Спосіб вирощування пшениці ярої, сої та цукрового буряку на темно-каштановому грунті в зоні півдня україни

Спосіб вирощування пшениці ярої, сої та цукрового буряку на темно-каштановому ґрунті в зоні Корисна модель відноситься до галузі сільського господарства, до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомі способи вирощування сільськогосподарських культур (пшениці ярої, сої, „цукрового буряка), які включають основний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу, догляд за посівом, збирання врожаю. Для отримання високих і сталих рівнів урожаїв з хорошими показниками якості при вирощуванні будь-якої сільськогосподарської культури обов'язково застосовують мінеральні добрива [Підручна О.В. Вплив мінеральних добрив на урожай і якість зерна ярої твердої пшениці в умовах зрошення півдня України // Автореферат дис. на здобуття наук, ступеня канд. сг. наук, 06.01.04 - агрохімія. - Київ, 2000. - 16с]. Недоліком способу є те, що кожний з елементів живлення: азот, фосфор і калій вносять у складі окремо взятих видів азотних, фосфорних та калійних добрив, кожне з них містить певну кількість поживної речовини, як правило, цей показник не є високим, а решта припадає на вміст домішок (баласту). Чим більше міститься баластних речовин, тим істотніше забруднюється ґрунт, рослинницька продукція, навколишнє середовище. Задачею корисної моделі є підвищення врожаю, покращення основних показників якості при зменшенні внесення мінеральних добрив та високій окупності додатково отриманою продукцією. Поставлена задача досягається тим, що вно ТА ЦУКРОВОГО СПІВВІДНОШеННІ ДЛЯ БУРЯКУ ПШеНИЦІ Ярої НА ТЕМНО N32P16K16, СОЇ N15P25K15 і цукрового буряку N20P17K17 з урахуванням біологічних особливостей культур та вмісту елементів живлення в ґрунті. сять мінеральні добрива під основний обробіток ґрунту в вигляді тукосумішок (з урахуванням біологічних особливостей культур та вмісту елементів живлення в ґрунті) для пшениці ярої у співвідношенні N32P16K16M сої N15P25K15 і цукрового буряке N20P17K17. Дослідження проводили в польових дослідах відділу агрохімії Інституту землеробства південного регіону УААН у 2003-2004рр. Вирощували із зернових культур - пшеницю яру, зернобобових сою і технічних - цукровий буряк за загальноприйнятою технологією для умов півдня України. Ґрунт темно-каштановий із недостатньою забезпеченістю рухомим азотом, середньою - рухомим фосфором і обмінним калієм. Мінеральні добрива вносили врозкид вручну під основний обробіток ґрунту: аміачну селітру (33%), гранульований суперфосфат (20%), калійну сіль (30%) у варіанті N+P+K, де застосовували окремі види мінеральних добрив. В інших варіантах досліду вносили тукосумішки у різних співвідношеннях елементів живлення за схемами, що наведені в таблицях. Дуже важливо підвищити агроекономічну ефективність добрив. Досліджень з вивчення ефективності форм і співвідношень елементів живлення в добривах проведено недостатньо. Не вивчали і не враховували диференціацію застосування добрив з урахуванням грунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей сільськогосподарських 00 О) 9871 культур. Проведення польових дослідів з цих питань є достатньо актуальним. Враховуючи потреби сільськогосподарських культур, оптимальне співвідношення основних елементів живлення залежно від їх біологічних особливостей, норми внесення мінеральних добрив під досліджувані нами культури становили: під яру пшеницю N9OP6oK6o, сою - N45P45K45 та цукровий бурЯК- Ni2oPi2oKi2O Застосовувані норми добрива у тукосумішках були еквівалентними до внесення N+P+K (аміачна селітра, гранульований суперфосфат, калійна сіль). У п'ятому варіанті досліду тукосумішки готували при такому співвідношенні азоту, фосфору і калію: під яру пшеницю - 2:1:1; під сою -1:1,7:1; під цукровий буряк -1:0,9:0,9. Збирання врожаю зернової та зернобобової культури проводили суцільним способом поділя ночно прямим комбайнуванням, цукрових буряків поділяночно вручну (з підкопуванням, очищенням, зважуванням). Встановлено, що застосування тукосумішок дещо більшою мірою підвищувало продуктивність сільськогосподарських культур, з якими проводили дослідження. Так, урожайність пшениці ярої під впливом мінеральних добрив збільшилася в середньому за два роки в межах 35,7-68,0%. (За внесення окремих видів добрив вона зросла на 35,7, а тукосумішок - на 43,2-68,0%). Максимальну врожайність зерна пшениця яра сформувала на фоні застосування тукосумішки із збільшеною дозою азотного добрива - 40,5ц/га, що на 16,4ц/га перевищувало неудобрений контроль і на 7,8ц/га варіант N + Р + К (табл. 1). Також у цьому варіанті досліду найбільшим виявився вміст та збір білку. Це пов'язано з позитивним впливом азотного добрива за оптимальної забезпеченості рослин сполуками фосфору і калію на наведені показники. Таблиця 1 Вплив мінеральних добрив на врожай і окремі показники якості пшениці ярої Варіант Без добрив N+P+K МібРібК-іб N17P17K17 N 3 2 Pi6Ki 6 НІР05 Урожайність зерна у роки досліджень, ц/га Приріст до контролю У середньому 2003-2004 pp. Збір білку, 2003 р. 2004 р. середнє ц/га % Вміст білку, % ц/га 22,7 3,40 25,5 24,1 14,1 30,6 34,8 32,7 8,6 35,7 15,0 4,91 36,2 5,24 32,8 10,4 43,2 15,2 34,5 33,7 37,7 35,7 11,6 48,1 15,3 5,46 37,1 16,4 6,40 43,9 40,5 68,0 15,8 0,2 1,2 1,4 Аналогічно вплинуло використання тукосумішок під зерно-бобову культуру сою (табл. 2). Найвищий урожай і кращу якість насіння вона сформувала на фоні внесення тукосумішки N15P25K15, тобто з підвищеним вмістом у ній (})ос4)ору. Як бобова культура, соя сама здатна засвоювати сполуки азоту із атмосфери, і за біологічними особливостями сильніше реагує на фоссіюр. Таблиця 2 Продуктивність сої та вміст білка в насінні залежно від фону живлення Варіант Урожайність насіння у роки досліджень, ц/га Приріст до контролю 2003 р. Без добрив N+P+K Ni 6 Pi 6 Ki6 Ni7Pi7K17 N15P25K15 НІР05 2004 р. середнє ц/га % 14,2 16,4 16,8 16,7 17,2 0,6 15,8 17,9 18,7 18,6 19,0 0,8 15,0 17,2 17,8 17,7 18,1 2,2 2,8 2,7 3,1 14,7 18,7 18,0 20,7 Під цукровий буряк по впливі на врожай коренеплодів, їх цукристість та вихід цукру з гектара посіву кращою виявилася тукосумішка з добором основних елементів живлення як N20P17K17. приріст урожайності в цьому варіанті досліду порівняно з У середньоюіу 2003-2004 Р Э. Вміст білку, Збір білку, % ц/га 32,2 4.83 34,7 5,97 35,1 6,25 35,2 6.23 36,0 6.52 0,4 неудобреним контролем склав 143 ц./га або 46 % (табл. 3). За внесення окремих елементів приріст відповідно становив 108 ц/га і 34,7 %, або був меншим. 9871 Таблиця З Урожайність та цукристість коренеплодів цукрового буряка під впливом норм і співвідношення елементів живлення в мінеральному добриві (гібрид Український ЧС-70) Варіант Урожайність насіння у роки до- Приріст до контролю сліджень, ц/га 2003 р Без добрив N+P+K N-ібРібКіб N17P17K17 N20P17K17 HIPos 2004 Р середнє ц/га % 298 401 408 414 432 18 324 437 446 451 476 21 311 419 427 433 454 108 116 122 143 34,7 37,3 39,2 46,0 Внесення мінеральних добрив та їх сполук не вплинуло на вміст загальних цукрів у коренеплодах, проте збір цукру з гектара змінювався внаслідок перерахунку на рівень урожаю Якщо ж порахувати економічну ефективність застосування добрив, то значна перевага простежується за внесення тукосумішок Наприклад, при використанні в якості фос4юрного добрива простого гранульованого суперфос4эату при внесенні 100кг (1ц) добрива в ґрунт потрапляє лише 20кг Р2О5, а решта - 80кг становлять баластні домішки Аміачна селітра у 100кг добрива містить 33 кг азоту, а калійна сіль - 30кг калію Виготовлена тукосу мішка, наприклад, під цукровий буряк N20P17K17 у 100кг добрива містить 54кг діючої речовини, а під яру пшеницю (N32P16K16) ще більше - 64кг діючої речовини При цьому в ґрунт потрапляє значно менше домішок, які, на жаль, містять важкі метали та ІНШІ ШКІДЛИВІ для рослин сполуки, забруднюють навколишнє середовище Саме через це в розвинутих країнах світу подальше збільшення обсягів застосування добрив пов'язують не стільки з агротехнічними і економічними, скільки з екологічними проблемами Комп'ютерна верстка Д Дорошенко Середнє за 2003-2004 рр ЦукрисТІСТЬ,% 16,4 16,2 16,2 16,2 16,2 0,15 Вихід цук- Приріст ру, ц/га цукру, ц/га 51,0 67,9 16,9 69,2 18,2 70,1 18,9 22,4 73,5 В умовах інтенсифікації землеробства добрива, які застосовують під вирощувані культури, повинні повною мірою забезпечувати збалансоване живлення рослин, сприятливо впливати на ґрунт та навколишнє середовище Агрохімічна ЦІННІСТЬ будь-якого добрива визначається наявністю в ньому всіх компонентів живлення, їх сприятливим співвідношенням для культури з урахуванням біологічних особливостей З цього випливає ДОЦІЛЬНІСТЬ приготування І застосування тукосумішок під сільськогосподарські культури, які суттєво підвищують урожай, покращують його якість та мають значно більшу окупність одиниці діючої речовини добрива На темно-каштанових ґрунтах південної зони України із недостатньою забезпеченістю рухомим азотом, середньою рухомим фосфором і обмінним калієм при вирощуванні сільськогосподарських культур доцільно і економічно вигідно застосовувати ту косу мішки мінеральних добрив з урахуванням біологічних особливостей культур та вмісту елементів живлення в ґрунті під яру пшеницю у СПІВВІДНОШеННІ N32P16K16 ПІД СОЮ - N15P25K15, ПІД цукровий буряк - N20P17K17 Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності" вул Глазунова, 1, м К и ї в - 4 2 , 01601