Спосіб формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхні світлопровідних елементів і пристрій, в якому реалізовано спосіб

1. Спосіб формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхні світлопровідних елементів, виконаних з оптично прозорого акрилового скла з полірованими поверхнями, що включає в себе технологічні операції очищення полірованої поверхні акрилового скла, його фіксації на робочій площині і нанесення на поліровану поверхню акрилового скла знакових і графічних зображень, який відрізняється тим, що принаймні один фрагмент дифузно-відбиваючої інформації наносять акриловою фарбою і/або акриловим лаком на широку поліровану поверхню кожного із світлопровідних акрилових стекол у вигляді зон локальних деструкцій полірованої поверхні акрилового скла, кожну з яких виконують конформною кожному з вказаних фрагментів дифузно-відбиваючої інформації, при цьому глибина d зон локальних деструкцій, яку отримують при контактній хімічній взаємодії акрилової фарби і/або акрилового лаку з поверхнею акрилового скла, вибрана перевищуючою значення C  d, , де C - довжина хвилі червоного світла. 2. Спосіб формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхню світлопровідних елементів за п. 1, який відрізняється тим, що принаймні один фрагмент зазначеної інформації формують на полірованій поверхні акрилового скла у вигляді рахункової множини локальних зон деструкції, які утворюють у сукупності растрову структуру, для 2 (19) 1 3 95240 4 друку і після нанесення акрилової фарби і/або акрилового лаку сітковий трафарет видаляють з поверхні скла. 6. Спосіб нанесення дифузно-відбиваючої інформації на поверхню світлопровідних елементів за п. 1, який відрізняється тим, що принаймні один фрагмент дифузно-відбиваючої інформації формують на полірованій поверхні акрилового скла за допомогою акрилового лаку і до моменту повної полімеризації лакового шару на нього зверху наклеюють плівку, яка пропускає і/або дифузнорозсіює світлові промені, при цьому форму плівки виконують конформною зазначеному фрагменту інформації. 7. Пристрій, в якому реалізовано спосіб формування дифузно-відбиваючої інформації, який складається принаймні з двох світлопровідних елементів зі знаково-графічною інформацією, нанесеною на їх широких полірованих поверхнях і встановлених з проміжком один відносно одного між їх суміжних поверхонь, з набору точкових джерел світла, які оптично погоджені принаймні з однією із їх полірованих торцевих поверхонь, а також електронний блок управління цими джерелами світла, який відрізняється тим, що принаймні один фрагмент дифузно-відбиваючої інформації нанесений акриловою фарбою і/або акриловим лаком на широку поліровану поверхню кожного із світлопровідних акрилових стекол у вигляді зон локальних деструкцій полірованої поверхні акрилового скла, кожна з яких виконана конформною кожному з вказаних фрагментів дифузно-відбиваючої інформації, при цьому глибина d зон локальних деструкцій, яка отримана при контактній хімічній взаємодії акрилової фарби і/або акрилового лаку з поверхнею акрилового скла, вибрана перевищуючою значення C  d, , де C - довжина хвилі червоного світла. 8. Пристрій за п. 7, який відрізняється тим, що дифузно-відбиваюча інформація на поверхнях світлопровідних елементів сформована на поверхнях світлопровідних елементів акриловою фарбою і/або акриловим лаком у вигляді принаймні однієї растрової структури, що складається з рахункової множини конформних одна до одної локальних зон деструкцій полірованої поверхні акрилового скла, при цьому замикання рахункової множини зон деструкцій виконано конформним принаймні одному фрагментові зазначеної інформації, а максимальні розміри кожної зони деструкції з рахункової множини і відстані між поруч розташованими зонами принаймні по одній координаті обмежені в кутовій мірі одною кутовою хвилиною. 9. Пристрій за п. 7, який відрізняється тим, що на полірованій поверхні ближнього до спостерігача світлопровідного елемента принаймні один фрагмент знаково-графічної інформації виконаний акриловим лаком і до моменту повної полімеризації лаку на лаковий шар зверху наклеєна плівка, з фрагментом повнокольорового зображення, а на поверхню другого світлопровідного елемента акриловою фарбою нанесено світловідбиваюче тло, форма якого вибрана конформною зазначеним фрагментам знаково-графічної інформації і повнокольорового зображення, при цьому фрагменти знаково-графічної інформації і повнокольорового зображення встановлені на одній осі із світловідбиваючим тлом. 10. Пристрій за п. 7, який відрізняється тим, що формування принаймні одного фрагмента дифузно-відбиваючої інформації, виконано на поверхні першого світлопровідного акрилового скла акриловим лаком, а на поверхні другого світлопровідного акрилового скла акриловою фарбою сформоване світловідбиваюче тло, конформне фрагментові зазначеної інформації на поверхні першого акрилового скла, при цьому фрагмент тла і фрагмент інформації на поверхні першого акрилового скла встановлені відносно один одного на одній геометричній осі. 11. Пристрій за п. 7, який відрізняється тим, що формування принаймні одного фрагмента дифузно-відбиваючої інформації, виконано на поверхні першого світлопровідного акрилового скла акриловим лаком, а на поверхні другого світлопровідного акрилового скла - акриловим лаком також сформований фрагмент цього ж фрагмента інформації з додатково уведеною фазою його руху, при цьому фрагмент інформації на першому світлопровідному склі і фрагмент цієї же інформації з включеною фазою його руху встановлені один відносно одного на одній геометричній осі. Спосіб формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхні світлопровідних елементів, що заявляється, призначений для використання в пристроях для демонстрації інформації з торцевим підсвічуванням, тому належить до областей рекламно-інформаційних технологій і декоративних освітлювальних пристроїв. Оптичний механізм візуального представлення інформації в пристроях такого типу заснований на світловій провідності, яка порушується в зонах локальних порушень (деструкцій) полірованої поверхні світлопровідного елемента. Актуальність розробки способу формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхні світ лопровідних елементів, який заявляється, визначаються наступними факторами: - вимогами ринку рекламно-інформаційних послуг і декоративно-освітлювальної техніки в розробках і виробництві енергозберігаючих пристроїв; - вимогами зниження собівартості пристроїв для демонстрації інформації і супутніх пристроїв; - результатами розробок і апробації нових технологічних прийомів нанесення на поверхню світлопровідних елементів різноманітних дифузновідбиваючих світло знаків і графічних зображень. Задачею винаходу є розробка такого способу формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхні світлопровідних елементів, при реалізації якого досягаються зниження собівартості процесу 5 нанесення інформації із забезпеченням високої якості, поява можливості розробок нових конструкцій освітлювальної техніки з новими споживчими властивостями. У техніці широко використовується технологія формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхні акрилового скла, яка реалізується за допомогою фрезерного гравіювання, наприклад за допомогою гравіювально-фрезерного устаткування із ЧПУ. Спосіб фрезерного гравіювання поверхні акрилового скла дозволяє по програмі локально порушувати поліровану поверхню акрилового скла за допомогою фрези. Гравійоване зображення завдяки деструкції скла і світлової провідності в ньому, стає видимим, якщо його торець буде освітлений світлодіодом. Спосіб фрезерного гравіювання поверхні акрилового скла вибраний за спосіб-аналог. Спосіб-аналог складається із послідовності наступних технологічних етапів: попередня підготовка світлопровідного елемента (акрилового скла), його установка і фіксація на горизонтальній поверхні робочого столу, вибір технологічних режимів деструкції полірованої поверхні скла за допомогою гравіювання, зняття світлопровідного елемента зі столу і чищення нанесених контурів знаків і зображень. У способі-аналозі і у способі формування дифузно-відбиваючої інформації, який заявляється, співпадають наступна послідовність технологічних етапів: - попередня підготовка поверхні світлопровідного елемента; - установка і фіксація світлопровідного елемента на горизонтальній поверхні робочого столу; - вибір технологічних режимів деструкції полірованої поверхні світлопровідного елемента; - формування дифузно-відбиваючої інформації на полірованій поверхні світлопровідного елемента шляхом її цілеспрямованої деструкції. Як показала практика, спосіб-аналог гравіювання поверхні акрилового скла має декілька недоліків. По перше, спосіб-аналог дорогий в реалізації і має обмеження площі робочого столу, що визначається вартістю гравіювально-фрезерних верстатів, особливо тих, котрі мають велику площу робочого столу. По друге, гравіювально-фрезерні верстати мають механічні вузли прецизійних переміщень фрезерної головки по двох координатах. Згодом точність переміщень фрезерної головки знижується, що призводить до появи похибок при гравіюванні зображень. По третє, для фрезерного гравіювання знаків і простих графічних зображень рекомендується використовувати лите акрилове скло, що витримує термомеханічні напруги при швидкісних режимах гравіювання. Однак лите акрилове скло є більш дорожчим, ніж екструзійне. Найбільший недолік способу-аналога є тривалість гравіювання, а це означає високу собівартість процесу, тому стає проблематичним використання способу-аналогу в масовому виробництві. Відомий спосіб друку повнокольорових зображень на поверхнях твердих носіїв, у тому числі і на акриловому склі, який реалізований у пристроях для широкого повнокольорового друку на твердих носіях [«Струйный принтер с УФ закреплением 95240 6 Display Maker 72 UVR» Каталог фирмы Paper House, Киев, 2005-2006, с. 12, www.paperhouse.com.ua; «Широкоформатные УФ принтеры AGFA ANAPURNA - доступное фото качество на жестких материалах». // Наружка, № 12, 2007, стр. 52-53, www.graphitek.kiev.ua; «UV принтер Mimaki JF-1610/ JF-1631» // Наружка, № 11, 2007, стр. 36, www.isaukraine.com.ua; «UV принтер Mimaki JF-1610/ JF-1631» // Наружка, № 11, 2007, стр. 36, www.isaukraine.com.ua]. Друк зображень у цих пристроях здійснюється пігментними чорнилами, які після нанесення зображень фіксуються на поверхні акрилового скла, за допомогою ультрафіолетового випромінювання. Спосіб повнокольорового друку на поверхні акрилового скла по сукупності ознак вибраний як спосібпрототип. У способі-прототипі і способі, який заявляється, збігаються наступна послідовність дій: - попередня підготовка поверхні світлопровідного акрилового скла (очищення і знежирення його полірованої поверхні); - установка і фіксація світлопровідного елемента на горизонтальній поверхні робочого столу; - вибір технологічних режимів процесу формування знакової і графічної інформації на поверхню акрилового скла; - нанесення (друк) знакової і графічної інформації на поверхню акрилового скла; - фіксація знакової і графічної інформації на поверхні. Як показала практика, спосіб-прототип не дозволяє вирішити поставлену перед способом, який заявляється, задачу, тому що в ньому присутні такі недоліки: - висока собівартість нанесення знаковографічної інформації, що визначається вартістю устаткування, складністю його технічного обслуговування, а також високою ціною видаткових матеріалів; - повнокольорова і/або монохромна знаковографічна інформація, яка нанесена на поверхню акрилового скла, працює тільки "на просвіт", коли джерела світла, наприклад люмінесцентні лампи освітлюють всю площину зображення. Останній недолік - самий істотний, тому що не дозволяє використовувати такий спосіб у світлоінформаційних пристроях з торцевим висвітленням світлопровідного акрилового скла люмінесцентними лампами або світлодіодами. Цей недолік визначається тим, що між полірованою поверхнею акрилового скла і нанесеним фарбами зображенням відсутня деструкція полірованої поверхні акрилового скла і в середовищі акрилового скла локальна світлова провідність не порушується, тобто у світлопровідному елементі відсутні зони з дифузійним відбиттям світлових променів. Для усунення зазначених недоліків необхідно в спосіб-прототип увести таку нову відмітну ознаку, як хімічна деструкція полірованої поверхні світлопровідного акрилового скла, що здійснюється за рахунок використання хімічного впливу на поверхню акрилового скла. При контактній взаємодії хімічно активної речовини з поверхнею акрилового скла на ній утворюються зони локальної деструк 7 ції, які обмежені площею і формою цієї речовини, яка нанесена на поліровану поверхню скла. У зоні локальної деструкції, утвореної при хімічній взаємодії на поверхні скла, світлові промені відбиваються дифузійним чином. Ці зони візуально виявляються, як освітлені при включенні торцевого підсвічування. Якщо на поверхні скла формується упорядкована множина таких зон локальних деструкцій, то при торцевому підсвічуванні сукупність таких зон візуально виглядає у вигляді освітлених знаків і графічних зображень. В основу способу формування дифузновідбиваючої інформації на поверхні світлопровідних елементів, який заявляється, поставлена задача розробити такий спосіб, при використанні якого досягається технічний результат, який полягає в одержанні високого рівня освітленості знакової і графічної інформації, у зниженні собівартості процесу з одночасним забезпеченням високої якості виконання зазначеної інформації. Поставлена технічна задача вирішується за рахунок того, що для одержання дифузійного відбивання світлових променів у спосіб формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхні світлопровідного акрилового скла, який заявляється, уводиться процес хімічної деструкції поверхні світлопровідного акрилового скла. Наприклад, як хімічно активний реагент для деструкції акрилового скла можуть бути використані розчини дихлоретану або акрилової (поліакрилової) кислоти. У вигляді того, що дихлоретан є екологічно небезпечною речовиною і процес хімічної дії впливу на акрилове скло є не керованим, то запропоновано у способі використовувати акрилову кислоту, розчинену в нейтральних розчинниках. Достоїнством акрилової кислоти є її хімічна толерантність до багатьох органічних і мінеральних речовин добавок, а також вона є екологічно безпечна, тому цей хімічний компонент широко використовується у виробництві акрилових фарб і акрилових лаків. Поставлена задача вирішується тим, що формування дифузно-відбиваючої інформації на полірованій поверхні світлопровідного акрилового скла здійснюється за допомогою формування принаймні однієї зони локальної деструкції полірованої поверхні світлопровідного акрилового скла, ця зона виконується конформною принаймні одному фрагментові зазначеної інформації, для чого на поверхню акрилового скла наноситься шар акрилової фарби і/або акрилового лаку, при цьому процес локальної деструкції полірованої поверхні акрилового скла обмежується часом повної полімеризації шару акрилової фарби і/або лаку і мінімальна глибина d шару локальної деструкції складає значення C  d, де C - значення довжини хвилі червоного світла, додатковими параметрами управління процесом локальної деструкції поверхні акрилового скла вибираються концентрація акрилової кислоти в акриловій фарбі і/або акриловому лаку і температура навколишнього середовища. Для способу, який заявляється, відмітні ознаки, приведені вище, є істотними, що визначають його винахідницький рівень. Ці ознаки є необхід 95240 8 ними і достатніми для досягнення технічного результату. При використанні способу формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхні акрилового скла, який заявляється, забезпечується досягнення технічного результату, який полягає в одержанні високого рівня освітленості дифузновідбиваючої знакової і графічної інформації на поверхнях світлопровідних елементів, у зниженні собівартості процесу нанесення дифузновідбиваючої знакової і графічної інформації з одночасним забезпеченням високої якості нанесення інформації у великих тиражах. Найбільш важливими істотними ознаками є: 1. На полірованій поверхні світлопровідного акрилового елемента при взаємодії акрилової фарби і/або акрилового лаку з поверхнею акрилового скла формуються локальні зони деструкції. 2. Термін процесу деструкції полірованої поверхні обмежується часом повної полімеризації акрилової фарби і/або акрилового лаку в зоні її контакту з поверхнею світлопровідного акрилового скла. 3. Параметрами управління процесами деструкції поверхні акрилового скла, а також полімеризації акрилової фарби і/або акрилового лаку є концентрація акрилової кислоти у фарбі і/або лаку і температура навколишнього середовища. 4. Мінімальна глибина деструкції поверхневого полірованого шару світлопровідного елемента складає не менш значення довжини хвилі червоного світла; Доказова база відмітних ознак. У способі, який заявляється, акрилова кислота в зоні її локального контакту з акриловим склом здійснює деполімеризацію поліметилметакрилату, з якого вироблено акрилове скло і на полірованій поверхні акрилового скла утворюється тонкий шар співполімеру поліметилметакрилату з меншою молекулярною вагою. При поступовому випарі розчинника в акриловій фарбі і/або в акриловому лаку концентрація співполімеру збільшується і починається процес його зворотної полімеризації. Після полімеризації співполімеру на полірованій поверхні акрилового скла формується тонкий шар локальної деструкції, що може розглядатися як аналог тонкошліфованої поверхні, на якій і відбуваються дифузійні відбивання світлових променів. Розглянемо приклад використання акрилового лаку, нанесеного на поверхню акрилового скла. Після полімеризації лаку зона локальної деструкції перетворюється в прозорий або напівпрозорий шар, що має відмінний від акрилового скла показник оптичного заломлення. У такий спосіб зона локальної деструкції із шаром лаку, стає практично невидимою. Якщо будь-яким технологічним прийомом акриловим лаком наноситься будь-яка знакова чи графічна інформація, то при торцевому підсвічуванні ця інформація стає видимою. Це стає можливим завдяки зміненому показнику оптичного переломлення світла, тому зони деструкції поверхні скла виявляються візуально при влученні на неї поза осьових світлових променів, які йдуть від світлодіодів торцевого підсвічування. Зазначений ефект може бути застосований в пристроях 9 для демонстрації інформації для створення ефекту анімації. Розглянемо варіант, коли на поверхню акрилового скла наноситься акрилова фарба. У процесі полімеризації нанесеного шару акрилової фарби в зоні контакту з поверхнею акрилового скла одночасно йдуть два процеси. Перший з них - це формування локальної зони деструкції, другий - формування зони дифузійного відбиття світлових променів за рахунок непрозорих пігментів в акриловій фарбі. Якщо будь-яким технологічним прийомом акрилова фарба наноситься на поверхню акрилового скла у вигляді будь-якої знакової чи графічної інформації, то при торцевому підсвічуванні скла ця інформація стає видимою за рахунок дифузно-відбитого світла від зон локальної деструкції. У способі формування дифузновідбиваючої, інформації, який заявляється, процес хімічної деструкції об'єднаний у часі із процесом формування зазначеної інформації, тим самим скорочується час процесу і знижується його собівартість . Обмеження глибини деструкції полірованого шару акрилового скла значенням довжини хвилі червоного світла визначається тим, що висоти мікронерівностей тонкошліфованого шару поверхні акрилового скла порівнюються зі значенням довжини хвилі червоного світла. Такої глибини деструкції поверхні акрилового скла цілком достатньо для локального порушення світлової провідності в акриловому склі. Збільшення (зменшення) концентрації акрилової кислоти у фарбі і/або лаку, також як і збільшення (зменшення) температури навколишнього середовища збільшують (зменшують) глибину деструкції поверхні акрилового скла, що є характерним для всіх ендотермічних хімічних реакцій. Збільшення глибини деструкції приводить до збільшення коефіцієнта дифузійного відбиття і навпаки Так як множина зон локальних деструкцій, спільно із шарами акрилової фарби і/або акрилового лаку, формують на поверхні акрилового скла відповідну множину зон із дифузним відбиванням світлових променів, то на цій поверхні утворюється відповідна знакова та графічна інформація. Висновок: Взаємодія акрилової кислоти, яка входить до складу акрилової фарби і/чи акрилового лаку з полірованою поверхнею акрилового скла, призводить до утворення на його поверхні зон локальних деструкцій. В цих зонах порушується базова умова світлової провідності - дзеркальне відбиття світлових променів, тому що ці зони відбивають світло дифузійним чином. При цьому просторові кутові діаграми відбитого випромінювання вкладає 2  радіан, якщо для формування інформації застосовується акрилова фарба і 4  радіан у випадку використання акрилового лаку. Глибина зони деструкції обмежена зліва значенням довжини хвилі червоного світла і його значення впливає на значення коефіцієнта дифузного відбиття. Таким чином, сукупність відмітних ознак хімічної деструкції полірованої поверхні світлопровідного елемента для формування дифузно 95240 10 відбиваючих знаків та графічних зображень на поверхні акрилового скла причинно-наслідковим чином зв'язана з поставленою технічною задачею, є необхідною і достатньою для досягнення технічного результату, тому є істотною. Наступні відмітні ознаки способу, що заявляється, є додатковими і конкретизують різні технологічні прийоми його реалізації. У пункті 2 формули винаходу конкретизується спосіб формування дифузно-відбиваючої інформації, у якому принаймні один фрагмент зазначеної інформації формується на полірованій поверхні акрилового скла у вигляді рахункової множини локальних зон деструкції, які утворюють у сукупності растрову структуру, для чого акрилова фарба і/або акриловий лак наноситься на поверхню акрилового скла також у вигляді рахункової множини фігур, конформних одна до одної і топологічно подібних до кола, які також утворюють растрову структуру, при цьому замикання рахункової множини локальних зон деструкції поверхні акрилового скла виконується конформною до зазначеного фрагмента інформації, а максимальні розміри кожної отриманої таким чином локальної зони деструкції поверхні скла і відстані між ними принаймні по одній координаті обмежується в кутовій мірі одною кутовою хвилиною. Сукупність ознак способу, приведених у п. 2 формули, призначена для формування дифузновідбиваючих знаково-графічних зображень, площа яких порівнюється з площею усього світлопровідного акрилового скла. Необхідність використання такої растрової структури визначається тим, що дифузійне відбивання світлових променів від суцільного дифузно-відбиваючого тла, виконаного акриловою фарбою, підлягає експонентному закону загасання інтенсивності відбитого світла. Растрова структура локальних деструкцій оптичним чином перерозподіляє світлові потоки усередині світлопровідного акрилового скла і тим самим досягається оптимальна рівномірність освітленості габаритної інформації по всій її площині. Такий перерозподіл світла ґрунтується на тому, що експонентне загасання інтенсивності світла від суцільного тла заміняється на множину локальних загасань від «точкових» фігур локальних зон деструкцій. Інтегральна сума таких локальних загасань буде принаймні у два рази менше. Завдяки ознаці обмеженості розмірів фігур локальних зон деструкцій одній кутовій хвилині растрове зображення на відстані спостереження від 250 мм і більш візуально представляється як суцільне. Таким чином, сукупність відмітних ознак способу, приведена в пункті 2 формули винаходу, причинно-наслідковим чином зв'язана з поставленою технічною задачею, є необхідною і достатньою для досягнення технічного результату, тому є істотною. У пункті 3 формули винаходу конкретизуються відмітні ознаки способу, у якому акрилова фарба і/або акриловий лак наноситься на поліровану поверхню акрилового скла у вигляді растрової структури, яка складається з рахункової множини паралельних смуг, отримана таким чином растрова структура має замикання, яка є конформною при 11 наймні одному фрагменту знаково-графічної інформації, при цьому ширина кожної смуги і відстань між ними в растровій структурі вибираються рівними одна до одної і обмежені у кутовій мірі одною кутовою хвилиною. Наявність цієї сукупності ознак також означає, що принаймні один фрагмент знакової і графічної інформації виконується у вигляді растрової структури, яка складається з рахункової множини дифузно-відбиваючих світло смуг. Ця сукупність ознак, по перше, знижує собівартість виконання знаковографічних зображень, тому що смугаста растрова структура, у порівнянні з растровою структурою, описаною вище, є більш простою у виконанні. По друге, смугаста растрова структура є симетричною по одній координаті, тому з'являється можливість забезпечити рівномірність освітленості інформації на поверхні акрилового скла по цій координаті, яка повинна співпадати з оптичною віссю світлодіодів торцевого підсвічування акрилового скла. Таким чином, сукупність відмітних ознак, приведених у пункті 3 формули винаходу, причиннонаслідковим чином зв'язано з технічною задачею, поставленої перед способом, що заявляється, тому є істотною. У пункті 4 формули винаходу конкретизуються відмітні ознаки технологічного прийому виконання способу, який заявляється. Для формування дифузно-відбиваючої інформації акрилова фарба і/або акриловий лак наноситься на поліровану поверхню акрилового скла за допомогою аерографічного розпилення по трафарету з полівінілхлоридної плівки з клейовим шаром, для чого знаковографічна інформація і/або рахункова множина конформних одна до одної фігур растрової структури попередньо виконується на плівці, після чого отриманий таким чином трафарет наклеюється на поверхню акрилового скла, а знімається з цієї поверхні до моменту повної полімеризації нанесених шарів акрилової фарби і/або акрилового лаку. Приведена сукупність відмітних ознак призначена для формування ексклюзивної дифузновідбиваючої інформації, на поверхні світлопровідного акрилового скла, коли не ставиться питання про тиражування інформації. Процес плоттерного підрізування плівки, підготовки трафарету і його наклеювання не вимагає великої витрати часу, що знижує собівартість. Достоїнством прийому аерографічного розпилення акрилові фарби і/або лаку є можливості управління процесом послідовного нанесення декількох шарів зазначених фарби і лаку. Останнє дає можливість управляти товщиною цих шарів фарби і/або лаку, а значить управляти коефіцієнтом дифузного відбиття світлових променів. Вилучення трафарету з поверхні світлопровідного елемента проводиться до моменту повної полімеризації цих шарів, тому що при цьому виключається поява браку по контуру отриманого таким чином фарбованого чи лакового зображення через можливе розтріскування шару фарби або лаку. У цьому варіанті локальна зона деструкції полірованої поверхні акрилового скла в зоні розпилення фарби (лаку) є суцільною, тому цей прийом рекомендований для використовуван 95240 12 ня для формування дифузно-відбиваючої інформації, що має максимальний габарит до 350 мм. Таким чином, сукупність відмітних ознак, приведених у пункті 4 формули винаходу, причиннонаслідковим чином зв'язано з технічною задачею, поставленою перед способом, що заявляється, тому є істотною. У пункті 5 формули винаходу конкретизуються відмітні ознаки способу, що заявляється, у якому для формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхні світлопровідного акрилового скла акрилова фарба і/або акриловий лак наноситься на поверхню акрилового скла за допомогою шовкотрафаретного друку і після нанесення акрилової фарби і/або акрилового лаку сітковий трафарет вилучається з поверхні скла. Приведена сукупність ознак призначена для формування на поверхні акрилового скла однотипної дифузно-відбиваючої знакової і графічної інформації у великій серії. Локальна деструкція при використанні цього прийому має вигляд фігури, яка є конформною колу, розмір якого визначається лінеатурою шовкової сітки трафарету. Тому надруковане таким чином зображення може бути як растровим, так і суцільним в залежності від заздалегідь підібраної в'язкості акрилової фарби (лаку). За допомогою шовкотрафаретного друку можливо одержати не менше 500 «друкованих» копій на поверхнях 500 світлопровідних акрилових скляних пластин без втрати якості репродукції. Ознака вилучення з поверхні світлопровідного елемента сітки-трафарету відразу ж після нанесення суміші речовин є підлеглою задачі скорочення часу і зниження собівартості процесу. Таким чином, сукупність відмітних ознак, приведених у пункті 5 формули винаходу, причиннонаслідковим чином зв'язана з технічною задачею, поставленою перед пристроєм, що заявляється, тому є істотною. У пункті 6 формули винаходу конкретизуються відмітні ознаки способу, у якому принаймні один фрагмент дифузно-відбиваючої інформації формується на полірованій поверхні акрилового скла за допомогою акрилового лаку і до моменту повної полімеризації лакового шару на нього зверху наклеюється плівка, яка пропускає і/або дифузнорозсіює світлові промені, при цьому форма плівки виконується конформною зазначеному фрагменту інформації. Сукупність приведених ознак дає можливість збільшити освітленість принаймні одного фрагмента знаково-графічної інформації. Збільшення освітленості ґрунтується на використанні властивості оптичного контакту, який виникає при накладенні на липкий шар лаку прозорої плівки. Світлові промені, через прозорий шар лаку й оптичний контакт, без втрат на Френелевське відбиття попадають усередину плівки, у якій виникає світлова провідність в її тонкому шарі. Втрати інтенсивності світла на Френелевське відбиття складають до 10 %. Використання прозорих плівок призначено для реалізації анімаційного ефекту, при використанні напівпрозорої плівки, яка дифузно-розсіює світлові промені, забезпечується додаткове дифузне відбиття світла, Наприклад, використання напівпро 13 зорих плівок, які імітують оптичний ефект «шару інею або морозного малюнка на склі», заміняє дорогий і екологічно шкідливий процес піскоструминної обробки поверхні акрилового скла. Крім прозорого акрилового лаку для формування дифузновідбиваючої інформації, отже і, локальних зон деструкції, може використовуватися напівпрозорий лак, до складу якого входять речовини, що утворюють при полімеризації колоїдні частки, рівномірно розподілені в шарі лаку. На цих частках відбувається дифузійне розсіювання світлових променів, а використання плівок з оптичним контактом із шаром лаку забезпечує збільшення і рівномірність освітленості фрагменту знаковографічного зображення. Таким чином, сукупність відмітних ознак, приведених у пункті 6 формули винаходу, причиннонаслідковим чином зв'язано з технічною задачею, поставленої перед способом, що заявляється, тому є істотною. Пристрій, що заявляється і в якому реалізується спосіб формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхні світлопровідних елементів, призначений для використання в галузі рекламноінформаційних технологій і декоративних освітлювальних пристроїв. Актуальність розробки пристрою, який заявляється і в якому використовується спосіб формування диффузно-відбиваючої інформації на поверхні світлопровіднихелементів, визначаються наступними факторами: - вимогами ринку рекламно-інформаційних послуг і декоративно-освітлювальної техніки в розробках і виробництві енергозберігаючих пристроїв; - вимогами зниження собівартості пристроїв для демонстрації інформації і супутніх пристроїв; - результатами розробок і апробації нових технологічних прийомів нанесення на поверхню світлопровідних елементів різноманітних дифузновідбиваючих світло знаків і графічних зображень. Задачею винаходу є розробка такого пристрою, в якому, при реалізації способу, який заявляється, досягаються високий рівень освітленості дифузновідбиваючої знакової і графічної інформації на поверхнях світлопровідних елементів, у зниженні собівартості виготовлення пристроїв з одночасним забезпеченням їхньої високої якості в серійному виробництві. Відомий пристрій для демонстрації інформації по деклараційному патенту України № 39770 з пріоритетом від 23.02.2001 р. (опублікований 15.06.2001 р. Бюл. № 1). По сукупності ознак зазначений пристрій вибраний як аналог. У аналозі й у пристрою, що заявляється, збігаються наступні ознаки наявності: - не менш двох світлопровідних елементів, виконаних з акрилового скла; - знаково-графічної інформації, нанесеної на широких поверхнях світлопровідних елементів і яка дифузно-відбиває світло; - не менш двох груп світлодіодів, оптично погоджених принаймні з однієї торцевою поверхнею кожного зі світлопровідних елементів; - електронного блока програмного управління світлодіодів. 95240 14 Однак практика розробок і виготовлення таких пристроїв показала наявність у пристрою-аналозі наступних недоліків: - знаково-графічна інформація на поверхню акрилового скла, які виконані за допомогою гравіювання та шліфування, приводить до обмеженості візуального представлення інформації; - відсутність повітряного проміжку між суміжними поверхнями світлопровідних елементів приводить до появи зон локальних порушень світлової провідності, які виявляються як паразитне освітлення інформаційних поверхонь у вигляді кілець Френеля: - обмеженість габаритів пристрою тому, що гравірована і шліфована інформація, дифузновідбиваючої світло, знижує інтенсивність світла по експоненті, у свою чергу це викликає необхідність збільшення кількості світлодіодів підсвічування і/або збільшення інтенсивності їхнього випромінювання. Ці недоліки роблять проблематичним масовий випуск однотипних виробів через високу собівартість формування зображень прийомами гравіювання та шліфування. Відомо технічне рішення пристрою за викладеною заявкою US2004/0114344 А1 від 14.06.2004 на винахід DATA DYSPLAY DEVICE (Пристрій для демонстрації інформації). По сукупності ознак зазначений пристрій вибраний як прототип. У прототипі і у пристрої, який заявляється, збігаються наступні ознаки наявності: - не менш двох світлопровідних елементів, виконаних з акрилового скла і встановлених з повітряним проміжком між їхніми суміжними поверхнями; - знаково-графічної інформації, нанесеної на широких поверхнях світлопровідних елементів, яка дифузно відбиває світло; - не менше двох груп світлодіодів, оптично погоджених принаймні з однією торцевою поверхнею кожного зі світлопровідних елементів; - електронного блока програмного управління світлодіодами. Однак, як і у пристрої аналозі, пристрій-прототип має наступні недоліки: - обмежені можливості використання пристрою, тому що дифузно-відбиваюча інформація виконується за допомогою гравіювання і шліфування; - обмеженість габаритів пристрою, тому що гравірована і шліфована дифузно-відбиваюча інформація на поверхнях світлопровідних елементів знижує інтенсивність відбитого світла по експоненті, у свою чергу це викликає необхідність збільшення числа світлодіодів підсвічування і/або збільшення інтенсивності їхнього випромінювання: Для усунення зазначених недоліків необхідно в пристрій - прототип увести нову відмітну ознаку формування дифузно-відбиваючої інформації на поверхнях світлопровідних елементів, яка заснована на процесі хімічної деструкції полірованої поверхні акрилового скла. В основу пристрою для демонстрації інформації, який заявляється, поставлена задача розробити такий пристрій, при використанні якого досягається технічний результат, який полягає в одержанні високого рівня освітленості дифузно 15 відбиваючої знакової і графічної інформації на поверхнях світлопровідних елементів, у зниженні собівартості виготовлення пристроїв з одночасним забезпеченням їхньої високої якості в серійному виробництві. Поставлена технічна задача вирішується за рахунок того, що принаймні один фрагмент дифузно-відбиваючої інформації нанесений акриловою фарбою і/або акриловим лаком на широку поліровану поверхню кожного із світлопровідних акрилових стекол у вигляді зон локальних деструкцій полірованої поверхні акрилового скла, кожна з яких виконана конформною кожному з вказаних фрагментів дифузно-відбиваючої інформації, при цьому глибина d зон локальних деструкцій, яка отримана при контактній хімічній взаємодії акрилової фарби і/або акрилового лаку з поверхнею акрилового скла, вибране перевищуюче значення C  d, де   - довжина хвилі червоного світла. Основними відмітними ознаками пристрою, що заявляється, приведені в пункті 7 формули винаходи є: - формування дифузно-відбиваючої інформації у вигляді зон локальної деструкції полірованої поверхні акрилового світлопровідного елемента, на яких світлові промені відбивають не дзеркально, а дифузно; - використання акрилової фарби і/або акрилового лаку, в склад яких входить акрилова кислота, завдяки якій на поверхні акрилового скла виконуються одночасно два хімічних процеси - деструкція поверхні акрилового скла і полімеризація шарів акрилової фарби і/або акрилового лаку; - значення глибина деструкції полірованого шару. Доказ істотності відмітних ознак, формування дифузно-відбиваючої інформації у вигляді зон локальної деструкції полірованої поверхні акрилового світлопровідного елемента, приведених у пункті 7 формули винаходу є аналогічним доказовій базі істотності відмітних ознак пункту 1 (стор. 7-9). Використання акрилової фарби і/або акрилового лаку, які використовуються для формування дифузно-відбиваючої інформації, на поверхнях світлопровідних акрилових стекол істотно знижують собівартість виробництва світлових інформаційних пристроїв, які не можуть бути порівняні з використовуваними технологіями фрезерного гравіювання і шліфування. Так, при виготовленні тиражів однотипних пристроїв для демонстрації інформації форматом А4 у кількості 500 штук час формування зазначеної інформації по способу, що заявляється, скорочується: - у 5-6 разів при використанні трафаретів із плівки ORACAL; - у 10-20 разів при використанні найпростішого устаткування для шовкотрафаретного друку. Сформована в такий спосіб дифузновідбиваюча інформація, може виконуватися кольоровими фарбами, чого немає в пристроях аналогах, а використання акрилового лаку для формування інформації при виготовленні пристрою, що заявляється, дає можливість відмовитися від піскоструминного шліфування поверхні акрилового скла, 95240 16 На підставі вищевикладеного, сукупність відмітних ознак використання акрилової краски і/або акрилового лаку, приведених у п. 7 причиннонаслідковим чином зв'язана з поставленою технічною задачею, є необхідною і достатньою для досягнення технічного результату, тому є істотною і визначає винахідницький рівень пристрою, що заявляється . Наступні відмітні ознаки пристрою, що заявляється, є додатковими і конкретизують різні конструкції пристроїв. Так у пункті 8 у пристрої, що заявляється, дифузно-відбиваюча інформація сформована на поверхнях світлопровідних елементів акриловою фарбою і/або акриловим лаком у вигляді принаймні однієї растрової структури, що складається з рахункової множини конформних одна до одної локальних зон деструкцій полірованої поверхні акрилового скла, при цьому замикання рахункової множини зон деструкцій виконано конформним принаймні одному фрагментові зазначеної інформації, а максимальні розміри кожної зони деструкції з рахункової множини і відстані між поруч розташованими зонами принаймні по одній координаті обмежені в кутовій мірі одною кутовою хвилиною. Зазначена сукупність відмітних ознак призначена для використання в пристроях, інформаційна площа яких має габарити, що перевищують формат А2, а сама знакова і графічна інформація займає не менше 60 % цієї площі. Необхідність наявності такої сукупності ознак визначається тим, що падіння інтенсивності відбитих світлових променів підлягає законові експоненти. При наявності суцільного дифузно-відбиваючого зображення, сформованого на поверхні акрилового скла товщиною 5 мм складає не більше 150 мм по ходу світлового променя при підсвічуванні світлодіодами одного торця світлопровідного елемента. При перевищенні цього розміру зниження освітленості інформації візуально сприймається як «світловий провал». При підсвічуванні цього ж акрилового скла з двох його торців світлодіодами зустрічно, максимальний розмір однаково освітленої інформації складає 300-350 мм. Використання ж дифузновідбиваючих світло знаків і зображень, виконаних, наприклад, акриловою фарбою у вигляді растрової структури, забезпечує одержання однорідного висвітлення інформації для світлових пристроїв з габаритами від 450 до 1000 мм. Такий ефект досягається за рахунок використання оптичного перерозподілу світлових потоків усередині світлопровідного акрилового скла. Ознака обмеження розмірів зон локальних деструкцій у растровій структурі одною кутовою хвилиною, дозволяє з відстані від 250 мм візуально сприймати зображення як суцільне. Таким чином, сукупність відмітних ознак, приведених у пункті 8 формули винаходу, причиннонаслідковим чином зв'язано із технічною задачею, поставленої перед пристроєм, що заявляється, тому є істотною. По пункту 9 формули винаходу на полірованій поверхні ближнього до спостерігача світлопровідного елемента принаймні один фрагмент знаково 17 графічної інформації виконаний акриловим лаком і до моменту повної полімеризації лаку на лаковий шар зверху наклеєна плівка, з фрагментом повнокольорового зображення, а на поверхню другого світлопровідного елемента акриловою фарбою нанесено світловідбиваюче тло, форма якого вибрана конформною зазначеним фрагментам знаково-графічної інформації і повнокольорового зображення, при цьому фрагменти знаковографічної інформації і повнокольорового зображення встановлені на одній осі із світловідбиваючим тілом. Приведена сукупність відмітних ознак призначена до використання в пристроях, у яких одним з носіїв знакової і графічної інформації є плівка з повнокольоровим зображенням. При накладенні прозорої плівки з повнокольоровим зображенням (фрагментом зображення) на липкий лаковий шар між ним і поверхнею плівки формується оптичний контакт і за рахунок адгезії між лаковим шаром і плівкою отриманий оптичний контакт згодом не порушується. Як було описано вище в доказовій базі пункту 1 під прозорим (напівпрозорим) шаром лаку формується зона деструкції акрилового скла, що дифузно відбиває світлові промені при торцевому підсвічуванні акрилового скла. Завдяки сформованому оптичному контакту частина відбитого світла попадає усередину плівки і висвітлює фрагмент повнокольорового зображення. Нанесення акриловою фарбою на поверхні другого світлопровідного елемента світловідбиваючого тла, конформного фрагментові повнокольорового зображення дозволяє додатково освітити його при включенні світлодіода торцевого підсвічування. Єдиною умовою досягнення такого ефекту світлового «акцентування» стає правильна орієнтація першого і другого світлопровідних акрилових стекол у єдиному блоці. За рахунок цієї ознаки у світловому інформаційному пристрої реалізуються два режими висвітлення повнокольорової інформації, перший з яких, є базове висвітлення, другий режим - світлове посилення всього зображення або його фрагмента. Таким чином, сукупність відмітних ознак, приведених у пункті 9 формули винаходу, причиннонаслідковим чином зв'язана з технічною задачею, поставленою перед пристроєм, що заявляється, тому є істотною. У пункті 10 формули винаходу конкретизуються відмітні ознаки пристрою, у якого, формування принаймні одного фрагменту дифузно-відбиваючої інформації, виконано на поверхні першого світлопровідного акрилового скла акриловим лаком, а на поверхні другого світлопровідного акрилового скла акриловою фарбою сформоване світловідбиваюче тло конформне фрагментові зазначеної інформації на поверхні першого акрилового скла, при цьому фрагмент тла і фрагмент інформації на поверхні першого акрилового скла встановлені один відносно одного на одній геометричній осі. Сукупність зазначених відмітних ознак призначена для реалізації ефекту світлового виділення (світлового акценту) фрагмента інформації. Така можливість визначається тим, що прозоре (напівпрозоре) зображення фрагмента інформації, вико 95240 18 нане акриловим лаком, має показник оптичного переломлення, відмінний від показника переломлення акрилового скла. Тому в зоні локальної деструкції під лаковим шаром змінюються значення кутів повного внутрішнього світлових променів. Це приводить до того, що зона деструкції із шаром прозорого лакового шару стає практично невидимою при вимиканні світлодіодів підсвічування. Якщо ж на зоні локальної деструкції нанесений напівпрозорий шар акрилового лаку, то ця зона має коефіцієнт дифузійного відбивання не перевищуючий 20 %. У момент включення світлодіодів торцевого підсвічування обидві ці зони виявляються візуально, але з різними рівнями освітленості. При установці на одній геометричній осі світловідбиваючого тіла, виконаного акриловою фарбою, із фрагментом інформації, виконаним акриловим лаком, включення світлодіодів торцевого підсвічування другого світлопровідного скла приводить до збільшення освітленості зазначеного фрагмента інформації. Таким чином, сукупність відмітних ознак, приведених у пункті 10 формули винаходу, причиннонаслідковим чином зв'язано з технічною задачею, поставленою перед пристроєм, що заявляється, тому є істотною. У пункті 11 формули винаходу конкретизуються відмітні ознаки пристрою, у якого, формування принаймні одного фрагмента дифузно-відбиваючої інформації, виконано на поверхні першого світлопровідного акрилового скла акриловим лаком, а на поверхні другого світлопровідного акрилового скла акриловим лаком також сформований фрагмент цього ж фрагмента інформації з додатково уведеною фазою його руху, при цьому фрагмент інформації на першому світлопровідному склі і фрагмент цієї же інформації з включеною фазою його руху встановлені один відносно другого на одній геометричній осі. Сукупність зазначених відмітних ознак призначена для реалізації ефекту анімації вибраного фрагмента інформації. Так як фрагменти інформації, виконані акриловим лаком на двох світлопровідних акрилових стеклах, практично не видні при виключених світлодіодах, то для реалізації ефекту анімації досить висвітлювати по черзі торцеві поверхні першого і другого світлопровідного скла. При цьому реалізується ілюзія руху вибраного фрагмента зображення. Таким чином, сукупність відмітних ознак, приведених у пункті 11 формули винаходу, причиннонаслідковим чином зв'язано з технічною задачею, поставленою перед пристроєм, що заявляється, тому є істотною. Винахід ілюструється графічним матеріалом, на фігурах якого представлене: на фіг. 1 - ілюстрація формування знакової і графічної інформації на поверхні світлопровідного елемента; на фіг. 2 - ілюстрація принципу порушення світлової провідності усередині світлопровідного елемента; на фіг. 3-4 - ілюстрація прийомів формування інформації; на фіг. 5-6 вид збоку світлопровідного елемента з плівкою; 19 на фіг. 7-8 - варіанти виконання растрових дифузно-відбиваючих структур; на фіг. 9-12 - ілюстрації варіантів виконання світлового інформаційного пристрою. У графічних матеріалах прийняті наступні позначення: 1 - акрилове скло: 2 - шар акрилової фарби (акрилового лаку), нанесеної у вигляді знакової та графічної інформації на поверхні акрилового скла; 3 - шар локальної деструкції матеріалу на поверхні світлопровідного елемента; 4 - світлодіод торцевого підсвічування світлопровідного елемента: 5-6 - світлові промені; 7 - шовкографічний трафарет; 8 - акрилова фарба; 9 - ракель для нанесення фарби скрізь сітковий трафарет; 10 - трафарет, вирізаний з полівінілхлоридної плівки; 11 - клейовий шар плівкового трафарету; 12 - аерограф; 13 - акрилова фарба, яка розпиляється; 14 - друге акрилове скло: 15 - додатковий світлодіод; 16 - додаткова плівка; 17 - світлові промені, які дифузно відбиті плівкою; 18 - плівковий носій з повнокольоровим зображенням; 19 - світловідбиваюче тло; 20 - повнокольорове зображення; 21-22 - дифузно-відбиваючі зображення. На фіг. 1 представлена ілюстрація способу формування знаково-графічної інформації на поверхні світлопровідного елемента. Для забезпечення взаємодії акрилової кислоти, що входить до складу акрилової фарби й акрилового лаку з поверхнею акрилового скла 1 необхідно цю поверхню знежирити нейтральним розчинником і висушити. Після нанесення шару 2 акрилові фарби (лаку) на поверхню скла 1 акрилова кислота вступає у взаємодію з матеріалом скла в зоні їхнього локального контакту і на полірованій поверхні утвориться зона 3 локальної деструкції з глибиною d. Глибина d зони 3 локальної деструкції залежить від концентрації акрилової кислоти в акриловій фарбі (лаку), часу і температури полімеризації шару 2. Товщина D шару фарби 2 залежить від кількості нанесених шарів і є одним із конструктивних параметрів, який забезпечує гарантований повітряний проміжок між двома суміжними поверхнями двох світлопровідних елементів. Якщо після полімеризації, наприклад, шару 2 акрилового лаку здійснити підсвічування торця світлопровідного акрилового скла 1 світлодіодом 4, як це показано на фіг. 2, то частина світлових променів 5, дзеркально відбиваючись від полірованих поверхонь скла 1, попадають на зону 3 деструкції із шаром 2 лаку і частина світлових променів 6 відбивають у простір дифузним чином. Якщо зверху зони 3 деструкції нанесений шар 2 акрилової фарби, то коефіцієнт дифузного відбивання складає значення від 30 до 100 %, в залежності від кількості шарів фарби або від її в'я 95240 20 зкості, яка змінюється при її розведенні розчинниками. Так за допомогою розведеної "умовно рідкої" акрилової фарби, нанесеної одним шаром 2 на поверхню скла 1, забезпечується дифузне відбивання від 30 до 50 %., а інші промені 5 проходять через цей шар 2. Тобто, змінюючи в'язкість фарби (лаку), можливо наносити послідовно декілька шарів, управляючи при цьому їх оптичною щільністю і товщиною D. На фіг. 3 схематично розглянутий варіант реалізації способу формування дифузно-відбиваючої інформації, що здійснюється за допомогою нанесення акрилової фарби (лаку) через отвори в сітковому трафареті 7 (прийом шовкотрафаретного друку зображень). Для використання цього прийому попередньо на шовкографічній сітці трафарету 7 формується негативне зображення, знаки й інша інформація, яка в подальшому фіксується на сітці. Для переносу (репродукції) інформації підбирається необхідна в'язкість акрилової фарби 8. Для шовкотрафаретного друку необхідної інформації підготовлене акрилове скло 1 установлюється на горизонтальній площині робочого столу, трафарет 7 притискається до поверхні скла 1, акрилова фарба 8 ракелем 9 через отвори в сітці трафарету 7 наноситься на поверхню скла 1. Після нанесення шару фарби 8 сітковий трафарет 7 знімається з поверхні. Шовкотрафаретний друк інформації, акриловою фарбою (лаком) на поверхні акрилового скла має багато переваг, що дозволяють скоротити собівартість при тиражуванні однотипних знаків і зображень. Також такий прийом формування дифузно-відбиваючої інформації, має більш високу здатність, яка дозволяє друкувати символи малих розмірів, у порівнянні з прийомом аерографічного розпилення фарби (лаку), представленого на фіг. 4. Прийом аерографічного розпилення акрилової фарби є найбільш прийнятним для формування ексклюзивної інформації, коли не ставиться задача тиражування зображень. Для реалізації цього прийому використовуються трафарети із ПВХ плівки (ORACAL), попередні підрізані на ріжучому плоттері. Підготовлений трафарет 10 своїм клейовим шаром 11 наклеюється на поверхню скла 1. В'язкість фарби (лаку) підбирається до "умовно текучого стану" і розпиляється аерографом 12. Дрібнодисперсна фарба (лак) 13 наноситься на вільні поверхні трафарету 10. Після нанесення необхідної кількості шарів акрилової фарби (лаку) пофарбоване скло витримують при кімнатній температурі від 40 хвилин до 1,5 годин у залежності від товщини D шару фарби чи лаку. За цей час шар фарби (лаку) полімеризується до пружно-еластичного стану, що дозволяє видалити трафарет 10 без порушення шару 2 по контуру. На фіг. 5 і 6 представлені варіанти реалізації способу, у якому шар 2 наносять акриловим лаком кожним із прийомів, описаних вище. До моменту повної полімеризації на липкий лаковий шар 2 зверху розміщається прозора або світлорозсіювальна плівка 14. Шар 2 лаку є оптично прозорим або напівпрозорим, але його показник оптичного переломлення відрізняється від показника самого акрилового скла 1. Між плівкою 14 і шаром 2 акрилового лаку формується оптичний контакт, 21 тому промені 5, що йдуть від світлодіода 4 (фіг. 6), відбиваються від нижньої полірованої поверхні скла 1 попадають спочатку на шар локальної деструкції 3 і частково відбиваються від нього дифузійним чином. Потім промені 5 через шар 2 попадають усередину плівки 14, у якій, завдяки світлопровідному ефектові відбивають від верхньої поверхні плівки у вигляді променів 15. Таким чином, дифузно відбиті промені 6 візуально виявляють шар 3 деструкції поверхні акрилового скла 1 під лаковим шаром 2, а відбиті промені 15 від плівки 14 збільшують освітленість усієї зони 3 як мінімум на 10 %. Достоїнством формування дифузновідбиваючої інформації, виконаної за допомогою акрилового лаку дозволяє одержати на поверхні акрилового скла практично невидимі зображення, за умови, якщо світлодіод 4 буде виключений. Спільне використання в способі, що заявляється, шару акрилового лаку і напівпрозорих плівок можна розглядати надалі як альтернативу піскоструминній обробці скла для формування локальних тонко шліфованих зон. На фіг. 7 і 8 представлений варіант реалізації способу формування дифузно-відбиваючої інформації, виконаний у вигляді растрової структури. Так на фіг. 7 дифузно-відбиваюча растрова структура, яка виконана у вигляді набору смугових зон 3 локальних деструкцій полірованої поверхні і шарів акрилової фарби 2, заповнює площу деякого зображення по його контуру. Ширина S кожної смугової зони 2 (3) вибирається не перевищуючою однієї кутової хвилини, що складає в лінійній мірі 0,1 мм із відстані спостереження 250 мм (0,4 мм із відстані 1000 мм). Відстань D між смуговими дифузно-відбиваючими зонами 2(3) вибирається рівними D = S  1’, що визначає період растрової структури зі шпаруватістю 0,5. Після полімеризації шарів акрилової фарби одержують смугасту растрову структуру, що є більш ефективною, у порівнянні з растровими структурами, виконаними методом фрезерного гравіювання. Так як дифузновідбиваючі світло смуги, представлені на фіг. 7, симетричні вертикальній координаті, то торцеве підсвічування такого світлопровідного елемента 1 здійснюються двома групами світлодіодів 4 і 16 зустрічно один одному таким чином, щоб оптична вісь світлодіодів була паралельна вказаним смугам. Достоїнством растрової структури є можливість перерозподілу світла усередині світлопровідного акрилового скла, що дозволяє збільшувати його габарити по висоті. Для формування такої растрової структури використовують як шовкотрафаретний друк, так і трафарети, виконані з ПВХ плівки типу ORACAL. На фіг. 8 представлений варіант реалізації способу формування на поверхні світлопровідного акрилового елемента 1 растрової дифузновідбиваючої структури, яка складається з рахункової множини локальних зон акрилової фарби 2 із зонами 3 локальних деструкцій топологічно подібних до кола, наприклад, виконаних у вигляді рахункової множини ромбів, що заповнюють площу деякого зображення по контуру. Так як локальні зони 2(3), представлені на фіг. 8, симетричні по 95240 22 двох координатах, то торцеве підсвічування світлопровідного елемента 1 можуть здійснюватися з усіх боків групами світлодіодів 4 і 16. Значення D 1 і D2 зон 2(3) визначають період і шпаруватість растрової структури. Для формування такої растрової структури використовують шовкотрафаретний друк або плівкові ПВХ трафарети На фіг. 9, 10 представлено вид збоку і фронтальний вид принципової схеми конструкції світлового інформаційного пристрою, який складається з двох світлопровідних акрилових стекол 1 і 17, установлених з повітряним проміжком D між їх широкими суміжними поверхнями. На поверхні світлопровідного акрилового скла 1 за допомогою, наприклад, шару 2 акрилового лаку сформована локальна зона 3 деструкції у вигляді будь-якого фрагмента інформації, а на поверхні скла 17 сформований, наприклад, білою акриловою фарбою світловідбиваюче тло 18, який виконаний, наприклад, у вигляді смугастої растрової структури. Між суміжними поверхнями стекол 1 і 17 розміщений плівковий носій 19 з повнокольоровим зображенням 20, яке виконано конформним фрагментові інформації і встановлене з ним на одній геометричній осі. Світлодіоди 4 і 16 висвітлюють торцеві поверхні стекол 1 і 17. При включенні світлодіодів 4 локальна зона 3 деструкції поверхні скла 1 із шаром 2 лаку дифузно відбиває світло з деякою інтенсивністю І1, тому фрагмент інформації візуально виявляється. Завдяки повітряному проміжкові, що у пристрої виконує роль світлового ізолятора, зображення 20 на плівковому носії 19 буде не видимим доти, поки не буде включена група світлодіодів 16. При включенні світлодіодів 16 растрове тло 18 дифузно відбиває світло, що висвітлює повнокольорове зображення 20 на плівці 19. Таким чином, у пристрої для демонстрації інформації реалізуються наступні динамічні режими висвітлення інформації: - підсвічування фрагмента інформації (лакового шару зони 2 зон 3 локальних деструкцій), при включенні світлодіодів 4 і вимиканні світлодіодів 16; - підсвічування повнокольорового зображення 20 на плівці 19 при включенні світлодіодів 16 і вимиканні світлодіодів 4; - одночасне підсвічування фрагмента інформації 2 і повнокольорового зображенні 20 при включенні світлодіодів 4 і 16. На фіг. 11 представлена ілюстрація взаємного розміщення у пристрої двох світлопровідних елементів 1 і 17 без плівкового носія інформації. Шар 2 акрилової фарби формує дифузно-відбиваючу інформацію на поверхні акрилового скла 1, а шар 18 формує інформацію на склі 17. Використано акрилові фарби різних кольорів, що дозволяє при торцевому підсвічуванні світлодіодами 4 і 16 білого кольору візуально представляти інформацію 2 і 18 у динамічному режимі зміни рівня освітленості як окремо, так і спільно. Так як товщина, наприклад, шару 2 акрилової фарби може складати значення D, то при накладенні світлопровідного акрилового скла 17 на скло 1 між їх суміжними широкими поверхнями утвориться гарантований повітряний проміжок такої же товщини. Наявність 23 такого проміжку є обов'язковою умовою в конструкції пристрою, що заявляється, для виключення порушень світлової провідності в склі 1 і 17. Фіг. 12 ілюструє фронтальний вигляд двох світлопровідних акрилових стекол 1 і 17, установлених спільно. Як видно з фігури 12 інформація, що дифузно-відбиває світло, сформована у вигляді зон 21 і 22 різних форм, які доповнюють один одного. Наприклад, шар акрилові фарби сформована у вигляді еліпса 21, а шар 22 - у вигляді прямокутника з вирізаним еліпсом. При включенні світлодіода 4 світлові промені, дифузно відбиваються від деструктивного шару 3 шару фарби і висвітлюють тільки фігуру-еліпс 21 на склі 1. При включенні 95240 24 світлодіода 16 висвітлюються дифузно тільки зони інформаційного шару 22, розташовані на поверхні світлопровідного елемента 17, тобто поза зоною фігури-еліпса 21 на склі 1. Якщо світлодіоди 4 і 16 будуть включені одночасно, то обидві дифузновідбиваючи світлофігури 21 і 22 висвітлюються дифузно-відбитим світлом одночасно. Розроблений спосіб формування дифузновідбиваючої інформації на поверхнях світлопровідних акрилових стекол, заснований на використанні відмітних ознак, приведених у формулі винаходу, освоєний у м. Харкові і широко використовується для виготовлення світлових інформаційних екранів і інших пристроїв. 25 95240 26 27 95240 28 29 95240 30 31 95240 32 33 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 95240 Підписне 34 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601