Передача сигналізації з локалізованим розширенням спектра для бездротового зв’язку

1. Пристрій для бездротового зв'язку, який містить: щонайменше один процесор, сконфігурований для обробки множини символів сигналізації, щоб отримати множину наборів вихідних символів, причому кожний набір вихідних символів отримується шляхом розширення спектра множини символів сигналізації за допомогою матриці розширення спектра, яка ортогоналізує множину символів сигналізації, і для перетворення множини наборів вихідних символів у множину частотночасових блоків, причому кожний символ сигналізації відправляється в кожному з множини частотночасових блоків; і запам'ятовуючий пристрій, з'єднаний щонайменше з одним процесором. 2. Пристрій за п. 1, в якому матриця розширення спектра містить матрицю дискретного перетворення Фур'є (DFT) або матрицю Уолша. 3. Пристрій за п. 1, в якому щонайменше один процесор сконфігурований для скремблювання множини символів сигналізації, щоб отримати скрембльовані символи, і для обробки скрембльованих символів, щоб отримати множину наборів вихідних символів. 4. Пристрій за п. 1, в якому щонайменше один процесор сконфігурований для скремблювання кожного з множини символів сигналізації за допомогою відповідної послідовності скремблювання 2 (19) 1 3 скремблюють множину символів сигналізації, щоб отримати скрембльовані символи, і в якому етап, на якому обробляють множину символів сигналізації, включає етап, на якому обробляють скрембльовані символи, щоб отримати множину наборів вихідних символів. 11. Спосіб за п. 9, який додатково включає етап, на якому масштабують множину символів сигналізації за допомогою множини коефіцієнтів посилення, визначених на основі потужності передачі для множини символів сигналізації. 12. Спосіб за п. 9, в якому етап, на якому перетворюють множину наборів вихідних символів, включає етап, на якому перетворюють кожний з множини наборів вихідних символів в кластер з сусідніх одиниць ресурсів в одному з множини частотночасових блоків. 13. Пристрій для бездротового зв'язку, який містить: засіб для обробки множини символів сигналізації для отримання множини наборів вихідних символів, причому кожний набір вихідних символів отриманий шляхом розширення спектра множини символів сигналізації за допомогою матриці розширення спектра, яка ортогоналізує множину символів сигналізації; і засіб для перетворення множини наборів вихідних символів у множину частотно-часових блоків, причому кожний символ сигналізації відправляється в кожному з множини частотно-часових блоків. 14. Пристрій за п. 13, який додатково містить засіб для скремблювання множини символів сигналізації, щоб отримати скрембльовані символи, і при цьому засіб для обробки множини символів сигналізації містить засіб для обробки скрембльованих символів, щоб отримати множину наборів вихідних символів. 15. Пристрій за п. 13, в якому засіб для перетворення множини наборів вихідних символів містить засіб для перетворення кожного з множини наборів вихідних символів в кластер з сусідніх одиниць ресурсів в одному з множини частотно-часових блоків. 16. Машиночитаний носій, що містить коди, які, при виконанні комп'ютером, призначають комп'ютеру виконувати спосіб за п. 9. 17. Пристрій для бездротового зв'язку, який містить: щонайменше один процесор, сконфігурований для отримання множини наборів прийнятих символів з множини частотно-часових блоків, які використані для відправки множини символів сигналізації з розширенням, причому кожний символ сигналізації відправляється в кожному з множини частотночасових блоків, обробки множини наборів прийнятих символів, щоб отримати множину звужених символів, і виведення щонайменше однієї оцінки символу сигналізації для щонайменше одного з множини символів сигналізації на основі множини звужених символів; і запам'ятовуючий пристрій, з'єднаний щонайменше з одним процесором. 18. Пристрій за п. 17, в якому щонайменше один процесор сконфігурований для обробки кожного з 96954 4 множини наборів прийнятих символів за допомогою матриці звуження спектра, щоб отримати щонайменше один з множини звужених символів. 19. Пристрій за п. 18, в якому матриця звуження спектра містить матрицю зворотного дискретного перетворення Фур'є (IDFT) або матрицю Уолша. 20. Пристрій за п. 17, в якому щонайменше один процесор сконфігурований для дескремблювання множини звужених символів, щоб отримати множину дескрембльованих символів, і для виведення щонайменше однієї оцінки символу сигналізації на основі множини дескрембльованих символів. 21. Пристрій за п. 17, в якому щонайменше один процесор сконфігурований для визначення множини ваг для множини частотно-часових блоків, масштабування множини звужених символів за допомогою множини ваг, щоб отримати множину масштабованих символів, і об'єднання множини масштабованих символів, щоб отримати щонайменше одну оцінку символу сигналізації. 22. Пристрій за п. 17, в якому щонайменше один процесор сконфігурований для отримання кожного з множини наборів прийнятих символів з кластера сусідніх одиниць ресурсів в одному з множини частотно-часових блоків. 23. Пристрій за п. 17, в якому множина символів сигналізації містить символи підтвердження прийому (АСК). 24. Спосіб бездротового зв'язку, який включає етапи, на яких: отримують множину наборів прийнятих символів з множини частотно-часових блоків, які використані для відправки множини символів сигналізації з розширенням спектра, причому кожний символ сигналізації відправляють в кожному з множини частотно-часових блоків; обробляють множину наборів прийнятих символів, щоб отримати множину звужених символів; і виводять щонайменше одну оцінку символу сигналізації для щонайменше одного з множини символів сигналізації на основі множини звужених символів. 25. Спосіб за п. 24, який додатково включає етапи, на яких: дескремблюють множину звужених символів, щоб отримати множину дескрембльованих символів; і виводять щонайменше одну оцінку символу сигналізації на основі множини дескрембльованих символів. 26. Спосіб за п. 24, в якому етап, на якому обробляють множину наборів прийнятих символів, включає етап, на якому обробляють кожний з множини наборів прийнятих символів за допомогою матриці звуження спектра, щоб отримати щонайменше один з множини звужених символів. 27. Спосіб за п. 24, в якому етап, на якому виводять щонайменше одну оцінку символу сигналізації, включає етапи, на яких: визначають множину ваг для множини частотночасових блоків, масштабують множину звужених символів за допомогою множини ваг, щоб отримати множину масштабованих символів, і об'єднують множину масштабованих символів, щоб отримати щонайменше одну оцінку символу сигналізації. 5 96954 6 28. Спосіб за п. 24, в якому етап, на якому отримують множину наборів прийнятих символів, включає етап, на якому отримують кожний з множини наборів прийнятих символів з кластера сусідніх одиниць ресурсів в одному з множини частотно-часових блоків. 29. Пристрій для бездротового зв'язку, який містить: засіб для отримання множини наборів прийнятих символів з множини частотно-часових блоків, які використані для відправки множини символів сигналізації з розширенням спектра, причому кожний символ сигналізації відправляється в кожному з множини частотно-часових блоків; засіб для обробки множини наборів прийнятих символів для отримання множини звужених символів; і засіб для виведення щонайменше однієї оцінки символу сигналізації для щонайменше одного з множини символів сигналізації на основі множини звужених символів. 30. Пристрій за п. 29, який додатково містить: засіб для дескремблювання множини звужених символів для отримання множини дескрембльованих символів; і засіб для виведення щонайменше однієї оцінки символу сигналізації на основі множини дескрембльованих символів. 31. Пристрій за п. 29, в якому засіб для обробки множини наборів прийнятих символів містить засіб для обробки кожного з множини наборів прийнятих символів за допомогою матриці звуження спектра, щоб отримати щонайменше один з множини звужених символів. 32. Машиночитаний носій, що містить коди, які, при виконанні комп'ютером, призначають комп'ютеру виконувати спосіб за п. 24. Дана заявка вимагає пріоритет Попередньої заявки з порядковим номером 60/843,366, озаглавленої "ACK Spreading Design", зареєстрованої 8 вересня 2006 p., призначеної правонаступнику цієї заявки і включеної в цей документ шляхом посилання. Галузь техніки Дане розкриття винаходу загалом стосується зв'язку, а точніше кажучи методик для передачі сигналізації в системі бездротового зв'язку. Рівень техніки Системи бездротового зв'язку широко застосовуються, щоб надати різні послуги зв'язку, такі як голосові, відео, пакетні дані, обмін повідомленнями, радіомовлення і т. д. Ці системи можуть бути системами колективного доступу, які допускають підтримання зв'язку для множини користувачів за допомогою спільного використання доступних системних ресурсів. Приклади таких систем колективного доступу включають в себе системи колективного доступу з кодовим розділенням каналів (CDMA), системи колективного доступу з часовим розділенням каналів (TDMA), системи колективного доступу з частотним розділенням каналів (FDMA), системи з ортогональним FDMA (OFDMA) і системи FDMA з однією несучою (SC-FDMA). Система бездротового зв'язку може включати в себе будь-яку кількість базових станцій, які можуть підтримувати зв'язок для будь-якої кількості терміналів. Кожна базова станція може передавати дані і сигналізацію терміналам, обслуговуваним цією базовою станцією. Кожний термінал також може передавати дані і сигналізацію обслуговуючій його базовій станції. Для передавача може бути бажаним передавати сигналізацію таким чином, щоб вона могла бути надійно прийнята заданим приймачем. Це може бути досягнуте шляхом кодування і/або повторення сигналізації і передачі кодованої і/або повторної сигналізації за допомогою радіоресурсів, призначених для сигналізації. Передача сигналізації таким чином може підвищи ти ефективність виявлення. Однак можуть існувати деякі випадки, в яких радіоресурси, призначені для сигналізації, відмічають більше перешкод ніж звичайно, і сигналізація може бути прийнята з помилкою. Тому в даній галузі техніки є потреба в методиках для передачі сигналізації способом для досягнення хорошої ефективності виявлення при наявності коливань перешкод. СУТЬ ВИНАХОДУ У цьому документі описуються методики для передачі сигналізації з локалізованим розширенням спектра для досягнення хорошої ефективності виявлення. У одному виконанні передавач (наприклад, базова станція) може розширити множину символів сигналізації для одержання множини наборів вихідних символів. Множина символів сигналізації може містити символи підтвердження прийому (ACK) і/або інші типи символів сигналізації. Передавач може одержати кожний набір вихідних символів шляхом розширення спектра у множини символів сигналізації за допомогою матриці розширення спектра. Передавач потім може перетворити множину наборів вихідних символів в множину частотно-часових блоків, по одному набору вихідних символів на кожний частотночасовий блок. Розширення спектра, відповідно, може бути локалізоване до кожного частотночасового блока. Приймач (наприклад, термінал) може виконати комплементарне звуження спектра, щоб відновити один або більше цікавлячих символів сигналізації. У іншому виконанні передавач може масштабувати множину символів сигналізації (які можуть бути задані різним приймачам) за допомогою множини коефіцієнтів посилення, визначених на основі потужності передачі для цих символів сигналізації. Передавач може скремблювати кожний масштабований символ сигналізації за допомогою відповідної послідовності скремблювання, щоб одержати множину скрембльованих символів для 7 цього символу сигналізації. Передавач може сформувати множину наборів скрембльованих символів, причому кожний набір включає в себе один скрембльований символ для кожного з множини символів сигналізації. Передавач може розширити кожний набір скрембльованих символів за допомогою матриці розширення спектра, щоб одержати відповідний набір вихідних символів. Передавач потім може перетворити кожний набір вихідних символів у відповідний частотно-часовий блок. Приймач може виконати комплементарне звуження спектра, щоб відновити один або більше цікавлячих символів сигналізації. Далі більш детально описуються різні особливості і ознаки розкриття винаходу. КОРОТКИЙ ОПИС КРЕСЛЕНЬ Фіг.1 зображує систему бездротового зв'язку. Фіг.2 зображує приклад структури передачі. Фіг.3 зображує приклад передачі чотирьох розрядів ACK. Фіг.4 зображує локалізоване розширення спектра кожного з множини фрагментів. Фіг.5 зображує звуження спектра з локалізованим розширенням спектра кожного фрагмента. Фіг.6 зображує передачу сигналізації ACK з локалізованим розширенням спектра. Фіг.7 зображує перетворення вихідних символів для сигналізації ACK в три фрагменти. Фіг.8 зображує прийом сигналізації ACK, відправленої з локалізованим розширенням спектра. Фіг.9 і 10 зображують відповідно процес і пристрій для передачі сигналізації з локалізованим розширенням спектра. Фіг.11 і 12 зображують відповідно інший процес і інший пристрій для передачі сигналізації з локалізованим розширенням спектра. Фіг.13 і 14 зображують відповідно процес і пристрій для прийому сигналізації, відправленої з локалізованим розширенням спектра. Фіг.15 і 16 зображують відповідно інший процес і інший пристрій для прийому сигналізації, відправленої з локалізованим розширенням спектра. Фіг.17 зображує блок-схему базової станції і термінала. ДОКЛАДНИЙ ОПИС Фіг.1 зображує систему 100 бездротового зв'язку з множиною базових станцій 110 і множиною терміналів 120. Базова станція є станцією, яка взаємодіє з терміналами. Базова станція також може називатися точкою доступу, Вузлом Б, вдосконаленим Вузлом Б і т. д. Кожна базова станція 110 забезпечує зону радіозв'язку для конкретної географічної області 102. Термін "стільник" може стосуватися базової станції і/або її зони обслуговування залежно від контексту, в якому використовується термін. Для підвищення пропускної здатності системи зона обслуговування базової станції може розділятися на множину більш дрібних зон, наприклад три невеликі зони 104а, 104b і 104с. Кожна більш дрібна зона може обслуговуватися відповідною підсистемою базової станції. Термін "сектор" може стосуватися найменшої зони обслуговування базової станції і/або підсистеми, обслуговуючої цю зону обслуговування. 96954 8 Термінали 120 можуть бути розосереджені по всій системі, і кожний термінал може бути стаціонарним або мобільним. Термінал також може називатися терміналом доступу, мобільною станцією, користувацьким обладнанням, абонентським модулем, станцією і т. д. Термінал може бути стільниковим телефоном, персональним цифровим помічником (PDA), бездротовим пристроєм, бездротовим модемом, кишеньковим пристроєм, переносним комп'ютером і т. д. Термінал може взаємодіяти з нулем, однією або множиною базових станцій по прямій і/або зворотній лінії зв'язку в будь-який заданий момент. Пряма лінія зв'язку (або низхідна лінія зв'язку) стосується лінії зв'язку від базових станцій до терміналів, а зворотна лінія зв'язку (або висхідна лінія зв'язку) стосується лінії зв'язку від терміналів до базових станцій. Терміни "термінал" і "користувач" використовуються в цьому документі взаємозамінно. Описувані в цьому документі методики можуть використовуватися для різних систем бездротового зв'язку, таких як системи CDMA, TDMA, FDMA, OFDMA і SC-FDMA. Система CDMA використовує мультиплексування з кодовим розділенням (CDM) і відправляє передачі з різними ортогональними кодами. Система TDMA використовує мультиплексування з часовим розділенням (TDM) і відправляє передачі в різних часових інтервалах. Система FDMA використовує мультиплексування з частотним розділенням (FDM) і відправляє передачі по різним піднесучим. Система OFDMA використовує мультиплексування з ортогональним частотним розділенням каналів (OFDM), а система SC-FDMA використовує мультиплексування з розділенням каналів по частоті з єдиною несучою (SC-FDM). OFDM і SC-FDM розділяють смугу пропускання системи на множину ортогональних піднесучих, які також називаються тонами, елементами дискретизації і т. д. Кожна піднесуча може модулюватися з даними. Взагалі символи модуляції відправляються в частотній зоні за допомогою OFDM, а у часовій зоні за допомогою SC-FDM. Методики також можуть використовуватися для систем бездротового зв'язку, які використовують сполучення схем мультиплексування, наприклад CDMA і OFDM, або OFDM і SC-FDM і т. д. Для ясності деякі особливості методик описуються нижче для системи, яка використовує OFDM на прямій лінії зв'язку. Деякі особливості методик також описуються детально для системи, яка реалізовує технологію радіозв'язку Надширокосмугового мобільного зв'язку (UMB), описаного в 3GPP2 C.S0084-001-0, озаглавленому "Physical Layer for Ultra Mobile Broadband (UMB) Air Interface Specification", датованому 18 травня 2007 p., який є загальнодоступним. Описувані в цьому документі методики також можуть використовуватися для різних типів сигналізації. Наприклад, методики можуть використовуватися для підтверджень прийому (ACK) і відсутності підтверджень (NAK) для пакетів, команд керування потужністю і т. д. Для ясності, деякі особливості методик описуються нижче для сигналізації ACK/NAK. Фіг.2 зображує виконання структури 200 передачі, яка може використовуватися для прямої лінії 9 зв'язку. Часова шкала передачі може бути розділена на кадри, які також можуть називатися кадрами фізичного рівня (PHY), часовими інтервалами і т.д. Кожний кадр може охоплювати конкретну тривалість часу, яка може бути фіксованою або конфігурованою. Кожний кадр може охоплювати Т періодів символу, де звичайно Т1 і в одному виконанні Т=8. Період символу є тривалістю одного символу OFDM. Смуга пропускання системи може бути розділена на множину (К) ортогональних піднесучих. Всі К піднесучі можуть бути використовуваними для передачі. Як альтернатива, тільки підгрупа із всіх К піднесучих може бути використовуваною для передачі, а піднесучі, що залишилися, можуть служити як захисні піднесучі, щоб дати системі можливість відповідати вимогам спектральної мacки. У одному виконанні відстань між піднесучими є фіксованою, і число піднесучих (К) залежить від смуги пропускання системи. У одному виконанні К може дорівнювати 128, 256, 512, 1024 або 2048 для смуги пропускання системи в 1,25, 2,5, 5,0, 10 або 20 МГц відповідно. Доступні часові і частотні ресурси для прямої лінії зв'язку можуть розділятися на фрагменти, які також можуть називатися частотно-часовими блоками, блоками ресурсів і т. д. Фрагмент може охоплювати S піднесучих в Т періодах символу, де звичайно S1 і Т1. У одному виконанні фрагмент охоплює 16 піднесучих в 8 періодах символу. Фрагмент також може мати інші розміри S×T в інших виконаннях. S піднесучих у фрагменті можуть бути послідовними піднесучими або можуть розподілятися по смузі пропускання системи. Фрагмент включає в себе ST одиниць ресурсів, які можуть використовуватися для відправлення аж до ST символів. Одиниця ресурсів є однією піднесучою в одному періоді символу і також може називатися елементом ресурсу, символом піднесучої і т. д. Для заданого фрагмента деякі одиниці ресурсів можуть використовуватися для контрольних символів, а одиниці ресурсів, що залишилися, можуть використовуватися для даних і/або символів сигналізації. При використанні в даному документі символ даних є символом для даних трафіку, символ сигналізації є символом для сигналізації, контрольний символ є символом для контрольного сигналу, і символ є комплексним значенням. Контрольний сигнал є даними, які попередньо відомі як передавачу, так і приймачу. Можуть бути визначені один або більше каналів сигналізації, і може бути розподілена достатня кількість фрагментів. Наприклад, може бути визначений сегмент керування прямої лінії зв'язку (FLCS), і він може містити деяку кількість каналів сигналізації/керування, таких як прямий канал підтвердження (F-ACKCH). FLCS можуть бути розподіленими фрагментами, розосередженими по часу і частоті, щоб досягнути рознесення. Іншим каналам керування можуть бути розподілені інші розподілені одиниці ресурсів у фрагментах, розподілених в FLCS. Сигналізація для кожного каналу керування може відправлятися за допомогою одиниць ресурсів, розподілених цьому каналу керування. 96954 10 Канал керування, наприклад F-ACKCH, може переміщувати один символ сигналізації або один інформаційний біт (розряд) для користувача в заданій передачі. Інформаційний розряд може мати одне з двох можливих значень (наприклад, 0 і 1), тоді як символ сигналізації може мати одне з двох або більше можливих дійсних або комплексних значень. Щоб забезпечити рознесення і підвищити надійність, символ сигналізації або інформаційний розряд може повторюватися і відправлятися за допомогою множини одиниць ресурсів, які можуть бути розосереджені по деякій кількості піднесучих і/або періодів символу. Фіг.2 зображує приклад передачі розряду ACK для одного користувача. У цьому прикладі розряд ACK повторюється і відправляється за допомогою трьох одиниць ресурсів в трьох фрагментах FLCS. Відправлення розряду ACK по частоті може забезпечити частотне рознесення. Одиниці ресурсів, використовувані для розряду ACK, можуть спостерігати коливання перешкод всередині фрагмента, які є коливаннями в перешкодах в рамках фрагмента. Коливання перешкод всередині фрагмента можуть відповідати потужності перешкод на символах пілот-сигналу (на контрольних символах) у фрагменті, яка не є такою ж, як потужність перешкод на інших символах у фрагменті. Коливання перешкод всередині фрагмента можуть відбуватися через канали керування з високою потужністю в сусідніх секторах і можуть погіршувати ефективність. Для пом'якшення коливань перешкод всередині фрагмента розряд ACK може бути розширений і відправлений через більшу кількість одиниць ресурсів, яка може забезпечити більше усереднення коливання перешкод. Для підтримання однакового службового навантаження (наприклад, три одиниці ресурсів на розряд ACK, наприклад, показаний на фіг.2) множина розрядів ACK може бути розширена одночасно за допомогою матриці розширення спектра, щоб одержати вихідні символи, які можуть бути відправлені за допомогою одиниць ресурсів. Фіг.3 зображує виконання передачі вектора з чотирьох розрядів ACK, який може призначатися чотирьом різним користувачам або чотирьом пакетам від одного або більше користувачів. У цьому виконанні чотири розряди ACK можуть бути розширені за допомогою матриці 12×4 розширення спектра для одержання 12 вихідних символів, які можуть бути відправлені за допомогою 12 одиниць ресурсів. У показаному на Фіг.3 виконанні перші чотири вихідних символи можуть бути відправлені за допомогою чотирьох одиниць ресурсів в першому фрагменті, другі чотири вихідних символи можуть бути відправлені у другому фрагменті, і останні чотири вихідних символи можуть бути відправлені в третьому фрагменті. Кожний розряд ACK потім може бути відправлений через 12 одиниць ресурсів і відповідно може бути менш схильним до погіршення ефективності внаслідок коливань перешкод всередині фрагмента. Взагалі, передавач може розширити будь-яку кількість (L) символів сигналізації і одержати будьяку кількість (Q) вихідних символів. У одному вико 11 нанні Q є цілим кратним у L, або Q=LM, так що L вихідних символів можуть бути відправлені на кожному з М фрагментів. Приймач може виконати комплементарне звуження спектра, щоб відновити один або більше цікавлячих символів сигналізації. Розширення спектра, виконане передавачем, і комплементарне звуження спектра, виконане приймачем, можуть забезпечити усереднення коливань перешкод у фрагменті. Тому, вплив коливань перешкод всередині фрагмента може бути пом'якшений. Передавач може виконати розширення спектра таким способом, щоб підвищити ефективність виявлення і спростити обробку приймачем. Довільна матриця Q×L розширення спектра може бути вибрана таким чином, що кожний символ сигналізації розширяється за допомогою різної послідовності розширення спектра з довжиною Q. В цьому випадку приймач може виконати корекцію по всіх Q одиницях ресурсів, використовуваних для відправлення Q вихідних символів, щоб врахувати коливання в характеристиці каналу по цих Q одиницях ресурсів. Корекція може бути основана на мінімальній середньоквадратичній помилці (MMSE), методі найменших квадратів (LS) або деяких інших методиках. У високочастотноселективному каналі великі коливання в характеристиці каналу можуть привести до великої втрати ортогональності серед L послідовностей розширення спектра в матриці Q×L розширення спектра. Ця втрата ортогональності може привести до погіршення ефективності навіть при наявності корекції. У одному аспекті множина символів сигналізації може бути розширена для боротьби з коливаннями перешкод. Розширення спектра може бути локалізоване до кожного фрагмента, використовуваного для відправлення символів сигналізації, щоб пом'якшити погіршення ефективності внаслідок втрат при корекції і спростити обробку в приймачі. У одному виконанні розширення спектра основане на матриці розширення спектра, яка складається з менших оборотних матриць. У одному виконанні загальна матриця S розширення спектра розміром Q×L може бути утворена шляхом об'єднання М менших базових матриць L×L розширення спектра. М наборів вихідних символів можуть бути одержані за допомогою М базових матриць розширення спектра і можуть бути відправлені за допомогою М різних фрагментів. У одному виконанні використовується один тип базової матриці розширення спектра, і загальна матриця S розширення спектра складається з М копій цієї основної матриці розширення спектра. Базова матриця розширення спектра може бути матрицею дискретного перетворення Фур'є (DFT), матрицею Уолша (яка також називається матрицею Адамара), унітарною матрицею і т. д. В іншому виконанні загальна матриця S розширення спектра може складатися з різних типів базової матриці розширення спектра. Наприклад, L символів сигналізації можуть бути розширені за допомогою матриці DFT і відправлені в одному фрагменті, і ті ж L символів сигналізації можуть бути розши 96954 12 рені за допомогою матриці Уолша і відправлені в іншому фрагменті. Фіг.4 зображує виконання передачі сигналізації з локалізованим розширенням спектра для кожного фрагмента. Вектор з L символів сигналізації, а = T [А1 … AL] може бути переданий М пристроям T 410а-410m розширення, де " " означає транспозицію. Кожний пристрій 410 розширення може розширити L символів сигналізації за допомогою відповідної базової матриці Sm розширення спектра і надати вектор з L вихідних символів, zm=[Z1m ... T ZLm] , де m{1,..., M}. L вихідних символів з кожного пристрою 410 розширення можуть бути перетворені в L одиниць ресурсів у відповідному фрагменті. Кожний символ сигналізації може відповідно відправлятися за допомогою ML одиниць ресурсів в М фрагментах. Кожний символ сигналізації може бути розширений на L одиниць ресурсів в кожному фрагменті на основі послідовності розширення спектра для символу сигналізації для цього фрагмента. Розширення спектра для вектора з L символів сигналізації може бути виражене у вигляді: z1  S1      z 2   S2 a, Рівняння (1)         z M  SM      m {1,..., M} де Sm для  - базова матриця розширення спектра для фрагмента m, і m {1,..., M} Zm для  - вектор з вихідних символів для фрагмента m. Базова матриця розширення спектра для кожного фрагмента m може бути унітарною матрицею, яка має наступну властивість: Рівняння (2) S m SH  SH S m  I , m m H де " " означає спряжену транспозицію і І одинична матриця. Рівняння (2) вказує, що стовпці базової матриці розширення спектра ортогональні один одному, і колений стовпець має одиничну потужність. Розширення спектра для кожного фрагмента m може бути виражене у вигляді: 1 Рівняння (3) z m  S m a, для m ,..., M, Рівняння (3) може бути розкрите таким чином: Z1m  S11 m    m Z2m   S21        ZLm  SL1m    S1Lm   A1    S22m  S2Lm   A 2  , ,       Рівняння(4)   SL2m  SLLm   AL    S12m  де Аℓ для  ℓ-тий символ сигналізації у векторі а, Skℓm - елемент в k-тому рядку і ℓ-тому стовпці матриці Sm розширення спектра, і k {1, ..., L} Zkm для  - вихідний символ для k-тої одиниці ресурсів у фрагменті m. За допомогою локалізованого розширення спектра приймач може одержати L звужених символів для кожного фрагмента шляхом інвертування базової матриці розширення спектра для цього фрагмента. Звужені символи є вихідними оцінками ℓ {1, ..., L} 13 96954 символів сигналізації. Для кожного символу сигналізації можуть бути одержані М звужених символів з М фрагментів і об'єднані для одержання підсумкової оцінки цього символу сигналізації. З іншого боку, приймач може виконувати корекцію, наприклад на основі MMSE або LS. У цьому випадку втрати через корекцію можуть залежати від величини коливань каналу в кожному фрагменті замість коливань по всіх М фрагментах. Тому втрати при корекції можуть бути менше з локалізованим розширенням спектра, ніж для випадку, в якому розширення спектра виконується по всіх М фрагментах. Фіг.5 зображує виконання прийому сигналізації, відправленої з локалізованим розширенням спектра для кожного фрагмента. Вектор з L прийнT ятих символів, rm=[R1m ...R1m] , може бути одержаний з кожного фрагмента, використаного для відправлення L символів сигналізації. М прийнятих векторів r1-rM символів можуть бути одержані з М фрагментів і надані М пристроям 510а-510m звуження відповідно. Кожний пристрій 510 звуження може звузити прийнятий вектор rm символу на основі відповідної базової матриці Sm розширення спектра і надати вектор bm з L звужених символів. Об'єднувач 520 може прийняти М звужених векторів b1-bM символів від пристроїв 510а-510m звуження відповідно. Об'єднувач 520 може масштабувати і об'єднати ці М звужених векторів символів, щоб одержати вектор з L оцінок симвоˆ ˆ T ˆ лів сигналізації, a  A1 ... AL . Звуження спектра для кожного фрагмента m може бути виражене у вигляді: 1 Рівняння (5) bm  Sm rm, 1 де S m - матриця звуження спектра для фрагмента m, який є протилежністю Sm. Приймач може бути зацікавлений тільки в підмножині з L символів сигналізації, відправлених передавачем. Приймач тоді може виконати звуження спектра для заданого символу Аℓ сигналізації для кожного фрагмента m таким чином:   R1m    R ' ' Bm  S1m S'2m  SLm   2m , Рівняння (6)         RLm    де Rkm - k-тий прийнятий символ у векторі rm, ' S km - елемент в m-тому рядку і ℓ-тому стовп1 ці матриці S m звуження спектра, і Вℓm - ℓ-тий звужений символ у векторі bm, який є звуженим символом з фрагмента m для символу Аℓ сигналізації. Приймач може виконати об'єднання символів по М фрагментах для символу Аℓ сигналізації таким чином: 14 ˆ A  M  W m B  m , Рівняння (7) m 1 де W ℓm - вага для фрагмента m для символу Аℓ сигналізації, і ˆ A  , - підсумкова оцінка символу Аℓ сигналізації. Вага W ℓm для кожного фрагмента може бути визначена на основі якості прийнятого сигналу для цього фрагмента. Якість прийнятого сигналу може бути виміряна відношенням сигнал-шум (SNR) або яким-небудь іншим показником. Більша вага може бути віддана звуженим символам з фрагментів з більш високою якістю прийнятого сигналу. Як альтернатива, однакова вага може бути застосована до звужених символів із всіх М фрагментів. Фіг.6 зображує блок-схему виконання процесора 600 передачі (ТХ) сигналізації для відправлення сигналізації ACK з локалізованим розширенням спектра. У цьому виконанні чотири символи ACK можуть бути розширені і відправлені в трьох фрагментах з локалізованим в кожному фрагменті розширенням спектра. У одному виконанні, символ ACK може мати одне з чотирьох можливих значень, які можуть задаватися у вигляді: для значення ACK  0 0  j2 / 3 для значення ACK  1 e  A   , Рівняння j4/ 3 для значення ACK  2 e (8)  j2 e для значення ACK  3  Значення ACK, що дорівнює 0, може відповідати NAK, яке може бути відправлене для пакета, декодованого з помилкою. Значення ACK, що дорівнює 1, може вказувати, що пакет декодований правильно, і може додатково інформувати користувача про збереження поточного виділення ресурсів. Значення ACK, що дорівнює 2, може вказувати, що пакет декодований правильно, і може додатково інформувати користувача про звільнення поточного виділення ресурсів. Значення ACK, що дорівнює 3, може інформувати користувача про звільнення поточного виділення ресурсів. Символ ACK також може бути заданий таким, що має одне з двох можливих значень (наприклад, 0 i 1), або на основі яких-небудь інших наборів можливих значень. Блок 610 масштабування може прийняти і масштабувати чотири символи ACK. Символи ACK можуть бути відправлені різним користувачам, які мають різні геометрії або SNR. Символ ACK для кожного користувача може бути масштабований з придатним коефіцієнтом посилення для досягнення необхідного SNR для символу ACK. Блок 610 масштабування може надати чотири масштабованих символи A '0  A '3 ACK чотирьом скремблерам 612a-612d відповідно. Кожний скремблер 612 може скремблювати масштабований символ A ' ACK за допомогою трьох значень Yℓ0, Yℓ1 і Yℓ2 скремблювання з послі 15 довності скремблювання для користувача, якому відправляється символ Аℓ ACK. Різним користувачам можуть бути призначені різні послідовності скремблювання, які можуть формуватися на основі таких параметрів, як ID MAC для користувача, ID сектора для сектора передачі і т. д. Скремблювання може використовуватися для розрізнення сигналів з різних секторів для різних користувачів з різними ID MAC. Кожний скремблер 612 може надати три скрембльованих символи трьом пристроям 614а, 614b і 614с розширення. Кожний пристрій 614 розширення може приймати чотири скрембльованих символи для чотирьох символів ACK від чотирьох скремблерів 612a612d. Кожний пристрій 614 розширення може розширити чотири скрембльованих символи за допомогою матриці розширення спектра (наприклад, матриці 4×4 DFT) і надати чотири вихідних символи. Пристрої 614а, 614b і 614с розширення можуть надати їх вихідні символи перетворювачам 616а, 616b і 616с символів в піднесучі відповідно. Кожний перетворювач 616 може перетворити його чотири вихідних символи в чотири одиниці ресурсів в асоційованому фрагменті. Перетворювач 616а може перетворити його вихідні символи у фрагмент 1, перетворювач 616b може перетворити його вихідні символи у фрагмент 2, і перетворювач 616с може перетворити його вихідні символи у фрагмент 3. Обробка в передавачі для кожного фрагмента може бути виражена у вигляді: Рівняння (9) z m  DYmGa T де а=[А0А1А2А3] - вектор 4×1 з чотирьох символів ACK, G - діагональна матриця 4×4 з чотирма коефіцієнтами посилення по діагоналі для чотирьох символів ACK і нулями в інших місцях, Ym - діагональна матриця 4×4 з чотирма значеннями скремблювання по діагоналі для чотирьох символів ACK для фрагмента m, D - матриця 4×4 DFT, використовувана для розширення спектра для одного фрагмента, і T zm=[Z0mZ1mZ2mZ3m] вектор 4×1 з вихідних символів для фрагмента m. Обробка для кожного символу Аℓ ACK може бути виражена у вигляді: Zkm  Dk YmG A, Рівняння (10) для k  0,,3 і m  0,,2, G   PTX - коефіцієнт посилення і РTXℓ потужність передачі для символу А/ ACK, Yℓm - значення скремблювання для символу Аℓ ACK для фрагмента m, Dkℓ - елемент в k-тому рядку і ℓ-тому стовпці матриці D DFT, і Zkℓm, - вихідний символ для символу Аℓ ACK для k-тої одиниці ресурсів у фрагменті т. Рівняння (10) вказує, що символ Аℓ ACK може бути масштабований з коефіцієнтом Gℓ посилення для досягнення необхідної потужності передачі для символу Аℓ ACK. Масштабований символ ACK може потім скремблюватися за допомогою трьох значень скремблювання, щоб одержати три скре 96954 16 мбльованих символи. Кожний скрембльований символ може бути розширений за допомогою чотирьох елементів в стовпці матриці DFT, щоб одержати чотири вихідних символи, які треба відправити в одному фрагменті для цього скрембльованого символу. Для символу Аℓ ACK може бути одержано всього 12 вихідних символів. Вихідні символи для всіх чотирьох символів ACK можуть бути об'єднані таким чином: Zkm  3  Zkm, Рівняння (11)  0 де Zkm - вихідний символ, який треба відправити за допомогою k-тої одиниці ресурсів у фрагменті m. Фіг.7 зображує виконання передачі 12 вихідних символів для чотирьох символів ACK в трьох фрагментах. У цьому виконанні кожний фрагмент охоплює 16 піднесучих в 8 періодах символу. У кожному фрагменті резервуються 18 одиниць ресурсів для контрольних символів, а одиниці ресурсів, що залишилися, можуть використовуватися для відправлення інших символів. У одному виконанні чотири вихідних символи Z0m, Z1m, Z2m і Z3m перетворюються в кластер з чотирьох сусідніх одиниць ресурсів у фрагменті m. Відправлення чотирьох вихідних символів близько один до одного по частоті і часу може привести до того, що ці вихідні символи спостерігають менше коливань каналу, що в свою чергу може привести до менших втрат ортогональності. Вихідні символи можуть бути перетворені до різних періодів символу в трьох фрагментах, як показано на фіг.7. Це може дозволити краще спільне використання потужності передачі серед символів, відправлених на різних піднесучих. Передача вихідних символів на множині кластерів в одній парі періодів символу може привести до дуже великої потужності передачі, використовуваної для цих вихідних символів, і меншої потужності передачі, доступної для символів, що залишилися, в цій парі періодів символу. Вихідні символи також можуть перетворюватися в одиниці ресурсів іншими способами. Фіг.8 показує блок-схему виконання процесора 800 прийому (RX) сигналізації для прийому сигналізації ACK, відправленої з локалізованим розширенням спектра. Для ясності, фіг.8 показує обробку для відновлення одного символу Аℓ ACK. Зворотні перетворювачі 810а, 810b і 810с символів в піднесучі можуть одержати прийняті символи з трьох фрагментів, використаних для відправлення сигналізації ACK. Кожний зворотний перетворювач 810 може надати чотири прийнятих символи з чотирьох одиниць ресурсів, використаних для відправлення сигналізації ACK в асоційованому фрагменті. Пристрої 812а, 812b і 812с звуження можуть одержати прийняті символи від зворотних перетворювачів 810а, 810b і 810с відповідно. Чотири символи ACK можуть бути розширені за допомогою чотирьох стовпців матриці DFT. Кожний пристрій 812 звуження може потім звузити свої прийняті чотири символи за допомогою чотирьох елементів в ℓ-тому стовпці матриці зворотно 17 го DFT (IDFT), який відповідає ℓ-тому стовпцю матриці DFT, використаної для розширення відновлюваного символу Аℓ ACK. Дескремблер 814 може прийняти три звужених символи Вℓ0, Вℓ1 і Вℓ2 від пристроїв 812а, 812b і 812с звуження відповідно. Дескремблер 814 може помножити три звужених символи на три значення Yℓ0, Yℓ1 і Yℓ2 скремблювання для символу Аℓ ACK і надати три дескрембльованих символи. Об'єднувач 816 може масштабувати три дескрембльованих символи за допомогою трьох ваг, виведених для трьох фрагментів, і може потім об'єднати три масштабованих символи, як показано в рівнянні (7), щоб одержати ˆ оцінку A  , символу ACK. Обробка на приймачі може повторюватися для кожного цікавлячого символу ACK. Символ Аℓ ACK також може бути відновлений шляхом виконання корекції (наприклад, на основі MMSE або LS) і дескремблювання. Взагалі, будь-яке значення Gℓ коефіцієнта посилення може використовуватися для кожного символу Аℓ ACK. Для каналу з плавним завмиранням чотири розширених символи ACK залишаються ортогональними в приймачі, і кожний символ ACK може бути відновлений шляхом звуження спектра у прийнятих символів. Для частотноселективного каналу коливання каналу можуть привести до втрати ортогональності, що може потім привести до того, що кожний символ ACK викликає перешкоди для символів ACK, що залишилися. Символ ACK, переданий з високою потужністю, може викликати надмірні перешкоди для символу ACK, переданого з низькою потужністю, що може потім погіршити ефективність виявлення для малопотужного символу ACK. Для пом'якшення цього ефекту відношення найбільшого коефіцієнта посилення до найменшого коефіцієнта посилення серед чотирьох коефіцієнтів посилення для чотирьох символів ACK може бути обмежене пороговим значенням або нижче. Тоді це може забезпечити те, що символ ACK з найбільшою потужністю не викличе надмірних перешкод для символу ACK з найменшою потужністю. Порогове значення може вибиратися на основі різних факторів, таких як очікувана максимальна величина втрати ортогональності через коливання каналу, необхідна ефективність виявлення і т. д. Символи ACK для різних користувачів також можуть бути організовані в такі групи, щоб кожна група включала в себе символи ACK з аналогічною потужністю передачі. Зображена на фіг.6 і 8 обробка також може виконуватися іншими способами або в інших порядках. Наприклад, скремблювання може виконуватися перед розширенням спектра (як показано на фіг.6) або після розширення спектра. Масштабування може виконуватися першим (як показано на фіг.6) або після скремблювання, або в деякий інший момент. Масштабування і/або скремблювання також можуть пропускатися. Для ясності, використання даних методик для сигналізації ACK описане вище. Методики також можуть використовуватися для інших типів сигналізації. Наприклад, методики можуть використовуватися для команд керування потужністю, вказівок 96954 18 перешкод інших секторів (OSI), надання доступу, виділень ресурсів, контрольних індикаторів якості, початку пакетів індикацій, зворотних розрядів активності і т. д. Фіг.9 зображує виконання процесу 900 для передачі сигналізації з локалізованим розподілом. Процес 900 може виконуватися передавачем, наприклад базовою станцією і т. д. Множина символів сигналізації може бути розширена для одержання множини наборів вихідних символів, причому кожний набір вихідних символів виходить шляхом розширення спектра у множини символів сигналізації за допомогою матриці розширення спектра, наприклад матриці DFT або матриці Уолша (етап 912). Множина наборів вихідних символів може бути перетворена в множину частотночасових блоків або фрагментів (етап 914). Наприклад, кожний набір вихідних символів може бути перетворений в кластер з сусідніх одиниць ресурсів в одному частотно-часовому блоці. Множина символів сигналізації може містити символи ACK і/або інші типи символів сигналізації. Фіг.10 зображує виконання пристрою 1000 для передачі сигналізації з локалізованим розширенням спектра. Пристрій 1000 включає в себе засіб для розширення спектра у множини символів сигналізації для одержання множини наборів вихідних символів, причому кожний набір вихідних символів одержується шляхом розширення спектра у множини символів сигналізації за допомогою матриці розширення спектра (модуль 1012), і засіб для перетворення множини наборів вихідних символів в множину частотно-часових блоків (модуль 1014). Фіг.11 зображує виконання процесу 1100 для передачі сигналізації з локалізованим розширенням спектра. Процес 1100 може виконуватися передавачем, наприклад, базовою станцією і т. д. Множина символів сигналізації (наприклад, символів ACK) може бути масштабована за допомогою множини коефіцієнтів посилення, визначених на основі потужності передачі для цих символів сигналізації (етап 1112). Відношення найбільшого коефіцієнта посилення до найменшого коефіцієнта посилення може бути обмежене значенням, меншим попередньо встановленого. Кожний з множини масштабованих символів сигналізації може бути скрембльований за допомогою відповідної послідовності скремблювання, щоб одержати множину скрембльованих символів для цього символу сигналізації (етап 1114). Може бути сформована множина наборів скрембльованих символів, причому кожний набір включає в себе один скрембльований символ для кожного з множини символів сигналізації (етап 1116). Множина наборів скрембльованих символів може бути розподілена (наприклад, за допомогою матриці DFT або матриці Уолша) для одержання множини наборів вихідних символів, по одному набору вихідних символів для кожного набору скрембльованих символів (етап 1118). Множина наборів вихідних символів може бути перетворена у множину частотно-часових блоків, по одному набору вихідних символів на кожний частотно-часовий блок (етап 1120). Кожний набір вихідних символів може бути 19 перетворений в кластер з сусідніх одиниць ресурсів в одному частотно-часовому блоці. Обробка на фіг.11 також може виконуватися в інших порядках. Частина обробки (наприклад, масштабування і/або скремблювання) може бути пропущена. Також може виконуватися інша обробка над символами сигналізації. Фіг.12 зображує виконання пристрою 1200 для передачі сигналізації з локалізованим розширенням спектра. Пристрій 1200 включає в себе засіб для масштабування множини символів сигналізації за допомогою множини коефіцієнтів посилення, визначених на основі потужності передачі для цих символів сигналізації (модуль 1212), засіб для скремблювання кожного з множини масштабованих символів сигналізації за допомогою відповідної послідовності скремблювання для одержання множини скрембльованих символів для цього символу сигналізації (модуль 1214), засіб для формування множини наборів скрембльованих символів, причому кожний набір включає в себе один скрембльований символ для кожного з множини символів сигналізації (модуль 1216), засіб для розширення спектра у множини наборів скрембльованих символів для одержання множини наборів вихідних символів, по одному набору вихідних символів для кожного набору скрембльованих символів (модуль 1218), і засіб для перетворення множини наборів вихідних символів в множину частотночасових блоків, по одному набору вихідних символів на кожний частотно-часовий блок (модуль 1220). Фіг.13 зображує виконання процесу 1300 для прийому сигналізації. Процес 1300 може виконуватися приймачем, наприклад терміналом і т. д. Множина наборів прийнятих символів може бути одержана з множини частотно-часових блоків, використаних для відправлення множини символів сигналізації (наприклад, символів ACK) з розширенням спектра (етап 1312). Множина наборів прийнятих символів може бути звужена (наприклад, на основі матриці звуження спектра, такої як матриця IDFT або матриця Уолша) для одержання множини звужених символів (етап 1314). Оцінка символу сигналізації для одного з множини символів сигналізації може бути виведена на основі множини звужених символів (етап 1316). Обробка може повторюватися для кожного цікавлячого символу сигналізації. Фіг.14 зображує виконання пристрою 1400 для прийому сигналізації, відправленої з розширенням спектра. Пристрій 1400 включає в себе засіб для одержання множини наборів прийнятих символів з множини частотно-часових блоків, використаних для відправлення множини символів сигналізації з розширенням спектра (модуль 1412), засіб для звуження спектра у множини наборів прийнятих символів для одержання множини звужених символів (модуль 1414), і засіб для виведення оцінки символу сигналізації для одного з множини символів сигналізації на основі множини звужених символів (модуль 1416). Фіг.15 показує виконання процесу 1500 для прийому сигналізації. Процес 1500 може виконуватися приймачем, наприклад, терміналом і т. д. 96954 20 Множина наборів прийнятих символів може бути одержана з множини частотно-часових блоків, по одному набору прийнятих символів з кожного частотно-часового блока (етап 1512). Кожний набір прийнятих символів може бути звужений на основі, матриці звуження спектра для одержання звуженого символу (етап 1514). Множина звужених символів може бути одержана для множини наборів прийнятих символів і може бути дескрембльована, щоб одержати множину дескрембльованих символів (етап 1516). Множина дескрембльованих символів може бути об'єднана для одержання оцінки символу сигналізації для одного з множини символів сигналізації (етап 1518). Для етапу 1518 може визначатися множина ваг для множини частотночасових блоків, наприклад на основі якостей прийнятих сигналів для цих частотно-часових блоків. Множина дескрембльованих символів може бути масштабована за допомогою множини ваг для одержання множини масштабованих символів. Множина масштабованих символів потім може бути об'єднана для одержання оцінки символу сигналізації. Обробка приймачем може залежати від обробки передавачем. Фіг.16 зображує виконання пристрою 1600 для прийому сигналізації, відправленої з локалізованим розширенням спектра. Пристрій 1600 включає в себе засіб для одержання множини наборів прийнятих символів з множини частотно-часових блоків, по одному набору прийнятих символів з кожного частотно-часового блока (модуль 1612), засіб для звуження спектра у кожного набору прийнятих символів на основі матриці звуження спектра для одержання звуженого символу (модуль 1614), засіб для дескремблювання множини звужених символів для одержання множини дескрембльованих символів (модуль 1616), і засіб для об'єднання множини дескрембльованих символів, щоб одержати оцінку символу сигналізації для одного з множини символів сигналізації (модуль 1618). Модулі на Фіг.10, 12, 14 і 16 можуть містити процесори, електронні пристрої, апаратні пристрої, електронні компоненти, логічні схеми, запам'ятовуючі пристрої і т. д., або будь-яке їх поєднання. Фіг.17 зображує блок-схему виконання базової станції 110 і термінала 120, які є однією з базових станцій і одним з терміналів на Фіг.1. На базовій станції 110 процесор 1710 даних, що передаються, і сигналізації може приймати дані трафіку від джерела даних (не показаний) і/або сигналізацію від контролера/процесора 1740. Процесор 1710 може обробляти (наприклад, форматувати, кодувати, перемежовувати і посимвольно перетворювати) дані трафіку і сигналізацію і надавати символи даних і сигналізації. Процесор 1710 також може формувати контрольні символи. Модулятор (MOD) 1720 може обробляти дані, сигналізацію і контрольні символи (наприклад, для OFDM) і надавати вихідні елементарні посилки (чипи). Передавач (TMTR) 1722 може обробляти (наприклад, перетворювати в аналогову форму, посилювати, фільтрувати і перетворювати з підвищенням частоти) вихідні чипи і формувати сигнал прямої лінії зв'язку, який може бути переданий через антену 1724. 21 На терміналі 120, антена 1752 може приймати сигнали прямої лінії зв'язку від базової станції 110 і інших базових станцій і може надавати прийнятий сигнал приймачу (RCVR) 1754. Приймач 1754 може обробляти (наприклад, фільтрувати, посилювати, перетворювати з пониженням частоти і оцифровувати) прийнятий сигнал і надавати прийняті вибірки. Демодулятор 1760 може виконувати демодуляцію над прийнятими вибірками (наприклад, для OFDM) і надавати прийняті символи. Процесор 1770 даних, що приймаються, і сигналізації може обробляти (наприклад, посимвольно відновлювати, зворотно перемежовувати і декодувати) прийняті символи для одержання декодованих даних і сигналізації, відправлених терміналу 120. На зворотній лінії зв'язку в терміналі 120 дані трафіку і сигналізація, які необхідно відправити за допомогою термінала 120, можуть бути оброблені процесором 1790 даних, що передаються, і сигналізації, модульовані модулятором 1792, оброблені передавачем 1794 і передані через антену 1752. На базовій станції 110 сигнали зворотної лінії зв'язку від термінала 120 і можливо від інших терміналів можуть бути прийняті антеною 1724, оброблені приймачем 1730, демодульовані демодулятором 1732 і оброблені процесором 1734 даних, що приймаються, і сигналізації, щоб відновити дані трафіку і сигналізацію, відправлені терміналами. Обробка для передачі по зворотній лінії зв'язку може бути аналогічна або відрізнятися від обробки для передачі по, прямій лінії зв'язку. Контролери/процесори 1740 і 1780 можуть керувати роботою на базовій станції 110 і терміналі 120 відповідно. Запам'ятовуючі пристрої 1742 і 1782 можуть зберігати дані і програмні коди для базової станції 110 і термінала 120 відповідно. Планувальник 1744 може планувати термінали для передачі по прямій і/або зворотній лінії зв'язку і може надавати виділення ресурсів (наприклад, фрагменти) для запланованих UE. Для передачі сигналізації процесор 1710 і/або 1790 може виконувати обробку, показану на Фіг.4 або 6, процес 900 на Фіг.9, процес 1100 на Фіг.11 і/або інші процеси для методик, описуваних в цьому документі. Для прийому сигналізації процесор 1734 і/або 1770 може виконувати обробку, показану на Фіг.5 або 8, процес 1300 на Фіг.13, процес 1500 на Фіг.15 і/або інші процеси для методик, описуваних в цьому документі. Описані в цьому документі методики можуть реалізовуватися різними засобами. Наприклад, ці методики можуть реалізовуватися в апаратних засобах, мікропрограмному забезпеченні, програмному забезпеченні або їх поєднанні. Для апаратної реалізації модулі обробки, використовувані для 96954 22 виконання методик на об'єкті (наприклад, базовій станції або терміналі), можуть реалізовуватися в одній або декількох спеціалізованих інтегральних схемах (ASIC), цифрових процесорах сигналів (DSP), пристроях цифрової обробки сигналів (DSPD), програмованих логічних пристроях (PLD), програмованих користувачем вентильних матрицях (FPGA), процесорах, контролерах, мікроконтролерах, мікропроцесорах, електронних пристроях, інших електронних модулях, спроектованих для виконання описаних тут функцій, комп'ютері або їх поєднанні. Для мікропрограмної і/або програмної реалізації методики можуть реалізовуватися за допомогою модулів (наприклад, процедур, функцій і т. д.), які виконують описані в цьому документі функції. Мікропрограмні і/або програмні команди/коди можуть зберігатися в запам'ятовуючому пристрої (наприклад, запам'ятовуючому пристрої 1742 або 1782 на Фіг.17) і виконуватися процесором (наприклад, процесором 1740 або 1780). Запам'ятовуючий пристрій може реалізовуватися всередині процесора або поза процесором. Мікропрограмне забезпечення і/або програмні команди/коди також можуть зберігатися на зчитуваному комп'ютером/процесором носії, такому як оперативний запам'ятовуючий пристрій (RAM), постійний запам'ятовуючий пристрій (ROM), енергонезалежний оперативний запам'ятовуючий пристрій (NVRAM), програмований постійний запам'ятовуючий пристрій (PROM), електрично стираний PROM (EEPROM), флеш-пам'ять, гнучкий диск, компактдиск (CD), універсальний цифровий диск (DVD), магнітний або оптичний пристрій зберігання даних і т. д. Команди/коди можуть бути виконуваними одним або більше процесорами і можуть примусити процесор(и) виконувати деякі особливості функціональних можливостей, описуваних в цьому документі. Попередній опис розкриття винаходу надається, щоб дати можливість будь-якому фахівцеві в даній галузі техніки створити або використати розкриття винаходу. Різні модифікації до цього розкриття винаходу будуть повністю очевидні фахівцям в даній галузі техніки, а загальні принципи, визначені в цьому документі, можуть бути застосовані до інших варіацій без відхилення від суті або об'єму розкриття винаходу. Таким чином, дане розкриття винаходу не призначено, щоб обмежуватися описаними в цьому документі прикладами і виконаннями, а повинно відповідати самому широкому об'єму, що узгоджується з принципами і новими ознаками, розкритими в цьому документі. 23 96954 24 25 96954 26 27 96954 28 29 96954 30 31 96954 32 33 96954 34 35 96954 36 37 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 96954 Підписне 38 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601