Спосіб оцінки стану гемодинаміки новонароджених

Спосіб оцінки стану гемодинаміки новонароджених вирішується шляхом визначення окремих показників кровообігу, який відрізняється тим, що визначається коефіцієнт загального опору як відношення питомого периферичного опору судин до індексу цереброваскулярного опору. (19) (21) u200512341 (22) 21.12.2005 (24) 15.05.2006 (46) 15.05.2006, Бюл. № 5, 2006 р. (72) Жданович Олексій Ігорович, Знаменська Тетяна Костянтинівна, Коломійченко Тетяна Василівна (73) ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕ 3 14735 зників частоти серцевих скорочень та систолічного тиску, який дуже лабільний у новонароджених. Норма розрахована емпірично на великій кількості спостережень. Даний коефіцієнт вільний від суб'єктивного фактору, оскільки розраховується на основі показників, що визначаються автоматично за допомогою математичних програм УЗДапарату. Спосіб оцінки стану гемодинаміки новонароджених здійснюється таким чином. Визначається величина питомого периферичного опору судин за методикою Н.Н. Савицького [Справочник по функциональной диагностике в педиатрии / Под ред. Вельтищева Ю.Е., Кисляк Н.С. - М.: Медицина, 1979. - 624 с.] і дорівнює відношенню середньодинамічного тиску до величини серцевого індексу. Також визначається індекс цереброваскулярного опору [Росин Ю.А. Допплерография сосудов головного мозга у детей. - СПб., 2004. - 112 с.] як відношення середньодинамічного тиску до показника середньої швидкості кровотоку у середній мозковій артерії. Відношення питомого периферичного опору судин до індексу цереброваскулярного опору характеризує стан гемодинаміки новонароджених, враховуючи швидкість кровотоку у мозкових судинах, стан дрібних судин великого кола кровообігу, залежить від показників центральної гемодинаміки та середнього артеріального тиску. Емпіричним шляхом визначені нормативи цього показника (4,0-6,0 ум.од.) і виявлено зв'язок його змін з порушеннями гемодинаміки. Виявлено зниження його (менше 3,5 ум.од.) при погіршенні процесів мікроциркуляції як наслідок високого опору судин, що підтверджувалось погіршенням стану дитини (блідість та ціаноз шкіряних покровів, високий температурний градієнт та інш.). У той же час підвищення значення показника характеризує покращення стану гемодинаміки (центральної, периферичної та мозкової) і може позитивною прогностичною ознакою та є показником ефективності проведеної терапії. Суть способу, що заявляється, підтверджується наступними прикладами. Приклад 1. Новонароджений від матері Ю., 24 років, м. Київ. Клінічний діагноз: Вагітність II, І пологи, 39 тижнів; нейроциркуляторна астенія за кардіальним типом; обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез. Народилася жива доношена дівчинка з оцінкою за шкалою Апгар - 8-8 балів, вагою 3150г, зріст - 52см. В періоді ранньої неонатальної адаптації відмічались прояви порушення кардіореспіраторної адаптації, що супроводжувались Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 блідістю шкіри, цианозом рото-губного трикутника, тахиапноє (частота дихання 56 за хв.), тахікардією та підвищенням артеріального тиску до 82/47. Після УЗ діагностики визначені показники мозкового кровотоку та центральної гемодинаміки (ударний об'єм, серцевий індекс, швидкість кровотоку в середній мозковій артерії). Розрахований коефіцієнт загального опору становив 4,1 ум.од., тобто перебував у межах норми. Отже погіршення адаптації пов'язано не з порушеннями гемодинаміки, а напевно з порушенням терморегуляції. Забезпечення дитині оптимального температурного режиму дозволило швидко нормалізувати її стан. Визначений на 4 добу коефіцієнт загального опору становив 4,9 ум.од., тобто стан гемодинаміки дитини був задовільний. Приклад 2. Новонароджений від матері Д., 18 років. Полтавська обл. Клінічний діагноз: Вагітність І, 37 тижнів; інсулінзалежний цукровий діабет; тяжка форма, діабетична полінейропатія, багатоводдя. Народилася жива доношена дівчинка шляхом операції кесаревого розтину, оцінка за шкалою Апгар - 5-6 балів, маса тіла 3850г, зріст - 51см. Стан дитини середньої тяжкості, обумовлений перенесеною асфіксією середнього ступеня, проявами порушення кардіо-респіраторної адаптації, набряковим синдромом, що супроводжувалось акроцианозом, підвищеним тургором тканин, блідістю шкіри з петехіальними крововиливами. У дитини відмічалось тахіпноє (частота дихання 58 за хв.), тахікардія та підвищенням артеріального тиску до 88/50, глюкоза крові 2,0 ммоль/л. Після УЗ діагностики визначені показники мозкового кровотоку та центральної гемодинаміки (ударний об'єм, серцевий індекс, швидкість кровотоку в середній мозковій артерії). Розрахований коефіцієнт загального опору становив 3,0 ум.од., тобто нижче норми. Отже порушення кардіореспіраторної адаптації протікало на тлі погіршення процесів мікроциркуляції, що диктувало необхідність призначення цій дитині в комплекс лікувальних заходів препаратів, що покращують процеси мікроциркуляції. На 3 добу проведено повторне УЗ дослідження, встановлено підвищення коефіцієнту загального опору до 3,8 ум.од., що поряд з покращанням загального стану дитини свідчило про ефективність лікування. На 7 добу значення цього коефіцієнту досягло 4,4 ум.од., тобто нормалізувалось, стан дитини та показники гемодинаміки нормалізувались. Отже, використання даного способу дозволяє за допомогою аналізу одного інтегрального показника оцінити стан гемодинаміки, вчасно провести лікувально-профілактичні заходи та оцінити їх ефективність. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601