Сплав для виготовлення з’ємних зубних протезів з кламерною фіксацією

Винахід відноситься до сплавів і може бути використаний в ортопедичній стоматології для виготовлення зубних з'ємних протезів з кламерною фіксацією. На теперішній час при виготовленні зубних протезів, наприклад бюгельних, ставляться специфічні вимоги, які полягають в оптимальному співвідношенні їх механічних, технологічних та ін. властивостей. Ці вимоги можуть бути задоволені використанням відповідних сплавів. Відомо сплав - КХС, який використовують для виготовлення з'ємних протезів, що складається з Co, Cr, Mo, які складають основу (85%), та додатково з Ni, Si, C та залишку - сполук інших металів (Материаловедение в стоматологии. - М.: Медицина, 1984. - С.118). Вказаний сплав є достатньо дешевим у зрівнянні зі сплавами, що містять в собі золото та використовувались раніше, має невелику усадку, малотоксичний для організму, корозійностійкий. Але сплав-прототип має ряд недоліків, в першу чергу він не забезпечує необхідної пружинистості і, як наслідок, не зберігає тривалий час кламерами утримуючих властивостей. Крім того, технологічні властивості вказаного сплаву недостатньо високі, оскільки його рідкотекучість не дозволяє отримати задані ажурні та тонкостінні деталі протезів. Наявність в сплаві нікелю є небажаною, оскільки він може спричинити алергічний та канцерогенний вплив на організм людини. Задачею цього винаходу є створення сплаву для виготовлення з'ємних зубних протезів з кламерною фіксацією шляхом підбору його складових компонентів та їх кількісне співвідношення із врахуванням особливостей експлуатації зубних з'ємних протезів кламерної фіксації, внаслідок чого досягаються необхідні пружинисті та технологічні властивості, які визначають довговічність та високу якість конструкції з одночасним максимальним зниженням токсичності сплаву. Поставлена задача вирішується тим, що сплав для виготовлення з'ємних зубних протезів з кламерною фіксацією, який містить в собі кобальт, хром, молібден, кремній, вуглець згідно з винаходом додатково містить ніобій, ванадій, азот при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: Кобальт 61,0 - 64,0 Хром 28,0 - 31,3 Молібден 4,5 - 5,0 Кремній 0,5 - 1,0 Вуглець 0,2 - 0,3 Ніобій 1,0 - 1,2 Ванадій 0,5 - 0,8 Азот 0,3 - 0,4 Авторами цього винаходу визначено, що основа сплаву, що заявляється та складається з кобальту, хрому та молібдену в їх заданому кількісному співвідношенні, визначає необхідні для з'ємних протезів з кламерною фіксацією властивості, а семе - міцність, технологічні властивості, рідиннотекучість, токсикологічну безпеку. Основа, що указана, придатна для її модифікування легуючими елементами, зокрема, ванадій та ніобій додають сплаву пластичність за рахунок зменшення впливу карбідних фаз на властивості з'ємних протезів, які виготовляються. Азот при взаємодії з елементами сплаву збільшує його пружинисті властивості, створюючи при цьому необхідні умови для експлуатації з'ємних протезів з кламерною фіксацією та збільшуючи довготривалість виготовлених протезів. Як показали токсикологічні досліди, введення до сплаву ванадія та ніобія не впливають негативно на організм людини. Крім того, належить зауважити, що наявність в сплаві сукупності кремнію та вуглецю, в зазначених авторами кількостях, надає сплаву високу текучість при оптимальному значенні хрупкості, що в кінцевому результаті дозволяє відливати ажурні, тонкостінні деталі зубних протезів. Вибрані кількості компонентів розраховані таким чином, щоб сприяти максимальному досягненню зазначених вище властивостей. Для досягнення дифузного розподілення кабідних фаз в масі, що сплавляється, і відповідного зменшення хрупкості тонкостінних деталей протезів запропоновано додавати бор у кількості 0,1 - 0,2мас.%. Спосіб отримання сплаву, що заявляється, для виготовлення з'ємних зубних протезів з кламерною фіксацією полягає в послідовному спіканні компонентів сплаву у вакуумній індукційній печі з одночасним введенням в масу, що сплавляється, розрахованої кількості азоту. Винахід пояснюється прикладами конкретного виконання. Приклад 1. Для отримання сплаву, що заявляється, в лабораторних умовах виплавку проводили у вакуумній індукційній печі з використанням магнезитокорундової ємкості 2кг. В якості шихтових матеріалів використовували технічно чисті метали та графіт у вигляді електродного бою. Азот вводили шляхом азотомістких таблеток. Кількість компонентів маси, що сплавляється, відповідає, мас.%: Кобальт 63 Хром 30 Молібден 4,8 Кремній 0,7 Вуглець 0,25 Ніобій 1,1 Ванадій 0,6 Азот 0,35 Приклад 2. Хвора А., 1950р.н., звернулась до ортопедичного відділення ОНДІС зі скаргами на відсутність зубів, на рухливість інших зубів, ускладнене пережовування їжі. Об'єктивно: у хворої спостерігається генералізований пародонтит у стадії загострення, зуби рухливі відмічається наявність над- та надясенного зубного каменю, виражена кровоточивість ясен. Після проведення терапевтичних заходів, як завершаючого етапу лікування, хворій було запропоновано протезування з'ємним цільнолитим шинуючим бугельним протезом із запропонованого сплаву. Внаслідок протезування хвора адаптувалася до виготовленого протезу на протязі 14 днів, рухливість, зубів при користуванні протезом відсутня. Через 1 рік контрольна перевірка показала: скарг нема, фіксуючі та затверджуючі властивості кламерів не порушені, ступінь рухливості опорних зубів залишилась на попередньому рівні. Таким чином, сплав для виготовлення з'емних протезів, що заявляється, має сукупність таких властивостей, які роблять його перспективним для широкого впровадження в ортопедичну стоматологію.