Спосіб лікування постпроменевих ран, які довго не загоюються

Корисна модель належить до медицини, а саме - до онкології і може бути використана для лікування постпроменевих ран, які довго не загоюються. Відомі способи консервативного лікування постпроменевих ускладнень, а саме постпроменевих ран, які довго не загоюються, котрі включають місцеве лікування мазевими формами препаратів і загальне, яке включає внутрішньовенні і внутрішньом'язові введення препаратів. Так, відомий спосіб лікування ран, які довго не загоюються, мазевими формами препаратів [М.И. Кузин, Б.М. Костюченко. Раны и раневая инфекция. - М.; Медицина, 1981. - С. 461-464]. Згідно з даним способом, перев'язки з використанням мазей здійснюються один і більше разів на добу. Спектр мазевих форм препаратів дуже великий, що й тягне за собою виражений емпіризм у їх застосуванні. Мазеве лікування ґрунтується відповідно до процесів, які відбуваються у різні фази раневого процесу. Отже, для кожної фази раневого процесу застосовується відповідна мазь, що має на увазі змінення і підбір мазей у зв'язку з переходом однієї фази раневого процесу в іншу. Дуже складною задачею є підбір мазі, яка здатна ініціювати швидке і повне очищення рани та ефективно стимулювати фазу регенерації, невдалий підбір мазі тягне за собою пролонгацію відповідної фази раневого процесу. Зрештою лікування затягується на дуже тривалий час. Відомий спосіб парентерального введения препарату Актовегін у профілактиці і лікуванні променевих реакцій та ускладнень в онкологічних хворих [Н.А. Чуйкина, Г.Г. Матяхин, Т.П. Чуприк-Малиновская, С.В. Миронычева, Е.Л. Разумова, Н.А. Юрченко. Актовегин в профилактике и лечении лучевых реакций и осложнений у онкологических больных/ Сборник научных статей: Актовегин. Опыт применения в хирургической и онкологической практике. - Киев. - 1999. - С. 15-18]. За даним способом, під час проведення курсу променевої терапії великими полями з метою профілактики променевих реакцій, вводився 20% розчин Актовегіну вн утрішньовенно протягом 10-14 днів з переходом на прийом усередину драже Актовегіну по 2 драже 3 рази на день. При появі або наростанні гострих променевих реакцій - знову переходять на внутрішньовенні введення Актовегіну з подальшим профілактичним прийомом драже всередину. Відомий спосіб лікування постпроменевої виразки сечового міхура [Актовегин. Опыт применения в хирургической и онкологической практике. Сборник научных статей. - Киев, 1999. /Н.А. Чуйкина, Г.Г. Матяхин, Т.П. Чуприк-Малиновская, С.В. Миронычева, Е.Л. Раз умова, Н.А. Юрченко. Актовегин в профилактике и лечении лучевы х реакций и осложнений у онкологических больных]. При лікуванні постпроменевої виразки сечового міхура, після радикальної сполученої променевої терапії раку шийки матки, використовують методику інстиляції в сечовий міхур 20% розчину Актовегін у по 20мл 2 рази на день із застосуванням усередину драже Актовегіну по 2мг 3 рази на день протягом 1 місяця. Відоме використання Актовегіну для лікування трофічних виразок нижніх кінцівок [Г.Ф. Шипилов. Применение Актовегина при лечении трофических язв нижних конечностей / Сб. научн. ст.: Актовегин. Опыт применения в хирургической и онкологической практике. - Киев. - 1999. -С.26-27], згідно з яким Актовегін уводять внутрішньовенно по 10мл один раз на добу протягом 22 днів на фоні мазевого лікування. При цьому сумарна кількість використовуваного дорогого препарату складає близько 220мл. Спосіб обраний за прототип. В усі х наведених способах з використанням Актовегіну досягнутий повний клінічний ефект. Однак, недоліком аналогів і прототипу є те, що доводиться застосовувати великі дози і кількість препарату, який вводиться всередину та при інстиляції, з переходом на вживання драже Актовегіну всередину, що, тим самим, подовжує строки лікування ран і потребує значних фінансових затрат під час лікування трофічних виразок нижніх кінцівок. Корисна модель вирішує задачу забезпечення прискорення репаративних процесів у рані, незалежно від фази раневого процесу, за рахунок доставки активних компонентів речовини у глибину тканин та створення високої концентрації препарату в уражених тканинах, а отже, скорочення строків її загоєння. Поставлена задача вирішується тим, що для лікування постпроменевих ран, які довго не загоюються, використовують ін'єкційні форми Актовегіну, який вводять ін'єкційним шляхом безпосередньо в раневу поверхню в зону країв і дна рани на глибину до 1-1,5см в об'ємі 2-5мл, залежно від розмірів рани. Новим у заявленому технічному рішенні є введення препарату ін'єкційним шляхом безпосередньо в рану, що створює високу концентрацію препарату в уражених тканинах, чинить прямий вплив активних компонентів Актовегіну на уражені клітини і тканинні структури рани. Спосіб дозволяє суттєво знизити дозу і витрати дорогого препарату без зниження ефективності лікування. Спосіб здійснюється таким чином. Перші 2-3 ін'єкційних введення Актовегіну виконують у дно раневої поверхні. Ін'єкції виконують на глибину до 1см, шляхом обколювання. Кількість ін'єкцій Актовегіну залежить від площі раневої поверхні. Об'єм препарату, що вводиться при кожній ін'єкції, складає 0,2-0,5мл. Сумарний об'єм складає 2-5мл. Важливою умовою є те, що ін'єкції повинні охоплювати всю поверхню дна рани. Подальші введення виконують уже в краї рани. Ін'єкції здійснюють на початку у вер хній і нижній полюс рани, потім у бокові поверхні. Усі ін'єкції в краї рани виконують з боку раневої поверхні, приблизно під кутом 40°-60°, на глибину 1-1,5см. Об'єм препарату, котрий вводять при кожній ін'єкції, складає 0,2-0,5мл. Сумарний об'єм Актовегіну, який уводять при одній маніпуляції, залежить від площі раневої поверхні і варіює від 2-5мл. Ін'єкції виконують 1 раз на добу. Кількість ін'єкцій складає 8-15 і залежить від ступеня вираження репаративних процесів у рані. Загальна кількість Актовегіну на курс складає від 20 до 50мл. Приклади виконання способу: 1. Хвора М. Діагноз: Ліпосаркома заочеревинного простору справа, стан після комбінованого лікування, хронічна виразка, яка довго не загоюється, в зоні післяопераційного рубця. Поступила зі скаргами на наявність рани, яка довго не загоюється, в зоні післяопераційного рубця і відділяюче з неї гнійного характеру. Два роки тому - оперативне лікування: видалення пухлини заочеревинного простору, грижосічення з приводу пупкової грижі. Післяопераційний період - курс променевої терапії на ложе пухлини РОД - 2,5Гр, СОД - 40Гр. Через 5 місяців у зоні післяопераційного рубця утворилась рана. Одержувала місцеве лікування за місцем мешкання протягом 1,5 років, без видимого позитивного ефекту. Об'єктивно: стан задовільний. Шкірні покриви і видимі слизові звичайного забарвлення. Периферичні лімфовузли не збільшені. В легенях дихання аускультативно везикулярне з жорстким відтінком у нижніх відділах, ЧДР - 19 за 1 хвилину. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. ЧСС - 74 за хвилину, AT - 130/90мм.рт.ст. Акцент II тону над аортою. Язик чистий, вологий. Живіт має розпластану форму, асиметричний за рахунок вентральної грижі, великих розмірів, не здутий, бере участь в акті дихання. У верхній третині післяопераційного рубця рана 2,5 х 3см, глибиною до 1см, краї рани і дно представлені грубою волокнистою сполучною тканиною, з рани невелике серозно-гнійне відділяюче. Пальпація утруднена через виражену підшкірну жирову клітковину. Під час пальпації: живіт м'який, безболісний, петлі кишечника звичайних пальпаторних властивостей. Печінка біля краю реберної дуги. Нирки і селезінка не пальпуються. Постукування поперекових зон безболісне з обох боків. Фізіологічні випорожнення не порушені. Проведено лікування за заявленим способом. Ін'єкції Актовегіну по 0,2мл при одному введенні здійснювались шляхом обколювання раневої поверхні: дна рани і по периметру рани у бокові поверхні країв рани. Сумарний об'єм за одну маніпуляцію склав 2мл. Уведення виконувались 1 раз на добу протягом 12 днів. На курс загальна кількість Актовегіну склала 24мл. Через 10 днів після ін'єкційного введення Аковегіну в раневу поверхню на фоні мазевого лікування відзначено повне загоєння рани. За заявленим способом проліковано 12 пацієнтів, яким була застосована методика ін'єкційного введення Актовегіну безпосередньо в раневу поверхню. В результаті значно скоротилися строки очищення рани до 3-5 діб. Стабільний ріст грануляційної тканини відзначався на 7-10 добу. В усі х випадках відзначено повне загоєння ран і значно скоротились строки лікування. Витрата Актовегіну, що вводять, у середньому зменшилася на 89%.