Спосіб лікування початкових проявів розсіяного склерозу

Винахід, що заявляється, відноситься до медицини, неврології, і може знайти застосування у лікуванні початкових проявів розсіяного склерозу, підвищивши його е фективність. Розсіяний склероз (PC) - хронічне прогресуюче захворювання з ураженням центральної нервової системи, при якому у першу чергу страждає мієлінова оболонка провідних шляхів. Початок захворювання буває полісимптомним або моносимптомним і проявляється чутливими, руховими, координаційними розладами, із ураження черепних нервів, найчастіше вражається зоровий нерв. Згідно діагностичних критеріїв Ч.Позера (1983), на початку захворювання виставляється діагноз "можливий PC" і розцінюється як початкові прояви PC. Лікування таких хворих передбачає зупинку чи сповільнення прогресування демієлінізуючого процесу. Досить низька ефективність загальноприйнятих методів лікування зумовлює пошук та розробку ефективнішого способу терапії. Так, відомий спосіб лікування PC з використанням імуноглобулінів (пентоглобулін, імуноглобулін) у дозі 0,2-0,4г/кг ваги, що дав у 66% позитивні клінічні та параклінічні результати. Недоліком даного способу є те, що у способі немає вказівки на тривалість введення препарату, динамічне спостереження за хворими здійснювалося лише протягом року. Найближчим аналогом (прототипом) є спосіб лікування початкових проявів розсіяного склерозу (2) шля хом внутрішньом'язово призначення лаферону під час першого загострення по 1млн МО 2 рази на добу протягом 10 діб на тлі базисної терапії, а у наступні 6 міс лаферон вводять по 1млн МО 2 рази на тиждень. Недоліком цього способу є недостатня ефективність лікування та часті алергічні ускладнення, що виникають на тлі тривалого прийому лаферону. Винахід, що заявляється, вирішує задачу покращення ефективності лікування та сповільнення прогресування хвороби. Досягнутий результат полягає у введенні імуноглобуліну нормального людського для внутрішньовенного введення протягом 3-5 днів на тлі першого загострення з подальшим введенням його один раз на місяць протягом 6 місяців. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування початкових проявів PC, який включає медикаментозну терапію, відповідно до винаходу проводять на тлі базисної загальноскріплюючої терапії внутрішньовенне крапельне введення 25-50мл (з розрахунку 0,2-0,4г на 1кг ваги) імуноглобуліну нормального людського для внутрішньовенного введення, котрий розводять у 100-200мл 0,9% розчину NaCl і вводять повільно зі швидкістю 30-40 крапель за хвилину. Введення продовжують протягом 3-5 днів, а у наступні 6 місяців імуноглобулін нормальний людський для внутрішньовенного введення призначають у дозі 25мл (1,25г) один раз на місяць. Відмінними ознаками способу є те, що медикаментозна терапія в указаній послідовності призначається у разі першого загострення і веде до більш швидкого клінічного поліпшення, покращує імунологічні та МРТзміни, сповільнює прогресування захворювання. Крім того, даний метод досить фізіологічний, не дає побічних ефектів. Імуноглобулін нормальний людський для внутрішньовенного введення (25мл) являє собою імунологічну активну білкову фракцію IgG, котра виділена з плазми крові донорів, очищена, містить 1,25 IgG. Як відомо, імуноглобуліни як активні компоненти препарату, мають антитіла різної специфічності. Застосовується при первинному та вторинному дефіциті антитіл, тяжких бактеріальних і вірусних інфекціях, цитопеніях, аутоімунних захворюваннях. Внутрішньовенне введення препарату забезпечує швидке 100% поступлення антитіл у кровоток. Для трансфузій імуноглобулін безпосередньо перед введенням розводять 0,9% розчином хлориду натрію з розрахунку: 1 частина препарату і 4 частини розчину. Для дорослих разова доза складає 25-50мл (в перерахунку 0,2-0,4г на 1кг ваги людини). Використання загальноприйнятої терапії забезпечує клінічний ефект у 66% хворих, застосування медикаментозної терапії імуноглобуліном нормальним людським для внутрішньовенного введення при початкових проявах PC (за дворічними спостереженнями) веде у 85% хворих до відсутності прогресування та у 71,4% - до клінічного покращення. Спосіб здійснюється наступним чином. Після проведеного повного клінічного обстеження хворого, коли його стан розцінено як початкові прояви PC, хворому та тлі загальноскріплюючої базисної терапії, куди входить вітамінотерапія, біостимулятори, ноотропні та вазоактивні препарати призначають імуноглобулін нормальний людський для внутрішньовенного введення у дозі 25-50 мл (1,25г) з розрахунку 0,2-0,4 г/кг ваги. Препарат розводять у 100-200 л 0,9% розчину NaCl і вводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 30-40 крапель за хвилину. За звичай, препарат добре переноситься хворими. Для усунення можливих алергічних проявів за 30-40хв до введення препарату призначають антигістамінні препарати (супрастін, діазолін, дімедрол). Лікування продовжують протягом 3-5 днів, а у наступні 6 місяців імуноглобулін нормальний людський для внутрішньовенного введення вводять у дозі 25мл (1,25г) один раз на місяць. Приклад. Хвора 3., 19 років, студентка, лікувалася з приводу ретробульбарного невриту лівого зорового нерва. Проведена бальна оцінка неврологічних функцій з використанням сучасних неврологічних шкал: шкала FS Кур тцке - ураження пірамідної системи 1 бал, порушення чутливості 1 бал, порушення координації рухів 1 бал, ураження зорового нерва 1 бал; за шкалою ступеня інвалідності DSS - 1 бал; за розширеною шкалою ступеня інвалідності Куртцке EDSS - 1,5 бала. На МРТ головного мозку виявлені множинні вогнища демієлінізації розмірами від 2 до 10 мм у білій речовині головного мозку перивентрикулярно. Клінічний діагноз: розсіяний склероз, початкові прояви. Проведено лікування: на тлі базисної терапії, що включала вітаміни групи В, Е, нікотинову кислоту, пірацетам призначали внутрішньовено крапельно 25мл (1,25г) імуноглобуліна нормального людського на 100мл 0,9% розчину NaCl щоденно впродовж 3 діб. У подальшому хвора приймала по одній трансфузії імуноглобуліну (25мл) щомісяця протягом 6 місяців. Повторно хвору було обстежено через 1, 3,6, 12, 18, 24 місяці. Проводилося клініко-неврологічне обстеження і через 6 місяців - МРТ-дослідження головного мозку. Хвора скарг не пред'являла, за період спостереження загострення демієлінізуючого процесу не зареєстровано, виражене неврологічне покращення функцій всіх систем - стан 0 балів за всіма шкалами. По запропонованому способі було проліковано 7 хворих. Протягом дворічного спостереження у більшості з них (6-85%) не відмічалося прогресування захворювання, а позитивна динаміка явно виявлялась уже через 1 міс від початку лікування - у 5 (71,4%) хворих. У групі порівняння, яку склали 10 хворих, котрі отримували лише загальноприйняту терапію на тлі першого загострення PC покращення неврологічних функцій відмічалося у 6 хворих (60%). але разом з тим прогресування протягом 2-х років відмічалося у 6 хворих (60%). Таким чином, отримані результати лікування дозволяють рекомендувати запропонований спосіб для широкого впровадження в практику охорони здоров'я. Література 1. Г.Н. Бисага Лечение рассеянного склероза. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова, 2002, №1, C.12-15. 2. Патент України. Спосіб лікування початкових проявів розсіяного склерозу. Промислова власність 2003, №9.