Спосіб визначення ризику розвитку бронхіальної астми у міських дітей підліткового віку

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до діагностики і може бути використана для масового скринінгу серед дітей підліткового віку з метою визначення ризику розвитку захворювання на бронхіальну астму у найбільш загрозливого контингенту населення. Прототип запропонованого способу не відомий. В основу корисної моделі "Спосіб визначення ризику розвитку бронхіальної астми у міських дітей підліткового віку" поставлено завдання шляхом визначення комплексу антропологічних та соматотипологічних показників, встановлення можливого асоціативного зв'язку між цими показниками та характером схильності до розвитку даного захворювання і проведення у дітей, за допомогою математичних моделей прогнозувати ризик розвитку захворювання. Поставлене завдання здійснюється способом, який полягає в тому, що проводять визначення антропометричних і соматотипологічних показників у дітей підліткового віку, проводять покроковий дискримінантний аналіз і створюють математичні моделі прогнозу захворювань, відповідно до яких, здійснюється визначення коефіцієнтів класифікаційних дискримінантних функцій, що надають можливість обчислити узагальнений показник класифікації (Df), який дозволяє віднести дітей до наступних категорій: практично здорові (1 категорія) та діти, що схильні до формування і розвитку бронхіальної астми (2 категорія). Згідно з запропонованим підходом на попередньому етапі здійснення прогностичної оцінки виникнення бронхіальної астми серед підлітків проводять антропометричні та соматотипологічні дослідження. Зокрема дослідження охватни х розмірів: груді виміряються при паузі, глибоких вдиху і видиху, плеча при максимальній напрузі та в розслабленому стані, передпліччя у верхній та нижній частині, стегна, гомілки у верхній та нижній частині, шиї, талії, стегон, стопи, кисті. Охватні розміри тіла вимірювали сантиметровою стрічкою з точністю до 0,5см. Товщин у шкірно-жирових складок вимірювали за допомогою каліперу: - на задній поверхні плеча - виміряється при опущеній руці у верхній третині плеча над триголовим м'язом, ближче до її внутрішнього краю, береться вертикально; - животі - виміряється на рівні пупка праворуч від нього на відстані 5см, береться вертикально; - на гомілці - виміряється в тому ж вихідному положенні, що і на стегні, береться майже вертикально на задньолатеральній поверхні верхньої частини гомілки, на рівні нижнього кута підколінної ямки. Визначали ширину дистальних епіфізів: плеча (найбільша відстань по горизонталі між зовнішнім і внутрішнім надвиростками плечової кісти); гомілки (найбільша відстань по горизонталі між зовнішньою і внутрішньою кісточками гомілки). Вимір ширини дистальних епіфізів робили штангенциркулем з точністю до 0,01см. Вимір таза робили газоміром: - міжостьовий розмір (distantia spinarum) - відстань між передньоверхніми остями клубових кісток; - міжгребневий розмір (distantia cristaram) - відстань між найбільш віддаленими крапками гребенів клубових кісток; - міжвертлюговий розмір (distantia trochanterica) - відстань між великими вертлюгами стегнових кіст. Вимірювання діаметрів тіла проводили великим товстотним циркулем: - середньогрудний поперечний діаметр грудної клітки - горизонтальна відстань між найвіддаленішими точками бокових поверхонь грудної клітки на рівні середньогрудної точки, що відповідає верхньому краю 4-го ребра. Ніжки товстотного циркуля мають знаходитися на середньопаховій лінії з обох боків грудної клітки; - передньозадній (сагітальний) середньогрудний діаметр грудної клітки - вимірюється в горизонтальній площині по сагітальній осі на рівні середньогрудної точки. Одна ніжка циркуля встановлюється на середньогрудну точку, інша - на хребті. На завершальному етапі для розробки математичних моделей прогнозу виникнення бронхіальної астми у міських дітей молодшого шкільного віку застосовується методика покрокового дискримінантного аналізу, який не вимагає наявності лінійного зв'язку між перемінними величинами та нормального розподілу залишків. Проведене обстеження дітей за цією методикою показало, що при урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників для здорових хлопчиків-підлітків, що проживають у місті дискримінантна функція охоплює 100,00% здорових дітей, 100,00% хлопчиків, хворих на бронхіальну астму. В цілому сукупність усі х змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда =0,3655; F=606,30; р