(мет)акрилат/аспартатний отверджувач, спосіб його одержання, полісечовина, що його містить, композиція покриття та основа з нанесеним покриттям

1. (Мет)акрилат/аспартатний аміновий отверджувач, який містить продукт реакції між a) поліаміном b) діалкілмалеатом і/або діалкілфумаратом і c) (мет)акрилатом. 2. Аміновий отверджувач за п. 1, який відрізняється тим, що діалкілмалеат і/або діалкілфумарат включають діетилмалеат або дибутилмалеат. 3. Аміновий отверджувач за п. 1, який відрізняється тим, що діалкілмалеат і/або діалкілфумарат мають гідроксильні групи. 4. Аміновий отверджувач за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що (мет)акрилат включає етилакрилат, бутилакрилат, 1,6гександіолдіакрилат і/або метилметакрилат. 5. Аміновий отверджувач за будь-яким з пп. 1-4, який відрізняється тим, що поліамін включає ізофорондіамін. 6. Аміновий отверджувач за будь-яким з пп. 1-4, який відрізняється тим, що поліамін включає 2,2'диметил-4,4'-метиленбісциклогексиламін. 7. Аміновий отверджувач за будь-яким з пп. 1-4, який відрізняється тим, що поліамін включає поліефірдіамін на основі простого ефіру. 8. Аміновий отверджувач за п. 1, який відрізняється тим, що співвідношення еквівалентів поліамін:діалкілмалеат і/або діалкілфумарат знаходить 2 (19) 1 3 93304 ре)етерифікації діалкілмалеату або діалкілфумарату під дією діолу, тріолу або тетраолу, або ненасичений складний олігоефір, одержаний в результаті реакції прямої етерифікації малеїнової або фумарової кислоти під дією діолу, тріолу або тетраолу. 19. Полісечовина за п. 14, яка відрізняється тим, що додатково містить один або декілька додаткових амінів. 20. Полісечовина за п. 19, яка відрізняється тим, що додаткові аміни включають а) діамін, який має структуру R5 R6 N H R4 R3 N H , де R3-R6 незалежно є С1-С10 алкілом; b) діамін, який має структуру R8 R7 N H покриттям з композиції покриття за п. 21. 24. Основа за п. 23, яка відрізняється тим, що основа є щонайменше частиною транспортного засобу. 25. Основа за п. 24, яка відрізняється тим, що транспортний засіб є вантажним автомобілем, а частина транспортного засобу є кузовом вантажного автомобіля. 26. Основа за п. 23, яка відрізняється тим, що основа є щонайменше частиною будівельної конструкції. 27. Полісечовина за п. 14, яка відрізняється тим, що співвідношення еквівалентів ізоціанатних груп і еквівалентів амінових груп є більшим, ніж одиниця, а ізоціанат і амін можуть бути нанесені на основу при об'ємному співвідношенні концентрацій компонентів суміші 1:1. 28. Полісечовина за п. 19, яка відрізняється тим, що додатковий амін включає N H R9 N H 4 R10 , де R7-R10 незалежно є С1-С10 алкілом; c) поліоксіалкілендіамін і/або поліоксіалкілентриамін, які мають первинні і/або вторинні аміногрупи; d) діамін, який містить функціональну групу складного ефіру аспарагінової кислоти і який не містить будь-якої іншої функціональної групи, яка була б реакційноздатною у відношенні ізоціанату; і/або e) продукт реакції між дипропілентриаміном і діетилмалеатом і/або дибутилмалеатом. 21. Композиція покриття, яка містить полісечовину за п. 14. 22. Композиція покриття, яка містить полісечовину за п. 18. 23. Основа з нанесеним щонайменше частково Даний винахід відноситься до (мет)акрилат/аспартатного амінового отверджувача, який містить продукт реакції між: a) поліаміном; b) диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом; і c) (мет)акрилатом. Даний винахід додатково відноситься до полісечовини, отриманої в результаті проведення реакції між даним (мет)акрилат/аспартатним аміновим отверджувачем та ізоціанатом. Даний винахід додатково відноситься до основ з нанесеними, щонайменше, частково такими покриттями. Композиції покриттів, які містять полісечовини, використовуються в різних галузях промисловості, таких як виробництво автоматичного устаткування, корабельного, авіаційного, промислового, будівельного та військового устаткування, зокрема спортивного устаткування, устаткування для відпочинку, тощо. У даних галузях промисловості N H , а полісечовина характеризується твердістю за Шором D, рівною щонайменше 30 при вимірюванні при 140 °F (60,0 °C). 29. Основа за п. 25, яка відрізняється тим, що перед нанесенням полісечовини на кузов вантажного автомобіля щонайменше частково наносять покриття у вигляді прозорого покриття, яке після затвердіння характеризується низькою поверхневою функціональністю. 30. Композиція покриття, яка містить полісечовину за п. 19. 31. Композиція покриття за п. 30, яка відрізняється тим, що індекс реакції між аміном та ізоціанатом знаходиться в діапазоні від 1,01 до 1,5:1, і індекс розраховують, виходячи з сукупної кількості еквівалентів амінового отверджувача і одного або декількох додаткових амінів. докладено значних зусиль, спрямованих на розробку композицій покриттів, які надаватимуть необхідних властивостей основі або виробу, на які наносяться покриття. Наприклад, покриття використовуються для захисту від пошкоджень, спричинених корозією, стиранням, ударом, дією хімічних речовин, ультрафіолетовим випромінюванням, полум'ям, нагріванням і/або дією інших чинників навколишнього середовища. На додачу до будь-яких з даних функціональних властивостей покриття також можуть бути використані і в декоративних цілях. Полісечовини, як правило, отримують в результаті проведення реакції між амінами та ізоціанатами. Використання амінів, таких як поліаміни, як зшиваючих агентів або «отверджувачів» добре відоме. Наприклад, відомо, що аміни утворюють поперечні зв'язки з ізоціанатами з утворенням сполук сечовини. Як відомо, аміни також вступа 5 ють в реакцію і тому використовуються з активованими ненасиченими групами, епокси-групами, ароматичними активованими альдегідними групами, циклічними карбонатними групами та кислотними і ангідридовими і складноефірними групами. Поліамінові зшивачі, які мають первинні аміногрупи, можуть бути цілком реакційноздатними у відношенні деяких з поміж вказаних функціональних груп в умовах навколишнього середовища або низьких температур (тобто, нижчих від 100C). Висока реакційна здатність може призвести до дуже короткої життєздатності або виникнення інших труднощів при застосуванні, такому як ударне розпилювання високого тиску. Проте деякі вторинні аліфатичні аміни є недостатньо реакційноздатними у відношенні до даних різних функціональних груп. Тому бажано отримати амінні отверджувачі, які є достатньо реакційноздатними, але які забезпечують отримання належної життєздатності. Крім того, бажано отримати такі амінні отверджувачі, які надають необхідних характеристик кінцевій композиції, в якій їх використовують. Даний винахід відноситься до (мет)акрилат/аспартатного амінового отверджувача, який містить продукт реакції між a) поліаміном b) диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом і c) (мет)акрилатом. Даний винахід додатково відноситься до способу отримання (мет)акрилат/аспартатного амінового отверджувача, який передбачає проведення реакції між a) поліаміном b) диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом і c) (мет)акрилатом. Даний винахід також відноситься до полісечовини, яка містить продукт реакції між (мет)акрилат/аспартатним аміновим отверджувачем та ізоціанатом, де (мет)акрилат/аспартатний аміновий отверджувач містить продукт реакції між a) поліаміном b) диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом і c) (мет)акрилатом. Даний винахід відноситься до (мет)акрилат/аспартатного амінового отверджувача, який містить продукт реакції між a) поліаміном, b) диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом і c) (мет)акрилатом. Терміни «(мет)акрилат/аспартатний аміновий отверджувач» і «(мет)акрилат-аспартатний амін» в цьому документі використовуються як взаємозамінні. Термін «(мет)акрилат», як це повинні розуміти фахівці у відповідній галузі техніки, позначає як акрилат, так і придатний метакрилат. У одних деяких варіантах реалізації отверджувач складається, власне кажучи, з даного продукту реакції, а в деяких інших варіантах реалізації продукт реакції складається, власне кажучи, з одного або декількох поліамінів, одного або декількох диалкілмалеатів і/або диалкілфумаратів і одного або декількох (мет)акрилатів. Відповідно до даного винаходу може бути використаний будь-який придатний поліамін. «Поліаміном» називають амін, який має, щонайменше, 2 93304 6 первинних аміногрупи. У одних деяких варіантах реалізації поліаміном є диамін, і амінові атоми азоту на диаміні є однаковою мірою реакційноздатними; тобто, всі амінові атоми азоту з рівною ймовірністю вступають в реакцію з іншою функціональною групою. У деяких інших варіантах реалізації амінові атоми азоту диаміну можуть бути нерівноцінними за реакційною здатністю у відношенні, наприклад, до (мет)акрилатів і/або диалкілмалеатів і/або диалкілфумаратів. Приклади придатних для використання диамінів включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: етилендиамін, 1,2-диамінопропан, 1,5-диаміно-2-метилпентан (DYTEK A, Invista), 1,3диамінопентан (DYTEK ЕР, Invista), 1,2диаміноциклогексан (DCH-99, Invista), 1,6диаміногексан, 1,11-диаміноундекан, 1,12диамінододекан, 3-(циклогексиламіно) пропіламін, 1-аміно-3,3,5-триметил-5-амінометилциклогексан (ізофорондиамін («ІФДА»)), 4,4'диамінодициклогексилметан (РАСМ-20, Air Products; DICYKAN, BASF), 3,3'-диметил-4,4'диамінодициклогексилметан (DIMETHYL DICYKAN або LAROMIN С260, BASF; ANCAMINE 2049, Air Products), 3,3'-[1,4-бутандиілбіс-(окси)біс]-1пропанамін, ментандиамін і диамінофункціональні поліефірполіаміни на основі простих ефірів, які мають, аліфатично зв'язані первинні аміногрупи, приклади яких включають JEFFAMINE D-230, JEFFAMINE D-400, JEFFAMINE D-2000 і JEFFAMINE D-4000, Huntsman Corporation. Необхідно розуміти те, що у випадку просторово ускладненого аміну час реакції між (мет)акрильованим аміном та ізоціанатом буде тривалішим. Це призводить до отримання тривалішої життєздатності або технологічного часу в тих ситуаціях, коли потрібний тривалий технологічний час. У певних варіантах реалізації поліаміном є триамін. Приклади придатних для використання триамінів включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: діетилентриамін, дипропілентриамін, біс(гексаметилен) триамін і триамінофункціональні поліефірполіаміни на основі простих ефірів, які мають, аліфатично зв'язані первинні аміногрупи (JEFFAMINE Т-403, Т-3000, Т5000, Huntsman Corporation). У інших варіантах реалізації аміном можуть бути тетраамін або інший більш високофункціональний амін. Відповідно до даного винаходу можуть бути використані будь-які диалкілмалеат і/або диалкілфумарат. Приклади придатних для використання диалкілмалеатів і -фумаратів включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: складні ефіри, отримані з малеїнової кислоти і фумарової кислоти і моноспиртів, такі як диметил-, диетил-, ди-н-пропіл-, диізопропіл-, ди-н-бутил-, ди-втор-бутил-, ди-трет-бутил-, диізобутил-, дипентил-, ди-трет-аміл-, дигексил-, циклогексил- і ди2-етилгексилмалеати або відповідні фумарати. У певних варіантах реалізації можуть бути використані диалкілмалеати або диалкілфумарати, які мають дві різні алкільні групи, і/або суміші диалкілмалеатів і диалкілфумаратів. Алкільні групи диалкілмалеату і/або диалкілфумарата можуть мати додаткові функціональні групи, такі як гідроксильні 7 групи, такі як продукт реакції між малеїновим ангідридом, спиртом і епоксидом, продукт реакції між малеїновою кислотою або фумаровою кислотою і спиртом та епоксидом або продукт реакції між малеїновою кислотою або фумаровою кислотою і епоксидом. Придатні для використання спирти включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: метанол, етанол, пропанол, ізопропанол, бутанол, ізобутанол, вторбутанол, трет-бутанол, різні ізомерні пентаноли, різні ізомерні гексаноли, циклогексанол, 2етилгексанол, тощо. Придатні для використання епоксиди включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: етиленоксид, пропіленоксид, 1,2-епоксибутан і глиіцидилнеодеканоат (прикладом якого є CARDURA Е10Р, Нехіоп Speciality Chemicals, Inc.). (Мет)акрилатом може бути будь-який придатний для використання моно- або полі(мет)акрилат. У певних варіантах реалізації поліакрилат включає ди(мет)акрилат, в деяких варіантах реалізації поліакрилат включає три(мет)акрилат, а ще в деяких варіантах реалізації поліакрилат включає тетра(мет)акрилат. Перелік придатних для використання моноакрилатів включає, але не обмежується ті з них, які описуються формулою: де R представлений H або метилом, a R1 може бути одним з поміж нижченаведених, але не обмежується тільки цими: алкіл або гідроксиалкіл, такий як метил, етил, 2-гідроксиетил, 1-метил-2гідроксиетил, 2-гідроксипропіл, пропіл, ізопропіл, H - бутил, 2-гідроксибутил, 4-гідроксибутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, гексил, 2-етилгексил, циклогексил, метилциклогексил, триметилциклогексил, ізоборніл, лаурил, стеарил, тощо. Не обмежуючі приклади моно(мет)акрилатів включають метил(мет)акрилат, етил(мет)акрилат, пропіл(мет)-акрилат, бутил(мет)акрилат, ізобутил(мет)акрилат, втор-бутил(мет)акрилат, третбутил(мет)акрилат, циклогексил(мет)-акрилат, 2етилгексил(мет)акрилат, ізооктил(мет)акрилат, ізодецил(мет)акрилат, лаурил(мет)акрилат, стеарил(мет)-акрилат, ізоборніл(мет)акрилат, гідроксиетил(мет)акрилат, гідроксипропіл(мет)акрилат, 2гідроксибутил(мет)акрилат, 4гідроксибутил(мет)акрилат і адукти гідрокси(мет)акрилатів і лактонів, такі як адукти гідроксиетил(мет)акрилату і -капролактону. Придатні для використання диакрилати включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: етиленглікольди(мет)акрилат, 1,3бутиленглікольди(мет)-акрилат, 1,4бутандіолди(мет)акрилат, 2,3-диметилпропан-1,3ди(мет)акрилат, 1,6-гександіолди(мет)акрилат, пропілен-глікольди(мет)акрилат, дипропіленглікольди(мет)акрилат, трипропіленглікольди(мет)акрилат, тетраетиленглікольди(мет)акрилат, тетрапропіленглікольди(мет)акрилат, етоксильований гександіолди(мет)акрилат, пропоксильований гександіол 93304 8 ди(мет)акрилат, неопентилглікольди(мет)акрилат, алкоксильований неопентилглікольди(мет)акрилат, гексилен-глікольди(мет)акрилат, диетиленглікольди(мет)акрилат, поліетиленглікольди(мет)акрилат, полібутадієнди(мет)акрилат, тіодиетиленглікольди(мет)акрилат, триметиленглікольди(мет)-акрилат, триетиленглікольди(мет)акрилат, алкоксильований гександіолди(мет)акрилат, алкоксильований неопентилглікольди(мет)акрилат, пентандіолди(мет)акрилат, циклогександиметанолди(мет)акрилат, етоксильований (бісфенол А) ди(мет)акрилат та їхні суміші. Не обмежуючі приклади три- і більш високофункціональних (мет)акрилатів включають гліцеринтри(мет)акрилат, триметилолпропантри(мет)акрилат, етоксильований триметилолпропантри(мет)акрилат, пропоксильований триметилолпропантри(мет)акрилат, дітриметилолпропантетра(мет)акрилат, пентаерітриттетра(мет)-акрилат, етоксильований пентаерітриттетра(мет)акрилат, пропоксильований пентаерітриттетра(мет)акрилат і діпентаерітритпента(мет)акрилат. Інші придатні для використання (мет)акрилатні олігомери включають (мет)акрилат епоксидованої соєвої олії, уретанакрилати поліізоціанатів та гідроксиалкіл(мет)акрилати поліефіракрилати на основі складних ефірів. Також можуть бути використані і суміші (мет)акрилатних мономерів, зокрема суміші моно-, ди-, три-і/або тетра(мет)акрилатів. Інші придатні для використання полі(мет)акрилати включають уретан(мет)акрилати, такі як ті з них, які отримують в результаті проведення реакції між гідроксил-функціональним (мет)акрилатом і поліізоціанатом або NCOфункціональним адуктом поліізоціанату і поліолу або поліаміну. Придатні для використання гідроксилфункціональні (мет)акрилати включають будьякі з тих, які були перераховані в цьому документі. Придатні для використання поліізоціанати включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: будь-які з мономерних або олігомерних ізоціанатів або ізоціанатних форполімерів, перерахованих в цьому документі. Співвідношення еквівалентів поліамін:диалкілмалеат і/або диалкілфумарат:(мет)акрилат відповідно до даного винаходу може змінюватися залежно від потреб користувача. У деяких варіантах реалізації співвідношення еквівалентів аміну і диалкілмалеатних і/або диалкілфумаратних і (мет)акрилатних груп (узятих спільно) є стехіометричним, а в деяких інших варіантах реалізації амін використовують з невеликим надлишком, який доходить аж до 1,05 або є меншим ніж 1,03, аміногруп при розрахунку на одиницю диалкілмалеатних і/або диалкілфумаратних і/або (мет)акрилатних груп. Дані співвідношення вибирають для зведення до мінімуму залишкових диалкілмалеату і/або диалкілфумарату і (мет)акрилату, а також для зведення до мінімуму кількості первинного аміну, який не прореагував, в кінцевому продукті. У певних варіантах реалізації продукт реакції, власне кажучи, не має первинних аміногруп, які не прореагували, а в інших варіан 9 тах реалізації композиції покриттів даного винаходу, власне кажучи, не містять первинних аміногруп, які не прореагували. Зведення до мінімуму кількості залишкового первинного аміну в (мет)акрилат/аспартатному аміновому отверджувачі уповільнює швидкість його реакції з ізоціанатом; таким чином, співвідношення поліамін:диалкілмалеат і/або диалкілфумарат:(мет)акрилат може змінюватися залежно від рівня реакційної здатності, потрібного для того, що виходить в результаті (мет)акрилат/аспартатного амінового отверджувача. У певних варіантах реалізації співвідношення еквівалентів аміногруп і диалкілмалеату і/або диалкілфумарату знаходиться в діапазоні від 1:0,1 до 1:0,3, а співвідношення еквівалентів аміногруп і (мет)акрилату знаходиться в діапазоні від 1:0,9 до 1:0,7. Описані раніше продукти реакції можуть включати добавки, такі як інгібітори вільно-радикальної полімеризації, такі як гідрохінон, 4-метоксифенол, 2,б-ди-трет-бутил-п-крезол і фенотіазин, каталізатори, включаючи нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: сполуки олова (дилауринат дибутилолова, діацетат дибутилолова), сполуки Zn, сполуки Ті, третинні аміни, і розчинники, включаючи спирти, але не обмежуючись тільки ними. Продукти реакції даного винаходу можуть бути розбавлені для зменшення їх в'язкості, так, як при використанні інших амінових отверджувачів; для набуття необхідних властивостей також можуть бути використані і комбінації продуктів реакції, отриманих в результаті з різних комбінацій поліамінів, диалкілмалеатів і/або диалкілфумаратів і/або (мет)акрилатів. Даний винахід додатково відноситься до способу отримання (мет)акрилат/аспартатного амінового отверджувача, який передбачає проведення реакції між: а) поліаміном, b) диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом і с) (мет)акрилатом. Можуть бути використані будь-які із сполук, обраних з поміж описаних раніше поліамінів, диалкілмалеатів і/або диалкілфумаратів і (мет)акрилатів, або в співвідношеннях, описаних раніше, або в інших співвідношеннях. Поліамін може бути введений в реакцію спочатку з диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом, а потім з (мет)акрилатом, або спочатку з (мет)акрилатом, а потім з диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом або одночасно з диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом і (мет)акрилатом. Може бути використаний будь-який придатний спосіб отримання отверджувача, зокрема такий, який обговорюються далі в прикладах. У певних варіантах реалізації диалкілмалеат і/або диалкілфумарат не піддають (пере) етерифікації під дією діолу, тріолу або тетраолу. Таким чином, з деяких варіантів реалізації спеціально виключаються як ненасичені складні олігоефіри, отримані в результаті (пере) етерифікації диалкілмалеату і/або диалкілфумарата під дією діолу, тріолу або тетраолу, так і ненасичені складні олігоефіри, отримані в результаті етерифі 93304 10 кації малеїнової кислоти і фумарової кислоти під дією діолу, тріолу або тетраолу. Даний винахід додатково відноситься до полісечовини, яка містить один або декілька описаних раніше (мет)акрилат/аспартатних амінових отверджувачів та ізоціанат. При отриманні полісечовини, відповідно до даного винаходу, можуть бути використані будь-які з описаних раніше (мет)акрилат/аспартатних амінів або їх комбінацій. У комбінації з даними (мет)акрилат/аспартатними амінами також можуть бути використані і інші амінові отверджувачі, відомі на сучасному рівні техніки. Ізоціанати, придатні для використання в даному винаході, можуть включати нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: ізофорондиізоціанат (ІФДІ), який є 3,3,5-триметил-5ізоціанатометилциклoгeксилізоціанатом; гідровані матеріали, такі як циклогексилендиізоціанат, 4,4'метилендициклогексилдиізоціанат (Н12МДІ); змішані аралкілдиізоціанати, такі як тетраметилксилілдиізоціанати, OCN-C(CH3)2-С6Н4С (CH3) 2-NCО; поліметиленізоціанати, такі як 1,4тетраметилендиізоціанат, 1,5пентаметилендиізоціанат, 1,6гексаметилендиізоціанат (ГМДІ), 1,7гептаметилендиізо-ціанат, 2,2,4і 2,4,4триметилгексаметилендиізоціанат, 1,10декаметилендиізоціанат і 2-метил-1,5пентаметилендиізоціанат; та їхні суміші. Приклади ароматичних ізоціанатів, придатних для використання в даному винаході, можуть включати нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: фенілендиізоціанат, толуілендиізоціанат (ТДІ), ксилілен-диізоціанат, 1,5нафталіндиізоціанат, хлорфенілен-2,4-диізоціанат, бітолуілен-диізоціанат, дианізидіндиізоціанат, толідиндиізоціанат, алкільовані бензолдиізоціанати, ароматичні диізоціанати, що перериваються метиленом, такі як метилендифенілдиізоціанат, 4,4'ізомер (МДІ), зокрема алкільовані аналоги, такі як 3,3'-диметил-4,4'-дифенілметандиізоціанат, полімерний метилендифенілдиізоціанат; та їхні суміші. У певних варіантах реалізації для зменшення в'язкості полісечовинної композиції і поліпшення, таким чином, її текучості може бути використаний надлишок поліізоціанатного мономера (тобто, вільного мономера, який залишився після отримання форполімера), що у випадку використання в покритті може забезпечити отримання покращеної адгезії полісечовинного покриття щодо нанесеного раніше покриття і/або щодо основи без нанесеного покриття. Наприклад, покриття, які були нанесені на основу раніше, можуть мати функціональні групи (наприклад, гідроксильні групи), які є реакційноздатними у відношенні до ізоціанатів, що, тим самим, покращує адгезію даного покриття до полісечовинної композиції, нанесеної поверх вказаного покриття. Полісечовинна композиція з меншою в'язкістю також може залишатися в «текучому» стані протягом більш тривалого періоду часу в порівнянні з аналогічною композицією, яка має вищу в'язкість. У альтернативних варіантах реалізації даного винаходу, щонайменше, один поліізоціанатний мономер (тобто, залишковий вільний 11 поліізоціанатний мономер) складає, щонайменше, 1 мас. % або, щонайменше, 2 мас. % або, щонайменше, 4 мас. % від ізоціанатного компоненту. У одному додатковому варіанті реалізації винаходу ізоціанат може включати олігомерні поліізоціанати, включаючи нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: димери, такі як уретдіон 1,6-гексаметилендиізоціанату, тримери, такі як біурет та ізоціанурат 1,6-гександиізоціанату та ізоціанурат ізофорондиізоціанату, і полімерні олігомери. Також можуть бути використані і модифіковані поліізоціанати, включаючи нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: карбодиіміди і уретоніміни та їх суміші. Придатні для використання матеріали включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: ті з них, які доступні під назвою DESMODUR від компанії Bayer Corporation з Піттсбурга, Пенсільванія і включають, наприклад, DESMODUR N 3200, DESMODUR N 3300, DESMODUR N 3400, DESMODUR XP 2410 і DESMODUR XP 2 580. У певних варіантах реалізації ізоціанат має форму форполімера. Термін «форполімер», відповідно до того, як він використовується в цьому документі позначає поліізоціанат, який заздалегідь вводять в реакцію з поліаміном і/або іншою групою, реакційно-здатною у відношенні до ізоціанату, такою як поліол. Придатні для використання поліізоціанати включають ті з них, які описувалися раніше. Придатні для використання поліаміни численні і можуть бути вибрані з широкого ряду поліамінів, відомих на сучасному рівні техніки. Приклади придатних для використання поліамінів включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: первинні і вторинні аміни та їх суміші, такі як будь-які з тих, які були перераховані раніше. Можуть бути використані аміни, які містять третинну функціональну аміногрупу, за умови, що амін додатково матиме, щонайменше, дві первинні і/або вторинні аміногрупи. Придатні для використання поліоли численні і вибираються з широкого ряду поліолів, відомих на сучасному рівні техніки. Приклади придатних для використання поліолів можуть включати нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: поліефірполіоли на основі простих ефірів, поліефірполіоли на основі складних ефірів, полісечовинополіоли (наприклад, продукт реакції Міхаеля між амінофункціональною полісечовиною і гідроксилфункціональним (мет)акрилатом), полікапролактонполіоли, полікарбонатполіоли, поліуретанполіоли, полівінілові спирти, отримані в результаті реакції поліприєднання полімери ненасичених мономерів, що мають бічні гідроксильні групи, такі як ті з них, які включають гідроксифункціональні (мет)акрилати, алілові спирти та їх суміші. Полісечовина, яка містить даний (мет)акрилат/аспартатний аміновий отверджувач та ізоціанат, може додатково включати і інші аміни, такі як ті, які відомі на сучасному рівні техніки, включаючи нижченаведені, але не обмежуючись тільки ними: будь-які поліаміни або їх комбінації, перераховані в цьому документі. Інші аміни включають вторинні циклоаліфатичні диаміни, такі як JEFFLINK 754 (Huntsman Corporation, Х'юстон, 93304 12 Техас) і CLEARLINK 1000 (Dorf-Ketal Chemicals, LLC), аміни, які містять функціональні групи складного ефіру аспарагінової кислоти, такі як ті, які доступні під назвою DESMOPHEN, такі як DESMOPHEN NH1220, DESMOPHEN NH 1420 і DESMOPHEN NH 1520 (Bayer Corporation), інші матеріали, які містять функціональні групи складного ефіру аспарагінової кислоти, такі як продукти реакції між триамінами, які перед проведенням реакції мають, щонайменше, одну вторинну аміногрупу, і диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом, включаючи нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: продукти реакції між діетилентриаміном, дипропілентриаміном і бісгексаметилентриаміном і диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом, які описуються в цьому документі; приклади таких матеріалів включають адукт дипропілентриаміну і диетилмалеату, адукт дипропілентриаміну і дибутилмалеату, адукт бісгексаметилентриаміну і диетилмалеату і адукт бісгексаметилентриаміну і дибутилмалеату. Придатними для використання є також і поліоксиалкіленаміни. Поліоксиалкіленаміни мають дві і більше первинні або вторинні аміногрупи, приєднані до основного ланцюга і отримані, наприклад, з пропіленоксиду, етиленоксиду, бутиленоксиду або їх суміші. Приклади таких амінів включають ті з них, які доступні під назвою JEFFAMINE, такі як нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: JEFFAMINE D-230, D-400, D-2000, НК-511, ED-600, ED-900, ED-2003, Т-403, Т-3000, Т-5000, SD-231, SD-401, SD-2001 і ST-404 (Huntsman Corporation). Такі аміни мають приблизну молекулярну масу в діапазоні від 200 до 7500. Іншими вторинними амінами, які можуть бути включені до даних композицій, є аміни, модифіковані (мет)акрилатом. Під «амінами, модифікованими (мет)акрилатом» слід розуміти продукти реакції між амінами і моно- і/або полі(мет)акрилатами, а також продукти реакції між моно- і/або поліамінами і (мет)акрилатами. Приклади придатних для використання амінів включають всі аміни, які містять функціональну групу первинного аміну і перераховані в цьому документі раніше, а також моноаміни. Придатні для використання моноаміни включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: первинні аміни, які описуються формулою R2-NH2, де R2 є вуглеводневим радикалом, який може бути прямоланцюговою або розгалуженою алкільною групою, арилалкільною групою, гідроксиалкільною групою або алкоксиалкільною групою. Придатні для використання (мет)акрилати включають всі (мет)акрилати, які перераховані в цьому документі, але їх перелік не обмежується тільки цими. Інші придатні для використання вторинні аміни, які можуть бути включені до даної композиції, є продуктами реакції між матеріалами, які містять функціональну групу первинного аміну, і акрилонітрилом. Придатні для використання аміни включають будь-який поліамін, з поміж тих, що перераховані в цьому документі і містить функціональну групу первинного аміну. Одним прикладом такого матеріалу є адукт 4,4' 13 диамінодициклогексилметану і акрилонітрилу. Прикладом комерційно доступного матеріалу є адукт ізофорондиаміну і акрилонітрилу, який продається під назвою POLYCLEAR 136 (Hansen Group LLC). До даної композиції також можуть бути включені і поліоли, такі як ті, що були перераховані раніше в цьому документі. Даний винахід додатково відноситься до композиції покриття, яка містить полісечовину, отриману з реакційної суміші, яка містить ізоціанат і амін, де амін включає (мет)акрилат/аспартатний аміновий отверджувач, такий як будь-який один або декілька з поміж описаних раніше (мет)акрилат/ аспартатних амінових отверджувачів. В деяких варіантах реалізації відношення еквівалентів ізоціанатних груп і еквівалентів амінових груп в полісечовині є більшим, ніж 1, і ізоціанат і амін можуть бути нанесені на основу при об'ємному співвідношенні концентрацій компонентів суміші 1:1. Термін «полісечовина», відповідно до того, як він використовується в цьому документі охоплює продукт реакції між ізоціанатом і аміном, такий як (мет)акрилат/аспартатний амін, описаний в цьому документі. Фахівці у відповідній галузі техніки повинні розуміти, що в реакціях даного винаходу як побічний продукт може бути отриманий поліуретан. Таким чином, термін «полісечовина», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, охоплює як полісечовину, так і суміші полісечовини і поліуретану. Композиції покриттів даного винаходу можуть бути складені і нанесені з використанням різних методик, відомих з рівня техніки. У одному варіанті реалізації можуть бути використані звичайні способи розпилювання. У деяких варіантах реалізації ізоціанат і амін, зокрема (мет)акрилат/аспартатний аміновий отверджувач, можуть бути об'єднані так, щоб відношення еквівалентів ізоціанатних груп і еквівалентів амінових груп було б більшим, ніж 1, і ізоціанат і амін могли б бути нанесені на основу при об'ємному співвідношенні концентрацій компонентів суміші 1:1; реакційна суміш може бути нанесена на основу без нанесеного покриття або на основу з нанесеним покриттям з утворенням першого покриття на основі без нанесеного покриття або подальшого покриття на основі з нанесеним покриттям. У одному варіанті реалізації композиція покриття, що розпилюється, може бути отримана за умови використання двокомпонентного пристрою змішувача. У даному варіанті реалізації ізоціанатний компонент і аміновий компонент додають в пристрій для ударного змішування високого тиску. Наприклад, ізоціанат додають «у сторону А», а амін додають «у сторону В». Потоки сторін A i B стикаються один з одним і безпосередньо розпилюються, щонайменше, на частину основи без нанесеного покриття або з нанесеним покриттям. Ізоціанат і амін вступають в реакцію з утворенням композиції покриття, яка затвердіває після нанесення на основу без нанесеного покриття або з нанесеним покриттям. Перед нанесенням сторона А і/або В також може бути нагріта до температури 93304 14 140F. Нагрівання може сприяти кращому перемішуванню. Як представляється, в певних варіантах реалізації співвідношення еквівалентів ізоціанатних груп і амінових груп може бути вибране таким чином, щоб забезпечити регулювання швидкості затвердіння композиції покриття запропонованої даним винаходом. Як було встановлено, переваги щодо затвердівання і адгезії можуть з'являтися в результаті нанесення покриття при об'ємному співвідношенні 1:1, де співвідношення еквівалентів ізоціанатних груп і амінових груп (також відоме під назвою індексу реакції) є більшим, ніж один, зокрема таким, як в діапазоні від 1,01 до 1,10:1 або від 1,03 до 1,10:1 або від 1,05 до 1,08:1 або від 1,01 до 1,4 до 1 або від 1,01 до 1,5 до 1. Наприклад, гарну адгезію спостерігали за умови використання даних покриттів при даних співвідношеннях поверх прозорих покриттів, які після затвердіння характеризуються низькою поверхневою функціональністю, таких як карбаматмеламінові, гідроксилмеламінові, 2-компонентні уретанові та силановмісні прозорі покриття. Термін «об'ємне співвідношення 1:1» означає, що об'ємне співвідношення змінюється на величину, яка доходить аж до 20% для кожного компоненту або аж до 10% або аж до 5%. У одному не обмежуючому варіанті реалізації може бути використано комерційно доступний змішувальний пристрій, доступний під назвою дозатора GUSMER VR-H-3000, оснащеного пістолетом для розпилення GUSMER Model GX-7. У даному пристрої потоки компонентів сторін А і В, які подаються під тиском, надходять під тиском з двох різних камер і ударяються або стикаються один з одним з високою швидкістю, забезпечуючи перемішування двох компонентів і утворення композиції покриття, яка може бути нанесена на основу без нанесеного покриття або з нанесеним покриттям при використанні пістолета для розпилення. Перемішуючі зусилля, які впливають на потоки компонентів, можуть залежати від об'єму кожного потоку, який надходить до камери змішувача за одиницю часу, і від тиску, під яким надходять потоки компонентів. Об'ємне співвідношення між ізоціанатом і аміном 1:1 за одиницю часу може вирівняти дані зусилля. Ще одним придатним для використання пристроєм для нанесення, відомим в промисловості, є аплікатор у вигляді «статичної трубки змішувача». У даному пристрої кожну сполуку, вибирану з поміж ізоціанату і аміну, зберігають в окремій камері. Під впливом тиску кожен з компонентів надходить в трубку змішувача при об'ємному співвідношенні 1:1. Перемішування компонентів здійснюється в результаті наявності усередині трубки звивистої або спіральної траєкторії. Вихідний кінець трубки може характеризуватися розбризкуючою здатністю, придатною при використанні для розпилювального нанесення реакційної суміші. У альтернативному варіанті текуча реакційна суміш може бути нанесена на основу у вигляді краплин. Аплікатор у вигляді статичної трубки змішувача комерційно доступний від компанії Cammda Corporation. Можуть бути використані також інші способи нане 15 сення та інші співвідношення ізоціанат:амін. Композиції покриттів запропоновані даним винаходом можуть бути нанесені на різноманітні основи. Не обмежуючі приклади придатних для використання основ можуть включати нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: метал, природний і/або синтетичний камінь, кераміка, скло, цегла, цемент, бетон, шлакобетон, деревина та її композити і ламінати; будівельний картон, суха штукатурка, гіпсокартон, цементно-стружкова плита, пластик, папір, ПВХ, пінополістирол, пластикові композити, акрилові композити, асфальт, скловолокно, ґрунт, гравій, тощо. Метали можуть включати нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: алюміній, холоднокатана сталь, сталь, електролітично оцинкована сталь, сталь оцинкована гарячим зануренням, титан і сплави. Пластики можуть включати нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: термопластичний поліолефін, листовий ламінований компаунд, уретановий термопласт, поліпропілен, полікарбонат, поліетилен, поліаміди (найлон). Основами можуть бути заґрунтований метал і/або пластик; тобто, на них може бути нанесений органічний або неорганічний шар. Крім того, композиції покриттів запропоновані даним винаходом можуть бути нанесені на указані основи з метою надання однієї або декількох самих різних властивостей, таких як нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: корозійна стійкість, стійкість до стирання, удароміцність, вогне- і/або термостійкість, хімічна стійкість, стійкість до дії УФ-випромінювання, структурна цілісність, ослаблення балістичної дії, ослаблення ударної хвилі, звукопоглинання, декорування, тощо. У не обмежуючих прикладах композиції покриттів запропоновані даним винаходом можуть бути нанесені, щонайменше, на частину наступних основ: виріб промислового виробництва, такий як наведений нижче, але обмежуючись тільки ним: транспортний засіб. Вираз «транспортний засіб» охоплює нижченаведені, але не обмежується тільки ними: наземні, водні і повітряні транспортні засоби, зокрема цивільні, комерційні і військові транспортні засоби, наприклад, легкові автомобілі, вантажні автомобілі, судна, кораблі, підводні човни, літаки, вертольоти, армійські всюдиходи і танки. Виріб промислового виробництва може бути будівельною конструкцією. Термін «будівельна конструкція» охоплює нижченаведені, але не обмежується тільки ними: щонайменше, частина конструкцій, включаючи житлові, виробничі і оборонні споруди, наприклад, дахи, підлоги, опорні балки, стіни, тощо. Термін «основа», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, може відноситися до поверхні, або зовнішньої, або внутрішньої, щонайменше, на частині виробу промислового виробництва або на самому виробі промислового виробництва. У одному варіанті реалізації основою є кузов вантажного автомобіля. У одному варіанті реалізації композиції покриттів даного винаходу можуть бути нанесені на плівковий носій. Плівковий носій може бути вибраний з широкого ряду матеріалів, відомих в рівні техніки. Не обмежуючі приклади придатних для 93304 16 використання плівкових носіїв включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: термопластичні матеріали, термозатвердіваючі матеріали, металеву фольгу, целюлозний папір, синтетичні види паперу та їх суміші. Термін «термопластичний матеріал», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, відноситься до будь-якого матеріалу, який здатний розм'якшуватися або плавитися при нагріванні і знову тверднути при охолоджуванні. Не обмежуючі приклади придатних для використання термопластичних матеріалів можуть включати поліолефіни, поліуретани, складні поліефіри, поліаміди, полісечовини, акрилові смоли та їх суміші. Термін «термозатвердіваючий матеріал», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, відноситься до будь-якого матеріалу, який необоротно набуває жорсткості після нагрівання і/або затвердіння. Не обмежуючі приклади включають полімерні поліуретани, полімерні складні поліефіри, полімерні поліаміди, полімерні полісечовини, полімерні полікарбонати, акрилові полімери, смоли, їх співполімери, амінопласти, ізоціанати, епоксиди та їх суміші. Як згадувалося раніше, в певних варіантах реалізації композиції покриттів даного винаходу можуть бути нанесені на чисту (наприклад, необроблену, таку, що не має нанесеного покриття) основу, основу, піддану попередній обробці, і/або основу з нанесеним покриттям, яка має, щонайменше, одне інше нанесене покриття. У одному не обмежуючому варіанті реалізації композиції покриттів даного винаходу можуть бути нанесені у вигляді частини багатошарового покриття композиційного матеріалу. Перше покриття, нанесене на основу, може бути вибране з поміж різних композицій покриттів, відомих з рівня техніки для нанесення покриття на поверхню основи. Не обмежуючі приклади можуть включати нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: плівкотвірні електроосаджувані композиції, композиції ґрунтовок, композиції пігментованого або непігментованого одношарового покриття, композиції пігментованих або непігментованих покриттів основи, композиції прозорих покривних покриттів, композиції промислових покриттів, тощо. У ще одному не обмежуючому варіанті реалізації композиції покриттів даного винаходу можуть бути нанесені у вигляді частини багатошарового композиційного матеріалу покриття, що включає основу, піддану попередній обробці, і шари покриттів, такі як нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: електроосаджене покриття, ґрунтовка, покриття основи, прозоре покриття і/або їх комбінації. У одному варіанті реалізації прозоре покриття має силанфункціональні групи або до, або після зшивання і затвердіння. У одному додатковому варіанті реалізації композиції покриттів даного винаходу можуть бути використані при нанесенні двошарового покриття, що в результаті призводить до отримання текстурованої поверхні. Перше покриття наносять на основу без нанесеного покриття або з нанесеним покриттям для отримання гладенького шару, який, власне кажучи, не дає відлипання. Для визначення 17 того, чи є шар таким, що, власне кажучи, не дає відлипання, використовують «спосіб визначення відсутності відлипання». Спосіб визначення відсутності відлипання передбачає розпилювання композиції покриття в один шар на нелипкому шарі пластика у вигляді одного покриття до товщини в діапазоні від 10 до 15 мілів (254-381 мікрон). Після закінчення розпилювання оператор, використовуючи нещільно прилягаючу одноразову поліхлорвініловую рукавичку, таку як комерційно доступна як AMBIDEX Disposable Vinyl Glove від компанії Marigold Industrial, Норкросс, Джорджія, обережно торкається до поверхні покриття. До покриття можна торкатися кілька разів кінчиками різних пальців. Коли кінчик пальця в рукавичці більше вже не прилипатиме до поверхні шару, або його більше вже не потрібно буде від неї відривати, то тоді про шар говорять, що він, власне кажучи, не дає відлипання. Час від завершення розпилювання і до тих пір, поки покриття, власне кажучи, не даватиме відлипання, називають часом висихання до зникнення відлипання. У одному не обмежуючому варіанті реалізації час висихання до зникнення відлипання і час затвердіння можна регулювати шляхом зміни рівнів вмісту різних компонентів композиції, зокрема співвідношення між кількостями первинного аміну і вторинного аміну; вторинний амін включає (мет)акрилат/аспартатний аміновий отверджувач даного винаходу. Після цього на шар першого покриття може бути нанесене друге покриття як текстуруючий шар або «опудрювальне покриття». Шар другого покриття може бути нанесений із більшої відстані від пристрою для нанесення/перемішування і до основи, з утворенням окремих краплин композиції покриття до контакту з основою з нанесеним покриттям і, таким чином, формування контрольованої неоднорідності на поверхні другого шару. Перший шар покриття, який, власне кажучи, не дає відлипання, є, щонайменше, частково стійким до другого шару; тобто, щонайменше, частково стійким до коалесценції крапель композиції покриття, яке розпилюється на ньому як другий шар або опудрювальне покриття, так що краплі склеюватимуться, але не коалесціюватимуть з попереднім шаром (шарами), забезпечуючи створення текстури поверхні. Шар останнього покриття зазвичай демонструє наявність більш вираженої текстури поверхні у порівнянні з текстурою шарів першого або попереднього покриття. Загальна товщина шарів покриття може знаходитися в діапазоні від 20 до 1000 мілів або від 40 до 150 мілів або від 60 до 100 мілів або від 500 до 750 мілів. У одному не обмежуючому варіанті реалізації перший шар може складати основну частину загальної товщини, а опудрювальне покриття може складати 15-50 мілів. У різних варіантах реалізації даного винаходу шар «першого» покриття може включати один, два, три і більше шарів; а шар «другого» покриття може бути одним або кількома які наносяться поверх попередніх шарів. Наприклад, можуть бути нанесені чотири полісечовинних шари, при цьому четвертим шаром є опудрювальне покриття, і кожен шар має товщину в діапазоні від 15 до 25 мі 93304 18 лів. Необхідно розуміти, що дані шари покриттів є відносно «товстими». Композиції покриттів даного винаходу також можуть бути нанесені і у вигляді набагато тонших шарів, таких як в діапазоні від 0,1 до менше ніж 15 мілів, зокрема, від 0,1 до 10, від 0,5 до 3 або від 1 до 2 мілів. Такі шари можуть бути використані окремо або в комбінації з іншими шарами покриттів, такими як будь-які з відомих в рівні техніки або тих, які описуються в цьому документі. У альтернативних варіантах реалізації шари покриттів можуть містити ідентичні або різні композиції полісечовинних покриттів. Наприклад, перший шар може бути полісечовинною композицією, яка містить аліфатичний і/або ароматичний амін і/або аліфатичний і/або ароматичний поліізоціанат; а другий шар може містити ідентичну або відмінну комбінацію аліфатичного і/або ароматичного аміну і/або аліфатичного і/або ароматичного поліізоціанату. Амін першого і/або другого шару може включати (мет)акрилат/аспартатні амінові отверджувачі, описані в цьому документі. У одному додатковому варіанті реалізації зовнішній шар покриття може містити композицію покриття, яка забезпечує досягнення необхідної довговічності. Необхідна довговічність може залежати від варіанту використання композиції покриття запропонованої даним винаходом і/або основи, на яку вона може бути нанесена. У одному варіанті реалізації комбінація аліфатичного і/або ароматичного аміну і/або поліізоціанату може бути вибрана таким чином, щоб композиція зовнішнього шару характеризувалася б підвищеною довговічністю. Наприклад, зовнішній шар покриття може характеризуватися довговічністю в діапазоні від 1000 кДж до 6000 кДж або від 800 годин до 4000 годин при проведенні випробування з використанням везерометра (Atlas Material Testing Solutions) відповідно до методу SAE J1960. У даному варіанті реалізації перший шар може бути полісечовинною композицією, яка містить поліізоціанат і амін, де, щонайменше, одна сполука, вибирана з поміж аміну і/або поліізоціанату, може містити ароматичну групу, а другий шар може бути полісечовинною композицією, яка містить переважно аліфатичний амін і аліфатичний поліізоціанат з невеликою часткою ароматики або без неї. Композиції покриттів запропоновані даним винаходом необов'язково можуть включати звичайні матеріали, застосування яких є відомим із рівня техніки, включаючи нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: наповнювачі, антипирени, скловолокно, стабілізатори, згущувачі, підсилювачі адгезії, каталізатори, забарвлюючі речовини, антиоксиданти, УФ-поглиначі, просторово ускладнені амінові світлостабілізатори, модифікатори реології, добавки, які підвищують текучість, антистатики та інші модифікатори експлуатаційних характеристик або властивостей, які відомі із рівня техніки нанесення поверхневих покриттів, а також їх суміші. У альтернативних варіантах реалізації такі добавки можуть бути об'єднані з ізоціанатом, аміном або з ними обома. Термін «забарвлююча речовина», відповідно до того, як він використовується в цьому документі 19 означає будь-яку речовину, яка надає композиції забарвлення і/або іншої непрозорості і/або іншого візуального ефекта. Забарвлююча речовина може бути доданою в покриття в будь-якій придатній для використання формі, зокрема у вигляді дискретних частинок, дисперсій, розчинів і/або пластівців. У покриттях запропонованих даним винаходом може бути використана одна забарвлююча речовина або суміш двох і більше забарвлюючих речовин. Приклади забарвлюючих речовин включають пігменти, барвники і фарби, зокрема такі, як використовуються в лакофарбній промисловості і/або перераховуються Асоціацією виробників сухих фарб (DCMA), а також композиції, що створюють спеціальний ефект. Забарвлююча речовина може включати, наприклад, тонко подрібнений твердий порошок, який є нерозчинним, але змочуваним в умовах застосування. Забарвлююча речовина може бути органічною або неорганічною і може бути агломерованою або неагломерованою. Забарвлюючі речовини можуть бути введені в покриття в результаті розмелювання із застосуванням зв'язуючого для розмелювання, такого як акрилове зв'язуюче для розмелювання, використання якого повинне бути знайоме фахівцям у відповідній галузі техніки. Зв'язуюче для розмелювання також може містити і (мет)акрилат/аспартатне амінове зв'язуюче даного винаходу або окремо, або в комбінації з будь-якими іншими амінами і/або поліолами, описаними в цьому документі. Приклади пігментів і/або композицій пігментів включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: карбазолдиоксазиновий неочищений пігмент, азо-, моноазо-, дисазопігменти, пігмент нафтол AS, пігменти сольового типу (краплаки), бензимідазолонові, металокомплексні, ізоіндолінонові, ізоіндолінові та поліциклічні фталоціанінові, хінакридонові, периленові, перинонові, дикетопіролопіролові, тіоіндигові, антрахінонові, індантронові, антрапіримідинові, флавантронові, пірантронові, антантронові, диоксазинові, триарилкарбонієві, хінофталонові пігменти, дикетопіроло-піроловий червоний («DPPBO red»), діоксид титану, сажа, вуглецеве волокно, графіт, інші провідні пігменти і/або наповнювачі та їх суміші. Терміни «пігмент» і «забарвлений наповнювач» можуть бути використані як взаємозамінні. Приклади барвників включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: ті з них, які містять розчинник, такі як фталоціаніновий зелений або синій, оксид заліза, ванадат вісмуту, антрахінон, перилен, алюміній і хінакридон. Приклади фарб включають нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: пігменти, які диспергують в носіях на водній основі або носіях, що змішуються з водою, таких як AQUACHEM 896, комерційно доступному від компанії Degussa, Inc., CHARISMA COLORANTS і MAXITONER INDUSTRIAL COLORANTS, комерційно доступними в підрозділі Accurate Dispersions division компанії Eastman Chemical, Inc. Як згадувалося раніше, забарвлююча речовина може мати форму дисперсії, зокрема, але не тільки дисперсії наночасток. Дисперсії наночасток можуть включати один або декілька типів високо 93304 20 диспергованих наночасток забарвлюючих речовин і/або частинок забарвлюючих речовин, які створюють потрібне візуально сприймане забарвлення і/або непрозорість і/або візуальний ефект. Дисперсії наночасток можуть включати забарвлюючі речовини, такі як пігменти або барвники, які мають розмір частинок, менший, ніж 150 нм, зокрема менший, ніж 70 нм, або менший, ніж 30 нм. Наночастки можуть бути отримані в результаті подрібнення початкових органічних або неорганічних пігментів за допомогою розмелюючих тіл, які мають розмір частинок, менший, ніж 0,5 мм.Приклади дисперсій наночасток і способів їх отримання приведені в патенті США № 6875800 В2, який включається до даного документа як посилання. Дисперсії наночасток також можуть бути отримані і в результаті кристалізації, осадження, газофазної конденсації і хімічного стирання (тобто, неповного розчинення). Для зведення до мінімуму повторного агломерування наночасток в покритті може бути використана дисперсія наночасток з нанесеним покриттям із смоли. Термін «дисперсія наночасток з покриттям із смоли», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, позначає безперервну фазу, в якій диспергують дискретні «мікрочастки композиту», які включають наночастку і покриття із смоли на наночастці. Приклади дисперсій наночасток з нанесеним покриттям із смоли та способів їх отримання охарактеризовані в заявці США № 10/876031, поданій 24 червня 2004 року, яка включається до даного документа як посилання, і попередній заявці США № 60/482167, поданій 24 червня 2003 року, яка також включається до даного документа як посилання. Приклади композицій створюючих спеціальний ефект, які можуть бути використані в покритті даного винаходу, включають пігменти і/або композиції, які створюють один або декілька зорових ефектів, таких як віддзеркалення, перламутровий ефект, металевий блиск, фосфоресценція, флуоресценція, фотохромізм, фоточутливість, термохромізм, гоніохромізм і/або зміна забарвлення. Додаткові композиції, які створюють спеціальний ефект, можуть забезпечувати також інші ефекти сприйняття, такі як непрозорість або текстура. У одному не обмежуючому варіанті реалізації композиції, що створюють спеціальний ефект, можуть створювати кольорове зміщення, таке що забарвлення покриття змінюватиметься якщо розглядати його під різними кутами зору. Приклади композицій створюючих кольоровий ефект, охарактеризовані в патенті США № 6894086, який включається до даного документа як посилання. Додаткові композиції, що створюють кольоровий ефект, можуть включати прозору слюду з нанесеним покриттям і/або синтетичну слюду, діоксид кремнію з нанесеним покриттям, оксид алюмінію з нанесеним покриттям, прозорий рідкокристалічний пігмент, рідкокристалічне покриття і/або будь-яку композицію, де інтерференція виникає в результаті різниці показників заломлення усередині матеріалу, а не унаслідок різниці показників заломлення між поверхнею матеріалу і повітрям. У певних не обмежуючих варіантах реалізації в покритті даного винаходу можуть бути викорис 21 тані фоточутлива композиція і/або фотохромна композиція, які зворотньо змінюють своє забарвлення при дії одного або декількох джерел світла. Фотохромна і/або фоточутлива композиції можуть бути активовані в результаті дії випромінювання з певною довжиною хвилі. Коли композиція переходить в стан збудження, молекулярна структура змінюється, і змінена структура демонструє нове забарвлення, яке відрізняється від початкового забарвлення композиції. Якщо дія випромінювання припиняється фотохромна і/або фоточутлива композиція може повернутися в стан спокою, в якому початкове забарвлення композиції відновиться. У одному не обмежуючому варіанті реалізації фотохромна і/або фоточутлива композиція в незбудженому стані може бути безбарвною і демонструє забарвлення у збудженому стані. Повна зміна забарвлення може відбуватися протягом проміжку часу тривалістю від мілісекунд до декількох хвилин, такому як від 20 секунд до 60 секунд. Приклади фотохромних і/або фоточутливих композицій включають фотохромні барвники. У одному не обмежуючому варіанті реалізації фоточутлива композиція і/або фотохромна композиція може асоціюватися і/або, щонайменше, частково зв'язуватися, наприклад ковалентним зв'язком, з полімером і/або полімерними матеріалами компоненту, що полімеризується. На відміну від деяких покриттів, в яких фоточутлива композиція може мігрувати з покриття і кристалізуватися в основі, фоточутлива композиція і/або фотохромна композиція, яка асоціюються і/або, щонайменше, частково зв'язується з полімером і/або компонентом, що полімеризується, відповідно до одного не обмежуючого варіанту реалізації даного винаходу, характеризуються мінімальним ступенем міграції з покриття. Приклади фоточутливих композицій і/або фотохромних композицій і способів їх отримання охарактеризовані в заявці США з реєстраційним номером 10/892919, поданій 16 липня 2004 року і включеній до даного документа як посилання. У загальному випадку забарвлююча речовина в композиції покриття може бути присутньою в будь-якій кількості, достатній для надання необхідного візуального і/або кольорового ефекту. Забарвлююча речовина може складати від 1 до 65 мас. % від даних композицій, зокрема від 3 до 40 мас. % або від 5 до 35 мас. %, при цьому мас. % отримують при розрахунку на сукупну масу композицій. У одному варіанті реалізації композиції полісечовинних покриттів даного винаходу містять забарвлюючу речовину або забарвлюючі речовини, такі що забарвлення покриття, власне кажучи, відповідає забарвленню навколишньої основи. Відповідно до використання в цьому документі термін «відповідає» і подібні до нього терміни коли вони відносяться до забарвлення позначають, що забарвлення композиції покриття запропонованої даним винаходом, власне кажучи, відповідає бажаному забарвленню або забарвленню асоційованої основи. Наприклад, якщо основа, на яку наносять композицію полісечовинного покриття, буде частиною транспортного засобу, такою як кузов вантаж 93304 22 ного автомобіля, то тоді забарвлення покриття, власне кажучи, узгоджуватиметься із забарвленням асоційованого кузова транспортного засобу. Це можна спостерігати візуально або можна підтвердити використовуючи спектроскопічне обладнання. Відповідно до використання в цьому документі, якщо тільки однозначно не буде зазначено інакше, всі числа, такі як ті з них, які виражають значення, діапазони, кількості або процентний вміст, повинні сприйматися, неначебто їх супроводжує слово «приблизно» навіть у випадку відсутності однозначного приведення даного терміну. Будьякий чисельний діапазон, приведений в цьому документі, також припускає включення всіх піддіапазонів, які потрапляють в його межі. Однину включає множина і навпаки. Наприклад, у тих випадках, коли в цьому документі винаходу, зокрема формулі винаходу, йдеться про застосування «полісечовини», «диалкілмалеату» і/або «диалкілфумарату» «(мет)акрилату», «(мет)акрилат/аспартатного аміну», «ізоціанату» і тому подібних, можуть бути використані і суміші будь-яких даних компонентів. Термін «полімер», відповідно до того, як він використовується в цьому документі відноситься до олігомерів і як до гомополімерів, так і до співполімерів; а приставка «полі» позначає два і більше. ПРИКЛАДИ Наведені далі приклади покликані ілюструвати винахід і жодним чином не повинні сприйматися як такі, що обмежують застосування винаходу. Як повинні розуміти фахівці у відповідній галузі техніки, MM позначає середню молекулярну масу, Mw позначає середньомасову молекулярну масу, a Mn позначає середньочисельну молекулярну масу. Приклад А Акрилат/аспартатний аміновий отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Ізофорондиамін 2982,0 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 3,5 Завантаження 2 Дібутилмалеат 1995,0 Завантаження 3 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 3,5 Завантаження 4 Бутилакрилат 3270,4 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для N2. Завантаження розміщували в і атмосфері N2. Починаючи з температури 21 °С, протягом періоду часу тривалістю 5,75 години в колбу додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали слабке тепловиділення. Під час додавання даного завантаження спостерігали максимальну температуру 35 °C. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші становила 33 °C. Реакційну суміш нагрівали до температури 35-37 °С за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 3 годин. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші було виявлене витрачання дибутилмалеату (зникнення піку з максимумом в області 23 1646 см-1) . У реактор додавали завантаження 3 і реакційну суміш нагрівали до 43 °С. Протягом 3,6 години до реакційної суміші додавали завантаження 4; спостерігали слабке тепловиділення. Діапазон температур реакційної суміші в ході завантаження 4 знаходився в межах від 43 до 50°С; після закінчення завантаження 4 температура складала 45 °C. Після цього температуру реакційної суміші збільшували до 50 °C і витримували протягом 3 годин. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші була виявлена присутність акрилату, який не прореагував (піки з максимумами в областях 1621, 1635 см-1) . Температуру реакційної суміші збільшували до 70 °С і витримували протягом 10,9 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив неможливість встановлення присутності вищезазначених піків, які приписуються акрилату, на тлі шуму базової лінії; на даний момент часу реакція вважалася завершеною. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110°С, 1 година) 98,9 відсотка, в'язкістю D за шкалою Гарднера-Холта, щільністю 8,17 фунт/галон (0,979 кг/дм3), рівнем вмісту сукупного аміну 4,21 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,230 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 3,985 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,000 мекв./г і значенням Mw 450 і значенням Mn 406 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад В Акрилат/аспартатний аміновий отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Ізофорондиамін 383,4 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 0,45 Завантаження 2 Діетилмалеат 193,5 Завантаження 3 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 0,45 Завантаження 4 Етилакрилат 328,5 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для N2. Завантаження розміщували в атмосфері N2. Починаючи з температури 23 °C, протягом періоду часу тривалістю 20 хвилин в колбу додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали слабке тепловиділення, яке контролювали застосовуючи баню з льодом. Під час додавання даного завантаження спостерігали максимальну температуру 33°С. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші становила 28 °С. Реакційну суміш нагрівали до температури 35-38 °C за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 2,2 годин. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив присутність диетилмалеату (пік з максимумом в області 1646 см-1) . Температуру збільшували до 50-51 °С і за такої температури реакційну суміш витримували протягом 7,6 години. Шляхом 93304 24 розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші було виявлене витрачання диетилмалеату. Температуру реакційної суміші доводили до 41 °С і до реактора додавали завантаження 3. Протягом 25 хвилин до реакційної суміші додавали завантаження 4; після закінчення завантаження 4 температура складала 39 °С. Після цього температуру реакційної суміші збільшували до 50 °C і витримували протягом 3 годин. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші була виявлена присутність акрилату, який не прореагував (піки з максимумами в областях 1621, 1635 см-1). Температуру реакційної суміші збільшували до 70 °С і витримували протягом 7,5 години, після цього збільшували до 80 °C і витримували протягом 3,75 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив відсутність вищезазначених піків, які приписуються акрилату; на даний момент часу реакція вважалася завершеною. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °C, 1 година) 95,5 відсотка, в'язкістю В за шкалою Гарднера-Холта, щільністю 8,34 фунт/галон (0,999 кг/дм3), рівнем вмісту сукупного аміну 5,096 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,003 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 5,093 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,000 мекв./г і значенням Mw 356 і значенням Mn 321 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад C Метакрилат/аспартатний аміновий отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Ізофорондиамін 173,4 Метилметакрилат 163,2 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 2,2 Метанол 54,9 Ділаурінат дибутилолова 1,68 Завантаження 2 Діетилмалеат 49,4 Завантаження 3 4-метоксифенол 0,7 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і барботажною трубкою. Завантаження розміщували при легкому продуванні повітрям, яке відповідало приблизно 0,5 стандартного кубічного фута за годину (14,2 дм3/год.). Реакційну суміш нагрівали до температури 80 °С і витримували за даної температури протягом приблизного 27 годин. Проходження реакції відстежували вимірюючи рівень вмісту твердої речовини (110 °C, 1 година). Реакційну суміш витримували до досягнення певного рівня вмісту твердої речовини 77,9%. Температуру реакційної суміші доводили до 49 °С. Протягом 5 хвилин до реактора додавали завантаження 2; після закінчення даного додавання температура складала 52 °C. Реакційну суміш нагрівали до 60 °C і витримували протягом 4,75 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив присутність диетилмалеату (пік з максимумом в області 1646 25 см-1) . Температуру реакції збільшували до 70 °С і витримували протягом 3,9 години. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші було виявлене витрачання диетилмалеату. Температуру реакційної суміші зменшували до 50 °С. Додавали завантаження 3 і реактор конфігурували для вакуумної перегонки. Для видалення летких компонентів до реакційної суміші на 1,25 години підключали до лінії вакууму; діапазон температур становив 45-61 °С, а максимальний отриманий вакуум складав 75 мм ртутного стовпа. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °C, 1 година) 95,8 відсотка, в'язкістю Z1- за шкалою Гарднера-Холта, щільністю 8,41 фунт/галон (1,008 кг/дм3), рівнем вмісту сукупного аміну 4,945 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,118 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 4,827 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,000 мекв./г, рівнями вмісту метилметакрилату, метанолу і диетилмалеату 0,15, 0,19 і 0,11 відсотка відповідно до визначення методом газової хроматографії і значенням Mw 389 і значенням Mn 330 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад D Гідроксиакрилат/аспартатний аміновий отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Ізофорондиамін 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 165,3 0,2 Завантаження 2 Дібутилмалеат 110,6 Завантаження 32,6-ди-третбутил-п-крезол 0,2 Завантаження 4 Гідроксиетилакрилат 164,3 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для N2. Завантаження розміщували в атмосфері N2. Починаючи з температури 23 °С, протягом періоду часу тривалістю 13 хвилин в колбу додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали слабке тепловиділення, яке контролювали застосовуючи баню з льодом. Під час додавання даного завантаження спостерігали максимальну температуру 32 °С. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші становила 25 °С. Реакційну суміш нагрівали до температури 34-35 °С за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 3,6 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив присутність дибутилмалеату (пік з максимумом в області 1646 см-1) . Температуру збільшували до 48-50 °С і за такої температури реакційну суміш витримували протягом 6,6 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші на даний момент часу виявив витрачання дибутилмалеату. У реактор додавали завантаження 3 і температуру реакційної суміші доводили до 39°С. Протягом 24 хвилин до реакційної суміші додавали завантаження 4. Під час додавання спостерігали максимальну температуру 48 °С. Після закінчення 93304 26 завантаження 4 температура складала 44 °С. Після цього температуру реакційної суміші збільшували до 50 °С і витримували протягом 3,1 години. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші була виявлена присутність акрилату, який не прореагував (піки з максимумами в областях 1621, 1635 см-1) . Температуру реакційної суміші збільшували до 70 °С і витримували протягом 4,75 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив відсутність вищезазначених піків, які приписуються акрилату; на даний момент часу реакція вважалася завершеною. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110°С, 1 година) 94,4 відсотка, в'язкістю Z6 + за шкалою Гарднера-Холта, щільністю 8,86 фунт/галон (1,062 кг/дм3), рівнем вмісту сукупного аміну 4,266 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,000 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 4,266 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,000 мекв./г і значенням Mw 669 і значенням Mn 498 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад E Гідроксилфункціональний малеат отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Малеїновий ангідрид 294,2 Завантаження 2 1-пропанол 189,0 Завантаження 3 Tpіфенілфосфін 1,45 Tpіфенілфосфіт 1,45 Завантаження 4 1,2-епоксибутан 237,7 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, сухольодним холодильником і впускним отвором для N2. Завантаження розміщували в атмосфері N2. Завантаження нагрівали за допомогою водяної бані аж до розплавлення всіх брикетів малеїнового ангідриду (максимальна температура 67 °С). Після цього нагрівання перемикали на колбонагрівач і температуру завантаження доводили до 80 °С. Протягом періоду часу тривалістю 28 хвилин до реакційної суміші додавали завантаження 2. Після закінчення даного завантаження температура реакційної суміші становила 89 °C. Реакційну суміш витримували за даної температури протягом 1,5 години, потім при 90 °С протягом 0,8 години. Виходячи з розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші, реакцію між малеїновим ангідридом і 1-пропанолом на даний момент часу вважали завершеною. У реактор додавали завантаження 3 з подальшим додаванням завантаження 4 протягом періоду часу тривалістю, рівною приблизно 1,75 години. Під час завантаження максимальна температура складала 101 °С. Матеріал протягом 20,75 години витримували при 90 °С. Як було встановлено, кислотне число реакційної суміші складало 26,0, а епоксидна еквівалентна маса була визнана нескінченною. У реактор додавали додаткову кількість 1,2-епоксибутану (30,6 г) і 27 реакційну суміш витримували при 90 °С ще протягом 11 годин. Як було встановлено, на даний момент часу кислотне число реакційної суміші складало 7,85, а епоксидна еквівалентна маса була визначена рівною 9259. Реакційну суміш витримували за даної температури ще протягом 2,3 години, а потім температуру реакційної суміші збільшували до 100 °C і за даної температури витримували протягом 7,6 години. Як було встановлено, на даний момент часу кислотне число складало 4,77, а епоксидний еквівалент був визначений рівним 18868. Для видалення летких компонентів до реакційної суміші за температури 50 °С на 1,9 години підключали до лінії вакууму (40 мм ртутного стовпа). Кінцевий продукт реакції характеризувався в'язкістю А за шкалою ГарднераХолта, кислотним числом 4,0 і епоксидною еквівалентною масою 19608. Приклад F Акрилат/аспартатний аміновий отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Ізофорондиамін 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 149,1 0,18 Завантаження 2Адукт малеїновий ангідрид/1-пропанол/1,2епоксибутанмалеат з прикладу E 201,3 Завантаження 32,6-ди-третбутил-п-крезол 0,18 Завантаження 4 Бутилакрилат 107,5 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для N2. Завантаження розміщували в атмосфері N2. Починаючи з температури 24 °С, протягом періоду часу тривалістю 28 хвилин в колбу додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали слабке тепловиділення, яке контролювали застосовуючи баню з льодом. Під час додавання даного завантаження спостерігали максимальну температуру 37°С. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші становила 31 °C. Реакційну суміш нагрівали до температури 35 °С за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 3,8 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив присутність адукта з прикладу E (пік з максимумом в області 1646 см-1) . Температуру збільшували до 40 °С і за такої температури реакційну суміш витримували ще протягом 4,75 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші на даний момент часу виявив витрачання адукта з прикладу Е. За температури 29 °С до реактора додавали завантаження 3. Протягом 7 хвилин до реакційної суміші додавали завантаження 4; в ході завантаження 4 діапазон температур реакційної суміші знаходився в межах від 29 до 31 °С. Після цього температуру реакційної суміші збільшували до 49 °С і витримували протягом 16,8 години. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші було виявлене витрачання акрилату (відсутність піків з максимумами в областях 1621, 1635 см-1). Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °C, 1 година) 93304 28 95,7 відсотка, в'язкістю Z2 за шкалою ГарднераХолта, щільністю 8,47 фунт/галон (1,015 кг/дм3), рівнем вмісту сукупного аміну 3,719 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,022 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 3,697 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,000 мекв./г і значенням Mw 692 і значенням Mn 501 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад G Амін, який частково містить аспартатну функціональну групу, отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Ізофорондиамін 596, 4 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 0,7 Завантаження 2 Дібутилмалеат 798,0 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для N2. Завантаження розміщували в атмосфері N2. Починаючи з температури 22 °С, протягом періоду часу тривалістю 2,7 години в колбу додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали слабке тепловиділення, яке контролювали застосовуючи банюз льодом. Під час додавання даного завантаження спостерігали максимальну температуру 32°С. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші становила 31 °С. Реакційну суміш нагрівали до температури 35 °С за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 3,8 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив присутність дибутилмалеату (пік з максимумом в області 1646 см-1) . Після цього реакційну суміш нагрівали ще протягом 4,9 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші на даний момент часу виявив витрачання дибутилмалеату. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °С, 1 година) 89,0 відсотка, в'язкістю D за шкалою ГарднераХолта, щільністю 8,18 фунт/галон (0,980 кг/дм3), рівнем вмісту сукупного аміну 4,926 мекв./г, рівнем вмісту первинного аміну 2,541 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 2,385 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,000 мекв./г. Приклад H Аміновий адукт, який має кінцеву акрилатну групу, отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 1,6-гексаметилендиакрилат 684,8 4-метоксифенол 0,5 Завантаження 2 2,2'-диметил-4,4'метиленбісциклогексиламін 361,2 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для повітря. Завантаження розміщували в атмосфері повітря і нагрівали до 37 °С. За даної темпе 29 ратури протягом 40 хвилин в колбу додавали завантаження 2. Безпосередньо після завершення завантаження 2 відбирали зразок для проведення аналізу методом інфрачервоної спектроскопії порушеного повного внутрішнього віддзеркалення (ППВВ). Протягом подальших 1,5 годин температуру реакційної суміші поступово збільшували до 7 7 °C . В даний момент часу ще раз відбирали зразок реакційної суміші для аналізу методом інфрачервоної спектроскопії ППВВ. Реакційну суміш протягом 12,1 години витримували при 74-77 °С періодично відбираючи зразки для аналізу методом інфрачервоної спектроскопії ППВВ. Реакцію визнавали завершеною за відсутності подальшої зміни піків з максимумами в областях 1621 і 1635 см-1. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °С, 1 година) 87,6 відсотка, в'язкістю Z1 за шкалою Гарднера-Холта, рівнем вмісту сукупного аміну 2,882 мекв./г, рівнем вмісту первинного аміну 0,007 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 2,875 мекв./г і рівнем вмісту третинного аміну 0,000 мекв./г, значенням Mw 2070, значенням Mn 891 і значенням Mz 3079 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад І Олігомерний аспартат/акрилатний аміновий отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Амін, який частково містить аспартатну функціональну групу, із прикладу G2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 246,3 0,4 Завантаження 2 Аміновий адукт, який має кінцеву акрилатну групу, із прикладу H 207,5 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для повітря. Завантаження розміщували в атмосфері повітря і нагрівали до 40 °С. При 40-41 °С до реакційної суміші протягом 75 хвилин додавали завантаження 2. Температуру реакції збільшували до 75 °С і витримували протягом 6,1 годин. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші була виявлена присутність акрилату, який не прореагував (піки з максимумами в областях 1621, 1635 см-1) . Температуру реакційної суміші збільшували до 85 °С і витримували протягом 4,8 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші все ще виявляв присутність акрилату. До реакційної суміші додавали ще 5,6 г завантаження 1 і реакційну суміш витримували ще протягом 4,8 години. На даний момент часу інфрачервоний спектр суміші виявив витрачання акрилату. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °C, 1 година) 99,9 відсотка, щільністю 8,52 фунт/галон (1,021 кг/дм3), в'язкістю Z6 за шкалою Гарднера-Холта, рівнем вмісту сукупного аміну 3,967 мекв./г, рівнем вмісту первинного аміну 0,021 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 3,855 мекв./г, рівнем вмісту третин 93304 30 ного аміну 0,091 мекв./г, значенням Mw 2424, значенням Mn 825 і значенням Mz 3896 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад J Акрилат/аспартатний аміновий отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Ізофорондиамін 170,4 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 0,2 Завантаження 2 Дібутилмалеат 114,0 Бутилакрилат 179,2 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для N2. Завантаження розміщували в атмосфері N2. Починаючи з температури 22 °С, протягом періоду часу тривалістю 50 хвилин в колбу додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали слабке тепловиділення. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші становила 41 °С. Реакційну суміш нагрівали до температури 50 °C за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 6,7 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив присутність дибутилмалеату і бутилакрилату (піки з максимумами в областях 1621, 163 5, 1646 см-1) . Температуру реакційної суміші збільшували до 70 °C і витримували протягом 4,25 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив завершення реакції. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °C, 1 година) 97,2 відсотка, в'язкістю A-B за шкалою Гарднера-Холта, щільністю 8,13 фунт/галон (0,974 кг/дм3), рівнем вмісту сукупного аміну 4,35 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,432 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 3,773 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,154 мекв./г і значенням Mw 468 і значенням Mn 438 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад K Акрилат/аспартатний аміновий отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Ізофорондиамін 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 170,4 0,2 Завантаження 2 Бутилакрилат 179,2 Завантаження 32,6-ди-третбутил-п-крезол 0,2 Завантаження 4 Дібутилмалеат 114,0 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для N2. Завантаження розміщували в атмосфері N2. Починаючи з температури 22 °С, протягом періоду часу тривалістю одну годину в колбу додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали слабке тепловиділення. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші ста 31 новила 28 °C. Реакційну суміш нагрівали до температури 35 °C за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 3 годин. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив присутність бутилакрилату (піки з максимумами в областях 1621, 1635 см1 ). Після цього реакційну суміш нагрівали до 50 °С і витримували протягом 3,25 години, потім нагрівали до 70 °С і витримували протягом 4,25 години, після цього нагрівали до 80 °С і витримували протягом 1,25 години. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші було виявлене витрачання акрилату. Реакційну суміш охолоджували; за температури 38 °С до реакційної суміші додавали завантаження 3. За температури 35 °С протягом періоду часу тривалістю 50 хвилин починали додавання завантаження 4. Після закінчення додавання температура реакційної суміші становила 38 °C. Температуру реакційної суміші збільшували до 50 °С і витримували протягом 2,9 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив завершення реакції (відсутність піку з максимумом в області 1646 см-1). Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °С, 1 година) 95,9 відсотка, в'язкістю A-B за шкалою Гарднера-Холта, щільністю 8,14 фунт/галон (0,975 кг/дм3), рівнем вмісту сукупного аміну 4,328 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,445 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 3,691 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,192 мекв./г і значенням Mw 458 і значенням Mn 421 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад E Олігомерний амін/акрилатний отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Суміш уретанакрилат/акрилат з прикладу D 415, 5 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 0,7 Завантаження 2 Ізофорондиамін 78,6 4,4'-диамінодициклогексилметан 32,4 Завантаження 3 Циклогексиламін 125,4 Завантаження 4 Акрилат/аспартатний аміновий отверджувач з прикладу C 649,3 Завантаження 1 поміщали у придатний для використання реактор, оснащений підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і барботером повітря. Починаючи з температури 60 °С, протягом періоду часу тривалістю 13 хвилин до реактора додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали слабке тепловиділення. Після закінчення додавання температура реакційної суміші становила 65 °C. Вміст реактора протягом 2,9 години витримували за температури 59-64 °С. Протягом даного часу приблизно щогодини відбирали зразки реакційної суміші для проведення аналізу методом інфрачервоної спектроскопії порушеного повного внутрішнього віддзеркалення. 93304 32 Про завершення першої стадії реакції судили за відсутністю подальшої зміни в спектрі оптичної щільності з максимумами в областях приблизно 1621 і 1635 см-1. За температури 63 °C до реакційної суміші протягом 8 хвилин додавали завантаження 3. Після закінчення даного додавання температуру збільшували до 70 °С і витримували протягом 2,8 години, після цього збільшували до 78-84 °С і витримували протягом 3,25 години. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші було виявлене витрачання акрилату (піки з максимумами в областях 1621, 1635 см-1). Після цього до реакційної суміші додавали завантаження 4. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110°С, 1 година) 97,7 відсотка, щільністю 8,53 фунт/галон (1,022 кг/дм3), в'язкістю Z4 за шкалою Гарднера-Холта, рівнем вмісту сукупного аміну 3,919 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,012 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 3,907 мекв./г і рівнем вмісту третинного аміну 0,000 мекв./г. Як було встановлено перед додаванням завантаження 4, отриманий в результаті продукт, характеризувався значенням Mw 1421 і значенням Mn 591 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад L Аміновий отверджувач, модифікований акрилатом, отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 JEFFAMINE D2000 * 3490,5 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 7 , 77 Ділаурінат дибутилолова 19,4 Завантаження 2 Бутилакрилат 437,9 * Біфункціональний поліоксиалкіленамін, який має молекулярну масу, рівну приблизно 2000, і доступний від компанії Huntsman Corporation. Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для повітря. Завантаження розміщували в атмосфері повітря. Починаючи з температури 22 °C, протягом періоду часу тривалістю 18 хвилин в колбу додавали завантаження 2. Якого-небудь тепловиділення не спостерігали. Температуру реакційної суміші збільшували до 70 °С і витримували протягом 2,9 години. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші була виявлена присутність акрилату, який не прореагував (піки з максимумами в областях 1621, 1635 см-1). Температуру реакційної суміші збільшували до 90 °С і витримували протягом 8,8 години. На даний момент часу інфрачервоний спектр суміші виявив витрачання акрилату. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110°С, 1 година) 95,4 відсотка, в'язкістю G- за шкалою Гарднера-Холта, рівнем вмісту сукупного аміну 0,884 мекв./г, рівнем вмісту первинного аміну 0,155 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 0,702 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,022 33 93304 мекв./г, значенням Mw 2180, значенням Mn 769 і значенням Mz 2993 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад M Аміновий отверджувач, модифікований аспартатом, який має вторинну неаспартатну аміногрупу, отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнт Маса в г Завантаження 1 Діпропілентриамін 2292,5 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол 10, 5 Завантаження 2 Діетилмалеат 5779,2 Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для N2. Завантаження розміщували в атмосфері N2. Починаючи з температури 22 °С, протягом періоду часу тривалістю 6 годин в колбу додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали тепловиділення. Під час додавання даного завантаження спостерігали максимальну температуру 49 °С. За температури 48 °C (3,75 години проведення завантаження) для реактора проводили охолоджування за допомогою потоку повітря. За температури 49 °С (4,5 години проведення завантаження) для реактора використовували баню з льодом. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші становила 41 °С. Реакційну суміш нагрівали до температури 50 °C за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 3,6 години. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші було виявлене витрачання диетилмалеату (зникнення піку з максимумом в області 1646 см-1). Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °С, 1 година) 97,4 відсотка, в'язкістю E за шкалою Гарднера-Холта, 3 щільністю 8,93 фунт/галон (1,070 кг/дм ), рівнем вмісту сукупного аміну 6,303 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,298 мекв./г, рів 34 нем вмісту вторинного аміну 6,011 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,044 мекв./г і значенням Mw 248 і значенням Mn 178 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії у відношенні стандарту полістиролу. Приклад 1 Ізоціанатфункціональну рецептуру сторони «А» отримували з наступних інгредієнтів: Інгредієнти % (мас.) TERATHANE 650 2 21,0 1,2-бутандіол 1,2 Неопентілгліколь 1,2 Ізофорондиізоціанат 27,1 DESMODUR N 3400 3 49,4 2 Політетраметиленефіргліколь на основі простого ефіру, доступний від компанії Invista. 3 Аліфатична поліізоціанатна смола на основі гексаметилендиізоціанату, доступна від компанії Bayer Corporation . У придатний для використання реактор в атмосфері азоту завантажували TERATHANE 650, неопентилгліколь, 1,2-бутандіол і каталітичну кількість дилауринату дибутилолова (0,013 % (мас.) при розрахунку на масу трьох гліколів) . Протягом 105 хвилин в діапазоні температур 36-37 °C в реактор додавали ізофорондиізоціанат. Протягом періоду часу тривалістю 50 хвилин температуру суміші збільшували до 52 °С. Протягом періоду часу тривалістю 60 хвилин температура збільшувалася до максимального значення 125 °C. Як було встановлено, після закінчення ще 60 хвилин еквівалентна маса отриманого в результаті форполімера, відповідала межам, які задавалися технічними умовами. Отриманий в результаті форполімер, охолоджували до 71 °С і виливали в 87,9% реагенту Desmodur N3400 і перемішували протягом 30 хвилин. Залишок реагента DESMODUR N 3400 додавали для доведення еквівалентної маси кінцевого ізоціанату до 264,9. Приклади 2-4 Пігментні розмелення отримували відповідно до рецептур з таблиці 1: Таблиця 1 Інгредієнт Акрилат/аспартатний аміновий отверджувач з прикладу А Адукт JEFFAMINE D2000/бутилакрилат з прикладу L JEFFAMINE Т3000 4 CLEARLINK 1000 5 JEFFLINK 754 6 DESMOPHEN NH 1420 7 TINUVIN 292 8 VULCAN XC72 9 BENTONE 34 10 4 Приклад 2 367, 0 Маса в г Приклад 3 444, 0 168, 0 Приклад 4 436, 9 406,2 339,1 13, 5 16, 2 47, 0 120, 0 12, 0 14, 4 41, 6 13, 0 15,7 45,3 Поліоксиалкілентриамін, який має MM, рівну приблизно 3000, і доступний від компанії Huntsman Corporation. 5 Вторинний циклоаліфатичний диамін, доступний від компанії Dorf-Ketal Chemicals, LLC. 6 Аліфатичний вторинний амін, доступний від компанії Huntsman Corporation . 7 Амін на основі складного ефіру аспарагінової кислоти, доступний від компанії Bayer Corporation. 8 Просторово ускладнений аміновий світлостабілізатор, доступний від компанії Ciba Speciality Chemicals 35 93304 36 Corporation. 9 Пігмент на основі технічного вуглецю, доступний від компанії Cabot Corporation. 10 Реологічна добавка на основі органоглини, доступна від компанії Elementis Specialities, Inc. У кожному прикладі інгредієнти об'єднували і завантажували в бісерний млин Model М250 (Eiger Machinery, Inc.), який містить 188 мл гранул Zirconox розміром 1,0 мм (Jyoti Ceramic Industries Pvt. Ltd.), і розмелювали із швидкістю обертання млина 3500 об./хв. Про завершення розмелювання судили за досягненням розміру частинок 7,5 за Хегманом, визначаючи ступінь дисперсності за допомогою гриндометра. Приклад 5-8 Були отримані наступні рецептури сторони «В», які продемонстровані в таблиці 2: Таблиця 2 Інгредієнти Композиція пігментного розмелювання з прикладу 2 Композиція пігментного розмелювання з прикладу 3 Композиція пігментного розмелювання з прикладу 4 Олігомерний аспартат/акрилатний аміновий отверджувач з прикладу І Акрилат/аспартатний аміновий отверджувач з прикладу В JEFFAMINE D2000 JEFFAMINE Т3000 Адукт JEFFAMINE D2000/бутилакрилат з прикладу L Адукт дипропілендиамін/диетилмалеат з прикладу M JEFFLINK 754 Ділаурінат дибутилолова Рецептури сторони В з вищенаведеної таблиці 2 і рецептуру сторони А з прикладу 1 завантажували в окремі каністри і перед розпилюванням протягом 4-6 годин нагрівали в печі до 140 °F (60,0 °C). Композиції полісечовинних покриттів отримували в пристрої аплікатора у вигляді статичної трубки змішувача, доступному від компанії Cammda Corporation, в результаті перемішування компонентів сторони А з кожним з компонентів сторони В при об'ємному співвідношенні 1:1. Композиції покриттів наносили на панелі з холоднокатаної сталі з нанесеними покриттями у вигляді електроосадженої ґрунтовки і епоксикислотного прозорого покриття (APR 26241, доступного від компанії ACT Laboratories, Inc.). Час висихання до зникнення відлипання для покриттів визначали, періодично торкаючись панелі рукою в рукавичці, як це описувалося раніше, і виносячи висновок про відсутність відлипання тоді, коли рукавичка більше вже не прилипала до покриттів. Значення твердості визначали шляхом завантаження компонентів сторін А і В в двоциліндровий шприц, оснащений статичною трубкою змішувача і «пневматичним аплікатором», (PC Сох Limited) і нагнітання компонентів при співвідношенні 1:1 у форму для отримання круглої «шайби» з діамет Маса в г Приклад 5 Приклад 6 Приклад 7 Приклад 8 62,77 62,77 100,01 156,41 22,5 72,19 26,48 9,60 26,48 1,50 10 10 9,87 0,75 0,75 15 , 0 1,13 1,8 ром, рівним приблизно 6 см, і завтовшки 0,2 см. Твердість шайби з полісечовинового покриття за кімнатної температури вимірювали через 1 добу після нанесення за шкалою Шора D за допомогою приладу Model 212 Pencil Style Digital Durometer (Pacific Transducer Corp.). Після цього шайби на 1 добу розміщували в «гарячому приміщенні» при 140 °F (60,0 °C) і вимірювали твердість за Шором D для покриття при знаходженні шайби в гарячому приміщенні уникаючи охолодження. Шайби витягували з гарячого приміщення в середовище кімнатної температури і через 1 добу ще раз вимірювали твердість за кімнатної температури. Співвідношення еквівалентів ізоціанату і аміну розрахували рівними: 1,059 для полісечовинної рецептури, яка містить компонент сторони В з прикладу 5; 1,072 для полісечовинної рецептури, яка містить компонент сторони В з прикладу 6; 1,092 для полісечовинної рецептури, яка містить компонент сторони В з прикладу 7, і 1,082 для полісечовинної рецептури, що містить компонент сторони В з прикладу 8. Визначали наступні властивості полісечовинних покриттів: 37 93304 38 Таблиця 3 Ч а с висихання до зникнення відлипання (с) Твердість (за Шором D), через 1 добу після затвердіння, за кімнатної температури Твердість (за Шором D) через 1 добу при 140 °F (60,0 °C) Твердість (за Шором D) через 1 добу за кімнатної температури після 140 °F (60,0 °C) Не дивлячись на вище приведений з метою ілюстрації опис конкретних варіантів реалізації даного винаходу фахівцеві у відповідній галузі техніки повинно бути очевидним, що не виходячи Комп’ютерна верстка А. Крулевський Приклад 5 28 Приклад 6 31 Приклад 7 Приклад 8 44 15 72 68 64 66 35 35 28 34 68 66 70 66 за рамки винаходу, які визначені приведеною формулою винаходу, можуть бути здійснені також численні варіації деталей даного винаходу. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601