Спосіб визначення тактики лікування фіброміоми матки

Корисна модель відноситься до області медицини, а саме до гінекології, і може бути застосований для визначення тактики лікування фіброміоми матки. Відомо, що захворюваність на міому (фіброміому, лейоміому) займає провідне місце серед всіх гінекологічних захворювань [1, 2]. Майже у 80% випадків фіброміом матки зустрічаються міоми з різною кількістю вузлів неоднакового розміру на форми. Частіше за все міому матки лікують видаленням вузлів, а при надто великих розмірах міоми проводять лапароскопічну екстирпацію матки [1]. Проте, за останні роки все більша кількість жінок відмовляється від проведення радикального хірургічного втручання, багато з них ще вимагають збереження репродуктивної функції. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб інструментального обстеження судин матки в жінок з фіброміомою - ультразвукове дослідження (УЗД) з метою визначення тактики лікування захворювання [2]. При ультразвуковому дослідженні визначались розміри вузла (чи вузлів) в порожнині матки. Однак, вказане дослідження не враховує анатомію судин таза й особливості кровопостачання матки і її придатків за умов норми та при формуванні доброякісних пухлин. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу визначення тактики лікування фіброміоми матки шляхом проведення ендоваскулярної діагностики її судин, а саме - рентгенваскулярна емболізація маткових артерій (МА), що дозволяє вибрати правильну тактику лікування фіброміоми матки за даних патологічних умов. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, додатковою до ультразвукового дослідження, виконують ендоваскулярну емболізацію маткових артерій, ретельно вивчають колатеральне кровопостачання фіброміозних вузлів і при відсутності анастомозу між яєчниковою і матковою артеріями визначають можливість ендоваскулярного втручання. Спосіб здійснюється наступним чином. За запропонованою методикою було обстежено 80 жінок із міомою матки віком від 29 до 58 років, які звернулися за консультацією. Хворих було обстежено, проведено діагностичне вискоблювання із гістероскопією, а також кольпоскопію. При ультразвуковому дослідженні визначалися визначалися розміри вузла (або вузлів) в порожнині матки. Після проведеного комплексного клініко-лабораторного обстеження жінкам було проведено ендоваскулярну емболізацію маткових артерій. Протягом виконання ендоваскулярних втр учань велику увагу приділяли вивченню особливостей кровопостачання міоми матки та анатомії відходження маткових артерій. Для цього у обраних пацієнток, які складали основну групу клінічного спостереження, проводили селективну ангіографію a.uterinae за допомогою черезкатетерного введення 1-2мл контрастної речовини. Як відомо, у 4-19% випадків рентгенендоваскулярна емболізація маткових артерій закінчується незадовільними результатами [3-5]. Майже у кожному з цих випадків була показана присутність колатеральної циркуляції поміж яєчниковою та матковою артеріями [6, 7]. Для вдалого виконання таких операцій слід добре знати анатомію судин таза і особливості кровопостачання матки та її придатків за умов норми та при формуванні доброякісних пухлин. У кровопостачанні матки приймає участь ще й a.ovarica, яка є парною та відходить від передньої поверхні черевного відділу нижче ниркових артерій. В малому тазі a.ovarica проходить поміж листками широкої зв'язки матки до воріт яєчника. Її кінцеві гілки утворюють анастомоз з яєчниковою гілкою МА у вигляді замкненого судинного кільця, що сформоване артеріальними дугами. Відомі проблемні випадки при емболізації МА, які не сприяли ліквідації міаматозних вузлів [3, 4], що пояснюється переважним чином наявністю артеріальних матково-яєчникових анастомозів [7]. Сама a.ovarica є безпосереднім чинником негативних результатів, отриманих при операціях щодо емболізації МА. Зважаючи на можливі варіанти анастомозів кровоносних судин, які кровоснабжають матку, її придатки та фібраматозні вузли за умов міоми матки, виявлено основні три типи можливих анастомозів. Перший тип виявляв додаткове артеріальне постачання до фіброматозних вузлів за допомогою a.ovarica, яка відтворювала анастомози зі внутрішньомурально розташованою МА. В такому варіанті розташування МА та її анастомозу з a.ovarica проведена емболізація МА блокує живлення фіброматозних вузлів дистальніше місця анастомозу, так що при цьому додатковий артеріальний внесок крові яєчниковою артерією не може сприяти розвитку невдачі за умов мініінвазивних рентгенендоваскулярних втручань. При другому типі виявленого анастомозу a.ovarica спроваджує безпосереднє живлення фіброматозних вузлів, тому проведена емболізація МА не в змозі буде індукувати їх повний ішемічний інфаркт, наступне розсмоктування та зникнення. Цей тип кровопостачання фіброматозних вузлів є найбільш поширеною морфологічною причиною негативних результатів проведеного рентгенендоваскулярного втручання з метою емболізації МА, про що свідчать дослідження [7]. Подібний тип формування артеріо-артеріальних анастомозів відмічається в 8% випадків, в даній роботі зазначений показник також дорівнював 8%. При такому типі живлення фіброматозних вузлів вкрай важливим є додаткова до МА ренгенендоваскулярна емболізація ще й a.ovarica. Проте, в даному випадку з однією пацієнткою такої додаткової емболізації a.ovarica не знадобилося. При цьому типі кровопостачання міоматозних вузлів слід застосувати тактику "чекати та спостерігати" [8], проводити додаткову емболізацію a.ovarica при відсутності зникнення клінічних симптомів міоми матки протягом 3-х місяців після ендоваскулярної емболізації МА. Третій тип анастомозоутворення є рідким і немаючим суттєвого впливу на клінічний перебіг міоми матки та на наслідки рентгенендоваскулярної емболізації МА. Таким чином, вкрай важливе значення має проведення ангіографічних обстежень пацієнток, яким планується проведення мініінвазитивних рентгенендоваскулярних втр учань щодо емболізації МА з приводу лікування міоми матки. Вказаний комплекс передопераційного обстеження вважається одним із найголовніших передумов сприятливого результату лікування зазначеного контингенту хворих. В порівнянні з найближчим аналогом, запропоноване технічне рішення дозволяє в високим ступенем вірогідності визначати тактику лікування фіброміоми матки, а саме: при відсутності артеріальних анастомозів поміж матковими артеріями та a.ovarica при проведенні антіографічних обстежень призначають ендоваскулярне втр учання. Література: 1. Kharbach A., Zouhal A., Rhrad В. Et al. Necrobiose aseptique des fibromes uterins. A propos de soixante-trois cas // Rev. Fr. Gynecol. Et obstet. - 1996. - №1-2. - P.20-23. 2. Vilos G.A., Yilos A.G., Abu-Rafea В., Pron G., Kozak R., Garvin C. Administration of reduction rate and volume of uterine myomas // Fertil. Steril. - 2006. - Vol.85, №5. - P.1478-1483. 3. Worthigton-Kirsch R.L., Popky G.L., Hutchins F.L. Jr. Uterine arterial embolization for the management of leiomyomas: quality-of-life assessment and clinical response // Radiology. - 1998. - Vol.208. - P.625-629. 4. Hutchins F.L. Jr., Worthington-Kirsch R. Embolotherapy for myoma-induced menorrhagia // Obstet. Gynecol. Clin. North. Am. - 2000. Vol.27. - P.397-405. 5. Pelage J.P., Dref O.Le., Jacob D., Soyer P., Rossignol M., True J., Pa yen D., Rymer R. Embolisation Uterine Anatomie, technique, indications, resultats et complications // J. Radiol - 2000. - Vol.1863-1872. 6. Andrews R.T., Bromley P.J., Pfister M.E. Successful embolization of collaterals from the ovarian artery during uterine artery embolization for fibroids: a case report // J. Vase. Interv. Radiol. - 2000. - Vol.11. - P.607-610. 7. Nicolic В., Spies J.B., Abbara S., Goodwin S.C. Ovarian astery supply of uterine fibroids as a cause of treatment failure after uterine artery embolization: a case report // J. Vase. Interv. Radiol. - 1999. - Vol.10. - P.1167-1170. 8. Razavi M.K., Wolanske K.A., Hwang G.L., Sze D.Y., Kee S.T., Dake M.D. Angiographic Classification of Ovarian Artery-to-Uterine Artery Anastomoses: Initial Observations in Uterine Fibroid Embolization // Radiology. - 2002. - Vol.224. - P.707-712.