Спосіб визначення міцності деревини на кручення

Спосіб визначення міцності деревини на кручення, що включає прикладання до зразка крутного навантаження, який відрізняється тим, що нижню головку зразка, довжиною l =120 мм і поперечним перерізом А=100 мм 2, жорстко закріплюють у рухомому затискачі пристрою, а до верхньої прикладають навантаження, чим створюють в поперечному перерізі зразка схему напружень, яка забезпечує рівномірну деформацію по всій його робочій довжині, а міцність деревини на кручення визначають за формулою: Корисна модель відноситься до механічних випробовувань, зокрема може бути використана для визначення міцності деревини на кручення. Відомі методи механічних випробувань металевих циліндричних зразків [ГОСТ 3565-80], а також технологічних випробувань готових деталей, наприклад, болтів, гвинтів, шпильок на кручення [ГОСТ 3565-87], згідно яких визначають здатність конструкційного матеріалу протистояти дії крутних навантажень. В зв'язку з тим, що деталі конструкцій або окремі вироби із деревини в умовах експлуатації теж працюють на кручення, визначення значень цієї механічної характеристики, з метою створення банку даних, є актуальною в інженерній практиці проектних інститутів та заводських лабораторій при виконанні розрахунків раціональних розмірів конкретних деталей. Корисною моделлю ставиться завдання розробки способу визначення міцності деревини на кручення, який забезпечить в процесі випробувань створення в поперечному перерізі зразка рівномірної деформації по всій його робочій довжині. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі визначення міцності деревини на кручення, який включає прикладання до зразка крутного навантаження, згідно корисній моделі нижню головку зразка, довжиною l0=120мм і поперечним перерізом А=100мм 2, жорстко закріплюють у рухомому зажимі пристрою, а до верхньої прикладають навантаження чим створюють в поперечному перерізі зразка схему напружень, яка забезпечує рівномірну деформацію по всій його робочій довжині, а міцність деревини на кручення визначають за формулою: Мк tw = , H/ м2 , Wp де Мк - крутний момент в робочій частині зразка, Н·м; Wp - полярний момент опору робочого перерізу зразка, м 3. На Фіг.1 представлена конструкція і розміри зразка; на Фіг.2 - схема випробування деревини на кручення. Підготовка заготовок для зразків, відбір і виготовлення зразків виконують згідно [ГОСТ 16483.0-89 (СТ СЭВ 6470-88) Древесина. Общие требования к физико-механическим свойствам]. Зразки вирізають вздовж волокон деревини. При випробуваннях використовують пристрій, що складається з нижньої плити 3, з'єднаної шпильками 4 з верхньою платформою 6. В нижній плиті 3 вмонтований рухомий зажим 2, який може переміщуватись у вертикальній площині в процесі випробування, забезпечуючи рівномірну деформацію деревини в поперечному перерізі Мк , H / м2 , Wp де Мк - крутний момент в робочій частині зразка, H ×м; Wp - полярний момент опору робочого перерізу tw = UA (11) 27000 (13) U м 3. (19) зразка, 3 27000 зразка. Верхня платформа 6 має отвір 5 для пропускання через нього зразка 1. Реалізацію поставленого корисною моделлю завдання здійснюють наступним чином. Нижній кінець зразка 1 пропускають через отвір 5 верхньої платформи 6 і жорстко закріплюють у рухомому зажимі 2 нижньої плити 3 пристрою, а до верхнього кінця - за допомогою динамометричного ключа 7 [ГОСТ 29308-92; ИСО 1703-88] прикладають крутне навантаження. В момент появи в зразку тріщин, сколів, слідів розшарування випробування припиняють, фіксуючи максимальне зусилля Р руйнування деревини, а міцність деревини на кручення визначають за формулою: Мк tw = , H/ м2 , Wp де Мк - крутний момент в робочій частині зразка, Н·м; Wp - полярний момент опору робочого перерізу зразка, м 3. 4