Пристрій для накісткового остеосинтезу

Корисна модель відноситься до медицини, а саме - до травматології та ортопедії і використовується, переважно, для лікування довгих трубчасти х кісток. Відомий пристрій для накісткового остеосинтезу, що містить пластину, яка виконана із біоінертних металів або сплавів і має крізні отвори для кісткових гвинтів [Савельев В.И., Сивков С.Н. Ортопедия и травматология, М., Медик., 1982, с.152-154]. В якості біоінертних металів використовують титан і його сплави, або неіржавіючу сталь. Однак дані матеріали мають недостатньо адаптивні характеристики до організму людини, що не виключає нагноєння і виникнення металозу, особливо в післяопераційному періоді лікування. Крім того, за рахунок великої площини контакту пластини з кістковими структурами порушується мікроциркуляція в місці їх з'єднання, що потребує додаткового лікування. Відомий пристрій для накісткового остеосинтезу у вигляді виготовленої із пористого титану пластини, що пропитана розчинами антибіотиків [пат. U A №20542, А61В17/58, 1998]. Але титан має низьке змочування і тому пасивно насичується антибіотиками. Крім того, низька міцність такої пластини, особливо на згин, а також крихкість його при механічній обробці робить даний пристрій неможливим для широкого використання при лікуванні переламів довгих тр убчасти х кісток. Найбільш близьким по суті і результату, що досягається, є пристрій для накісткового остеосинтезу, що містить металеву пластину, на зовнішніх поверхнях якої нанесено методом іонно-плазмового напилювання біоінертне покриття, і оснащену виїмками на нижній її стороні, а також крізними поздовжніми отворами для встановлення в них компресійних і кісткових гвинтів [пат. UA №69927, А61В17/58, 2004]. Наявність біоінертного покриття на пластині сприяє підвищенню ступеню біозахисту кісткових та м'яких тканин, що о хоплюють її, і попереджає, таким чином, їх металоз, а виконання виїмок на нижній стороні пластини, яка контактує безпосередньо з кістковими структурами, дещо знижує порушення мікро циркуляції і нагноєння тканин. В той же час, пластину перед нанесенням на неї біоінертного покриття полірують до величини мікро нерівностей, що складає 0,02-0,1мкм, а наступне нанесення біоінертного покриття іонно-плазмовим методом практично не змінює ступеня жорсткості. Однак, таке покриття не сприяє створенню фіброзної мозолі, а за рахунок відсутності жорсткості на контактних з кістковими структурами поверхнях нижньої сторони пластини виникає надмірне зусилля тиску, що приводить до травматичного запалення зазначених структур і погіршення дифузійного живлення надкісниці з м'яких тканин, що її охоплюють. Це зменшує якість і підвищує строки лікування. Завдання даної корисної моделі полягає у створенні пристрою для накісткового остеосинтезу, який за рахунок виконання на нижній стороні пластини визначеної жорсткості із біоінертних матеріалів знижує зусилля тиску зазначеної пластини на кісткові структури і сприяє покращенню дифузійного живлення надкісниці з м'яких тканин і швидкому створенню фіброзної мозолі, що позитивно позначається на якості і зниженню строків лікування. Поставлене завдання вирішується тим, що в пристрою для накісткового остеосинтезу, що містить металеву пластину, на зовнішніх поверхнях якої нанесено методом іонно-плазмового напилювання біоінертне покриття, і оснащену виїмками на нижній її стороні, а також крізними поздовжніми отворами для встановлення в них компресійних і кісткових гвинтів, згідно до корисної моделі на нижній стороні пластини виконане додатково керамічне покриття, нанесене детонаційним методом у вигляді оксидів одного або суміші нижченаведених біоінертних металів - танталу, алюмінію, цирконію або титану, при цьому товщина шару даного покриття складає у межах 350-500мкм, величина зерна оксидів - 30-40мкм, а пористість - 3-5%. Виконання додатково керамічного покриття на нижній стороні пластини у вигляді оксидів одного або суміші таких біоінертних металів, як тантал, алюміній, цирконій або титан з величиною їх зерен у межах 30-40мкм, товщині покриття - 350-500мкм і пористістю його - 3-5% утворює визначену жорсткість на стороні пластини, що безпосередньо контактує з кістковими структурами, рівномірно розподіляє тиск пластини на зазначені структури, попереджує, таким чином, їх травматичне запалення, а також сприяє покращенню дифузійного живлення надкісниці з м'яких тканин, що її о хоплюють. Крім того, таке покриття за рахунок наявності пор на ньому сприяє швидкому створенню фіброзної мозолі, і підвищує, таким чином, якість ізменшує строки лікування. Корисна модель пояснюється кресленнями, де на Фіг.1 зображений загальний вигляд пристрою для накісткового остеосинтезу, вигляд у плані; на Фіг.2 - розріз АА на Фіг.1; на Фіг.3 - розріз ББ на Фіг.1; на Фіг.4 пристрій в момент остеосинтезу; на Фіг.5 - вузол А, збільшено. Пристрій містить металеву пластину 1, на зовнішніх поверхнях якої нанесено методом іонно-плазмового напилювання біоінертне покриття 2. Пластина має декілька поздовжніх отворів 3, розташованих один від одного в шахматному порядку, а також компресійні 4 і кісткові 5 гвинти. Крайові частини 6 і 7 поздовжніх отворів з одного і другого боків пластини виконані по дузі кола, а компресійні гвинти 4 мають конічні або сферичні головки 8, які взаємодіють з опорними похилими площадками 9, розташованими під кутом а до верхньої поверхні 10 пластини. Опорні площадки 9, як правило, виконані з країв 6 і 7 поздовжніх отворів. Кількість поздовжніх отворів визначається довжиною кісток, що оперуються, і складністю перелому. З другого боку поздовжніх отворів виконані нарізні отвори 11, спряжені з одним з країв цих отворів. Кісткові гвинти виконані з нарізними конічними головками 12, встановленими в отворах 11. На нижній стороні 13 пластини виконане додатково керамічне покриття 14, нанесене детонаційним методом у вигляді оксидів одного або суміші нижче наведених біоінертних металів - танталу, алюмінію, цирконію або титану. товщина «в» шару даного покриття складає у межах 350-500мкм, величина зерен оксидів - 30-40мкм, а пористість покриття - 3-5%. Пристрій при лікуванні перелому трубчастої кістки працює наступним чином: після обробки операційного кола і залежно від характеру перелому кістки обирають оптимальну схему розташування пластини 1 на кістці 15 і, залежно від цього, спочатку встановлюють через поздовжні отвори 3 в нарізні отвори 11 кісткові гвинти 5, які вкручують в різні фрагменти кістки. Це забезпечує попередню фіксацію фрагментів кістки перед використанням компресійного остеосинтезу. Далі, через отвори 3 встановлюють і вкручують в фрагменти кістки компресійні гвинти 4. За рахунок взаємодії конічних або сферичних головок 8 з опорними похилими площадками 9 здійснюється компресія роздільних між собою окремих фрагментів кістки. Наявність біоінертного покриття 2 на пластині, що нанесено методом іонно-плазмового напилювання створює біозахист кісткових та м'яких тканин, що її охоплюють. З другого боку, керамічне покриття 14, що додатково нанесено на нижній стороні 13 пластини, яка безпосередньо контактує з кістковими структурами, утворює визначену жорсткість на цій стороні пластини. Впровадження зерен покриття в кісткові структури створює рівномірний розподіл тиску пластини на ці структури і попереджує, таким чином, їх травматичне запалення. Наявність такого покриття сприяє також покращенню дифузійного живлення надкісниці з м'яких тканин, що охоплюють пластину, а пори покриття сприяють швидкому створенню фіброзної моделі. Крім того, присутність в керамічному покритті оксидів танталу і цирконію, які мають електретні властивості і зберігають електричний потенціал, що взаємодіє з потенціалом кістки, позитивно позначається на процесі регенерації кісткових тканин в зоні перелому і прискорює процес зрощування кістки. Виконання керамічного покриття 14 з товщиною «в» більш ніж 500мкм збільшує ви трати часу на виготовлення пристрою, в той час, як це не підвищує його позитивні властивості. Пористість керамічного покриття у межах 3-5% попереджає зрощування пластини з тканинами кістки, що регенеруються, що дає змогу легко відділяти одну від одної після завершення лікування. Виконання оксидів металів керамічного покриття з величиною зерен більш ніж 40мкм погіршує умови перерозподілу тиску з боку пластини при закріпленні її на кісткові фрагменти, а при величині зерен менш ніж 30мкм не виключається подрібнення їх або руйнування, процес ушивання рани з використанням даного пристрою виконується без особливих напруг і поривів шкіри і м'яких тканин. Експериментальні дослідження при лікуванні переломів довгих тр убчасти х кісток на основі пристрою, що пропонується, підтверджують його позитивні властивості: строк лікування зменшується в середньому на 27-35%. Загоювання і запалення тканин при цьому не спостерігається.