Спосіб гістологічної діагностики нейрогломусних шунтів та нутритивних судин у ворсинах плаценти вагітної жінки

Спосіб відноситься до медичної науки, зокрема да нейрогістології і може бути використаний при навчанні студентів вищих навчальних закладів медичних ВУЗів, а також у акушерстві, для встановлення нормального і патологічного перебігу вагітності. Останнім часом в патогенезі патології плаценти значну патогмонічну роль відіграє плацентарна недостатність в ділянці розташування нейрогломусних шунтів та нутрітивних судин у термінальних якірних ворсинах. Вони відіграють важливе значення у структурі фетоплацентарного бар'єру, в ауторегуляції мікроциркуляції у тканинах плода до його народження. Все це вимагає нейрогломусної діагностики сенсорності судин у якірних ворсинах плаценти. Охорона здоров'я матері і дитини є пріоритетним напрямком у сучасній. перинатології. Особлива увага надається. підвищенню ефективності прогностичним і лікувально-профілактичним заходам, спрямованих на зниження материнської і перинатальної захворюваності. Загроза патологічних станів перебігу вагітності на сьогоднішній день залишаються однією із найскладніших проблем акушерства і незважаючи на відомі досягнення в практичному акушерстві і перинатології. Оскільки цей показник впливає на перинатальну захворюваність і смертність. Це залишається досить вагомою проблемою здійснення мікроциркуляції у плідних оболонок закладених у генетичному коді [1-6]. Останнім часом в патогенезі патології плаценти значну роль, обґрунтовану як патогенетичний механізм ланцюга взаємодій може розвинутись гіпоксія плаценти та її оболонок, а також у тканинах плода. Враховуючи те, що нейрогломусна система в плаценті досі не описана та неможливо прийняти рішення про ауторегуляцію мікроциркуляції в якірних ворсинах, а знання нормального перебігу вагітності неможливі без змін нейрогломусного гомеостазу, щоб можна було би покращити реологічні властивості плідної крові. Загроза патологічних станів перебігу вагітності є досить складною в акушерстві і перинатології, щоб забезпечити повноцінне дітонародження. До відомих способів патогістологічної діагностики відносять морфологічний та гістохімічний метод з використанням гістологічних зрізів шматочків плодової частини плаценти для діагностики нейрогломусних шунтів у термінальних якірних ворсинах плаценти. Сюди, відносять гістохімічний метод Сисакяна-Манукяна для виявлення кислої фосфатази у судинах і нервах, а також селективні методи фарбування гістологічних препаратів за Массоном або Маллорі. Описані нами вище вказані методики дозволять визначити не тільки глобусні системи, але і їх інервацію. Нами вперше описана гістологічна діагностика нейрогломусних шунтів яка не має аналогів і може використовуватися у звичайних гістолабораторіях. Саме тому їх знаходження у синапсах нервових волокнах і шунтах вторинного типу взаємодій, забезпечує ауторегуляцію нормальної мікроциркуляції у судинах плаценти завдяки вегетативній інервації у тазових парасимпатичних нервів (n. Splanchinici pelvini). Характерно те, що вказані нейрогломусні структури зв'язані з чутливими нервовими закінчення в ділянці судинного русла, розташованих у якірних ворсинах, зв'язаних з фетоплацентарними бар'єрами. Це сприяє, підтримці тиску у судинах плаценти при їх. зануренні у міжворсинкове плацентарне ложе, куди поступає материнська оксигенована кров для її дифузії і осмосу до судин ворсин плаценти. Вперше на це вказав G.Boid (1960), застосувавши для їх виявлення звичайні гістологічні методи «трихрома» селективних засобів Массона для виявлення контактів з капілярами та цитокапілярними мембранами у якірних термінальних ворсинах. Проте їх не вдалося виявити іншими нейрогістологічними методами при переході макроворсин і мікроворсин якірних шунтів в ділянцах випинань парних пупочних артерій при їх переході у пупочну вену Гіртля, Саме завдяки цьому здійснюється ауторегуляція мікроциркуляції у плідних оболонках плаценти та тканинах плода з дйфузією і осмосом материнської оксигенованої крові автономно без змішування їх між собою [5-7]. Плацента виконує функцію тимчасового ендокринного органу завдяки наявності нейрогломусних шунтів з хемо- та барорецепторною функцією інтеграції та ауторегуляції мікроциркуляції завдяки наявності в стінці судин гломусних клітин (епітеліоїдних міозитів) з кулястими ядрами 15-20мкм і незначним ободком цитоплазми у всіх проекціях зрізів. На їх наявність у плаценті ми вказали вперше (Фіг.1, 2). Це дозволяє визначити їх гломусність та зв'язки з гломорецепторами. Це сприяє розкриттю природи судинно-нервового русла у якірних ворсинах плаценти, завдяки наявності nervi vasorum у парних пупочних артеріях та пупочні вені у фетальних тканинах. В ділянці розгалужень гломусних шунтів фетоплацентарного бар'єру ми застосували гістохімічний метод СисакянаМанукяна, а також селективні методики Массона або Маллорі для одночасного їх виявлення при вивченні нецрогломусного гомеостазу. Використання цих методів на відміну від вищевказаного прототипу може дозволити визначити гіпоксію і гіпоксемію плода у тканинах плаценти та плода при відсутності легеневого дихання у плода до його народження. Як прототип, найближчий по технічній суті запропонований нами метод, вказує на низку недоліків, які не були враховані цими авторами. Це негативно позначається на спроможності тканин плаценти для нормальної трофіки плацентарного ложа при будь-яких гіпоксичних станах фетоплацентарної недостатності. В період ембріонального розвитку судинна система плаценти і плідного організму активно включається в регуляцію гомеостазу генетичного плану автономної регуляції мікроциркуляції при двухсторонніх впливах матері і плода. Шляхом інтеграції мікроциркуляції при наявності рецепторного апарату у матково-плацентарній зоні активно здійснюються репродуктивна. функція хемо- та барорецепції від моменту запліднення до родів по ходу рецепторних нервових каналів. Нейрогломусні шунти беруть активну участь через клубочкові синусоїдні капіляри термінальних якірних ворсин. Розвиток плода відбувається внаслідок розвинених хемо- баро- та терморецепторів локалізованих у нейогломусних шунтах матері, плаценти і плода, а зокрема, у матковій рефлексогенній зоні спіральних судин. Цим забезпечуються домінантні механізми материнського організму через спіральні артерії ендометрію та трофобласта створюючи оптимальні умови нейроваскуляризації для забезпечення енергетичних процесів оксигенацїї крові для підтримки існування та дозрівання плода без ущербу для материнського організму. Відповідна реакція нейрогломусного гомеостазу знаходиться у матковій рефлексогенній зоні плацентарного міжворсинкового ложа з підтримкою тиску у пупочних судинах, а також стовбурових і термінальних ворсинах плаценти. Вони відновлюють дихальну функцію плаценти при відсутності цієї функції у легенях плідного організму, а також виконують функцію органів виділення рештків шкідливих речовин та СО2 метаболічних процесів під впливом двусторонніх зв'язків матері і плідного організму. Недостатність розвитку нейрогломусних шунтів у термінальних ворсинах плаценти в різні терміни вагітності можуть сприяти гіпоксичним порушенням функції плаценти у чутливих контактах нервових волокон з розвитком незрілих дітей. Для усунення вказаних недоліків нами поставлено завдання, виявити причини цих недоліків, що полягають в оптимізації діагностики нейрогломусних шунтів у якірних ворсинах плаценти вагітних жінок при фізіологічній і патологічній вагітності. Технічний результат досягається шляхом оброблення топічної діагностики шматочків плаценти окремих котиледонів, які фіксували в 12% розчині нейтрального формаліну, та фарбування вище перерахованими методиками з просвітленням зрізів в карбоксилолі. Спосіб належить для визначення ролі нейрогломусних шунтів та нутрітивних судин шляхом визначення їх наявності на гістологічних зрізах методом звичайного фарбування гістологічних зрізів за Маллорі або Массона, а деколи Сісакяна-Манукяна на наявність у судинах плаценти кислої фосфатази. Це не вимагає застосування складної апаратури і може застосовуватись в гістолабораторії середнім медичним персоналом. Отже, недостатній розвиток нейрогломусних шунтів в певні терміни вагітності часто виражає втрату сенсорної чутливості при дозріванні ворсин у хор іонічній плаценті з можливими порушеннями їх функції типу розвитку плацентарної недостатності і народженням недоношених дітей. Література: 1. Boid Y.D. (Байд Дж-Д) Морфология и физиология маточно-плацентарного кровообращения. - Л.: Медгаз, 1960. - 75с. 2. Радзинский B.E., Милованов А.П. Экстраэмбриональные и околоплодные структуры при нормальной и осложненной беременности М.: Медицинское информативное агентство, 2004. - 393с. 3. Нагорна В.Ф., Зелінська Н.А. Роль спіральних артерій в патогенезі НПГ-гестозів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №6, С.112-115. 4. Гармашова Н.Л. Плацентарное кровообращение. М.: Медгиз. -1967 -С.10-19. 5. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин В.Н. Практическое акушерство. - Медгиз. 1992. -С.145-156. 6. Долго-Сабуров Б.А. Иннервация вен (експериментальное морфологическое исследование). - Л.: Медгиз, 1958. -308С. 7. Зазигбин Н.И, Иннервация новообразованных капилляров //Морфология реактивных изменений периферической нервной системы. - Киев: Здоров'я, 1966. - С.5-15.