Спосіб хірургічного лікування пахвинної грижі

Спосіб хірургічного лікування пахвинної грижі, який включає лапароскопічну пластику пахвинного проміжку синтетичною сіткою з подальшою перитонізацією сітки лоскутами очеревини, який відрізняється тим, що при перитонізації сітки краї лоскутів очеревини з'єднують між собою за допомогою електрозварювання. (19) (21) u200509140 (22) 28.09.2005 (24) 15.05.2006 (46) 15.05.2006, Бюл. № 5, 2006 р. (72) Ничитайло Михайло Юхимович, Кондратюк Олексій Петрович, Булик Іван Іванович, Ничитайло Лариса Михайлівна, Філіп Михайло Степанович (73) ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ 3 14210 пахвинній ділянці. Рахує себе хворою близько двох років, коли вперше з’явилися описані симптоми. Початок захворювання пов’язує з інтенсивними фізичними навантаженнями. В клініці хвора обстежена, встановлено діагноз: правостороння вправима коса пахвинна грижа. По абсолютними показаннями хворій запропоновано герніопластику в лапароскоігічному варіанті. Після отримання згоди хворої вона прооперована. 12.01.2004р. в умовах загальної анестезії з штучною вентиляцією легень ендотрахеальним способом. Встановили три порти в стандартних точках, виконали полуовальний розріз очеревини огинаючи медіальну та латеральну пахові ямки. Очеревину низвели донизу виділенням грижового мішка до стегнової ямки. Пластику пахового кільця здійснювали поліпропіленовою сіткою. Імплантат фіксували до тканин в області внутрішнього кільця пахового каналу за допомогою герніостаплера. По закінченні пластики провели перитонізацію імплантата з'єднуючи між собою краї лоскутів очеревини за допомогою електрозварки біологічних Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 тканин. Після видалення троакарів шкірні рани ушили. В післяопераційному періоді ускладнень у вигляді кровотеч чи клінічних проявів ушкодження нервових стволів не було. Рана загоїлася первинним натягом, хвора виписана з клініки на третю добу, шви знято на сьому добу в амбулаторному порядку. Запропонований спосіб застосовано у п'ятнадцяти хворих у яких виконувались герніопластики лапароскопічним способом. Післяопераційних ускладнень не спостерігалося. В той же час, із п'ятнадцяти хворих оперованих з застосуванням способу-аналогу, у одному випадку при завершальній лапароскопії виявлено передочеревинну гематому, а у двох хворих в післяопераційному періоді спостерігалася парестезія шкірного нерву стегна на стороні операції. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє знизити число післяопераційних ускладнень. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601