Спосіб експериментального моделювання діабетичної ретинопатії

Спосіб експериментального моделювання діабетичної ретинопатії шляхом введення в організм тварини фармакопрепарату, який відрізняє ться тим, що як фармакопрепарат використовують метилгліоксаль, що вводять субкон’юнктивально у дозі 0,14-0,16 мл у розчині 70 мкМ одноразово на добу протягом 7-10 діб. (19) (21) u200709090 (22) 07.08.2007 (24) 25.10.2007 (72) ОЛЕЙНИК ТЕТЯНА ВІКТОРІВН А, U A (73) ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО, U A (56) 3 27467 його розвитку, та є причиною зниження і значної втрати зорових функцій. Лікування пацієнтів з проявами діабетичної ретинопатії різного ступеня вираженості є актуальною проблемою і включає медикаментозні, лазерні й хірургічні методи дії. Патогенетичні механізми розвитку діабетичної ретинопатії разноманітні та вивчені далеко не повністю. Провідна роль в її розвитку належить, безумовно, гіперглікемії. Підвищений рівень глюкози особливо небезпечний для інсуліннезалежних клітин, якими є періцити та ендотелій судин. Загибель періцитів і порушення цілісності ендотелію капілярів робить судинне русло сітківки нерівномірним. У ньому поєднуються зони, де відсутня перфузія кров’ю та ділянки венозного застою. Зони гіпоксії є джерелом вироблення чинників зростання нових судин, що викликає розвиток неоваскуляризації у області диска зорового нерва, розростанню фіброзної тканини, що ускладнюються геморрагіями і розвитком тракційного відшарування сітківки. Останніми роками всю більшу увагу при вивченні патогенезу діабетичної ретинопатії привертають пускові метаболічні механізми, що призводять до утворення кінцевих продуктів глікозілірування й активації протєїнкінази С. Високий рівень глюкози викликає цілий ряд метаболічних порушень, як усередині кліток, так і в екстрацеллюлярному просторі. Як пускові моменти, що призводять до ураження судинної, нервової та інших тканин організму, розглядається не стільки підвищений рівень глюкози, а головним чином, зростання концентрації цілого ряду високоактивних метаболітів вуглеводнофосфорного й ліпідного обміну, таких як метілгліоксаль, ацето-ацетат, діацилгліцерін і інших. Підвищена концентрація цих метаболітів безпосередньо викликає порушення регуляції обміну й функції клітин. У зв’язку з цим актуальними є дослідження, спрямовані на розробку методів зниження утворення й знешкодження цих високотоксичних речовин, у тому числі й експериментальні. Метод експериментального моделювання діабетичної ретинопатії здійснюється за допомогою субкон’юнктивального введення метілгліоксаля. Підвищена концентрація метілгліоксалю безпосередньо викликає порушення регуляції обміну й функції клітин. Значне збільшення концентрації метілгліоксалю може служити причиною інактивації гліколітичних ферментів у нейтрофілах, пригнічує біологічну активність білків. Відомо, що вміст метілгліоксалю в крові хворих на цукровий діабет практично в шість і більше разів перевищує норму. Реалізують спосіб наступним чином. Білим щурам лінії «Вистар» масою 180-200г, які були на стандартному раціоні у віварії проводили субкон’юнктивальне введення метілгліоксалю у дозі 0,14-0,16мл у розчині 70мкМ одноразово на добу протягом 7-10 діб. Контрольним тваринам проводили субкон’юнктивальні ін’єкції розчиннику аналогічної кількості у 10мМ цитратного буфера (рН 4,5). На 10 день проводили дослідження сітківки ока тварини, де констатували наявність 4 ушкоджень, характерних для діабетичної ретинопатії. Приклад 1. Двом білим щурам лінії «Вистар» масою 180 та 200г, які були на стандартному раціоні у віварії субкон’юнктивально піпеткою вводили метілгліоксаль у дозі 0,16мл у розчині 70мкМ одноразово на добу протягом 10 діб. Контрольним двом тваринам субкон’юнктивально вводили аналогічну кількість розчиннику у 10мМ цитратного буфера (рН 4,5). На 10 день проводили дослідження сітківки ока тварин та констатували наявність ушкоджень, характерних для діабетичної ретинопатії, порівнюючи з контрольними тваринами. Використання способу, що заявляється, дає можливість у порівняно короткий термін досягнути порогу пошкоджуючої концентрації високотоксичних метаболітів у сітківці ока. Література: 1. Патент №56852А, Україна. МКВ G09B23/28, А61В10/00 Спосіб експериментального моделювання цукрового діабету. - Гусак В.К., Гринь В.К., Михайличенко В.Ю., Родін Ю.В., Ніколенко Ю.І., Пічка В.В. 2. Экспериментальный сахарный диабет// под ред. академика АМН СССР В.Г. Баралить. -Л.: «Наука», 1983 - С.50