Спосіб очищення вовняного жиру

Винахід відноситься до способу очищення вовняного жиру для одержання продукту (ланоліну), який застосовується у фармацевтичній та парфюмерній галузях промисловості. У якості прототипу вибрано спосіб очищення вовняного жиру, який полягає у окисленні домішок атомарним або молекулярним киснем, одержаним безпосередньо у реакційній зоні, через розчин електроліту електролізом, та послідовним відстоюванням і відділенням очищеного жиру. Окислення та відстоювання ведуть при температурі 80-110°С на протязі 3,5-6 годин [1]. До недоліків відомого способу очищення вовняного жиру слід віднести неефективне відстоювання емульсії Із-за її великої в'язкості, що приводить до зниження якості продукції, відносно високі енерговитрати, які потрібні для розчину електроліту при отриманні кисню, складна обладнання. Задачею винаходу є забезпечення ефективного відстоювання емульсії, що забезпечить отримання більш якісної продукції, зменшення енерговитрат на проведення процесів очищення вовняного жиру, спрощення процесів і обладнання. Поставлена задача досягається завдяки тому, що у способі очищення вовняного жиру, який включає окислення його домішок киснем при нагріванні до 90-110°С з наступним відстоюванням і відділенням очищеного жиру, передбачені такі зміни: а) окислення здійснюють барбатуванням газу, який містить кисень, з розрахунку 0,3-0,5 кг/кг вовняного жиру, потім перед відстоюванням до жиру з окисленими домішками при температурі 65-75°С додають при перемішуванні водний розчин кальцинованої соди з розрахунку 25-40 г соди на кг вовняного жиру, після чого додають нагрітий до 65-75°С 40% водний розчин ізопропилового спирту з розрахунку 90-110 г спирту на кг вовняного жиру з наступним перемішуванням протягом 15-20 хвилин; б) як газ, який містить кисень, використовують повітря, Суть запропонованого рішення полягає у слідуючому. Неочищений вовняний жир у ємкісному апараті нагрівають до 85-100°С і барбатують через нього при Інтенсивному перемішуванні нагрітий до 90-100°С газ, в якому є кисень, при цьому його кількість у газі повинна складати 0,3-0,5 кг на 1 кг вовняного жиру, Далі для нейтралізації вільних кислот і утворення сірної суспензії додають 25-40 г соди на 1 кг вовняного жиру у вигляді 15-20% водяного розчину кальцинованої соди і Інтенсивно перемішують протягом 15-25 хвилин. Для підвищення ефективного відділення сірної суспензії використовують нагрітий до 65-75°С40% водяний розчин Ізопропилового спирту, причому його кількість повинна бути 90-110 г чистого Ізопропилового спирту на 1 кг вовняного жиру. Цей процес проводять протягом 15-20 хвилин. У процесі розподілу, який здійснюється в гравітаційному або центробіжному полі, відокремлюється легка фаза, яка є ланоліном. Процес розчинення та розподілу проводять при температурі 60-75°С двічі. Запропонований спосіб Ілюструється наступними прикладами його здійснення. Приклад 1. В вовняний жир вагою 1 кг попередньо нагрітому до 95°С при Інтенсивному перемішуванні диспергують 2 кг (0,42 кг кисню) повітря, нагрітого до температури 100°С. У окислений жир додають 0,03 кг соди у вигляді 15% водяного розчину кальцинованої соди та Інтенсивно перемішують при температурі 65°С на протязі 15 хвилин. Для ефективного відстоювання у гравітаційному полі до вовняного жиру додається 90 г Ізопропилового спирту у вигляді 40% водяного розчину, Нагрітого до 65°С і також Інтенсивно перемішується на протязі 15 хвилин. Після відстоювання при температурі 65-75°С на протязі 8 годин відділяють легку фазу (ланолін). Процес розчину Ізопропиловим спиртом та відстоювання повторюють двічі. Отриманий продукт відповідає вимогам фармацевтичної промисловості (див. таблицю). Приклад 2. В умовах прикладу 1 диспергують 2,38 кг повітря (0,5 кг кисню), додають 40 г соди та 110 г ізопропилового спирту. Відділений ланолін також відповідає вимогам фармацевтичної промисловості. Проведення процесу розчину ізопропиловим спиртом більш 20 хвилин приводить до збільшення зольності, тому що розпочинається кристалізація розчину. Збільшення наявності ізопропилового спирту (більш 110 г) суттєво не впливає на процес. Очікувана річна економія від використання запропонованого способу у обсязі 30 т на рік складе 6 млрд. карбованців. За запропонованим технічним рішенням розробляється промисловий регламент для Чернігівської фабрики первинної обробки вовни.