Процес плевродезу

Процес плевродезу, що включає діатермокоагуляцію парієтальної плеври від 2-го ребра і нижче до 6-го ребра по задньобоковій поверхні парієтальної плеври, який відрізняється тим, що додатково виконують діатермокоагуляцію по боковій, передньобоковій та передній внутрішніх поверхнях грудної стінки, при цьому її виконують поточково реберній поверхні, а також додатково встановлюють активний дренаж у плевральну порожнину. (19) (21) u200709671 (22) 27.08.2007 (24) 10.12.2007 (72) БОЙКО ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, U A, БАЧЕРІКОВА ЮЛІЯ АНДРІЇВН А, U A, МАКАРОВ ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, U A (73) ІНСТИТУТ ЗАГАЛЬНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ ХІРУРГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ Н АУК УКРАЇНИ, UA (56) 3 28557 проміжків, підшкірну емфізему) та утворення єдиного лінійного спайкового процесу по одній поверхні легені аж до нижніх його відділів. Встановлена задача досягається тим, що в процесі плевродезу, який включає діатермокоагуляцію парієтальної плеври від 2-го ребра і нижче до 6-го ребра по задньобоковій поверхні парієтальної плеври, згідно з корисною моделлю додатково виконують діатермокоагуляцію по боковій, передньобоковій та передній внутрішнім поверхням грудної стінки. При цьому її виконують лише по реберній поверхні (цяточно). Також додатково встановлюють активний дренаж у плевральну порожнину. Виконання цяточної діатермокоагуляції по боковій, передньобоковій та передній внутрішнім поверхням грудної стінки від 2-го ребра і нижче до 6-го ребра дозволяє зафіксувати легеню з трьох боків до парієтальної плеври (по типу "паросольки"). При цьому нижні відділи легені не захоплюють, а залишають їх р ухливими і здатними виконувати дихальні екскурсії. Заявнику невідомі приклади цяточної діатермокоагуляції з трьох боків до парієтальної плеври і зниження за рахунок цього травматизації під час операції та у післяопераційному періоді. При цьому вра ховується можливість надалі (при необхідністі) виконання торакотомії або торакоскопії, тобто після виконання процесу залишаються ділянки необлітерірованої плевральної порожнини. Докладний опис процесу сполучений з прикладом його конкретного виконання в кліниці. Клінічний приклад: хворий О., 22 років, знаходився на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні ІЗНХ АМНУ у жовтні 2006р. Хворий поступив у клініку ургентно (доставлений машиною швидкої допомоги) через 1 добу від початку захворювання зі скаргами на біль у лівій половині грудної клітки, задишку при розмові. З анамнезу відомо: палить, захворів раптом, на тлі повного спокою. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки виявлено тотальний колапс легені спонтаний пневмоторакс зліва. Ургентно виконаний торакоцентез в IV міжребір’ї по передній підпахвовій лінії латерально від грудних м’язів (точка Богуша-Лукомського) - отримано повітря, виконана відеоторакоскопія, огляд плевральної порожнини, виявлено безліч бул від 0,3 до 1,0см в діаметрі в ділянці верхньої долі, активного надходження повітря в плевральну порожнину на момент огляду плевральної порожнини не було. З ви щезазначеної точки здійснено дренування плевральної порожнини по Бюлау дренажною трубкою з внутрішнім діаметром 0,8см. Впродовж наступних 72 годин легеня не розправилась, зберігалося виділення повітря по дренажу. Ургентно виконана торакотомія, ревізія плевральної порожнини, виявлено були в ділянці першого сегменту атипічна резекція верхівки легені, дрібні були ушиті, віконан плевродез: точечна діатермокоагуляція парієнтальної плеври по ребрам, від другого до шостого ребра по задне 4 боковій, боковій, передньо-боковій та передній внутрішній поверхні грудної стінки (по типу "парасольки"). Операцію було закінчено активним дренуванням плевральної порожнини. Післяопераційний період без ускладнень, біль в ділянці розташування дренажної трубки незначний. Рентгенологічний контроль через добу легеня розправилась. Дренажна трубка видалена, хворий виписаний в задовільному стані. Таким чином, застосування процесу, що запропонований, дозволяє здійснювати профілактику рецидивів спонтанного пневмотораксу, виключаючи зайву травматизацію (плевректомію, пошкодження міжреберних проміжків, підшкірну емфізему) та утворення єдиного лінійного спайкового процесу по одній поверхні легені аж до нижніх його відділів.