Спосіб комбінованого каротажу

Винахід відноситься до області геофізичних досліджень в свердловинах І може бути використаний для виділення в їх розрізах продуктивних водо-нафтових об'єктів. Відомий спосіб геофізичної розвідки поліміктових руд прийнятий за протоип, який базується на реєстрації електромагнітних Імпульсних випромінювань, що збуджуються в кристалічній гірській породі під дією низькочастотних (одиниці Герц) сейсмічних коливань. Методика діагностики даним способом до осадових порід неприйнятлива, так як частота збуджуючих коливань недостатня для генерації такими породами вторинного електромагнітного випромінювання (ЕМВ). Крім того, спектральний склад ініційованого ЕМВ гетерофазних середовищ слабо пов'язаний з їх літологоструктурними та Іншими геолого-промисловими характеристиками. Вказані недоліки посилюються кропітким двоетапним процесом співставлення форм кривих ЕМВ ( порівняння Фур'е-розкладу отриманого І еталонного сигналу, а також необхідністю виготовлення колекції еталонних моделей, що і зумовлює непридатність такого способу для діагностики осадових порід. Задача винаходу полягає у підвищенні точності і надійності диференціації інтервалів розрізу по флюїдонасиченню в свердловині. Поставлена задача вирішується тим, що в способі комбінованого каротажу, включає дію на гірську породу пружніми коливаннями І реєстрацію електромагнітного випромінювання, згідно винаходу, дію на навколосвердловинний простір проводять неперервно ультразвуковими коливаннями в діапазоні частот 15-35 кГц потужністю не меншою, ніж 6 Вт/см з синхронною реєстрацією ініційованого вторинного електромагнітного випромінювання, по амплітуді і характеру зміни якого судять про місцезнаходження в розрізі водо І нафтонасичених пластів. Суть винаходу базується на факті зв'язку типу порового флюїду з амплітудою І характером зміни кривих, які відображують зміну вториних ЕМВ генерованих насиченими осадовими породами. Фізична природа виникнення вторинних випромінювань в осадових товщах пов'язана з активацією дифузійно-адсорбційних процесів І порушенням стану енергетичної рівноваги системи рідина-тверда фаза при ультразвуковій дії. Виникаючий при цьому вимушений рух носіїв заряду, які пов'язані з рідкою фазою, супроводжується одночасним виникненням електромагнітного поля. Таким чином, в основу пропонованого способу покладено різну реакцію на акустичне збудження водо, нафтонасичених і сухих порід, що проявляється у відмінності генерованого ними вторинного випромінювання. Заявлений спосіб поясняється кресленнями. Фіг.2 - епюри сигналів вторинного ЕМВ для водо- (1) І нафтонасичених порід (2). ФІг.2 - розподіл зміни величини сигналу вторинного ЕМВ по розрізу свердловини. Конкретно для нафтонасичених порід вторинний сигнал ЕМВ характеризується (в порівнянні до водонасичених) заниженим в 2-3 рази значенням амплітуди, а крива його зміни ускладнена більш високочастотними складовими. Для водонасичених порід характерні більші амплітуди ЕМВ і відсутність ускладнення кривих флуктуаціями вищих порядків, (фіґ.1). "Сухим" породам відповідає незначний фоновий сигнал, зумовлений, очевидно, наявністю в породі зв'язаної залишкової води з обмеженою рухливістю. Встановлений ефективний Інтервал частот акустичного поля відносно вузький і можливість реалізації способу при приведених граничних умовах Ілюструється прикладом його реалізації з оптимальним діючим параметром (22 кГц). Проводять каротаж свердловини за допомогою Індукційного зонду, який являє собою тороїдальну котушку-антену, на якій закріплений вібратор. Антена виготовлена у вигляді коливального контуру, який настроюється на частоту вібратора за допомогою виносного блоку конденсаторів різної ємності. Зондуючий пристрій опускають в свердловину, діють на навколос-вердловинний простір пружніми коливаннями І, перемішуючи зонд з постійною швидкістю по свердловині, одночасно реєструють акустостимульоване ЕМВ. Корисний сигнал відфільтровується від промислових перешкод, підсилюється І подається на вхід реєструючого осцилографа, оснащеного фотокоміркою. На фіг.2 приведений приклад записаної таким чином кривої зміни ЕМВ по розрізу на одній із свердловин. Розріз представлений товщами глин, аргілітів І різнозернистих піщаників-колекторів, насичених водою, нафтою І природнім газом. З креслень видно, що амплітуда та морфологія кривих зміни ЕМВ визначається наявністю, або відсутністю порового флюїду і його типом. На малюнку чітко виділяються прошарки, насичені нафтою (ускладнена флуктуаціями вищого порядку крива ЕМВ з пониженим значенням амплітуди) І мінералізованою водою (підвищені значення амплітуди ЕМВ), а також "сухі" породи, яким відповідає незначний, але цілком конкретний для даного розрізу фон вторинного ЕМВ. Спосіб, опробуваний на ряді свердловин, показав хороше відтворення результатів, відносну простоту реалізації, надійність І сприйнятливу точність визначення типу порового флюїду в розрізі свердловини.