Спосіб реінервації мімічних м’язів

Винахід відноситься до медицини, а саме до оториноларингологи, і може бути використаний при лікуванні паралічів лицевого нерва з приводу резекції пухлин вуха. Паралічі мімічних м'язів внаслідок анатомічних особливостей лицевого нерва зустрічаються досить часто. При ряді доброякісних, а тим більше злоякісних пухлин, що локалізуються в середньому вусі, а також при рецидивах новоутворень основним методом лікування є хірургічний. Об'єм операції залежить від розповсюдження пухлини, що обумовлює об'єм втр учання. При розповсюджених хемодектомах і гемангіомах доводиться виконувати такий об'єм втручань, при якому зберегти лицевий нерв вдається далеко не завжди. Це відноситься і до злоякісних пухлин даної локалізації. Відомо, що резекція скроневої кістки, або оперативне втручання з приводу доброякісної пухлини середнього вуха часто супроводжується пошкодженням лицевого нерва на рівні структур середнього вуха або піраміди, але залишається вільною (не травмованою) вся "гусяча лапа" і нерв до розгалуження. [Атлас оперативной оторинола-рингологии./Под ред. проф. B.C. Погосова. -М.: Медицина.-1983.-с. 41.6; Логосов B.C., Антонив В.Ф., Банарь И.М. Микроскопия и микрохирургия гортани и глотки. - Кишинев: "Штиинца". - 1989. -с. 216]. На основі вивчення публікацій, присв'ячених проблемі реінервації мімічних м'язів і реінервації гортані, з врахуванням власних досліджень, що стосуються топографо-анатомічних відношень черепних нервів, ми вибрали для реінервації зони розгалуження лицевого нерва при його пошкодженні пухлинним процесом вуха під'язиковий нерв і його гілки (шийну петлю). Поскільки об'єм і варіанти операцій з приводу пухлин вуха різноманітні, то і варіантів нейропластики також багато. Спосіб здійснюють таким чином. Нерв виділяють до шило-смочко-подібного отвору і відсікають. Стовбур лицевого нерва від цього отвору в напрямку до периферії мобілізують до розгалуження. Цей етап операції як 1 наступні виконують під операційним мікроскопом. З допоміжного розрізу впродовж переднього краю грудино-ключичносмочкоподібного м'язу ви ще поділу загальної сонної артерії знаходять під'язиковий нерв. Останній виділяють в сонному трикутнику, який утворений м'язами: ззаду - грудино-ключично-смочколодібним, зверху двочеревцевим і спереду - лопатково-під'язиковим. Під'язиковий нерв виходить із верхнього кута (утвореного грудино-ключично-смочкоподібним і двочеревцевим м'язами) сонного трикутника І, утворивши дугу, входить під заднє черевце (ближче до його переднього відділу) двочеревцевого м'язу. Вказаний нерв лежить поверхнево над судинно-нервовим пучком шиї, майже перпендикулярно до нього, в той час як судиннонервовий пучок виходить Із нижнього кута і йде по його бісектрисі. Мобілізують під'язиковий нерв від периферії до центру. Мобілізований периферичний кінець лицевого і центральний кінець під'язикового нервів анастомозують "кінець в кінець" без щонайменшого натягу. Щоб запобігти порушення Інервації язика і інших стр уктур, що входять в зону інервації під'язикового нерва, дистальний кінець останнього зшивають з центральним кінцем Шийної петлі. Зшивання кінців нервів виконують під мікроскопом, використовуючи атравматичну голку з ниткою № 0000000-00000000 (нитка номер 7 або 8 нулів). Зшивають лише перинвральні оболонки, старанно співставляючи поверхні зрізів нервових стовбурів, уникаючи перекручень. Для доброго контакту поверхнею необхідно 3-4 Шви. Якщо операції на скроневій кістці передувала перев'язка зовнішньої сонної артерії, то після перев'язки мобілізують під'язиковий нерв, а пізніше приступають до основного оперативного втручання. Такий варіант реінервацію виконано у 4 хворих. В ти х випадках, коли разом з резекцією скроневої кістки необхідно було видалити і білявушн у слинну залозу (ураженою злоякісним новоутворенням] зберегти лицевий нерв було неможливо. Його разом а білявушною залозою видаляють. При цьому виділяють верхню і нижню гілки нерва, Мобілізують їх і в міру можливості обидві зшивають з центральним кінцем під'язикового нерва. Цей варіант реінервації застосовано v З спостереженнях. Крім згаданих варіантів застосували і третій, що заключався в Імплантації під'язикового нерва! його гілок разом з частинами м'язів, які вони нервують, в мімічні м'язи трьох хворих імплантація проведена в круговий м'яз рота. Таким чином реінервацію зони розгалуження лицевого нерва здійснено у 10 хворих Безпосередньо після операції з приводу пухлин вуха реінервація виконана в 6 спостереженнях, а в 4 - через 3-12 років після виникнення паралічу. Результати нейропластики були позитивними у 7. Аналізуючи результати отриманих даних можна стверджували, що результати реінервації залежать від давності паралічу і від варіантів нейропластики. Кращих результатів при проведенні нейропластики отримано при проведенні нейропластики відразу після виникнення паралічу, а також у тих випадках, де проведено анастомоз "кінець в кінець під'язикового нерва або його гілок з лицевим. Приклад. Хворий С., 33 років, поступив э скаргами на пульсуючий шум в лівому вусі, біль в цьому вусі, явища паралічу лицевого нерва. Вважає себе хворим чотири роки, коли вперше після охолодження поступово розвинувся пульсуючий шум в лівому вусі. Хворий звернувся до лікаря, де йому виставлений діагноз: неврит слухового нерва і проведено відповідне лікування. Але інтенсивність пульсуючого шуму не зменшилась. Через три роки від початку захворювання у хворого почав поступово знижуватись слух, появились перші ознаки ураження лицевого нерва (відчуття парастезії в лівій половині лиця, згладження носогубної складки і Ін.). На прийомі у лікаря при спробі видалити Із вуха кірочку виникла сильна кровотеча і хворий був госпіталізований, В стаціонарі Із "поліпа" взяли біопсію, яка супроводжувалась інтенсивною кровотечею. При гістологічному дослідженні - хемодектома. Проведено оперативне лікування, Через рік пульсуючий шум різко посилився, слух знизився, появились різко виражені явища паралічу лицевого нерва. При огляді - післяопераційна порожнина лівого вуха виповнена новоутворенням червоного кольору з гладкою поверхнею, різка припухлість в ділянці. Слинної залози зліва. У хворого виражені ознаки паралічу лицевого нерва. Діагноз: хемодектома лівого середнього вуха. Параліч лицевого нерва зліва. Під інтратрахеальним наркозом і проведено видалення пухлини, яка виповнювала структури середнього вуха, проростала в слинну залозу. Підчас операції знайдено розрушення каналу лицевого нерва на медіальній стінці барабанної порожнини і порушення цілісності самого нерва, а також порушення його цілісності в товщі слинної залози. Пухлина видалена. З допоміжного розрізу по передньому краю грудино-ключичносмочкоподібного м'язу виділено, мобілізовано і пересічено під'язиковий нерв. Також виділено і мобілізовано верхню і нижню гілки лицевого нерва. Центральний кінець під'язикового нерваана-стомозовано з периферичними кінцями гілок лицевого нерва. Виділено мобілізовано і пересічено гілку під'язикового нерва шийну петлю і анастомозовано її кінець в кінець з периферичним кінцем під'язикового нерва. Післяопераційний період протікав без ускладнень, появився незначний тонус мімічних м'язів на стороні оперативного втручання. Через 1,5 місяці після операції хворий виписаний з відділу. При контрольному огляді через два роки рецидиву п ухлини нема, появились рухи мімічних м'язів.