Регульований електропривід

Регульований електропривід, що містить вентильно-ємнісний перетворювач, до виходу якого підключені послідовно з'єднані датчик струму якоря і якірна обмотка електродвигуна 3 якого з'єднаний з виходом суматора, другий вхід суматора з'єднаний з виходом датчика струму збудження, блок розподілу, вихід якого з'єднаний з входом суматора, два входи блоку розподілу з'єднані відповідно з виходом блоку завдання і виходом датчика струму порушення, згідно з корисною моделлю введений дросельний регулятор електроприводу, вхід якого з'єднаний з вентильно-ємнісним перетворювачем, а вихід з'єднаний з якірною обмоткою електродвигуна. Суть корисної моделі пояснюється кресленням, де на Фіг. представлена функціональна схема регульованого електропривода. Регульований електропривод містить вентильно-ємнісний перетворювач 1, до виходу якого підключені послідовно з'єднані датчик 2 струму якоря і якірна обмотка електродвигуна 4 постійного струму, обмотка збудження якого через датчик струму порушення 5 підключена до виходу керованого перетворювача 6, входом підключеного до виходу регулятора струму порушення 7, вхід якого з'єднаний з виходом суматора 8, другий вхід суматора 8 з'єднаний з виходом датчика струму порушення 5, блок розподілу 9, вихід якого з'єднаний із входом суматора 8, два входи блоку розподілу з'єднані відповідно з виходом блоку завдання 10 й виходом датчика струму 2, дросельний регулятор електроприводу 3, вхід якого з'єднаний з вентильно-ємнісним перетворювачем 1, а вихід з'єднаний з якірною обмоткою електродвигуна 4. Регульований електропривод працює таким чином. Момент, що розвивається електродвигуном, пропорційний струму якоря і потоку збудження: М = кФІя = kkвівІя, де Ія - струм якоря; k - конструктивний елемент машини; kв - коефіцієнт пропорційності між струмом збудження і потоком; ів - струм збудження. Унаслідок нестабільності вихідного параметра вентильно-ємнісного перетворювача від частоти обертання електродвигуна, необхідно регулювати потік збудження електродвигуна в строгій відповідності з поточним значенням струму вентильно-ємнісного перетворювача Для цього встановлюють задаючий сигнал зовнішнього контура управління моментом, рівним Uз = l U1U2 де l - коефіцієнт пропорційності 0 < l £ 1; U1 - напруга зворотного зв'язку по струму збудження електродвигуна в стопорному режимі; U2 - напруга зворотного зв'язку по струму якоря електродвигуна в стопорному режимі. Для формування в регульованому електроприводі заданого значення моменту електродвигуна необхідно дотримувати умову U1U2 = U1U2 , де: U1 - поточне значення напруги зворотного зв'язку по струму збудження електродвигуна; 28812 4 U2 - поточне значення напруги зворотного зв'язку по струму якоря електродвигуна. Для підтримки заданого моменту двигуна необхідний сигнал завдання струму збудження U1, формується на виході блоку розподілу, на перший вхід якого подається сигнал U1, а на другий вхід поступає сигнал U2. На виході блоку розподілу формується сигнал U1, рівний: U1U2 U2 Сигнал із задаючого пристрою поступає на розподільний блок електроприводу, а з нього - на суматор, на який також поступає сигнал з датчика струму збудження. Сигнал помилки поступає на регулятор, який відпрацьовує помилку. Сигнал з регулятора поступає на управляючий перетворювач, де перетворюється в сигнал струму і поступає на обмотки двигуна. З виходу електродвигуна сигнал поступає на регулятор електроприводу і поступає на вентильно-ємнісний перетворювач. Регульований електропривод забезпечує плавність пуску й гальмування механізмів і машин, зберігаючи зразкову сталість моменту до швидкості 0,5-0,6 від синхронної. U1 =