Спосіб ранньої діагностики атеросклерозу

Корисна модель відноситься до експериментальної медицини і може бути використана для ранньої діагностики атеросклерозу. Відомо, що атеросклероз і пов'язані з ним захворювання серцево-судинної системи займають сумне перше місце серед причин інвалідізації та смертності в усіх цивілізованих країнах світу. Серед біохімічних маркерів для діагностики атеросклерозу в клінічних умовах використовуються насамперед показники ліпідного спектру крові, а саме, - концентрація загального холестерину, ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), низької щільності (ЛПНЩ) та тригліцеридів (ТГ) [4]. При моделюванні експериментального атеросклерозу зміни цих показників стають вірогідними після 3-4 місяців від початку експерименту. Недоліком такої діагностики є одноразове, ранкове визначення концентрації цих показників у сироватці крові, в той час як добовий моніторинг, як правило, не проводиться. Задача корисної моделі - розробка способу ранньої діагностики дисліпідемій при моделюванні експериментального атеросклерозу. Поставлена задача вирішується тим, що для діагностики атеросклерозу проводиться вимірювання показників ліпідного спектру крові, при цьому рівень тригліцеридів та ліпопротеїнів різної щільності вимірюють у нічні часи. Технічний результат - підвищення чутливості способу діагностики атеросклерозу за визначенням добових ритмів ліпідного спектру крові. Для здійснення способу у статевозрілих самців кроля породи шиншила моделюють атеросклероз шляхом утримування їх в умовах тривалого (протягом 5 місяців) цілодобового освітлення [2], внаслідок чого розвиваються дислігадемії та ендотеліальна дісфункція [1, 3, 5]; одночасно проводять у динаміці щомісячне визначення добового ритму показників ліпідного спектру крові (вдень та вночі). При цьому, дисліпідемії, які характеризуються збільшенням концентрації загального холестерину і холестерину в складі ЛПНЩ (атерогенна фракція) на тлі зменшення концентрації холестерину в складі ЛПВЩ (антиатерогенна фракція) і вказують на розвиток атеросклеротичного процесу, вночі реєструються раніше, ніж удень, та більш яскраво виражені саме вночі. Більше того, концентрація тригліцеридів у крові у піддослідних тварин при денному визначенні зовсім не виявляє статистично вірогідних змін, в той час, як уночі цей показник прогресивно збільшується протягом експерименту і може реєструватися вже починаючи з першого місяця спостережень. Спосіб апробовано на 17 статевозрілих самцях кролів породи шиншила, яких утримували в стандартних умовах віварію по одному в клітці. Після визначення показників вихідного стану (в умовах природної зміни дня і ночі) тварин переводили у режим цілодобового освітлення (вдень - сонячне світло, вночі – електричне; інтенсивність освітлення – 30-40 люкс). Тривалість експерименту складала 5 місяців, в ході якого щомісячно із крайової вени вуха вдень та вночі збирали кров для визначення показників ліпідного спектру крові. Результати біохімічних досліджень динаміки змін добових ритмів концентрації в крові показників ліпідного спектру наведені в таблицях 1 та 2. Із даних, наведених в цих таблицях, видно, що всім досліджуваним показникам притаманний добовий ритм. Характерно, що в нормі вночі концентрація загального холестерину та ЛПНЩ (атерогенної фракції) менше, ніж удень, в той час як рівень ЛПВЩ (антиатерогенної фракції) і ТГ, навпаки, вищий. В динаміці проведення експерименту спостерігається поступове збільшення холестеринемії і b-ліпопротеїнемії (ЛПНЩ) на тлі прогресуючого у часі зменшення ЛПВЩ і вдень і вночі, проте вночі ці зміни більш яскраво виражені. На особливу увагу заслуговує аналіз добових ритмів тригліцеридемії, оскільки вдень цей показник не виявляє статистично вірогідних змін в жоден із термінів спостереження, в той час як уночі вже починаючи з першого місяця світлової експозиції спостерігається яскраво виражене наростаюче у часі значне збільшення концентрації тригліцеридів в крові, яка через 4-5 місяців після початку експерименту майже вдвічі перевищує показники вихідного стану. Таким чином, визначення показників ліпідного спектру крові у нічні часи (поряд з денними) дозволяє виявляти дісліпідемічні порушення у більш ранні строки і може розглядатися як спосіб ранньої діагностики атеросклерозу. Використана література: 1. Бондаренко Л.А., Кузьминова И.А. Использование круглосуточного освещения как фактора, ускоряющего процесс атерогенеза //Фотобиология и фотомедицина. - 2001. - Т.4, №1-2. -С.63. 2. Бондаренко Л.А., Губина-Вакулик Г.И., Сотник Н.Н, Геворкян А.Р. Влияние круглосуточного освещения на суточный ритм мелатонина и структуру пинеальной железы у кроликов //Проблемы эндокринной патологии. 2005. - №4. -С.38-45. 3. Караченцев Ю.И., Бондаренко Л.А., Кондаков И.К. и др. Пинеальная железа и эндотелиальная функция аорты: фотобиологические аспекты //Пробл. эндокрин. патологии. -2004. -№4. -С.49-58. 4. Климов А.Н., Никульчева Н.Г. Липопротеиды, дислипопротеинемии и атеросклероз. - СПб.: Питер Пресс, 1995. -304с. 5. Кондаков І.К., Гальчінська В.Ю., Бондаренко Л.А. та ін. Роль світлового стресу в прискореному розвитку експериментального атеросклерозу //Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2004. - Вип.13, кн.3.- С 168-175. Таблиця 1 Добові ритми показників концентрації загального холестерину і тригліцеридів крові у статевозрілих кролів у різні терміни утримування їх в умовах цілодобового освітлення, ммоль/л Час доби День Стат. показ. x ± Sx Терміни спостереження Вихідний стан 1міс 17 16 2міс Загальний холестерин 16 3міс 4міс 5міс 15 12 10 x ± Sx Ніч Pд-н x ± Sx День x ± Sx Ніч Pд-н 1,77±0,07 17 1,27±0,07