Комплекс активного захисту

1. Комплекс активного захисту, що містить інформаційно-керуючу систему, систему виявлення цілей, систему ураження цілей, пульт керування і пристрій для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту, при цьому комплекс активного захисту розміщений у/на броньованому об'єкті захисту, система виявлення цілей виконана у вигляді радіолокаційної станції, система ураження цілей виконана у вигляді зв'язаних між собою захисного боєприпасу і пристрою переміщення згаданого захисного боєприпасу у бік підлітаючого засобу ураження, захисний боєприпас виконано у вигляді металевого корпусу з розташованою усередині вибуховою речовиною, причому система виявлення цілей, система ураження цілей, пульт керування і пристрій для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту з'єднані з інформаційно-керуючою системою, а пульт керування виконаний розташованим у бойовому відсіку броньованого об'єкта захисту, який відрізняється тим, що інформаційно-керуюча система, система виявлення цілей і система ураження цілей об'єднані в цілком автономний у бойовому відношенні модуль, кожний із згаданих модулів виконаний розміщеним у корпусі, корпус виконаний таким, що має знімну кришку і принаймні два отвори на передній стінці для проходу захисного боєприпасу при його висуванні з корпусу у бойове положення, при цьому радіолокаційна станція і захисний боєприпас виконано з'єднаними між собою в єдиний блок, зазначений блок з'єднаний з пристроєм переміщення захисного боєприпасу у бік підлітаючого засобу ураження, до складу модуля додатково введено блок комутації, блок живлення та інтерфейс з лінією зв'язку, до складу захисного боєприпасу додатково введе 2 (19) 1 3 35651 4 5. Комплекс активного захисту за п.1, який відрізняється тим, що з'єднані між собою в блок радіолокаційні станції і захисні боєприпаси виконані розміщеними в броньованому корпусі в районі бічних стінок. 6. Комплекс активного захисту за п.1 та п.5, який відрізняє ться тим, що згадані захисні боєприпаси виконані розміщеними усередині броньованого корпусу паралельно один до одного і симетрично геометричній середині згаданого броньованого корпусу. 7. Комплекс активного захисту за п.1, який відрізняється тим, що інтерфейс, при його розміщенні на передній стінці броньованого корпусу, розміщено кращо симетрично відносно отворів для висування захисного боєприпасу. 8. Комплекс активного захисту за п.1, який відрізняється тим, що інтерфейс виконано з можливістю перепрограмування незалежно від положення захисного боєприпасу. 9. Комплекс активного захисту за п.1, який відрізняється тим, що модулі виконані розташованими як на корпусі і/або на надгусеничних полицях по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту, так і/або на башті. 10. Комплекс активного захисту за п.1 та п.9, який відрізняє ться тим, що при розташуванні модулів на корпусі і/або на надгусеничних полицях по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту, вісь висування захисного боєприпасу розташована або паралельно будівельній горизонталі броньованого об'єкта захисту, або під кутом до неї. 11. Комплекс активного захисту за п.1 та п.10, який відрізняє ться тим, що при розташуванні модулів на башті броньованого об'єкта захисту, вісь висування захисного боєприпасу розташована або паралельно вертикальній осі зазначеного броньованого об'єкта захисту, або під кутом до будівельної горизонталі згаданого броньованого об'єкта захисту. 12. Комплекс активного захисту за п.1, який відрізняється тим, що блок живлення з'єднаний з інформаційно-керуючою системою, системою виявлення цілей, пристроєм переміщення захисного боєприпасу системи ураження цілей, пультом керування, пристроєм для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту, блоком комутації та з інтерфейсом. 13. Комплекс активного захисту за п.1, який відрізняється тим, що металевий корпус захисного боєприпасу містить напівготові вражаючі елементи, виконані на зовнішній поверхні зазначеного корпусу. 14. Комплекс активного захисту за п.1 та п.13, який відрізняє ться тим, що напівготові вражаючі елементи виконані по усій зовнішній поверхні металевого корпусу захисного боєприпасу. Корисна модель відноситься до галузі озброєння, зокрема, до засобів активного захисту об'єктів військової техніки від високошвидкісних та надшвидкісних засобів ураження, а саме, до комплексів активного захисту. Відомий комплекс активного захисту, який містить інформаційно-керуючу систему, систему виявлення цілей, систему поразки цілей і пульт керування, при цьому система виявлення цілей виконана у вигляді встановленої на башті броньованого об'єкта захисту радіолокаційної станції, пульт керування виконаний розташованим у бойовому відсіку броньованого об'єкта захисту, а система поразки цілей виконана у вигляді зв'язаних між собою захисного боєприпасу і пристрою вистрілювання згаданого боєприпасу нагору стосовно корпуса мортирки [1]. Недоліками відомого комплексу активного захисту є: - розміщення всіх систем на башті броньованого об'єкта захисту, що, при нерухомій башті, забезпечує захист об'єкта тільки у визначеному технічними параметрами комплексу секторі; - можливий поворот комплексу у бік вражаючого протитанкового засобу ураження тільки разом із баштою, що збільшує час наведення захисного боєприпасу на згаданий вражаючий протитанковий засіб; - наявність виступаючої над баштою броньованого об'єкта захисту радіолокаційної станції (висотою 1 метр і діаметром понад 1м) системи вияв лення цілей підвищує помітність і демаскує техніку на полі бою; - значний час реакції комплексу на підліт протитанкового засобу ураження, який складає біля 7 мілісекунд; - можливе перехоплення протитанкового засобу ураження лише на середній дальності від броньованого об'єкта захисту - на відстані до 5-7 метрів; - кут розльоту осколків при вибуху захисного боєприпасу не забезпечує необхідну щільність осколків для гарантованої поразки протитанкового засобу ураження; - незахищеність інформаційно-керуючої системи і системи виявлення цілей, які забезпечують роботу всіх пускових установок системи поразки цілей, від осколків і стрілецьких засобів ураження, може привести до виходу її з ладу, що, у свою чергу, призведе до небоєздатності комплексу в цілому; - устаткування, що входить у комплекс, знаходиться в зоні підвищеного снарядного навантаження (на башті) і легко може уражатися вогнем стрілецької зброї противника; - виступаючі за габарити броньового корпуса броньованого об'єкта захисту конструктивні елементи комплексу легко виявляються на тлі броні, що дає можливість застосувати інші засоби поразки; - наявність відстрілюємих боєприпасів обумовлює великі втрати часу на доставку захисного 5 35651 боєприпасу в зону поразки підлітаючого вражаючого протитанкового засобу ураження, що визначає можливість перехоплення тільки малошвидкісних протитанкових засобів ураження, які мають швидкість польоту до 700м/с. Найбільш близьким технічним рішенням як по суті, так і по задачах, що вирішуються, яке обрано за найближчий аналог (прототип), є комплекс активного захисту, який містить інформаційнокеруючу систему, систему виявлення цілей, систему поразки цілей, пульт керування і пристрій для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту, при цьому комплекс активного захисту розміщений у/на броньованому об'єкті захисту, система виявлення цілей виконана у вигляді радіолокаційної станції, система поразки цілей виконана у вигляді зв'язаних між собою захисного боєприпасу і пристрою переміщення згаданого боєприпасу убік підлітаючого засобу ураження, захисний боєприпас виконано у вигляді металевого корпусу з розташованою усередині вибуховою речовиною, причому система виявлення цілей, система поразки цілей, пульт керування і пристрій для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту з'єднані з інформаційно-керуючою системою, а пульт керування виконаний розташованим у бойовому відсіку броньованого об'єкта захисту [2]. Недоліками відомого комплексу активного захисту, який обраний за найближчий аналог (прототип), є: - розміщення всіх систем на башті броньованого об'єкта захисту, що забезпечує захист об'єкта, при нерухомій башті, лише у секторі ±26°; - можливий поворот комплексу убік вражаючого протитанкового засобу ураження тільки разом із баштою, що збільшує час наведення захисного боєприпасу на згаданий протитанковий засіб ураження; - значний час реакції комплексу на підліт вражаючого протитанкового засобу - до 10 мілісекунд; - можливе перехоплення протитанкового засобу ураження тільки на середній дальності від броньованого об'єкта захисту - на відстані до 5-7 метрів; - великий кут розльоту осколків захисного боєприпасу - до 30°, що не забезпечує необхідну щільність осколків при вибуху захисного боєприпасу для перехоплення суцільнометалевих високошвидкісних та надшвидкісних цілей - засобів ураження; - незахищеність інформаційно-керуючої системи і системи виявлення цілей, які забезпечують роботу всіх пускових установок системи озброєння, що, при виходу їх з ладу, призведе до небоєздатності комплексу в цілому; - устаткування, що входить у комплекс, знаходиться в зоні підвищеного снарядного навантаження (на башті) і легко може бути виведеним з ладу не тільки влученням снарядів і осколків, але і вогнем стрілецької зброї; - виступаючі за габарити броньового корпуса броньованого об'єкта захисту конструктивні елементи комплексу легко виявляються на тлі броні, 6 що дає можливість застосувати інші засоби ураження; - наявність відстрілюємих боєприпасів обумовлює великі втрати часу на доставку захисного боєприпасу в зону поразки підлітаючого протитанкового засобу ураження (цілі), що визначає можливість перехоплення тільки малошвидкісних вражаючих протитанкових засобів, які мають швидкість польоту до 700м/с. В основу корисної моделі покладена задача шляхом усунення недоліків прототипу забезпечити підвищення тактико-технічних характеристик комплексу активного захисту, який заявляється, за рахунок можливості перехоплення високошвидкісних та надшвидкісних бойових вражаючих елементів по всьому периметру об'єкта броньованої техніки, що захи щається. Суть корисної моделі в комплексі активного захисту, який містить інформаційно-керуючу систему, систему виявлення цілей, систему поразки цілей, пульт керування і пристрій для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту, при цьому комплекс активного захисту розміщений у/на броньованому об'єкті захисту, система виявлення цілей виконана у вигляді радіолокаційної станції, система поразки цілей виконана у вигляді зв'язаних між собою захисного боєприпасу і пристрою переміщення згаданого захисного боєприпасу убік підлітаючого засобу ураження, захисний боєприпас виконано у вигляді металевого корпусу з розташованою усередині вибуховою речовиною, причому система виявлення цілей, система поразки цілей, пульт керування і пристрій для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту з'єднані з інформаційнокеруючою системою, а пульт керування виконаний розташованим у бойовому відсіку броньованого об'єкта захисту, полягає в тому, що інформаційнокеруюча система, система виявлення цілей і система поразки цілей об'єднані в цілком автономний у бойовому відношенні модуль, кожний із згаданих модулів виконаний розміщеним у корпусі, корпус виконаний таким, що має знімну кришку і принаймні два отвори на передній стінці для проходу захисного боєприпасу при його висуванні з корпуса у бойове положення. Суть корисної моделі полягає і в тому, що радіолокаційна станція і захисний боєприпас виконано з'єднаними між собою в єдиний блок, зазначений блок з'єднаний з пристроєм переміщення захисного боєприпасу у бік підлітаючого засобу ураження, до складу модуля додатково введений блок комутації, блок живлення та інтерфейс з лінією зв'язку, до складу захисного боєприпасу додатково введено ініціюючий пристрій та принаймні два детонатора, радіолокаційна станція виконана працюючою у міліметровому діапазоні хвиль, а пристрій переміщення захисного боєприпасу у бік підлітаючого засобу ураження виконано таким, що містить електричний двигун з редуктором, направляючу гвинтоподібну рейку та силову основу, закріплену на зазначеній гвинтоподібній рейці з можливістю пересування по ній в крайнє переднє положення, при якому з'єднані між собою в єдиний блок радіолокаційна станція і захисний 7 35651 боєприпас є повністю висунутими за габарити броньованого корпусу через отвори на передній стінці корпуса. Суть корисної моделі полягає також і в тому, що корпус, у якому розміщений модуль, виконаний броньованим, інтерфейс розміщений або на зовнішній поверхні передньої стінки корпуса між отворами для висування захисного боєприпасу, або всередині зазначеного броньованого корпуса, ініціюючий пристрій розміщений всередині захисного боєприпасу, детонатори розміщені в ініціюючому пристрої на максимальній відстані один від другого відносно довжини зазначеного захисного боєприпасу, радіолокаційна станція жорстко закріплена до силової основи пристрою переміщення захисного боєприпасу у бік підлітаючого засобу ураження, а інтерфейс та блок комутації з'єднані з інформаційно-керуючою системою. Новим в корисній моделі є й те, що у блоці, який створено радіолокаційною станцією і захисним боєприпасом, першим в напрямку висування розміщений захисний боєприпаси, довжина блоку з'єднаних між собою радіолокаційної станції та захисного боєприпасу забезпечує розміщення захисного боєприпасу при вибуху поза габаритами броньованого корпуса та броньованого об'єкта захисту, ви хід пульта керування виконано зв'язаними із входами згаданих систем і блока комутації всіх модулів, а виходи блока комутації кожного з модулів виконані зв'язаними з обома електричними двигунами, які забезпечують пересування силової основи по гвинтоподібній рейці, з'єднані між собою в блок радіолокаційні станції і захисні боєприпаси виконані розміщеними в броньованому корпусі в районі бічних стінок, згадані захисні боєприпаси виконані розміщеними усередині броньованого корпуса паралельно один до одного і симетрично геометричної середини згаданого броньованого корпуса, інтерфейс, при його розміщенні на передній стінці броньованого корпусу, розміщено кращо симетрично відносно отворів для висування захисного боєприпаси, інтерфейс виконано з можливістю перепрограмування незалежно від положення захисного боєприпасу, модулі виконані розташованими як на корпусі і/або на надгусеничних полках по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту, так і/або на башті, при розташуванні модулів на корпусі і/або на надгусеничних полках по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту, вісь висування захисного боєприпасу розташована або паралельно будівельній горизонталі броньованого об'єкта захисту, або під кутом до неї, при розташуванні модулів на башті броньованого об'єкта захисту, вісь висування захисного боєприпасу розташована або паралельно вертикальної осі зазначеного броньованого об'єкта захисту, або під кутом до будівельній горизонталі упом'янутого броньованого об'єкта захисту, блок живлення з'єднаний з інформаційнокеруючою системою, системою виявлення цілей, пристроєм переміщення захисного боєприпасу системи поразки цілей, пультом керування, пристроєм для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту, блоком комутації та з інтерфейсом, металевий корпус захисного боєприпасу містить напів 8 готові вражаючі елементи, виконані на зовнішній поверхні зазначеного корпуса, а зазначені напівготові вражаючі елементи виконані по усій зовнішній поверхні металевого корпусу захисного боєприпасу. Порівняльний аналіз технічного рішення з прототипом дозволяє зробити висновок, що комплекс активного захисту, який заявляється, відрізняється тим, що інформаційно-керуюча система, система виявлення цілей і система поразки цілей об'єднані в цілком автономний у бойовому відношенні модуль, кожний із згаданих модулів виконаний розміщеним у корпусі, корпус виконаний таким, що має знімну кришку і принаймні два отвори на передній стінці для проходу захисного боєприпасу при його висуванні з корпуса у бойове положення, при цьому радіолокаційна станція і захисний боєприпас виконано з'єднаними між собою в єдиний блок, зазначений блок з'єднаний з пристроєм переміщення захисного боєприпасу у бік підлітаючого засобу ураження, до складу модуля додатково введений блок комутації, блок живлення та інтерфейс з лінією зв'язку, до складу захисного боєприпасу додатково введено ініціюючий пристрій та принаймні два детонатора, радіолокаційна станція виконана працюючою у міліметровому діапазоні хвиль, а пристрій переміщення захисного боєприпасу у бік підлітаючого засобу ураження виконано таким, що містить електричний двигун з редуктором, направляючу гвинтоподібну рейку та силову основу, закріплену на зазначеній гвинтоподібній рейці з можливістю пересування по ній в крайнє переднє положення, при якому з'єднані між собою в єдиний блок радіолокаційна станція і захисний боєприпас є повністю висунутими за габарити броньованого корпусу через отвори на передній стінці корпуса, причому корпус, у якому розміщений модуль, виконаний броньованим, інтерфейс розміщений або на зовнішній поверхні передньої стінки корпуса між отворами для висування захисного боєприпасу, або всередині зазначеного броньованого корпуса, ініціюючий пристрій розміщений всередині захисного боєприпасу, детонатори розміщені в ініціюючому пристрої на максимальній відстані один від другого відносно довжини зазначеного захисного боєприпасу, радіолокаційна станція жорстко закріплена до силової основи пристрою переміщення захисного боєприпасу у бік підлітаючого засобу ураження, а інтерфейс та блок комутації з'єднані з інформаційно-керуючою системою, у блоці, який створено радіолокаційною станцією і захисним боєприпасом, першим в напрямку висування розміщений захисний боєприпаси, довжина блоку з'єднаних між собою радіолокаційної станції та захисного боєприпасу забезпечує розміщення захисного боєприпасу при вибуху поза габаритами броньованого корпуса та броньованого об'єкта захисту, ви хід пульта керування виконано зв'язаними із входами згаданих систем і блока комутації всі х модулів, а ви ходи блока комутації кожного з модулів виконані зв'язаними з обома електричними двигунами, які забезпечують пересування силової основи по гвинтоподібній рейці, з'єднані між собою в блок радіолокаційні станції і захисні боєприпаси виконані розміщеними в бро 9 35651 ньованому корпусі в районі бічних стінок, згадані захисні боєприпаси виконані розміщеними усередині броньованого корпуса паралельно один до одного і симетрично геометричної середини згаданого броньованого корпуса, інтерфейс, при його розміщенні на передній стінці броньованого корпусу, розміщено кращо симетрично відносно отворів для висування захисного боєприпаси, інтерфейс виконано з можливістю перепрограмування незалежно від положення захисного боєприпасу, модулі виконані розташованими як на корпусі і/або на надгусеничних полках по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту, так і/або на башті, при розташуванні модулів на корпусі і/або на надгусеничних полках по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту, вісь висування захисного боєприпасу розташована або паралельно будівельній горизонталі броньованого об'єкта захисту, або під кутом до неї, при розташуванні модулів на башті броньованого об'єкта захисту, вісь висування захисного боєприпасу розташована або паралельно вертикальної осі зазначеного броньованого об'єкта захисту, або під кутом до будівельній горизонталі упом'янутого броньованого об'єкта захисту, блок живлення з'єднаний з інформаційнокеруючою системою, системою виявлення цілей, пристроєм переміщення захисного боєприпасу системи поразки цілей, пультом керування, пристроєм для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту, блоком комутації та з інтерфейсом, металевий корпус захисного боєприпасу містить напівготові вражаючі елементи, виконані на зовнішній поверхні зазначеного корпуса, а зазначені напівготові вражаючі елементи виконані по усій зовнішній поверхні металевого корпусу захисного боєприпасу. Таким чином, комплекс активного захисту, який заявляється, відповідає критерію корисної моделі «новизна». Суть корисної моделі пояснюється за допомогою ілюстрацій, де на Фіг.1 показана конструктивно-компонувальна схема розміщення модуля в броньованому корпусі, на Фіг.2 показана конструктивно-компонувальна схема модуля з висунутими за габарити корпуса захисним боєприпасом та радіолокаційною станцією, на Фіг.3 показана конструктивно-компонувальна схема пристрою переміщення захисного боєприпасу у бік цілі (на виді зверху), на Фіг.4 показана блок-схема комплексу активного захисту, який заявляється, на Фіг.5 показана блок-схема модуля комплексу активного захисту, який заявляється, на Фіг.6 показана схема розміщення модулів, що входять у комплекс активного захисту, на броньованому об'єкті захисту, наприклад, на танку, а також пульта керування, пристрою для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту та контактів (кінцевих вимикачів) на зазначеному броньованому об'єкті захисту, на Фіг.7 показана конструктивно-компонувальна схема захисного боєприпасу, на Фіг.8 показана конструктивно-компонувальна схема броньованого корпусу, призначеного для розміщення модуля, на Фіг.9 показана конструктивно-компонувальна схе 10 ма з'єднаних у єдиний блок захисного боєприпасу і радіолокаційної станції, на Фіг.10 показана схема виявлення за допомогою радіолокаційної станції засобу ураження при підльоті його до броньованого об'єкту захисту, на Фіг.11-13 показані схеми перехоплення високошвидкісних та надшвидкісних засобів ураження різного типу, на Фіг.14 показана блок-схема взаємозв'язку пульта керування і блока керування інтерфейсу із входами всіх систем і блока комутації всі х модулів, на Фіг.15 показана схема розміщення інтерфейсу з блоком керування на передній стінці броньованого корпуса, призначеного для розміщення модуля, на Фіг.16-19 показані варіанти розміщення модулів на броньованому об'єкті захисту, на Фіг.20 показана схема розміщення модулів на броньованому об'єкті захисту (на виді зверху), на Фіг.21-22 показані варіанти розміщення модулів на колісних бронетранспортерах різних типів. Комплекс (позиція 1) активного захисту містить (як варіант конструктивного виконання - див. схеми на Фіг.1-5) інформаційно-керуючу систему 2, систему 3 виявлення цілей, систему 4 поразки цілей, пульт керування 5 і пристрій 6 для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту 7. Як варіант конструктивного виконання система 3 виявлення цілей виконана у вигляді радіолокаційної станції. Пульт керування 5 виконаний розташованим у бойовому відсіку 8 (наприклад, у башті танка, див. Фіг.6) броньованого об'єкта захисту 7, а система 4 поразки цілей виконана у вигляді зв'язаних між собою захисного боєприпасу 9 і пристрою 10 переміщення згаданого захисного боєприпасу 9 у бік підлітаючого засобу ураження 11 (цілі) (див. Фіг.1-3). Захисний боєприпас 9 конструктивно виконано у вигляді металевого корпусу 12 з розташованою усередині вибуховою речовиною 13 (див. Фіг.7). Конструктивно і технологічно система 3 виявлення цілей, система 4 поразки цілей, пульт керування 5 і пристрій 6 для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту 7 з'єднані з інформаційно-керуючою системою 2 (див. Фіг.4). Комплекс (позиція 1) активного захисту розміщений у/на броньованому об'єкті захисту 7, а пульт керування 5 виконаний розташованим у бойовому відсіку 8 зазначеного броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.6). Конструктивно кількість інформаційно-керуючих систем 2, систем 3 виявлення цілей і систем 4 поразки цілей збільшено принаймні у два рази (згадані системи (позиції 2, 3 і 4) можуть бути виконані кількістю n=2, 4, 6, 8 і більше). Згадані системи (позиції 2, 3 і 4) виконані об'єднаними в цілком автономний у бойовому відношенні модуль 14 (див. Фіг.4). Конструктивно і технологічно кожний із згаданих модулів 14 виконаний розміщеним у корпусі 15 (див. Фіг.1-3). Зазначений корпус 15 виконаний таким, що має знімну кришку 16 і принаймні два отвори 17 на передній стінці 18 для проходу захисного боєприпасу 9 при його висуванні з корпуса 15 у бойове положення (див. Фіг.8). Радіолокаційна станція (позиція 3) і захисний боєприпас 9 виконано з'єднаними між собою в єдиний блок - позиція 19 (див. Фіг.3 та Фіг.9). 11 35651 Зазначений блок 19 з'єднаний з пристроєм 10 переміщення захисного боєприпасу у бік підлітаючого засобу ураження 11 (див. Фіг.1-3 та схему на Фіг.5). Конструктивно до складу модуля 14 додатково введений блок комутації 20, блок живлення 21 та інтерфейс 22 (з лінією зв'язку 23) (див. Фіг.4). Конструктивно до складу захисного боєприпасу 9 додатково введено ініціюючий пристрій 24 та принаймні два детонатора 25 (див. Фіг.7 та схему на Фіг.5). Радіолокаційна станція (позиція 3) виконана працюючою у міліметровому діапазоні хвиль (наприклад, із довжиною хвилі 8мм). Пристрій 10 переміщення захисного боєприпасу 9 у бік підлітаючого засобу ураження 11 виконано таким, що містить електричний двигун 26 з редуктором 27, направляючу гвинтоподібну рейку 28 та силову основу 29, закріплену на зазначеній гвинтоподібній рейці 28 з можливістю пересування по ній в крайнє переднє положення (до передньої стінки 18 корпуса 15) (див. Фіг.1-3 та схему на Фіг.5), при якому з'єднані між собою в єдиний блок 19 радіолокаційна станція (позиція 3) і захисний боєприпас 9 є повністю висунутими за габарити броньованого корпусу 15 через отвори 17 на передній стінці 18 корпуса 15 (див. Фіг.2-3). Конструктивно і технологічно корпус 15 (див. Фіг.1-3 та Фі г.8), у якому розміщений модуль 14, виконаний броньованим. Інтерфейс 22 конструктивно розміщений або на зовнішній поверхні передньої стінки 18 корпуса 15 між отворами 17 для висування захисного боєприпасу 9 (див. Фіг.1-2 та Фіг.15), або всередині зазначеного броньованого корпуса 15 (див. Фіг.3). Конструктивно і технологічно ініціюючий пристрій 24 розміщений всередині захисного боєприпасу 9 (див. Фіг.3, Фіг.7, Фіг.9), а детонатори 25 розміщені в ініціюючому пристрої 24 на максимальній відстані L один від другого відносно довжини Lзб зазначеного захисного боєприпасу 9 (див. Фіг.7). Радіолокаційна станція (позиція 3) жорстко закріплена до силової основи 29 пристрою 10 переміщення захисного боєприпасу 9 у бік підлітаючого засобу ураження 11 (див. Фіг.3). Інтерфейс 22 та блок комутації 20 з'єднані з інформаційно-керуючою системою 2 (див. Фіг.4), при цьому зазначений інтерфейс 22 з'єднаний з інформаційно-керуючою системою 2 за допомогою лінії зв'язку 23 (див. Фіг.4). Конструктивно і технологічно у блоці 19, який створено радіолокаційною станцією (позиція 3) і захисним боєприпасом 9, першим в напрямку висування розміщений захисний боєприпас 9 (див. Фіг.2-3 та Фіг.9). Довжина Lб блоку 19 з'єднаних між собою радіолокаційної станції (позиція 3) та захисного боєприпасу 9 (див. Фіг.9) забезпечує розміщення захисного боєприпасу 9 при вибуху поза габаритами броньованого корпуса 15 (передньої стінки 18) та броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.10 та Фіг.11-13). Вихід пульта керування 5 виконано зв'язаним із входами згаданих систем (позиції 2-4) і блока комутації 20 всіх модулів 14 (див. Фіг.14), а виходи блока комутації 20 кожного з модулів 14 виконані зв'язаними з обома електричними двигунами 26, які забезпечують пересування силової основи 29 по гвинтоподібній рейці 28 (див. Фіг.14). Конструктивно і технологічно з'єднані між собою в єдиний блок 19 радіолокаційні станції 12 (позиція 3) і захисні боєприпаси 9 виконані розміщеними в броньованому корпусі 15 в районі бічних стінок 30 (див. Фіг.1-3). Згадані захисні боєприпаси 9 виконані розміщеними усередині корпуса 15 паралельно один до одного і симетрично геометричної середини згаданого корпуса 15 (див. Фіг.3). Інтерфейс 22 розміщено кращо симетрично відносно отворів 17 для висування захисного боєприпасу 9 (див. Фіг.3 та Фіг.15). Зазначений інтерфейс 22 виконано з можливістю перепрограмування незалежно від положення захисного боєприпасу 9. Модулі 14 виконані розташованими як на корпусі 31 і/або на надгусеничних полках 32 по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту 7, так і/або на башті 33 (див. Фіг.6, Фіг.10-13). Конструктивно при розташуванні модулів 14 на корпусі 31 і/або на надгусеничних полках 32 по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту 7, вісь (позиція 34) висування захисного боєприпасу 9 розташована або паралельно будівельній горизонталі Q броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.12-13 та Фіг.16), або під кутом b до неї (див. Фіг.17). Конструктивно при розташуванні модулів 14 на башті 33 броньованого об'єкта захисту 7, вісь (позиція 34) висування захисного боєприпасу 9 розташована або паралельно вертикальної осі Y зазначеного броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.11 та Фіг.18), або під кутом a до будівельній горизонталі Q упом'янутого броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.19). Блок живлення 21 конструктивно і технологічно з'єднаний з інформаційно-керуючою системою 2, системою 3 виявлення цілей, пристроєм 10 переміщення захисного боєприпасу 9 системи 4 поразки цілей, пультом керування 5, пристроєм 6 для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту 7, блоком комутації 20 та із інтерфейсом 22 (див. Фіг.4). Металевий корпус 12 захисного боєприпасу 9 конструктивно містить напівготові вражаючі елементи 35, виконані на зовнішній поверхні зазначеного корпуса 12 (див. Фіг.9), при цьому зазначені напівготові вражаючі елементи 35 виконані по всій зовнішній поверхні металевого корпусу 12 захисного боєприпасу 9. Складові частини модуля 14 і комплексу (позиція 1) в цілому виконані з'єднаними між собою за допомогою електричних проводів 36. На люках 37 броньованого об'єкта захисту 7 установлені контакти 38 (кінцеві вимикачі), що зв'язані із системою 4 поразки цілей через пристрій 6 для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках 37 згаданого броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.4 та Фіг.6). Броньований корпус 15 оснащений ручками 39 (див. Фіг.1-3, Фіг.8 та Фіг.15) для перенесення його до місця установки на броньованому об'єкті захисту 7 (див. схеми на Фіг.6, Фіг.10-13 та Фіг.16-19). Кожний із згаданих модулів 14 виконаний розміщеним у зазначеному броньованому корпусі 15 усередині між з'єднаними в єдиний блок 19 радіолокаційними станціями (позиція 3) і захисними боєприпасами 9 (див. Фіг.1-3). Зазначені блок комутації 20 і блок живлення 21 також виконано розміщеними усередині броньованого корпуса 15 (див. Фіг.1-3). 13 35651 Комплекс активного захисту, який заявляється, працює наступним чином. Попередньо здійснюють заходи щодо складання комплексу активного захисту, який заявляється. При цьому виготовляють інформаційнокеруючу систему 2, систему 3 виявлення цілей, систему 4 поразки цілей, пульт керування 5 і пристрій 6 для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту 7. Як варіант конструктивного виконання систему 3 виявлення цілей виконують у вигляді радіолокаційної станції (радіолокаційну станцію (позиція 3) виконують працюючою у міліметровому діапазоні хвиль наприклад, із довжиною хвилі 8мм). Додатково на підприємствах промисловості виготовляють блок комутації 20, блок живлення 21 та інтерфейс 22 (з лінією зв'язку 23). Систему 4 поразки цілей виготовляють такою, що містить захисний боєприпас 9 і пристрій 10 переміщення згаданого захисного боєприпасу 9, при цьому захисний боєприпас 9 виготовляють у виді циліндричного металевого корпусу 12, всередині якого розміщена вибухова речовина 13, а всередині вибухової речовини 13 (по осі 34 захисного боєприпасу 9) розміщують ініціюючий пристрій 24 та принаймні два детонатора 25 (див. Фіг.7). При цьому конструктивно і технологічно детонатори 25 розміщують в ініціюючому пристрої 24 на максимальній відстані L один від другого відносно довжини Lзб зазначеного захисного боєприпасу 9 (див. Фіг.7). На металевому корпусі 12 виконують насічки у вигляді напівготових вражаючих елементів 35, при цьому зазначені напівготові вражаючі елементи 35 наносять по всій зовнішній поверхні металевого корпуса 12 захисного боєприпасу 9 (див. Фіг.3 та Фіг.9). Пристрій 10 переміщення згаданого захисного боєприпасу 9 у бік підлітаючого засобу ураження 11 (цілі) виконують таким, що містить електричний двигун 26 з редуктором 27, направляючу гвинтоподібну рійку 28 та силову основу 29, закріплену на зазначеній гвинтоподібній рейці 28 з можливістю пересування по ній в крайнє переднє положення (до передньої стінки 18 корпуса 15) (див. Фіг.1-3). Радіолокаційну станцію (позиція 3) і захисний боєприпас 9 з'єднують між собою в єдиний блок позиція 19 (див. Фіг.9). Для захисту ви щезазначених конструктивних елементів (позиції 2-6, 9 (12, 13, 24 і 25), 20-22, 2629) комплексу (позиція 1) активного захисту від різного типу засобів поразки (осколків, куль тощо) виготовляють броньований корпус 15, який, як варіант конструктивного виконання, містить бічні стінки 30 і дно, жорстко з'єднані між собою, та знімну кришку 16, при цьому в передній стінці 18 корпусу 15 виконують отвори 17 для проходу захисного боєприпасу 9 (див. Фіг.8). Для забезпечення транспортування і перенесення корпусу 15 із розміщеними в ньому конструктивними елементами (позиції 2-4, 9 (12, 13, 24 і 25), 20-22, 26-29) комплексу (позиція 1) активного захисту, до бічних 14 стінок (позиція 30) прироблені ручки 39 (див. Фіг.13, Фіг.8 та Фіг.15). Далі виконують заходи щодо встановлення у бойовий відсік 8 броньованого об'єкта захисту 7 пульта керування 5 і пристрою 6 для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту 7, а у внутрішню порожнину броньованого корпусу 15 - конструктивних елементів (позиції 2-4, 9 (12, 13, 24 і 25), 2022, 26-29) комплексу (позиція 1) активного захисту. При цьому у внутрішню порожнину броньованого корпусу 15 встановлюють електричний двигун 26 з редуктором 27. Далі до редуктора 27 закріплюють направляючу гвинтоподібну рейку 28, а до зазначеної направляючої гвинтоподібної рейки 28 закріплюють силову основу 29. До силової основи 29 пристрою 10 переміщення захисного боєприпасу у бік підлітаючого засобу ураження 11 жорстко закріплюють зазначений блок 19 (див. Фіг.3), при цьому вільний кінець корпусу 12 захисного боєприпасу 9 повинен виходити з отвору 17, що виконаний на передній стінці броньованого корпуса 15 (див. Фіг.1). Згадані захисні боєприпаси 9 розміщують усередині корпуса 15 паралельно один до одного і симетрично геометричної середини згаданого корпуса 15 (див. схеми на Фіг.1-3). Системи (позиції 2, 3 і 4) об'єднують в цілком автономний у бойовому відношенні модуль 14 (див. Фіг.4). Під кришки люків 37 броньованого об'єкта захисту 7 встановлюють контакти 38 (кінцеві вимикачі) (див. Фіг.6). Після цього у внутрішню порожнину броньованого корпусу 15 (див. Фіг.8) встановлюють модуль 14 і конструктивні елементи (позиції 9 (12, 13, 24 і 25), 20-23) комплексу (позиція 1) активного захисту (див. Фіг.1-3). Далі за допомогою електричних проводів 36 з'єднують між собою систему 3 виявлення цілей, систему 4 поразки цілей, пульт керування 5 і пристрій 6 для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту 7, а зазначені конструктивні елементи з'єднують із інформаційно-керуючою системою 2 (див. Фіг.4). Після цього на передню стінку 18 закріплюють інтерфейс 22, а до зазначеного інтерфейсу 22 приєднують лінію зв'язку 23 (див. Фіг.1-3 та Фіг.15), причому інтерфейс 22 розміщують або на зовнішній поверхні передньої стінки 18 корпуса 15 між отворами 17 для висування захисного боєприпасу 9 (див. Фіг.1-3, 15), або всередині зазначеного броньованого корпуса 15 (як варіант конструктивного виконання (див. схему на Фіг.4). Далі здійснюють заходи щодо з'єднання із інформаційно-керуючою системою 2 інтерфейсу 22 (за допомогою лінії зв'язку 23), блок комутації 20 та блок живлення 21. Блок живлення 21 конструктивно і технологічно також з'єднують з системою 3 виявлення цілей, пристроєм 10 переміщення захисного боєприпасу 9 системи 4 поразки цілей, пультом керування 5, пристроєм 6 для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках броньованого об'єкта захисту 7, блоком комутації 20 та із інтерфейсом 22 (див. Фіг.4). Вихід пульта 15 35651 керування 5 і блока керування 23 інтерфейсу 22 зв'язують із входами згаданих систем (позиції 2-4) і блока комутації 20 всіх модулів 14 (див. Фіг.14), а виходи блока комутації 20 кожного з модулів 14 зв'язують з обома електричними двигунами 26, які забезпечують пересування силової основи 29 по гвинтоподібній рейці 28 (див. Фіг.14). При цьому зазначений інтерфейс 22 виконують з можливістю перепрограмування незалежно від положення захисного боєприпасу 9. Контакти 38 (кінцеві вимикачі) зв'язують із системою 4 поразки цілей через пристрій 6 для блокування ланцюгів керування стрільбою при відкритих люках 37 згаданого броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.4). По закінченню заходів щодо встановлення у внутрішню порожнину броньованого корпусу 15 модуля 14 і конструктивних елементів (позиції 9 (12, 13, 24 і 25), 20-21, а 22-23 - як варіант конструктивного виконання) комплексу (позиція 1) активного захисту, зазначений корпус 15 закривають кришкою 16, забезпечуючи при цьому герметизацію внутрішньої порожнини броньованого корпусу 15 (див. Фіг.1-3 та Фіг.15). Далі броньовані корпуси 15 із розміщеними у них модулем 14 і конструктивними елементами (позиції 9 (12, 13, 24 і 25), 20-23) комплексу (позиція 1) активного захисту встановлюють у/на броньованому об'єкті захисту 7 (див. Фі г.6), а п ульт керування 5 розташовують у бойовому відсіку 8 зазначеного броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.6). Конструктивно кількість інформаційнокеруючих систем 2, систем 3 виявлення цілей і систем 4 поразки цілей може бути виконано кількістю n=2, 4, 6, 8 і більше). Модулі 14 розташовують як на корпусі 31 і/або на надгусеничних полках 32 по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту 7, так і/або на башті 33 (див. Фіг.6, Фіг.18-19). Конструктивно при розташуванні модулів 14 на корпусі 31 і/або на надгусеничних полках 32 по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту 7, вісь (позиція 34) висування захисного боєприпасу 9 розташована або паралельно будівельній горизонталі Q броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.12-13 та Фіг.16), або під кутом b до неї (див. Фіг.17). Конструктивно при розташуванні модулів 14 на башті 33 броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.6 та Фіг.11), вісь (позиція 34) висування захисного боєприпасу 9 розташована або паралельно вертикальної осі Y зазначеного броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.див. Фіг.6, Фіг.11 та Фіг.18), або під кутом a до будівельній горизонталі Q упом'янутого броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фі г.19). На підготовленому до бойового застосування броньованому об'єкті захисту 7, наприклад, на танку (що містить башту 33 з люками 37 для членів екіпажу, корпус 31 з люком 37 механіка-водія та надгусеничні полиці 32), комплекс (позиція 1) активного захисту знаходиться в наступному положенні (з урахуванням того, що люки 37 закриті див. Фіг.6): - контакти 38 (кінцеві вимикачі) натиснуті кришками люків 37, що приводить до того, що елект 16 ричні ланцюги між пультом керування 5 і системою 4 поразки цілей - замкнуті; - блок живлення 21 - відключений; - пульт керування 5 - відключений; - модулі 14 (з метою маскування) розміщені на надгусеничних полках 32 у місцях установки технологічних ящиків і баків (як варіанти конструктивного виконання модулі 14 можуть бути розміщеними: - в передній частині корпуса 31 броньованого об'єкта захисту 7 - перед люком 37 механіка-водія (один, два або більше модулів 14), - на башті 33 зверху між люками 37 для членів екіпажу (один, два або більше модулів 14); - модулі 14 цілком підготовлені до бойового застосування (захисні боєприпаси 9 закріплені на корпусі радіолокаційної станції (позиція 3), зазначені радіолокаційні станції (позиція 3) є закріпленими на силовій основі 29 пристрою 10 переміщення захисного боєприпасу 9, а зазначені силові основи 29 знаходяться в прибраному стані усередину корпусу 15-у крайньому задньому положенні); - інтерфейс 22 знаходиться в робочому положенні; - блок комутації 20 знаходиться у положенні, коли з'єднано ті або інші контакти пристроїв, що входять до складу модуля 14. При цьому при відкритті екіпажем люків 37 (на броньованому об'єкті захисту 7, а саме, на корпусі 31 та на башті 33) спрацьовують контакти 38 (кінцеві вимикачі) і розмикають електричний ланцюг між пультом керування 5 і системою 4 поразки цілей, забезпечуючи при цьому безпеку посадки екіпажу в бойовий відсік 8 броньованого об'єкта захисту 7 і захист від несанкціонованого підриву захисного боєприпасу 9. Після цього броньований об'єкт захисту 7 (наприклад, танк) висувається до місця ведення бойових дій. У районі бойових дій (при закритих люках 37) комплекс активного захисту приводиться в бойове положення за допомогою командного сигналу, що подається з пульта керування 5, який знаходиться у бойовому відсіку 8 (див. Фіг.6 та Фіг.4). Для приведення комплексу (позиція 1) в бойове положення попередньо включаються в роботу всі системи (позиції 2, 3 і 4) згаданого комплексу шляхом подачі на їхні споживачі електричної енергії від блока живлення 21. При цьому вмикається інформаційно-керуюча система 2, система З виявлення цілей і система 4 поразки цілей. На блок комутації 20 подається керуючий сигнал (де він знаходиться у режимі чекання додаткового управляючого сигналу). Здійснивши підготовчі операції екіпаж вмикає пульт керування 5 (див. Фіг.6) і подає керуючий сигнал на кожний із модулів 14 (див. Фіг.4). За допомогою зазначеного керуючого сигналу блок комутації 20 кожного з модулів 14 переходить із режиму чекання в режим роботи і подає керуючий сигнал на пристрій 10 переміщення захисного боєприпасу 9, а саме, на електричний двигун 26. Електричний двигун 26, у свою чергу, за допомогою механізму редуктора 27 почне переміщувати (пересувати) по направляючій гвинтоподібній рейці 28 силову основу 29 із закріпленими на ній послідов 17 35651 но радіолокаційною станцією (позиція 3) та захисним боеприпасом 9 (системи 4 поразки цілей 11). При переміщенні по направляючій гвинтоподібній рейці 28 силової основи 29 із закріпленим на ній блоком 19 з'єднаних між собою радіолокаційної станції (позиція 3) та захисного боєприпасу 9, зазначений блок 19 висувається крізь отвір 17, який виконано в передній стінці 18 броньованого корпусу 15 (див. Фіг.2-3 та Фі г.6). При цьому блок 19 з'єднаних між собою радіолокаційної станції (позиція 3) та захисного боєприпасу 9 висувається на величину Lб , що забезпечує розміщення захисного боєприпасу 9 при вибуху поза габаритами броньованого корпуса 15 та броньованого об'єкта захисту 7 (див. Фіг.10-13). Після висування захисного боєприпасу 9 в бойове положення, від керуючого сигналу (який подається з пульта керування 5) включаються в роботу інформаційно-керуюча система 2 і система 3 виявлення цілі (див. схему на Фіг.4 та Фіг.14). Усі працюючі радіолокаційні станції (позиція 3) модулів 14 створюють кругову зону виявлення підлітаючих цілей (позиція 11) радіусом 2...2,5 метра (див. Фіг.10 та Фіг.20). Таким чином, комплекси активного захисту (що встановлені на броньованому об'єкті захисту 7) є підготовленими до бойового застосування. У випадку підльоту убік танка (позиція 7) (див. Фіг.11-13), який оснащений вищезазначеним комплексом (позиція 1) активного захисту, для ураження протитанкових засобів ураження 11 (наприклад, ручних протитанкових гранат, гранат ручного протитанкового гранатомета, артилерійських снарядів, керованих або некерованих протитанкових ракет), ціль (позиція 11) захоплюється радіолокаційною станцією (позиція 3) (див. схеми на Фіг.10 та на Фіг.20). Отриманий від радіолокаційної станції (позиція 3) одного з модулів 14 сигнал подається в інформаційно-керуючу систему 2, де сигнал від цілі (позиція 11) ідентифікується. Одночасно визначається модуль 14, у бік якого летить протитанковий засіб ураження 11 (ціль) (див. схему на Фіг.4). При установленні факту, що ціль (позиція 11) є танконебезпечною, з інформаційно-керуючої системи 2 видається команда в систему 4 поразки цілей на підрив захисного боєприпасу 9 того модуля 14, у секторі роботи радіолокаційної станції (позиція 3) якого виявлена танконебезпечна ціль (позиція 11) - протитанковий засіб ураження 11. Спрацьовує система 4 поразки цілей і відбувається підрив захисного боєприпасу 9 того модуля 14, у бік якого летить танконебезпечна ціль (позиція 11) - протитанковий засіб ураження 11 (див. Фіг.11-13). Підриваючись захисний боєприпас 9 формує кругову зону поразки танконебезпечної цілі (позиція 11) за допомогою розламування металевого корпусу 12 на осколки (яки створюються напівготовими вражаючими елементами 35) (див. схеми на Фіг.11-13). Основу згаданої зони поразки складають: багатоешелонований потік високошвидкісних осколків (позиція 35, див. Фіг.11-13), ударна хвиля і продукти вибуху. 18 Протитанкові засоби ураження 11, які мають тонку обшивку, під впливом потоку високошвидкісних осколків 35 і інших вражаючих чинників вибуху ініціюються (вибухають), не долітаючи до основної броні бронетанкової техніки (броньованого об'єкта захисту 7), або відкидаються силою вибуху за межі зони, що захищається, (де вони не представляють небезпеки для броньованого об'єкта захисту 7) (див. схему на Фіг.11-12). Протитанкові засоби ураження 11, що мають суцільнометалевий корпус, під впливом удару багатоешелонованого потоку високошвидкісних осколків (позиція 35, див. схему на Фіг.13), ударної хвилі і продуктів вибуху відхиляються від початкової траєкторії і підходить до основної броні танка (позиція 7) під іншим кутом (при цьому значно знижується бронепробивна здатність суцільнометалевого корпусу вражаючого елемента), або пролітають мимо броньованого об'єкта захисту 7 при суттєвому скривлюванні траєкторії. Після спрацьовування одного з захисних боєприпасів 9, інший боєприпас 9 цього ж модуля 14 (по команді з інформаційно-керуючої системи 2) за допомогою електричного двигуна 26 також автоматично висувається за габарити корпуса 15 у бойове положення. Після висування другого захисного боєприпасу 9 у бойове положення, згаданий модуль 14 і весь комплекс (позиція 1) активного захисту в цілому знову готові до бойового застосування. Для зміни параметрів танконебезпечної цілі (позиція 11) за допомогою інтерфейсу 22 у інформаційно-керуючу систему 2 вводяться нові параметри, які будуть сприйматися радіолокаційною станцією (позиція 3), що входить до складу системи виявлення цілей. Комплекс активного захисту може бути встановленим і на колісних бронетранспортерах типу БТР-60ПБ (див. Фіг.21), БТР-70, БТР-80 та на їх модифікаціях, наприклад, на колісному бронетранспортері типу БТР-3Е1, який оснащений бойовим модулем «Штурм» (див. Фіг.22). При цьому корпус 15 з модулем 14 встановлюється у нішу 40, що виконана на борту 41 колісного бронетранспортера - броньованого об'єкта захисту 7 (див. схеми на Фіг.21 та Фіг.22). Автономні блоки, що входять до складу комплексу активного захисту (який заявляється), діють незалежно один від одного, захищають зустрічним вибухом (з багатоешелонованим потоком високошвидкісних осколків, зона розльоту осколків якого керується за допомогою детонаторів і ініціюючого пристрою) свій сектор при наближенні (підльоті) танконебезпечного вражаючого елемента, гарантують знищення зазначеного бойового елемента при другій, третій і т.д. спробі вразити об'єкт техніки, який захищається, по одній і тій самій траєкторії. Висування захисного боєприпасу назустріч танконебезпечному бойовому елементу переслідує важливу ціль - не ушкодити захисним вибухом броню та бойову і технічну інфраструктуру броньованого об'єкта захисту - танка чи бронетранспортера (для бронетранспортера це дуже важливо із-за незначної товщини броні). 19 35651 Підвищення ефективності застосування комплексу активного захисту, у порівнянні з прототипом, досягається за рахунок забезпечення кругового огляду зони атаки вражаючого протитанкового засобу поза залежністю від кута повороту башти броньованого об'єкта захисту до траєкторії польоту згаданого протитанкового засобу ураження, за рахунок зменшення часу наведення захисного боєприпасу на ціль, за рахунок забезпечення можливості перехоплення як малошвидкісних цілей (вражаючих протитанкових засобів), що летять із швидкостями до 700м/с, так і надшвидкісних цілей, що летять із швидкостями до 1200м/с. Підвищення ефективності застосування комплексу активного захисту, у порівнянні з прототипом, досягається також і за рахунок забезпечення при вибуху захисного боєприпасу багатоешелоно 20 ваного потоку високошвидкісних осколків і управління зоною розльоту осколків шляхом використання детонаторів і ініціюючого пристрою, які розміщені у захисному боєприпасі. Виконання корпуса, у якому розміщені складові частини модуля, броньованим, дозволить захистити модуль від впливу малокаліберних снарядів, куль стрілецької зброї й осколків. Розміщення броньованих корпусів (із убудованими модулями) на надгусеничних полках по периметру згаданого броньованого об'єкта захисту в місцях установки штатних ящиків і баків дозволить замаскувати комплекс на тлі основної броні об'єкта захисту. Джерела інформації: 1. Газета «Завтра», Видавництво Російської Федерації, №31 (348), 2000р. - аналог. 2. Журнал «Military Technology» MILTECH. Germany. №10, 2001, стор. 50-54 - прототип. 21 35651 22 23 35651 24 25 35651 26 27 35651 28 29 35651 30 31 35651 32 33 Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 35651 Підписне 34 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601