Спосіб лікування гіпертрофії язикової мигдалини

Спосіб лікування гіпертрофії язикової мигдалини шляхом кріодеструкції, який 3 29413 фіксує язик за допомогою марлевої серветки. Проводиться місцева аплікаційна анестезія. Під контролем зору до ротової порожнини, до зовнішньої поверхні кореня язика, підводиться насадка-кріоіплікатор (Г-подібно вигнута), накладається на корінь язика, апарат підтягується вперед для більш тісного контакту іплікатора з мигдалиною. Для захисту язикової поверхні надгортанника від кріовпливу використовується термопрокладка на клейовій основі, яка фіксується з тильного боку кріоіплікатора. За допомогою апарата КАО-2 рідкий азот подається до насадки іплікатора. Охолоджена насадка при контакті з тканинами проморожує їх на глибину, яка залежить від часу кріовпливу. Експозиція замороження індивідуальна залежно від розмірів мигдалини. Період повного відтаювання мигдалини становить від 40с до 2хв. Для зворотного розвитку патологічної сполучної тканини парентерально вводиться кон'югований на високомолекулярному носії препарат лонгідаза. У заявленому способі визначені клінікоімунологічні критерії оцінки ефективності кріохірургічного лікування та імуноферментної терапії в комплексному лікуванні хворих на гіпертрофію язикової мигдалини, а також виявлений взаємозв'язок динаміки клінічних та імунологічних показників при використанні поєднаного методу лікування у хворих з гіпертрофією язикової мигдалини. Приклад. Хвора Г., 1984р. н. Звернулася із скаргами на дряпання у горлі, відчуття стороннього предмету у глотці, затримку харчового клубка у горлі. Хворіє близько 6 місяців. Після консультацій вертебролога, ендокринолога та невропатолога патології не виявлено. Під час огляду слизова носу та ротоглотки рожева, чиста, патологічних змін не виявлено. Непряма гіпофарингоскопія: язикова мигдалина гіпертрофована більше зліва, заповнює простір валекул, торкається до язикової поверхні надгортанника. Сосочки язика у ділянці кореня гіпертрофовані. Сонографічне дослідження: об'єм мигдалини - 21x24мм, тканина нерівномірно підвищеної ехогенної щільності. 27.05.2007р. почато курс лікування: внутрішньом'язово лонгідаза 3000 МО кожні 5 днів, курс - 5 ін'єкцій. Після лікування стан пацієнтки покращився, зменшились неприємні суб'єктивні відчуття у горлі. Непряма гіпофарингоскопія: сосочкові розростання на поверхні кореня язика зменшились, об'єм язикової мигдалини дещо скоротився. Під час сонографічного моніторингу зберігається контакт язикової мигдалини з надгортанником. 22.06.2007р. під місцевою аплікаційною анестезією 10% розчином лідокаїну виконана кріодеструкція язикової мигдалини з обох боків. Післяопераційний перебіг стабільний, стан хворої відповідає тяжкості втручання. 27.06.2007р. скаржиться на болючість при ковтанні. Попередніх скарг на відчуття стороннього предмету у горлі не пред'являє. Слизова кореня язика вкрита фібринозними 4 островками. Таким чином проліковано 11 хворих на гіпертрофію язикової мигдалини. У хворих відсутні запальні, алергічні та інші побічні ефекти при використанні поєднаного способу лікування, що включає імуноферментну терапію і кріохірургічне лікування. У результаті проведеного лікування стан пацієнтів нормалізувався: зникло відчуття стороннього тіла у глотці, нормалізувався акт ковтання, зникли "порожні" ковтки, сухий кашель. При об'єктивному дослідженні через 20-25 днів після відторгнення некрозу об'єм мигдалини різко зменшився. Поверхня мигдалини вкрита в перші дні невеликим фіброзним нальотом, після повної епітелізації - гладенька. Поєднане використання кріохірургічного лікування та імуноферментної терапії у хворих з гіпертрофією язикової мигдалини дозволяє підвищити ефективність лікування. Дані про клінічну ефективність та безпеку запропонованої терапії дозволяють рекомендувати даний метод для широкого використання у клінічній практиці в умовах стаціонару та амбулаторії.