Спосіб раннього визначення ризику розвитку бронхіальної астми у міських дітей молодшого шкільного віку

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до діагностики в галузі педіатрії і може бути використана для масового скринінгу серед дітей молодшого віку з метою визначення ризику розвитку захворювання на бронхіальну астму у найбільш загрозливого контингенту населення. Прототип запропонованого способу не відомий. В основу корисної моделі «Спосіб раннього визначення ризику розвитку бронхіальної астми у міських дітей молодшого шкільного віку» поставлено завдання шляхом визначення комплексу антропологічних та соматологічних показників і проведення дискримінантного аналізу розробити математичні моделі прогнозування бронхіальної астми, що дозволяє підвищити процес імовірного передбачення особливостей виникнення і перебігу патологічних процесів і ризику розвитку захворювання. Поставлене завдання здійснюється способом, в якому згідно з корисною моделлю визначають комплекс антропометричних та соматотипологічних показників, проводять покроковий дискримінантний аналіз і створюють математичні моделі прогнозу захворювань, відповідно до яких, здійснюється визначення коефіцієнтів класифікаційних дискримінантних функцій, що надають можливість обчислити узагальнений показник класифікації (Df), який дозволяє віднести дітей до наступних категорій: практично здорові (1 категорія ) та діти, що схильні до формування і розвитку бронхіальної астми (2 категорія). Згідно з запропонованим підходом на попередньому етапі здійснення прогностичної оцінки виникнення бронхіальної астми серед дітей молодшого віку проводять антропометричні та соматотипологічні дослідження. Зокрема дослідження охватних розмірів: груди виміряються при паузі, глибоких вдиху і видиху, плеча при максимальній напрузі та в розслабленому стані, передпліччя у верхній та нижній частині, стегна, гомілки, шиї, талії, стегон, стопи, кисті. Охватні розміри тіла вимірювали сантиметровою стрічкою з точністю до 0,5см, Товщин у шкірно-жирових складок вимірювали за допомогою каліперу: - на передній поверхні плеча - виміряється у верхній третині внутрішньої поверхні плеча над двоголовим м'язом, береться вертикально; - на боці (верхньоклубова) - виміряється вище гребеня клубової кісти, береться вертикально; животі виміряється на рівні пупка праворуч від нього на відстані 5см, береться вертикально; на стегні - виміряється в положенні досліджуваного сидячи на стільці, ноги зігнуті в колінних суглобах під прямим кутом, у верхній частині стегна на передньолатеральній поверхні, паралельно ходу пахової складки, трохи нижче її. Визначали висоту антропометричних точок: акроміальної (плечової) - зовнішня точка акроміального виросту лопатки; пальцевої - відповідає найнижчій точці дистальної фаланги третього пальця; Для визначення абсолютної кількості жирового компонента в масі тіла за Matiegka використовували формулу: D=d´S´k де: D - загальна кількість жирового компонента (кг); d - середня товщина шару підшкірного жиру разом зі шкірою (мм); S - площа поверхні тіла (м 2); k - константа, що дорівнює 1,3. На завершальному етапі для розробки математичних моделей прогнозу виникнення бронхіальної астми у міських дітей молодшого шкільного віку застосовується методика покрокового дискримінантного аналізу, який не вимагає наявності лінійного зв'язку між перемінними величинами та нормального розподілу залишків. Проведене обстеження дітей за цією методикою показало, що при урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників для здорових хлопчиків 7-12 років, що проживають у місті дискримінантна функція охоплює 100% здорових дітей віком від 7 до 12 років, 96,96% хлопчиків, хворих на бронхіальну астму. В цілому сукупність усі х змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда=0,15093; F=75,94; p