Пристрій для оцінки міцності гвинтованих з`єднань при остеосинтезі

Пристрій для оцінки міцності гвинтованих з’єднань при остеосинтезі, що містить дві тяги верхню та нижню, нижня тяга з'єднана з напівкруглою підставкою, на яку накладені з двох боків два кільця для утримання кісткового фрагмента від пересування вверх за гвинтом, який загвинчується в кістковий фрагмент і входить у прорізь верхньої тяги пристрою, який відрізняється тим, що для підвищення точності вимірювання міцності гвинтованих з’єднань на верхній тязі, яка має прорізь для головки фіксуючого гвинта закріплені чотири тензодатчики, попарно розташовані на протилежних бокових гранях тяги пристрою, які показують однакову величину відносної поздовжньої деформації, що реєструється кожними з них. (19) (21) u200714108 (22) 17.12.2007 (24) 25.01.2008 (72) ШАЙКО-ШАЙКОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГЕННАДІЙОВИЧ, UA, БЄЛОВ МИ ХАЙЛО ЄВГЕНОВИЧ, UA, БІЛИК СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, UA, ВАСИЛОВ ВАЛЕНТИН ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ЦАРИК ТАРАС ОРЕСТОВИЧ, UA, С АПОЖНИК В'ЯЧЕСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ, U A, ЛЕНИК ДМИТРО КРИЗОНТОВИЧ, UA (73) ШАЙКО-ШАЙКОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГЕННАДІЙОВИЧ, UA, БЄЛОВ МИ ХАЙЛО ЄВГЕНОВИЧ, UA, БІЛИК СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, UA, ВАСИЛОВ ВАЛЕНТИН ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ЦАРИК ТАРАС ОРЕСТОВИЧ, UA, С АПОЖНИК В'ЯЧЕСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ, U A, ЛЕНИК ДМИТРО КРИЗОНТОВИЧ, UA 3 29923 жньою тягами. Це залежить від багатьох факторів, які є випадковими. Відхилення від напряму тягнучого вертикального зусилля виникають внаслідок неможливості точно та чітко вертикально вкрутити гвинт у кортикальну кісткову речовину, деякі певні ухили та перекоси незбіжні при укладенні кісткового фрагменту в напівкруглу нижню підставку 7, деякими перекосами та неточностями встановлення прорізі 12 верхньої тяги під головку гвинта 11. Усі ці та інші випадкові фактори впливають на точність вимірювання осьового зусилля виривання фіксуючого гвинта з кортикального шару кісткового фрагмента. В основу запропонованої корисної моделі поставлена задача створити пристрій для проведення вимірювань, який би дозволив уникнути перерахованих ви ще недоліків та зменшив хибні вимірювання, які в основному залежать від точності, встановлення кісткового фрагмента, збирання всього пристрою в цілому та встановлення його в захвати універсальної розривної машини. Для вирішення задачі запропоновано на верхню тягу пристрою, яка має прорізь для головки фіксуючого гвинта наклеювати чотири тензодатчики 1-4, які попарно розташовані на протилежних бокових гранях верхньої тяги пристрою. Датчики 13 та 2-4 повинні, показувати однакову величину відносної поздовжньої деформації, що реєструється кожними з них. Якщо деформації однакові - це означає, що пристрій зафіксовано без перекосів і тягнуче з усилля направлено чітко вертикально вверх, без яких-небудь перекосів. Якщо між показаннями датчиків 1-3 або 2-4 виникає деяка розбіжність в показаннях - це свідчить про те, що тягнуче зусилля направлено не чітко вверх, треба провести повторний установ пристрою, відхиляю Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 4 чи його в бік того датчика, який реєстрував більше значення відносної деформації. Повторні установи пристрою слід повторювати до тих пір, поки розбіжності між показаннями датчиків для кожної пари не вдається звести до мінімуму і обумовлюється тією точністю, яку бажає досягнути дослідник. Як правило, ця точність знаходиться у межах до 5%. Методика використання пристрою та проведення вимірювань наступна. Розрахунковим шляхом встановлюється значення сили виривання гвинта з кортикальної речовини кістки. Після встановлення кісткового зразка у пристрій та у захвати розривної машини величина навантаження доводиться до 20-25% від розрахункової величини виривання, при цьому за допомогою тензостанції (наприклад ЦТМ-5 або тензометричного моста) знімаються показання зі вказаних тензодатчиків. Якщо ці показання відрізняються більше, ніж на 5% - відбувається розвантаження розривної машини та повторне встановлення пристрою. Процедура повторюється до тих пір, поки не вдається зрівняти показання протилежних датчиків 1-3 та 2-4. Після цього відбувається навантаження розривної машини до зусилля виривання гвинта з кортикальної речовини кісткового фрагмента, яке потім порівнюється із величиною теоретичного значення. Тензометричні вимірювання відбуваються за допомогою електричної схеми «містка Уітстона», при цьому датчики 1-4 включаються послідовно в одне з плеч містка, що дозволяє при балансуванні показань містка встановлювати величину зміни опору, а отже, відносну деформацію матеріалу тяги на тому місці, де наклеєно відповідний тензодатчик. Підписне Тираж 26 прим.Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601