Спосіб хірургічного лікування фіброміоми матки

Корисна модель відноситься до області медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при лікуванні фіброміоми матки. Чисельні міоми (фіброміоми, лейоміоми) з різною кількістю вузлів неоднакового розміру та форми зустрічаються зараз у 80 % випадків фіброміоми. Практично третина всіх жінок із міомою матки перенесли раніше запальні захворювання придатків, а 20-30 % жінок страждають порушенням функції яєчників [1]. Розвиток сучасних те хнологій сприяв тому, що кожній 8-9 жінці з 10 виконується радикальна операція на матці, незважаючи на те, що міома матки є доброякісною пухлиною [2]. Частіше за все міому матки лікують видаленням вузлів. А при надто великих розмірах міоми проводять лапаротомну екстирпацію матки [2, 3]. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб хірургічного лікування при збільшенні розмірів матки внаслідок зростання фіброміоми до розмірів більше дванадцятитижневої вагітності, оскільки пухлини такого розміру призводять до порушення функції нирок, кишковика, сечоводів, сечового міхура внаслідок механічного стискання цих органів [3]. Однак вказаний спосіб радикального хірургічного лікування не передбачає збереження тіла матки, що прирікає жінку до непліддя. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу хірургічного лікування фіброміоми матки шляхом видалення фіброматозних вузлів методом рентгенендоваскулярної оклюзії маткових артерій, що дозволить виключити злоякісну пухлин у і ендометріальну гіперплазію, уникнути видалення тіла матки, зберегти ендометрій неушкодженим через розвинуті колатералі його з артеріями тазу. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, виконують тестову вісцеральну ангіографію маткових артерій контрлатеральним або унілатеральним доступом, після чого катетер просовують в маткову артерію і проводять односторонню або, у разі участі у кровообігу дво х артерій, двосторонню емболізацію, після чого виконують оглядову ангіографію для оцінки результатів втручання. Рентенгендоваскулярна хірургія (РЕВХ) та інтервенційна радіологія - це новий напрямок клінічної медицини, суть якого полягає в проведенні внутрішньосудинних крізькатетерних діагностичних досліджень та лікувальних втр учань під рентгенівським контролем (4). За допомогою РЕВХ стає можливим, з одного боку, переривання або обмеження кровопостачання по судинам через їх емболізацію, а з іншого - відновлення просвіту судин після стенозу або оклюзії через їх ділятацію або реканалізацію та/або екстракцію тромболітичного матеріалу. Для лікування хворих із фіброміомою тіла матки було застосовано такий різновид РЕВХ як регіональна емболізація маткових артерій. Спосіб виконується наступним чином. Хворій на фоні седації катетер з кінчиком piq-tail проводять до рівня декілька нижче ниркових артерій і виконують тазову ангіографію з метою уточнення анатомії маткових артерій. Особливу увагу приділяють яєчниковій артерії, відмічаючи, чи не кровопостачається міома також із них. В контрлатеральну маткову артерію встановлюють катетер Роберте (COOK) типу "Крочок" або "Кобра" і виконують селективну ангіографію. Далі катетер встановлюють у поперекову частину маткової артерії. В нього вводять емболізуючі частки до виникнення стазу крові у судинах. Ме тою емболізації є закупорка гілок, що кровопостачають міому, збереження кровотока в головній матковій артерії. Після цього катетер Робертса встановлюють у іпсілатеральну артерію, процедуру повторюють. Це досягається шляхом виконання маневра Вальтмана. Рідше може знадобитися пункція стегнової артерії з протилежної сторони і проведення катетера "Кобра" контрлатерально. В кінці процедури знову виконують оглядову ангіографію судин таза, з метою оцінки результатів втр учання, виявлення непомічених потенційно можливих ускладнень або відкритих колатералей із яєчникових артерій. Хворій призначають внутрішньовенно фентаніл і мідазолам (дормікум) або седуксен (реланіум) з метою зменшення больового синдрому після емболізації. Після емболізації приблизно у 1,8-9 % жінок з'являються симптоми менопаузи, включаючи аменорею, що є найбільш характерним для жінок віком за 45 років. Необхідність в гістеректомії виникає приблизно у 1 % пацієнток, частіше - внаслідок інфекції. Серед інших ускладнень зустрічається виділення із піхви або відторгнення частини міоми, особливо субмукозної. Результати: меноррагія - приблизно 90 % пацієнток сповіщають про значне зменшення кровотеч; об'єм зв'язані симптоми - суттєве покращення у 70-80 % випадків; зменшення розмірів міоми відбувається в середньому на 40 % (0-90 %). Приклад конкретного застосування способу. Хвора Б., 43 років звернулася в клініку зі скаргами на нетримання сечі при фізичному навантаженні, кашлі, чханні. Тринадцять років тому протягом чергового гінекологічного обстеження було виявлено фіброміому матки невеликих розмірів, яка не турбувала хвору. З того часу не лікувалася з приводу фіброміоми матки, до лікарів не зверталася. Хвора 17 років працює крановою, відмічає наявність професійних шкідливих умов праці. Об'єктивно: стан хворої задовільний. Слизові шийки матки й піхви гіперемовані. Шийка матки - циліндрична, розміром 2,5 см, щільноеластичної консистенції. Матка загальним розміром до 5-6 тижнів вагітності, щільна, бугриста, безболісна. Тіло матки має тугоеластичні, нерухомі, безболісні вузли фіброміоми справа й дозаду від матки діаметром 6 см, в тілі матки діаметром 4 см. Клінічний діагноз - фіброміома матки 5-6 тижнів вагітності. Хворій було виконано рентгенендоваскулярну емболізацію маткових артерій, що живлять фіброматозні вузли. Після операції було відмічено появу ішемічних болів унизу живота, що є ознакою порушення живлення фіброматозних маткових вузлів. Прогноз - благоприємний. На 3 добу після операції - стан хворої задовільний. Ніч провела спокійно, шкірні покрови - звичайного кольору. AT та пульс - в межах норми. Перистальтика кишківника в нормі, виділення зі статевих органів - відсутні, діурез - достатній. Хвору виписано на 4 добу і задовільному стані для наступного спостереження в жіночій консультації. При контрольному обстеженні через 1 місяць скарг нема. У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб лікування фіброміоми матки є приципово новим, оскільки дозволяє зберегти тіло матки, звільнивши його від фіброматозного вузла чи вузлів. Даний спосіб є клінічно легше відтворюваним та надає можливість безпосередньо впливати на причину патологічного стану. Вказаний спосіб дозволяє зменшити або ліквідувати фіброматозний вузол чи вузли без видалення матки, покращити лікування жінок із фіброміомою матки, що усуває клінічний прояв захворювання, відновлює репродуктивну функцію та має важливе психологічне і соціальне значення. Література: 1. Дильман В.М. Эндокринологическя онкология. - М.: Медицина, 1983. - 408 с. 2. Карнаух В.И., Дурасов В.В., Тугушев М.Т. Лапароскопическая экстирпация матки // Эндохирургия для России. - 1993. - №1. - С. 15-18. 3. Ищенко А.И., Кудрина Е.А., Бабурина И.П. и др. Лапароскопическая надвлагалищная ампутация матки с помощью петлевой лигатуры //Акуш. и гин. - 1996. - №5. - С. 44-46. 4. Рабкин И.Х., Матевосов А.Л., Зверхановская Т.Н. и др. Рентгенэндоваскулярная хирургия. - М.: Медицина, 1987. - 415 с.