Спосіб діагностики недостатності лютеїнової фази у жінок з аутоімунним тиреоїдитом

Спосіб діагностики недостатності лютеїнової фази у жінок з аутоімунним тиреоїдитом, який відрізняється тим, що визначають рівень антимікросомальних антитіл та прогестерону в сироватці крові. (19) (21) u200709590 (22) 23.08.2007 (24) 25.12.2007 (72) ТАТАРЧУК ТЕТЯНА ФЕОФАНІВНА, UA, КОСЕЙ НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА, UA, ІСЛАМОВА ГАННА ОЛЕГІВНА, UA, КАСЯНЧУК НАТАЛЯ ЮРЬЄВНА, UA, ШЕВЧУК ТЕТЯНА ВІТАЛІЇВНА, UA, БУЛАВЕНКО ОЛЬГА ВАСИЛІВНА, UA, СУХОРЕБРА ОЛЕНА ІВАНІВНА, UA 3 Дисфункція гіпофізарно-тиреоїдної системи може спричинити зміни не тільки гонадотропних гормонів, але й пролактину. В останні роки дослідженнями доведено, що гіпоталамічний тиреоліберін є потенційним стимулятором вивільнення гіпофізом не тільки ТТГ, але й пролактина, що у свою чергу, блокує вплив гонадотропінів на яєчники, зумовлює ановуляцію та зниження секреції прогестерону [Yen S.S.C., 1999]. Зміни вмісту статевих стероїдних гормонів та показників аутоімунного процесу із віком можна в деякій мірі пояснити саме впливом статевих стероїдів на імунну систему. Прямий вплив на органи та тканини імунної системи забезпечується рецепторно-опосередкованим шляхом. Непрямий не лише за рахунок впливу на продукцію гормонів тимусу та цитокінів, а й на активацію мембранозв’язуючих рецепторів до тимусних гормонів та цитокінів. Доведено, що адекватна імунна відповідь обумовлена певним гормональним гомеостазом, і будь-які його зміни призводять до порушення нормальної імунологічної реактивності, і відповідно навпаки [Brunelli R. et al., 1996; White H.D. et al, 1997]. Саме зміна вмісту рівня прогестерону можливо грає значну роль у розвитку аутоімунної патології [Балан В.Є., Віхляєва Є.М., 1996; Смєтнік В.П., 2001, Татарчук Т.Ф., 2004]. В нашому дослідженні ми вивчали сироваткові рівні АМС та кореляцію їх присутності з рівнем прогестерона у сироватці крові обстежених жінок з порушенням менструального циклу. При обстеженні 130 жінок репродуктивного віку з аутоімунним тиреоїдитом, які звернулись в клініку з тими чи іншими скаргами на порушення менструального циклу, було виявлено, що у 80 з них рівень антимікросомальних антитіл був підвищений і склав 230,2±1,7МО/мл, а рівень прогестерону в сироватці крові у другій фазі менструального циклу був низький 0,1±0,07нмоль/л. У 50 пацієнток, в яких рівень антимікросомальних антитіл був значно нижчий 114,23±1,2МО/мл, рівень прогестерону був вірогідно вищий 5,1±0,1нмоль/л (р