Спосіб лікування ран, що довго не загоюються

Спосіб лікування ран, що довго не загоюються шляхом підготовки ранової поверхні і трансплантата, розміщення на ранову поверхню трансплантата і пов'язки, який відрізняється тим, що трансплантатом є ембріональні чи фетальні шкірні лоскути, що зберігають у розчині димексиду, після чого їх розміщують на рані, зверху шкірних лоскутів накладають пов'язку змочену рідиною, отриманою при культивуванні ембріональних тканин. (19) (21) 2001010083 (22) 03.01.2001 (24) 17.09.2001 (46) 17.09.2001, Бюл. № 8, 2001 р. (72) Алексєєнко Олексій Олександрович, Слюсарев Олексій Аркадійович, Ракша-Слюсарева Олена Анатоліївна, Яшаров Юрій Анатолійович (73) Алексєєнко Олексій Олександрович, Слюсарев Олексій Аркадійович 3 41861 4 тичного матеріалу при великих дефектах шкіряд ростових факторів. Шкірні ембріональні ри. Також виникають труднощі, пов'язані з нелоскута зберігають у розчині димексида, що є обхідністю фіксації шматочків тканини на раантисептиком і полегшує транспорт біологічно новій поверхні, а також втрата рідини, білка, активних речовин і факторів росту в глиб ткаелектролітів з поверхні донорської ділянки. нин організму донора. Пов'язка, що накладаДаний спосіб лікування не можна застосоється зверху трансплантату, змочена рідиною, вувати при трофічних виразках у хворих з цукотриманою при культивуванні ембріональних ровим діабетом через порушення трофіки ткатканин, приводить до нормалізації вуглеводнин, зниженої регенераторної здатності органого й іншого видів обміну in situ. нізму. Реалізують спосіб таким чином. У плодів у В основу винаходу закладена задача лікувіці 16-24 тижнів гестації, отриманих при штучвання ран, що довгостроково не загоюються ному перериванні вагітності у здорових жінок шляхом підготовки ранової поверхні і трансза соціальними показниками, беруть ділянки плантата, розміщення на ранову поверхню лоскуту шкіри розмірами від 1х1 см до 3х5 см, трансплантату і пов'язки, де трансплантатом є обробляють антисептиком і поміщають у 20 % фетальна тканина, що дає можливість підвирозчин димексиду (збереження в холодильнищити регенераторну здатність взаємодіючих ку при t°C + 4° від 1 до 10 доби). Рани, що дотканин. вгостроково не загоюються, підготовлюють, Суть способу полягає в тому, що лікування обробляючи їх антисептиками, потім на них ран, що довго не загоюються, здійснюють шлярозміщають підготовлені лоскути шкіри. Зверхом підготовки ранової поверхні і трансплантаху на них накладають пов'язку з марлевими ту, обробки їх антисептиками, димексидом, висерветками, рясно змочують їх рідиною, отрикроювання шкірного лоскуту з ембріональної маною при культивуванні ембріональної тка(фетальної) тканини, збереження й обробки йонини. го в димексиді, розміщенні трансплантату на Перев'язки проводять на 2, 5, 8 добу. Лосрану, змочування пов'язки культуральною рідикути шкіри дають велику кількість ділянок епіною і накладання її зверху на рану. телізації, що сприяє швидкому загоєнню рани. Новим у способі є те, що трансплантат Приклад 1. Хвора в 67 років, діагноз: вапредставляє собою ембріональні шкірні лоскурикозна хвороба, стадія декомпенсації, трофіти, попередньо оброблені димексидом, що чна виразка нижньої третини лівої гомілки. розміщають на рані, потім накладають пов'язПроводилася підготовка ранової поверхні — ку, змочену культуральною рідиною перев'язки з антисептиками, потім на ранову При великих площах ушкодження шкірного поверхню розміщували ембріональний шкірпокриву і при ранах, що довгостроково не заний лоскут і зверху пов'язку, змочену рідиною, гоюються, знижені регенераторні процеси оротриманою при культивуванні ембріональних ганізму. У зв'язку з цим відновлення цілісності тканин. Через 10 діб настало повне загоєння шкірного покриву є утрудненим , а інколи - нерани, хвора виписана з відділення. можливим. Відомі способи лікування ран, що Приклад 2. Хворий К. 43 років, діагноз: довгостроково не загоюються, можна викорисопік правого передпліччя 3 а-б ступені, плотовувати не завжди тому, що їх застосування щею до 2 %. Проводилася підготовка ранової має ряд протипоказань, таких, як: важкий стан поверхні для трансплантації, перев'язки з анхворого, відсутність донорської ділянки при тисептиками, антибіотикотерапія. Рана очисвеликих ушкодженнях, а також: можливість натилася. На ранову поверхню був розміщений гноєння рани донорської ділянки, нехватка ембріональний шкірний лоскут і пов'язка, змоаутопластичного матеріалу при великих плочена рідиною, отриманою при культивуванні щах ушкодження, необхідність додаткової опеембріональних тканин. Загоєння рани значно рації у хворого якому проводиться лікування. покращилося, повна епітелізація настала на При поганій трофіці тканин на місці взяття 14 добу. трансплантату можуть знову утворюватись раПриклад 3. Хвора 36 років, діагноз: цукрони, що довгостроково не загоюються. При лікувий діабет тип І, важкий плин, діабетична ангіванні за допомогою сітчастих трансплантатів з опатія, поліневропатія, трофічна виразка тильвеликим коефіцієнтом розтягання через отвоної поверхні правої стопи. Проводилась підгори в сітці відбувається подальша втрата рідитовка ранової поверхні за допомогою антисепни, білка, електролітів, відбувається інфікутиків, антибіотиків. Потім на ранову поверхню вання ран. Лікування ран, що довго не загоюбув розміщений ембріональний шкірний лоскут ються, за допомогою лоскутів ембріональної та пов'язка змочена рідиною, отриманою при шкіри, відрізняється відсутністю додаткової культивуванні ембріональних тканин. Рана затравматизації; відсутністю необхідності утвогоїлася на 17 добу. рення нової ранової поверхні, при наявності Використання запропонованого способу якої відбувається втрата електролітів, порудає можливість без створення нової ранової шення водно-сольового обміну, утворяться ноповерхні та без обмеження площі шкірного ві ворота для інфекції; відсутністю нехватки трансплантату прискорити процес загоєння площі шкірного трансплантату. Ембріональна ран, що довгостроково не загоюються, у 1,5-2 (фетальна) тканина може підвищувати пролірази швидше, ніж при загальноприйнятих споферативну активністю й активувати регенерасобах. торні процеси організму реципієнта, містить 2 5 41861 6 Література: «Порівняльний аналіз шкірної аутопластики 1. «Оперативна хірургія і топографічна традиційними методами і з використанням кліанатомія», Г.Е. Островерхов, Ю.М. Бомаш, тинної культури фібробластів». (аналог). 1996 р., стор. 44 – 47, «Вільне пересадження 3. «Вісник нових медичних технологій», шкіри». (аналог). 1996 р., Т. ІІІ, № 1, А.З. Гусейнов, «Шкірна 2. «Вісник нових медичних технологій», пластика в практиці загального хірурга». (про1997 р. Т. ІV, № 1, Н.М. Жилина, В.Б. Іванов тотип). ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул. Сім’і Хохлових, 15, м. Київ, 04119, Україна Тел.: (+38044) 456-2090 3