Спосіб диференціації лентогенних штамів вірусу ньюкаслської хвороби на курячих ембріонах, що розвиваються

Спосіб диференціації лентогенних штамів вірусу ньюкаслської хвороби на курячих ембріо нах, що розвиваються, що включає використання сумісного культивування різних лентогенних штамів вірусу ньюкаслської хвороби, який відрізняється тим, що заражають ембріони з застосуванням однакових розведень вірусів різних штамів ньюкаслської хвороби в одному об'ємі та проводять наступний статистичний аналіз отриманих даних з результатами моноінфікування курячих ембріонів досліджуваними штамами вірусу ньюкаслської хвороби. Корисна модель відноситься до ветеринарної медицини, може використовуватися для диференціації лентогенних штамів вірусу ньюкаслської хвороби (НХ). Збудником НХ є параміксовірус, серотип PMV1, який містить оболонку та містить одноланцюгову мінус-нитку РНК, що визначає його спорідненість з двома іншими родинами вірусів: Orthomyxoviridae та Rhabdovindae Велогенні епізоотичні штами вірусу НХ, що різняться від апатогенних, викликають виразну клініку хвороби, смертність до 100%, незалежно від віку. Усі штами НХ схожі в імунологічному відношенні. Клінічні ознаки при НХ ускладнені тим, що різні ізоляти та штами вірусу викликають велику різноманітність ознак хвороби. Саме тому запропонована класифікація форм хвороби, яка засновується на прояві клінічних ознак у курей [Beard, C.W, and R.P.Hanson. 1984. Newcastle Disease In M.S Hofstad, H.J.Bames, B.W Calnek, W.M.Reid, H W.Yoder (eds.). Diseases of poultry, 8 l h ed. Iowa State University Press, Ames, IA, pp. 452-470]. Існує класифікація форм захворювання НХ, яка засновується на прояві клінічних ознак у курей: - форма Дойла (Doyle's) гостре, летальне захворювання курей різного віку, має назву нейротропної велогенної ньюкаслської хвороби (neurotropic velogenic Newcastle disease, NVND); - форма Біча (Beach's) - гостре, часто з летальним кінцем, захворювання курей різного віку, має назву нейротропної велогенної ньюкаслської хвороби (neurotropic velogenic Newcastle disease, NVND); - форма Бодетта (Beaudette's) - менш патогенна, ніж NVND, спостерігається загибель молодняку птиці з проявом порушень функцій органів дихальної системи; - форма Хитчнера (Hitchner's) має вигляд інапарантної або інфекції середньої тяжкості, яку викликають віруси лентогенного патотипу, вони використовуються як живі вакцини. - асимптоматична ентеральна - при цій формі вірус розмножується у кишечнику птиці та не викликає прояву клінічних ознак хвороби. Кожна форма захворювання залежить від тропності та вірулентності збудника Вірулентність збудника для курей характеризує амінокислотна послідовність білку злиття FO вірусу ньюкаслської хвороби, індекс інтрацеребральної патогенності (ІІЦП, ІСРІ), індекс внутрішньовенозної патогенності (ПВП, IVPI) та середній час загибелі ембріонів СЧЗ, MDT, [С,Зандарян "Визначення Індексу інтрацеребральної патогенності ізолятів вірусу ньюкаслської хвороби на перепелятах", СБ Ветеринарна медицина '85 2005]. Амінокислотну послідовність білку злиття FO вірусу ньюкаслської хвороби визначають методом молекулярного секвенування геному вірусу, а вищевказані індекси визначають на добових "СПФ"-курчатах або курчатах, які не мають специфічних антитіл до вірусу О CM 11207 НХ, шляхом введення їм визначеного об'єму віруПриклад З сутримуючої алантоісноі рідини, яку було отримаПроводили визначення достовірності різниці но на курячих ембріонах, що розвиваються показників середньої маси інфікованих ембріонів [Manual of diagnostic tests and vaccines for terrestrial та титру гемаглютинину між групою 1 і групою 3 та animals, CHAPTER 2 1.15., Bui. O.I.E., 2004]. Це між групою 2 та групою 3 і кореляційного зв'язку рішення може бути прототипом. Недоліком цього між трьома групами (Таблиця 3). рішення є отримання однакових показників індекСпосіб диференціації лентогенних штамів вісів патогенності різних штамів вірусу НХ та дорожрусу ньюкаслської хвороби на курячих ембріонах, неча послідуючого проведення молекулярного що розвиваються, встановив принципову можлисеквенування геному вірусу для їх чіткої диференвість використання результатів визначення середціації*. ньої маси Інфікованих курячих ембріонів і гемаглютинуючої активності алантоісної рідини, В основу корисної моделі поставлено задачу отриманих при сумісному культивуванні двох ленрозробити спосіб диференціації лентогенних штатогенних штамів вірусу НХ та статистичний аналіз мів вірусу ньюкаслської хвороби на курячих ембрірезультатів у порівнянні з такими, що було отрионах, що розвиваються, який включає використанмано при моно-контамінації штамами вірусу НХ. ня сумісного культивування двох штамів вірусу НХ на курячих ембріонах, шляхом застосування в одному об'ємі однакових розведень вірусіврізних Таблиця 1. штамів НХ при інфікуванні ембріонів та послідуючого статистичного аналізу отриманих результатів Розведення Середня маса ембріонів, г з результатами моно-інф і кування курячих ембріовірусуГрупа 1 Група 3 Група 2 нів досліджуваними штамами вірусу НХ, щоб затримуючої' («Ла(«Ла(«БЧ») безпечити спосіб диференціації лентогенних штарідини Сота») Сота»+«БЧ») мів вірусу ньюкаслської хвороби на курячих 1/10"J 8,9 8,9 8,9 ембріонах, що розвиваються. 9,2 10 1/1 (Г 9,2 Аналіз рівня техніки щодо патентних та науко1/10"3 9,4 9,9 9,5 во-технічних джерел інформації дозволяє зробити 9,4 1/10° 10,1 9,7 висновок, що спосіб диференціації лентогенних 1/10"' 10,5 10,1 10,2 штамів вірусу ньюкаслської хвороби на курячих 0 11,5 11,2 11,5 ембріонах, що розвиваються, відрізняється від існуючих способів та відповідає критерію "ноТаблиця 2. визна". Спосіб диференціації лентогенних штамів вірусу НХ проводили таким чином: створили три групи курячих ембріонів, 11-ї доби Інкубації, які інфікували - 1 група - розведеннями від 1/10"3 до 1/10" лентогенного штаму вірусу НХ «Ла-Сота» в об'ємі 0,2 см 3 , 2 група - розведеннями від 1/103 до 1/107 лентогенного штаму вірусу НХ «БЧ» в об'ємі 0,2 см , а 3 група - сумішшю однакових розведень від 1/103 до 1/10"7 штамів вірусу НХ «Ла-Сота» і «БЧ» в об'ємі 0,2см . Кожним розведенням інфікували по 4 курячих ембріона. У досліді враховували масу ембріонів та рівень гемаглютинуючої активності на третю добу після інфікування. Приклад 1 Проводили визначення середньої маси курячих ембріонів, інфікованих розведенням вірусу НХ у групах (Таблиця 1). Приклад 2 Проводили визначення середнього титру гемаглютинину в алантоісній рідині курячих ембріонів, інфікованих розведеннями вірусу НХ у групах (Таблиця 2). Комп'ютерна верстка Н Лисенко Розведення вірусутримуючої рідини 1/10 J 1/10"4 1/103 1/10* 1/10"' 0 Титр гемаглютинина, іодг М±п, п=4 Група 1 Група 2 Група 3 («Ла(«Ла(«БЧ») Сота»+«БЧ») Сота») 8,75±0,25 8,25±0,5 8,0±0 8,5±0,25 7,25±0,25 8,5±0,5 8,25±0,5 7,25±0,5 7,25±0,25 7,0±0,5 7,25±0,25 10,0+0,75 6,75±0,5 6,25±0,25 8,25±0,25 0 0 0 Таблиця З Статистичний аналіз Статистичний покаМіж Між груМіж всіма зник групою пою групами 1 ІЗ 2 і3 Достовірність різ6,6 ниці (td) 6,6 Кореляційний зв'я_ _ зок (г) 0,2 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вуп Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Укра'їна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Киш - 42, 01601