Спосіб диференційної діагностики аутоімунного тиреоїдиту та карцином щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом

Корисна модель стосується медицини, а саме, патоморфології, і може бути використаною у диференційній морфологічній діагностиці захворювань щитовидної залози. Існує багато критеріїв діагностики карцином щитовидної залози та аутоімунного тиреоїдиту, але вони недостатньо ефективні у разі поєднання злоякісного новоутворення з аутоімунним тиреоїдитом або наявності виразної атипії фолікулярного епітелію при аутоімунному тиреоїдиті. Визначення морфологічного діагнозу є основним критерієм вибору лікувальної тактики хворого. Недосконалість діагностичних критеріїв поєднання злоякісного новоутворення з аутоімунним тиреоїдитом та виразної атипії фолікулярного епітелію при аутоімунному тиреоїдиті обумовило необхідність розробки нових додаткових способів диференційної діагностики. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у гістологічному дослідженні біопсійного матеріалу видаленої щитовидної залози, виготовленого за стандартною методикою та забарвленого гематоксиліном і еозином, при цьому визначаються патоморфологічні критерії злоякісності епітеліальних клітин та наявності ознак інвазивного росту карциноми з урахуванням наявності імуноклітинної інфільтрації залози [O.K. Хмельницкий, В.М. Котович Дифференциальная диагностика заболеваний щитовидной железы при морфологическом исследовании. - Санкт-Петербург: СПбМАПО, 1997.С.19-21, 35-42]. Спільними суттєвими ознаками аналога і корисної моделі, що заявляється, є такі: - макроскопічне дослідження біопсійного матеріалу видаленої щитовидної залози, - виготовлення гістологічних препаратів видаленої щитовидної залози за стандартною методикою та забарвлення гематоксиліном і еозином, - у гістологічних препаратах оцінюють характер патоморфологічних змін епітеліальних структур та клітин новоутворення. Цей спосіб є недостатньо ефективним, так як не дозволяє чітко визначити характер патологічного процесу у разі значної атипії клітин фолікулярного епітелію при аутоімунному тиреоїдиті та виразній імуноклітинній інфільтрації залози з наявністю вторинних склеротичних змін, що обумовлює діагностичні помилки. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу диференційної діагностики аутоімунного тиреоїдиту та карцином щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом шляхом введення додаткових етапів дослідження епітеліальних клітин та критеріїв оцінювання розповсюдженості та якості імуноклітинної інфільтрації щитовидної залози, що підвищить достовірність діагностики та рівень диференційно-діагностичних заходів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає макроскопічне дослідження біопсійного матеріалу видаленої щитовидної залози, виготовлення гістологічних препаратів за стандартною методикою та забарвлення їх гематоксиліном і еозином, оцінку характеру патоморфологічних змін епітеліальних структур та клітин новоутворення, новим є те, що додатково визначають наявність або відсутність клітин Ашкеназі-Гюртлє, кількість сегментоядерних лейкоцитів і лімфоцитів, присутність пухлинних клітин з внутрішньоядерними включеннями цитоплазми, визначають морфометричні показники структури, форми, розмірів та кількості лімфатичних фолікулів, і якщо клітини Ашкеназі-Гюртлє присутні, сегментоядерні лейкоцити превалюють в клітинному складі цитологічного препарату, лімфоцити є у незначній кількості, присутні клітини з внутрішньоядерними включеннями цитоплазми, лімфатичні фолікули та їх гермінативні центри неправильної форми та малі за розміром, невелика кількість лімфатичних фолікулів у во гнищах імуноклітинної інфільтрації, то діагностують карциному щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Диференційну діагностику на післяопераційному етапі обстеження здійснюють на основі дослідження цитологічних препаратів, виготовлених з патологічного вогнища оперативно видаленої залози. При цитологічному дослідженні виявляють структурні зміни епітеліальних клітин та якісну і кількісну характеристику клітинного складу мазка-відбитка з патологічного вогнища. При гістологічному дослідженні видаленої щитовидної залози оцінюють характер епітеліальних формувань, морфометричні особливості імуноклітинної інфільтрації, а саме - форму та розміри лімфатичних фолікулів, розповсюдженість імуноклітинної інфільтрації. Запропонований метод диференційної діагностики аутоімунного тиреоїдиту та карцином щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом дозволяє швидко та достовірно визначити патоморфологічний діагноз завдяки використанню в діагностичній практиці комплексної оцінки цитологічних змін у мазках-відбитках видаленої щитовидної залози, оцінки форми та розмірів лімфатичних фолікулів у гістологічних препаратах при забарвленні гематоксиліном і еозином. Таким чином, сукупність вищезазначених переваг використання методу диференційної діагностики захворювань щитовидної залози при післяопераційному гістологічному дослідженні дозволить підвищити якість та достовірність визначення діагнозу. Спосіб здійснюють таким чином: 1. При макроскопічному дослідженні оцінюють наявність та розповсюдженість патологічного процесу у видаленій щитовидній залозі. Для подальшого дослідження вибирають фрагменти новоутворення, оточуючу тканину та вогнища біло-сірого кольору щільної консистенції. 2. Цитологічні препарати (мазки-відбитки) виготовляють з патологічного вогнища операційне видаленої щитовидної залози, оточуючої тканини та вогнищ біло-сірого кольору щільної консистенції. 3. Цитологічні препарати забарвлюють за методом Майн-Грюнвальд-Гімзе. 4. В цитологічних препаратах оцінюють наявність епітеліальних клітин з внутрішньоядерними включеннями цитоплазми, відсутність клітин Ашкеназі-Гюртлє, превалювання кількості сегментоядерних лейкоцитів, наявність невеликої кількості лімфоцитів. 5. Гістологічні препарати виготовляють з патологічного вогнища видаленої щитовидної залози та оточуючої тканини. 6. Гістологічні препарати виготовляють за стандартною методикою, забарвлюють гематоксиліном і еозином. 7. У гістологічних препаратах оцінюється характер патоморфологічних змін епітеліальних структур та клітин новоутворення, а саме: - наявність фолікулярних/папілярних стр уктур; - наявність пухлинної інвазії капсули новоутворення або судин - присутність ядерних ознак злоякісного процесу: внутрішньоядерні включення цитоплазми, зморшки каріолеми впродовж ядра, дрібнозерниста структура хроматину; - розповсюдженість імуноклітинної інфільтрації та склеротичних змін. 8. Мор фометричним методом виявляють кількість лімфатичних фолікулів в щи товидній залозі на одиницю площі імуноклітинної інфільтрації, площу і форму лімфатичних фолікулів та їх гермінативних центрів. 9. В результаті, якщо клітини Ашкеназі-Гюртлє присутні, сегментоядерні лейкоцити превалюють в клітинному складі цитологічного препарату, лімфоцити є у незначній кількості, присутні клітини з внутрішньоядерними включеннями цитоплазми, лімфатичні фолікули та їх гермінативні центри неправильної форми та малі за розміром, невелика кількість лімфатичних фолікулів у вогнища х імуноклітинної інфільтрації, то діагностують карциному щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом. Наявність вище перерахованих ознак забезпечує достовірність диференційної діагностики карциноми щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом та атипії фолікулярного епітелію при аутоімунному тиреоїдиті. Приклад. Видалена ліва доля щитовидної залози, хворої М. 1946 р.н. доставлена для морфологічного дослідження. Клінічний діагноз: „Аутоімунний тиреоїдит, вузол лівої долі щитовидної залози". Для визначення морфологічного діагнозу провели дослідження за способом, що пропонується, а саме: При макроскопічному дослідженні залози виявили в нижній треті долі субкапсулярне вузлове новоутворення діаметром 0,8см сіро-жовтого кольору без чітких меж, оточуюча тканина новоутворення темно-червоного кольору з великою кількістю вогнищ сірува то-білого кольору діаметром 0,1-0,6см без чітких контурів та меж, що розташовані дифузно на протязі всієї долі, вогнища переважно щільної консистенції. З поверхні розрізу долі залози виготовили цитологічні препарати (мазки-відбитки), окремо з різних зон патологічних вогнищ: № 1 - новоутворення діаметром 0,8см сіро-жовтого кольору в нижній треті, № 2 - мазкивідбитки тканини залози з наявністю вогнищ сірувато-білого кольору діаметром 0,1-0,4см, № 3 - мазки-відбитки тканини залози без наявності макроскопічних змін. Цитологічні препарати забарвлювалися за методом МайнГрюнвальд-Гімзе. Для подальшого гістологічного дослідження вибрали саме той матеріал, що досліджувався цитологічним методом. З обраних зон патологічних змін залози виготовили гістологічні препарати за стандартною методикою та забарвили гематоксиліном і еозином. При мікроскопічному дослідженні гістологічних препаратів виявили дифузну імуноклітинну інфільтрацію залози з формуванням лімфатичних фолікулів, що мали неправильну сферичну форму, маленькі гермінативні центри; вогнища склеротичних змін тканини залози серед яких групи клітин з виразною атипією. Гістологічний препарат з вогнища 0,8см сіро-жовтого кольору представлений групами епітеліальних клітин, що формують солідні та фолікулярні структури, епітеліальні клітини з виразною атипією та поодинокими мітозами, внутрішньоядерних включень цитоплазми в фолікулярних клітинах при гістологічному дослідженні не виявлено, в тканині залози осередки імуноклітинної інфільтрації з формуванням лімфатичних фолікулів неправильної форми та малих за розміром. В цитологічних препаратах, виго товлених з мазків-відбитків новоутворення щитовидної залози, виявлені ознаки злоякісного процесу - епітеліальні клітини з внутрішньоядерними включеннями цитоплазми, велика кількість сегментоядерних лейкоцитів при наявності виразної імуноклітинної інфільтрації. На основі паралельного ретельного вивчення цитологічних і гістологічних препаратів, та завдяки морфометричному оцінюванню форми і розмірів лімфатичних фолікулів був підтверджений остаточний гістологічний діагноз - фолікулярний варіант папілярної карциноми у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом. Використання запропонованого способу дозволило достовірно визначити морфологічний діагноз та обрати правильну тактику лікування хворої. Одночасне використання цитологічного, гістологічного та морфометричного методів діагностики у проведенні післяопераційного дослідження є важливою умовою визначення морфологічного діагнозу при злоякісних захворюваннях щитовидної залози у поєднанні з аутоімунним процесом.