Глушник шуму пострілів з автоматичної вогнепальної зброї

Винахід відноситься до вогнепальної зброї і може бути використаний для глушіння шуму пострілу з автоматичної зброї. Найбільш близьким технічним рішенням, вибраним як прототип є глушник з попереднім відведенням порохових газів, що містить газовід з соосним вхідним і вихідним отвором для проходу кулі і складається з двох частин: задньої - у вигляді пристрою для попереднього відведення порохових газів, виконаного у вигляді трубчатого газоводу з отвором, що сполучає внутрішній об'єм газоводу з розширювальною камерою, причому в отворі встановлено зворотний клапан, і передньої - з вихідним влаштуванням для випуску порохових газів, виконаним у вигляді багатокамерного розширювального об'єму (Глушник з попереднім відведенням порохових газів з каналу ствола // В.І. Мураховський, Є.Ф. Слуцький. Зброя спеціального призначення. Довідник. - М.: Элакос, 1995. - C.131). При стрілянні порохові гази частково відводиться з ствола в задню розширювальну камеру через отвір з зворотним клапаном, а частково минають в передню багатокамерну частину глушника, де відбувається гасіння енергії їхнього руху при перетіканні з камери в камеру. Загальними істотними ознаками відомого пристрою і заявлюємого технічного рішення є наявність газоводу з соосними вхідним і вихідним отвором для проходу кулі, прилади для попереднього відведення порохових газів з окремою розширювальною камерою і вихідного пристрою для випуску порохових газів. У пристрої прототипі після проходження кулі частина газів відводиться з газоводу через спеціальний отвір з зворотним клапаном в спеціальну (задню) розширювальну камеру, де охолоджується, зменшується в об'ємі і може випускатися назовні будь-яким відомим засобом. Внаслідок неорганізованого характеру течії і незначного діаметру отвору, лише мала частина газів може бути відведена в задню камеру розширювача, що, поряд з її обмеженим об'ємом і сумарною теплоємністю, не забезпечує помітного "розвантаження" в робітничому процесі передньої багатокамерної частини глушника. В зв'язку з цим переважна частина газів, частково випереджаючи кулю, викидається назовні через вихідний отвір глушиника із надзвуковою швидкістю, знижуючи ефективність глушника шуму. Для недопущення цього необхідно збільшити габарити і масу глушника. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення глушника шуму пострілів з автоматичної вогнепальної зброї, в якому, шляхом впровадження нових конструктивних елементів і зв'язку між ними, забезпечується більш повне організоване відведення порохових газів, які рухаються слідом за кулею по газоводу, в розширювальну камеру, їхнє ефективне охолодження і наступне використання для формування режиму течії порохових газів з вихідного отвору глушника у вигляді вихрьових кілець, що послідовно рухаються. Це дозволяє зменшити рівень шуму, змінити його характер, а також характер і інтенсивність теплового випромінювання, що є істотним демаскуючим фактором, це поширить функціональні можливості глушника і галузь його раціонального застосування. Поставлена задача вирішується тим, що в глушнику шуму пострілів з автоматичної вогнепальної зброї, який містить газовід з соосними вхідним і вихідним отвором, з'єднаний з ним пристрій для попереднього відведення порохових газів з розширювальною камерою і вихідний пристрій для випуску порохових газів, згідно винаходу, газовід виконано з гідравлічним діаметром каналу більшим, ніж діаметр вихідного отводу ствола вогнепальної автоматичної зброї, а пристрій для попереднього відведення порохових газів з газоводу виконане у вигляді нахиленого в бік вихідного отвору газоводу і з'єднаного з ним патрубка з розміщеним в його вхідній частині плавно опуклим профільованим елементом, інший кінець якого з'єднаний з розширювальною камерою, на внутрішній поверхні якої встановлений шар матеріалу з капілярно-пористою структурою, заповненою рідинним хладагентом, а у стінці камери виконано отвір, для заливання хладагенту, постачене пробкою. При цьому вихідний пристрій газоводу виконане у вигляді насадка більшого гідравлічного діаметру з торцевою перегородкою на виході, що містить співвісний зі входом вихідний отвір, з'єднаний з газоводом шляхом переходника у вигляді дифузора. Крім того, всередині розширювальної камери встановлені перегородки, що утворюють з'єднання між собою і з внутрішнім об'ємом газовода камери. Крім того, розширювальна камера виконана з можливістю зміни її об'єму. Окрім цього, торцева перегородка вихідного пристрою виконана у вигляді регульованої ірисової діафрагми. Зіставлення з прототипом показує, що пристрій, який заявляється, відрізняється тим, що: 1) газовід виконано з гідравлічним діаметром каналу більшим, ніж діаметр вихідного отвору ствола зброї, а пристрій для попереднього відведення порохових газів з газоводу виконане у вигляді нахиленого в бік вихідного отвору ї з'єднаного з ним патрубка з розміщеним в його вхідній частині плавно опуклим профільованим елементом, інший кінець якого з'єднаний з розширювальною камерою, на внутрішній поверхні якої встановлений шар матеріалу з капілярнопористою структурою, заповненою рідинним хладагентом, а у стінці камери виконано отвір, постачений пробкою; при цьому вихідний пристрій глушника виконано у вигляді насадка більшого, ніж у газовода, гідравлічного діаметру з торцевою перегородкою на виході, що містить співвісний зі входом вихідний отвір, який з'єднується з газоводом за допомогою переходника у вигляді дифузора; 2) всередині розширювальної камери встановлені перегородки, що утворюють з'єднання між собою і з внутрішнім об'ємом газовода камери; 3) розширювальна камера виконана з можливістю зміни її об'єму; 4) торцева перегородка вихідного пристрою глушника виконана у вигляді регульованої ірисової діафрагми. Виконання газовода з гідравлічним діаметром більшим, ніж діаметр ствола зброї і настанова на ньому пристрою для попереднього відведення порохових газів, у вигляді нахиленого в сторону вихідного отвору газовода і з'єднаного з ним патрубка з розміщеним в його вхідній частині плавно опуклим профільованим елементом, дозволяє забезпечення відхилення і відведення струменя порохових газів, які витікають з ствола після виходу кулі, в розширювальну камеру, яка знаходиться на іншому кінці патрубка, за рахунок ефекту Коанда, що забезпечує прилипання струму до близько розташованої стінки і внаслідок цього більш повне відведення газів (Лебедев І.В., Трескунов С.В., Яковенко B.C. Елементи струнної автоматики. - М.: Машинобудування, 1973. - З.143). Розширювальна ємність є реактивною системою, що глушить. Розміщення на її внутрішній стінці шару матеріалу з капілярно-пористою структурою, заповненою рідинним хладагентом, забезпечує ефективне охолодження порохових газів шляхом випаровування хладагенту, з високим значенням теплоти випаровування, яке складає, наприклад, для води 600ккал/кг. При цьому капілярно-пориста структура здійснює рівномірний розподіл рідинного хладагенту по поверхні нагріву, і відстежує нерівномірне підведення тепла до шару при русі порохових газів по камері (Деря В.Г., Гураєв Н.В., Мумер В.М. Поверхні сили. - М.: Наука, 1985), Наявність отвору з пробкою в стінці розширювальної камери забезпечує можливість підпитки шару капілярнопористого матеріалу рідинним хладагентом. Так як виконання пристрою, що пропонується для попереднього відведення порохових газів спільно з камерою розширення утворить газодинамічний генератор коливань, який перетворює витікання струменя порохових газів з ствола в прямокутні імпульси витрат охолодженого в камері розширення газу (Залманзон Л.А. Аерогідродинамічні засоби виміру вхідних параметрів автоматичних систем. - М.: Наука, 1973. С.162, 169), то виконання вихідного пристрою газовода у вигляді насадка великого гідравлічного параметру з торцевою перегородкою на виході, що містить соосний зі входом вихідний отвір, який з'єднаний з газоводом шляхом переходника у вигляді дифузора, забезпечує формування на виході з глушника вихрьових кілець, які характеризуються істотно меншою шумністю руху у порівнянні з затопленими струменями (Тарасов В.Ф. Експериментальні дослідження турбулентних вихрьових кілець: Дис. ... канд. фіз.-мат. наук. Новосибірськ: Інститут гідродинаміки СВ АН СРСР, 1975) і меншою інтенсивністю демаскуючого випромінювання. Виконання розширювальної камери пристрою попереднього відведення газів з можливістю зміни її об'єму, як і виконання торцевої перегороди вихідного пристрою у вигляді регульованої ірисової діафрагми, дозволить регулювати діаметр вихідного отвору газоводу (Кулагін С.В., Гоменюк А.С., Дикарев В.Н. і ін. Оптико-механічні прилади: Підручник для технікумів. - М.: Машинобудування, 1984. С.150 - 151), і поширити функціональні можливості глушника за рахунок простого пристосування його до зразків автоматичної зброї з різноманітною швидкострільністю і масою порохового заряду в патроні, так як зміна об'єму камери безпосередньо виявляється на частоті генерування імпульсів витрат і, як наслідок, вихрьових кілець, що виходять з глушника по черзі з кулями (Залманзон Л.А. Аерогідродинамічні засоби виміру вхідних параметрів автоматичних систем. - М.: Наука, 1973. - С.162, 169). Суттєвість винаходу пояснюється кресленням, на якому наведена принципова схема глушника. Глушник містить газовід 11 пристрій для попереднього відведення порохових газів, виконаний у вигляді патрубка 2, нахиленого до вихідного отвору газовода, на вхідній ділянці якого розміщений плавноопуклий профільований елемент 3. Вихідний кінець патрубка 2, з'єднаний з розширювальною камерою 4, виконаною з можливістю зміни об'єму за допомогою регулятора 5. Всередині розширювальної камери встановлені перегородки 6, які утворюють камери що сповіщаються, а на внутрішній стінці камери 4 розміщено шар матеріалу 7 з капілярнопористою структурою, заповненою рідинним хладагентом. У стінці камери виконаний отвір з пробкою 8 для заливання хладагента. Вихідний пристрій 9 виконаний у вигляді насадка 10 більшого гідравлічного діаметру з торцевою перегородкою 11 з отвором 12 соосним вхідному 13, що з'єднаний з газоводом переходником 14 у вигляді дифузора. Торцева перегородка виконана з регульованим отвором 12 у вигляді, наприклад, ірисової діафрагми. Глушник шуму працює таким чином. При вході струму порохових газів у газовід 1, останній в результаті ефекту прилипання струму до близько розташованої стінки (ефект Коанда), обтікає профільований елемент 3 і по нахиленому патрубку 2 надходить в розширювальну камеру 4, де розсіює енергію свого руху і охолоджується за рахунок випаровування хладагента. При наповненні розширювальної камери 4 і створенні за рахунок цього протитиску у ній струмінь газу відривається від поверхні профільованого елементу 3, спрямовується у вихідний пристрій 9 у вигляді імпульса витрат і витікає з нього, утворюючи вихрьове кільце. Камера 4 при цьому частково спорожнюється, тиск в ній знижується і струмінь порохових газів наступного пострілу знов прилипає до поверхні профільованого елементу і т.д., генеруючи автоколивання витрат на вході в вихідний пристрій 9 з частотою, рівною темпу стріляння. Ця частота може регулюватися шляхом зміни об'єму камери 4. Зміна діаметру вихрьових кілець, які генеруються, здійснюється зміною розміру вихідного отвору 12 торцевої перегородки 11, виконаної, наприклад, у вигляді регульованої ірисової діафрагми.