Спосіб оцінки потенціалу здоров’я людини

Корисна модель „Спосіб оцінки потенціалу здоров’я людини” відноситься до медицини, а саме до санології та соціальної гігієни, а також до організаційних технологій первинної медико-санітарної допомоги населенню. Вона може використовуватися для оцінки потенціалу здоров’я людини. Потенціал здоров’я людини - показник багатофакторної санологічної системи, який відображає ступінь адаптивності санологічної системи і може застосовуватися як узагальнений критерій при порівнянні достоїнств різних багатокомпонентних лікувально - профілактичних програм [The WHO QOL Group. The World Health Organization //Social science and medicine, 1995.-Vol.41.-P.1403-1409]. Основними методами визначення потенціалу здоров’я людини є оцінка рівня впливу факторів ризику як ендогенного, так і екзогенного походження при врахуванні генеалогічних, біологічних, санологічних факторів та соціально-поведінкових передумов, тощо. Узагальнюючим вихідним критерієм для оцінки потенціалу здоров’я людини в окремих випадках служать біологічні індикатори [Andersen К., Ruterfranz J., Masironi R. Habitual physical activity and health. - Copenhagen: WHO, 1978.-P.199], аналіз частоти та нозологічного виду перенесених гострих та хронічних захворювань з використанням спеціальних опитувальників [Juniper Е., Guyart G., Epstein R. at all Evaluation of impairment of health related of life: development of a questionare for use in clinical trails //Thorax, 1992,Vol.47(2).-P.76-83]; вимір санологічних показників здорових з подальшою їх узагальненою характеристикою за інтегральним критерієм [Патент №34851 А, Україна]. Спосіб визначення потенціалу здоров’я за інтегральним критерієм є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Цей спосіб дозволяє врахувати необхідну кількість критеріїв та проводити їх узагальнений аналіз як на індивідуальному, так і популяційному рівнях; однак вищевказаний спосіб орієнтований для використання серед дітей та підлітків. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності визначення потенціалу здоров’я людей шляхом виміру та вра хування факторів ендогенного та екзогенного походження. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі оцінки потенціалу здоров’я людини, який включає оцінку впливу факторів ендогенного та екзогенного походження, згідно з корисною моделлю, спочатку визначають фактори на популяції людей, відібраної для цього за загальновизначеними вимогами, затим оцінюють кількісні значення кожного з них за питомою вагою фактора для популяції взагалі та для конкретної людини, а потенціал здоров’я людини оцінюють шляхом співвідношення суми показників факторів конкретної людини з сумою відповідних показників факторів для популяції в цілому за залишком одержаного значення від максимально можливого. При цьому, як фактори використовують показники ризику виникнення конкретного захворювання або показники, обтяжуючі конкретне захворювання. Підвищення точності визначення потенціалу здоров’я людини досягають тим, що оцінюють вплив ендогенних та екзогенних факторів конкретної людини у порівнянні з максимально можливим для неї. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах, наприклад при проведенні планового медичного або диспансерного огляду простими, легко здійснюваними засобами, вимірюють показники ендогенних та екзогенних факторів для популяції та для конкретної людини за значенням їх впливу на здоров’я людини. Потенціал здоров’я людини оцінюють шляхом співвідношення суми показників факторів конкретної людини з сумою відповідних показників факторів для популяції в цілому за залишком одержаного значення від максимально можливого. При цьому, як фактори використовують показники ризику виникнення конкретного захворювання або показники, обтяжуючі конкретне захворювання. Відомо, що максимально можливе це завжди 1,0 або 100%. Ефективність способу, що заявляється, ілюструють наступні приклади: Приклад 1. Дмитро Н., 17р., студент. Під час планового диспансерного огляду у Дмитра встановлена наявність (у дужках подано значення ПЕЗСС3 та ПЕАС1 для кожного із санологічних критеріїв): частих простудних захворювань (0,238; 0,448), рецидивуючих бронхо-легеневих захворювань (0,238; 0,448), алергічних реакцій (0,139; 0,336), низької фізичної активності (0,289; 0,486), порушення режиму харчування (0,301; 0,494), паління цигарок (0,306; 0,497), зловживання соленими стравами (0,056; 0,186). Виходячи із визначених у обстеженого санологічних критеріїв, одержуємо: ППЗСС3=(1-(ПЕЗСС3/ПЕАС 1))100=(1(0,238+0,238+0,139+0,289+0,301+0,306+0,056)/(0,448+0,448+0,336+0,486+0,494+0,497+0,186))100=(11,567/2,895)100=45,9%. Тобто, профілактичний потенціал здоров’я Дмитра становить 45,9%, що вказує на податливість санологічної системи підлітка, а серед індивідуальних профілактичних заходів слід передбачити підвищення неспецифічної резистентності та фізичної активності, виконання режиму харчування з корекцією кількості солі та відмову від паління цигарок. Приклад 2. Віктор Н., 17р. Під час планового диспансерного огляду у Віктора встановлена наявність (у дужках подано значення ПЕЗхнзл та ПЕАС 2 для кожного із критеріїв): частих простудних захворювань (0,238; 0,448), алергічних реакцій (0,139; 0,336), паління цигарок (0,306; 0,497), відсутність хронічних бронхолегеневих захворювань у батьків (0,142; 0,334), низької фізичної активності (0,289; 0,487), повторних гострих пневмоній (0,238; 0,448). Виходячи із визначених у обстеженого санологічних критеріїв, одержуємо: ППЗхнзл=(1(ПЕЗхнзл/ПЕАС 2))100=(1-(0,238+0,139+0,306+0,142+0,289+0,238)/(0,448+0,336+0,497+0,334+0,487+0,448))100=(11,352/2,550)100=47,0%. Тобто, профілактичний потенціал Віктора Н. становить 47,0%, що вказує на податливість санологічної системи підлітка, а серед індивідуальних профілактичних заходів слід передбачити підвищення неспецифічної резистентності і фізичної активності, відмову від паління цигарок та профілактику алергічних реакцій. Приклад 3. М., 18p., студент; знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом: „Хронічний бронхіт, обструктивний”. Під час планового диспансерного огляду у хворого встановлена наявність (у дужках подано значення ПЕХхнзл та ПЕАС 6 для кожного із критеріїв): паління цигарок (0,376; 0,524), хронічного тонзиліту (0,307; 0,498), алергічних реакцій (0,231; 0,422), низької фізичної активності (0,202; 0,413), відсутність загострення хронічного неспецифічного захворювання легенів впродовж року (0,204; 0,416). Виходячи із визначених у обстеженого санологічних критеріїв, одержуємо: ППХхнзл=(1-(ПЕХхнзл/ПЕАС6))100=(1(0,376+0,498+0,422+0,413+0,204)/(0,524+0,498+0,422+0,413+0,416))100=(1-1,913/2,273)100=15,9%. Тобто, профілактичний потенціал становить 15,9%, що вказує на низький рівень податливості санологічної системи хворого на хронічний бронхіт, а серед індивідуальних профілактичних заходів слід передбачити відмову від паління та підвищення фізичної активності.