Спосіб вирощування чини посівної в структурі посівних площ

Корисна модель відноситься до галузі сільського господарства, технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування чини посівної, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. В зрощуваних умовах півдня України, для отримання урожаїв чини посівної, необхідно вносити мінеральні добрива в дозі N60Р90 кг/га діючої речовини під оранку на глибину 20-22см, сівбу проводити при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 4-5°С, нормою висіву 1,5 млн. насінин/га з шириною міжряддя 15см [Деклараційний патент на корисну модель, №6739, Бюл. №5]. Недоліком способу є те, що не визначено місце чини посівної в структурі посівних площ, що призведе до великих економічних та енергетичних витрат. Задача корисної моделі - визначення оптимального режиму зрошення чини посівної на півдні України з найменшими економічними та енергетичними витратами. Поставлена задача досягається тим, що впроваджуються агротехнічні прийоми, які забезпечують оптимальне сполучення умов вирощування чини посівної при зрошенні: мінеральні добрива вносять нормою N60Р90 кг/га діючої речовини після попередника озима пшениця на зерно та підтримки передполивної вологості в активному шарі ґрунту на рівні 70-75% НВ. Польові багатофакторні досліди по вивченню процесів росту та розвитку рослин, процесу формування врожаю і якості зерна залежно від попередника, норми внесення мінеральних добрив, передполивної вологості ґрунту, при вирощувані високопродуктивного сорту чини посівної Красноградська 5 проводилися на протязі 20012003 pp. у ВАТ ім. Покришева Голопристанського району Херсонської області на темно-каштанових ґрун тах із середніми агрохімічними властивостями на зрошенні. В досліді вивчалися: 1. Фактор А - попередник: озима пшениця на зерно, кукурудза МВС, кормовий буряк; 2. Фактор В - фон живлення: без добрив, N30Р45, N60P 90, N90P 135; 3. Фактор С - передполивна вологість ґрунту: 60-65% НВ, 70-75% НВ. За роки досліджень, врожайність зерна чини посівної коливалася в межах від 22,3 до 33,4ц/га залежно від того чи іншого сполучення досліджуваних факторів (табл. 1). Сівба чини посівної після збирання озимої пшениці на зерно забезпечувала формування врожаю зерна, в середньому по досліду, на рівні 29,1ц/га, кукурудзи МВС - 26,8ц/га, кормового буряку - 25,1ц/га. Таблиця 1 Урожайність зерна чини посівної залежно від досліджуваних факторів, ц/га. Середнє за 2001-2003 pp. Передполивна вологість ґрунту,% НВ (Фактор С) 60-65 70-75 Попередник (Фактор А) озима пшениця на зерно кукурудза МВС кормовий буряк озима пшениця на зерно кукурудза МВС кормовий буряк Фон живлення (Фактор В) Без N30Р45 N60P90 N90P135 добрив 25,1 27,1 29,9 28,2 23,4 22,3 25,1 23,7 27,6 25,9 26,2 24,7 27,6 30,1 33,4 31,4 25,3 23,7 27,5 25,6 30,6 28,4 28,7 26,7 НІР05, по рокам досліджень змінювалась, ц/га: Для факторів А 0,51-0,67; Для фактора В 0,59-0,78; Для фактора С 0,41-0,55; Для комплексної взаємодії АВС 1,44-1,91. Внесення добрив нормою N30P45 кг/га діючої речовини збільшило врожайність зерна чини посівної, в середньому по досліду, на 7,7% порівняло з ділянками де добрива не вносили (24,6ц/га). Збільшення норми мінеральних добрив сприяло подальшому збільшенню врожайності, за внесення N60Р90 кг/га діючої речовини на 19,1%, а N910Р135 - на 12,6%. При підтримці в активному шарі ґрунту вологості 70-75% НВ врожайність, в середньому по досліду склала 28,3ц/га, зменшення передполивної вологості до рівня 60-65% НВ знижувало врожайність на 8,8%. Найбільша врожайність зерна чини посівної 33,4ц/га отримана за внесення мінеральних добрив нормою N60Р90 кг/га діючої речовини після попередника озима пшениця на зерно та підтримки передполивної вологості ґрунту на рівні 70-75% НВ. Ці елементи агротехніки можна рекомендувати господарствам при вирощуванні чини посівної при зрошенні. З метою об'єктивного обґрунтування найбільш ефективного комплексу агротехнічних заходів вирощування чини посівної було проведено розрахунки економічної ефективності на основі технологічних карт, які складалися по кожному варіанту. Виробничі витрати формувалися залежно від агротехнічних, тобто фінансових капіталовкладень (табл. 2). Використання у якості попередників озимої пшениці на зерно, кукурудзи МВС та кормового буряку суттєво на виробничі витрати не вплинуло становивши 2485, 2450 та 2423грн./га відповідно. Найменша собівартість зерна чини посівної зафіксована на варіантах де сівбу виконували після озимої пшениці на зерно - 74,4 грн./ц. Заміна попередника призводила до збільшення собівартості продукції. Так, зібране зерно чини посівної після попередника кукурудза МВС мало собівартість більшу на 7,7%, а після кормового буряка - на 14,7%. Таблиця 2 Показники економічної та біоенергетичної ефективності вирощування чини посівної при зрошенні Попередник озима пшениця на зерно кукурудза МВС кормовий буряк Показники економічної ефективності Урожайність, ц/га 33,4 30,6 28,4 Виробничі витрати, грн./га 2485 2450 2423 Собівартість, грн./ц 74,4 80,1 85,3 Чистий прибуток, грн./га 1857 1528 1269 Рівень рентабельності, % 74,8 62,4 52,4 Показники біоенергетичної ефективності Прихід енергії з урожаєм зерна, тис. МДж/га 54,12 49,58 46,01 Затрати енергії на вирощування, тис. МДж/га 38,16 38,13 38,10 Приріст енергії, тис. МДж/га 15,96 11,45 7,91 Енергетичний коефіцієнт 1,42 1,30 1,21 Показники Головним економічним чинником виробництва сільськогосподарської продукції є чистий прибуток отриманий з одного гектару. Чим більшим є цей показник, тим швидше будуть повернені капіталовкладення у виробництво продукції. Розрахунки показали, що найбільший чистий прибуток 1857грн./га отримано за вирощування чини посівної по попереднику озима пшениця на зерно. Використання у якості попередника кукурудзи МВС чистий прибуток знижувався на 17,7%, кормового буряку - на 31,7% порівняно з попередником озима пшениця. Прибуток від реалізації товарної продукції не є кінцевим фінансовим результатом господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, тому що, крім витрат на виробництво і доходів від реалізації продукції, існують й інші види витрат і доходів, що впливають на кінцевий фінансовий результат - рентабельність. Найменший показник рентабельності вирощування зерна чини посівної зафіксовано за сівби після попередника кормовий буряк - 52,4%, а найвищий по попереднику озима пшениця на зерно - 74,8%. Ціль оцінки біоенергетичної ефективності технології - визначити окупність затрат загальної енергії, накопиченою в урожаї культури, або його продуктивній частині, а також визначити рівень енергоємності отриманої продукції. При енергетичній оцінці виділяють два основних потоки: енергетичні витрати і накопичену енергію кінцевого продукту. Енергетичну ефективність доцільно розраховувати по кінцевому показнику, який приходиться на одиницю площі цілісного енергетичного циклу виробництва. Найбільший прихід енергії з урожаєм зерна чини посівної зафіксовано по попереднику озима пшениця на зерно - 54,12 тис. МДж/га, який зменшувався до 49,58 тис. МДж/га - по попереднику кукурудза МВС та 46,01 тис. МДж/га - по попереднику кормовий буряк. Досліджувані попередники на затрати енергії на вирощування чини посівної не вплинули. Приріст енергії мав найвищі показники при вирощуванні чини посівної після попередника озима пшениця на зерно і склав 15,96 тис. МДж/га, після кукурудзи МВС зменшувався до 11,45, а кормового буряку - до 7,91 тис. МДж/га. В проведених дослідженнях енергетичний коефіцієнт вирощування зерна чини посівної по попереднику озима пшениця на зерно складав 1,42, що більше порівняно з ділянками де попередником була кукурудза МВС на 0,12 та кормовий буряк - на 0,21 тис. МДж/га. Вирощува ти чину посівну на зерно при зрошенні доцільно та економічно і енергетично вигідно. Для отримання врожаю зерна чини посівної на рівні 33,4ц/га з високими економічними (чистий прибуток 1857грн./га, собівартість продукції 74,4грн./ц, рівень виробничої рентабельності 74,8%) та енергетичними показниками (приріст енергії 15,96 тис. МДж/га, енергетичний коефіцієнт 1,42) необхідно мінеральні добрива вносити нормою N60Р90 кг/га діючої речовини після попередника озима пшениця на зерно та підтримувати передполивну вологість в активному шарі ґрунту на рівні 70-75% НВ. Використані джерела: 1. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Минкін М.В., Лавренко С.О. Деклараційний патент на корисну модель / Спосіб вирощування чини посівної при зрошенні. - №6739, 7 А01В79/02. - Бюл. №5. - К., 2005. - 4 с.