Ендопротез хребця

Реферат: UA 90185 U UA 90185 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медичної техніки, а саме стосується імплантатів для відновлення функції переднього опорного комплексу після резекції одного чи декількох тіл хребців, та може бути використана в ортопедії, травматології та нейрохірургії при хірургічному лікуванні захворювань та ушкоджень хребта, зокрема його шийного відділу. Відомий ендопротез сегмента хребта, виконаний у вигляді порожнистого циліндричного корпусу з наскрізними бічними отворами, розташованими ярусами. При цьому порожнина корпусу заповнена подрібненими кістковими трансплантатами, а по кільцевому периметру обох торців корпусу виконані зубці, утворені шляхом розсічення верхнього та нижнього ярусів отворів [Harms J. Instrumented spinal surgery Principles and techniques-Thieme, Stuttgart-New York, 1999. 198 p.]. Основним недоліком відомого ендопротеза є те, що його конструкція не дозволяє змінювати довжину ендопротеза, внаслідок чого неможливо точно підібрати довжину протеза залежно від індивідуальних даних пацієнта, місця і розміру ураженої ділянки хребта. Як відомо, однією з найголовніших умов для досягнення зрощування на рівні переднього міжтілового спондилодезу є ретельний підбір міжтілової опори відповідного розміру. Ендопротез, що не відповідає точно розмірам міжтілового проміжку, може стати причиною або втрати фіксуючих властивостей стабілізуючої конструкції, або зростання деформації у відповідному відділі хребта з подальшим розвитком тяжкої клінічної симптоматики. Цей недолік усунено в ендопротезі сегмента хребта, який являє собою центральний циліндричний порожнистий шток із зовнішньою різноспрямованою різьбою, на який нагвинчені два порожнистих корпуси з зубцями на зовнішніх торцях, причому корпуси та шток мають наскрізні бічні отвори, розташовані ярусами, а шток усередині має кільцевий виступ з радіальними отворами під ключ. Внутрішня порожнина ендопротеза заповнюється подрібненим ® кістковим біоматеріалом [див. проспект фірми ulrich GmbH & Co. KG. ulrich medical SPINAL SYSTEMS. Ендопротез VBR™ - vertebral body replacement]. Основним недоліком цього відомого технічного рішення є низька ненадійність не зсуву ендопротеза у міжтіловому просторі, оскільки він не містить засобів для кріплення до верхнього та нижнього хребців, а також зберігається, як у попередньому аналогу, ймовірність травмування спинного мозку через маніпулюванні хірургічними інструментами біля нервового стовпа під час повного вилучення травмованого чи пошкодженого хребця. Найбільш близьким за своєю суттю та ефекту, що досягається, та який приймається за прототип, є ендопротез хребця, який являє собою центральний циліндричний порожнистий шток з різноспрямованою від центру зовнішньою різьбою, на який нагвинчені корпуси з зубцями на зовнішніх торцях та з Г-подібними пластинами з парними отворами в них для кріплення ендопротеза до хребців, суміжних з резектованим, а також шток та корпуси мають бічні наскрізні отвори, розташовані ярусами, через які фіксується вибрана довжина ендопротеза стопорними гвинтами [див. пат. України № 85708 з класу A61F 2/44 опублікований 25.11.2013 року в Бюл. № 22]. Основним недоліком відомого технічного рішення є неможливість врахування ендопротезом природної форми (вигину) хребта оскільки торцеві зовнішні поверхні корпусів з зубцями знаходяться у перпендикулярній площині відносно поздовжній осі ендопротеза, і внаслідок саме цієї конструктивної особливості значна ділянка хребта (щонайменше довжиною у три хребця) стає прямолінійною. Внаслідок цього подальша реабілітація проходить більш тривало, а пацієнт з таким трансплантатом назавжди відчуватиме незручності через неможливість повертатися та нахилятися як це передбачено природою - йому заважатиме неправильно зрощений хребет. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення відомого ендопротеза хребця для покращення медичних показників лікування за рахунок надання ендопротезу можливості адаптуватися під природний вигин хребта конкретного пацієнта шляхом виконання опорних майданчиків у корпусах ендопротеза рухомими. Рішення поставленої задачі досягається тим, що ендопротез хребця, який являє собою центральний циліндричний порожнистий шток з різноспрямованою від центру зовнішньою різьбою, на який нагвинчені корпуси з зубцями на зовнішніх торцях та з Г-подібними пластинами з парними отворами в них для кріплення ендопротеза до хребців, суміжних з резектованим, а також шток та корпуси мають бічні наскрізні отвори, розташовані ярусами, через які фіксується вибрана довжина ендопротеза стопорними гвинтами, згідно з пропозицією, зубці з торцевих поверхонь корпусів перенесені на кільця, які шарнірно встановлені на торцевих поверхнях корпусів, причому товщина вказаних кілець збігається з товщиною корпусів. Завдяки тому, що кільця з зубцями встановлені шарнірно відносно корпусів ендопротеза, вони можуть під час фіксації ендопротеза у міжтіловому просторі автоматично повертатися до 1 UA 90185 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 суміжних з резектованих хребців, щільно прилягаючи до їхніх поверхонь, зберігаючи природний загальний вигин хребта конкретного пацієнта. Отже, ця суттєва ознака запропонованого технічного рішення, яка отримана завдяки внесенню принципових змін у конструкцію ендопротеза хребця, забезпечує досягнення технічного результату, сформульованого у постановці задачі. Подальша суть запропонованого технічного рішення пояснюється спільно з ілюстративним матеріалом, на якому зображений вигляд збоку на запропонований ендопротез хребця. Запропонований вертикальний циліндричний телескопічний ендопротез хребця містить центральний циліндричний порожнистий шток 1 з різноспрямованою (лівою та правою) різьбою від центру. На шток нагвинчені корпуси 2 з внутрішньою різноспрямованою різьбою, до яких жорстко приєднані напівпластини 3 з парними отворами 4 для гвинтів (не показані). Циліндричні корпуси 2 та шток 1 мають наскрізні бічні отвори 5, розташовані ярусами. На зовнішніх торцях корпусів 2 встановлені кільця 6, які спираються на торцеві поверхні корпусів 2 через шарніри 7. На кільцях 6 розташовані зубці 8. Запропонований ендопротез хребця під час переднього спондилодезу використовують наступним чином (як приклад). Після виконання доступу до потрібної ділянки хребта одним з відомих засобів здійснюють резекцію елементів переднього опорного комплексу на необхідному проміжку, формуючи ложе для ендопротеза хребця. При цьому глибина резектованої ділянки мінімальна і не перевищує діаметру корпусів 2 хребця. Після цього ендопротез хребця, попередньо заповнений кістковими фрагментами або іншим наповнювачем, у вихідному положенні (корпуси 2 вкручені у шток 1 до такого рівня, що торці останнього знаходяться вище зубців 8) розташовують у міжтіловому проміжку між верхнім і нижнім хребцями замість вилученого хребця (або у ложе, що утворюється при часткової резекції ушкодженого хребця). На цьому етапі вказані хребці можуть контактувати з торцями штока 1 або такий контакт буде мінімальний, залежно від вибраної вихідної довжини ендопротеза. Далі, утримуючи конструкцію ендопротеза, за допомогою спеціального ключа виконують обертання штока 1. При цьому корпуси 2 переміщуються поздовж штока 1 у різні боки завдяки наявності різноспрямованої різьби, та відбувається розсування конструкції (загальна довжина ендопротеза збільшується). Зубці 8 впираються та заглиблюються у кісткову тканину суміжних хребців. При цьому кілька 6 розгортаються відносно шарнірів 7 та повертаються перпендикулярно поверхні суміжних з вилученим хребців. Таким чином досягається щільне прилягання торців ендопротеза до суміжних хребців та запресовування ендопротеза у міжтіловому проміжку, а також дозована корекція хребта, після чого в отвори 4 встановлюють гвинти, за допомогою яких півпластини 3 та пригвинчують до суміжних хребців, остаточно фіксуючи ендопротез. Далі рану пошарово зашивають. Отже, за рахунок поступового збільшення довжини самого ендопротеза досягається й необхідна корекція хребта. З часом кісткова тканина частково резектованого хребця зрощується через отвори 5 у порожнину штока 1 з кістковими трансплантатами, що знаходяться в цій порожнині, чим забезпечується міцна стабілізація ендопротеза між тілами хребців та надійне відновлення опорної здатності хребта. Суттєва відмінність запропонованого технічного рішення від раніше відомих, полягає в тому, що зубці на торцях корпусів винесені на рухомі кільця, які спираються на корпуси через шарніри. Вказана відмінність дозволяють надбати ендопротезу нові якості через покращення умов переднього спондилодезу, коректувати патологічні деформації хребта через покращення техніко-експлуатаційних властивостей ендопротеза хребця. Жодна із відомих конструкцій ендопротезів не може мати всі перераховані властивості, притаманні запропонованим технічним рішенням. До технічних переваг запропонованого технічного рішення, у порівнянні з прототипом, можна віднести розширення техніко-функціональних властивостей ендопротеза хребця за рахунок можливості його пристосування до вигину хребта конкретного пацієнта. Медичний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з використанням прототипу, отримують за рахунок зменшення травматичності торцевих поверхонь хребців, зниження ймовірності отримання травм під час дистракції хребта. Соціальний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з використанням прототипів, отримують за рахунок прискорення терміну реабілітації хворих та збереження функцій хребта. 2 UA 90185 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Ендопротез хребця, який являє собою центральний циліндричний порожнистий шток з різноспрямованою від центру зовнішньою різьбою, на який нагвинчені корпуси з зубцями на зовнішніх торцях та з Г-подібними пластинами з парними отворами в них для кріплення ендопротеза до хребців, суміжних з резектованим, а також шток та корпуси мають бічні наскрізні отвори, розташовані ярусами, через які фіксується вибрана довжина ендопротеза стопорними гвинтами, який відрізняється тим, що зубці з торцевих поверхонь корпусів перенесені на кільця, які шарнірно встановлені на торцевих поверхнях корпусів, причому товщина вказаних кілець збігається з товщиною корпусів. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3