокодування голосових повідомлень телефонного виклику, модуляцію і демодуляцію тонових і інших сигналів, що використовуються у факсових і інших цифрових повідомленнях у стандартних лініях зв'язку з ККТМ, а також кодування користувацьких повідомлень і сигналів. У бажаному втіленні винаходу обробка сигналу виконується інтегральною схемою, що обробляє цифровий сигнал і розташована у системі 210 обробки даних і обрання обслуговування; ця схема працює під керуванням програм, що зберігаються у пам'яті (не показаній). Іншою функцією Аінтерфейсу 206 КБС є прийом сигналів-повідомлень типу ПБП, які згідно з Α-інтерфейсом передає СГМОКЦ 106, і перенесення цих повідомлень до відповідного абонентського пристрою 100 у транспортних повідомленнях з одночасним надісланням транспортних повідомлень до селекторного ресурсу, пов'язаного з цим телефонним викликом. Одержавши ці повідомлення селекторний ресурс надсилає його до абонентського пристрою через прямий користувацький канал зв'язку з ПДКУ. Як уже відзначалось, обмін даними між БС 102 і абонентським пристроєм 100 здійснюється багатьма кадрами, які у заголовку кадру містять біти, що вказують на тип даних у кадрі. У бажаному втіленні винаходу, сигнальні дані і повідомлення можуть передаватися у одному кадрі, як це передбачено стандартом IS-95. На безпровідній частині шляху кадр не має адреси, оскільки призначення і походження кожного з кадрів визначаються кодом каналу, використаним для модуляції даних. У бажаному втіленні винаходу кожний кадр, переданий у зворотному каналі, приймається певним елементом у БС 102, обслуговуючим канал (не показаний). Кожному такому елементу відома внутрішня адреса селекторного ресурсу, що обслуго вує виклик, і після одержання кадру з сигналу зворотного каналу цей елемент спрямовує кадр до селекторного ресурсу. Селекторний ресурс складає з кадрів з сигнальними даними сигнали-повідомлення і визначає тип цих повідомлень, використовуючи біти у заголовку сигналуповідомлення. Селекторний ресурс спрямовує транспортні сигнали-повідомлення до А-інтерфейсу 206 КБС, використовуючи транспортні повідомлення ПБС, згадані вище. Α-інтерфейс ПБС потім вносить у поле заголовка ЧЗС ідентифікатор телефонного виклику, базуючись на даних транспортного сигналуповідомлення, переданого селекторним ресурсом, після чого надсилає це повідомлення до СГМ-ОКЦ згідно з протоколом А-інтерфейсу. Якщо повідомлення не є транспортним або локальним, сигнальним, селекторний ресурс і А-інтерфейсу 206 КБС обробляють його як внутрішнє. Згідно з одним з втілень винаходу різні процедури, потрібні для обробки телефонного виклику, можуть бути виконані за допомогою упорядкованого обміну сигналами-повідомленнями між різними системами фіг.5. Ці процедури включають ініціювання виклику, його виконання і реєстрацію абонентського пристрою. Фіг.6-10 містять діаграми послідовності сигналів-повідомлень, якими, згідно з одним з втілень винаходу, відбувається обмін під час ініціювання виклику, його виконання і реєстрації абонентського пристрою. Кожна з вертикальних ліній на фіг. відповідає однієї з систем, позначеній над лінією. Цими системами є абонентський пристрій 100, БС 102, селекторна підсистема 204, процесор 202 керування сеансом зв'язку, система 210 обробки даних і обрання обслуговування, А-інтерфейс 206 КБС і СГМ-ОКЦ 106. Горизонтальні стрілки між вертикальними лініями вказують на напрямок передачі сигналу-повідомлення від системи до системи. Напрямок часу - зверху униз. Як зазначено унизу кожної сторінки, обмін повідомленнями між абонентським пристроєм 100 і БС 102 здійснюється через двосторонній безпровідний зв'язок, а повідомлення між СГМ-ОКЦ 106 і Α-інтерфейсом КБС 206 - згідно з А-інтерфейсом СГМ. Як уже відзначалось, сигнали-повідомлення СГМ, якими обмінюються СГМ-ОКЦ 106 і А-інтерфейс 206 КБС, переносяться у ЧЗС БСП згідно з стандартом SS7. Прийнявши повідомлення ЧЗС, А-інтерфейс 206 КБС, аналізуючи поле коду типу цього повідомлення, спочатку визначає, чи це повідомлення стосується певного сеансу зв'язку, чи пов'язане з роботою усієї ПБС. Якщо повідомлення стосується певного сеансу зв'язку або телефонного виклику, А-інтерфейс 206 КБС визначає тип сеансу зв'язку за допомогою ідентифікатора зв'язку, який знаходиться у заголовку ЧЗС. Після цього, аналізуючи дискримінаційне поле сигналу-повідомлення А-інтерфейсу ГСМ, А-інтерфейс 206 КБС визначає, чи це ПБП або КПБС. Якщо це ПБП, А-інтерфейс 206 КБС переносить це повідомлення у транспортному повідомленні, як це описано вище. Якщо повідомлення стосується КПБС, А-інтерфейс 206 КБС визначає його специфіку, аналізуючи біт типу повідомлення. Після визначення типу А-інтерфейс 206 КБС виконує операції, описані далі. Слід відзначити, що у описі сигнали-повідомлення, якими обмінюються селекторна підсистема 204 і абонентський пристрій 100, показано однією горизонтальною лінією. Насправді, однак, сигналповідомлення проходить через одну або більше БС 102 і позначене однією лінією тому, що не потребує обробки або призначення ресурсів БС 102. Подібним чином сигнали-повідомлення, що проходять між СГМОКЦ 106 і Α-інтерфейсом КБС 206 через перемикач 212 також позначено однією лінією, оскільки згідно з винаходом перемикач 212 не виконує ніякої обробки. Крім того, на фіг.6, 7, 10 "встановлення каналу зв'язку" означає встановлення прямого та зворотного користувацьких каналів повідомлень між абонентським пристроєм 100 і БС 102, як це зазначено на лівому боці фіг. "Встановлення мережевого зв'язку" означає встановлення зв'язку мережі з іншою системою зв'язку, пов'язаного з викликом. На фіг.8, 9 "ініціювання вивільнення мережі" означає початок операції відключення і вивільнення ресурсів мережі, що обслуговували телефонний виклик, а "припинення каналів зв'язку" означає вивільнення ресурсів, пов'язаних з двостороннім РЧ зв'язком між абонентським пристроєм 100 і ПБС 105 (фіг.3). Слід відзначити, що на діаграмах фіг.6-10 наведено не всі передані повідомлення, а тільки ті, що ілюструють винахід. Деякі сигнали-повідомлення, що обговорюються далі, не позначено для спрощення креслень. Крім того, кожне наведене сигнал-повідомлення, що передається у ПБС 105, формується згідно з описаним вище вн утрішнім пакетуванням і, таким чином, у бажаному втіленні виноходу проходить через зв'язуючу підсистему 200 ПДКУ (фіг.5). Фіг.6 містить діаграму послідовності повідомлень при виконанні стороннього виклику згідно з одним з втілень винаходу. Ця процедура виконується тоді, коли телефонний виклик або сеанс зв'язку ініційовано не абонентським пристроєм 100 системи зв'язку фіг.4, а, наприклад, абонентським пристроєм ККТМ 108, абонентським пристроєм 100, що має зв'язок з іншою безпровідною системою зв'язку, або навіть інформаційним пристроєм. Сторонній виклик починається передачею пейджерного повідомлення 300 від СГМ-ОКЦ 106 до А-інтерфейсу 206 КБС за протоколом Α-інтерфейсу. Згідно з цим протоколом повідомлення 300 несе ідентифікуючу інформацію, тобто міжнародний ідентифікатор мобільного абонента, тип каналу згідно з вимогами безпровідного інтерфейсу, ідентифікатор списку, який дає сукупність чарунок, що були щойно пов'язані з абонентським пристроєм і, якщо можливо, тимчасовий ідентифікатор мобільного абонента. А-інтерфейс 206 КБС спочатку аналізує одержане пейджерне повідомлення 300 і визначає, чи воно є пов'язане з КПБС. Якщо це так, А-інтерфейс 206 КБС, аналізуючи поле типу повідомлення визначає, чи є це повідомлення пейджерним, і, якщо це так, генерує серію сигналів-повідомлень для встановлення двостороннього РЧ каналу зв'язку з модулюванням згідно з ПДКУ, між БС 102 і абонентським пристроєм 100, до якого адресовано пейджерний виклик 300. У бажаному втіленні винаходу ця серія починається передачею станцією БС 102 пейджерного запиту 302, який містить перелік ідентифікаторів чарунок, до процесора 202 керування сеансом зв'язку. У відповідь цей процесор передає пейджерний запит 303 до сукупності БС 102, визначеної переліком ідентифікаторів чарунок. Кожна з БС 102 відповідає трансляцією у прямому пейджерному каналі пейджерного повідомлення 304 до пов'язаних з нею чарунок. Якщо абонентський пристрій 100 приймає це повідомлення, він надсилає у зворотному каналі до БС 102 повідомлення 306 з вимогою каналу. Повідомлення 306 може містити інформацію про потрібний тип обслуговування виклику, якщо така інформація є у пейджерному повідомленні 304. На вимогу 306 каналу БС 102 відповідає передачею вимоги 310 ПБС каналу до А-інтерфейсу 206 КБС і передачею підтверджуючого повідомлення 308 до абонентського пристрою 100 у пейджерному каналі. У бажаному втілені винаходу передача підтверджуючого повідомлення 308 не є обов'язковою. А-інтерфейс 206 КБС продовжує встановлення двостороннього зв'язку у користувацькому каналі повідомлень, відповідаючи на вимогу 310 ПБС каналу передачею запиту 312 ПБС на обслуговування виклику до процесора 202 керування сеансом зв'язку. Цей процесор призначає для виклику селекторні і обслуговуючі ресурси і повертає до А-інтерфейсу 206 КБС дані про ці призначення у відповіді 314 на вимогу обслуговування. Одержавши відповідь 314, А-інтерфейс 206 КБС передає запит 316 селекторного обслуговування до селекторної підсистеми 204. Ця система ініціює селекторний ресурс, призначений для обслуговування виклику і сповіщає А-інтерфейс 206 КБС про це відповіддю 318 на запит селекторного обслуговування. Одержавши відповідь 318, А-інтерфейс 206 КБС передає до селекторної підсистеми 204 запит 319 на встановлення лінії зв'язку. Підсистема 204 відповідає передачею до БС 102 вимоги 320 каналу. Одержавши вимогу 320, БС призначає ресурси обробки сигналів каналу для модуляції і демодуляції у прямому і зворотному каналах користувацьких повідомлень, пов'язаних з телефонним викликом і передає повідомлення-відповідь 322 до селекторної підсистеми 204. Ця підсистема відповідає передачею запиту 324 на з'єднання до БС 102, яка відповідає передачею відповіді 326 на цей запит до селекторної підсистеми 204. Після цього ця підсистема передає до БС 102 нуль-повідомлення 328, повідомлення 330 про початок сеансу зв'язку і нуль-повідомлення 332. На повідомлення 330 про початок сеансу зв'язку і нульповідомлення 332 БС 102 відповідає передачею до абонентського пристрою 100 нуль-повідомлення 336 у прямому каналі користувацьких повідомлень. Селекторна підсистема 204 також передає дані 334 про канал зв'язку до А-інтерфейсу КБС 206. Одержавши повідомлення 334, А-інтерфейс 206 КБС передає повідомлення 338 про призначення каналу до БС 102, яка відповідає передачею повідомлення 340 про призначення каналу до абонентського пристрою 100 у прямому пейджерному каналі. Абонентський пристрій 100 використовує інформацію, одержану з повідомлення 340, щоб почати обробку сигналів призначеного прямого каналу користувацьких повідомлень, і у зворотному користувацькому каналі надсилає преамбулу 342, що визначає цей канал, завдяки чому для БС 102 цей канал стає відомим і вона може вести прийом від абонентського пристрою 100. Після цього БС 102 передає до селекторної підсистеми 204 повідомлення 344 про початок роботи зворотного каналу. Підсистема 204 відповідає передачею у прямому каналі повідомлень до абонентського пристрою 100 підтвердження 346 зворотного каналу. Крім того, селекторна підсистема 204 передає повідомлення-відповідь 348 про встановлення РЧ зв'язку до А-інтерфейсу 206 КБС. Одержанням підтвердження 346 встановлення двостороннього зв'язку завершується. Після встановлення зв'язку з БС 102 у прямому і зворотному каналах повідомлень абонентський пристрій 100 починає процедуру встановлення мережевого зв'язку передачею пейджерної відповіді 350 до селекторної підсистеми 204. Одержавши відповідь 350, селекторна підсистема 204 передає пейджерну відповідь 352 ПБС до А-інтерфейсу 206 КБС. А-інтерфейс 206 КБС приймає цю відповідь, яка інформує його, що абонентський пристрій 100 готовий до встановлення мережевого зв'язку, запам'ятовує інформацію про абонентський пристрій 100 і ініціює зв'язок для ЧЗС, надсилаючи відповідну вимогу, яка, згідно з протоколом А-інтерфейсу, містить повне інформаційне повідомлення 354 рівня 3, до СГМ-ОКЦ 106. Повідомлення 354 містить зміст пейджерного відповіді-повідомлення 352 і є частиною протоколу Аінтерфейсу СГМ і тому добре відоме фахівцям. СГМ-ОКЦ 106 відповідає передачею кодованої команди 358 до А-інтерфейсу 206 КБС. Команда 358 містить шифрувальну інформацію, включаючи ключ кодування, список можливих алгоритмів кодування, узгоджених з можливостями абонентського пристрою 100 і спосіб кодування відповідей, для якого може виявитись потрібним міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання. Після ідентифікування команди 358 як команди КПБС, що містить режим шифрування, А-інтерфейс 206 КБС обирає один з алгоритмів кодування і передає команду 360 КБС режиму кодування до селекторної підсистеми 204. Ця підсистема ініціює процедури кодування для безпровідного зв'язку передачею команди 362 режиму кодування до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. Після обробки команди 362 абонентський пристрій 100 у зворотному каналі повідомлень передає до селекторної підсистеми 204 повне повідомлення 364 про режим кодування. Одержавши повідомлення 364, селекторна підсистема 204 починає кодування-декодування усіх додаткових сигналів і даних виклику, використовуючи приватний код зворотного каналу або довгий код, по суті згідно з стандартом IS-95. Слід відзначити, що винахід передбачає використання інших способів кодування. Далі селекторна підсистема 204 передає повне повідомлення 366 про режим кодування до А-інтерфейсу 206 КБС, сповіщаючи про завершення операції підготування шифрів. А-інтерфейс 206 КБС у разі потреби згідно з протоколом Α-інтерфейсу передає до СГМ-ОКЦ 106 завершуюче повідомлення 368 про режим кодування, у якому є дані про обраний алгоритм і міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання. Наступним кроком СГМ-ОКЦ 106 передає встановлююче повідомлення 370 до А-інтерфейсу 106 КБС. Це повідомлення містить різну інформацію про телефонний виклик, що встановлюється, включаючи тип обслуговування, швидкість передачі, тип даних, що передаються, і спосіб кодування голосу. Таке повідомлення добре відоме фахівцям, оскільки є частиною протоколу А-інтерфейсу СГМ. Після ідентифікації повідомлення 370 як ПБП А-інтерфейс 206 КБС переносить зміст повідомлення до селекторної підсистеми 204 транспортним повідомленням 372. У бажаному втіленні винаходу А-інтерфейс 206 КБС не знає, що повідомлення 370 є встановлюючим, оскільки, аналізуючи тільки дискримінаційні біти, лише ідентифікує його як ПБП. Це спрощує функції А-інтерфейсу 206 КБС і полегшує перенесення повідомлення. Оскільки повідомлення 372 є транспортним, селекторна підсистема 204 транспортним повідомленням 374 у зворотному каналі повідомлень передає його зміст до абонентського пристрою 100. Одержавши повідомлення 374, абонентський пристрій 100 надсилає його зміст до секції абонентського пристрою 100, яка обробляє СГМ ПБП повідомлення. Ця секція у свою чергу у складі транспортного повідомлення 376 передає підтвердження виклику до селекторної підсистеми 204. Це підтвердження або підтверджує тип обслуговування, визначений встановлюючим повідомленням 370, або пропонує інший тип обслуговування. Селекторна підсистема 204 транспортним повідомленням 378 переносить зміст транспортного повідомлення 376 до А-інтерфейсу 206 КБС, після чого цей інтерфейс надсилає зміст повідомлення у підтверджуючому ПБП 380 до А-інтерфейсу СГМ-ОКЦ 106 згідно з відповідним протоколом. Одержавши повідомлення 380, СГМ-ОКЦ 106 передає запит 382 призначення до А-інтерфейсу 206 КБС. Запит 382 визначає тип каналу, пріоритет, ідентифікуючий код схеми (часову щілину у мережі), зворотний флаг DTX (змінна швидкість передачі), інтерференційну смугу (перескок частоти) і тип абонентського пристрою. Тип каналу визначається типом даних, що передаються (факсові, голосові або сигнальні). Запит 382 належить до типу КПБС і інструктує А-інтерфейс 206 КБС забезпечити обслуговування зв'язку з абонентським пристроєм 100 згідно з ПДКУ. Забезпечення обслуговування починається з передачі запиту 386 обслуговування від ПБС до селекторної підсистеми 204, яка у відповідь передає до абонентського пристрою 100 запит 388 обслуговування у прямому каналі повідомлень. Запит 388 містить параметри РЧ зв'язку, необхідні для забезпечення обслуговування потоку даних, включаючи швидкість потоку даних; абонентський пристрій 100 відповідає передачею до селекторної підсистеми 204 відповіді 389, яка сповіщає, чи прийнятний цей тип РЧ зв'язку. Якщо це так, селекторна підсистема 204 передає повідомлення 390 про обслуговування сеансу зв'язку у прямому каналі повідомлень до абонентського пристрою 100, який у свою чергу передає завершуюче повідомлення 391 про обслуговування сеансу зв'язку до селекторної підсистеми 204 зворотному каналі повідомлень. Далі селекторна підсистема 204 сповіщає А-інтерфейс 206 КБС про успішне встановлення обслуговування відповіддю 392 ПБС про обслуговування. Одержавши повідомлення 392, А-інтерфейс 206 КБС призначає ресурси для обслуговування виклику згідно з типом обслуговування передачею повідомлення 384 ПБС про призначення ресурсів до системи 210 обробки даних і обрання обслуговування. Система 210 призначає ресурси, необхідні для обробки будь-яких повідомлень. У іншому втіленні винаходу призначення ресурсів здійснюється у відповідь на повідомлення 310, що містить вимогу каналу. Крім того, А-інтерфейс 206 КБС призначає з'єднання у перемикачі 212 для створення каналу повідомлень між СГМОКЦ 106 і системою 210 обробки даних і обрання обслуговування, через який мають проходити дані, пов'язані з сеансом зв'язку. А-інтерфейс 206 КБС після цього сповіщає про завершення призначення обслуговування передачею повідомлення 394 про це завершення до СГМ-ОКЦ згідно з протоколом Αінтерфейсу СГМ. Після завершення описаної процедури секція обробки повідомлень СГМ абонентського пристрою 100 сповіщає СГМ-ОКЦ 106 про те, що вона інформує про це користувача абонентського пристрою 100 передачею інформуючого транспортного повідомлення 400. Селекторна підсистема 204 переносить інформуюче повідомлення до А-інтерфейсу 206 КБС у транспортному повідомленні 398, а також до СГМОКЦ 106 через А-інтерфейс КБС у інформуючому ПБП 396. Після цього СГМ-ОКЦ 106 може генерувати звукову тональну відповідь для викликаючого абонента. Якщо абонентський пристрій 100 відповідає на виклик, він сповіщає про це СГМ-ОКЦ 106, передаючи транспортне повідомлення 402 до селекторної підсистеми 204 у зворотному каналі повідомлень. Селекторна підсистема 204 переносить дані про зв'язок до А-інтерфейсу 206 КБС у транспортному повідомленні 404 і потім до СГМ-ОКЦ 106 через А-інтерфейс у ПБП 408. Після прийому повідомлення 408 про зв'язок СГМ-ОКЦ 106 припиняє тональну відповідь (якщо вона мала місце) і передає підтверджуюче зв'язок повідомлення 410 до А-інтерфейсу 206 КБС. А-інтерфейс 206 КБС надсилає повідомлення 410 до селекторної підсистеми 204 у транспортному повідомленні 412. Селекторна підсистема 204 продовжує процес передачею транспортного повідомлення 414 до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. Прийняттям абонентським пристроєм транспортного повідомлення 414 завершується встановлення стабільного зв'язку, ініційованого стороннім викликом. Фіг.7 містить діаграму послідовності сигналів-повідомлень, що передаються у процесі ініціювання виклику абонентським пристроєм згідно з одним з втілень винаходу. Цей процес починається з ініціювання телефонного виклику абонентським пристроєм 100 (фіг.2). Абонентський пристрій 100 у зворотному каналі повідомлень надсилає до БС 102 повідомлення 506 з вимогою каналу. У бажаному втіленні винаходу це повідомлення-вимога містить інформацію про потрібний тип обслуговування, хоча у інши х втіленнях ця інформація може бути надіслана у інших повідомленнях. На вимогу 506 каналу БС 102 відповідає передачею вимоги 510 ПБС каналу до А-інтерфейсу 206 КБС і підтвердження 508 до абонентського пристрою 100, хоча остання передача не є обов'язковою у бажаному втіленні. А-інтерфейс 206 КБС відповідає генеруванням серії сигналів-повідомлень для створення двостороннього РЧ зв'язку з ПДКУ між абонентським пристроєм 100 і БС 102. Встановлення такого зв'язку починається передачею вимоги 512 на встановлення зв'язку для виклику від А-інтерфейсу 206 КБС до процесора 202 керування сеансом зв'язку. Процесор 202 призначає селекторні і сервісні ресурси для виклику і інформує про результати відповіддю 514. Одержавши цю відповідь, А-інтерфейс 206 КБС передає до селекторної підсистеми 204 запит 516 на селекторне обслуговування. Селекторна підсистема 204 ініціює призначений селекторний ресурс і сповіщає А-інтерфейс 206 КБС про це відповіддю 518 на запит селекторного обслуговування. Одержавши цю відповідь, А-інтерфейс 206 КБС передає вимогу 519 встановлення РЧ зв'язку до селекторної підсистеми 204. Селекторна підсистема 204 відповідає передачею вимоги 520 каналу до БС 102. Одержавши вимогу 520, БС 102 призначає телефонному виклику обробляючі ресурси для модуляції і демодуляції у прямому і зворотному каналах повідомлень і передає відповідь 522 про ресурси для каналів до селекторної підсистеми 204. У відповідь ця підсистема призначає селекторний ресурс для обробки виклику і передає вимогу 524 на зв'язок до БС 102, яка передає до селекторної підсистеми 204 відповідь 526 на вимогу 524. Селекторна підсистема 204 після цього передає до БС 102 нуль-повідомлення 528, повідомлення 530 про дані, що передаватимуться, і нуль-повідомлення 532. БС 102 передає до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень нуль-повідомлення 536. Селекторна підсистема 204 також передає повідомлення 534 про РЧ ресурси до А-інтерфейсу 206 КБС. У відповідь А-інтерфейс 206 КБС передає повідомлення 538 ПБС про призначення каналу до БС 102, яка у свою чергу передає повідомлення 540 про призначення каналу до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. Абонентський пристрій 100 використовує інформацію з повідомлення 540, щоб почати обробку даних, прийнятих у призначеному прямому каналі повідомлень. Він також передає у зворотному каналі повідомлень преамбулу 542, завдяки чому БС 102 може визначити зворотний зв'язок з абонентським пристроєм 100. Після цього визначення БС 102 передає повідомлення 544 про початок зворотного зв'язку до селекторної підсистеми 204. Селекторна підсистема 204 передає підтвердження 546 зворотного зв'язку до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. Крім того, ця підсистема передає повідомлення 548 про РЧ ресурси до А-інтерфейсу 206 КБС. Цим завершується встановлення двостороннього зв'язку, після чого починається встановлення мережевого зв'язку. Одержавши підтвердження 546 встановлення зворотного зв'язку, абонентський пристрій 100 ініціює встановлення зв'язку у мережі передачею у зворотному каналі повідомлень вимоги 550 обслуговування виклику до селекторної підсистеми 204. Селекторна підсистема 204 передає вимогу 551 ПБС обслуговування виклику до А-інтерфейсу 206 КБС. А-інтерфейс 206 КБС запам'ятовує інформацію про тип абонентського пристрою, одержану з повідомлення 551, генерує повідомлення 552 з повною інформацією для рівня 3, витягнутою з повідомлення 551, і ініціює зв'язок ЧЗС, надсилаючи повідомлення 552 у повідомленні з вимогою зв'язку ЧЗС до СГМ-ОКЦ 106 згідно з протоколом Α-інтерфейсу. Повідомлення 522 добре відоме фахівцям, оскільки є частиною Α-протоколу СГМ. У відповідь СГМ-ОКЦ 106 передає вимогу 553 аутентифікування до А-інтерфейсу 206 КБС. А-інтерфейс 206 КБС ідентифікує повідомлення 553 як ПБП і у транспортному повідомленні 554 переносить його зміст до селекторної підсистеми 204, яка ідентифікує тип повідомлення 554 як транспортний і передає його зміст до абонентського пристрою 100 транспортним повідомленням 555 у прямому каналі повідомлень. Абонентський пристрій 100 приймає повідомлення 555 і переносить його зміст до внутрішньої секції обробки повідомлень СГМ, яка відповідає передачею транспортного повідомлення 556, що містить аутенти фікуючі дані, до селекторної підсистеми 204 у зворотному каналі повідомлень. Ідентифікувавши повідомлення 556 як транспортне, селекторна підсистема 204 переносить його зміст до А-інтерфейсу 206 КБС транспортним повідомленням 557. А-інтерфейс 206 КБС продовжує процес, передаючи аутенти фікуючу відповідь 558 ПБП до СГМ-ОКЦ 106 згідно з протоколом Α-інтерфейсу СГМ. Після цього СГМ-ОКЦ 106 передає до А-інтерфейсу 206 КБС команду 559 обрання режиму кодування. Визначивши, що повідомлення 559 є команда КПБС, що визначає тип і режим кодування, А-інтерфейс 206 КБС ініціює процедуру кодування для безпровідного зв'язку передачею до селекторної підсистеми 204 команди 560 ПБС обрання режиму кодування. Одержавши команду 560, селекторна підсистема 204 передає команду 562 обрання режиму кодування до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. Після обробки команди 562 абонентський пристрій 100 передає у зворотному каналі повідомлень повне повідомлення 564 про режим кодування до селекторної підсистеми 204, після чого починає кодувати усі подальші передачі. Після одержання повідомлення 564 селекторна підсистема 204 починає кодувати-декодувати усі додаткові сигнали і дані, пов'язані з телефонним викликом. У бажаному втіленні винаходу це кодування здійснюється з використанням приватних кодів каналу згідно з IS-95; однак, згідно з винаходом, припустимі інші способи кодування. Далі селекторна підсистема 204 передає повне повідомлення 566 ПБС про режим кодування до А-інтерфейсу 206 КБС. А-інтерфейс 206 КБС у свою чергу передає повну команду 568 на обрання режиму кодування до А-інтерфейсу СГМ-ОКЦ 106 згідно з відповідним протоколом, інформуючи про завершення встановлення режиму кодування. Маючи встановлені канали для двостороннього зв'язку, абонентський пристрій 100 передає настановну інформацію до СГМ-ОКЦ 106 настановним повідомленням 570 до селекторної підсистеми 204. Повідомлення 570 містить різні типи інформації про встановлений сеанс зв'язку, включаючи набраний номер, тип обслуговування, швидкість передачі, тип даних і спосіб кодування голосу. Селекторна підсистема 204 надсилає настановне повідомлення до А-інтерфейсу 206 КБС у транспортному повідомленні 572. У свою чергу А-інтерфейс 206 КБС передає настановне повідомлення транспортним повідомленням 574 до СГМ-ОКЦ 106 згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ. Одержавши це повідомлення, СГМ-ОКЦ 106 передає до А-інтерфейсу 206 КБС транспортне повідомлення 576 з інструкцією продовжувати сеанс зв'язку. Це повідомлення сповіщає про встановлення зв'язку у мережі і про припинення прийому подальшої інформації стосовно цього встановлення. А-інтерфейс 206 КБС передає до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень транспортне повідомлення 578 з інструкцією продовжувати сеанс. Після передачі повідомлення 576 СГМ-ОКЦ 106 також передає до А-інтерфейсу 206 КБС вимогу 582 призначень. У відповідь А-інтерфейс 206 КБС продовжує готувати ПБС для обробки сеансу зв'язку, передаючи вимогу 586 призначень до селекторної підсистеми 204, яка у свою чергу передає повідомлення 589 про обслуговування зв'язку до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. У відповідь абонентський пристрій 100 у зворотному каналі повідомлень передає до селекторної підсистеми 204 повне повідомлення 591 про обслуговування зв'язку з підтвердженням прийнятності типу обслуговування. (Відзначимо, що повідомлення з запитом обслуговування і відповідне повідомлення-відповідь з фіг.4, тут не згадуються, тому що найбільш імовірно, що обслуговування буде прийнятним для абонентського пристрою 100, оскільки вимога надійшла від абонентського пристрою 100 під час ініціювання виклику). Селекторна підсистема 204 передає відповідь 592 ПБС на вимогу обслуговування до А-інтерфейсу 206 КБС, а Аінтерфейс 206 КБС передає повне повідомлення 594 про призначення до С.ГМ-ОКЦ згідно з протоколом Аінтерфейсу СГМ. Щоб забезпечити призначення таких ресурсів для обробки сигналів сеансу зв'язку, які зазначено у вимозі 582 призначень і відповіді 592, А-інтерфейс 206 КБС також передає повідомлення 584 про призначення ресурсів до системи 210 обробки даних і обрання обслуговування. Крім того, А-інтерфейс 206 КБС призначає з'єднання у перемикачі 212 (фіг.3), щоб створити канал повідомлень між СГМ-ОКЦ 106 і системою 210 для даних, пов'язаних з викликом (повідомлення до 212 не показане). Прийнявши повідомлення 594, СГМ-ОКЦ 106 згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ надсилає інформуюче повідомлення 596 до А-інтерфейсу 206 КБС, який відповідає пересиланням повідомлення до селекторної підсистеми 204 у транспортному повідомленні 598. Далі селекторна підсистема 204 передає до абонентського пристрою 100 інформуюче повідомлення 600 у прямому каналі повідомлень. Це повідомлення інструктує абонентський пристрій 100 почати генерування звукового тону. Якщо на виклик надійшла відповідь, СГМ-ОКЦ 106 передає повідомлення 602 про встановлення зв'язку до А-інтерфейсу 206 КБС згідно з протоколом А-інтерфейсом, а А-інтерфейс 206 КБС передає повідомлення 604 про встановлення зв'язку до селекторної підсистеми 204. Ця підсистема надсилає повідомлення 606 про встановлення зв'язку до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. Одержавши повідомлення 606, абонентський пристрій 100 припиняє генерування тону і передає до селекторної підсистеми 204 транспортне повідомлення 610 з підтвердженням встановлення зв'язку. Селекторна підсистема 204 після цього надсилає транспортне повідомлення 612 з підтвердженням встановлення зв'язку до А-інтерфейсу 206 КБС, який передає відповідне повідомлення 614 до СГМ-ОКЦ 106 згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ. Прийняттям СГМ-ОКЦ 106 повідомлення 614 завершується встановлення стабільного сеансу зв'язку. Фіг.8 містить діаграму послідовності повідомлень, яка ілюструє обмін сигналами-повідомленнями у процесі припинення сеансу зв'язку, ініційованого абонентським пристроєм 100 (фіг.2) згідно з одним з втілень винаходу. Процедура починається під час проходження телефонного виклику або будь-якого сеансу зв'язку з припинення мережевого зв'язку внаслідок передачі абонентським пристроєм 100 до селекторної підсистеми 204 (у зворотному каналі повідомлень) транспортного повідомлення 652 з вимогою припинення зв'язку. Селекторна підсистема 204 у відповідь надсилає транспортне повідомлення 657 з вимогою припинення зв'язку до А-інтерфейсу 206 КБС, який у свою чергу передає транспортне повідомлення 672 з вимогою припинення зв'язку до СГМ-ОКЦ 106 згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ. СГМ-ОКЦ 106 ініціює вивільнення зв'язку з співрозмовником у мережі і передає повідомлення 673 про вивільнення до Аінтерфейсу 206 КБС, який передає транспортне повідомлення 665 про вивільнення до селекторної підсистеми 204. Ця підсистема надсилає інструкцію на вивільнення транспортним повідомленням 658 до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. Абонентський пристрій 100 передає транспортне повідомлення 653 про завершення вивільнення до селекторної підсистеми 204 у зворотному каналі повідомлень. Підсистема 204 надсилає транспортне повідомлення 660 про завершення вивільнення до А-інтерфейсу 206 КБС, який у свою чергу надсилає повідомлення 676 про завершення вивільнення до СГМ-ОКЦ 106, а СГМ-ОКЦ 106 згідно з протоколом Аінтерфейсу СГМ надсилає до А-інтерфейсу 206 КБС команду 674 на очищення, тобто на вивільнення двостороннього РЧ зв'язку разом з усіма ресурсами А-інтерфейсу мережі. Одержавши команду 674 на очищення, Α-інтерфейс СГМ надсилає ряд повідомлень для припинення взаємозв'язку у каналах повідомлень. Це припинення починається передачею від А-інтерфейсу СГМ до селекторної підсистеми 204 повідомлення 668 з інструкцією припинити обслуговування, а також інструктуванням перемикача 212 розірвати зв'язки для повідомлень між системою 210 обробки даних і обрання обслуговування і СГМ-ОКЦ 106 (повідомлення не показане). Селекторна підсистема 204 підтверджує прийом повідомлення 668 з інструкцією припинити обслуговування тим, що надсилає відповідь 670 ПБС про припинення обслуговування, внаслідок чого Α-інтерфейс СГМ передає вимогу 663 ПБС вивільнити РЧ зв'язок до селекторної підсистеми 204. Одержавши вимогу 663, ця підсистема у прямому каналі повідомлень передає наказ 651 на вивільнення до абонентського пристрою 100, який відповідає передачею наказу 650 на вивільнення до селекторної підсистеми 204. Після цього селекторна підсистема 204 передає до БС 102 команду 654 на припинення зв'язку у прямому каналі і вимогу 655 роз'єднання. БС 102 вивільняє ресурси обробки сигналів прямого і зворотного каналів і передає до селекторної підсистеми 204 повідомлення 656 про припинення зв'язку у зворотному каналі і підтвердження 659 роз'єднання. Селекторна підсистема 204 передає вимогу 662 вивільнити ресурси до БС 102, яка у відповідь у зворотному каналі повідомлень надсилає до селекторної підсистеми 204 підтвердження 661. Підсистема 204 передає підтвердження 664 вивільнення до А-інтерфейсу 206, який у відповідь передає до селекторної підсистеми 204 вимогу 666 вивільнити виклик. Підсистема 204 надсилає КБС до А-інтерфейсу 206 підтвердження вивільнення виклику і вивільняє селекторні ресурси, призначені виклику. Далі А-інтерфейс 206 КБС передає до процесора 202 керування сеансом зв'язку вимогу 671 анулювати призначення, повідомляючи про те, що селекторні і сервісні ресурси вивільнено і вони можуть використовуватись для обробки інших викликів. А-інтерфейс 206 КБС також повідомляє СГМ-ОКЦ 106 про вивільнення зв'язку і наявність вільних ресурсів, надсилаючи повідомлення 675 про завершення очищення. Процесор 202 керування сеансом зв'язку відповідає на вимогу 671 передачею підтвердження 667 до А-інтерфейсу 206 КБС. Прийом А-інтерфейсом 206 КБС цього підтвердження завершує вивільнення виклику. Фіг.9 містить діаграму послідовності повідомлень, яка, згідно з одним з втілень винаходу, ілюструє обмін сигналами-повідомленнями у процесі припинення сеансу зв'язку, ініційованого мережею, а не абонентським пристроєм 100 (фіг.2). Процедура починається під час проходження телефонного виклику або будь-якого сеансу зв'язку з припинення мережевого зв'язку внаслідок передачі від СГМ-ОКЦ 106 до Аінтерфейсу 206 КБС повідомлення 772 з вимогою роз'єднання згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ. Аінтерфейс 206 КБС надсилає транспортне повідомлення 757 з вимогою роз'єднання до селекторної підсистеми 204, яка спрямовує відповідне транспортне повідомлення 753 до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. Абонентський пристрій 100 передає повідомлення 758 про можливість вивільнення зв'язку до селекторної підсистеми 204, яка надсилає відповідне транспортне повідомлення 765 до А-інтерфейсу 206 КБС. У свою чергу А-інтерфейс 206 КБС передає повідомлення 773 про вивільнення до СГМ-ОКЦ 106, і у відповідь СГМ-ОКЦ 106 передає повідомлення 776 про завершення вивільнення до Аінтерфейсу 206 КБС згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ. А-інтерфейс 206 КБС надсилає транспортне повідомлення 760 про завершення вивільнення до селекторної підсистеми 204, яка у відповідь передає до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень повідомлення 752 про завершення вивільнення. Передачею до А-інтерфейсу 206 КБС, згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ, команди 774 очищення СГМ-ОКЦ 106 вимагає вивільнення двостороннього РЧ зв'язку. Прийнявши цю команду, А-інтерфейс 206 КБС починає припинення зв'язку у каналі повідомлень згідно з процедурою, передбаченою IS-95, надсилаючи до селекторної підсистеми 204 повідомлення 768 з вимогою припинення обслуговування, а також інструктує перемикач 212 розірвати зв'язки для повідомлень між системою 210 обробки даних і обрання обслуговування і СГМ-ОКЦ 106 (повідомлення не показане). Селекторна підсистема 204 підтверджує прийом повідомлення 768 з інструкцією припинити обслуговування тим, що надсилає відповідь 770 ПБС про припинення обслуговування, внаслідок чого А-інтерфейс СГМ передає вимогу 763 ПБС вивільнити РЧ зв'язок до селекторної підсистеми 204. Одержавши вимогу 763, ця підсистема у прямому каналі повідомлень передає наказ 751 на вивільнення до абонентського пристрою 100, який відповідає передачею наказу 750 на вивільнення до селекторної підсистеми 204 у зворотному каналі. Після цього селекторна підсистема 204 передає до БС 102 команду 754 на припинення зв'язку у прямому каналі і вимогу 755 роз'єднання. БС 102 вивільняє ресурси обробки сигналів прямого і зворотного каналів і передає до селекторної підсистеми 204 повідомлення 756 про припинення зв'язку у зворотному каналі і підтвердження 759 роз'єднання. Селекторна підсистема 204 передає вимогу 762 вивільнити ресурси до БС 102, яка у відповідь у зворотному каналі повідомлень надсилає до селекторної підсистеми 204 підтвердження 761. Підсистема 204 передає підтвердження 764 вивільнення до А-інтерфейсу 206 КБС, який у відповідь передає до селекторної підсистеми 204 вимогу 766 вивільнити виклик. Підсистема 204 надсилає до А-інтерфейсу 206 КБС підтвердження 769 вивільнення виклику і вивільняє селекторні ресурси, призначені виклику. Далі Аінтерфейс 206 КБС передає до процесора 202 керування сеансом зв'язку вимогу 771 анулювати призначення, повідомляючи про те, що селекторні і сервісні ресурси вивільнено і вони можуть використовува тись для обробки інших викликів. А-інтерфейс 206 КБС також повідомляє СГМ-ОКЦ 106 про вивільнення зв'язку і наявність вільних ресурсів, надсилаючи повідомлення 775 про завершення очищення. Процесор 202 керування сеансом зв'язку відповідає на вимогу 771 передачею підтвердження 667 до Аінтерфейсу 206 КБС. Прийом А-інтерфейсом 206 КБС цього підтвердження завершує вивільнення виклику. Фіг.10А, 10Б містить діаграму послідовності повідомлень, яка ілюструє обмін сигналамиповідомленнями у процесі реєстрації абонентського пристрою 100 (фіг.2) згідно з одним з втілень винаходу. Абонентський пристрій 100 повідомляє СГМ-ОКЦ 106 про його місцезнаходження і статус, після чого СГМОКЦ 106 може надати йому обслуговування. Реєстрація абонентського пристрою 100 починається передачею до БС 102 у зворотному каналі повідомлень повідомлення 806 з вимогою каналу. У бажаному втіленні винаходу це повідомлення означає, що абонент 100 ініціює реєстрацію, хоча у інших втіленнях ця інформація може бути у інших повідомленнях. БС 102 відповідає на цю вимогу передачею вимоги 810 ПБС на надання каналу до А-інтерфейсу 206 КБС і підтвердження 808 до абонентського пристрою 100, хоча у бажаному втіленні підтвердження 808 не є обов'язковим. У відповідь А-інтерфейс 206 КБС надсилає ряд повідомлень з метою встановити двосторонній РЧ зв'язок з ПДКУ між абонентським пристроєм 100 і БС 102; першим з них є вимога 812 ПБС на встановлення зв'язку до процесора 202 керування викликом. Процесор 202 призначає селектор і обслуговування виклику і інформує про це А-інтерфейс 206 КБС відповіддю 814 про встановлення. Прийнявши повідомлення 814, А-інтерфейс 206 КБС надсилає до селекторної підсистеми 204 вимогу встановлення РЧ зв'язку. Підсистема 204 передає вимогу 820 ресурсів каналу до БС 102. Прийнявши вимогу 820, БС 102 призначає ресурси для модуляції і демодуляції у прямому і зворотному каналах, призначених виклику, і надсилає до селекторної підсистеми 204 повідомлення 822 з відповіддю на вимогу ресурсів. Підсистема 204 надсилає вимогу 824 зв'язку до БС 102, яка повертає до селекторної підсистеми 204 відповідь 826. Після цього підсистема 204 передає нуль-повідомлення 828, повідомлення 830 про початок передачі даних і нуль-повідомлення 832 до БС 102, яка у відповідь на повідомлення 830 про початок передачі даних і нуль-повідомлення 832 надсилає до абонентського пристрою 100 нульповідомлення 836 у прямому каналі повідомлень. Крім того, селекторна підсистема 204 надсилає повідомлення 834 про РЧ ресурси до А-інтерфейсу 206 КБС. Одержавши це повідомлення, А-інтерфейс 206 КБС передає повідомлення 838 ПБС про призначення каналу до БС 102, яка у відповідь у прямому каналі повідомлень передає до абонентського пристрою 100 повідомлення 840 ПБС про призначення каналу. Абонентський пристрій 100 використовує інформацію з повідомлення 840 для обробки сигналів що надходять призначеним прямим каналом і передає преамбулу 842, що визначає зворотний користувацький канал. Після одержання цього визначення БС 102 надсилає до селекторної підсистеми 204 повідомлення 844 про початок зв'язку у зворотному каналі. Підсистема 204 відповідає на повідомлення 844 передачею до абонентського пристрою 100 у прямому каналі відповідного підтвердження 846. Як уже відзначалось, такі повідомлення проходять від селекторної підсистеми 204 до абонентського пристрою 100 через БС 102, але на фіг. для спрощення показано прямий зв'язок. Крім того, селекторна підсистема 204 передає підтвердження 848 встановлення РЧ зв'язку до А-інтерфейсу 206 КБС. Цим завершується встановлення двостороннього зв'язку. Абонентський пристрій 100 ініціює процедуру реєстрації передачею до селекторної підсистеми 204 ПБП 850 з вимогою уточнення місцезнаходження. Підсистема 204 переадресовує цю вимогу до А-інтерфейсу 206 КБС, який ініціює встановлення зв'язку для ЧЗС з СГМ-ОКЦ 106 згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ. А-інтерфейс 206 КБС запам'ятовує ін формацію про тип абонентського пристрою 100, після чого формує вимогу з'єднання, яке містить повідомлення 852 повного рівня 3 з вимогою 851 ПБС даних про місцезнаходження. Повідомлення 852 повного рівня 3 є частиною добре відомого протоколу Α-інтерфейсу СГМ. СГМ-ОКЦ 106 відповідає передачею вимоги 853 аутентифікування до А-інтерфейсу 206 КБС, який у свою чергу надсилає до селекторної підсистеми 204 транспортне повідомлення 854 з вимогою аутенти фікування. Ця підсистема надсилає у прямому каналі транспортне повідомлення 855 з вимогою аутенти фікування до абонентського пристрою 100. Абонентський пристрій 100 переносить зміст цього повідомлення до його секції, що обробляє повідомлення СГМ. Секція відповідає на це передачею аутенти фікаційної відповіді 856 до селекторної підсистеми 204 у зворотному каналі повідомлень. Селекторна підсистема 204 надсилає транспортне повідомлення 857 з відповіддю 856 до А-інтерфейсу 206 КБС, який у свою чергу передає аутентифікаційну відповідь 858 до СГМ-ОКЦ 106 згідно з протоколом Аінтерфейсу СГМ. Після цього СГМ-ОКЦ 106 надсилає до А-інтерфейсу 206 КБС команду 859 на обрання режиму кодування. А-інтерфейс 206 КБС починає процедуру кодування передачею команди 860 ПБС на обрання режиму кодування до селекторної підсистеми 204, яка передає команду 862 на обрання режиму кодування до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. Після обробки команди 862 абонентський пристрій 100 передає у закодованій формі повідомлення 864 про обрання режиму кодування до селекторної підсистеми 204 у зворотному каналі повідомлень. Одержавши повідомлення 860, селекторна підсистема 204 починає кодування-декодування усіх додаткових сигналів і даних виклику. Після цього ця підсистема передає повідомлення ПБС 866 про обрання режиму кодування до А-інтерфейсу 206 КБС, який, згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ, передає повідомлення 868 про обрання режиму кодування до СГМ-ОКЦ 106. Згідно з протоколом Α-інтерфейсу СГМ, СГМ-ОКЦ 106 надсилає вимогу 874 ідентифікатора до Аінтерфейсу 206 КБС, який переадресовує цю вимогу до селекторної підсистеми 204 у транспортному повідомленні 872. Далі селекторна підсистема 204 передає у прямому каналі транспортне повідомлення 870 з вимогою ідентифікатора до абонентського пристрою 100. У відповідь секція абонентського пристрою, що обробляє повідомлення СГМ, формує відповідь на вимогу ідентифікатора і абонентський пристрій 100 надсилає її у транспортному повідомленні 880 до селекторної підсистеми 204. Підсистема 204 надсилає цю відповідь у транспортному повідомленні 878 до А-інтерфейсу 206 КБС. А-інтерфейс 206 КБС надсилає відповідь 876 з ідентифікатором до СГМ-ОКЦ 106, який, згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ, пересилає повідомлення 882 з оновленими даними про місцезнаходження до А-інтерфейсу 206 КБС. А-інтерфейс 206 КБС передає транспортне повідомлення 886 з оновленими даними про місцезнаходження до селекторної підсистеми 204, яка надсилає ці дані до абонентського пристрою 100 у транспортному повідомленні 890 через прямий канал. Абонентський пристрій 100 передає до селекторної підсистеми 204 транспортне повідомлення 891 з командою перепризначення тимчасового ідентифікатора мобільному абоненту (ΤΙΜΑ). Підсистема 204 передає транспортне повідомлення 892 з ΤΙΜΑ до А-інтерфейсу 206 КБС, який надсилає команду 894 на перепризначення ΤΙΜΑ до СГМ-ОКЦ 106 згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ. У свою чергу СГМ-ОКЦ 106 після цього передає до А-інтерфейсу 206 КБС команду 896 очищення, ініціюючи цим вивільнення РЧ зв'язку. Фіг.10Б ілюструє обмін сигналами-повідомленнями у процесі реєстрації абонентського пристрою згідно з одним з втілень винаходу. Після одержання команди 896 А-інтерфейс 206 КБС передає вимогу 902 ПБС вивільнення РЧ зв'язку до селекторної підсистеми 204. Прийнявши цю вимогу, селекторна підсистема 204 передає наказ 900 на вивільнення до абонентського пристрою 100 у прямому каналі повідомлень. Абонентський пристрій 100 надсилає наказ 904 на вивільнення до селекторної підсистеми 204 у зворотному каналі повідомлень. Підсистема 204 передає команду 906 на припинення зв'язку у прямому каналі і вимогу 908 роз'єднання до БС 102, яка вивільняє ресурси, призначені для обробки у прямому і зворотному каналах, і передає повідомлення 908 про припинення зв'язку у зворотному каналі і відповідь 910 на вимогу роз'єднання до селекторної підсистеми 204. Селекторна підсистема 204 надсилає вимогу 914 вивільнити ресурси до БС 102, і БС 102 у відповідь передає відповідь 916 на цю вимогу. Одержавши відповідь 916, підсистема 204 передає відповідь 918 ПБС на вимогу вивільнення РЧ зв'язку до А-інтерфейсу 206 КБС, який надсилає вимогу 920 ПБС вивільнення виклику до селекторної підсистеми 204. Підсистема 204 передає відповідь 922 на цю вимогу до А-інтерфейсу 206 КБС і вивільняє селекторні ресурси, пов'язані з телефонним викликом. А-інтерфейс 206 КБС передає вимогу 924 БС анулювати призначення до процесора 202 керування сеансом зв'язку, інформуючи цим про те, що селекторні і сервісні ресурси, пов'язані з викликом, вивільнено і їх можна використовувати для обробки інших викликів. Крім того, А-інтерфейс 206 КБС інформує СГМ-ОКЦ 106 про вивільнення виклику повідомленням 926 про очищення згідно з протоколом А-інтерфейсу СГМ. Процесор 202 керування сеансом зв'язку відповідає на вимогу 924 передачею відповіді 928 ПБС до А-інтерфейсу 206 КБС. Прийняттям А-інтерфейсом 206 КБС відповіді 928 процедура уточнення місцезнаходження завершується. Ініціювання виклику і реєстрація абонентського пристрою встановленням безпровідного зв'язку з ПДКУ між абонентським пристроєм 100 і ПБС 105 з подальшим встановленням зв'язку у комунікаційній мережі шляхом обміну сигналами-повідомленнями між абонентським пристроєм 100 і СГМ-ОКЦ 106 у прямому і зворотному каналах повідомлень уможливлюють роботу безпровідної системи зв'язку з ПДКУ з використанням протоколу А-інтерфейсу СГМ. Такій роботі також сприяє використання А-інтерфейсу КБС, який приймає повідомлення від А-інтерфейсу СГМ, аналізує їх і виконує відповідні дії. Ці дії включають перетворення сигналів-повідомлень А-інтерфейсу СГМ згідно з внутрішнім протоколом ПБС і формування належної відповіді на кожне з цих повідомлень з урахуванням конфігурації і особливостей безпровідного взаємозв'язку з ПДКУ. Ці відповіді включають призначення ресурсів для обробки сигналів у відповідь на вимогу такого призначення. Роботу безпровідної системи зв'язку з ПДКУ з використанням протоколу Аінтерфейсу СГМ уможливлюється також використанням селекторного елемента, який виявляє кодовані повідомлення і виконує декодування. Це дає змогу одночасно використовувати кодування згідно Αінтерфейсом СГМ і м'яку передачу зв'язку, яка здійснюється згідно з протоколом безпровідного зв'язку IS95. Фіг.11 містить блок-схему А-інтерфейсу 206 КБС згідно з одним з втілень винаходу. Система 990 обробки і формування повідомлень, стековий інтерфейс SS7 992 і пакетуючий інтерфейс 994 з'єднано локальною шиною 996. Під час роботи стековий інтерфейс 992 SS7 переносить сигнали-повідомлення, передані від СГМ-ОКЦ 106 згідно Α-інтерфейсом СГМ, а також пов'язані з цими сигналами-повідомленнями дані до системи 990 обробки і формування повідомлень. Система 990 обмінюється сигналамиповідомленнями з пакетуючим інтерфейсом 994 через локальну шину 996. Пакетуючий інтерфейс 994 пакує одержані дані сигналів-повідомлень у мережеві пакети ПБС, витягає дані сигналів-повідомлень з таких пакетів і надсилає ці дані до системи 990 обробки і формування повідомлень. Система 990 аналізує повідомлення і формує для А-інтерфейсу 206 КБС сигнали-повідомлення у відповідь на прийняту інформацію, як це описано вище. У бажаному втіленні винаходу система 990 обробки і формування повідомлень, стековий інтерфейс SS7 992 і пакетуючий інтерфейс 994 мають (кожний) непівпровідниковий мікропроцесор і пам'ять, хоча у інших втіленнях можна використати один загальний досить потужний мікропроцесор з достатнім об'ємом пам'яті. Фіг.12 містить блок-схему абонентського пристрою 100 згідно з одним з втілень винаходу. Антена 980 приймає РЧ сигнали прямого каналу від БС 102 (фіг.3) і надсилає їх до РЧ системи 982 обробки. Система 982 знижує частоту і перетворює сигнали у цифрову форму. Система 984 обробки цифрових сигналів зниженої частоти обробляє ці сигнали згідно з протоколом ПДКУ, використаним для їх обробки перед передачею. Як уже відзначалось, у системі з ПДКУ згідно з винаходом передбачено використання протоколу IS-95, хоча винахід припускає використання інших протоколів. Обробка системою 984 включає демодуляцію з використанням розширюючого коду прямого каналу і коду каналу, а також декодування Вітербі і відновлення перемішаних блоків, добре відомі фахівцям. Обробка відбувається покадрово. Система 984 надсилає одержані в результаті цифрові кадри до системи 986 керування. Система 986 приймає цифрові кадри і визначає, чи ці дані є сигналами-повідомленнями або користувацькі дані, одержані з заголовків кадрів. Користувацькі дані надсилаються до системи 988 входу-ви ходу, яка звичайно перетворює користувацькі дані у аудіосигнали, але може також зберегти цифровий формат для подальшої обробки іншими цифровими системами. Сигнальні дані складаються у сигнали-повідомлення, які потім система 986 керування, використовуючи біти заголовків, розділяє на транспортні повідомлення і локальні сигнали-повідомлення. Нетранспортні або локальні сигнали-повідомлення надходять до системи 987 керування інтерфейсом, яка обробляє повідомлення і виконує належні дії у відповідь. Ці дії включають конфігурування системи 986 керування для прийому і передачі цифрових сигналів зниженої частоти з використанням необхідних розширюючих кодів і кодів каналу, а також формування сигналів-повідомлень, призначених для передачі до БС 102 (фіг.4) у нетранспортному кадрі згідно з різними процедурами обробки виклику, описаними вище. Транспортні сигнали-повідомлення надходять до системи 989 керування мережею, яка згадувалась раніше як секція обробки повідомлень СГМ. Система 989 обробляє локальні сигнали-повідомлення і формує сигнали-повідомлення для передачі згідно з різними процедурами обробки виклику, описаними вище. Сформовані сигнали-повідомлення розміщуються системою 986 керування у транспортних повідомленнях, які система 987 керування інтерфейсом разом з призначеними для передачі сигналами-повідомленнями надсилає до системи 984 обробки цифрових сигналів. Ця система виконує кодування Вітербі, перемішування блоків і модуляцію з розширенням даних згідно з процедурами обробки системи ПДКУ. Оброблені у такий спосіб дані надходять до системи 982 обробки РЧ сигналів, яка генерує РЧ сигнали зворотного каналу для передачі до БС 102 (фіг.4) з застосуванням квадратурної фазової маніпуляції, що відповідає стандарту IS-95. У бажаному втіленні винаходу система 984 обробки цифрових сигналів має у складі процесор цифрових сигналів (ПЦС), яким керують програми, що знаходяться у пам'яті. Деякі з цих програм забезпечують функціонування системи 987 керування інтерфейсом і системи 989 керування мережею. У інших втіленнях винаходу система 986 керування і система 984 обробки цифрових сигналів можуть бути реалізовані у вигляді однієї або більше спеціалізованих інтегральних схем, причому система 987 керування інтерфейсом і система 989 керування мережею є частиною інтегральних схем системи 986. У розглянутому варіанті система 986 керування пов'язана з системою 988 входу-ви ходу і системою 984 обробки цифрових сигналів, знаходячись між ними. У інших втіленнях зв'язок між цими системами може здійснюватись загальною для них шиною. Крім того, система 986 керування і система 984 обробки цифрових сигналів можуть використовувати загальну пам'ять за допомогою загальної шини, або можуть бути реалізовані у одній інтегральній схемі. Таким чином, описано безпровідну систему безпровідного зв'язку з використанням ПДКУ, яка працює з використанням інтерфейсу і мережі СГМ. Цей опис дозволить будь-якому фа хівцю у цій області, не виходячи за межі об’єму винаходу і використовуючи концепції винаходу, зробити будь-які зміни і модифікації згідно з практичними потребами. Скорочення у тексті ПДКУ - паралельний доступ з кодовим ущільненням каналів; ПДРЧ - паралельний доступ з розділенням часу; СГМ - система глобального мобільного зв'язку; ПБС - підсистема базових станцій; ККТМ - комунальна комутаторна телефонна мережа; КНСМ - комунальна наземна стільникова мережа; КБС - контролер базових станцій; БС - базова станція; ПБП - повідомлення для безпосередньої передачі; ЧП - частина, що несе повідомлення; ЧЗС - частина, що керує з'єднаннями для сигналу; КПБС - керування ПБС; БСП - блок сигналів-повідомлень; БСЛ - блок статусу лінії зв'язку; БЗС - блок заповнюючих сигналів; ФЛ - флаг; НПП - номер прямої послідовності; НЗП - номер зворотної послідовності; БПП - біт-показник прямої послідовності; БПЗ - біт-показник зворотної послідовності; ПМ - позначка маршруту; БП - біти перевірки; БСТ - біти статусу; ОСС - октет бітів сервісної інформації; БІС - біт інформації про сигнал; КНП - кінець необов'язкових параметрів; ДБ - дискримінаційний біт; ΤІΜΑ - тимчасовий ідентифікатор мобільного абонента; ПЦС - процесор цифрових сигналів.