Вогнетривка маса

1. Вогнетривка маса, що виго товлена на основі шпінельно-корундового матеріалу, яка 3 28874 визначають відповідно до залежності: СД = 0,5+(Ш-52)×(0,03 ¸ 0,06), де: СД - кількість добавки, мас. %; Ш - зміст шпінелі в масі, мас. %. Відмінною рисою маси, відповідно до корисної моделі, є наявність у її складі двох основних мінеральних фаз: алюмомагнезіальної шпінелі і корунду, з переважним змістом шпінелі. Зазначені фази мають близькі КТЛР, що забезпечує відсутність термічних напруг обпалених виробів і високу їхню механічну міцність, хімічну і термічну стійкість. У відомих шпінельновмісних масах основними мінеральними фазами є периклаз і алюмомагнезіальний шпінель, з переважним змістом периклазу. Зазначені фази мають великі розходження в КТЛР, що приводить до утворення в обпалених виробах великих термічних напруг, реалізованих у виді тріщин і мікротрішин у службі цих вогнетривів, що знижують їхню хімічну стійкість. Запропоновану масу виготовляють в такий спосіб. Одержують брикет, що складається з двох основних фаз: алюмомагнезіальної шпінелі і корунду, що мають близькі КТЛР, при повній відсутності периклазу, що значно відрізняється по КТЛР від зазначених фаз. При цьому для синтезу шпінельнокорундового матеріалу використовуються периклаз з високим змістом Mg (більш 96 мас. %) і глиноземовмісний компонент зі змістом Аl2О3 більш 96 мас. %, у яких відповідно міститься невелика кількість домішок, здатних утворювати при випалі матеріалу і виробу легкоплавкі рідкі фази, що застигають при охолодженні у виді прошарків між зернами шпінелі і корунду. Наявність таких прошарків знижує термостійкість і хімічну стійкість виробів, одержуваних відомими способами з відомих периклазошпінельних мас. Для активації процесу синтезу шпінелі й ущільнення брикету в суміш, відповідно до корисної моделі, уводять стікаючу добавку: ільменіт або рутил, або оксид хрому, кількість якої регулюється, виходячи з приведеної залежності. Процес спікання активізується внаслідок утворення твердих розчинів оксидівдобавок (Fe2O3, Тi2 , Сr2О3 ) зі шпінеллю і корундом шпінельнокорундового матеріалу. Інтенсивність процесу спікання в пропонованому способі виготовлення шпінельнокорундового матеріалу підвищують також введенням у суміш каустичного магнезиту або магнезії випаленої у кількості 3-5 мас. % понад 100% унаслідок високої реакційної здатності Mg зазначених компонентів з Аl2О3 суміші й утворенням шпінелі. У таблиці приведені приклади реалізації маси, отриманої на основі шпінельнокорундового матеріалу різного складу, виготовленого по пропонованому способі. З зазначених мас у промислових умовах Кондратіївського вогнетривкого заводу готували вкладиші шиберних плит: брикет дробили до фракції 2-0,5, 0,5-0 і менш 0,063 мм, зміст яких у ши хті складало відповідно 50±3, 30±2, і 20±2мас. %. 4 Регульована кількість добавок приведена в таблиці. Вкладиші для складених шиберних плит формувались на дугостаторному пресі Ф 1738 методом напівсухого формування, обпікалися в тунельній печі при температурі 1750°С і витримці 6г. Шиберні складені плити випробувалися у виробничих умовах при розливанні сталі з ковшів ємністю 250т. Визначалися основні показники властивостей вкладиша (таблиця 2): механічна міцність на стиск (МЦ, Н/мм 2), термостійкість - ТС («1300 - вода», теплозмін), розмиття вкладиша збільшення діаметра зливального каналу вкладиша шиберної плити ( D Д, мм) після розливання сталі. Аналіз результатів таблиці показує переваги вкладишів, отриманих із пропонованих мас, відповідно до корисної моделі, у порівнянні з вкладишами, отриманими по прототипі: приблизно в 2 рази збільшилася механічна міцність, у 2-4 рази, підвищилася термостійкість, приблизно, у 2 рази підвищилася, стійкість вкладишів до розмиття сталлю, що розливається. Вогнетривка маса забезпечує: - підвищення механічної міцності виробів, приблизно, у 2 рази; - збільшення термостійкості виробів у 2 рази; - підвищення хімічної стійкості виробів до агресивного впливу сталей у 2 рази.