Спосіб оперативного лікування пахвинної грижі за мазуром ю.і.

АЮіГ МКВА61 В 17/00 Спосіб оперативного лікування пахвинної грижі за Мазуром Ю.І. Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії, й може бути використаний у хворих із пахвинними грижами. Відомий спосіб операції пахвинної грижі за Басіні (див. Оперативная хирургия // Под общ. ред. проф. И. Литмана. Будапешт: Издательство Академии наук Венгрии, 1981.- С. 357 - 364), за яким розсічену над Пупартовою зв'язкою поперечну фасцію та виділені поперечний і внутрішній косий м'язи живота зшивають поодинокими вузловими швами з Пупартовою зв'язкою від лонного горбика до внутрішнього пахвинного кільця з наступною реконструкцією передньої стінки пахвинного каналу шляхом зшивання апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота поодинокими швами. Однак, при цьому мета операції - укріплення задньої стінки пахвинного каналу - не підпорядковує собі основні компоненти оперативного втручання, яке по суті зводиться до малоістотної й непершочергової реконструкції пахвинного каналу шляхом низведения його верхньої стінки, чим і пояснюється велика - до 10%- кількість рецидивів. Відомий, також, спосіб оперативного лікування пахвинної грижі за Shouldice шляхом пластики задньої стінки пахвинного каналу, за яким, розсічену на 1.5 - 2.0 см вище від Пупартової зв'язки, поперечну фасцію сепарують на вужчий краніальний та ширший каудальний клапті, які зшивають між собою з утворенням дуплікатури та наступним послідовним пришиванням до Пупартової зв'язки поперечного та внутрішнього косого м'язів живота й, накінець, відновленням передньої стінки пахвинного -2-каналу (Schumpelick V. Atlas of hernia surgery .- Toronto, Philadelphia, 1990 .-P. 148-155). Однак, виділення краніального краю поперечної фасції може привести до її розволокнення чи пошкодження, а розділення м'язових волокон не завжди є можливим, у зв'язку з чим здовжується тривалість операції, а саме оперативне втручання технічно є доволі складним. Даний спосіб прийнятий як прототип. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу оперативного лікування пахвинної грижі, в якому шляхом виділення лише каудального клаптя поперечної фасції, зміщенням і фіксацією його позаду нерозділеного фасціально-м'язового клаптя, який як єдине ціле зшивається з Пупартовою зв'язкою, забезпечується надійне здвоєння поперечної фасції та низведения верхньої стінки пахвинного каналу, і завдяки чому досягається спрощення техніки операції, скорочення її тривалості, підвищення надійності. Поставлена задача вирішується тим, що в способі оперативного лікування пахвинної грижі за Мазуром Ю.І. шляхом пластики задньої стінки пахвинного каналу, згідно з винаходом розсікають поперечну фасцію вище від Пупартової зв'язки, фіксують каудальну частину розсіченої поперечної фасції поодинокими швами з утворенням дуплікатури позаду фасціально-м'язового клаптя, який потім пришивають до Пупартової зв'язки. Винахідницький рівень забезпечує неочевидність виконання дуплікатурної пластики задньої стінки пахвинного каналу поперечною фасцією без виділення краніального клаптя фасції. Спосіб здійснють таким чином. Початкові етапи операції - доступ до апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота, розкриття передньої стінки пахвинного каналу, виділення -3-сім'яного передочеревинних ліпом, канатика, резекція резекція кремастера, обробка грижового мішка - відповідають загальноприйнятим методикам. Поперечну фасцію розсікають вище на 2 - 3 см від Пупартової зв'язки в косому напрямку від внутрішнього пахвинного кільця до лонного горбика. Каудальний клапоть поперечної фасції виділяють вниз від верхньої стінки пахвинного - поперечного та внутрішнього косого м'язів живота до рівня звідки є видимим стегновий канал. Розволокнену частину поперечної фасції необхідно висікти до міцного верхнього краю, де будуть накладені шви. Верхній край каудального клаптя захоплюють Кохерівськими затискачами й тупо віддділяють від передочеревинного жиру. Краніальний клапоть поперечної фасції не виділяють, а разом із м'язами (фасціально-м'язовий клапоть) відсепаровують від передочеревинної клітковини. Фіксують каудальний клапоть поперечної фасції з утворенням дуплікатури з допомогою П-подібних горизонтальних швів (нитка 2.0, що нерозсмоктується) шириною 1 см на віддалі 0,5 см один від одного, проведених 2 - 3 см вище від нижнього краю фасціально-м'язовий клаптя - нитка проходить через м'язи, краніальний листок поперечної фасції, через верхній край каудального клаптя поперечної фасції, йде по його задній поверхні паралельно до його верхнього краю й через 1 см повертається у зворотньому порядку - каудальний листок поперечної фасції, краніальний листок поперечної фасції, м'язи - на передню поверхню фасціально-м'язового клаптя, де й зав'язується. Перший шов каудально проходить через медіальний кут розсіченої поперечної фасції й лонний горбик. Внутрішнє пахвинне кільце повинно бути настільки звуженим, щоб не викликати компресії сім'яного канатика (0.8 - 1.0 см, кінчик мізинця). Після редуплікації поперечної фасції такою ж ниткою вузловими швами на віддалі 1 см один від одного, нижній край фасціально-м'язового клаптя -4-пришивають до Пупартової зв'язки. Після репозиції сім'яного канатика, апоневроз зовнішнього косого м'яза живота зішивають над ним безперервним швом (2.0 розсмоктуючий або нерозсмоктуючим шовний матеріал) із формуванням нового зовнішнього пахвинного кільця настільки вужчим наскільки це є можливим. Це можна зробити також у формі апоневротичної редуплікації за Girard. Операція завершують швом підшкірної клітковини та шкіри. Приклад. Хворий С, 39 років, № історії хвороби 23478/1031, поступив у 2-ий хірургічний відділ ЛОКЛ 23.11.94 р. з діагнозом правобічна вправима коса пахвинна грижа. Грижа у хворого протягом 5-ти років, поступово збільшується в розмірах. Ускладнень не було. Грижовий вміст (петля тонкої кишки) опускається в калитку та вільно вправляється в черевну порожнину. Оперований 25.11.94 р. - дуплікатурна пластика задньої стінки пахвинного каналу поперечною фасцією. Доступ до апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота паралельно й на 2 см вище правої Пупартової зв'язки довжиною 8 см. Розкрито передню стінку пахвинного каналу. Виділено й взято на гумовий тримач сім'яний канатик. Дефект задньої стінки в межах внутрішнього пахвинного кільця сягає 3-х см. Знайдено й розкрито грижовий мішок, його виділено та резековано. Дефект очеревини зашито внутрішнім кисетним швом. Резековано передочеревинну ліпому розмірами 3x2x1.5 см. Резековано в межах пахвинного каналу кремастер, у зв'язку з чим діаметр канатика звужено до 1.5 см. Виділено поперечну фасцію нижче від м'язів до Пупартової зв'язки й на 3 см вище від зв'язки розсічено від лонного горбика до внутрішнього пахвинного кільця. Виділено каудальний клапоть поперечної фасції. Край її достатньо міцний. Відсепаровано передчеревинну клітковину від задньої поверхні фасціально-м'язового клаптя. Виконано редуплікацію поперечної фасції чотирма горизонтальними П-продібними швами (Ethicon 2.0) -5-проведеними на 3 см вище від нижнього краю фасціально-м'язового клаптя. П'ятьма вузловими швами (Ethicon 2.0) пришито фасціапьном'язовий клапоть до Пупартової зв'язки. Репоновано сім'яний канатик. Над ним безперервним швом (Ethicon 2.0) відновлено передню стінку пахвинного каналу. Зовнішнє пахвинне кільце звужено до 1.5 см. Туалет операційної рани, яку пошарово зашито вузловими швами. Післяопераційний перебіг без ускладнень. Хворий оглянутий через 4 роки. Почувається добре, рецидиву нема, працює фізично. Перевага запропонованого способу полягає в достатній технічній простоті виділення каудального клаптя поперечної фасції, завдяки чому зменшується ризик пошкодження поперечної фасції, збільшується надійність оперативного втручання. Фіксація краніального фасціальном'язового клаптя до Пупартової зв'язки додатково посилює задню стінку пахвинного каналу. Винахідник: Мазур Ю.І.