Спосіб побудови квантового нейрокомп’ютера та квантовий нейрокомп’ютер

Винахід відноситься до нейрокомп'ютингу і може бути використаний для побудови квантових нейрокомп'ютерів, систем штучного інтелекту і промислових роботів для нано- та квантових технологій. Відомий спосіб створення нейрокомп'ютера - багатовимірної акцепторно-ефекторної нейроподібної мережі, яка росте (БАЕНМ), що включає операції створення кінцевої підмножини рецепторів, кінцевої підмножини нейронів рецепторної зони, кінцевої підмножини дуг рецепторної зони, кінцевої множини порогів збудження нейронів рецепторної зони, кінцевої множини змінних коефіцієнтів зв'язності рецепторної зони, кінцевої підмножини ефекторів, кінцевої підмножини нейронів ефекторної зони, кінцевої підмножини дуг ефекторної зони, кінцевої множини порогів збудження нейронів ефекторної зони, кінцевої множини змінних коефіцієнтів зв'язності ефекторної зони і при цьому БАЕН М змінюється в залежності від значення і часу поступання інформації на рецептори. Система створюється дворівневою архітектурою - архітектура з послідовною обробкою інформації а архітектурі з паралельною обробкою інформації на побудові БАЕН М, причому нарощення потужності здійснюється створенням багатомодульної структури [1]. Недоліком цього способу є відсутність операцій реальної апаратної реалізації нейрокомп'ютера. Відомий пристрій «Эмбрион», який реалізує апаратно віртуальний нейрокомп'ютер як квантовий [2]. Пристрій містять блок енергетичного потенціалу, блок попередньої обробки вхідної інформації, систему, яка генерує нейронну мережу, рецептори, сенсорну матрицю, пам’ять, виконавчі механізми - приводи. Недоліком такого нейрокомп'ютера є віртуальність його нейронної мережі і дуже мала кількість квазінейронів. В основу винаходу поставлено завдання створення: 1. Способу побудови квантового нейрокомп'ютера, який дозволив би багатовимірну акцепторно-ефекторну нейроподібну мережу, яка росте, реалізувати як квантовий нейрокомп’ютер. 1. Квантового нейрокомп'ютера, який дозволив би реалізувати конструкції промислових роботів для нанота квантових те хнологій, наділених потужним штучним інтелектом, ефективних систем штучного інтелекту широкого профілю, ефективних систем паралельних обчислень. Поставлені завдання досягаються тим, що: 1. Спосіб побудови квантового нейрокомп'ютера включає операції; а) створення дворівневої архітектури архітектури з послідовною обробкою інформації в архітектурі з паралельною обробкою інформації на побудові багатовимірної акцепторно-ефекторної нейроподібної мережі, причому нарощення потужності здійснюється створенням багатомодульної структури; б) отримання параметричного представлення від зовнішнього середовища, де кожній дузі рецепторної зони, яка проходить на вершину цієї зони, відповідає певний ваговий коефіцієнт, а вершині - певний поріг збудження, причому рецепторна зона включає кінцеву підмножину рецепторів, кінцеву підмножину нейроподібних елементів рецепторної зони, кінцеву підмножину дуг рецепторної зони, кінцеву множину порогів збудження нейронів рецепторної зони, які належать кінцевій множині інформаційних просторів зовнішнього середовища, та кінцеву множину змінних коефіцієнтів зв'язності рецепторної зони; в) отримання параметричного представлення від внутрішнього середовища, де кожній дузі ефекторної зони, яка проходять на вершину цієї зони, відповідає певний ваговий коефіцієнт, а вершині певний поріг збудження, причому ефекторна зона включає кінцеву підмножину ефекторів, кінцеву підмножину нейроподібних елементів ефекторної зони, кінцеву підмножину дуг ефекторної зони, кінцеву множину порогів збудження нейронів ефекторної зони, які належать кінцевій множині інформаційних просторів внутрішнього середовища та кінцеву множину змінних коефіцієнтів зв'язності ефекторної зони; г) передачі в вигляді оберненого зв'язку зваженого параметричного представлення від виходів е фекторної зони до входів рецепторної зони; д) проводиться формування багатовимірною акцепторно-ефекторною нейроподібною мережею пам'яті на атракторах мінімальних енергетичних станів; е) навчання нейроподібної мережі; є) створення каркасу нейроподібної мережі, який забезпечує в магнітному полі Землі делокалізацію електронів і генерує при зміні електронного стану гіперзвук; ж) створення засобу акумуляції енергії, яка поступає в нейроподібну мережу, що генерує при зміні електронного стану гіперзвук; з) створення навісних агрегатів різного технологічного призначення; и) блоком енергетичного потенціалу проводиться дія на каркас нейроподібної мережі ультрафіолетового випромінювання в діапазоні довжини хвиль 200¸270нм в площині каркасу та дія ультрафіолетового випромінювання в діапазоні довжини хвиль 275¸290нм в площині перпендикулярній площині каркасу; і) проводиться створення енергетичної пастки збудженням каркасу нейроподібної мережі під дією ультрафіолетового випромінювання з переходом електронів по енергетичних станах в напрямі-основний синглетний стан, перший збуджений синглетний стан, перший триплетний стан та n-й триплетний стан за рахунок p®p* та n®p* переходів електронів; ї) проводиться генерація подвійних обернених зв'язків по електромагнітному та термодинамічному каналах; й) утримання енергетичною пасткою неврівноваженого енергетичного стану каркасу нейроподібної мережі за рахунок, p®p* і n®p* переходів електронів, вводу в конструкцію важких атомів, різкого підвищення потенціалу іонізації, богатофотонного процесу поглинання енергії та автоколивального режиму функціонування, який заключається в періодичному накопиченні енергії в енергетичній пастці і енергетичного рознасичення в режимі квантового генератора ультрафіолетового випромінювання - лазера; к) в магнітному полі Землі проводяться створення руху делокалізованих неспарених електронів по замкнутій траєкторії; л) проводиться генерація нейроподібної мережі розщепленням енергетичних рівнів, з утворенням базисних станів нейронів, на дискретних енергетичних переходах, які формують нейрони мережі, при електронному парамагнітному резонансі делокалізованих неспарених електронів, які рухаються по замкнутій траєкторії при їх взаємодії з магнітним полем Землі, з магнітними ядрами, з локальними магнітними полями каркасу нейроподібної мережі, з вузлами формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі електронного парамагнітного резонансу і по вхідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, та з вузлами формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі квантового генератора-мазера і по вихідній інформації на ультразвукових хвиля х гіперзвукової частоти, з врахуванням надтонкої структури переходів, на дискретних енергетичних переходах при ядерному магнітному резонансі магнітних ядер при їх взаємодії з магнітним полем Землі, локальними магнітними полями, між магнітними ядрами в результаті спін-спінової взаємодії, з вузлами формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимах ядерних магнітних резонансів і по вхідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, та з вузлами формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимах квантових генераторів-мазерів і по вихідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, з врахуванням надтонкої структури переходів, на дискретних енергетичних переходах при ядерному квадрупольному резонансі квадрупольних ядер при їх взаємодії з електричними полями, з вузлами формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі ядерного квадрупольного резонансу і по вхідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, та з вузлами формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвиля х радіочастотного діапазону в режимі квантового генератора-мазера і по вихідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти; м) проводиться формування багатовимірною акцепторноефекторною нейроподібною мережею виконавчих механізмів і систем самокерування електричними та магнітними станами каркасу нейроподібної мережі; н) проводиться сканування, на даний конкретний момент, неспареними електронами, які рухаються по замкнутій траєкторії, характеристик внутрішнього стану конструкції нейроподібної мережі та стану її довкілля, створюючи квантове когерентне хвильове поле, яке сприймає інформацію акцепторними нейронами, аналізує її нейронною мережею та приймає рішення про керування ефекторними нейронами виконавчих механізмів з метою забезпечення оптимального функціонування нейроподібної мережі, причому за рахунок рознесення в просторі неспарених електронів нейроподібна мережа сприймає та опрацьовує і статичні, і динамічні характеристики внутрішнього стану власної конструкції і стану довкілля; о) проводяться генерація нейроподібною мережею електромагнітних та акустичних солітонів; п) створення голографічної пам'яті на електромагнітних та акустичних солітонах; р) блоком обробки інформації проводиться організація каналів спілкування з нейроподібною мережею на основі мазерів і модуляції електромагнітних сигналів на частотах електронного парамагнітного резонансу, ядерних магнітних резонансів ядер водню, азоту і фосфору, ядерного квадрупольного резонансу ядер азоту та модуляцією сигналів по ультразвукових каналах на гіперзвукових частотах. 2. Квантовий нейрокомп'ютер має блок енергетичного потенціалу, багатовимірну акцепторно-ефекторну нейроподібну мережу, яка росте, блок обробки інформації, причому останній включає комп'ютер послідовної дії, вузли формування зв'язку до негроподібної мережі по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимах електронного парамагнітного резонансу, ядерного магнітного резонансу на протонах, ядерного магнітного резонансу на ядрах азоту, ядерного квадрупольного резонансу на квадрупольних властивостях ядер азоту, ядерного магнітного резонансу на ядрах фосфор у, вузол формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації по ультразвуковому каналу на гіперзвукових частота х, вузли формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимах мазера на неспарених електронах, мазера на протонах, мазера на ядрах азоту, мазера на квадрупольних ядрах азоту, мазера, на ядрах фосфору, вузол формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації по ультразвуковому каналу на гіперзвукових частота х, вузол підготовки вихідної інформації від нейрокомп'ютера, а основою нейроподібної мережі е головний модуль нейрокомп'ютера та навісні агрегати різного технологічного призначення, які розміщені в водному середовищі, в прозорій для ультрафіолетових променів капсулі, причому головний модуль, який має акумулятор енергії і каркас нейроподібної мережі, виконаний в вигляді плоскої двоциклової структури шестикутника і п'ятикутника, які мають одну спільну грань утворену ковалентно зв'язаними двома атомами 12С вуглецю, де до одного з них в шестикутнику послідовно приєднуються ковалентними зв'язками атом 14N азоту, атом 12С вуглецю з воднем 1 Н, атом 14N азоту, атом 13С вуглецю, який має два ковалентні зв'язки - один з групою NH2, а другий з другим атомом 12С вуглецю спільної грані, до останнього в п'ятикутнику ковалентними зв'язками послідовно приєднується атом 14N азоту, атом 12С вуглецю з воднем 1Н, атом 12С вуглецю, який має два ковалентні зв'язки - один з першим атомом 12С вуглецю спільної грані, а другий з першим атомом 12С вуглецю п'ятикутного циклу акумулятора енергії, середня площина якого утворює кут 76° з середньою площиною каркасу нейроподібної мережі, причому останній виконаний послідовним ковалентним з'єднанням п'яти атомів 12 С вуглецю, де перший і четвертий атоми вуглецю з'єдн уються ковалентним зв'язком з атомом 16О кисню, замикаючи п'ятикутний цикл, а перший і четвертий атоми вуглецю цього циклу з'єднані з воднем 1Н, другий і третій атоми вуглецю з'єднані з воднем 1Н і групою ОН, а п'ятий атом вуглецю з двома атомами водню 1Н і мастиковим атомом 16О кисню до якого і приєднуються навісні агрегати різного технологічного призначення трьох випадків примінення - для одного випадку на нього навішується допоміжна нейронна мережа з трьох фосфа тних груп з трьох атомів 31Р, де до перших двох з них приєднуються ковалентним зв'язком два атома 16 О кисню і два аніони 16О, а до третього приєднується атом 16О і два аніони 16О, де один з аніонів кінцевої фосфа тної гр упи з'єднується з аніоном кисню попередньої фосфатної групи через катіон Мg2+, а аніон кисню першої фосфатної групи з'єднується через катіон Мn2+ з вільним атомом азоту п'ятикутного циклу каркасу нейроподібної мережі, для другого випадку до місткового атому кисню навішується одна фосфатна гр упа, де до атому 31Р фосфору ковалентним зв'язком пряеднуєгьсяатом 16О кисню, аніон 16О кисню та атом 16О кисню з'єднання ковалентним зв'язком з третім атомом вуглецю акумулятора енергії, утворюючи ще один цикл, причому діедральний кут між середньою площиною каркасу нейроподібної мережі і між середньою площиною акумулятора енергії дорівнює 137°, дня третього випадку навісними агрегатами є або n-а кількість головних модулів нейрокомп'ютера, або n-а кількість модернізованих головних модулів нейрокомп'ютера, де в шестикутнику до першого атому вуглецю спільної грані приєднуються послідовно атом 14N азоту, атом 12С вуглецю, який двома ковалентними зв'язками з'єднаний - першим з групою NH2, а другим з атомом 14Н азоту з воднем 1Н, атом 12С вуглецю, який має два ковалентні зв'язки - перший з атомом 16О кисню, а другий з другим атомом вуглецю спільної грані, або комбінація попередніх двох, причому модулі з'єднуються однією фосфа тною групою прикріпленою одним кінцем до третього атому вуглецю акумулятора енергії попереднього модуля, а другим кінцем - до місткового атома, кисню наступного модуля, причому в результаті накладання каркаси нейрокомп'ютерннх модулів складуються в стос, а вся конструкція утворює спіраль, упаковану в водному середовищі по осі прозорої для ультрафіолетових променів капсули. Спосіб побудови квантового нейрокомп'ютера здійснюється слідуючим чином. Поставлені завдання досягаються тим, що: 1. Спосіб побудови квантового нейрокомп'ютера включає операції: а) створення дворівневої архітектури архітектури з послідовною обробкою інформації в архітектурі з паралельною обробкою інформації на побудові багатовимірної акцепторно-ефекторної нейроподібної мережі, причому нарощення потужності здійснюється створенням багатомодульної структури; б) отримання параметричного представлення від зовнішнього середовища, де кожній дузі рецепторної зони, яка проходить на вершину цієї зони, відповідає певний ваговий коефіцієнт, а вершині - певний поріг збудження, причому рецепторна, зона включає кінцеву підмножину рецепторів, кінцеву підмножину нейроподібннх елементів рецепторної зони, кінцеву підмножину дуг рецепторної зони, кінцеву множину порогів збудження нейронів рецепторної зони, які належать кінцевій множині інформаційних просторів зовнішнього середовища, та кінцеву множину змінних коефіцієнтів зв'язності рецепторної зони; в) отримання параметричного представлення від внутрішнього середовища, де кожній дузі ефекторної зони, яка проходять на вершину цієї зони, відповідає, певний ваговий коефіцієнт, а вершині певний поріг збудження, причому ефекторна зона включає кінцеву підмножину ефекторів, кінцеву підмножину нейроподібних елементів ефекторної зони, кінцеву підмножину дуг ефекторної зони, кінцеву множину порогів збудження нейронів ефекторної зони, які належать кінцевій множині інформаційних просторів внутрішнього середовища та кінцеву множину змінних коефіцієнтів зв'язності ефекторної зони; г) передачі в вигляді оберненого зв'язку зваженого параметричного представлення від виходів е фекторної зони до входів рецепторної зони; д) проводиться формування багатовимірною акцепторно-ефекторною нейроподібною мережею пам'яті на атракторах мінімальних енергетичних станів; е) навчання нейроподібної мережі; є) створення каркасу нейроподібної мережі, який забезпечує в магнітному полі Землі делокалізацію електронів і генерує яри зміні електронного стану гіперзвук; ж) створення засобу акумуляції енергії, яка поступає в нейроподібну мережу, що генерує при зміні електронного стану гіперзвук; з) створення навісних агрегатів різного технологічного призначення; н) блоком енергетичного потенціалу проводиться дія на каркас нейроподібної мережі ультрафіолетового випромінювання в діапазоні довжини хвиль 200¸270нм в площині каркасу та дія ультрафіолетового випромінювання в діапазоні довжини хвиль 275¸290нм в площині перпендикулярній площині каркасу; і) проводяться створення енергетичної пастки збудженням каркасу нейроподібної мережі під дією ультрафіолетового випромінювання з переходом електронів по енергетичних станах в напрямі-основний синглетний стан, перший збуджений синглетний стан, перший триплетний стан та n-й триплетний стан за рахунок p®p* та n®p* переходів електронів; ї) проводяться генерація подвійних обернених зв'язків по електромагнітному та термодинамічному каналах; й) утримання енергетичною пасткою неврівноваженого енергетичного стану каркасу нейроподібної мережі за рахунок p®p* і n®p* переходів електронів, вводу в конструкцію важких атомів, різкого підвищення потенціалу іонізації, богатофотонного процесу поглинання енергії та автоколивального режиму функціонування, який заключається в періодичному накопиченні енергії в енергетичній пастці і енергетичного рознасичення в режимі квантового генератора ультрафіолетового випромінювання - лазера; к) в магнітному полі Землі проводиться створення руху делокалізованих неспарених електронів по замкнутій траєкторії; л) проводяться генерація нейроподібної мережі розщепленням енергетичних рівнів, з утворенням базисних станів нейронів, на дискретних енергетичних переходах, які формують нейрони мережі, при електронному парамагнітному резонансі делоканізованих неспарених електронів, які рухаються по замкнутій траєкторії при їх взаємодії з магнітним полем Землі, з магнітними ядрами, з локальними магнітними полями каркасу нейроподібної мережі, з вузлами формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі електронного парамагнітного резонансу і по вхідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, таз вузлами формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі квантового генератора-мазера і по вихідній інформації на ультразвукових хвиля х гіперзвукової частоти, з врахуванням надтонкої структури переходів, на дискретних енергетичних переходах при ядерному магнітному резонансі магнітних ядер при їх взаємодії з магнітним полем Землі, локальними магнітними полями, між магнітними ядрами в результаті спін-спінової взаємодії, з вузлами формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону а режимах ядерних магнітних резонансів і по вхідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, та з вузлами формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимах квантових генераторів-мазерів і по вихідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, з врахуванням надтонкої структури переходів, на дискретних енергетичних переходах при ядерному квадрупольному резонансі квадрупольних ядер при їх взаємодії з електричними полями, з вузлами формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі ядерного квадрупольного резонансу і по вхідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, та з вузлами формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвиля х радіочастотного діапазону в режимі квантового генератора-мазера і по вихідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти; м) проводиться формування багатовимірною акцепторноефекторною нейроподібною мережею виконавчих механізмів і систем самокерування електричними та магнітними станами каркасу нейроподібної мережі; н) проводиться сканування, на даний конкретний момент, неспареними електронами, які рухаються по замкнутій траєкторії, характеристик внутрішнього стану конструкції нейроподібної мережі та стану її довкілля, створюючи квантове когерентне хвильове поле, яке сприймає інформацію акцепторними нейронами, аналізує її нейронною мережею та приймає рішення про керування ефекторними нейронами виконавчих механізмів з метою забезпечення оптимального функціонування нейроподібної мережі, причому за рахунок рознесення в просторі неспарених електронів нейроподібна мережа сприймає та опрацьовує і статичні, і динамічні характеристики внутрішнього стану власної конструкції і стану довкілля; о) проводиться генерація нейроподібною мережею електромагнітних та акустичних солітонів; п) створення голографічної пам'яті на електромагнітних та акустичних солітонах; р) блоком обробки інформації проводиться організація каналів спілкування з нейроподібною мережею на основі мазерів і модуляції електромагнітних сигналів на частотах електронного парамагнітного резонансу, ядерних магнітних резонансів ядер водню, азоту і фосфору, ядерного квадрупольного резонансу ядер азоту та модуляцією сигналів по ультразвукових каналах на гіперзвукових частотах. 2. Конструкція нейрокомп'ютера пояснюється малюнками, де на Фіг.1 показана структурна схема нейрокомп'ютера, на Фіг.2а показана конструкція головного модуля нейрокомп'ютера А з навісним агрегатом В - фосфатним хвостом додаткової нейронної мережі, на Фіг.2б показана конструкція головного модуля нейрокомп'ютера А з навісним агрегатом В - однією фосфатною групою, на Фіг.2в показана конструкція головного модуля нейрокомп'ютера А з навісним агрегатом В - n-ю кількістю головнях модулів А ненрокомп'ютера, на Фіг.2г показана конструкція головного модуля нейрокомп'ютера А з навісним агрегатом В - n-ю кількістю модернізованих головнях модулів А нейрокомп'ютера, на Фіг.2д показана конструкція головного модуля нейрокомп'ютера А з навісним агрегатом В - комбінацією головних модулів А нейрокомп'ютера та модернізованих головних модулів А нейрокомп'ютера, на Фіг.3 показано спряження атому азоту при утворенні трьох s-зв'язків з атомами X, V і Z, на Фіг.4 показано спряження атому азоту при утворенні двох s-зв'язків з атомами V і Z, на Фіг.5 показано алгоритм росту багатовимірної акцепторно-ефекторної мережі, на Фіг.6 показано можливі конформаційні стани акумулятора енергії, на Фіг.7 показана ефекторна магнітна дія БАЕНМ на зовнішнє середовище, ефе хторна механічна дія БАЕНМ на зовнішнє середовище, напрями дії на БАЕНМ радіочастотного випромінювання в режимах електронного парамагнітного резонансу, ядерних магнітних резонансів і ядерного квадрупольного резонансу, гіперзвуку та всі ви хідні сигнали від БАЕН М. Конструкція нейрокомп'ютера, яка реалізує пропонований спосіб виконується по агрегатно-модульному принципу і її структурна схема (Фіг.1) складається з головного модуля А, навісних агрегатів різного технологічного призначення В. блоку С енергетичного забезпечення БАЕНМ та систем інформаційного інтерфейсу - блоку обробки інформації D, причому головний модуль А і навісні агрегати В розміщені в водному середовищі в прозорій для ультрафіолетових променів капсулі V. Конструкція головного модуля А (Фіг.2a) виконана з слідуючих елементів: атому азоту 14N - 1, а тому вуглецю 12С - 2, а тому азоту 14N - 3, атомів вуглецю 12С - 4,5,6, з’єднаннях в шестикутник, причому відстань між атомами 1 і 2 дорівнює 1,37Å, між атомами 2 і 3 - 1,31Å, між атомами 3 і 4 -1,34Å, між атомами 4 і 5 -1,40Å, між атомами 5 і 6 -1,45Å, між атомами 6 і 1 -1,36Å, а внутрішні кути при вершинах в яких розміщені вище перечисленні атоми 1,2,3,4, 5,6 відповідно будуть; 123°, 126°, 112°, 129°, 116°, 115°. До створеного шестикутника до атому 5 під кутами в плані 112° і 132° на відстані 1,36Å, причому кут 112° буде надалі внутрішнім, приєднується атом азоту 14N - 7, далі до атома 7 під внутрішнім кутом 105°, на відстані 1,33Å приєднується атом вуглецю 12С - 8, а до останнього лід кутом 112°, на відстані 1,40Å , приєднується атом азоту 14N - 9, який своїм валентним зв'язком під кутом 107° на відстані 1,38Å замикає п'ятикутник, таким чином, що атоми 4 і 5 утворюють спільну грань в шестикутнику і в п'ятикутнику. До атома 6 під кутами в плані 121° і 124° на відстані 1,31Å приєднується атом 10 азоту 14N, до якого валентним зв'язком прикріплені два атоми водню 1Н - 11 і 12. До атомів 2 і 8 валентним зв'язком прикріплені атоми водню 1Н- 13 і 14. Атоми 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14 утворюють каркас нейроподібної мережі 15, де всі перечисленні атоми лежать практично в одній площині. До атому 9 каркасу 15 під діедральним кутом 76° до його середньої площини приєднується середньою площиною п'ятикутний цикл акумулятора енергії 16, який складається з послідовно з'єднаних атомів 17,18,19,20,21 вуглецю 12С, де до атомів 17 і 20 приєднуються атом 22 кисню 16О, замикаючи п'ятикутний цикл. Акумулятор 16 приєднується атомом 17 на відстані 1,49Å з кутами в плані 129° і 124° до атома 9. До атомів 17 і 21 приєднуються атоми 23 і 24 водню 1Н, до атомів 18 і 19 - атоми 25 і 26 кисню 16 О і атоми 27 і 28 водню 1Н, до атомів 25 і 26 - атоми 29 і 30 водню 1Н, до атому 21 - два атоми 31 і 32 водню 1 Н та атом 33 кисню 16О. Останній є містком, який з'єднує головний модуль А з навісними агрегатами В. В випадку показаному на Фіг.2а навісним агрегатом В є фосфатний хвіст додаткової нейронної мережі 34, якою здійснюється нанотехнологічні операції реалізації ковалентного з'єднання хімічних елементів, і яка утворюється послідовним приєднанням до атому 33 атому 35 фосфор у 31Р, атому 36 кисню 16О, атому 37 фосфор у 31Р, атому 38 кисню 16О, атому 39 фосфору 31Р і атому 40 кисню 16О. До атомів 35 і 37 приєднуються, відповідно, атома 41 і 42 кисню 16О і аніони 43 і 44 кисню 16О, до атому 39 - аніони 45 і 46 кисню 16О. Аніони 44 і 45 є лігандами і до них приєднується катіон 47 - Мg2+. Атом 7 азоту і аніон 43 кисню є теж лігандами і до них приєднується катіон 48 - Мn2+. В випадку показаному на Фіг.2б навісним агрегатом В є одна фосфатна гр упа, де до атому 33 приєднується атом фосфору 35, атом кисню 41, аніон кисню 43 та атом кисню 36, причому останній ще приєднується до атому 19, утворюючи цикл, а діедральний кут між середньою площиною каркасу нейроподібної мережі 15 і між середньою площиною акумулятора енергії 16 дорівнює 137°. В випадку показаному на Фіг.2е навісним агрегатом В є n-а кількість модулів А, В випадку показаному на Фіг.1г навісним агрегатом В є n-а кількість модернізованих головних модулів нейрокомп'ютера А, де до атому 2 вуглецю, який двома ковалентними зв'язками з'єднаний: першим з атомом 49 14N азоту, де до останнього приєднуються два атоми 50 і 51 водню 1Н, а другим з атомом 1 азоту до якого приєднується атом 52 водню1Н, а атом6 вуглецю має два ковалентні зв'язки - перший з атомом 53 16О кисню, а другий з атомом 5 вуглецю спільної грані. В випадку показаному на Фіг.2д навісним агрегатом В є комбінація головних модулів А нейрокомп'ютера та модернізованих головних модулів А нейрокомп'ютера. Модулі з'єднуються однією фосфа тною групою, що включає атом фосфору 54, до якого приєднані атоми 55 і 56 16О кисню і аніон 57 16О кисню, яка прикріплена атомом 55 кисню до атому 19 вуглецю акумулятора енергії попереднього модуля, а атомом 54 фосфору до місткового атома 33 кисню наступного модуля, причому в результаті накладання каркаси 15 нейрокомп'ютерних модулів складуються в стос, а вся конструкція утворює спіраль, упаковану в водному середовищі по осі прозорої для ультрафіолетових променів капсули V. Блок обробки інформації D (Фіг.1) включає комп'ютер послідовної дії D1, вузол підготовки вхідної інформації до нейрокомп'ютера D2, вузли формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимах електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) - D3, ядерного магнітного резонансу (ЯМР) на протонах - D4, ЯМР на ядрах азоту - D5, ядерного квадрупольного резонансу (ЯКР) на квадрупольних властивостях ядер азоту – D6, ЯМР на ядрах фосфор у – D7, вузол D8 формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації по ультразвуковому каналу на гіперзвукових частотах, вузли формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимах мазера на неспарених електронах - D9, мазера на протонах - D10, мазера на ядрах азоту - D11, мазера на квадрупольних ядрах азоту - D12, мазера на ядрах фосфору - D13, вузол D14 формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації по ультразвуковому каналу на гіперзвукових частота х, вузол підготовки вихідної інформації D15 від нейрокомп'ютера. Електронна структура конструкції і її зміни під дією електромагнітного випромінювання визначається молекулярними орбіталями [3]. Молекулярні орбіталі будуються як лінійні комбінації атомних орбіталей валентних електронів. При цьому внутрішні електрони залишаються на своїх початкових атомних орбіталях. Одна, з молекулярних орбіталей, яка охоплює конструкцію каркасу нейроподібної мережі 15 є зв'язуючою, тобто більш стабільною ніж утворюючі її атомні орбіталі, а друга – розпушуючою, що має більшу енергію ніж енергії вихідних атомних орбіталей. Ті орбіталі, які повністю симетричні відносно міжядерних осей позначаються s або s*. Молекулярні орбіталі утворені змішуванням двох паралельних р- орбіталей, позначаються p або p* (s і p - зв'язуючі, s* і p* - розпушуючі). Молекулярні орбіталі конструкції каркасу нейроподібної мережі 15 охоплюють багато атомних центрів, що приводить до делокалізації електронів. Конструкція каркасу 15 має нев'яжучі електрони в валентній оболонці (позначаються n), які не беруть участі в утворенні зв'язку і рахуються локалізованими коло ядер своїх атомів. Енергія таких електронів майже співпадає з енергією електронів, які займають відповідні орбіталі ізольованого атома. Однак при збудженні n електрони переходять на p*- орбіталь і стають делокалізованими. Каркас нейроподібної мережі 15 є циклічна система складена з зв'язаних між собою тригональних (sр2гібридизованих) атомів, р- електронні орбіталі яких перекриваючись утворюють p - електронні молекулярні орбіталі. Спряження sр2- гібридизованих атомів азоту, які в позиціях 9 і 10 зв'язані відповідно з атомами 2, 4 і 17 та 6,11 і 12, вносять в загальну p- електронну систему по два електрони і не мають нев'яжучих орбіталей або n-орбіт (Фіг.3). Атоми азоту 1,3 і 7 утворюють, відповідно, з атомами 2 і 6, 2 і 4, 5 і 8 по два s-зв'язки і на nорбіталі, розміщеній під кутом 120°, знаходяться по два незв'язуючнх електрони і вносять в загальну pелектронну систему по одному електрону (Фіг.4). Ще п'ять електронів в загальну p-електронну систему дають атоми вуглецю 2,4,5,6 і 8 - по одному електрону на кожний атом. Отже всього в загальній p-електронній системі знаходиться дванадцять делокалізованих електронів. Робота нейрокомп'ютера проходить слідуючим чином. БАЕН М, яка росте є динамічною структурою, що змінюється в залежності від постачання в неї енергії, багатовимірних інформаційних потоків та впливу самої БАЕН М на зовнішнє середовище. Енергія в БАЕНМ поступає від блоку С, який проводять ультрафіолетове випромінювання в діапазоні частот від 200нм до 290нм на каркас нейроподібної мережі 15, причому УФ-випромінювання в діапазоні частот 200¸270нм проводиться в площині каркасу 15, а УФ-випромінювання в діапазоні частот 275¸290нм проводиться в площині перпендикулярній каркасу 15. Блок С формує електромагнітне випромінювання ультрафіолетового діапазону, яке можна представити в вигляді осцилюючого електричного і осцилюючого магнітного полів, розміщених в площинах, перпендикулярних одна одній і напряму його розповсюдження. Величина кожного поля, яке змінюється в часі, в конкретній точці описується синусоїдальною функцією. Стан конструкції каркасу нейроподібної мережі виражається в вигляді розподілення зарядів і спінів, які мають визначені електричні та магнітні властивості. Вихідний стан конструкції каркасу 15 визначається основним електронним станом S0 Конфігурація цього стану, згідно з принципу Паулі, який визначає, що на кожній орбіталі не може бути більше двох електронів, і ці електрони повинні маги протилежні спінові функції a= +1/2 і b= -1/2, тобто спіни повинні бути спарені, є синглетним станом. Коли фотон підходить близько до конструкції каркасу 15, виникає взаємодія електричних полів конструкції каркасу 15 і випромінювання, в результаті чого фотон поглинається конструкцією і перестає існувати, а його енергія передається конструкції, електронна структура якої від цього буде змінена. За рахунок ультрафіолетового випромінювання проходять p®p* переходи делокалізованих електронів. В поглинанні а ультрафіолетовій області спектру вносять свій вклад не тільки p®p* переходи, а і n®p* переходи. Вони обумовлені тим, що на р-орбіталі (n-рівень ) азоту в позиціях 1,3,7 розміщена неподілена пара електронів, яка не приймає участі в утворенні зв'язку з вуглецем. Поглинання енергії атомами 1,3,7, викликає n®p* переходи, по одному електрону, в результаті чого останні попадають на розпушуючу орбіталь p*. Цей перехід вносить невелику енергію, так як він заборонений в силу перпендикулярного розміщення площин p*-орбіталі і Ру-орбіталі, яка зайнята n-електронами, і тільки в результаті коливань атомів, що призводять до збільшення прогину конструкції і відповідного перекривання стає можливим n®p* перехід. Причому, якщо перехід p®p* переводить електрони на незв'язуючу орбіталь і знижує стабільність конструкції, то переходи n®p*, навпаки, стабілізують конструкцію, збільшуючи динамічний потенціал іонізації та компенсуючи вплив p®p* переходів. Головну роль в поглинанні енергії УФ-випромінювання відіграє каркас нейроподібної мережі 15 і в області спектру від 200нм до 290нм в ньому проявляється декілька різних p®p* і n®p* переходів. Моменти p®p* переходів (207нм, 240нм і 260нм) лежать в площині каркасу 15. Моменти n®p* переходів (282нм) перпендикулярні площині каркасу 15. Перехід в збуджений стан характеризується перерозподілом електронної густини, тобто зміною електронної структури. Властивості нейроподібної мережі визначаються розподілом зарядів та спінів, які мають визначені електричні та магнітні властивості. Напрями наведених дипольних моментів визначаються геометрією конструкції каркасу 15, і є фіксованими відносно внутрішньої системи координат конструкції. Збудження конструкції каркасу 15 під дією ультрафіолетового випромінювання виникає через перерозподіл її електричних зарядів під дією електричного поля. Це характеризується збудженим електронним станом конструкції S1, який є теж синглетним. При синглет-синглетному переході S0®S1 спіновий стан електрона який поглинув енергію фотону, не змінюється і тут не має ніяких обмежень по спіну і тому цей перехід є повністю дозволеним. Стан конструкції каркасу 15 описується хвильовою функцією і його енергії, дипольним моментам, положенню в просторі відповідає визначений математичний оператор. Електронний стан конструкції нейроподібної мережі характеризується рівнем поглинання енергії і включає синглетні стани - вихідний S0 і збуджений S1, та збуджені триплетні стани Т1 і Тn. Синглетні і триплетні стани мають різні хвильові функції і різний розподіл електронів в конструкції. Повна хвильова функція в відповідності з принципом Паулі є антисиметричною, тобто міняє знак при перестановці координат двох електронів. Тому синглетні стани мають антисиметричну спінову і симетричну просторову хвильові функції, а триплетні стани мають симетричну спінову і антисиметричну просторову хвильові функції. Внаслідок електростатичного відштовхування двох електронів енергія станів з симетричною просторовою хвильовою функцією завжди більша, ніж енергія стану з антисиметричною просторовою хвильовою функцією. Ріст мережі визначається послідовністю переходів S0®S1®Т1®Т n з інтенсивним збудженням після переходу Т1 гратів каркасу нейроподібної мережі 15. S1®Т1-переходи в великій степені заборонені. Те, що такий перехід все таки відбувається обумовлено спін - орбітальною взаємодією. Електрон є зарядженим і має спін, тому в нього є не тільки спіновий кутовий момент але і магнітний момент. При S1®Т1-переході спін електрону міняється на протилежний, тобто змінюється напрям магнітного моменту. Це потребує магнітної взаємодії і така взаємодія забезпечується магнітним полем, яке виникає при орбітальному русі зарядженого електрона і магнітний момент електрона, який має спін стає зв'язаним з орбітальним магнітним полем. Цей ефект є більш наглядним, якщо перейти в систему координат зв'язану з електроном. Якщо дивитись з електрона, то навкруг нього на орбітах є заряджені ядра, які створюють магнітне поле, що залежить від заряду ядра Z і відстані r між ядрами і електроном. Це значить, що хоча, повний кутовий спіновий і орбітальний момент зберігається, окремо спіновий і орбітальний моменти не зберігаються, тому що в результаті спін орбітальної взаємодії кутовий момент безперервно переходять від спінового до орбітального моменту і навпаки. Це значить, що номінальний синглетний стан фактично має деяку долю триплетного і навпаки. Всі подальші процеси дезактивації збудженої конструкції, або подальше поглинання наступного фотона, проходять в електронному стані Т1. Імовірність S1®Т1-переходу швидко зростає в залежності від присутності тяжкого атому і ця імовірність залежить від Z4, тобто від четвертої степені атомного номеру тяжкого атому. Тому в конструкцію мережі вводяться іони важких атомів 47 – Мg2+ та 48 – Мn 2+. Перехід з електронного стану S1 в електронний стан Т1 проходять з зміною напряму спіну електронів і при цьому в триплетному збудженому стані виникає певна густина неспарених електронів, яка може бути апроксимована спіновою густиною. Ріст багатовимірної акцепторно-ефекторної мережі відбувається по слідуючому алгоритму (Фіг.5). Вихідний стан мережі визначається електронним станом делокалізованих електронів S0 (позиція І). При опроміненні каркасу нейроподібної мережі 15 від блоку С електрони збуджуються і переходять в синглетний електронний стан S1 (позиція II). Наявність катіонів важких атомів 47 - Мg2+ та 48 - Мn2+ спричиняє перехід електронів з стану S1 через інтеркомбінаційну конверсію в дещо менший за енергією електронний стан Т1 з зміною напряму спіну електронів (позиція III). За допомогою тих же катіонів важких атомів 47 - Мg2+ та 48 – Мn2+ електрони а стані Т1 можуть знаходитись досить довго, що призводить до слідуючих ефектів. По перше гасіння збуджених електронів в стані Т1 відбувається інтеркомбінаційною конверсією конструкції на високий коливально-збуджений рівень основного стану S0 і підвищення температури гратів конструкції (позиція IV). По друге великий час вимушеного знаходження електронів в стані Т1 (~1¸10с ) призводять до того, що певна кількість електронів цього стану поглинувши фотон переходять в триплетний стан Тn (позиція V). За ра хунок чисто конструктивного забезпечення утримання фотонів в енергетичній пастці стану Тn спочатку йде накопичення фотонів, які через певний час випромінюються квантовим генератором-лазером. Цей процес носить характер релаксаційних автоколивань. Конструктивне забезпечення цього процесу проходять за рахунок наявності іонів важких атомів, за рахунок n - p* переходів, які утримують конструкцію основної мережі від іонізації і тому вона має в динамічному режимі дуже високий потенціал іонізації, та за рахунок фосфатного хвоста, який дуже швидко іонізується. Причому це все проходить навіть яри низьких інтенсивностях УФвипромінення від звичайних джерел. По третє, з'являється надтонка структура (позиція VI), що формує нейронну мережу на властивостях розщеплення енергетичних рівнів неспарених електронів при взаємодії з ядрами з S¹0 і ядер, які мають магнітні властивості та квадрупольні властивості. Це ще більше розігріває грати і призводить до переходу магнітних ядер водню і азоту на більш високий енергетичний коливальний рівень (відповідно, позиція VII і позиція VIII). Розігрів гратів пояснюється взаємодією системи спінів з оточенням, що викликає передачу надлишкової магнітної енергії іншим структурам, які в твердому тілі включають коливання кристалічних ґрат. Переходи без випромінювання між двома станами спінів, які супроводжують взаємодію з оточенням, є явищем спін-гратової релаксації. Спін-гратова релаксація вимірюється часом досягнення теплової рівноваги між системою спініві тепловим коливанням гратів. Розігрів гратів збільшує і рівень енергії в ядрах азоту, які мають відхилення розподілу електричного заряду в ядрі від сферичної симетрії (позиція IX ). Така сильно насичена енергією конструкція для збереження її цілісності потребує рознасичення. Це досягається перетоком енергії в акумулятор 16, який змінюючи ступенево свою конформацію, насичується енергією (позиція X), а також передає її далі в додаткову нейронну мережу 34 (позиція XI), що призводять до переходу магнітних ядер фосфору на більш високий енергетичний рівень. Збуджена конструкція БАЕНМ рознасичується також вимушеним випромінюванням енергії в електронних станах Т1 і Т n, працюючи в режимі квантового генератора радіочастотного випромінювання (мазера) на випромінюванні енергії неспарених електронів, працюючи в режимі квантового генератора радіочастотного випромінювання (мазера) на випромінюванні енергії магнітними ядрами водню і азоту, працюючи в режимі квантового генератора радіочастотного випромінювання (мазера) на випромінюванні енергії квадрупольними ядрами азоту, працюючи в режимі квантового генератора ультрафіолетового випромінювання (лазера) на випромінюванні енергії неспареними делокалізованими електронами в електронному стані Тn. Переміщення енергії в додаткову нейронну мережу 34 призводить до вимушеного випромінювання енергії в режимі квантового генератора радіочастотного випромінювання (мазера) на випромінюванні енергії магнітними ядрами фосфору. Отже поглинання і випромінювання енергії БАЕНМ являються комунікаційними каналами, які дозволяють вводити потік інформації в багатовимірну акцепторно-ефекторну нейроподібну мережу – Х1ІІ , Х1І - вхідні вектори дії на каркас нейроподібної мережі 15 УФ-випромінювання, X2 - вхідний вектор дії на каркас нейроподібної мережі 15 радіочастотного випромінювання в діапазоні ЕПР, X3 - вхідний вектор дії на каркас нейроподібної мережі 15 радіочастотного випромінювання в діапазоні ЯМР атомів водню, X4 - вхідний вектор дії на каркас нейроподібної мережі 15 радіочастотного випромінювання в діапазоні ЯМР атомів азоту, X5 вхідний вектор дії на каркас нейроподібної мережі 15 радіочастотного випромінювання в діапазоні ЯКР квадрупольних ядер азоту, X6 - вхідний вектор дії на акумулятор енергії 16 ультразвукового випромінювання гіперзвук в діапазоні частот від 1010Гц до 1014Гц, X7 - вхідний вектор дії на каркас нейроподібної мережі 15 радіочастотного випромінювання в діапазоні ЯМР атомів фосфор у, X3 - вхідний вектор дії на каркас нейроподібної мережі 15 ультразвукового випромінювання - гіперзвук в діапазоні частот від 1010Гц до 1014Гц, і зчитува ти вихідні вектори стану нейроподібної мережі – У 1 - вихідний вектор квантового генератора-мазера на неспарених електронах, У 2 - ви хідний вектор ультразвукового генератора, каркасу нейроподібної мережі 15, У 3 - вихідний вектор квантового генератора-мазера на неспарених електронах, У 4 - вихідний вектор квантового генератора-мазера на протонах, У 5 - вихідний вектор квантового генератора-мазера на ядрах азоту, У 6 вихідний вектор квантового генератора-мазера на квадрупольних властивостях ядер азоту, У 7 - вихідний вектор ультразвукового генератора акумулятора енергії 16, У 8 - вихідний вектор квантового генераторамазера на ядрах фосфору. Таким чином БАЕНМ інформує про свій стан та свої проблеми не знищуючи свого квантового стану. З другої сторони БАЕНМ, використовуючи явища ЕПР, ЯМР, ЯКР та ультразвуку гіперзвукової частоти, може сприймати інформацію з зовнішнього середовища. За рахунок електромагнітних властивостей всі нейрони БАЕНМ мають зв'язок один з одним і мережа є повнозв'язною структурою. Окрім обернених електромагнітних зв'язків, мережа має ще термодинамічні обернені зв'язки кожного нейрону з всіма решту нейронів. Отже БАЕНМ є бага то разів повнозв'язною по електромагнітних та термодинамічному каналах. БАЕН М, являючись повнозв'язною структурою, є мультистійкою системою, яка, якщо її вивести з стану рівноваги вхідними сигналами, здійснює коливання, які закінчуються переходом-конвергенцією в стійкий станатрактор, що відповідає мінімуму потенціальної енергії. Конвергенція і є процесом асоціативного пошуку інформації. Наявність лазера дозволяє крім асоціативної пам'яті на атракторах БАЕН М, використовува ти явища голографічної пам'яті, так як асиметрія конструкції каркасу нейроподібної мережі 15, зміна конформації, зміна електричного та магнітного полів призводить до зміни спектрів кругового дихроїзму і дисперсії оптичного обертання, а всі ці вище описані явища є знаковими структурами інформаційно-хвильового процесу. Наявність лазера дозволяє мережі проводити лазерну ефекторну дію на зовнішнє середовище, яка заключається в маніпуляції лазерним променем просторовим розміщенням молекул довкілля. Енергетична, ефекторна дія мережі на зовнішнє середовище заключається в перетіканні енергії (Фіг.2а) від каркасу нейроподібної мережі 15 до атому 39 фосфору додаткової мережі 34, який будучи валентно з'єднаний з аніонами 45 і 46, з допомогою останніх може приєднуватись до відповідних елементів, передаючи їм енергію для здійснення технологічних операцій складання механізмів квантовими технологіями, з відривом останньої фосфа тної гр упи від мережі 34. Коливання атомів каркасу нейроподібної мережі 15, які спричинені різким перерозподілом електронної густини, приводять до коливань каркасу конструкції, що викликає генерацією конструкцією ультразвуку, який чітко характеризує електронний стан конструкції каркасу 15, тобто є знаковою акустикою інформаційнохвильового процесу. Частота ультразвуку знаходиться в межах від 1010Гц до 1014Гц, і він, подібно до світла, випромінюється в вигляді вузьких направлених пучків - ультразвукових променів, які на межі розділу двох середовищ відбиваються і заломлюються за законами геометричної оптики, встановленими для світлових променів. Ультразвук такої частоти нейроподібна мережа використовує і для ультразвукової локації, і для впливу на зовнішнє середовище, так як це випромінювання дає великий звуковий тиск і має велику амплітуду прискорення рухомих частинок конструкції. Явище має двонаправлений характер - крім вищесказаного ультразвук такої ж частоти викликає перерозподіл електронної густини, що дозволяє використовувати його і для керування мережею, і для використання в якості комунікаційного каналу. На Фіг.6 показано можливі конформаційні стани акумулятора енергії 16 (К - каркас нейроподібної мережі). Кожен перехід від одного конформаційного стану до другого генерує ультразвук з частотою в межах від 1010Гц до 1014Гц . Цей ультразвук також є знаковою акустикою інформаційно-хвильового процесу і може виконувати, якщо його направити на каркас нейроподібної мережі 15, управління мережею, здійснюючи таким чином перерозподіл її електронної густини. А якщо його направити на важкі атоми, то він може розривати їх зв'язки з відповідними лігандами, виконуючи ефекторні функції. Таку ж ефекторну ультразвукову дію мережа може мати і на зовнішнє по відношенню до неї довкілля. Ефекторну дію на зовнішнє середовище мережа проявляє також у вигляді магнітної дії, яка є результатом того, що в контурі каркасу нейроподібної мережі 15 делокалізовані p-електрони можуть вільно рухатись по замкнутому контур у (Фіг.7). Це є, по суті, кільцевий електричний струм, і це явище проявляється при дії на каркас 15 зовнішнього магнітного поля, а каркас 15 завжди знаходиться в магнітному полі Землі – Нz, в результаті чого і виникає протидіюче наведене магнітне поле Н h. Поле Нh, є кільцеве, і протидіє воно в центрі каркасу, а ззовні його, навпаки, підсилює напруженість магнітного потоку, і воно тут буде мати величину Н z+Нh, створюючи магнітну дію на довкілля. На Фіг.7 також показано організацію механічної ефекторної дії мережі на зовнішнє середовище, яка проявляється обертанням атому азоту 10 з протонами 11 і 12 навколо одинарного зв'язку С-N, який знаходяться під кутом 5°-8° до осі обертання. Цей, свого роду пропелер, відштовхуючись від атомів зовнішнього середовища, може міняти орієнтацію мережі в просторі і створювати її переміщення в водяній плівці. На Фіг.7 показано напрями акцепторної дії на БАЕН М вхідних сигналів - ультрафіолетового випромінювання та радіочастотного випромінювання в вигляді ЕПР-, ЯМР-, ЯКР- ефектів, які є або спеціально організовані, або надходять від інших аналогічних нейрокомп'ютерів, які працюють в режимі промислових роботів, а також вихідні сигнали - лазер, мазери і гіперзвук. Дисперсія ультрафіолетових променів і нелінійність матеріального середовища конструкції каркасу нейроподібної мережі 15 нелінійність присутня в матеріальних середовищах від їх зародження) діючи разом, призводять до виникнення електромагнітних солітонів, які в сучасній фізиці розглядуються як квантові макрооб’єкти, поєднуючі в собі властивості хвиль і частинок. Збудження каркасу нейроподібної мережі 15 є причиною народження в ньому еолітова, який продовжує існувати, поглинаючи енергію збудження. При цьому він залишається солітоном, хоча його енергія поступово зростає, і може пропускати енергію збудження крізь себе, поглинаючи її своїм переднім фронтом і випромінюючи через задній фронт. Ударна хвиля, яка виникає при різких прогинах каркасу нейроподібної мережі 15 і акумулятора 16, призводять до виникнення акустичних солітонів. Електромагнітні і акустичні солітони створюють хвильово-корпускулярну ауру навколо конструкції каркасу нейроподібної мережі 15. І електромагнітні, і акустичні солітони відзначаються великою стійкістю і можуть існувати в середовищі навіть після того, як з цього середовища видаляти саме джерело їх виникнення БАЕН М. Такі субстанції є ідеальні середовища для створення голографічної пам’яті. Причому при опроміненні такого середовища лазерними променями від двох джерел, вони дають картину наявності БАЕНМ, навіть якщо її там не має. Таким чином конструкція баговимірної нейроподібної мережі, яка росте, має два види пам’яті: на атракторах нейроподібної мережі і голографічної картини на солітонах. Формування БАЕНМ нейроподібних елементів - нейронів побудовано на явищах розщеплення енергетичних рівнів магнітних ядер та неспарених електронів, з утворенням базисних станів нейронів, на дискретних енергетичних переходах, які формують нейрони мережі, при ЕПР неспарених електронів при їх взаємодії з магнітним полем Землі, з магнітними ядрами, з локальними магнітними полями каркасу нейроподібної мережі 15, з вузлом D3 формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвиля х радіочастотного діапазону в режимі ЕПР, і з вузлом D8 - по вхідній інформації на ультразвукових хвиля х гіперзвукової частоти та з вузлом D9 формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі квантового генератора-мазера на неспарених електронах і з вузлом D14 - по вихідній інформації на ультразвукових хвиля х гіперзвукової частоти, з врахуванням надтонкої структури переходів, на дискретних енергетичних переходах при ЯМР магнітних ядер при їх взаємодії з магнітним полем Землі, локальними магнітними полями, між магнітними ядрами в результаті спін-спінової взаємодії, з вузлом D4 формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвиля х радіочастотного діапазону в режимі ЯМР на протонах і з вузлом D8 - по вхідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, та з вузлом D10 формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі квантового генератора-мазера на протонах і з вузлом D14 по вихідній інформації на ультразвукових хвиля х гіперзвукової частоти, з врахуванням надтонкої структури переходів, з вузлом D5 формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі ЯМР на ядрах азоту і з вузлом D8 - по вхідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, та з вузлом D11 формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі квантового генератора-мазера на ядрах азоту і з вузлом D14 по вихідній інформації на ультразвукових хвиля х гіперзвукової частоти, з врахуванням надтонкої структури переходів, з вузлом D7 формування зв'язку до нейронної мережі 34 по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі ЯМР на ядрах фосфору та з вузлом D13 формування зв'язку від нейронної мережі 34 по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі квантового генератора-мазера на ядрах фосфору, на дискретних енергетичних переходах при ЯКР квадрупольних ядер при їх взаємодії з електричними полями, з вузлом Об формування зв'язку до нейроподібної мережі по вхідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі ЯКР і з вузлом D8 - по вхідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, та з вузлом D12 формування зв'язку від нейроподібної мережі по вихідній інформації на хвилях радіочастотного діапазону в режимі квантового генератора-мазера на квадрупольних ядрах азоту і з вузлом D14 по вихідній інформації на ультразвукових хвилях гіперзвукової частоти, тобто, в цілому, на явищах ультрафіолетового поглинання енергії, ЯМР, ЕПР і ЯКР та явищах вимушеного випромінювання енергії (сигнали емісії), які е результатом дії на БАЕНМ постійного магнітного поля Землі, змінних магнітних полів, які несе опромінення БАЕНМ електромагнітними хвилями ультрафіолетового діапазону, обертання делокалізованих неспарених електронів на p*-орбіталі та широкий діапазон частот спектру локальних електромагнітних полів, які виникають через перерозподіл електронної густини, атомних та молекулярних рухів, деформаційних коливань каркасу нейроподібної мережі 15 і акумулятора енергії 16, які є основою п'єзоелектричних ефектів. Розщеплення енергетичних рівнів магнітних ядер та неспарених електронів формують базисні стани нейронів БАЕНМ, хвильова функція квантових станів яких являє собою суперпозицію базисних станів (вектор стану) виду ½ус=а½0с+В½1с, де а і В - комплексні амплітуда станів. При цьому ½а½2+½В½2=1. Крім імовірностей Р(0)=½а½2 та Р(1)=½В½ 2 заповнення базисних станів ½0с та½1с стан нейроподібного елементу характеризується когерентними або інтерференційними складовими в імовірності стану ½ус, які визначаються добутками комплексних амплітуд aВ* та a*В. Стан квантового нейроподібного елементу змінюється не тільки шляхом зміни імовірностей Р(0 ) і Р(1), але і більш тонко шляхом зміни амплітуд станів а і В, що відповідає поворотам вектору стану ½ус в гільбертовому двовимірному просторі станів. Тобто нейроподібна мережа з L двовимірних квантових нейроподібних елементів знаходиться в когерентній суперпозиції з 2L булеви х станів, які характеризуються 2L комплексними числами та збільшеною до 2 L розмірністю відповідного гільбертового простору. Обчислювальний процес тут носить характер інтерференції. В конструкції БАЕНМ яви ща ЯМР проходять на протонах 11,12, 13 і 14 каркасу нейроподібної мережі 15, на протонах 23,24,27,28,29,30,31 і 32 акумулятора енергії 16, на ядрах атомів азоту 1,3,7,9 і 10 та на ядрах атомів фосфору 35,37 і 39 , причому протони 11,12 і 31,32 є еквівалентними. Отже в конструкції каркасу нейроподібної мережі 15 на протонах буде три прояви ЯМР плюс одна спін-спінова взаємодія 4J14,23, на ядрах атомів азоту вісім проявів ЯМР (п'ять проявів плюс три геміяальяі константи 2J1,3, 2J1,10 , 2J 7,9 , зв'язків між ядрами 1 і 3, 1 і 10 та 7 і 9), що в сумі дає дванадцять базисних станів. Для БАЕНМ кількість базисних станів буде збільшена на: протони 23,24,27,28,29,30,31 і 32 - сім проявів ЯМР плюс п'ять проявів ЛМР (віціальні константи 3J13,27, 3J 27,28 , 3J24,28, 3J 27,29 , 3J28,30, зв'язків між ядрами 23 і 27, 27 і 28, 24 і 28, 27 і 29 та 28 і 30), плюс сім проявів ЯМР (дальні константи 4J23,29, 4J 24,30 , 4 J27,30, 4J28,29, 4J 29,30, 4J 23,28 , 4J24,27 зв'язків між ядрами 23 і 29, 24 і 30, 27 і 30, 28 і 29, 29 і 30, 23 і 28 та 24 і 27), плюс два прояви ЯМР (дальні константа 5J14,27 , 5J23,24 зв'язків між ядрами 14 і 27 та 23 і 24); ядра фосфор у 35,37 і 39 - три прояви ЯМР плюс два прояви ЯМР (гемінальні константи 2J35,37 , 2J 37,39), плюс одна спін-спінова взаємодія 4J35,39. В сумі це дає двадцять сім базисних станів. Отже БАЕНМ на ЯМР дає тридцять дев’ять базисних станів. На ЕПР, для ядер водню, коли неспарений електрон взаємодіє з дванадцятьма ядрами водню 11,12,13,14,23,24,27,28,29,30,31 та 32, причому ядра атомів 11 та 12 і 31 та 32 є еквівалентними, резонанс буде проявлятись в 9 переходах для каркасу нейроподібної мережі 15 і при 30 переходах для БАЕНМ. Вище описана взаємодія системи з одним неспареним електроном, а так як конструкція каркасу нейроподібної мережі 15 має декілька неспарених електронів (можливо три дипольні моменти p®p* переходів на хвилях 207нм, 240нм, 260нм в площині каркасу конструкції 15, та три дипольні моменти n®p* переходів на частоті 282нм в площині перпендикулярній площині каркасу 15), то все вище сказане повторюється для всіх неспареяих електронів. А так, як мінімум, в триплетних станах є два неспарені електрони, то каркас нейроподібної мережі 15, в цьому випадку, від протонів матиме на неспарених електронах 30 базисних станів нейроподібних елементів, а БАЕНМ - 60. На ЕПР, для ядер азоту, коли неспарений електрон взаємодіє з п'ятьма ядрами резонанс буде проявлятись при 15 переходах і для каркасу нейроподібної мережі 15, і для БАЕНМ. На ЕПР, для ядер фосфору (Фіг.2а), коли неспарений електрон взаємодіє з трьома ядрами, резонанс буде проявлятись при 6 переходах для БАЕН М. В загальному на ЕПР двох неспарених електронів каркас нейроподібної мережі 15 матиме 45 базисних станів нейроподібних елементів, а БАЕН М-81, що відповідає: а) каркас нейроподібної мережі 15 має 245=35,184‫ 2101٭‬нейронів; б) ЕАЕНМ має 281=2,4‫ 4201٭‬нейронів. Причому збільшення магнітних ядер в оточенні БАЕН М автоматично буде збільшува ти кількість нейронів в мережі. Таким чином БАЕНМ має тактову частоту, що визначається періодом обертання неспареного електрона по колу під дією напруженості магнітного поля Землі Н z, і при цьому русі кожен електрон буде сканувати, на даний конкретний момент, характеристики внутрішнього стану конструкції ЕАЕНМ та стан її довкілля, створюючи квантове когерентне хвильове поле, яке сприймає інформацію акцепторними нейронами, аналізує її нейронною мережею та приймає рішення про керування ефекторними нейронами виконавчих механізмів з метою забезпечення оптимального функціонування БАЕНМ. Причому за рахунок рознесення в просторі неспарених електронів БАЕНМ сприймає та опрацьовує і статичні, і динамічні характеристики внутрішнього стану власної конструкції і стану довкілля. БАЕН М має в своїй конструкції ядра атомів азоту 14N, що володіють ядерним квадрупольним моментом еQ. Останній, в залежності від відхилення розподілу електричних полів в конструкції БАЕНМ, призводять до розщеплення квадрупольних рівнів енергії, що створює нейроподібну мережу аналогічну приведеній вище нейроподібній мережі, яку створює електрон. ЯКР характеризує кількісні дані про зміну електричних полів на ядрах атомів в конструкції каркасу нейроподібної мережі 15, тобто про розподіл електронної щільності і є результатом зміни градієнтів електричних полів. На відміну від ЯМР в ЯКР зрушення резонансних частот залежать тільки від внутрішньомолекулярних електричних впливів. Ядерний електричний квадрупольний момент є мірою відхилення розподілу електричного заряду в ядрі від сферичної симетрії. Отже розщеплення квадрупольних рівнів енергії для п’яти атомів азоту дає п’ятнадцять базисних станів нейронів. В сумі, по всіх енергетичних переходах каркас нейроподібної мережі 15 має вісімдесята чотири базисних нейрони, що відповідає мережі об'ємом 284=19,345‫ 4201٭‬нейронів. А БАБН М має сто шістдесят один базисний нейрон, що відповідає мережі об'ємом 2161=2,92‫ 8401٭‬нейронів. Генерована нейроподібна мережа є об'єднання елементарних процесорів-нейронів, які обробляють інформацію в відповідності з функцією перетворення, яка визначає значення вагового коефіцієнта, вихідного зв'язку в залежності від значень вагових коефіцієнтів вхідних зв'язків, Значення вагових коефіцієнтів змінюються по певним правилам навчання або самонавчання В відповідності з функціями, які описуються цими правилами, нейрони змінюють значення вагових коефіцієнтів вхідних зв'язків, а вся нейроподібна мережа в цілому адаптується до зміни параметрів зовнішнього та внутрішнього середовищ. БАЕН М є нелінійною системою в якій інформація зберігається внаслідок її відображення в структурі мережі. Введення в мережу нової інформації, яке включає отримання параметричного представлення від зовнішнього середовища, де кожній дузі рецепторної зони, яка проходять на вершину цієї зони, відповідає певний ваговий коефіцієнт, а вершині - певний поріг збудження, причому рецепторна зона включає кінцеву підмножину рецепторів, кінцеву підмножину нейроподібних елементів рецепторної зони, кінцеву підмножину дуг рецепторної зони, кінцеву множину порогів збудження нейронів рецепторної зони, які належать кінцевій множині інформаційних просторів зовнішнього середовища, та кінцеву множину змінних коефіцієнтів зв'язності рецепторної зони, викликає процес побудови її стр уктури і формування керуючого впливу на зовнішнє середовище через отримання параметричного представлення від внутрішнього середовища, де кожній дузі ефекторної зони, яка проходять на вершину цієї зони, відповідає певний ваговий коефіцієнт, а вершині певний поріг збудження, причому ефекторна зона включає кінцеву підмножину ефекторів, кінцеву підмножину нейроподібних елементів ефекторної зони, кінцеву підмножину дуг ефекторної зони, кінцеву множину порогів збудження нейронів ефекторної зони, які належать кінцевій множині інформаційних просторів внутрішнього середовища та кінцеву множину змінних коефіцієнтів зв'язності ефекторної зони, формуючи процес навчання виробляти мережею керуючі сигнали в відповідності з знаннями, які мережа отримала а результаті накопичення, аналізу, класифікації та узагальнення інформації з зовнішнього середовища Таким чином, БАЕН М дає можливість утворювати поняття, як об'єкти та зв'язки між ними по мірі побудови самої мережі і при цьому кожне поняття наділяється окремою компонентою мережі як вершиною, яка зв'язана з іншими вершинами. БАЕНМ може класифікувати дані, розпізнавати образи, приймати рішення, узагальнювати попередній досвід та застосовувати його в нових умовах, проводити ефекторну дію на зовнішнє середовище через наявні виконавчі механізми, видавати інформацію про свій стан та свої проблеми не знищуючи свого квантового стану, сприймати інформацію від зовнішнього середовища, адаптуватись до змін в зовнішньому середовищі, організовувати виробничу діяльність в зовнішньому середовищі. По своїй організації і функціональному призначенні БАЕНМ виконує деяке перетворення вхідних стимулів - сенсорної інформації про зовнішній світ - у вихідні керуючі сигнали через акцепторні та ефекторні нейрони. Число перетворюваних: стимулів дорівнює n - числу входів мережі, а число вихідних сигналів відповідає числу ви ходів m. Сук упність усіляких вхідних векторів розмірності n утворять векторний простір X, який є ознаковим простором. Аналогічно, вихідні вектори також формують ознаковий простір Y. Тепер БАЕНМ є багатовимірна функція F: X®Y, аргумент якої належить ознаковому простору входів, а значення - вихідному ознаковому простору. При довільному значенні синоптичних вагови х коефіцієнтів нейронів мережі функція, реалізована мережею також довільна Дня одержання необхідної функції необхідний специфічний вибір ваг. Упорядкована сукупність усіх вагови х коефіцієнтів усіх нейронів може бути представлена, як вектор W. Безліч усіх таких векторів також формує векторний простір-простір станів чи конфігураційний (фазовий) простір W. Завдання вектора в конфігураційному просторі цілком визначає всі синоптичні ваги і, тим самим, стан мережі. Стан, при якому нейронна мережа виконує необхідну функцію, є навченим станом мережі W*. Задача навчання тепер формально еквівалентна побудові процесу переходу в конфігураційному просторі від деякого довільного стану W0 до навченого стану. Необхідна функція однозначно описується шляхом завдання відповідності кожному вектору ознакового простору X деякого вектора з простору Y. Перед БАЕНМ ставиться задача наближеного представлення функції по наявних прикладах. Наявні приклади відповідностей між векторами, або спеціально відібрані з усіх прикладів найбільш представницькі дані є навчальною вибіркою. Навчальна вибірка визначається завданням пар векторів, причому в кожній парі один вектор відповідає стимулу, а другий - необхідній реакції. Навчання БАЕНМ складається в приведенні усіх векторів стимулів з навчальної вибірки необхідним реакціям шляхом вибору вагових коефіцієнтів нейронів. У випадку, коли вихідний ознаковий простір являє собою дискретний перелік із двох чи більш груп даних, задачею БАЕНМ е віднесення вхідних векторів до однієї з цих груп. У цьому випадку нейронна мережа виконує класифікацію чи категоризацію даних. Термін визначається, як сукупність предметів чи понять (образів), виділених і згрупованих по визначених ознаках чи правилах. Класифікацією є віднесення деякого образу до класу, виконуване по цих формальних правилах по сукупності ознак. Категорія ж визначає лише деякі загальні властивості образів і зв'язки між ними, Категоризація, тобто визначення відносин даного образу до деякої категорії, набагато менш визначена, чим задача відносин до класу. Границі різних категорій є нечіткими, розпливчастими, і звичайно сама категорія розуміється не через формальне визначення, а тільки в порівнянні з іншими категоріями. Границі класів, навпаки, визначені досить точно - образ відноситься до даного класу, якщо відомо, що вія має необхідне число ознак, характерних для цього класу. Основною задачею класифікації, яку вирішує БАЕН М, є встановлення приналежності образу до одного з формально визначених класів. Категоризація полягає в тім, що крім віднесення образу до якої-небудь групи, потрібно визначити самі ці групи, тобто сформувати категорії. Отже яри категоризації БАЕНМ формує узагальнюючі ознаки у сукупності прикладів. При збільшенні числа прикладів несуттєві, випадкові ознаки згладжуються, а ті, що часто зустрічаються - підсилюються, яри цьому відбувається поступове уточнення границь категорій. Як результат навчена БАЕНМ здатна витягати ознаки з нових прикладів, раніше невідомих системі, і приймати на їхній основі прийнятні рішення. Зіставлення процесу навчання з процесом пошуку деякого оптимуму є важливою задачею функціонування БАЕН М, якщо розглядати елементи адаптації нейроподібної мережі до зміни навколишнього середовища у виді оптимальної витрати енергії, оптимальної кількості накопичення енергії, оптимального положення в просторі і т.п. При конвергенції БАЕНМ виконує пошук глобального мінімуму енергетичної функції і ця властивість використовується для вирішення складних оптимізаційних задач. Причому за рахунок паралельної роботи процесорів-нейронів такі задачі вирішуються БАЕН М на декілька порядків швидше, ніж на ЕОМ послідовної дії. При цьому БАЕН М вирішує задачі оптимізації і в одновимірному просторі, і в багатомірному просторі. Задачі оптимізації в одновимірному просторі формуються по слідуючому типу: "Функція однієї дійсної змінної f(х) досягає локального мінімуму в деякій крапці х0, якщо існує така d-околиця цієї крапки, що для всіх х з цієї околиці, тобто таких, що ½х-х0½f(х0)" Без додаткових припущень про властивості гладкості цієї функції з'ясувати, чи є деяка крапка достовірною крапкою мінімуму, використовуючи дане визначення неможливо, оскільки будь-яка околиця містить континуум крапок. При цьому виникають проблеми. По-перше, мінімум функції може бути не єдиним. По-друге, часто необхідно знайти глобальний, а не локальний мінімум, однак звичайно не ясно, чи немає у функції ще одного, більш глибокого, чим знайдений, мінімуму. І всі ці проблеми вирішує БАЕН М. Математичне визначення локального мінімуму функції в багатомірному просторі має той же вид, якщо заміняти крапки х і х0 на вектори, а замість модуля використовувати норму. Пошук мінімуму для функції багатьох перемінних (багатьох факторів) є істотно більш складною задачею, чим для однієї перемінної. Це зв'язано насамперед з тим, що локальний напрямок зменшення значення функції може не відповідати направленню руху до крапки мінімуму. І ці проблеми теж вирішує БАЕН М. У випадку, якщо незалежні перемінні є дискретними і можуть приймати одне значення з деякого фіксованого набору, задача багатомірної оптимізації спрощується. При цьому безліч крапок пошуку стає кінцевими, а отже задача може бути вирішена методом повного перебору, Оптимізаційні задачі, які рішає БАЕН М, з кінцевою безліччю пошуку є задачами комбінаторної оптимізації. Постановка задачі оптимізації при навчанні БАЕНМ буде слідуючи. Нехай БАЕН М виконує перетворення F: Х®Y векторів X із ознакового простору входів X у вектор Y ви хідного простору Y. Мережа знаходиться в стані W із простору станів W. Не хай далі мається навчальна вибірка (Хa,Ya), a=1...р. Розглянемо повну помилку Е, що робиться мережею в стані W. Відзначимо дві властивості повної помилки. По перше, помилка Е=E(W) є функцією стану W, визначеної на просторі станів. По визначенню, вона приймає ненегативні значення: По друге., у деякому навченому стані W*, у якому мережа не робить помилок на навчальній вибірці, дана функція приймає нульове значення. Отже, навчені стани є крапками мінімуму введеної функції Е(W). Таким чином, задача навчання БАЕНМ е задачею пошуку мінімуму функції помилки в просторі станів, і, отже, для її рішення можуть застосовуватися стандартні методи теорії оптимізації. Ця задача відноситься до класу багатофакторних задач. І всі ці проблеми теж вирішує БАЕН М. Крім того БАЕНМ по результатах аналізу через ефекторні нейрони впливає на стан свого внутрішнього середовища та через виконавчі механізми облаштовує зовнішнє середовище під своє оптимальне функціонування. БАЕН М має слідуючі характеристики: 1. Паралельність обробки інформації. 2. Асоціативність - властивість мережі відновлювати інформацію, що зберігається в ній, по її частині. Асоціативність мережі дає можливість відновлення інформації з будь якої її частини, 3. Здатність до автоматичної класифікації. Особливістю мережі є те, що здатність до автоматичної класифікації внутрішньо притаманна такій структурі і для її реалізації не потрібно застосування додаткових заходів. 4. Здатність до навчання і самонавчання. У процесі навчання мережа здатна перебудовуватися для рішення різних задач. Підсумовуючи, можна відмітити, що приведений вище опис винаходів дозволяє створити потужну систему штучного інтелекту, а використання навісних агрегатів В на головний модуль А реалізує широкий спектр їх примінення. Використання конструкції нейрокомп'ютера в випадку приведеному на Фіг.2а дозволяє реалізувати конструкції промислових роботів, які спроможні створювати лазерну, магнітну, ультразвукову дії на зовнішнє середовище та виконувати складальні операції в системах нано- та квантових те хнологій. Використання конструкції нейрокомп'ютера в випадку приведеному на Фіг.2б дозволяє реалізувати конструкції промислових робіт, які спроможні створювати лазерну, магнітну, ультразвукову дії на зовнішнє середовище. Використання конструкції нейрокомп'ютера в випадку приведеному на Фіг.2в¸2д дозволяє реалізувати потужний штучний інтелект широкої сфери використання, причому використання в якості навісних агрегатів модернізованого модуля А розширює кількість делокалізованих електронів до чотирнадцяти, що значно збільшує кількість нейронів в генерованій мережі. Джерела інформації. 1. Ященко В.Α., Компьютерные технологии в новом тысячелетии, Математичні машини і системи, №2,3, 2000. 2. В.Д.Цыганков, Московский авиационный институт, «Найрокомпьютер «Эмбрион» за работой», Internet, Нейрокомпьютерные новости, http: // neurnews. iu4.bmstu.ru/). 3. Л.А.Грибов, С.П.Муштахова, Квантовая химия, Изд. "Гардарики", М. 1999.