Спосіб виготовлення мембранного побутового газового лічильника

Корисна модель відноситься до пристроїв для вимірювання витрати газів або рідин і може бути використаний для виготовлення мембранних лічильників. Відомий спосіб виготовлення газового лічильника, що описаний у заявці Російської Федерації № 2000132229, МПК7 G01F1/00, дата п ублікації: 2002.12.27. Спосіб виготовлення газового лічильника, що містить кілька вимірювальних камер з мембранами, що деформуються, а також центральний корпус, що має кілька каналів, які забезпечують відповідно підведення газу ззовні у вимірювальні камери і його відведення за межі центрального корпуса, при цьому спосіб полягає в тому, що здійснюють лиття під тиском центрального корпуса з наступним звільненням його від ливарної форми, який відрізняється тим, що звільняють від ливарної форми всі канали за одну операцію. При цьому видаляють елементи ливарної форми з усіх каналів уздовж одного напрямку. Крім того видалення ливарної форми здійснюють у напрямку, перпендикулярному до поверхні центрального корпуса, оскільки всі канали лічильника відкриваються на одній поверхні центрального корпуса. Спільними ознаками зі способом виготовлення лічильника, що заявляється, є використання методу лиття із алюмінієвого сплаву. Причинами, що перешкоджають одержанню необхідного технічного результату є відносна складність способу. За прототип вибрано за найбільшим числом спільних суттєви х ознак відомий спосіб, що описаний у комплекті технологічної документації 7623893. 10200.50005 на технологічний процес виготовлення мембранного газового лічильника ЩС 2.833.005 (згідно ТУ УЗЗ.2-14312453-001-2003 затверджених директором Державного підприємства завод "Генератор" 09.04.2003 р. За цим способом верхній корпус і нижній корпус газового лічильника виготовляють із листової сталі методом штампування і глибокої витяжки. Корпус і бічні стінки вимірювального пристрою та щоки мембрани виготовляють із пластмаси. Мембрани виготовляють вирубкою із полотнища гуми з кордом. Просічення отворів у мембрані виконують вручну, розтягуючи полотнище мембрани на нижній або верхній кришці вимірювального механізму. Щоки кріплять до мембрани по просічених отворах за допомогою гвинтів і гайок. Важелі та деталі кінематичної схеми виштамповують із пластмаси. У процесі збирання вимірювальної камери по просічених по периметру мембрани отворам один край мембрани кріплять на штирі торця корпуса вимірника. Перед закріпленням іншого краю мембрани, в паз типу "ластівчин хвіст", який знаходиться на внутрішній щоці мембрани, вставляють важіль, що передає зворотно-поступальний рух щічок мембрани на вал приводу кінематичної схеми. Потім закріплюють на штирки торця корпуса вимірника отвори мембрани, що залишилися. Верхню кришку вимірника змазують медичним вазеліном і накладають на штирки торця корпуса вимірника. На термопресі пластмасові штирки під тиском перетворюються в термозаклепки, що герметизують порожнину вимірювального пристрою. Потім на монтажному столі укладають кришкою вниз змонтовану частину вимірювального пристрою і подібним чином монтують другу камеру вимірювального пристрою. Під час виготовлення вимірювального механізму лічильника газу притирають робочу поверхню золотникової пари протягом 20 хвилин. Періодично наносять суспензію, що складається з абразивного порошку та гасової емульсії, не допускаючи висихання абразивного порошку. Перевіряють відсутність глянцю на поверхні, що притирається. Потім промивають золотники розчином рідкого мила у воді, а потім чистою водою і висушують. Перевіряють герметичність золотникової пари. Потім збирають кінематичну схему механізму, що перетворює поступальний рух мембрани в обертовий рух золотників і в обертовий рух шестерень приводу лічильного механізму. Для цього складають кривошипний механізм, важіль регулювальний, колесо конічне, запресовують важелі, настроюють кінематичну схему лічильника. Перевіряють у зібраному стані роботу кінематичної схеми. У процесі сполучення кінематичного механізму з приводом лічильного механізму встановлюють блок вихідної осі, хвостовик якої входить у зачеплення з кінематичною схемою. Під час збирання лічильника на нижній корпус лічильника одягають Г-подібний бандаж. На торець площини рознімання укладають гумову прокладку, накривають верхньою кришкою і завальцьовують. Контролюють герметичність корпусу газового лічильника шляхом занурення у воду. Після висушування поверхні лічильника струменем повітря припрацьовують деталі, пропускаючи через лічильник протягом 2 годин повітря за максимальної витрати Qmax. Точність та чутливість перевіряють на стенді. За величиною падіння тиску при мінімальній витраті газу Qmin перевіряють похибку вимірювання кожного лічильника. Потім здійснюють регулювання лічильників газу на витратах Q max і 0,2 Qmax у межах допустимих похибок. Спільними ознаками із способом виготовлення газового лічильника побутового призначення, що заявляється, є: - виготовлення деталей, - збирання вимірювальної камери, - збирання вимірювального механізму лічильника газу, - збирання кінематичного механізму, - сполучення кінематичного механізму з приводом лічильного механізму, - збирання лічильника, - контроль герметичності газового лічильника, - перевірка точності та чутливості. Причинами, що перешкоджають досягти необхідного технічного результату є порівняно висока трудомісткість способу виготовлення газового лічильника, що зумовлена значною часткою ручної праці. В основу винаходу поставлено задачу у способі виготовлення газового лічильника шляхом зміни параметрів і введення додаткових те хнологічних операцій забезпечити зниження трудомісткості. Поставлена задача вирішується тим, що в способі виготовлення газового лічильника побутового призначення, який включає виготовлення деталей, збирання вимірювальної камери, збирання вимірювального механізму лічильника газу, збирання кінематичного механізму, сполучення кінематичного механізму з приводом лічильного механізму, збирання лічильника, контроль герметичності газового лічильника, перевірку точності та чутливості, згідно з корисною моделлю, під час виготовлення деталей у процесі штампування верхнього і нижнього корпусів формують по 2 вн утрішніх виступи, котрі забезпечують фіксацію вимірювального механізму в корпусі лічильника, у вер хньому корпусі просікають отвори під кріплення вхідного і вихлопного патрубків, двох втулок для кріплення корпусу обчислювального пристрою, а також кріплення і герметизації блоку вихідної осі, отвори на мембрані просікають за один прийом на матриці, причому спочатку пуансон повністю притискають до матриці, а потім пробійниками просікають відразу всі отвори, не деформуючи полотнище мембрани, щоки мембрани сполучають з мембраною через просічені в мембрані отвори за допомогою термозаклепок, на стадії збирання блоку вимірювання притирання золотникових пар виконують на плоскодовідному стенді, що забезпечує одночасно поступальний і обертальний рух кожного елемента золотникових пар, для притирання застосовують екологічно чисту суспензію, що складається зі шліфувального порошку, мастильно-охолоджувальної рідини і рідкого мила, колектор з притертою зовнішньою поверхнею приклеюють на корпус вимірювального механізму за допомогою поліуретанового клею при температурі 15-30°С протягом 14-18 годин, вихлопний патрубок, що механічно закріплюють закріпляють на корпусі вимірювального механізму на герметик, має виносну площадку до якої закріплюється кінематична схема. Перша додаткова відмінність полягає в тому, що отвори на мембрані просікають за один прийом на матриці, що встановлена на столі, а пуансон - на направляючих. Особливість просічення отворів на матриці у тому, що пуансон спочатку повністю притискають до матриці, а потім пробійниками просікають відразу всі отвори, не деформуючи полотнище мембрани. Друга додаткова відмінність полягає в тому, що до важелів кінематичної схеми прилаштовують регулювальні шайби, які дозволяють змінювати їх довжину і таким чином забезпечувати плавність роботи кінематичного механізму. Третя додаткова відмінність полягає в тому, що по контуру фланців корпусу вимірювального механізму виконані прямокутні канавки, а по контур у фланців кришок корпусу виконані відповідні виступи, які забезпечують при збиранні вимірювального механізму рівномірний натяг мембрани та сталу герметичність механізму. Спосіб, що заявляється, реалізується так. Верхній корпус і нижній корпус газового лічильника виготовляють із листової сталі методом штампування і глибокої витяжки. У процесі штампування верхнього і нижнього корпусів формують по 2 внутрішніх виступи, котрі забезпечують фіксацію вимірювального механізму в корпусі лічильника, а на верхньому корпусі просікають отвори під кріплення вхідного і вихлопного патрубків, двох втулок для кріплення корпусу обчислювального пристрою, а також кріплення і герметизації блоку ви хідної осі. Обидва корпуса фарбують у два прийоми. Спочатку наносять шар ґрунтовки, її сушать і наносять шар фарби. Після просушування фарби виконують всі види випробувань і калібрування. Другий шар фарби наносять на зовнішню поверхню по завершенні всіх випробувань. Золотникову пару виготовляють із фенопласту. Важелі та деталі кінематичної схеми виштамповують із пластмаси. До важелів кінематичної схеми прилаштовують регулювальні шайби, які дозволяють змінювати довжину важелів. Мембрани виготовляють вирубкою контуру мембрани із полотнища гуми з кордом. Отвори на мембрані просікають за один прийом на матриці, що встановлена на столі, а пуансон - на направляючих. Особливість просічення отворів на матриці у тому, що пуансон спочатку повністю притискають до матриці, а потім пробійниками просікають відразу всі отвори, не деформуючи полотнище мембрани. До мембрани приєднують дві щоки, одна - металева, інша - пластмасова. З'єднують гвинтами через висічені в мембрані отвори. Під час збирання камери у центральному пластмасовому корпусі, що має по торцях штирі і прямокутні канавки, розміщують мембрану в зборі. Глибину укладання мембрани регулюють за допомогою шаблонів. На пластмасову пластину мембрани через паз "ластівчин хвіст" приєднують важіль мембрани для передачі обертального моменту до кінематичної схеми приладу. Важіль закріплюють на вал, загерметизований гумовою муфтою. На розтягнуту на штирях мембрану укладають кришку і прикріпляють до корпусу термічними заклепками, що забезпечує герметичність утвореної камери. Потім на монтажному столі укладають кришкою вниз змонтовану частину вимірювального пристрою і подібним чином монтують другу камеру вимірювального пристрою. Перевіряють герметичність камер методом вакуумування тиском Р=370 Па. Підвищення тиску має бути в межах більш 4-6 Па/сек. На стадії виготовлення вимірювального механізму лічильника газу притирання золотникових пар виконують на плоскодовідних стендах, що забезпечують одночасно поступальний і обертальний рух кожного елемента золотникових пар. Для притирання застосовують рідку екологічно чисту суспензію, що складається зі шліфувального порошку, мастильно-охолоджувальної рідини і рідкого мила. У процесі притирання не відбувається утворення шкідливого пилу. Фенопласт, з якого виготовлена золотникова пара, просочується суспензією і не утворює шкідливого пилу. Після притирання деталі промивають розчином рідкого мила, а потім чистою водою і висушують у сушильній шафі. Притерту із золотником пластмасову решітку колектора закріплюють на корпусі вимірювального механізму ґрати колектора за допомогою полі уретанового клею. Висушують клей при 15-30°С протягом 14-18 годин. Золотники установлюють на притерту поверхню і перевіряють герметичність золотникових пар і клейового шва методом вакуумування. Перевіряють герметичність камер методом вакуум ування тиском Р=370 Па. Підвищення тиску має бути в межах більш 4-6 Па/сек. У процесі збирання кінематичного механізму установлюють деталі, регулюють і контролюють розмірні ланцюги. На відміну від прототипу у кінематичній схемі 2 регулювальних важеля мають шайби для регулювання довжини важеля. На поворотні вали корпуса напресовують важелі, а до них закріплюють і регулюють кінематику лічильника. Регулюють плавність ходу з контролем утрати тиску в тракті і заміряють похибку вимірювання на витраті Qmin Регулювання падіння тиску здійснюють шляхом зміщення по куту вала і верхнього важеля. На стадії сполучення кінематичного механізму з приводом лічильного механізму на верхньому корпусі встановлюють і герметизують блок вихідної осі, хвостовик якої входить у зачеплення з кінематичною схемою. У процесі збирання лічильника блок вимірювання встановлюють у нижній корпус по напрямних, відповідно до положення верхнього корпуса. На вихлопний патрубок блоку вимірювання встановлюють випускний клапан, який герметизують ущільнювальними кільцями. Потім установлюють на нижній корпус окантовку Г-подібної форми, вкривають фланець герметиком і накривають верхнім корпусом. Завальцьовують окантовку в 2 прийоми. Контролюють герметичність зборки зануренням у воду лічильника під тиском Р=400 КПа. Після висушування припрацьовують лічильник при Qmax, витримують у приміщенні протягом 5 годин. Установлюють лічильник на перевірочний стенд і контролюють відповідність параметрів лічильника вимогам технічних умов. Спосіб, що заявляється, реалізують на стандартному обладнанні без додаткових капітальних затрат на нестандартне обладнання.