Полімерний лист, спосіб виготовлення полімерного листа, спосіб виготовлення багатошарового проміжного шару та спосіб виготовлення багатошарової панелі

1. Полімерний лист, який містить полівінілбутираль і пластифікатор, який відрізняється тим, що полімерний лист має поверхню з показником хвилястості менше 20 000 квадратних мікрометрів, значенням шорсткості RZ принаймні 20 мікрометрів і міцністю 10-95. 2. Полімерний лист за п. 1, який відрізняється тим, що полімерний лист не поміщений у контакті з іншим шаром. 3. Полімерний лист за п. 1, який відрізняється тим, що значення RZ є принаймні 30 мікрометрів. 4. Полімерний лист за п. 1, який відрізняється тим, що значення RZ є принаймні 35 мікрометрів. 5. Полімерний лист за п. 1, який відрізняється тим, що полімерний лист має другу поверхню з показником хвилястості менше 20 000 квадратних мікрометрів, значенням шорсткості RZ принаймні 20 мікрометрів і міцністю 10-95. 6. Спосіб виготовлення багатошарового проміжного шару, який включає стадію, на якій утворюють перший полімерний лист із вмістом полівінілбутиралю і пластифікатора, який відрізняється тим, що полімерний лист утворюють із першою поверхнею і другою поверхнею, причому першу поверхню утворюють з показником хвилястості менше 20 000 квадратних мікрометрів, значенням шорсткості RZ принаймні 20 мікрометрів і міцністю 10-95; при цьому спосіб додатково має стадію, на якій шар полімерної плівки по 2 (19) 1 3 90705 4 кості RZ менше 15 мікрометрів, і стадію, на якій здійснюють тиснення на першій поверхні з певним малюнком шорсткості з виготовленням першого полімерного листа. 15. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що при утворенні гладкого полімерного листа використовують мундштук екструдера з температурою кромки мундштука 170-230 °С. 16. Спосіб за п. 15, який відрізняється тим, що при утворенні гладкого полімерного листа використовують штампувальний вал із дзеркальною поверхнею. 17. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що другу поверхню утворюють з показником хвилястості менше 20 000 квадратних мікрометрів, значенням шорсткості RZ принаймні 20 мікрометрів і міцністю 10-95. 18. Спосіб виготовлення полімерного листа, який включає стадію, на якій утворюють шар із вмістом полівінілбутиралю і пластифікатора, який утворюють із першою поверхнею і другою поверхнею і показником хвилястості менше 20 000 квадратних мікрометрів, значенням шорсткості R Z менше 20 мікрометрів на першій поверхні, і стадію, на якій здійснюють тиснення на першій поверхні з певним малюнком шорсткості з виготовленням полімерного листа, який відрізняється тим, що полімерний лист утворюють з показником хвилястості менше 20 000 квадратних мікрометрів, значенням шорсткості RZ принаймні 20 мікрометрів і міцністю 10-95 на боці, який відповідає першій поверхні шару. 19. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що полімерний лист утворюють із показником хвилястості менше 15 000 квадратних мікрометрів. 20. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що полімерний лист утворюють із показником хвилястості менше 12 000 квадратних мікрометрів. 21. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що полімерний лист утворюють із значенням шорсткості RZ принаймні 30 мікрометрів. 22. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що полімерний лист утворюють із значенням шорсткості RZ принаймні 35 мікрометрів. 23. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що полімерний лист утворюють із міцністю принаймні 50. 24. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що шар утворюють із значенням шорсткості RZ принаймні 5 мікрометрів. 25. Спосіб за п. 18, який далі включає стадію, на якій здійснюють тиснення шару на другій поверхні з певним малюнком шорсткості, який відрізняється тим, що полімерний лист утворюють з показником хвилястості менше 20 000 квадратних мікрометрів і значенням шорсткості RZ принаймні 20 мікрометрів на боці, який відповідає другій поверхні шару. 26. Спосіб виготовлення багатошарової панелі, який включає стадію, на якій утворюють перший полімерний лист із вмістом полівінілбутиралю і пластифікатора, який відрізняється тим, що полімерний лист утворюють із першою поверхнею і другою поверхнею, причому першу поверхню утворюють з показником хвилястості менше 20 000 квадратних мікрометрів, значенням шорсткості RZ принаймні 20 мікрометрів і міцністю 10-95, при цьому спосіб додатково має стадію, на якій шар полімерної плівки поміщають у контакті із першою поверхнею першого полімерного листа з утворенням пачки; стадію, на якій шар скла поміщають у контакті із першим полімерним листом з іншого боку від полімерної плівки, і стадію, на якій пачку ламінують. Даний винахід відноситься до галузі багатошарових скляних панелей, які містять полімерний лист, який має необхідні властивості поверхні. Зокрема, данийвинахід підноситься до галузі багатошарових скляних панелей, які містять полівінілбутираль, який має готову поверхню з відносно низькою хвилястістю й високою шорсткістю, поміщений у контакті з шаром з поліетилентерефталату та (або) шаром полівінілбутиралю іншого типу. Для підбиття екзотермічного інфрачервоного сонячного випромінювання з одночасним пропусканням випромінювання у видимій області спектру у багатошарових скляних панелях зазвичай використовуються шари з металів, сполук металів або інших речовин товщиною порядку ангстрему або більше. Ці шари можуть розміщуватися у послідовності як пачки і можуть розміщуватися на будьякій відповідній підкладні, такій, як двовісно натягнута плівка з полістилентерефталату (ПЕТ) або схожого матеріалу. Одна форма, відома як інтерференційний фільтр, містить принаймні один шар відбиваючого металу, поміщений між діелектричними шарами, що зменшують або виключаюсь будь-яке відбиття. Коли металізована плівка, така як інтерференційний фільтр, об'єднується зі склом у багатошарове скло, наприклад, автомобільне вітрове скло, для поглинання удару від голови людини, яка знаходиться в транспортному засобі, або від стороннього предмету ззовні транспортного засобу з унеможливленням проникання через вітрове скло, то зазвичай до них додасться проміжний шар з полівінілбутиралю (ПВБ), що розсіює удар. У типовому виконанні один шар покритої поліетилентерефталатом плівки поміщають між двома шарами матеріалу типу полівінілбутиралю з утворенням трьохшарової структури, яку потому поміщають між двома шарами скла. Готова поліетилентерефталатом плівки поміщають між двома шарами матеріалу типу полівінілбутиралю з утворенням трьохшарової структури, яку потому поміщають між двома шарами скла. Готова багатошарова скляна панель має комбіновану перевагу безпечності й контролю пропускання випромінювання. Дефект оптичної якості, який може бути особливо помітним при косих кутах зору, може виникати у таких небитких (безосколкових) скляних панелях як візуально очевидне, ізотропічне, 5 хвилеподібне відбите зображення, яке за розрахунками має амплітуду 0,002-0,012мм і довжину хвилі 2,5-7,5мм. Далі за текстом для нього вживається термін "яблучний соус". Вважається, що яблучний соус виникає через те, що поліетиленовий шар, який відбиває світло під косими кутами зору, відповідає шару з полівінілбутиралю й сприйматиме будь-яку нелінійність або хвилястість, присутню на цьому шарі з полівінілбутиралю. У кольоровому багатошаровому склі із використанням полівінілбутиралю, якщо шари з полівінілбутиралю розміщені у контакті один з одним, можуть виникати й інші небажані візуальні дефекти, такі як "плямистість" (плямистий кольоровий вигляд). Наприклад, якщо забарвлений полівінілбутираль екструдується разом із незабарвленим полівінілбутиралем і одержаний шар потому ламінується з іншими шарами або склом, може виникнути плямистість. Відомі кілька спроб пом'якшити проблему яблучного соусу й плямистості (див., наприклад, патенти США 4 465 736, 4 973 511 і 5 091 258), однак існує потреба у подальших способах зменшення яблучного соусу й плямистості. Відповідно, необхідні подальші удосконалені склади й способи для покращення характеристик полімерних листів і листів з полівінілбутиралю, які використовуються разом із шаром полімерної плівки, і, конкретно, поліетилентерефталатом, без негативного впливу на оптичні характеристики результуючої багатошарової структури. На разі, відповідно до цього винаходу, розроблені полімерні листи, які перед ламінуванням мають низькі значення хвилястості й високі значення шорсткості, що уможливлює виробництво багатошарових ламінованих скляних панелей з малим спотворенням, які містять шари з поліетилентерефталату, або багатошарових ламінованих скляних панелей з малим спотворенням, які містять суміжні шари з матеріалу типу полівінілбутиралю. Пропонується полімерний лист, який містить: полівінілбутираль і пластифікатор, який відрізняється тим, що зазначений полімерний лист має поверхню з показником хвилястості менше 20000 квадратних мікрометрів, значенням шорсткості Rz принаймні 20 мікрометрів і незмінністю 10-95. Пропонується також спосіб виготовлення багатошарового проміжного шару, який включає наступні стадії: стадію, на якій утворюють перший полімерний лист із вмістом полівінілбутиралю і пластифікатора, який відрізняється тим, що зазначений полімерний лист утворюють із першою поверхнею і другою поверхнею, і тим, що зазначену першу поверхню утворюють з показником хвилястості менше 20000 квадратних мікрометрів, значенням шорсткості Rz принаймні 20 мікрометрів і незмінністю 10-95; стадію, на якій шар полімерної плівки поміщають у контакті із зазначеною першою поверхнею зазначеного першого полімерного листа з утворенням пачки; і стадію, на якій зазначену пачку ламінують. Пропонується також спосіб виготовлення полімерного листа, який включає наступні стадії: стадію, на якій утворюють шар із вмістом полівінілбутиралю і пластифікатора, який відрізняється 90705 6 тим, що зазначений шар утворюють із першою поверхнею і другою поверхнею і з показником хвилястості на зазначеній першій поверхні менше 20000 квадратних мікрометрів і значенням шорсткості Rz менше 20 мікрометрів; і стадію, на якій зазначений шар тиснуть на зазначеній першій поверхні з певним малюнком шорсткості для виготовлення зазначеного полімерного листа, який відрізняється тим, що зазначений полімерний лист утворюють з показником хвилястості менше 20000 квадратних мікрометрів і значенням шорсткості Rz принаймні 20 мікрометрів на боці, що відповідає зазначеній першій поверхні зазначеного шару. Пропонується також спосіб виготовлення багатошарової панелі, який включає наступні стадії: стадію, на якій утворюють перший полімерний лист із вмістом полівінілбутиралю і пластифікатора, який відрізняється тим, що зазначений полімерний лист утворюють із першою поверхнею і другою поверхнею, і тим, що зазначену першу поверхню утворюють з показником хвилястості менше 20000 квадратних мікрометрів, значенням шорсткості Rz принаймні 20 мікрометрів і незмінністю 10-95; стадію, на якій шар полімерної плівки поміщають у контакті із зазначеною першою поверхнею зазначеного першого полімерного листа з утворенням пачки; стадію, на якій шар скла поміщають у контакті із зазначеним полімерним листом з іншого боку від зазначеної полімерної плівки; і стадію, на якій зазначену пачку ламінують. Фіг.1 представляє собою схематичну ілюстрацію шаруватого матеріалу полімерний лист/полімерна плівка. Відповідно до цього винаходу, встановлено, що дефект, відомий як "яблучний соус", який може траплятися у багатошарових скляних панелях, які містять лист з полівінілбутиралю, поміщений у контакті з шаром з полімерної плівки, такої, як плівка з поліетилентерефталату, можна зменшити через використання пропонованого полімерного листа та (або) пропонованих способів. Крім того, схожим чином можна зменшити дефекти плямистості. Пропоновані полімерні листи мають дуже низький показник хвилястості або WI, який є показником нерівності поверхні листа, і високе значення шорсткості Rz, яке є показником менших нерівностей, які є, зазвичай навмисними, на поверхні листа. Показані на Фіг.1 загальною позицією 10 деякі варіанти здійснення цього виноходу забезпечують зменшення спотворення, яке може відбуватися як результат наявності поверхні сполучення 12 між полімерним листом 14 і шаром полімерної плівки 16. Як докладніше описується далі, полімерний лист 14 може представляти собою будь-який матеріал типу полівінілбутиралю, а шар полімерної плівки 16 може представляти собою будь-який матеріал типу поліетилентерефталату. Типово, багатошарова скляна панель може містити полімерний лист 14 і шар полімерної плівки 16, показані на Фіг.1, а також другий шар полімерного листа (не показаний), поміщений у контакті з шаром полімерної плівки 16 з іншого боку від зазначеного полімерного листа 14. Ця трьохшарова структура 7 може потому поміщатися між двома шарами скла з утворенням багатошарової скляної панелі. Утворення пропонованого полімерного листа включає виготовлення полімерного листа, який має низький показник хвилястості й високе значення шорсткості. Низький показник хвилястості полімерного листа 14 зменшує виникнення яблучного соку та (або) плямистості у готовій скляній панелі через зменшення спотворення на поверхні сполучення 12 між полімерним листом 14 і шаром полімерної плівки 16 або між двома шарами полімерного листа (не показана), а високе значення шорсткості уможливлює деаерацію шарів під час ламінування. У різних варіантах здійснення цього виноходу низький показник хвилястості й високе значення шорсткості можуть мати одна або обидві поверхні полімерного листа. Пропонуються полімерні листи, виготовлені пропонованим способом. Пропонуються також способи виготовлення полімерного листа, який включає наступні стадії: стадію, на якій виготовлюють полімерний лист з поверхнею з низьким показником хвилястості і низьким значенням шорсткості; і стадію, на якій цю поверхню полімерного листа тиснуть з певним малюнком шорсткості, щоб надати їй високе значення шорсткості. Попередні спроби зменшити або усунути яблучний соус включають, серед іншого, виготовлення пластифікованого шару з полівінілбутиралю, який мав низький показник хвилястості. Ці спроби часто закінчувалися одержанням шарів, які не мали необхідних якостей, оскільки значення шорсткості одержаного гладкого шару було низьким, що створювало труднощі на стадіях ламінування процесу складання. Інші спроби зменшити яблучний соус включають спосіб, у якому шар полімерної плівки, такої, як плівка з поліетилентерефталату, поміщають між двома шарами з полівінілбутиралю, прокочують для утворення трьохшарового пластика, й потому тиснуть на відкритих поверхнях шарів з полівінілбутиралю (див. японську патентну заявку JP 59223256). Ламінування гладкого полівінілбутиралю поліетилентерефталатом може спричинити труднощі на стадії деаерації процесу ламінування. Пропонується спосіб виготовлення полімерного листа з низьким показником хвилястості і високим значення шорсткості, який дозволяє зменшити або усунути яблучний соус й інші оптичні дефекти, які можуть виникати, коли полімерну плівку використовують у сполученні з полімерним листом, таким, як лист з полівінілбутиралю, або дефекти, які можуть траплятися, коли використовують багато шарів з полівінілбутиралю. На першій стадії різних варіантів здійснення цього винаходу виготовляють полімерний лист із показником хвилястості на одній або обох поверхнях (і не обов'язково таким самим) менше 20000 квадратних мікрометрів, менше 5000 квадратних мікрометрів, менше 12000 квадратних мікрометрів, менше 10000 квадратних мікрометрів, менше 8000 квадратних мікрометрів, менше 6000 квадратних мікрометрів або менше 5000 квадратних мікрометрів і значенням шорсткості менше 15 мікрометрів, менше 12 мікрометрів, менше 10 мікрометрів, ме 90705 8 нше 9 мікрометрів, менше 8 мікрометрів, менше 7 мікрометрів, менше 6 мікрометрів або менше 5 мікрометрів, причому наведені вище значення для показника хвилястості й значення шорсткості можна комбінувати у будь-якій комбінації. У різних конкретних варіантах здійснення цього виноходу WI і Rz є відповідно менше 20000 квадратних мікрометрів і менш 20 мікрометрів, менше 15000 квадратних мікрометрів і менше 10 мікрометрів, менше 15000 квадратних мікрометрів і менше 7 мікрометрів або менше 15000 квадратних мікрометрів і менше 5 мікрометрів. Значення, наведені у цьому параграфі, - це значення хвилястості й шорсткості перед тисненням. На наступній стадії цих варіантів здійснення відносно гладку поверхню або поверхні тиснуть з певним малюнком шорсткості. Цим малюнком шорсткості може бути будь-який підходящий малюнок, й у різних варіантах здійснення це дає у результаті полімерний лист с остаточним значенням (значенням після тиснення) шорсткості принаймні 20 мікрометрів, принаймні 25 мікрометрів, принаймні 30 мікрометрів, принаймні 35 мікрометрів, принаймні 45 мікрометрів або принаймні 55 мікрометрів. Оскільки цю стадію тиснення здійснюють до ламінування цього шару з поліетилентерефталатом або склом або іншим шаром з полівінілбутиралю, тиснені поверхні уможливлюють виключно добру деаерацію між шарами готового виробу. Під час використання пропонованих способів встановлено, що можна виготовляти полімерні листи, які мають одну або обидві поверхні з переважно низьким показником хвилястості й відносно високим значенням шорсткості. Зокрема, у різних варіантах здійснення цього виноходу полімерний лист після тиснення малюнку шорсткості має показник хвилястості менше 20000 квадратних мікрометрів, менше 15000 квадратних мікрометрів, менше 12000 квадратних мікрометрів, менше 10000 квадратних мікрометрів, менше 8000 квадратних мікрометрів, менше 6000 квадратних мікрометрів або менше 5000 квадратних мікрометрів і значення шорсткості принаймні 20 мікрометрів, принаймні 25 мікрометрів, принаймні 30 мікрометрів, принаймні 35 мікрометрів, принаймні 45 мікрометрів або принаймні 55 мікрометрів, і наведені вище значення для показника хвилястості й значення шорсткості можна комбінувати у будь-якій комбінації, яка потрібна. Значення, наведені у цьому параграфі, - це значення хвилястості й шорсткості після тиснення. Для цих й інших варіантів здійснення, у яких наведені як WI, так і значення показника шорсткості, частиною цього винаходу є також відповідні подальші варіанти, у яких для опису полімерного листа використовуються лише наведені значення шорсткості без WI. На додаток до значень WI і показника шорсткості пропоновані полімерні листи характеризуються також їх незмінністю, яка є показником змінності тонкої топографії поверхні листа. Незмінність для однієї або обох поверхонь полімерного листа можна визначити в описаному далі порядку. Пропоновані полімерні листи, виготовлені з низькою шорсткістю й низькою хвилястістю і тиснені до високого значення шорсткості, можуть ма 9 ти значення незмінності від 95 до 10. Ці межі суттєво відрізняються від полімерних листів, в яких для одержання шорсткості поверхні покладаються виключно на розтріскування розплаву. Ці полімерні листи зазвичай мають значення незмінності 100 або близьке до 100. Значення незмінності, яке надається полімерному листу, залежатиме від бажаного застосування й умов технологічного процесу ламінування, які можуть використовуватися. Для випадків застосування, у яких необхідно максимально зменшити яблучний соус, наприклад, пропоновані полімерні листи можуть мати значення незмінності менше 40, менше 30 або менше 20, що не означає, що яблучний соус не зменшується в інших варіантах здійснення з вищими значеннями незмінності. В інших варіантах здійснення, в яких потрібне конкретне зменшення інших дефектів, полімерному листу можна надати значення незмінності 60-95, 65-90 або 70-80. Іншими значеннями незмінності, які використовуються у різних варіантах здійснення цього виноходу, є 10-30, 30-50 і 50-95, 50-90 або 50-85. Значення незмінності, наведені у цьому параграфі, можна комбінувати з наведеними вище значеннями шорсткості й хвилястості після тиснення у будь-якій комбінації. Значення незмінності пропонованих полімерних листів можна регулювати зміною, наприклад, будь-якого з наступних параметрів: зміною тиску повітря контактного вала, призначеного для втискування матеріалу в вал (вали) для тиснення та (або) каландрування, причому вищий тиск спричиняє вищу незмінність; підвищенням температури поверхні полімеру контактним або безконтактним способами, наприклад, за допомогою ІЧнагрівачів, причому вища температура спричиняє вищу незмінність; і зміною швидкостей лінії для регулювання інтенсивності відбору тепла полімером, причому нижчі швидкості лінії спричиняють вищу незмінність. Шляхом зміни незмінності пропонований полімерний лист можна виготовлювати прийнятним для конкретного технологічного процесу. Наприклад, незмінність 25-40 можна використовувати для технологічного процесу із використанням форпресу із затискним валком, а незмінність 50-80 можна використовувати для технологічного процесу із використанням форпресу з вакуумним мішком. Виробництва полімерного листа, який є достатньо гладким для одержання наведених вище значень перед тисненням, тобто, який має достатньо низькі показник хвилястості й значення шорсткості, можна досягти шляхом зміни звичайного виробництва полімерного листа наступним чином. Для способів виробництва, у яких для виробництва полімерного листа використовують мундштук для екструзії, украй гладкий шар можна виготовити шляхом підвищення температури кромки мундштука настільки, щоб уможливити виготовлення листів, які мають вищезазначені параметри показника хвилястості й шорсткості. У різних варіантах здійснення температуру кромки мундштука підтримують рівною 170-230°С, 190-210°С або 195-205°С. 90705 10 Для випадків застосування, у яких для виробництва полімерних листів використовують вал мундштука, гладкості можна досягти при використанні ливарного вала із дзеркальною поліровкою, виготовленого, наприклад, з хрому, який не має або має дуже незначну шорсткість або хвилястість поверхні, та (або) використанні високої температури леза мундштука. В інших варіантах здійснення для досягнення такого самого ефекту використовують ливарний вал із дзеркальною поліровкою. Взагалі хвилястість виготовленого листа буде схожою до хвилястості вала мундштука, і відтак хвилястість вала мундштука необхідно підтримувати на рівнях, співмірних з необхідною хвилястістю готового листа. Природно, фахівцеві ясно, що використовувані параметри виробництва залежатимуть від використовуваного розплаву полімеру й машини, яка використовується для виготовлення полімерного листа, та що прийнятної гладкості відповідно до цього винаходу можна легко досягти зміною параметрів виробництва, як описується у цьому документі. Другу стадію, яка є тисненням малюнку шорсткості на гладкому полімерному листі, можна здійснювати будь-яким відповідним способом, наприклад, за допомогою валів тиснильних каландрів, які мають малюнок шорсткості для створення зворотного малюнку ("негативного зображення") на одній або обох поверхнях полімерного листа. Результуючий ефект цієї стадії - підвищення значення шорсткості до бажано вищих значень. Між точкою екструзії листа і різними стадіями способу можна використовувати один або кілька додаткових валків залежно від необхідності направлення й формування листів. Пропонується наступні різні варіанти здійснення. У різних варіантах здійснення пропонується полімерний лист, наприклад, з полівінілбутиралю, який має принаймні одну поверхню з наведеними вище значеннями WI і Rz після тиснення. Пропонується також полімерний лист, наприклад, з полівінілбутиралю, який має дві поверхні з наведеними вище значеннями WI і Rz після тиснення. Пропонується також полімерний лист, наприклад, з полівінілбутиралю, який має одну або дві поверхні з наведеними вище значеннями WI і Rz після тиснення, причому шар не є у контакті з будь-якими іншими шарами, а представляє собою один полімерний лист, не поміщений у будь-який шаруватий матеріал. У різних варіантах здійснення пропонується багатошаровий проміжний шар для використання у багатошаровому склі, причому проміжний шар представляє собою полімерний лист, наприклад, з полівінілбутиралю, який перед ламінуванням цієї поверхні до полімерної плівки, наприклад, з поліетилентерефталату, має поверхню з наведеними вище значеннями WI і Rz після тиснення. Пропонується будь-який полімерний лист або багатошаровий проміжний шар, який має полімерний лист і полімерну плівку, виготовлені будь-яким з пропонованих способів. У різних варіантах здійснення пропонується спосіб виготовлення багатошарової скляної пане 11 лі, у ході якого полімерний лист за даним винаходом складають у пачку з однією або кількома полімерними плівками або полімерними листами, утворюючи проміжний шар. У різних варіантах здійснення пропонується спосіб виготовлення багатошарової скляної панелі, у ході якого пропонований полімерний лист складають у пачку з однією або кількома полімерними плівками або полімерними листами, утворюють проміжний шар, і потому утворюють багатошарову скляну панель шляхом ламінування проміжного шару між двома шарами скла. Цими панелями може бути будь-який тип багатошарової структури скла, включаючи серед інших архітектурне скло й вітрові скла. У різних варіантах здійснення пропонується вітрове скло або віконне скло, яке містить будь-який з пропонованих полімерних листів або проміжних шарів. У різних варіантах здійснення пропонується спосіб виготовлення багатошарового проміжного шару, у якому утворюють полімерний лист з обома поверхнями полімерного листа з наведеними вище значеннями перед тисненням, здійснюють тиснення полімерного листа на одній або двох із двох поверхонь з отриманням поверхні з наведеними вище значеннями після тиснення, і ламінують полімерний лист до полімерної плівки, причому полімерну плівку поміщають на тиснену поверхню полімерного листа. В інших варіантах здійснення полімерну плівку ламінують між двома полімерними листами, причому одну або дві з поверхонь полімерних листів у контакті з полімерною плівкою виготовляють відповідно до цього винаходу. В інших варіантах здійснення тільки-но описаний трьохшаровий проміжний шар ламінують між двома шарами скла. Як ще один приклад, деякі варіанти здійснення можуть мати більш ніж одну полімерну плівку, наприклад, можуть мати таку структуру: полімерний лист/полімерна плівка/полімерний лист/полімерна плівка/полімерний лист. Ще в одному варіанті здійснення, структуру скло/полімерний лист/полімерна плівка можна утворити шляхом ламінування полімерного листа і полімерної плівки, а потім ламінування цього сполучення до скла, або шляхом ламінування усіх трьох разом одночасно. У цьому варіанті здійснення може використовуватися будь-який з пропонованих полімерних листів. У звичайних випадках застосування, у яких використовується це трьохшарове складення, шар з полімерної плівки, якою типово є плівка з поліетилентерефталату, типово є товщім, ніж полімерні плівки, використовувані у варіантах здійснення із структурою скло/лист/плівка/лист/скло. Ця додаткова товщина звичайно необхідна, щоб одержати жорсткішу плівку, яка може перешкодити деформації, яка спричиняє оптичні дефекти, які зазвичай виникають, якщо для опори полімерних шарів не використовується друге жорстке скло. У пропонованих варіантах здійснення, які мають шар скла, пропонований полімерний лист і полімерну плівку, у готовій трьохшаровій одиниці може використовуватися відносно тонша полімерна плівка, оскільки відмінні якості 90705 12 пропонованих полімерних листів забезпечують покращене зменшення оптичних дефектів. Цей винахід можна використовувати й для зменшення дефекту, відомого як градієнтна плямистість. Градієнтна плямистість - це дефект, який спостерігається у вітрових стеклах, виготовлених з градієнтного полівінілбутиралю і схожих полімерів, у яких полівінілбутираль темного кольору разом екструдується у шарі прозорого полівінілбутиралю. Градієнтна (затінена) частина вітрового скла може мати неоднорідні темні й світлі зони. У деяких виробах вітрове скло містить також плавку з поліетилентерефталату для захисту від сонця. У цьому випадку градієнтна плямистість і яблучний соус можуть виникати одночасно. У випадках застосування, у яких для створення у віконному склі, наприклад, затемненої зони використовуються пігменти, фарби або інші засоби, виготовлення полімерного листа з використанням пропонованих способів дасть у результаті - у різних варіантах здійснення - виріб із наведеними вище значеннями до й після тиснення. Подальше ламінування полімерного листа, який має градієнт у скляному складенні з іншими шарами або без них забезпечить зменшення градієнтної плямистості. Відповідно, пропонуються варіанти здійснення, у яких пропонованими способами виготовлюють полімерний лист з градієнтом кольору, а також багатошарові скляні панелі, що містять полімерні листи. Інші варіанти здійснення покращують LAG плямистість, яка може виникнути на архітектурних забарвлених шаруватих матеріалах із шарами прозорого й забарвленого полівінілбутиралю у контакті один з одним. LAG плямистість має вигляд, схожий до градієнтної плямистості. Різні варіанти здійснення цього виноходу включають архітектурні багатошарові скляні панелі, які мають кілька шарів з полімерного листа. Ці варіанти здійснення цього виноходу включають способи виготовлення структури з кількох полімерних листів, у яких два або більше полімерних листів, принаймні один із яких виготовлюють пропонованими способами, укладають у контакті один з одним і, факультативно, з шаром з полімерної плівки, наприклад, з поліетилентерефталату, і шарами скла, а потому ламінують у готовий виріб. Ці варіанти здійснення містять два листи з полімеру типу полівінілбутираль, ламіновані у контакті один з одним, і один або обидва з полімерних листів можуть мати одну або обидві поверхні з наведеними у цьому документі значеннями до й після тиснення, і один або обидва з полімерних листів можуть містити фарбу. В інших варіантах здійснення пропонований полімерний лист поміщений у контакті з іншим полімерним листом, і жоден полімерний лист не містить пігмент або фарбу. Полімерна плівка Шаром полімерної плівки 16, показаним на Фіг.1, може бути будь-яка підходяща термопластична плівка, яка зазвичай використовується як шар для підсилення експлуатаційних якостей у багатошарових скляних панелей. У різних варіантах здійснення, шар полімерної плівки 16 має товщину 0,013-0,20мм, переважно, 0,025-0,1мм або 0,04 13 0,06мм. Для покращення однієї або кількох властивостей, таких, як зчеплення або відбиття інфрачервоного випромінювання, шар полімерної плівки 16 може факультативно піддаватися поверхневій обробці або покриватися. Ці шари для підсилення експлуатаційних якостей включають, наприклад, багатошарову структуру для відбиття інфрачервоного сонячного випромінювання і пропускання випромінювання у видимій області спектру при знаходженні на сонці. Ця багатошарова структура відома (див. наприклад, WO 88/01230 і патент США 4 799 745) і може містити, наприклад, шари з металу товщиною один або кілька ангстремів і один або кілька (наприклад, два) далі нанесених оптично взаємодіючих діелектричних шарів. Як також відомо (див. наприклад, патенти США 4 017 661 і 4 786 783), шар (шари) з металу може (можуть) факультативно нагріватися джоулевим теплом (електрично) для відтаювання або усунення запотівання будь-яких пов'язаних шарів скла. Шаром полімерної плівки 16 у деяких варіантах здійснення є оптично прозорим (тобто, конкретний спостерігач, який дивиться через цей шар з однієї сторони, може легко побачити предмети, що знаходяться поруч з іншою стороною цього шару) і звичайно має більший (у деяких варіантах здійснення значно більший) модуль розтягнення незалежно від складу, ніж цей модуль суміжного полімерного листа 14. У різних варіантах здійснення шар полімерної плівки 16 представляє собою термопластичний матеріал. До термопластичних матеріалів, що мають підходящі властивості, відносяться нейлони, поліуретани, акрилові смоли, полікарбонати, поліолефіни, такі, як поліпропілен, ацетатцелюлози й триацетати, вінілхлоридні полімери й співполімери тощо. У різних варіантах здійснення шар полімерної плівки 16 представляє собою матеріали, такі, як двовісно натягнуті термопластичні плівки, які мають відзначені властивості, до яких відносяться поліефіри, наприклад, поліетилентерефталат і поліетиленгликольтерефталат (ПГЕТ). У різних варіантах здійснення використовується поліетилентерефталат, й у різних варіантах здійснення поліетилентерефталат двовісно натягнутий для підвищення міцності й стабілізований для характеристик низької усадки при підвищених температурах (наприклад, усадка менше 2% в обох напрямках після 30 хвилин при температурі +150°С). Пізні способи покриття і поверхневої обробки для плівки з поліетилентерефталату, які можна використовувати разом із цим винаходом, розкриті в опублікованій європейській заявці №0157030. Полімерний лист У цьому розділі описуються різні матеріали, які можуть використовуватися для виготовлення пропонованих полімерних листів, показаних як елемент 14 на Фіг.1, які мають властивості, прийнятні для їх використання як проміжний шар у небиткому (безосколковому) склі, такі, як полівінілбутираль. Термін "полімерний лист" у тому значенні, в якому він вживається в цьому описі, означає будьякий полімерний склад, перетворений підходящим способом у тонкий шар, підходящий для викорис 90705 14 тання як проміжний шар у ламінованих структурах скла. Термін "смола" у тому значенні, у якому він вживається у цьому описі, відноситься до полімерного (наприклад, полівінілбутираль) компоненту, який видаляється із суміші, отриманої у результаті кислотного каталізу і подальшої нейтралізації попередників полімеру. Смола зазвичай матиме інші компоненти на додаток до полімеру, наприклад, полівінілбутиралю, такі, як ацетати, солі й спирти. Термін „розплав" у тому значенні, у якому він вживається у цьому описі, відноситься до розплавленої суміші смоли з пластифікатором і, факультативно, іншими домішками. Полімерні листи, виготовлені способами, описаними у цьому документі, є частиною цього винаходу і включені до об'єму винаходу. Пропоновані полімерні листи можуть бути з будь-якого підходящого полімеру, й у переважному варіанті здійснення, описаному серед прикладів вище, полімерний лист містить полівінілбутираль. У будь-якому з варіантів здійснення цього виноходу, наведених у цьому описі, які містять полівінілбутираль як полімерний компонент полімерного листа, включений інший варіант здійснення, у якому полімерний компонент складається або по суті складається з полівінілбутиралю. У цих варіантах здійснення разом із полімерним листом, який має полімер, що складається або по суті складається з полівінілбутиралю, може використовуватися будьякий з варіантів домішок, включаючи пластифікатори, розкриті у цьому документі. В одному варіанті здійснення полімерний лист представляє собою полімер, оснований на частково ацетальованих полівінілових спиртах. В іншому варіанті здійснення полімерний лист представляє собою полімер, вибраний з групи, яка складається полівінілбутиралю, поліуретану, полівінілхлориду, поліетиленвінілацетату, їх сполучень тощо. В одному варіанті здійснення полімерний лист представляє собою полівінілбутираль. В іншому варіанті здійснення полімерний лист представляє собою пластифікований полівінілбутираль. У подальших варіантах здійснення полімерний лист представляє собою полівінілбутираль й один або кілька інших полімерів. Можуть використовуватися й інші полімери, які мають підходящу температуру склування. У будь-якому з розділів цього опису, у якому переважні границі, значення та (або) способи наведені конкретно для полівінілбутиралю (наприклад, і без обмеження, для пластифікаторів, відсотків компонентів, товщини й домішок для покращення експлуатаційних якостей), ці границі також застосовуються, де це можливо, й до інших полімерів або полімерних сумішей, розкритих у цьому описі, використовуваних як компоненти у полімерних листах. Для варіантів здійснення, що містять полівінілбутираль, полівінілбутираль можна виготовлювати відомими способами ацеталізації, які включають реакцію полівінілового спирту (PVOH) з бутиральдегідом у присутності кислотного У різних варіантах здійснення полімерний лист представляє собою полівінілбутираль, який має молекулярну масу принаймні 30000, 40000, 50000, 55000, 60000, 65000, 70000, 120000, 250000 або принай 15 мні 350000 грамів на моль (г/моль або дальтонів). Малі кількості діальдегіду або триальдегіду можна також додати на стадії ацеталізації для підвищення молекулярної маси принаймні до 350000 г/моль (див. наприклад, патенти США 4 902 464, 4 874 814, 4 814 529, 4 654 179). Термін "молекулярна маса" у тому значенні, у якому він вживається у даному описі, означає середню молекулярну масу. Для виготовлення пропонованих полімерних листів можна використовувати будь-який належний спосіб. Подробиці належних способів виготовлення полівінілбутиралю фахівцям відомі (див. наприклад, патенти США 2 282 057 і 2 282 026). В одному варіанті здійснення можна використовувати метод розчинника, описаний у статті "Vinyl Acetal Polymers (Вінілацетальні полімери)", Encyclopedia of Polymer Science & Technology, 3rd edition, Volume 8, pages 381-399, by В. Е. Wade (2003). В іншому варіанті здійснення використовувати описаній у ній водяний метод. Полівінілбутираль промислово випускається в різних формах, наприклад, компанією Solutia Inc., м.Сент-Луїс, штат Міссурі, як смола Butvar™. У пропонованих полімерних листах можуть використовуватися різні засоби регулювання зчеплення, включаючи ацетат натрію, ацетат калію і солі магнію. Солі магнію, які можуть використовуватися у зазначених варіантах здійснення даного винаходу включають серед інших солі магнію, розкриті у патенті США 5 728 472, такі, як саліцилат магнію, нікотинат магнію, ді-2-амінобензоат магнію, дивіденд-3-гідрокси-2-нафтоат магнію і біс-2етилбутират магнію (номер у Chemical Abstracts 79992-76-0). У різних варіантах здійснення даного винаходу сіллю магнію є біс-2-етилбутират магнію. Для покращення експлуатаційних якостей у готовому виробі у полімерний лист можуть додаватися домішки. Ці домішки включають серед інших пластифікатори, фарби, пігменти, стабілізатори (наприклад, ультрафіолетові стабілізатори), антиоксиданти, антиадгезиви, вогнезахисні склади, ІЧпоглиначі, сполучення вищезазначених домішок тощо, відомі фахівцям у цій галузі. У різних варіантах здійснення пропонованих полімерних листів полімерні листи можуть містити 20-60, 25-60, 20-80 або 10-70 часток пластифікатора на сто часток смоли. Звичайно, можуть використовуватися й інші кількості залежно від конкретного випадку застосування. У деяких варіантах здійснення пластифікатор має вуглеводневий сегмент менше ніж 20, менше ніж 15, менше ніж 12 або менше ніж 10 атомів вуглецю. Кількість пластифікатора можна регулювати, щоб впливати на температуру склування (Tg) листа з полівінілбутиралю. Взагалі для зниження Tg додаються більші кількості пластифікатора. Пропоновані полімерні листи з полівінілбутиралю можуть мати Tg, яка дорівнює +40°С або нижче, +35°С або нижче, +30°С або нижче, +25°С або нижче, +20°С або нижче і +15°С або нижче. Для утворення полімерних листів до пропонованих полімерних смол можуть додаватися будьякі придатні пластифікатори. Пластифікатори, використовувані у пропонованих полімерних листах, можуть включати серед інших складні ефіри бага 90705 16 тоосновної кислоти або багатоатомного спирту. Придатні пластифікатори включають, наприклад, триетиленгліколь-ді-2-етилбутират, триетиленгліколь-біс-2-етилгексаноат, триетиленглікольдигептаноат, тетраетиленглікольдигептаноат, дигексиладипат, діоктиладипат, гексилциклогексиладипат, суміші гептил- і ноніладипатів, діізононіладипат, гептилноніладипат, дибутилсебацинат, полімерні пластифікатори, такі, як себацинові алкіди, і суміші фосфатів й адипатів, таких, як розкриті у патенті США №3 841 890, та адипатів, таких, як розкриті у патенті США №4 144 217, і суміші та сполучення вищезазначених сполук. Іншими пластифікаторами, які можуть використовуватися, є змішані адипати, одержані з алкілових спиртів С4-С9 і циклоспиртів С4-С10, як розкрито у патенті США №5 013 779, та складних ефірів адипатів С6-С8, наприклад, гексиладипат. У деяких варіантах здійснення пластифікатором є гліколь-біс-2-етилгексаноат. Полімер полівінілбутираль і домішки пластифікатора можуть термічно оброблюватися і формуватися у вигляді листа відомими способами зі змінами способу, описаними вище, щоб отримати полімерний лист, який має необхідні значення показника хвилястості й шорсткості перед тисненням. Один примірний спосіб формування листа з полівінілбутиралю включає стадію, на якій екструдують розплавлений полівінілбутираль, який містить смолу, пластифікатор і домішки (далі за текстом іменований "розплавом") шляхом витискування розплаву через мундштук екструдера (наприклад, мундштук екструдера, чий отвір, значно більший в одному напрямку, ніж у перпендикулярному йому напрямку). Інший примірний спосіб формування листа з полівінілбутиралю включає стадію, на якій розплав ллють з мундштука екструдера на вал, стадію, на якій смолу стверджують, і подальшу стадію, на якій стверджену смолу видаляють як лист. У різних варіантах здійснення полімерні листи можуть мати товщину 0,12,5 міліметрів, 0,2-2,0 міліметрів, 0,25-1,75 міліметрів і 0,3-1,5 міліметрів (мм). Пропонуються також пачки або рулони будьяких із пропонованих полімерних листів, розкритих у даному описі, у будь-якому сполученні. Крім того, пропонується багатошарове небитке (безосколкове) скло, яке містить шар скла, яке типово містить діоксид кремнію, поміщений у контакті з будь-яким з варіантів здійснення структури полімерний лист/полімерна плівка за даним винаходом. Пропонується також багатошарове небитке (безосколкове) скло, яке містить принаймні два скляних листа з будь-якою з пропонованих структур полімерний лист/полімерна плівка, поміщеною між ними. Пропонуються також вітрове скло, віконне скло та інші готові скляні вироби, які містять будьяку з пропонованих багатошарових структур. Далі описуються різні характеристики полімерних листів та (або) багатошарових стекол для використання у даному винаході. Показник хвилястості або WI і значення шорсткості або Rz можна визначити наступним чином. Для того щоб визначити Rz, випробувальний зразок пластифікованого полімерного листа розмі 17 ром 15x15 см поміщають на вакуумну платформу, підтримувану при кімнатній температурі за допомогою текучого середовища, що циркулює через неї. Для того щоб відтягнути зразок від поверхні платформи прикладають вакуум 5 фунтівсил/кв.дюйм (приблизно 34кПа). Для безпосереднього вимірювання шорсткості поверхні листа на кожному боці випробувального зразка використовують профілометр для вимірювання текстури поверхні Пертометр моделі S8P з приводним пристроєм PRK і пером, що креслить, RFHTB-250 (виробник - компанія Mahr Gage Co., Нью-Йорк). Вибір профілю встановлюють на приладі на "R". Перо, що креслить, автоматично пересувається по поверхні зразка. Довжина кожної кривої самописця дорівнює 17,5мм і складається з 7 послідовних відрізків вимірювання довжиною Lо 2,5мм. Довжина вимірювання дорівнює 12,5мм і складається з 5 відрізків вимірювання (перший й останній відрізки не враховують). Визначають середнє значення Lc окремих глибин шорсткості для цих п'яти послідовних відрізків вимірювання, і Rz є середнім значенням десяти цих визначень: п'яти, виконаних у машинному напрямку екструзії (MD) і п'яти, виконаних у поперечному машинному напрямку (CMD). Відстань між двома послідовними кривими у кожному напрямку дорівнює 3мм. Для того щоб визначити значення показника хвилястості WI використовують вищезазначений Пертометр з вибором профілю, встановленим на "W". Для цього вимірювання використовують довжину креслення 56мм і довжину вимірювання 40мм. Довжина вимірювання 40мм складається з п'яти відрізків вимірювання довжиною по 8мм (два кінцевих відрізки довжиною 8мм не враховують). Використовуючи вихідні цифрові дані з рознімного з'єднання на задньому боці Пертометра, змінний вихідний вольтовий сигнал хвилястості з Пертометра електронним шляхом подається у комп'ютер. Виконуються десять кривих: п'ять кривих, знятих у машинному напрямку екструзії, і п'ять кривих у поперечному машинному напрямку з відстанню 3мм між двома послідовними кривими. Програма Sub SmoothData(), яка завантажується у комп'ютер (і яка наведена у даному описі), по вхідному сигналу десяти кривих обчислює одне значення WI. Значення WI для поверхні листа з полімеру, наприклад, листа, призначеного для використання у якості автомобільного вітрового скла, потім обчислюється шляхом усереднення 100 окремих значень WI для рівномірно розподілених точок відбору по усій поверхні листа. Такі самі обчислення можуть виконуватися для протилежної поверхні, і, як вказано у даному описі, можуть дати схожі або інші результати залежно від способу виготовлення і бажаного виробу. У різних варіантах здійснення даного винаходу принаймні 90 із 100 одержаних значень знаходяться у межах ±20% від середнього значення для 100 значень, ±15% від середнього значення, ±10% від середнього значення, ±5% від середнього значення або ±2% від середнього значення для 100 значень. Якщо в пункті формули винаходу не вказано інше, то якщо в пункті формули винаходу 90705 18 наведене значення WI для поверхні полімерного листа, принаймні 90 із 100 значень, одержаних в процесі вимірювання, описаного вище, знаходяться у межах ±20% від середнього значення для 100 значень. При використання вищезазначеного Пертометра, іншими положеннями настроювального перемикача для шорсткості є такі: "Filter (фільтр): GS", "Profile (профіль): W", "LC: N 8.0 mm (mm)", "LT: 56 mm", "VB: 625 micrometers (мікрометрів)". Для хвилястості настройки є такими: "Filter: GS", "Profile: R", "LC: N 2.5 mm", "LT: 17.5 mm", "VB: 625 micrometers". Пропоновані полімерні листи характеризуються також їх "міцністю", яку визначають у наступному порядку. Для тиснених полімерних листів здійснюють вимірювання полімерного листа для знаходження Rz (Rz Base - вихідне значення Rz) перед тисненням. Після тиснення здійснюють друге вимірювання для знаходження Rz (Rz Final - остаточне значення Rz). Для не тиснених полімерних листів здійснюють вимірювання полімерного листа для знаходження Rz, a вказані Rz Final і Rz Base приймають рівними нулю. Потому як для тиснених, так і для не тиснених листів з полімерного листа вирізають зразок у вигляді квадрата із стороною 12,7 сантиметрів. Кусок поліетилентерефталату у вигляді квадрата із стороною 14 сантиметрів кладуть на дерев'яну рамку, що спирається на горизонтальну поверхню, причому за периметром рамка є трохи меншою за зразок полімерного листа. Потому на плівку з поліетилентерефталату кладуть зразок полімерного листа, а потому поверх полімерного листа кладуть ще одну плівку з поліетилентерефталату. Після цього поверх шарів полімерів кладуть другу рамку. Рамки потому стискають зв'язувальними затискачами. Після цього складення рамок і полімерів поміщають у попередньо нагріту піч на 5 хвилин при температурі +100°С. Потому складення витягують з печі і залишають охолонути. Після цього визначають інше значення Rz для зразка полімерного листа (Rz100°C). Після цього за наведеною нижче формулою можна визначити міність: (Rz100 C) (RzBase ) 100 . (RzFinal ) (RzBase ) Прозорість полімерного листа і, зокрема, листа з полівінілбутиралю, можна визначити шляхом вимірювання значення мутності, яке служить кількісною оцінкою світла, що не пропускається через лист. Відсоткову мутність можна виміряти наступним способом. Пристрій для визначення мутності, модель D25 (виробник - компанія Hunter Associates, м. Рестон, штат Вірджинія), можна використовувати відповідно до стандарту Американського товариства з випробувань матеріалів ASTM D1003-61 (повторно ухваленого у 1977p.), процедура А, із використанням освітлювача С з кутом зору спостерігача 2 градуси. У різних варіантах здійснення даного винаходу відсоткова мутність є менше ніж 5%, менше ніж 3% і менше ніж 1%. Зчеплення при розбиванні можна визначити наступним способом, і коли у даному описі для Незмінніст ь 19 кількісного визначення зчеплення полімерного листа зі склом згадується "при розбиванні", для визначення зчеплення при розбиванні використовується наступний спосіб. Зразки двошарового скла готують при стандартних умовах ламінування в автоклаві. Шаруваті матеріали охолоджують до температури приблизно -17°С (0°F) і вручну б'ють молотком, щоб розбити скло. Після цього усе розбите скло, яке не зчепилося з листом з полівінілбутиралю, видаляють, а кількість скла, яке залишилося зчепленим з листом з полівінілбутиралю, візуально порівнюють з набором еталонів. Ці еталони відповідають шкалі різних мір скла, яке залишилося зчепленим з листом з полівінілбутиралю. Зокрема, еталон 0 відповідає ситуації, коли жодного скла не залишилося зчепленим з листом з полівінілбутиралю. Еталон 10 відповідає ситуації, коли 100% скла залишилися зчепленим з листом з полівінілбутиралю. Для пропонованих багатошарових скляних панелей різні варіанти здійснення мають значення при розбиванні принаймні 3, принаймні 5, принаймні 8, принаймні 9 або 10. Інші варіанти здійснення мають значення при розбиванні 8-10 включно. "Показник жовтизни" полімерного листа можна визначити наступним чином. Готують прозорі литі диски полімерного листа товщиною 1 см, які мають гладкі поверхні, практично плоскі й паралельні. Показник визначають відповідно до методу ASTM D1925 "Стандартний метод визначення показника жовтизни пластмас" по коефіцієнту пропускання світла в видимій області спектра, визначеному за допомогою спектрофотометра. Значення коригують до товщини 1см, використовуючи виміряну товщину зразків. У різних варіантах здійснення показник жовтизни є менше ніж 0,6; 0,5 або 0,25. Приклад 1 Перша багатошарова скляна панель виготовлена з наступними шарами: скло/полівінілбутираль/поліетилентерефталат/полі вінілбутираль/скло, причому поліетилентерефталатом є майлар Dupont Mylar® товщиною 0,05 міліметрів, а шари полівінілбутиралю, кожен товщиною 0,38 міліметрів, виготовлені відомими способами. Друга багатошарова скляна панель виготовлена з наступними шарами: скло/полівінілбутираль/поліетилентерефталат/полі вінілбутираль/скло, причому поліетилентерефталатом є майлар Dupont Mylar® товщиною 0,05 міліметрів, а шари полівінілбутиралю, кожен товщиною 0,38 міліметрів, виготовлені пропонованими способами. Суб'єктивний аналіз цих двох багатошарових скляних панелей показує, що перша панель має видимий "яблучний соус", на той час як друга панель - ні. Приклад 2 Лист з полівінілбутиралю товщиною 0,76 міліметрів (перший лист) спільно екструдований із синьою пігментованою фарбою. Лист має значен 90705 20 ня WI 13000 і Rz 15 мікронів. Лист тиснений до Rz 40 мікронів і WI 16000. Після цього лист ламінований між двома панелями зі скла. Другий лист з полівінілбутиралю виготовлений відомими способами і має товщину 0,76 міліметрів і Rz 35. Другий лист також ламінований між двома панелями зі скла. Результати показують, що у другому листі плямистість видима, а у першому -ні. Програмне забезпечення для формування зображень показує, що для першого листа одержане значення плямистості 3,9, а для другого - 14,5. Завдяки даному винаходу, на разі можна виготовити лист з полівінілбутиралю й інший полімерний лист з високими оптичними властивостями при використанні разом із різними іншими полімерними листами. При використанні пропонованих способів, полімерних листів і багатошарових структур проблеми "яблучного соусу" й плямистості можна зменшити або усунути. Хоча варіанти здійснення даного винаходу описані у різних варіантах здійснення, фахівцям зрозуміло, що багато інших перетворень можна здійснити у межах об'єму і суті даного винаходу. Хоча винахід описаний із посиланнями на примірні варіанти здійснення, фахівцям зрозуміло, що у межах об'єму винаходу можна внести зміни й замінити його елементи еквівалентами. Крім того, можливі модифікації для адаптування конкретної ситуації або матеріалу до даного винаходу у межах його об'єму. Тому винахід не обмежується конкретними варіантами здійснення, розкритими як найкращий шлях, передбачений для здійснення даного винаходу, а включає усі варіанти здійснення, що попадають в об'єм доданої формули винаходу. Зрозуміло також, що будь-які границі, значення або характеристики, наведені для будь-якого окремого компонента, можна взаємозамінно використовувати з будь-якими границями, значеннями або характеристиками, наведеними для будь-якого з інших компонентів винаходу, якщо вони є сумісні, для створення варіанту здійснення, який має визначені значення для кожного з компонентів, наведені у даному описі. Наприклад, полімерний лист можна виготовити з топографією поверхні у будь-яких границях, наведених додатково до будьяких границь, наведених для пластифікатора, щоб забезпечити багато перестановок у межах об'єму даного винаходу. Будь-які позиції на Фіг.1, наведені у рефераті або будь-яких пунктах формули винаходу, призначені лише для ілюстративних цілей і не повинні тлумачитися як такі, що обмежують об'єм заявленого винаходу будь-яким одним конкретним варіантом здійснення, представленим на будь-якій Фіг.1. Якщо не вказане інше, фігури представлені не в масштабі. Кожне джерело відомості, включаючи статті у журналах, патенти, заявки й книги, вказані у даному описі, цим повністю включається в нього через посилання. 21 90705 22 Таблиця Змінні і значення для програми Sub SmoothData() Змінна Μ L NPTPT NP FACT1 FACT3 NTraces PsubM PsubS HsubM HsubS RiPm RiHm Wvldx Визначення Значення Мінімальна дельта простору для підрахунку 57,5 (змінюється залежно від кількосяк пік або западина (за кількістю точок) ті точок даних на кожній кривій) Мінімальна дельта висоти для підрахунку як пік або западина Загальна кількість точок даних на одній кри5760 вій Кількість піків або западин [Коефіцієнт] перетворення даних Пертомет0,038 ра в мікрони Коефіцієнт перетворення кількості точок в 10/NPTPT мікрони Кількість кривих 10 Середній крок Стандартне відхилення для кроку Середня висота Стандартне відхилення для висоти Середнє значення середнього кроку для 10 кривих Середнє значення середньої висоти для 10 кривих Показник хвилястості /1000 23 90705 24 25 90705 26 27 90705 28 29 90705 30 31 90705 32 33 90705 34 35 Комп’ютерна верстка А. Рябко 90705 Підписне 36 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601