Штанга обприскувача

Винахід відноситься до сільськогосподарського машинобудування і може бути використаний у сільськогосподарських машинах, що призначені для хімічного захисту рослин і внесення рідких мінеральних добрив. Відома штанга обприскувача [А.c. 1611307, СРСР, МПК А01М 7/00], в якій секції з'єднані між собою шарнірно осями і утримуються в розкладеному стані за допомогою тросо-блочної системи з пружинами, наявність яких забезпечує можливість відхилення крайніх секцій штанги при зустрічі з перешкодою і повернення їх у початкове робоче положення. Недоліком такої штанги є те, що при відхиленні від початкового положення під час зіткнення з перешкодою штанга може не повернутись до нього внаслідок недостатньої пружності або послаблення пружин та розтягування тросів у процесі роботи. Відома також штанга обприскувача SF 430 фірми Amazone [Amazone. Техника для защиты растений: Проспект. - Hasbergen-Gaste: Amazonen-Werke Н. Dreyer GmbH & Co. KG, o.J. - C.22, рис.], яка складається з п'я ти секцій: центральної, двох проміжних і двох крайніх. Для розкладання, складання і фіксації штанги в розкладеному стані використовуються гідроциліндри, які трубопроводами зв'язані з гідросистемою енергетичного засобу. Недоліком такої штанги є те, що в ній для розкладання штанги використовується багато гідроциліндрів (4 штуки). Окрім цього, внаслідок того, що фіксація штанги в розкладеному положенні здійснюється за допомогою гідроциліндрів, можливе її відхилення від початкового робочого положення внаслідок наявності в гідросистемі повітря чи пропускання оливи елементами гідросистеми. Найбільш близькою до запропонованого винаходу є штанга, яка встановлена на обприскувачі ОСШ-2500 виробництва ВАТ "Завод "Фрегат" [Техніка АПК: Науково-те хнічний журнал. - 2000.- №5. - С.13, рис.]. Ця штанга включає центральну, дві проміжні і дві крайні секції, які шарнірно з'єднані між собою, і важільну систему, кінематичне зв'язану із секціями штанги. Розкладання, складання і фіксація штанги в робочому положенні здійснюється за допомогою двох гідроциліндрів, які трубопроводами зв'язані з гідросистемою енергетичного засобу. Недоліком такої штанги обприскувача є те, що для фіксації її в розкладеному стані використовуються тільки гідроциліндри, внаслідок чого вона може відхилятись від робочого положення при наявності в гідросистемі повітря чи прокапуванні оливи через елементи гідросистеми. Задачею винаходу є штанга обприскувача, в якій завдяки новій конструкції механізму фіксації штанги в розкладеному положенні досягається стабільність її робочого положення та підвищення надійності роботи. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що штанга обприскувача, яка включає центральну, дві проміжні і дві крайні секції, які шарнірно з'єднані між собою, і важільну систему, кінематичне зв'язану із секціями штанги, відрізняється тим, що проміжні і крайні секції обладнані механізмом самофіксації їх робочого положення, який виконаний у вигляді підпружиненого важеля з виступом на кінці, шарнірно встановленого на одній секції, і опори з виїмкою для входження виступу, що жорстко закріплена на іншій секції. Завдяки тому, що штанга обприскувача обладнана механізмом самофіксації робочого положення, її конструкція забезпечує це положення незалежно від стану гідросистеми енергетичного засобу. Окрім того, штанга з механізмом самофіксації робочого положення може знаходитись в робочому положенні і при відсутності гідроциліндрів складання і розкладання штанги або при виключенні з роботи гідросистеми енергетичного засобу. В цьому випадку при наїзді на перешкоду крайніми секціями штанга автоматично складається і таким чином підвищується її надійність. Приклад виконання запропонованої штанги обприскувача показано на кресленнях, де: Фіг.1- конструкційна схема штанги обприскувача; Фіг.2 - конструкційне вирішення механізму самофіксації. Штанга включає центральну секцію 1, яка шарнірно зв'язана з проміжними секціями 2, а останні шарнірно зв'язані з крайніми секціями 3. У центральній секції на деякій відстані з можливістю переміщення встановлений важіль 4, який шарнірно з'єднаний з важелями 5, а останні за допомогою шарнірів 6 з'єднані з крайніми секціями 3. На крайніх секціях 3 шарнірно встановлені важелі 7 з виступами 8 на кінці, які підпружинені за допомогою пружин 9, а на проміжних секціях 2 закріплені опори 10 з виїмками, в які входять виступи 8 важелів 7. Важелі 7 з виступами 8 на кінці можуть бути встановлені на проміжних секціях 2, а опори 10 з виїмками - на крайніх секціях 3. Для розкладання і складання штангаможе бути обладнана гідроциліндрами, які встановлені одним кінцем на центральній секції 1, а іншим - на проміжній секції 2. Штанга працює наступним чином. При розкладанні штанги вручн у або за допомогою гідроциліндрів виступи 8 важелів 7 переміщуються на поверхнях опор 10 і у робочому положенні виступи 8 входять у виїмки опор 10 і надійно фіксуються у них за допомогою пружин 9. При відповідному стисканні пружин 9 штанга знаходиться у робочому положенні. У випадку, коли на крайню секцію 3 штанги подіє якась перешкода, секція відхилиться назад і виступ 8, пересилюючи зусилля пружини 9, вийде із виїмки опори 10, що дозволить запобігти поломці секції штанги. Для того, щоб скласти штангу в транспортне положення достатньо на крайні секції прикласти зусилля, яке пересилить стискання пружин, і виступи 8 вийдуть із виїмок опори 10. Запропоноване нове конструкційне вирішення механізму самофіксації штанги в розкладеному положенні забезпечує стабільність її робочого положення та підвищення надійності роботи.