Спосіб визначення розповсюдженості злоякісних пухлин товстої кишки

Спосіб визначення розповсюдженості злоякісних пухлин товстої кишки, який включає проведення клінічних, рентгенологічних та ендоскопічних досліджень, який відрізняється тим, що додатково визначають показники феритину в гепаринізованій крові методом радіоімунного аналізу до операції і при рівнях 112±20,4 мкг/л має місце II стадія (T2-3N0M0), при 118±24,7 мкг/л - III стадія (T3-4N1M0) захворювання, а при 181+48,4 мкг/л і більше - у хворого IV стадія (T3-4N0-1M1) захворювання. (19) (21) u200709366 (22) 17.08.2007 (24) 26.11.2007 (72) ЄВТУШЕНКО ОЛЕГ ІВАНОВИЧ, UA, САГА ДАНУТА ЛЮЦІАНІВНА, UA, М'ЯСОЄДОВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA, КУХАР ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (73) НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л.ШУПИКА, UA (56) 3 припинити дослідження до візуальної ідентифікації пухлини. Застосування цих методик дає можливість встановити діагноз, однак розповсюдженість ракового процесу, часто, визначають під час оперативного втручання, яке із-за місцевого розповсюдження пухлини і наявності віддалених метастазів стає не можливим і не доцільним. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності передопераційного визначення розповсюдженості раку товстої кишки. Задача досягається шляхом визначення до операції показників тканинного поліпептидного антигену методом радіоімунного аналізу [3]. Спосіб виконують наступним чином: у хворих в доопераційному періоді, паралельно з іншими методами дослідження проводять взяття крові з вени. Після чого виділяють з неї сироватку і в ній, методом радіоімунного аналізу, визначають вміст феритину. У хворих на рак ободової кишки має місце у 65% його підвищений рівень у порівнянні з показником норми (61,4,0±5,3мкг/л). При рівнях, що складають 112±20,4мкг/л має місце II стадія (Т2-3N0M0), при 118±24,7мкг/л - III стадія (T3-4N1 M0) захворювання, а при 181±48,4мкг/л і більше у хворого IV стадія (T3-4N0-1 M1) захворювання. Прикладом конкретного виконання є: Історія хвороби №5397 хворої П-ко, 69 років, яка обстежувалася у відділенні ядерної медицини Інституту онкології АМН України 01.11.06р. Скарги на больові відчутті в черевній порожнині, здуття живота, періодичні закрепи, загальну слабкість. В анамнезі гіпертонічна хвороба. Хворою себе вважає на протязі 3 місяців, коли вперше звернула увагу на больові відчуття в лівому гіпогастрії. Звернулася за медичною допомогою по місцю проживання 1 місяць тому назад. Під час рентгенологічного та ендоскопічного дослідження виявлено пухлину в дистальній третині сигмоподібної кишки. При патогістологічному дослідженні - аденокарцинома. Рівень тканинного поліпептидного антигену при поступленні 256мкг/л. Хворій проведено хірургічне лікування. Під час ревізії органів черевної порожнини виявлені множинні метастатичні відсіви по парієнтальній і вісцеральній очеревині, а також незначна кількість асцитичної рідини. Пухлина в дистальній третині кишки, інфільтративного типу росту, проростає в заочеревинний простір, розмірами 6´8см. Враховуючи повністю збережену прохідність товстої кишки, виконано пробну лапаротомію. Патогістологічне заключения низькодиференційована аденокарцінома. Перебіг післяопераційного періоду ускладнився гіпертонічним кризом. На 18 добу хвора виписана із стаціонару. Аналіз даного випадку свідчить про недоцільність оперативного втручання, після якого в післяопераційному періоді виникло доволі грізне ускладнення. Однак необхідні для цього висновку дані були отримані не на етапі планування лікування, а під час операції. Якби був прийнятий у розрахунок результат радіоімунологічного дослідження феритину, який склав 256мкг\л , то хірургічного втручання та заходів пов'язаних з 28206 4 можна було б уникнути, не створюючи загрози життю хворої. Клінічна та радіоімунологічна апробація даного методу проведена на базі кафедри онкології КМАПО ім. П.Л. Шупика у відділення ядерної медицини Інституту онкології АМН України у 72 хворих на рак товстої кишки, з них - 12 хворих з розповсюдженими і занедбаними формами захворювання, котрі отримали хірургічне лікування. Спосіб може бути застосований у всіх спеціалізованих онкологічних закладах, як високоефективний тест на визначення розповсюдженості ракового процесу товстої кишки в поєднанні з іншими методами, що застосовуються у даного контингенту хворих. Список літератури: 1. Блохин Н.Н., Алиев Б.М., Акопян Ю.М. и др. Диагностика и лечение рака ободочной и прямой кишки //М.: Медицина, 1981. -С.254. 2. Кныш В.И. Рак ободочной и прямой кишок. М.: Ирбис, 1997. -254с. 3. Чеботарева Э.Д., Шишкина В.В., Славнов В.Н. Радиоиммунологический анализ в онкологии. - К.: Здоровье, 1984. -144с.