Спосіб визначення розповсюдженості гестаційних набряків

Спосіб визначення розповсюдженості гестаційних набряків, при якому проводять вимірювання електричних параметрів тканин верхніх і нижніх кінцівок, який відрізняється тим, що вимірюють значення електричної провідності 3 28843 має внутрішню память і таймер запису показань чутливого перетворювача. Прилад має зв'язок з персональним комп'ютером з можливістю переносу і обробки даних в програмі Excel пакету Microsoft Office. Діагностику проводять таким чином: жінка знаходиться в лежачому положенні на протязі 10 хвилин для того щоб усун ути вплив факторів зв'язаних з ортостатичною напругою рідини у кінцівках. Прикладають чутливий перетворювач (датчик) приладу на тильній поверхні середини передпліччя і фіксують його еластичною стрічкою таким чином щоб не створити деформацію шкіри, вище крапки прикладання датчика приладу одівають манжету приладу для вимірювання артеріального тиску за розміром в залежності від окружності кінцівки, вимірюють електропровідність тканин до підвищення тиску у манжеті, потім доводять тиск в манжеті до 80мм.рт.ст. і утримують його на протязі однієї хвилини, знову проводять вимірювання електричної провідності, потім тиск у манжеті зменшують до початкового рівня і фіксують показник електропровідності на протязі 10 хвилин (кожну хвилин у за таймером, який вбудований в схему вимірювального приладу). Всі отримані данні заносять у внутрішню пам'ять приладу. Так само проводять діагностику на внутрішньої поверхні гомілки. Діагностику можна проводити по даним отриманим з однієї, двох, а для підвищення якості діагностики з всіх чотирьох кінцівок. По отриманим даним рахують середньоарифметичний показник і будують гістограму зміни електричної провідності від часу, по якій проводять діагностику. О наявності набряків рахують по абсолютному значенню електричної провідності і часу за який рівень електричної провідності тканин повертається до початкового рівня. В жінок з відсутністю набряків час, за який значення електричної провідності поверталося до початкового рівня, дорівнював не більш 3 хвилин. При набряках І ступеню цей час дорівнював від 3 до 5 хвилин, II ступеню від 5 до 10 хвилин. У жінок з набряками III ступеню більш ніж за 10 хвилин, що вказує на велику гідрофільність тканин. На Фіг. зображені гістограми залежності зміни електричної провідності тканин нижніх кінцівок від часу повернення її до початкового рівня у вагітних жінок: при відсутності набряків, набряках І ступеню, II ступеню, III ступеню. Як видно з представленної гістограми електропровідність залежить від ступеню вираженості гестаційних набряків. При підвищенні вмісту позаклітинної рідини зростає абсолютне значення електропровідності. При накачуванні манжети до 80мм.рт.ст. зростає показник електропровідності за рахунок збільшення кількості крові в кінцівках і кількості позаклітинної рідини. Після доведення тиску в манжеті до початкового рівня і відновлення кровообігу в кінцівках, час за який рівень електропровідності повертався до початкового рівня залежить від кількості позаклітинної рідини яка обумовлює вираженість гестаційних набряків. Застосування запропонованого способу дозволить підвищити точність діагностики пізнього 4 гестозу, кількісно визначати ступінь розповсюдженості гестаційних набряків, динаміку їх зміни і дозволить проводити дифференційований підхід до терапії. Джерела інформації прийняті до уваги при експертизі: 1. Ар ш Э.И. Автогенераторные методы и средства измерений. - Μ.: Машиностроение .1979.-256с. 2. Венцківський Б.М., Запорожан В.М., Сенчук А.Я. Гестози вагітних: Навч. посібник. -К.: Аконіт, 2002. - 112с. 3. Пат. 2182814 России, МПК А61В5/053. M.E.Разгуляев, Д.С.Рябоконь, Н.И.Жулов (Россия).-№ 99108305/14; заявл. 13.04.99; опубл.27.05.02. 4. Пат. 44190А України, МПК A61N1/00; Д.А.Хасхачих, А.Д.Хасхачих (Україна).№2001074824; заявл. 10.07.01; опубл. 15.01.02. Бюл. №1. 5. Полищук В.И., Терехова Л.Г. Техника и методика реографии и реоп-летизмографії. - Μ.: Медицина, 1983. 6. Полонецкий Л. 3., Гелис Л. Г., Фролов А. В. Импедансная плетизмография// Инструментальные методы исследования кровообращения в кардиологии. -МинскД 994. С.81-120. 7. Лобарский М.С., Шевела А.И. Методы лимфодиагностики и оценки эффективности лечения лимфедемы, лимфовенозной патологии и трофических язв // Российские медицинские вести.- 2004.-№3.-С.69-70. 8. Сидорова И.О. Поздний гестоз.-М.: Арктоус, 1996.-223с.