Спосіб відбору жаростійких форм зернових культур

Спосіб відноситься до сільського господарства, зокрема до способів оцінки жаростійкості рослин 1 може бути використаний у селекційний практиці при відборі жаростійких форм рослинних організмів для подальшого використання їх у процесі виведення нових сортів зернових культур. У основі багатьох відомих способів оцінки та відбору жаростійких форм сільськогосподарських культур лежать зміни фізіологічного стану рослин після дії на них високої температури (теплового шоку). Визначення жаростійкості рослин за авт. св. № 1194322, опубл. 30.11.85, ПБ № 44, стор. 8, кл. А 01 G 7/00, А 01 Η 1/04 грунтується на вимірюванні температури, при якій наступає загибель досліджуваних зразків. Недолік цього методу - неможливість подальшої селекційної роботи з вихідним матеріалом внаслідок його загибелі від дії високої температури. Спосіб відбору жаростійких генотипів зернових культур за авт. св. № 1466681, опубл 23 03 89, Π Б № 11. стор. 6, кл. А 01 G 7/00 базується на вимірюванні Інтенсивності транспірації флагового І підфлагового листків у фазі колосіння -молочно-воскової стиглості. При цьому до жаростійких відносять генотипи з максимальним значенням Інтенсивності транспірації. Недоліком такого методу є необхідність проведення досліджень на дорослих рослинах. Крім вказаних способів визначення жаростійкості також відомі способи, що грунтуються на визначенні активності пероксидази (авт. св. № 1701193. опубл. 30.12.91, ПБ№ 48, стор. 15, кл. А 01 Η 1/04); вимірюванні швидкості росту температури листка (авт. ев, № 1708188, опубл. 30.01.92, стор. 6, ПБ № 4, кл. А 01 G 7/00); регістрації Інтенсивності флюоресценціїхлорофілу (авт. св. № 1147289), опубл. 30.03.85, ПБ № 12, стор. 10, кл. А 01 G 7/00, А 01 Η 1/04) та визначенні швидкості тепловиділення досліджуваних зразків (авт. св. № 1424762, опубл. 23.09.88, ПБ № 35, стор. 6, кл. А 01 G 7/00). Основний недолік цих методів використання складного спеціального обладнання необхідного для проведення робіт. Найбільш близьким до пропонованого способу ε "Способ комплексного определения жаро- и засухо устойчивости растений" (авт. св. № 1186144, опубл. 23.10.85, ПБ №39, стор. 13, кл. А 01 G 7/00), оснований на тому, що для оцінки жаростійкості рослин використовується величина ступеня обезводнення рослин, яка визначається як відношення товщини листків після дії високої температури до її дії. Недолік методу полягає в тому, що оцінка ступеня жаростійкості не відокремлює самостійно поняття жаростійкості, а дає комплексну оцінку посухостійкості, яка складається з жаро- та посухостійкості і здійснюється на дорослих рослинах, що в свою чергу потребує значного часу для їх вирощування. Завданням винаходу є розробка способу відбору жаростійких форм зернових культур, який забезпечить проведення оцінки жаростійкості на ранніх етапах онтогенезу для кожного рослинного організму окремо, усуне необхідність використання складного обладнання, зберігатиме рослини життєздатними для подальшої селекційної роботи і значно скоротить час відбору жаростійких форм зернових культур. Вирішення поставленого завдання досягається завдяки тому, що при відборі жаростійких форм зернових культур використовується відношення швидкості росту органів проростків рослин після дії на них теплового шоку до швидкості їх росту до теплового шоку. Приклад 1. Для відбору жаростійких форм гречки насіння сортів 1584/86, Лілея, Любава, Астра, К—17, К— 21, Білоруська, Бурятська, Зеленоквіткова замочувалось протягом 3 годин у дистильованій воді потім замочене насіння переносилось у камеру з 100%-ною вологістю для пророщування. Камера поміщалась в термостат з температурою 25°С. Через 48 год від початку замочування насіння вимірювалась швидкість росту первинного кореня за формулою де V1 - швидкість росту первинного кореня до теплового шоку, мм/год; L1 - довжина первинного кореня на 48 год. після замочування, мм; L2 - довжина первинного кореня на 49 год. після замочування, мм. Після визначення швидкості росту первинного кореня проростки піддавались дії теплового шоку при температурі 40+0,5°С протягом однієї години і знову поміщалась в термостат з температурою 25°С, для відновлення фізіологічних процесів. Через одну та дві години після дії теплового шоку знову вимірювалася довжина первинного кореня І визначалася швидкість його росту за формулою де V2 - швидкість росту первинного кореня після дії теплового шоку, мм/год; L3 - довжина первинного кореня через 1 год після дії теплового шоку, мм; L4 - довжина первинного кореня через 2 год після дії теплового шоку, мм. Ступінь жаростійкості гречки визначалася за формулою У таблиці 1 приводяться результати досліджень, отриманих при відборі жаростійких форм гречки. Дані, наведені в таблиці, свідчать про те, що існує тісний прямий коррелятивний зв'язок між величиною відношення швидкості росту первинного кореня проростків після дії на них теплового шоку до швидкості росту до дії шоку, Приклад 2. Відбиралися жаростійкі форми пшениці. Насіння озимих сортів Миронівська 808 та Одеська 117 1 ярових сортів Пза 156, Пза 157 та Саха 69 замочувалось протягом 3 годин у дистильованій воді. Потім замочене насіння переносилось у камеру для пророщування з 100%-ною вологістю яка поміщалась в термостат з температурою 25°С. Через 48 год від початку замочування насіння вимірювалась швидкість росту колеоптиля за формулою: де V1 - швидкість росту колеоптиля до теплового шоку, мм/год; L1 -довжина колеоптиля на 48 год. після замочування, мм; L2 - довжина колеоптиля на 49 год. після замочування, мм. Після визначення швидкості росту колеоптиля проростки піддавались дії теплового шоку при температурі 40±0,5°С протягом однієї години І знову поміщались в термостат з температурою 25°С, для відновлення фізіологічних процесів. Через одну та дві години після дії теплового шоку вимірювалася довжина колеоптиля і визначалася швидкість його росту за формулою V2 = L3 - L4, де V2 - швидкість росту колеоптиля після дії теплового шоку, мм/год; L3 - довжина колеоптиля через 1 год. після дії теплового шоку, мм; L4 - довжина колеоптиля через 2 год. після дії теплового шоку, мм. Ступінь жаростійкості гречки визначалася за формулою Результати аналізу даних о триманих при відборі жаростійких форм пшениці, наведені у таблиці 2, свідчать про те, що, як і у попередньому прикладі, між величиною відношення швидкостей росту колеоптиля пшениці та ступенем жаростійкості також Існує тісний коррелятивний зв'язок І пшениця сортів Миронівська 808 та ГІза 156 відноситься до нежаростійких форм, а пшениця сортів Одеська 117, ГІза 157 та Саха 69 до жаростійких форм. У результаті використання пропонованого способу надійно визначається ступінь жаростійкості зернових культур, внаслідок відсутності складного обладнання спрощується його виконання, мінімум у десять разів скорочується час відбору (всі роботи проводяться на ранніх стадіях онтогенезу), рослини зберігаються життєздатними для подальшої роботи.