Двосторонній імплантат для пластинки дуги хребця

Реферат: Винахід належить до зміцнюючого імплантату для пластинки дуги (93) хребця, що включає поперечний утримувач і кріпильний пристрій для кожної з правого боку і лівого боку пластинки дуги хребця. Передбачений розширювальний елемент (1), що включає напрямний пристрій (2) і бічні елементи (4, 4'), причому згадані бічні елементи встановлені вздовж напрямного пристрою з можливістю поздовжнього руху. Несучі поверхні (43) для пластинки дуги хребця виконані на зовнішніх сторонах бічних елементів (4, 4') і обернені у бік одна від одної, і для бічних елементів передбачений зворотний упор. Щонайменше один з бічних елементів забезпечений вирівнюючим пристроєм для зміни орієнтації його несучої поверхні (43) по відношенню до направляючого пристрою (2). Таким чином може бути отримано надійне кріплення зміцнюючого імплантату у вирізаних частинах, створених під час ламінектомії, при точній адаптації зміцнюючого імплантату до фактичних анатомічних умов після ламінектомії і при пружному розширенні дуги хребця, щоб підвищити надійність фіксації. UA 106935 C2 (12) UA 106935 C2 UA 106935 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід відноситься до двостороннього зміцнюючого імплантату для пластинки дуги хребця, що включає поперечну опору та один кріпильний пристрій для лівого боку і один кріпильний пристрій для правого боку пластинки дуги хребця. Хребет є центральним елементом конструкції кістяка людини. Він включає деяке число хребців, розташованих один над іншим так, щоб нести навантаження, і з'єднаних між собою шляхом зчленування для того, щоб мати можливість руху. Хребці не ідентичні один одному, а відрізняються за формою в залежності від того, де вони розташовані в хребті. Тим не менш, вони мають деякі спільні ознаки. Так, кожен хребець має тверде тіло з двома кістковими виступами (ніжками), які проходять вбік і назад та які в їх задній частини з'єднані кістковою аркою. В області з'єднання ця кісткова дуга має форму широкої пластинки (пластинка дуги) та має в її центрі виступаючий назад остистий відросток. Цей остистий відросток і два інших поперечних відростка на бічних поверхнях ніжок формують точки зчленування для м'язів і зв'язок. У області, де ніжки переходять у широку пластинку дуги, на кожній стороні хребця розташовані верхній та нижній відросток, що зчленовує. Кожен з них формує частину фасеточного суглоба (між хребцевих суглобів) із суміжним верхнім або нижнім хребцем. Більш того, для передачі навантаження хребця між тілами хребців у кожному випадку розташовані міжхребцевий диск, який заповнює простір між відносно пласкими покриваючими поверхнями тіл суміжних хребців. Область, обмежена задньою стороною тіла хребця і кісткової дугою (дугою хребця), утворює порожнистий простір, в якому розміщені нервові волокна, що проходять паралельно хребтовому стовпу. В результаті захворювання і травми можуть мати місце багато різних форм болі у спині. Звичайними причинами є, зокрема, дефекти міжхребцевого диска або фасеточних суглобів або нервових волокон, що проходять через порожній простір, в результаті защемлення або захвату. Зокрема, в останньому випадку, як відомо, тиск часто створюється кістковими наростами, що формуються в області порожнистого простору. Для боротьби з цим болем тиск має бути усунуто, і для цієї мети необхідно видалити наріст. Для цієї мети створюють шлях доступу до порожнистого простору через задню сторону дуги хребця, тобто, кажучи загалом, через пластинки дуги хребця, і нарости, що викликають ці проблеми, видаляють звідти за допомогою відповідних інструментів, відомих як такі. Коли шлях доступу виконаний тільки на одній стороні хребця, тобто, в одній області остистого відростка, це називається одностороннім підходом, тоді як коли шлях доступу виконаний на обох сторонах остистого відростка, і останній потім видалений, це називається двостороннім підходом. У цьому способі, також відомому як ламінектомія, отвір, створений у пластині дуги, в більшості випадків не закривають після операції. Доведено, що це може виявитися проблематичним в довгостроковому плані, що стосується механічної стійкості, а також що стосується частоти ускладнень. Завдання винаходу полягає у тому, щоб відновити механічну стійкість хребця і таким чином зменшити або усунути потенційні проблеми. Рішення згідно винаходу має ознаки Незалежних пунктів формули. Бажані варіанти здійснення винаходу є предметом залежних пунктів формули. У двосторонньому зміцнюючому імплантаті для пластинки дуги хребця, що включає поперечну опору і один кріпильний пристрій для правого боку і один кріпильний пристрій для лівого боку пластинки дуги хребця, згідно винаходу, передбачений розширювальний елемент з напрямним пристроєм і з бічними елементами, які встановлені так, щоб мати можливість рухатися подовжньо по напрямній пристрою, при цьому на зовнішніх поверхнях бічних елементів, спрямованих у різні сторони одна від одної, виконані несучі поверхні для пластинки дуги хребця, і щонайменше один з бічних елементів забезпечений вирівнюючим пристроєм для зміни орієнтації його несучої поверхні щодо розширювального елемента. Винахід базується на ідеї використання розширюючого елемента, діючого на бічні елементи, щоб надійно закріпити зміцнюючий імплантат на резектованих поверхнях, створених під час ламінектомії. Це може бути зроблено за допомогою пружного розширення пластинки дуги хребця або дуги хребця, щоб далі підвищити таким чином надійність кріплення. Більш того, в поєднанні зі зверненими назовні несучими поверхнями бічних елементів, перевага полягає в тому, що руйнування дуги хребця, яке на жаль могло б відбуватися до теперішнього часу, стає неможливим. Навпаки, при тиску, який досі приводив до руйнування, зміцнюючий імплантат тільки більш щільно втискається у своє сідло і, таким чином, здатний виконувати своє призначення. Хоча пружне розширення саме по собі може забезпечити стабільну посадку в довгостроковому плані, додатково можна передбачити зворотній упор для бічних елементів, щоб цим далі підвищити довгострокову надійність кріплення. Другий бічний елемент також переважно забезпечений вирівнюючим пристроєм. Таким чином, другий бічний елемент також може бути модифікований у розумінні орієнтації його 1 UA 106935 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 зовнішньої поверхні відносно направляючого пристрою. Це дозволяє більш точно адаптувати зміцнюючий імплантат до реальних анатомічних умов після ламінектомії. Зокрема, це дозволяє орієнтувати несучі поверхні бічних елементів у формі клина відносно один одного, при цьому все одно закріплюючи імплантат загалом без нахилу. Зворотний упор переважно виконаний як затискний пристрій, що діє між бічними елементами і направляючим пристроєм. З таким затискним пристроєм досягнуте положення розширення може бути легко зафіксоване після розширення. Це не дає проковзувати бічним елементам. Якщо вимоги безпеки щодо небажаних рухів бічних елементів будуть підвищені, то зворотний упор можна буде забезпечити блокуючими елементами, які будуть розташовані між бічними елементами і направляючим пристроєм. Доцільно, щоб ці блокуючі засоби включали ребра і захвати, що зачіплюються за них. При такій блокуючій дії, що досягається ребрами у поєднанні із захватом, досягається надійне з'єднання з посадкою по формі. Це дає перевагу досягнення достатньо надійного утримання зміцнюючого імплантату навіть у випадку дуже активних пацієнтів з відповідним навантаженням на хребет. Виявилося корисним, щоб розширювальний елемент мав щонайменше одну область, виступаючу вбік за бічні елементи. Так, незалежно від фактичного становища розширення, забезпечується, що зміцнюючий імплантат з його бічними елементами може бути введений в отвір, створений при ламінектомії, тільки у такій мірі, щоб несуча поверхня направляючого пристрою, звернена до бічних елементів, лежала на пластині дуги хребта. Це не дозволяє вводити зміцнюючий імплантат занадто далеко і з небажаними наслідками для нервів, які проходять через порожнистий простір, що випливає у біль або навіть їх пошкодження або травму. Напрямний пристрій переважно виконаний як некруглий стрижень. Тут під некруглим розуміється те, що стрижень не повинен мати круглий поперечний переріз. За допомогою цієї некруглої форми бічні елементи, що направляються на напрямний стрижень, не зможуть небажано перекручуватися при посадці за формою. Стрижень переважно є У-подібним, переважно утворюючи кут V, рівний 10° … 20° у центрі. Кут V, рівний 20°, виявився найбільш підходящим. Таким чином, напрямний стрижень особливо сприятливо підходить під анатомію задньої частини хребта. Зокрема, він практично не виступає, так що подразнення навколишньої тканини зведено до мінімуму.. Також можна передбачити, що напрямний пристрій включає рейку у формі вилки і повзун, спрямований у простір між зубами вилки. Таким чином напрямний пристрій буде оточено і захищено від пошкоджень, і подразнення навколишньої тканини можна буде уникнути. Переважно, повзун направляється по рейці таким чином, щоб бічні гребені входили у зачеплення з посадкою по формі у парі канавок. Ця система у більшості випадків буде такою, що пара канавок, звернених одна до одної, буде розташована на рейці у формі вилки, а відповідно і додаткові бічні гребені будуть розташовані на протилежних бічних сторонах повзуна, будуть входити у зачеплення з посадкою по формі у канавках, і будуть направляти повзун в них поздовжнім рухом. Однак також можливе зворотне розташування. Загалом, повзун може переміщатися від руху, що передають ззовні. Однак також можна передбачити привідний пристрій для повзуна, який спиратиметься на рейку. Цим привідним пристроєм може бути, зокрема, ходовий гвинт або зубчаста рейка. У останньому випадку край рейки, звернений до повзуна, буде виконаний як зубчаста рейка, а шестірня, що входить в зачеплення із зубчастою рейкою, буде розташована на повзуні. Тоді при обертанні шестерні повзун рухається по рейці. Немає абсолютної необхідності, щоб шестірня була розташована постійно на повзуні, і замість цього буде достатньо, щоб шестерня використовувалася тимчасово для регулювання на повзуні. Отвір для шестерні переважно передбачено на повзуні. Практична робота навіть може бути полегшена, якщо привідний пристрій буде самоблокувальний. Під цим розуміється, що без застосування зусиль регулювання привідний пристрій автоматично не буде рухатися під впливом сили, яка діє на повзун; це означає, зокрема, що, коли привідний пристрій не активовано, розширювальний елемент не може бути стиснутий, і замість цього такий рух блокується згаданим самоблокуванням. У цьому відношенні положення, досягнуте при регулюванні, може бути додатково закріплено зворотним упором, зокрема, затискним пристроєм. Несучі поверхні на бічних елементах переважно мають загострені виступи (шипи). Випробуваними формами таких шипів є, наприклад, конічні, пірамідальні, призматичні або Уподібні виступи. Таким чином може бути досягнута надійна первинна фіксація. Для того, щоб додатково досягти швидкої і надійної вторинної фіксації, несучі поверхні переважно забезпечені покриттям, яке сприяє зростанню кістки. Ним, зокрема, може бути гідроксиапатит або інші речовини, що індукують зростання кістки. 2 UA 106935 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Несучі поверхні переважно розташовані на двох бічних елементах таким чином, щоб бути врівень одна з одною. Під цим розуміється, що вони не повинні мати горизонтального або вертикального зсуву, якщо дивитися у напрямку регулювання розширювального елемента. Це допоможе уникнути прикладання асиметричної сили до зміцнюючого імплантата при тому результаті, що не буде небажаних крутних моментів, що діють на зміцнюючий імплантат і прагнуть повернути його з призначеного для нього положення. Щонайменше один фіксуючий язик переважно розташований на бічних елементах. Доцільно, щоб він був виконаний так, що у імплантованому стані він спирався на зовнішню поверхню парса хребця. Кут фіксуючого язика по відношенню до бічного елементу переважно можна змінювати, щоб отримати оптимальний опорний контакт відповідно до індивідуальної анатомії. Це може бути ефективно досягнуто на практиці за рахунок гнучкої конструкції фіксуючого язика, переважно зі зменшеною товщиною матеріалу у області переходу між фіксуючим язиком і бічним елементом. Фіксуючий язик переважно має приймальний отвір для кріпильного пристрою. Приймальний отвір доцільно виконати для багатоосьової установки гвинта для парса. Під багатоосьовою розуміється те, що гвинт з його голівкою має надійний плоский контакт в області приймального отвору не тільки у центральному положенні, але й при кутових відхиленнях до 15° у кожному напрямку. Таким чином, навіть при різній анатомії хребця гвинт для парса завжди можна ввести в орієнтацію сприятливу для кріплення. В результаті підвищується надійність кріплення. Приймальний отвір переважно видовжений і має деяку кількість певних приймальних положень для кріпильного пристрою. Ці визначені приймальні положення дають можливість передбачити різні положення для кріпильного пристрою (зокрема, гвинта) по відношенню до фіксуючого язика. Для цієї мети доцільно передбачити кілька розділюючих виступів, щоб гвинт для парса міг бути встановлений з посадкою за формою у кожному приймальному положенні, що не є можливим у випадку видовженого отвору як такого. Таким чином, гвинт для парса можна розташувати не тільки з поступальним ступенем руху, але й з двома обертальними ступенями руху по відношенню до фіксуючого язика, що дозволяє здійснити надійне кріплення навіть у важких анатомічних ситуаціях. На розширювальному елементі доцільно передбачити приймальні муфти для розширюючого інструменту. Ними можуть бути, зокрема, встановлювальні отвори, виконані як глухі отвори. За допомогою цих встановлювальних отворів розширюючий інструмент можна швидко і легко під'єднати до розширювального елементу. Для цього розширюючі важелі розширюючого інструменту переважно забезпечені додатковими тримачами для приймальної муфти. Таким чином, отримують певний тип швидкороз'смного з'єднання, яке зокрема є простим і зручним чином дозволяє здійснити швидке з'єднання між розширюючим інструментом і імплантатом. Розширюючий інструмент доцільно виконати як розширюючі хір\рі ічні щипці, що включаюіь вал і рукоять За допомогою розширюючих щипців розширювальний елемент може бути застосовано зручно і майже очевидно для оперуючого хірурга. Між валом і рукояттю доцільно передбачити передавальний механізм, який збільшує величину виконавчого руху, прикладеного до рукояті Для цього передавальний механізм доцільно обладнати L-подібним важелем подвійної дії, поворотна точка якого ділить плечі важеля у відношенні щонайменше 2:1. Виявилося корисним, щоб передавальний механізм був розташований на валу. Таке розташування передавального механізму економить місце, а також дозволяє використовувати щипці у обмежених умовах, не пошкоджуючи навколишню тканину. Передавальний механізм переважно виконаний так, що розширювачі виконують лінійний рух. Так, у порівнянні з традиційним поворотним розширюючим рухом, можна досягти більш точного напрямку руху елементів розширювального елемента, зокрема, повзуна. Небезпека защемлення, яка могла б виникнути у разі використання розширювачів, що направляються по дузі кола, таким чином може бути усунута: Переважно, передбачений привідний інструмент, який включає вал з головкою під муфту на одному кінці та з рукояттю на іншому кінці, а також кутову мітку, звернену до бічної сторони. За допомогою такого привідного інструменту зміцнюючий імплантат може бути легко і безпечно задіяний навіть у місці наміченої його імплантації і може бути приведений в бажане затискаюче положення. Зокрема, за допомогою кутової позначки можна задіяти привідний пристрій (наприклад, за допомогою зубчастої рейки) по певному шляху, просто за допомогою певної кутової різниці, що виникає при приведенні у дію привідного інструмента. Це посилює відтворюваний характер розширюючої операції, а також дозволяє менш досвідченим оперуючим хірургам визначити шлях розширення відтворюваним чином. Кутова мітка і рукоять 3 UA 106935 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 переважно об'єднані одна з одною. Це дозволяє отримати особливо заощаджуючу місце конструкцію привідного інструмента. Нижче винахід пояснено більш детально на, основі ілюстративних варіантів здійснення та з посиланнями на прикладені креслення, на яких: Фіг. 1, а, b: перспективний вигляд першого ілюстративного варіанту здійснення у розібраному стані і у зібраному стані; Фіг. 2 а, b: перспективний вид другого ілюстративного варіанту здійснення у розібраному стані і у зібраному станг; Фіг. З а, b: перспективний вид третього ілюстративного варіанту здійснення у розібраному стані і у зібраному стані; Фіг. 4 а-b: перспективний вид четвертого ілюстративного варіанту здійснення у розібраному стані і у зібраному стані; Фіг. 5: покомпонентний вид захватного інструменту для зміцнюючого імплантату; Фіг. 6 а-с: різні стадії захвату імплантату; Фіг. 7 а, b: привід для зміцнюючого імплантату; та Фіг. 8 а-с: вид хребця зі зміцнюючим імплантатом. На Фіг. 1 показаний перший ілюстративний варіант здійснення зміцнюючого імплантату згідно винаходу, який позначений загалом позицією 1 і являє собою так званий вилочний варіант. Зміцнюючий імплантат має як напрямний пристрій ковзну. скобу 2 у формі вилки, в якій каретку 3 направляють для здійснення повздовжнього руху. Бічні елементи 4, 4' розташовані на ковзній скобі 2 та на каретці 3. На їх зовнішніх поверхнях, тобто, поверхнях 43, направлених в різні боки одна від одної, вони мають несучу поверхню для пластинки дуги хребця. Ковзна скоба 2 у формі вилки і каретка 3 взаємодіють таким чином, що каретку З направляють подовжнім рухом по ковзній скобі 2. Таким чином, формується розширювальний елемент 1, який може регулювати відстань між двома зовнішніми поверхнями 43 двох бічних елементів 4 під різні розміри. Така можливість регулювання дає змогу за допомогою, розширюючого елементу і руху каретки 3 по її напрямній наковзній скобі 2 у формі вилки створювати зміцнюючої імплантат, який може перекривати зазори різної ширини у тілі пластинки дуги хребця, які з'явилися внаслідок резекції. Ковзна скоба 2 у формі вилки має верхню поверхню 20, нижню сторону 21, скошені кінці 22, 23 і по суті плоскі бічні поверхні 24, 25. Напрямні поверхні 26, 27, за якими може рухатися каретка 3, виконані в просторі між зубами вилки паралельно бічних поверхонь 24, 25. Для більш точного та надійного наведення кожна з направляючих поверхонь 26, 27 виконана з направляючою канавкою 28, що проходить паралельно нижній стороні 21. Вона відкрита в напрямку кінця 23 і переходить в області переходу у скіс згаданого кінця. Каретка 3 у своїй базовій конфігурації має форму пластини і має два кінці 32, 33 і дві бічних поверхні 34, 35. Поздовжній гребінь 38, розташований на кожній з двох бічних поверхонь 34, 35, має форму, відповідну напрямним канавкам 28, і такий розмір, що він входить у останні з посадкою по формі і мінімальним люфтом. Поруч з кінцем 33 каретка З також обладнана наскрізним отвором 36, у якому розташовано затискний пристрій 5 для позиціонування та закріплення одного з бічних елементів 4. Інший бічній елемент 4' розташований на іншому кінці розширювального елемента 1 в області кінця 22 і закріплений за допомогою зажимного і елемента 5 подібного типу. В ілюстративному варіанті здійснення, показаному на Фіг. 1, затискний елемент 5' відповідного бічного елемента 4' розташований в області перекриття ковзної скоби 2 у формі вилки. Бічні елементи 4, 4' виконані дзеркально симетрично один одному (вони також можуть бути виконані ідентичні один одному). На їх зовнішніх поверхнях 43, спрямованих в сторону від відповідного іншого бічного елемента 4', 4, вони мають деяку кількість шипів 44 для зачеплення в резектованих поверхнях пластинки дуги хребця. Зовнішні поверхні 43 з шипами 44 переважно обладнані покриттям, таким як гідроксіапатіт, яке сприяє зростанню кістки. На їх верхній поверхні 40, направленій до нижньої сторони 21, 31 ковзної скоби 2 у формі вилки і каретки 3, і відповідно, бічні елементи 4, 4 переважно забезпечені ще одним шипом 46, зазвичай шипом 46 менших розмірів. Цей шип 46 призначений для взаємодії з нижньою стороною 21, 31, яка переважно має ребра, так що під дією затискаючого зусилля, докладаємого затискним пристроєм 5, створюється виключно щільне і переважно з посадкою по формі з'єднання між бічними елементами 4, 4' і ковзної скобою 2 у формі вилки і кареткою 3. За допомогою затискного пристрою 5, 5' бічні елементи 4, 4' притягуються їх верхньою поверхнею 40, і шип 46, розташований на останній, притискається до ребер на нижній стороні 21, 31. Для цієї мети затискний пристрій 5, 5' має гвинт, який позначений в цілому позицією 50 і який включає головку гвинта 51 і тіло гвинта 52 із зовнішньою нарізкою. Головка 51 має діаметр більше ніж наскрізний 4 UA 106935 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 отвір 36 в каретці З, так що тіло 52 може входити у зачеплення через згаданий отвір з відповідною нарізкою 53 у бічному елементі 4, 4. Шляхом затягування гвинта 50 бічній елемент і 4, 4 таким чином притягається до нижньої сторони 31 каретки 3 і відповідним чином до нижньої сторони 21 ковзної скоби 2 у формі вилки. Це призводить до посадки за формою, а також до щільного з'єднання по формі. Бічний елемент 4, 4', розташований на каретці З ковзній скобі 2, має на своїй зовнішній поверхні 43 більший розмір ніж відстань між бічними поверхнями 34, 35 каретки 3. Таким чином бічний елемент 4, 4' виступає за область каретки 3 і за допомогою цього притягається затискним пристроєм 5 не тільки до нижньої сторони 31 каретки 3, але і до нижньої сторони 21 ковзної скоби 2 у формі вилки. Ефект затискного зусилля таким чином фіксує відносне положення між кареткою 3 і ковзною скобою 2 у формі вилки, тобто, відповідне положення розширювального елемента 1. Таким шляхом не тільки можна забезпечити з'єднання з посадкою по формі для кріплення бічного елемента 4, 4' від небажаного відносного кручення по осі гвинта 50 затискного елемента 5, але і можна запобігти небажаному зворотному руху каретки 3 за рахунок стискаючої сили, що діє на бічні елементи 4, 4' за допомогою зачеплення з посадкою по формі шипів 46 у відповідних ребрах на нижній стороні 21 ковзної скоби 2. Таким чином, кріплення від кручення, а також, одночасно, від зворотного руху досягається простою конструкцією. Для приведення в дію розширювального елемента 1 запропоновано розширюючий інструмент 7 (див. Фіг. 5), який переміщує каретку 3 по шляху, визначеному канавками 28, і відносно ковзної скоби 2 у формі вилки так, що відстань між бічними елементами 4, 4' збільшується. Щоб мати можливість зробити це з напряму верхньої частини, передбачені верхні поверхні 20, 30 ковзної скоби 2 у формі вилки і каретка 3, відповідно, поряд з їх кінцями 22, 32, відповідно, щонайменше з двома приймальними отворами 29, 39, відповідно, виконаними як установочні отвори. У варіанті здійснення, показаному на Фіг. 1, два приймальні отвори 29 розташовані на двох утворюючих вилку зовнішніх елементах ковзної скоби 2 у формі вилки, і один приймальний отвір 39 розташований на каретці 3. Приймальні отвори 29 виконані як встановлювальні отвори для тримачів, розташованих на кінці розширюючого інструменту 7. Вони виконані як циліндричні стійки 79, дві з яких розташовані жорстко по відношенню до валу 70 інструменту 7 і одна розташована на рухомому подовжньо штовхаючому елементі 78 інструменту 7. На кінці вала 70, віддаленому від стійок 79, інструмент 7 має рукоять 71, що приводить у дію, який встановлений з можливістю повороту на валу 70. Захват 71, що приводить у дію, діє через першу тягу 72 на L-подібний поворотний важіль 73, кінець якого з боку захвату з'єднаний через шарнірну опору з тягою 72, і передній кінець якого діє через ковзаючу опору 75 рейки на штовхаючий елемент 78 таким чином, щоб останній рухався лінійно, а саме так, щоб він міг рухатися поперечно осі стійок 79. Таким чином, поворотний рух рукоять 71, що приводить у дію, перетвориться у лінійний рух штовхаючого елемента 78, при якому стійка 79', розташована на штовхаючому елементі 78, відходить від стійок 79", розташованих фіксовано на валу 70. Таке розташування стійки 79' відносно стійок 79" вибрано так, що у початковому положенні (без ручного зусилля, діючого на рукоять 71, що приводить у дію), стійки 79', 79" були розташовані на лінії (див. Фіг. 6а) і при переміщенні рукоять 71, що приводить у дію, рухома стійка 79', розташована по центру між двома стійками 79", зафіксованими на валу, сходила з лінії. З початкового положення, коли стійки 79" входять в зачеплення з приймальними отворами 29, виконаними як установочні отвори на ковзній скобі 2 у формі вилки, і коли стійка 79' входить у зачеплення з приймальним отвором 39 на каретці 3, збільшується величина виконавчого руху рукоять 71, що призводить до того, що каретка 3 відходить від ковзної скоби 2 у формі вилки (див. Фіг. 6b), в результаті чого відстань між бічними елементами 4, 4' збільшується і розширюючий елемент 1 таким чином розходиться. Шляхом приведення в дію затискного пристрою 5 стан розширення (див. Фіг. 6с) фіксується і закріплюється від зворотного руху, і тому інструмент 7, що приводить у дію, може бути видалений. З'єднання з посадкою по формі за допомогою стійок 79 в отворах 29, 39 не тільки працює як швидкодіюче з'єднання, що дозволяє швидко і надійно здійснювати з'єднання чи від'єднання навіть без візуального контролю, але і дозволяє за допомогою зачеплення з посадкою за формою отримувати позитивний зворотний зв'язок зусилля у тому сенсі, що оперуючий хірург може відстежувати з рукояті 71, що приводить у дію, сили, які створюються при розширенні бічних елементів 4, 4'. Він таким чином отримує точний зворотний зв'язок щодо сили притиснення, створюваної бічними елементами 4, 4' на пластинку дуги хребця 9. Таким чином оперуючий хірург може відповідно регулювати зусилля, що додається під час імплантації. 5 UA 106935 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 На Фіг. 2 показаний альтернативний варіант здійснення, який відрізняється від варіанту здійснення, показаного на Фіг. 1, в основному тим, що для розведення розширюючого елемента 1 передбачено інтегрований привідний пристрій 8. Для цієї мети каретка 3 забезпечена приймальним отвором 83 в якості упору для привідного інструменту 80 і, крім того, зубчаста конфігурація 82 виконана на краю між верхньою поверхнею 20 і спрямовуючою поверхнею 27. Вона діє як нерухома частина привідного пристрою 8, рухома частина якого є привідним інструментом 80 (див. Фіг. 7а), введеним в приймальний отвір 83. Привідний інструмент 80 включає вал 81 з захватом 84 і, виконане як одне ціле на валу на іншому кінці, зубчасте колесо 85, яке обладнане пальцем 86. Для приведення у дію привідний інструмент 80 встановлюють разом з його пальцем 86 у привідний отвір 83 каретки 3, в результаті чого зубчасте колесо 85 входить у зачеплення із зубчастою конфігурацією 82 на ковзній скобі 2 у формі вилки. Привідний пристрій 8 приводять у дію за допомогою привідного інструмента 80, який повертають з початкового положення за допомогою захвату 84, в результаті чого зубчасте колесо 85 в зачепленні з зубчастою конфігурацією 82 рухається з кареткою 3 по зубчастій конфігурації 82, і бічний елемент 4, розташований на г каретці 3, відходить від бічного елемента 4', розташованого на ковзній скобі 2 у формі вилки. Після досягнення бажаної відстані, як і в першому варіанті здійснення, показаному на Фіг. 1, затискний пристрій 5 приводиться у дію шляхом затягування затискного винта 50, і каретка таким чином фіксується у положенні, якого вона досягла. Потім приводний інструмент 80 може бути видалений. Як і у першому варіанті здійснення, досягнення бажаного положення може бути визначене як таке що має місце, коли досягнуте певне зусилля регулювання. Однак, також існує можливість використання у якості критерію певного ходу регулювання, який може бути встановлений просто кутом приведення у дію привідного інструмента 8. У цьому відношенні захват 84 працює в якості покажчика кута. Коли привідний інструмент 80 введений в нормальне положення, і якщо забезпечений хід регулювання, відповідний повороту на 270°, він таким чином приводиться в дію шляхом обертання до тих пір, поки захват 84 не досягне трьох чвертей обороту, відповідних 270°. Таким чином досягається бажане регулювання і, відповідно, також бажана відстань між двома бічними елементами 4, 4'. Таким чином здійснюване регулювання імплантату може бути досягнуте навіть у різних умовах використання. Слід сказати, що другий варіант здійснення, показаний на Фіг. 2, необов'язково повинен регулюватися за допомогою привідного пристрою і відповідного привідного інструмента 80, і замість цього може бути передбачена приймальна втулка для захватного інструменту, тобто, як у першому варіанті здійснення, з установочними отворами 29 на ковзній скобі 2 в формі вилки і відповідним установочним отвором 39 на каретці З'. На Фіг. З показаний третій варіант здійснення, який, на протилежність першим двом варіантам здійснення, не має ковзної скоби у формі вилки, а має замість цього односторонню ковзаючу скобу 2'. Направляюча канавка 28' має направлену вгору зарубку, в якій продовження у формі гака поздовжнього гребеня 38' входить у зачеплення з кареткою 3 і утримує її на однобічній ковзній скобі 2'. Цей варіант здійснення позначений як "однорейкові". Четвертий варіант здійснення, показаний на Фіг. 4, відрізняється від варіантів здійснення, показаних на Фіг. 1-3, тим, що він має каркасну конструкцію. Ковзна деталь в цьому випадку виконана як прямий стрижень або V-подібний стрижень (останній показаний на Фіг. 4). Він функціонує як опора для двох ковзних кареток 3", які встановлені на стрижень 2" і направляються по ньому поздовжнім рухом. Більш того, стрижень 2" має некруглий поперечний переріз, в цьому ілюстративному варіанті здійснення показаний як овальний поперечний переріз (див. Фіг. 4d), і таким чином фіксує. ковзаючі каретки 3" від прокручування по відношенню до стрижня 2". Для цієї мети ковзаючі каретки 3" мають кожна наскрізний отвір, відповідний формою поперечному перерізу стрижня 2". Цей наскрізний отвір є частиною затискача, який приводиться у дію затискним пристроєм 5". Він містить гвинт 50, який встановлений своєю голівкою 51 на одному боці затискача і взаємодіє з відповідним різіюлбшіям 53", розташованим на іншій стороні затискача. Шляхом затягування гвинта 50 затиск приводиться у дію і фіксує відповідну ковзаючу каретку 3" відносно стрижня 2". Слід сказати, що некруглий поперечний переріз не є суттєвим, і замість цього поперечний переріз також може бути круглим (див. Фіг. 4с). Для того, щоб привести у дію розширювальний елемент, сформований таким чином, прийомні муфти для захватного інструменту 7 знову виконані на ковзних каретках 3". Для цієї мети, як і у вищезгаданих ілюстративних варіантах здійснення, ковзна каретка 3" у кожному випадку має установочний отвір 39, але, на противагу вищезгаданим варіантам здійснення, стрижень 2" необов'язково повинен мати установочний отвір. Розширювальний інструмент 7 входить однією з його нерухомих стійок 79" в один з установочних отворів 39 і своєю рухомою 6 UA 106935 C2 5 10 15 20 25 30 35 стійкою 79' в інший установочний отвір 39, в результаті чого, коли розширювальний інструмент приводять в дію, дві ковзні каретки 3" відходять одна від одної по. напрямній, визначеній стрижнем 2". Після досягнення бажаного становища вони закріплюються шляхом приведення в дію затискного пристрою 5". і розширювальний інструмент 7 може бути видалений. Як і у варіантах здійснення, описаних вище, бічні елементи 4, 4' утримуються за допомогою затискного пристрою. Для того, щоб краще зафіксувати імплантат на хребті, передбачений фіксуючий язик 37, який розташований так, що він виступає у напрямку від ковзних кареток 3". Слід сказати, що такий фіксуючий язик 37 також може бути передбачений у інших варіантах здійснення; він пояснений більш детально щодо варіанту здійснення, показаного на Фіг. 4, і це пояснення застосовується аналогічним чином до інших варіантів шляхів виконання. Фіксуючий язик 37 має зменшену товщину матеріалу 370 в області переходу до ковзної каретки 3". За допомогою цієї зменшеної товщини матеріалу 370 фіксуючий язик 37 може бути зігнутий, щоб змінити його кутове положення щодо ковзної каретки 3". Це дозволяє адаптуватися до конкретних анатомічних умов хребця, щоб досягти оптимізованого прилягання фіксуючого язика 37 до хребця або, більш точно, до його парсу. На своєму вільному кінці фіксуючий язик 37 обладнаний кріпильним отвором 371. Останній переважно подовжений і уздовж його двох довгих сторін розділений на три області двома виступами 372. Краї кріпильного отвору 371 мають скошену форму, щоб забезпечувати разом з виступами 372 конічну контактну поверхню. Гвинт для парса 377 з круглою приймальною голівкою може бути таким чином встановлений у три положення в кріпильні отвори 371: верхнє положення, середнє положення між парами виступів 372 і нижнє положення. Гвинт для парса 377 таким чином встановлюють в одне з цих положень у кріпильному отворі 371 фіксуючого язика 37, так що він може приймати положення з різними осями (багатоосьовий) в двох напрямках і в діапазоні ± 15°. Розміри кріпильних отворів 371 вибирають так, щоб кожне з різних положень знаходилося на відстані 2 мм один від одного, тобто, три положення допускали регулювання на 4 мм. На Фіг. 8а, b показаний приклад розташування імплантату в хребці 9. На Фіг 8а показаний вид ззаду хребця 9 із пластинкою дуги хребця 93, де остистий відросток 92 і примикаючі області праворуч і ліворуч вилучені шляхом резекції (показані пунктирними лініями). Імплантат введений в отвір, виконаний таким чином в пластині дуги хребця 93 і, як сказано вище, і розширювальний елемент 1 розсунутий так, що бічні елементи 4, 4 імплантату лежать на резектованих поверхнях (показані штриховими лініями на Фіг. 8а), які були отримані під час резекції пластинки дуги хребця 93 і закріплені на цих поверхнях. Таким чином, імплантат утворює перемичку, що сполучає два кінці пластинки дуги хребця 93 Шипи 46 на зовнішніх поверхнях 43 бічних елементів 4, 4' входять у зачеплення з резектованими поверхнями на пластині дуги хребця 93 і, таким чином, забезпечують первинне кріплення імплантату. Для того, щоб краще захистити імплантат від зсуву і небажаного кручення, подальше кріплення обладнано на обох сторонах фіксуючим язиком з гвинтом для парса 377, конкретно у парс 91 хребця 9. Останній показаний для ілюстративних цілей у вигляді з частковим вирізом на Фіг 8с. 40 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 45 50 55 60 1. Двосторонній імплантат для пластинки дуги (93) хребця (1), що містить поперечну опору і один кріпильний пристрій для правого боку і один кріпильний пристрій для лівого боку пластинки дуги хребця, який відрізняється тим, що передбачений розширювальний елемент (1) з напрямним пристроєм (2) і з бічними елементами (4, 4'), причому бічні елементи (4, 4') встановлені так, щоб мати можливість подовжньо рухатися по напрямному пристрою (2), і причому несучі поверхні (43) для пластинки дуги (93) хребця виконані на зовнішніх поверхнях бічних елементів (4, 4'), спрямованих у сторони одна від одної, і передбачений зворотний упор для бічних елементів (4, 4'), причому щонайменше один з бічних елементів (4, 4') забезпечений вирівнюючим пристроєм для зміни орієнтації його несучої поверхні (43) щодо напрямного пристрою (2). 2. Імплантат за п. 1, який відрізняється тим, що зворотний упор виконаний як затискний пристрій (5, 5'), працюючий між бічними елементами (4, 4') та напрямним пристроєм (2). 3. Імплантат за п. 2, який відрізняється тим, що зворотний упор має блокуючі елементи, які працюють між бічними елементами (4, 4') і напрямним пристроєм (2). 4. Імплантат за п. 3, який відрізняється тим, що блокуючі елементи включають ребра і щонайменше один захват, що входить з ними у зачеплення. 5. Імплантат за одним з пп. 1-4, який відрізняється тим, що передбачений затискний гвинт (50), який функціонує як опора для вирівнюючого пристрою. 7 UA 106935 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 6. Імплантат за одним з пп. 1-5, який відрізняється тим, що другий опорний елемент (4') забезпечений вирівнюючим пристроєм (5'). 7. Імплантат за одним з попередніх пп., який відрізняється тим, що розширювальний елемент (1) має щонайменше одну область, виступаючу вбік за бічні елементи (4, 4'). 8. Імплантат за одним з попередніх пп., який відрізняється тим, що напрямний пристрій (2) має некруглий стрижень (2") з отвором комплементарної форми у бічних елементах (4, 4'). 9. Імплантат за п. 8, який відрізняється тим, що стрижень (2") має V-подібну форму і переважно утворює кут V, рівний 10°…30°. 10. Імплантат за одним з попередніх пп., який відрізняється тим, що напрямний пристрій включає рейку (2) у формі вилки і повзун (3), що направляється між зубами вилки. 11. Імплантат за п. 10, який відрізняється тим, що повзун (3) направляється по рейці (2) через систему канавки і гребеня (28, 38), причому гребінь входить у зачеплення з посадкою по формі у канавці. 12. Імплантат за п. 10 або 11, який відрізняється тим, що привідний пристрій (8), на який спирається рейка (2), розташований на повзуні (3). 13. Імплантат за п. 12, який відрізняється тим, що приводний пристрій (8) містить зубчасту рейку або ходовий гвинт. 14. Імплантат за одним з пп. 12 або 13, який відрізняється тим, що приводний пристрій (8) є самоблокувальним. 15. Імплантат за одним з попередніх пп., який відрізняється тим, що несуча поверхня (43) має загострені виступи (46). 16. Імплантат за одним з попередніх пп., який відрізняється тим, що несуча поверхня (43) забезпечена покриттям, яке сприяє росту кістки. 17. Імплантат за одним з попередніх пп., який відрізняється тим, що несучі поверхні на бічних елементах (4, 4') розташовані врівень одна з одною. 18. Імплантат за одним з попередніх пп., який відрізняється тим, що щонайменше один фіксуючий язик (37) розташований на бічних елементах (4, 4'). 19. Імплантат за п. 18, який відрізняється тим, що фіксуючий язик (37) має приймальний отвір (371) для кріпильного елемента. 20. Імплантат за п. 19, який відрізняється тим, що приймальний отвір (371) призначений для багатоосьової установки гвинта для парса (377). 21. Імплантат за п. 19 або 20, який відрізняється тим, що приймальний отвір (371) подовжений і розділений декількома виступами (372) на певну кількість чітких приймальних положень для кріпильного елемента. 22. Імплантат за одним з попередніх пп., який відрізняється тим, що на розширювальному елементі (1) передбачені приймальні муфти для захватного інструменту (7). 23. Імплантат за п. 22, який відрізняється тим, що приймальні муфти виконано як установочні отвори (29, 39). 24. Імплантат за п. 23, який відрізняється тим, що передбачений розширюючий інструмент (7), розширюючі важелі якого обладнані додатковими тримачами (79) для приймальної муфти. 25. Імплантат за п. 24, який відрізняється тим, що розширюючим інструментом (7) є розширюючі хірургічні щипці, що включають вал (70) і рукоять (71). 26. Імплантат за п. 25, який відрізняється тим, що передбачений передавальний механізм, який збільшує величину виконавчого руху, прикладеного до рукояті (71). 27. Імплантат за п. 26, який відрізняється тим, що передавальний механізм має важіль подвійної дії L-подібної форми (73), поворотна точка (74) якого ділить плечі важеля у відношенні щонайменше 2:1. 28. Імплантат за п. 26 або 27, який відрізняється тим, що передавальний механізм розташований на валу (70). 29. Імплантат за одним з пп. 26-28, який відрізняється тим, що передавальний механізм виконаний так, що розширювачі здійснюють лінійний рух. 30. Імплантат за одним з пп. 10-29, який відрізняється тим, що передбачений привідний інструмент (80), який містить вал (81) з головкою для муфти на одному кінці і рукояттю (84) на другому кінці, і також кутову мітку, звернену до бічної сторони. 31. Імплантат за п. 30, який відрізняється тим, що рукоять (84) і кутова позначка об'єднані одна з одною. 8 UA 106935 C2 9 UA 106935 C2 10 UA 106935 C2 11 UA 106935 C2 12 UA 106935 C2 13 UA 106935 C2 14 UA 106935 C2 Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 15