Спосіб лікування та профілактики рецидиву кровотечі у хворих із синдромом меллорі-вейса

Спосіб лікування та профілактики рецидиву кровотечі у хворих із синдромом Меллорі-Вейса, який відрізняється тим, що використовується ін'єкційна терапія NaСl 0,9 % ділянки розривів слизової оболонки в об'ємі 50-200 мл до припинення кровотечі, після чого застосовується пролонгована тотальна внутрішньовенна анестезія, яка проводиться протягом 6-24 годин в умовах відділення інтенсивної терапії. (19) (21) u200712288 (22) 06.11.2007 (24) 25.01.2008 (72) НІКІШАЄВ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ, UA, ЗАДОРОЖНІЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ, UA, НИЧИПОРУК ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА, UA (73) УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ, UA (56) 3 29897 блювотний рефлекс та ікання, зникає травматизація слизової оболонки кардіального відділу, тобто, таким чином не розвивається рецидив кровотечі. До того ж, дану корисну модель можна використовувати у хворих із штучним водієм ритму серця (у даної категорії пацієнтів проведення електрохірургічних маніпуляцій протипоказане). Спосіб лікування та профілактики рецидиву кровотечі у хворих із СМВ реалізується слідуючим чином: під час проведення езофагогастродуоденоскопії (ЕГДС) шляхом активної водяної іригації виявляють розрив слизової оболонки стравоходу, кардіального відділу та дна шлунка із продовжуючою кровотечею або стигматами (тромбована судина, згорток крові). В інструментальний канал ендоскопу вводять інжектор, а голку інжектора - в слизову оболонку під розрив та проводять ін'єкційну терапію NaCl 0,9% в об'ємі 50-200мл (при підтіканні крові до зупинки кровотечі). Після закінчення ЕГДС хворого госпіталізують у відділення інтенсивної терапії, де проводять тотальну внутрішньовенну анестезію протягом 612 годин, подавляючи блювання та попереджуючи, таким чином, рецидив кровотечі. Доказом ефективності даного способу, який був апробований в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛШМД) може бути наведений нижче приклад. Хворий К., 34 років, № історії хвороби 20125 поступив в хірургічне відділення №3 КМКЛШМД 06.07.07р. з попереднім діагнозом: цироз печінки, кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу. Через 50 хвилин, з моменту госпіталізації в лікарню, виконана ЕГДС. Шляхом активної водяної іригації виявлено розрив слизової оболонки кардіального відділу задньо-лівої стінки, розміром 1,0х0,3см із фіксованим згортком та підтіканням з-під нього крові, варикозне розширені вени стравоходу І ступеня та грижу стравохідного отвору діафрагми (3см). Проведено ін'єкційну терапію NaCl 0,9% області розриву слизової оболонки в об'ємі 60мл до зупинки кровотечі. Після чого хворого госпіталізували у відділення інтенсивної терапії, де проводили тотальну внутрішньовенну анестезію протягом 6 годин, подавляючи блювотний рефлекс. Ускладнень і рецидиву кровотечі не відмічено. Хворий виписаний на четверту добу, з моменту виконання втручання, в задовільному стані. Таким чином, запропонований авторами спосіб лікування та профілактики рецидиву кровотечі у хворих із синдромом Меллорі-Вейса являється економічно вигідним, простим та надійним, так як дозволяє уникнути оперативного лікування та скорочує строки лікування хворого в-2 рази. 4